Hronikanovostej.com

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Можливий візит Віткоффа до Києва: Борис Пінкус прогнозує зміну риторики у перемовинах із Путіним

    Можливий візит Віткоффа до Києва: Борис Пінкус прогнозує зміну риторики у перемовинах із Путіним

    Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф може здійснити свій перший візит до Києва до Дня Незалежності України, що суттєво вплине на його подальшу позицію у діалозі з Кремлем.

    Ключові тези та оцінка республіканця

    • Передумови та терміни візиту: За словами члена Республіканської партії США Бориса Пінкуса, імовірність приїзду Віткоффа до української столиці є дуже високою.
    • Зміна сприйняття: Пінкус підкреслив, що особисте ознайомлення з наслідками російської агресії, відвідання передової та оцінка оборонних можливостей переконають американського дипломата в незламності України.
    • Вплив на перемовини з РФ: Очікується, що після відвідин Києва спецпосланець знову вирушить до Москви, проте попередній формат та тональність розмов із Володимиром Путіним уже стануть неможливими.
    • Технологічна співпраця: Окрім фіксації руйнувань, українська сторона може презентувати власні інноваційні розробки (зокрема у сфері безпілотних систем), у вивченні яких зацікавлені й Сполучені Штати.

    З інтерв’ю члена Республіканської партії США Бориса Пінкуса:

    «Він побачить те, що переконає його: Україну перемогти неможливо. Найближчими днями Віткофф приїде до Києва, а потім знову відвідає Москву. Вже тієї розмови, яка раніше була у нього з Путіним, бути не може».

  • Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Нічна атака на Київ: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджені будинки, лікарня та дитсадок

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 20 серпня загинули щонайменше 14 людей, ще 40 отримали поранення. У столиці пошкоджені житлові будинки, дитячий садок і дитяча лікарня. Обстріл Києва та області тривав майже дев’ять годин.

    Російські війська атакували столичний регіон ракетами та безпілотниками. У різних районах Києва виникли пожежі та зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    За останніми даними, кількість загиблих у столиці зросла до 14 осіб. Ще близько 40 людей дістали поранення різного ступеня тяжкості.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів, розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі. Через це остаточна кількість жертв ще може змінитися.

    Під ударом опинилися житлові квартали

    Одні з найтяжчих наслідків зафіксовані у житлових районах столиці. Внаслідок ракетних і дронових ударів пошкоджені багатоповерхові будинки. На місцях влучань працюють рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби.

    На фотографіях із місць атаки видно вибиті вікна, пошкоджені фасади, зруйновані квартири та уламки будівельних конструкцій. Частина мешканців була змушена залишити свої квартири. Інформація щодо стану пошкоджених будинків та можливості повернення людей до помешкань уточнюється.

    Російський удар пошкодив дитячу лікарню

    Під час нічного обстрілу пошкоджень зазнала також дитяча лікарня у Солом’янському районі Києва.

    За наявною інформацією, серед дітей та медичного персоналу постраждалих немає. Попри пошкодження, медичний заклад продовжує приймати та лікувати пацієнтів. Найсерйозніше постраждали технічні приміщення лікарні. Одне з них унаслідок удару було практично зруйноване до фундаменту. Також пошкоджені вікна та інші елементи будівлі.

    Пошкоджений дитячий садок

    Російська атака зачепила і дошкільний заклад. Унаслідок вибухової хвилі та уламків пошкоджений дитячий садок. Інформації про постраждалих дітей у матеріалі немає.

    Таким чином, серед об’єктів, пошкоджених у Києві цієї ночі, є не лише житлові будинки, але й медична та освітня інфраструктура.

    Київ атакували майже дев’ять годин

    Повітряна атака на Київ та область тривала майже дев’ять годин.

    Російські війська застосовували різні засоби ураження. Повідомлялося про удари балістичними ракетами, крилатими ракетами типу «Калібр» та безпілотниками. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Масштаб атаки призвів до значної кількості руйнувань та жертв серед цивільного населення.

    Ударів зазнала і Київська область

    Під атакою перебував не лише Київ. У Борисполі російські війська вдарили по продовольчих складах та об’єктах Червоного Хреста. На місцях виникли масштабні пожежі, ліквідація яких тривала і вранці.

    Пошкодження інфраструктури також призвели до перебоїв у роботі окремих транспортних маршрутів та інших міських систем. Крім Київщини, повідомлялося про пошкодження цивільної інфраструктури в Одеській та Чернігівській областях.

    У Києві оголосили День жалоби

    Через значну кількість загиблих унаслідок атаки 21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. У столиці мають бути приспущені прапори, а розважальні заходи скасовані.

    Міська влада також закликала телеканали та радіостанції внести відповідні зміни до програм мовлення. Рятувальні та аварійні роботи після нічної атаки тривають.

    Станом на 11:46 20 серпня відомо про щонайменше 14 загиблих та 40 поранених у Києві. Дані можуть бути уточнені після завершення пошукових робіт.

  • Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки в ніч проти 20 серпня. За останніми даними, у столиці загинули вже 12 людей. Семеро з них — у Солом’янському районі. Рятувально-пошукові роботи тривають.

    Найбільше жертв зафіксовано у Солом’янському районі — там загинули сім людей. Саме в цьому районі внаслідок удару серйозно пошкоджено житлову забудову: у дев’ятиповерховому будинку були зруйновані верхні поверхи та виникла масштабна пожежа. Також пошкоджені інші житлові будинки й медичні заклади.

    Рятувальники продовжують розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі, тому кількість жертв ще може бути уточнена.

    З-під завалів продовжують діставати людей

    Рятувальникам вдалося деблокувати ще двох людей. Операція на пошкоджених об’єктах не припиняється.

    За даними МВС, у Дарницькому районі частково зруйнована багатоповерхівка. На одній із найбільш постраждалих локацій рятувальникам вдалося врятувати 17 людей, частину з них деблокували з-під завалів.

    Пожежі та руйнування також ліквідовують у Святошинському й Солом’янському районах.

    Пошкоджені житлові будинки, школа та медзаклад

    Унаслідок нічної атаки пошкоджено житлову забудову та низку цивільних об’єктів.

    Зокрема, повідомляється про пошкодження багатоповерхових і приватних житлових будинків, медичного закладу та школи. У столиці на кількох локаціях виникли пожежі.

    Раніше повідомлялося також про пошкодження дитячої лікарні.

    Через наслідки атаки в окремих районах Києва виникли проблеми з електропостачанням. Енергетики працюють над відновленням мереж.

    Атакували й Київську область

    Під ударом опинилася не лише столиця. Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварах загинув чоловік, а частина громади залишилася без електрики. Аварійні та екстрені служби продовжують працювати на місцях пошкоджень.

    Нічна атака стала однією з найтяжчих для Києва за останній час за кількістю жертв і масштабами руйнувань.

    Станом на 08:20 підтверджено 12 загиблих та 33 постраждалих, однак рятувальні роботи тривають, тому остаточні цифри можуть бути уточнені.

  • Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія перекидає стратегічні бомбардувальники: українців попереджають про можливий масований удар

    Росія проводить передислокацію стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми в європейській частині РФ. Моніторингові ресурси пов’язують переміщення авіації з можливими приготуваннями до нового масованого ракетного удару по Україні найближчими днями. Водночас офіційного підтвердження конкретної дати чи часу атаки наразі немає.

    Росія перекидає Ту-95МС

    Про переміщення російської стратегічної авіації стало відомо вранці 19 серпня. Моніторинговий ресурс «єРадар» повідомив про початок передислокації Ту-95МС із Далекого Сходу на російські аеродроми «Оленья» та «Енгельс».

    Станом на 09:30 монітори фіксували виліт першого літака. За попередньою інформацією, загалом Росія планувала передислокувати близько шести-семи стратегічних бомбардувальників.

    Ту-95МС є одним з основних компонентів російської стратегічної авіації, яку Москва регулярно використовує під час комбінованих атак на Україну. Ці літаки можуть бути носіями крилатих ракет великої дальності.

    Саме переміщення бомбардувальників ближче до районів, звідки Росія традиційно здійснює бойові вильоти, стало причиною попереджень про підвищення рівня ракетної загрози.

    Коли може відбутися атака

    Моніторингові ресурси припускають, що ризик нового масштабного обстрілу може зрости протягом найближчих кількох діб. Деякі джерела називають потенційним періодом підвищеної небезпеки найближчі 48 годин.

    Водночас називати конкретну дату майбутньої атаки як встановлений факт наразі некоректно. Передислокація стратегічної авіації сама по собі не означає, що бойовий виліт обов’язково відбудеться одразу після переміщення літаків.

    Крім того, моніторинговий ресурс Strategic Control уже ввечері повідомив про подальше переміщення одного Ту-95МС з аеродрому «Оленья» на «Дягілєво», що свідчить про продовження маневрів російської стратегічної авіації.

    З’явилося попередження про період до 23 серпня

    Окремо українські медіа 19 серпня поширили інформацію про можливе підвищення загрози російських атак у період з ночі 19 серпня до 23 серпня. Зокрема, повідомляється про ризик масштабних комбінованих ударів із застосуванням різних засобів повітряного нападу.

    При цьому інформація про конкретні цілі та напрямки можливого удару потребує особливо обережного трактування. Офіційні військові структури не повідомляють наперед достовірний час майбутніх російських атак.

    Тому українцям варто орієнтуватися передусім на повідомлення Повітряних сил ЗСУ та сигнали повітряної тривоги.

    Росія продовжує активно застосовувати повітряні засоби нападу

    Попередження про можливу активізацію стратегічної авіації з’явилося на тлі інтенсивного застосування Росією безпілотників.

    За даними Повітряних сил, лише протягом денного часу 18 серпня — з 07:00 до 18:30 — російські війська завдали удару по Україні 76 реактивними безпілотниками типу Shahed.

    19 серпня повітряна загроза також зберігається. Зокрема, моніторингові ресурси ввечері повідомляли про загрозу застосування балістичних ракет із території Росії.

    На цьому тлі переміщення стратегічних бомбардувальників може свідчити про підготовку РФ до подальшого використання різних компонентів своїх ударних сил. Проте остаточно визначити мету передислокації літаків можна буде лише за подальшою активністю російської авіації.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та у разі оголошення небезпеки прямувати до укриттів.

  • Україна повернула з російського полону ще 103 захисників: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула з російського полону ще 103 захисників: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна провела черговий обмін військовополоненими з Росією. У середу, 19 серпня, додому повернулися 103 українські захисники. Серед звільнених є військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, а більшість повернутих мають поранення або тяжкі захворювання.

    Про проведення обміну повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, серед тих, хто повернувся з російської неволі, є військові, які захищали Україну в Маріуполі, а також брали участь у бойових діях на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.

    Таким чином, до України повернули військовослужбовців, які воювали на різних ділянках фронту та в різний час потрапили в російський полон.

    Зеленський подякував українським військовим, які поповнюють обмінний фонд, наголосивши, що саме це створює можливості для подальшого повернення українців із російської неволі.

    Президент також подякував команді, яка займається організацією обмінів, та наголосив, що Україна продовжує роботу для звільнення всіх громадян, які залишаються в полоні.

    Більшість повернутих мають поранення

    Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими уточнив, що більшість із 103 звільнених захисників мають поранення та тяжкі захворювання.

    Серед повернутих є як солдати та сержанти, так і декілька офіцерів.

    Наймолодший військовослужбовець, якого вдалося повернути 19 серпня, народився у 2000 році. Найстаршому звільненому захиснику — 59 років.

    Після повернення всі військовослужбовці пройдуть комплексний медичний огляд.

    Їм також нададуть допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, необхідну після тривалого перебування в російському полоні.

    Крім того, звільнені військові мають отримати всі передбачені державою виплати та допомогу з подальшою реінтеграцією.

    Попереду — лікування та реабілітація

    Повернення з полону є лише першим етапом відновлення військовослужбовців.

    Українські захисники, які тривалий час перебували в неволі, після прибуття проходять первинний огляд, медичні обстеження та отримують необхідну допомогу. Залежно від стану здоров’я частина звільнених може потребувати тривалого лікування.

    Окремий напрям роботи — психологічна реабілітація та відновлення документів.

    У Координаційному штабі наголосили, що держава забезпечуватиме повернутим військовим необхідну підтримку після тривалої ізоляції.

    Україна продовжує поповнювати обмінний фонд

    Володимир Зеленський окремо звернув увагу на значення російських військовополонених для проведення подальших обмінів.

    Українські військові продовжують брати російських окупантів у полон під час бойових операцій. Зокрема, нещодавно Сили спеціальних операцій повідомляли про звільнення Андріївки-Клевцового на Донеччині, де українські військові взяли в полон близько 30 російських військовослужбовців.

    Наявність обмінного фонду залишається одним із ключових інструментів для повернення українських військових із російського полону.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що робота над обмінами триває постійно, навіть у періоди, коли публічних домовленостей про нові обміни немає.

    Окрема увага приділяється поверненню тяжкопоранених і тяжкохворих військових, а також захисників, які перебувають у російському полоні тривалий час.

    Після обміну 19 серпня робота зі звільнення інших українських військовополонених продовжується.

  • «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців

    «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців

    Колишній міністр оборони Михайло Федоров закликав розпочати процес проведення виборів в Україні, попри воєнний стан. Його звернення спричинило гостру дискусію у соцмережах: частина українців підтримала політика, інші звинуватили його у популізмі та початку власної виборчої кампанії. Політологи також побачили у виступі ознаки переходу Федорова в опозицію до президента Володимира Зеленського.

    Увечері 18 серпня Михайло Федоров опублікував відеозвернення, у якому закликав владу провести вибори в Україні. Ексміністр визнав, що організувати голосування під час повномасштабної війни складно, однак заявив, що не вважає це неможливим.

    Звернення практично одразу стало предметом активних дискусій у соцмережах. Українці розділилися у своїх оцінках: одні побачили у словах Федорова спробу захистити демократичні процедури, інші — старт нової політичної кампанії.

    «Новий стадіон»: як українці відреагували на Федорова

    У Threads частина користувачів припустила, що звернення колишнього міністра може свідчити про формування нової політичної сили.

    Одна з користувачок поставила під сумнів щирість заяв Федорова та написала, що після перегляду звернення у неї виникло запитання: «Міша, ти сам віриш у все, що зараз говориш?». Водночас вона припустила, що за виступом може стояти підготовка нового політичного проєкту.

    Інші користувачі звинуватили Федорова у популізмі. Серед аргументів критиків — питання про те, чому ексміністр не виступав із настільки різкою критикою влади, коли сам входив до уряду, а також як саме він пропонує організувати виборчий процес в умовах щоденних російських атак.

    Водночас прихильники Федорова наголошують, що підтримували його насамперед через результати роботи у Міністерстві оборони. Частина з них заявляє, що після гучного звернення очікує від політика вже конкретних дій.

    У соцмережах з’явилися й іронічні порівняння з президентською кампанією Володимира Зеленського. Користувачі заговорили про можливий «новий стадіон», згадуючи дебати Зеленського та Петра Порошенка перед президентськими виборами 2019 року.

    Політологи заговорили про опозицію до Зеленського

    Політолог Володимир Фесенко вважає, що своєю заявою Федоров фактично перейшов в опозицію до президента Володимира Зеленського.

    За його оцінкою, йдеться не тільки про персональне протистояння. Експерт розглядає виступ як можливу «прелюдію» до власної виборчої кампанії Федорова.

    Фесенко виділив дві потенційні цілі такого кроку. Мінімальна — вплинути на політичні процеси навколо призначення нового міністра оборони. Максимальна — змінити внутрішньополітичний порядок денний та винести питання проведення виборів під час війни в центр суспільної дискусії.

    Політтехнолог Олег Постернак, своєю чергою, охарактеризував виступ Федорова як «медійний контрнаступ» проти влади. На його думку, тема виборів може стати способом перехоплення частини виборців, які критично ставляться до Зеленського.

    Що кажуть депутати про вибори під час війни

    Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що першочерговим завданням наразі має залишатися завершення війни, а вже після досягнення миру можна проводити вибори.

    Скептично до можливості організувати голосування в нинішніх умовах поставився і Ярослав Железняк. Він звернув увагу на щоденні російські атаки та окремі проблеми з організацією парламентських виборів, для проведення яких довелося б адаптувати чинну виборчу систему до нових реалій.

    Який рейтинг має Федоров

    На тлі дискусії показовими є результати опитування Rating Group, проведеного 5–6 серпня 2026 року.

    За наведеними у матеріалі даними, Федорову довіряють 58% опитаних, тоді як 17% заявили про недовіру. У моделюванні першого туру президентських виборів він отримав би 12,5% голосів серед усіх опитаних та посів третє місце.

    Перше місце у цьому рейтингу посідав Володимир Зеленський із 25,2%, друге — Валерій Залужний із 16,7%. Далі йшли Михайло Федоров — 12,5%, Кирило Буданов — 7,9% та Петро Порошенко — 5,6%.

    Таким чином, заява Федорова про необхідність виборів прозвучала на тлі його помітного рівня суспільної підтримки та одразу породила припущення про можливий початок самостійної політичної кар’єри. Водночас сам факт майбутньої участі Федорова у президентських чи парламентських виборах у наведеному матеріалі не підтверджується.

  • НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вранці 19 серпня заявили про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації у вищих ешелонах української влади. За даними антикорупційних органів, її діяльність пов’язують із чинним і колишнім народними депутатами, а також високопосадовцями Офісу президента.

    Про проведення операції повідомили НАБУ та САП. Інформацію вже підтвердили низка українських ЗМІ.

    За офіційною інформацією, йдеться про злочинну організацію, яка, за даними слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також можуть бути причетні високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    При цьому НАБУ поки не розкриває ані імен фігурантів, ані суті ймовірної злочинної схеми, ані кількості осіб, щодо яких проводяться слідчі дії.

    У Бюро заявили, що детальну інформацію оприлюднять згодом.

    Хто може фігурувати у справі

    Офіційно прізвища ймовірних учасників організації станом на ранок 19 серпня не називалися. Тому повідомлення про конкретних політиків або посадовців наразі не можна подавати як встановлений факт.

    Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що, за його інформацією, одним із фігурантів може бути чинний депутат, пов’язаний із забороненою ОПЗЖ, якого він охарактеризував як «дуже відомого забудовника». Офіційного підтвердження цієї інформації від НАБУ чи САП наразі немає.

    На цей момент достеменно відомо лише те, що слідство говорить про чинного народного депутата, колишнього народного депутата, високопосадовців ОП та інших осіб.

    Спецоперація триває

    Заява антикорупційних органів з’явилася вранці 19 серпня. НАБУ і САП назвали свої дії саме спецоперацією з викриття злочинної організації, однак не повідомили, на якій стадії перебуває розслідування та які процесуальні дії проводяться.

    Також наразі немає офіційної інформації про можливі затримання, вручення підозр чи проведення обшуків у конкретних посадовців.

    Це важливий нюанс, оскільки в перших повідомленнях у медіа вже почали з’являтися припущення щодо можливих фігурантів. До оприлюднення матеріалів НАБУ та САП такі версії залишаються непідтвердженими.

    Чому справа може стати резонансною

    Сам масштаб заявленого кола фігурантів робить нове розслідування потенційно одним із найгучніших політичних антикорупційних сюжетів останнього часу.

    Йдеться не про окремого чиновника чи депутата. НАБУ та САП прямо використовують формулювання про «злочинну організацію», керівництво якою пов’язують одразу з чинним і колишнім парламентарями, а участь — із високопосадовцями президентського Офісу.

    Водночас до появи конкретних підозр говорити про доведену винуватість будь-кого з можливих фігурантів не можна. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд.

    НАБУ та САП пообіцяли найближчим часом розкрити подробиці операції.

    Новина доповнюється.

  • НАТО розкрило покроковий план на випадок нападу Росії: що Альянс робитиме у перші години війни

    НАТО розкрило покроковий план на випадок нападу Росії: що Альянс робитиме у перші години війни

    НАТО розробило концепцію ведення наземної війни на випадок масштабного нападу Росії на одну або кілька держав Альянсу. План передбачає придушення російських ракетних систем, створення на східному фланзі зони, де діятимуть переважно безпілотники, а також удари по військовій логістиці РФ.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild.

    Йдеться про так звану NATO Land Warfighting Concept — концепцію наземних бойових дій НАТО. За даними Bild, роботу над документом очолював майор Збройних сил США Ендрю Пінгрей.

    Перший етап — зупинити ракетні удари Росії

    Один із можливих сценаріїв передбачає атаку РФ на країни Балтії. Російські війська можуть розпочати операцію з масованого застосування ракет і безпілотників, одночасно розгорнувши наземний наступ із використанням бронетехніки.

    У такому випадку одним із перших завдань сил НАТО має стати придушення російських ракетних можливостей.

    Для цього Альянс може залучити бойову авіацію, ракети та безпілотні системи для ураження комплексів, із яких Росія здійснюватиме атаки.

    Особливу роль у можливому конфлікті відіграватиме Калінінградська область РФ. Росія розмістила там значну кількість ракетних комплексів і систем протиповітряної оборони, тому цей регіон може стати одним із ключових напрямків протистояння.

    На кордоні з РФ та Білоруссю хочуть створити зону без солдатів

    Наступний елемент концепції — створення вздовж кордонів із Росією та Білоруссю так званої «автономної зони».

    Її особливість полягає в тому, що основну роль там мають виконувати не військовослужбовці, а безпілотні та роботизовані системи.

    Дрони й автономна наземна техніка повинні виявляти російські підрозділи, стримувати їх просування та завдавати ударів. Таким чином НАТО прагне створити додатковий захисний бар’єр і водночас скоротити ризики для особового складу.

    Удари можуть перенести на територію Росії

    Якщо російські війська продовжать наступ, концепція передбачає наступний етап — ураження військової інфраструктури, яка забезпечує російські сили.

    Серед можливих цілей Bild називає військові аеродроми, оборонні підприємства, мости та залізничну інфраструктуру.

    Головним завданням таких атак має стати порушення логістичних ланцюгів РФ, щоб російські війська не могли швидко отримувати боєприпаси, техніку, пальне та підкріплення.

    Фактично НАТО розглядає можливість не обмежувати оборону територією країн-членів, якщо для припинення російського наступу буде необхідно нейтралізувати військові об’єкти, які забезпечують агресію.

    НАТО розглядає використання дронів усередині РФ

    Ще одним елементом концепції, за інформацією Bild, є створення так званого «повітряного мосту».

    Передбачається, що за його допомогою на територію Росії можуть доставляти безпілотники та роботизовані системи. До таких операцій потенційно можуть залучатися противники російської влади.

    Водночас у концепції підкреслюється: метою НАТО не є завоювання Росії.

    Основне завдання Альянсу — зупинити агресію, позбавити російські сили можливості продовжувати наступ та відтіснити їх назад до кордонів РФ.

    У НАТО не хочуть повністю приховувати план

    Окремою особливістю концепції є підхід до стримування Росії. В Альянсі вважають, що потенційний противник повинен розуміти наслідки можливого нападу.

    Тому основні принципи відповіді НАТО не обов’язково мають залишатися повністю секретними.

    Логіка полягає в тому, що Москва повинна заздалегідь усвідомлювати: напад на країну НАТО може призвести не лише до оборони її території, а й до ударів по військових системах та логістиці, які забезпечують російську операцію.

    Таким чином, сама концепція має виконувати одразу дві функції — бути основою для дій сил Альянсу та інструментом стримування Кремля від початку війни.

    Європа вже готується до можливого загострення

    Поява такого плану відбувається на тлі посилення оборони східного флангу НАТО. Польська влада раніше заявляла про підготовку до можливих нових провокацій Росії.

    У країнах Балтії також дедалі частіше говорять про гібридні загрози з боку Москви. Західні держави розслідують диверсії, підпали та інші інциденти, за якими може стояти Росія.

    На цьому тлі нова концепція НАТО демонструє зміну підходу Альянсу: потенційна війна з Росією розглядається як конфлікт, у якому ключову роль відіграватимуть далекобійні удари, масове застосування дронів, роботизовані системи та знищення військової логістики противника.

  • Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Фармринок України чекає велике перезавантаження: що зміниться з 1 січня 2027 року

    Україна готується до масштабної перебудови системи державного контролю за лікарськими засобами. З 1 січня 2027 року має повноцінно запрацювати Українське фармацевтичне агентство — новий національний регулятор, який зосередить в одному органі ключові повноваження щодо реєстрації ліків, ліцензування, контролю якості, сертифікації виробництва та обігу медичних виробів.

    Відкладати запуск агенції не планують. Створення нового органу вже оформлене постановою Кабінету Міністрів №739 від 4 червня 2026 року, а Міністерство охорони здоров’я неодноразово підтверджувало, що офіційний старт роботи нового регулятора призначений саме на 1 січня 2027 року.

    Реформа має радикально змінити нинішню систему, в якій різні функції розподілені між кількома установами. У перспективі бізнес має отримати фактично «єдине вікно», а відповідальність за рішення у фармацевтичній сфері концентруватиметься в одному регуляторному органі.

    Що саме змінить Українське фармацевтичне агентство

    Українське фармацевтичне агентство створюють як орган державного контролю європейського типу.

    Його завданням стане не просто заміна однієї установи іншою, а об’єднання функцій, які зараз розпорошені між різними державними структурами.

    До ключових напрямів майбутнього регулятора мають увійти:

    • державна реєстрація лікарських засобів;
    • ліцензування діяльності у фармацевтичній сфері;
    • контроль якості та безпеки ліків;
    • видача та контроль GMP-сертифікатів;
    • нагляд за виробництвом та імпортом лікарських засобів;
    • фармаконагляд;
    • контроль медичних виробів;
    • регулювання окремих процедур клінічних досліджень.

    МОЗ пояснює реформу необхідністю створити єдиний регулятор за моделлю, яка застосовується у країнах Європейського Союзу.

    У результаті замість ситуації, коли бізнес або виробник змушений взаємодіяти з кількома різними структурами, основні рішення має ухвалювати один орган.

    Держлікслужбу приєднають до нового органу

    Однією з найпомітніших змін стане реорганізація Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

    МОЗ раніше повідомляло, що Держлікслужбу планують приєднати до Українського фармацевтичного агентства.

    Паралельно перебудовуватиметься і робота Державного експертного центру МОЗ.

    Однак різкого припинення його функцій 1 січня не буде. Для уникнення колапсу у реєстрації лікарських засобів передбачений перехідний період.

    Протягом 2027 року Державний експертний центр має завершувати експертизу матеріалів, які були подані до 31 грудня 2026 року. Це має забезпечити безперервність процесу та не допустити ситуації, коли тисячі заяв на реєстрацію чи перереєстрацію препаратів зависнуть через зміну системи.

    Сам новий регулятор паралельно братиме на себе нові процедури.

    Керівника УФА мають обирати через відкритий конкурс

    Окреме питання — хто очолить нову структуру, яка отримає величезні повноваження на фармацевтичному ринку.

    Згідно із затвердженим Кабміном порядком, керівника Українського фармацевтичного агентства мають призначити за результатами відкритого конкурсу.

    До відбору залучатимуть не лише українських чиновників.

    Передбачена участь представників міжнародних організацій, громадського сектору та пацієнтських організацій. Саме такий формат має зменшити можливості для політичного або корпоративного впливу на призначення керівника нового регулятора.

    МОЗ при цьому не повинно домінувати в конкурсній комісії. Його представник виконуватиме переважно організаційну функцію секретаря комісії.

    Остаточний склад комісії має затвердити уряд після отримання кандидатур від усіх передбачених сторін.

    Чому боротьба за посаду буде серйозною

    Очільник УФА фактично отримає контроль над критично важливими процесами на одному з найбільших та найбільш фінансово ємних ринків країни.

    Від рішень агентства залежатимуть:

    • доступ нового препарату на український ринок;
    • можливість фармвиробника працювати в Україні;
    • проходження перевірок виробництва;
    • видача ліцензій;
    • підтвердження відповідності стандартам GMP;
    • відкликання неякісних лікарських засобів;
    • регуляторні процедури для імпортерів.

    Саме тому прозорий конкурс має принципове значення.

    Якщо новий регулятор отримає високий рівень незалежності, він зможе ухвалювати рішення на основі професійних та наукових критеріїв. Якщо ж орган опиниться під політичним чи бізнесовим впливом, концентрація настільки широких повноважень, навпаки, створить додаткові ризики.

    Зарплати стануть одним із ключових питань

    Ще одна проблема — оплата праці майбутніх співробітників.

    Новому регулятору доведеться конкурувати за спеціалістів із приватними фармкомпаніями, міжнародними структурами та державними підприємствами, де рівень зарплат часто значно вищий, ніж у класичних органах виконавчої влади.

    Саме тому фінансова модель Українського фармацевтичного агентства зараз є одним із ключових питань підготовки реформи.

    МОЗ раніше повідомляло, що Україна орієнтується на європейський підхід, за якого регуляторні збори мають покривати реальну вартість надання послуг, а не перетворювати агентство на комерційну структуру.

    Від того, який фонд оплати праці врешті погодять, залежатиме здатність нового органу залучити експертів із фармакології, виробництва ліків, клінічних досліджень, фармаконагляду та регуляторної політики.

    Реєстрація ліків має стати передбачуванішою

    Одна з головних претензій бізнесу до нинішньої моделі — тривалі та складні регуляторні процедури.

    Українська система державної реєстрації лікарських засобів багато років критикується за бюрократичність, неоднорідність підходів і залежність від великої кількості адміністративних етапів.

    Новий регулятор має отримати чіткі строки, стандартизовані процедури та цифрові інструменти.

    Ключовий принцип, який зараз декларують під час підготовки переходу, — послідовність і передбачуваність регуляторних рішень. На цьому окремо наголошує і нинішнє керівництво Державного експертного центру.

    Для фармацевтичного бізнесу це означає, що правила реєстрації препарату, проходження експертизи чи отримання сертифіката мають бути зрозумілими ще до початку процедури.

    Посилиться контроль якості препаратів

    Реформа особливо важлива на тлі дискусій про якість частини препаратів, які роками залишаються на українському ринку.

    Окреме питання стосується старих генеричних лікарських засобів, для яких сучасні вимоги щодо доведення біоеквівалентності могли не застосовуватися у тому вигляді, як це передбачено сьогодні.

    Україна поступово наближає фармацевтичне законодавство до норм ЄС, і це означає більш жорсткі вимоги до доказів якості, ефективності та безпеки препаратів.

    Для частини виробників це може означати необхідність проводити додаткові дослідження, оновлювати реєстраційні матеріали або навіть залишати ринок, якщо препарат не відповідатиме новим стандартам.

    Для пацієнтів мета реформи інша — гарантувати, що препарат, який продається в українській аптеці, має підтверджену якість і терапевтичну ефективність.

    Україна фактично переходить на європейську модель

    Створення УФА є частиною ширшої євроінтеграції української фармацевтичної системи.

    Україна приводить законодавство у відповідність до вимог Європейського Союзу щодо лікарських засобів, клінічних досліджень, виробництва та фармаконагляду.

    Частина нових нормативних актів також набере чинності саме 1 січня 2027 року. Наприклад, новий порядок проведення клінічних досліджень уже ухвалений із такою датою набрання чинності.

    У перспективі це має полегшити взаємне визнання регуляторних процедур та інтеграцію України в європейський фармацевтичний простір.

    Чи можуть запуск перенести

    Наразі офіційних підстав очікувати перенесення немає.

    МОЗ ще у травні підкреслювало, що 1 січня 2027 року залишається датою запуску Українського фармацевтичного агентства.

    Той самий дедлайн закладений і в нормативну базу.

    Водночас це не означає, що з першого дня абсолютно всі процедури запрацюють у новій моделі без перехідного періоду.

    Частину технічних, експертних та сервісних функцій на початковому етапі можуть продовжувати виконувати існуючі установи. Саме для цього передбачений перехід протягом 2027 року.

    Головне — з 1 січня має з’явитися один центр відповідальності за фармацевтичне регулювання.

    Якщо реформу реалізують за нинішнім планом, для українського фармринку 2027 рік стане одним із найбільших регуляторних переломів за останні десятиліття.

  • Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Росія зруйнувала майже на $200 млрд: прямі збитки України від війни зросли ще на 16%

    Прямі збитки, завдані Україні внаслідок повномасштабної війни Росії, сягнули 197,5 млрд доларів. Порівняно з попередньою оцінкою у 169,8 млрд доларів сума зросла приблизно на 16%. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспорт, промисловість та енергетика.

    Нову оцінку оприлюднив KSE Institute. Розрахунки підготовлені спільно з профільними державними органами та охоплюють пряме фізичне руйнування нерухомості, інфраструктури, транспортних засобів, обладнання та інших активів.

    Йдеться саме про прямі матеріальні збитки, а не про загальну вартість війни для української економіки. Для порівняння, остання комплексна оцінка Світового банку RDNA5 станом на кінець 2025 року визначала прямі збитки у 195,1 млрд доларів, економічні та соціальні втрати — у 666,7 млрд, а потреби у відбудові та відновленні на наступні десять років — майже у 587,7 млрд доларів.

    Найбільше Росія зруйнувала житла

    Найбільша частина прямої шкоди припадає на житловий сектор — 65,9 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою ця сума збільшилася ще на 5,9 млрд доларів.

    Загалом в Україні вже пошкоджено або повністю зруйновано майже 416 тисяч житлових будівель.

    Серед них близько:

    • 352 тисяч приватних будинків;
    • 63 тисяч багатоквартирних будинків;
    • близько тисячі гуртожитків.

    Наймасштабніші руйнування житлової забудови закономірно зосереджені у східних і прифронтових регіонах, де бойові дії та російські обстріли тривають найбільш інтенсивно.

    Водночас пошкодження житла зафіксовані фактично по всій Україні через регулярні удари ракетами та безпілотниками по містах у глибокому тилу.

    Світовий банк також називає житло одним із трьох найбільш постраждалих секторів поряд із транспортом та енергетикою. За даними RDNA5, станом на кінець 2025 року пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду України, що безпосередньо зачепило понад три мільйони домогосподарств.

    Дороги, залізниця, порти: транспорт втратив $42 млрд

    Другим за масштабом руйнувань став транспортний сектор.

    Його прямі збитки оцінюються приблизно у 42 млрд доларів.

    Найбільше постраждала автомобільна інфраструктура. За оцінкою KSE, пошкоджено або знищено близько 29 тисяч кілометрів доріг державного, місцевого та комунального значення.

    Суттєвих втрат зазнала й залізниця.

    Вартість пошкоджених та зруйнованих активів «Укрзалізниці» оцінюється приблизно у 5 млрд доларів.

    Ще близько 1,2 млрд доларів становлять збитки портової інфраструктури.

    Авіаційна галузь втратила приблизно 2 млрд доларів.

    Особливо відчутно транспортний сектор потерпав протягом 2025 року, коли Росія посилила атаки на залізничні об’єкти та українські порти. У RDNA5 зазначалося, що саме через інтенсивні удари по залізниці й портах потреби транспортного сектору у відновленні лише за рік збільшилися приблизно на 24%.

    Під ударами опинилися понад 12 тисяч підприємств

    Серйозних руйнувань зазнали промисловість, будівельний сектор та сфера послуг.

    Їхні прямі збитки KSE оцінює у 18,4 млрд доларів.

    Від початку повномасштабної війни пошкоджені або повністю зруйновані активи приблизно 12,6 тисячі підприємств.

    Переважна більшість із них — малі компанії, однак російські атаки та окупація також зачепили близько 100 великих і середніх приватних підприємств і приблизно 500 державних.

    Найбільших абсолютних втрат зазнала металургійна промисловість.

    Це пояснюється, зокрема, концентрацією великих промислових підприємств на сході та півдні України — саме у регіонах, де бойові дії були найінтенсивнішими.

    Майже половина оцінених збитків підприємств припадає лише на Донецьку область.

    Ці цифри відображають тільки фізичне знищення активів. Вони не включають втрачений дохід бізнесу, зупинку виробництва, порушення логістики, втрату ринків або вимушене переміщення підприємств.

    Енергетика втратила вже понад $18 млрд

    Ще одним сектором, який продовжує стрімко накопичувати збитки, залишається енергетика.

    Її прямі втрати зросли до 18,3 млрд доларів.

    Порівняно з попередньою оцінкою показник збільшився приблизно на 25%.

    Причина — систематична російська кампанія проти української енергосистеми.

    Під ударами перебувають генеруючі потужності, високовольтні підстанції, мережі передачі й розподілу електроенергії, теплоенергетична та газова інфраструктура.

    Світовий банк також зафіксував різке погіршення ситуації в енергетичному секторі. У RDNA5 зазначалося, що кількість пошкоджених або зруйнованих енергетичних активів за рік збільшилася приблизно на 21%.

    Особливість енергетики полягає в тому, що частину об’єктів доводиться відновлювати не один раз. Відремонтована підстанція або електростанція може повторно опинитися під російським ударом, через що вартість відновлення постійно зростає.

    Майже 4,8 тисячі закладів освіти пошкоджені або зруйновані

    Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у 12,2 млрд доларів.

    За даними KSE, бойові дії та російські удари пошкодили або повністю знищили майже 4,8 тисячі освітніх закладів.

    Найбільше постраждали школи та заклади дошкільної освіти.

    Пошкодження зафіксовані у 22 регіонах України.

    Ці руйнування мають наслідки значно ширші, ніж вартість самих будівель. Вони змушують дітей переходити на дистанційне або змішане навчання, громади — будувати укриття та тимчасові приміщення, а державу — витрачати додаткові кошти на відновлення освітньої мережі.

    Аграрний сектор втратив понад $12 млрд

    Прямі збитки агропромислового комплексу та земельних ресурсів становлять близько 12,1 млрд доларів.

    Найбільше грошей аграрії втратили через знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки — понад 7,1 млрд доларів.

    Ще більш ніж 2 млрд доларів становлять збитки інфраструктури для зберігання продукції.

    Вартість знищеної або викраденої сільськогосподарської продукції оцінюється майже у 1,9 млрд доларів.

    І знову ця цифра не показує повного масштабу економічного удару.

    До прямих втрат не входять збитки через мінування земель, втрату доступу до полів на окупованих територіях, скорочення виробництва, проблеми з експортом та здорожчання логістики.

    Лікарні, культура та ЖКГ також втратили мільярди

    Сукупні прямі збитки громадського сектору оцінюються приблизно у 22,8 млрд доларів.

    До цього блоку входять заклади освіти, науки, охорони здоров’я, культурні та спортивні об’єкти, соціальна інфраструктура й адміністративні будівлі.

    Сфера охорони здоров’я зазнала прямих збитків приблизно на 4,5 млрд доларів.

    Таку саму суму — близько 4,5 млрд доларів — становлять втрати культури, спорту та туризму.

    Житлово-комунальне господарство втратило приблизно 3,8 млрд доларів.

    Збитки цифрової інфраструктури вже сягнули 1,8 млрд доларів.

    Чому цифри KSE і Світового банку відрізняються

    Окремо варто пояснити різницю між актуальною оцінкою KSE у 197,5 млрд доларів та цифрою RDNA5 Світового банку у 195,1 млрд доларів.

    Це не суперечливі оцінки.

    Вони мають різні дати зрізу та частково різну методологію.

    RDNA5 охоплює події до 31 грудня 2025 року, тоді як нинішня оцінка KSE враховує новіші доступні дані.

    Саме тому загальна сума поступово збільшується в міру надходження інформації про нові руйнування та уточнення вартості раніше пошкоджених об’єктів.

    Ще важливіше — не плутати прямі збитки з потребами у відновленні.

    197,5 млрд доларів — це оцінка вартості вже пошкоджених або знищених фізичних активів.

    А майже 588 млрд доларів, які наводить Світовий банк, — це прогноз того, скільки Україні потрібно протягом десяти років для відбудови та відновлення з урахуванням принципу «відбудувати краще», модернізації й додаткових витрат.

    Тобто відновити країну коштуватиме приблизно утричі дорожче, ніж проста оцінка вартості зруйнованого майна.

    І ця сума продовжує зростати

    Найважливіше застереження полягає в тому, що 197,5 млрд доларів — не остаточна ціна російської агресії.

    Війна триває.

    Росія продовжує атакувати житлові будинки, енергетику, залізницю, підприємства, порти та інші об’єкти по всій Україні.

    Кожен новий удар збільшує як суму прямих збитків, так і майбутню вартість відновлення країни.

    Навіть оцінка Світового банку у майже 588 млрд доларів базується на руйнуваннях лише до завершення 2025 року.

    Саме тому реальна потреба у відбудові вже зараз може бути вищою.

    Для України це також посилює аргументацію у переговорах щодо репарацій та використання заморожених російських державних активів.

    Масштаб руйнувань уже фактично наблизився до психологічної позначки у 200 млрд доларів лише прямих фізичних збитків.

    І якщо врахувати втрати економіки, недоотримані доходи, людський капітал та майбутні витрати на відновлення, реальна ціна російської війни вимірюється вже зовсім іншими сумами.