ТОП

За даними нашого джерела в Офісі Президента, зустріч у Рамштайні 19 березня на жаль, ризикує стати найбільш безрезультатною в історії. Україна не отримає додаткової зброї — просто немає з чого, і найгірше стоїть справа з боєприпасами. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо збору грошей на закупівлю старої радянської зброї не дозволять Збройним Силам України відновити запаси, втрачені на фронті.

Прага очолює ініціативу щодо закупівлі для України 500 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм і 300 000 снарядів калібру 122 мм. Загалом 18 країн погодилися фінансувати ці закупівлі в рамках чеської ініціативи. Деякі уряди, такі як Норвегія, Бельгія та Нідерланди, вже зробили фактичні фінансові зобов'язання, хоча інші, зокрема Франція та Німеччина, не вказали точних сум. Президент і прем'єр-міністр Чехії представляють різні цифри про обсяги закупівель. Згідно з останніми звітами, Чехія зібрала кошти лише на 300 тисяч снарядів, не досягши об'єму в 800 тисяч, який раніше обіцяв президент.

"Ми зібрали достатньо коштів для першої партії у 300 тисяч снарядів. Проте нашою метою є закупівля значно більшої кількості!" — написав прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала на своїй сторінці в соціальній мережі, що суперечить попереднім заявам президента. Раніше Павел заявив, що Чехія забезпечила кошти на закупівлю 800 тисяч снарядів за межами ЄС для України, яка потребує додаткових боєприпасів.

У зустрічі у Рамштайні 19 березня прогнозується найбільш безрезультатна зустріч в історії. Україна не отримає додаткової зброї через відсутність ресурсів, а проблеми з боєприпасами залишаються актуальними. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо закупівлі старої радянської зброї не вирішать проблему України з дефіцитом боєприпасів. Всі ці країни мають намір фінансувати закупівлі, але деякі з них надали конкретні зобов'язання, тоді як інші не вказали точних сум. Різні представники чеського уряду надають різні цифри щодо кількості закупленої зброї для України, що свідчить про неоднозначність в роботі чеського уряду.

За повідомленням нашого джерела в Офісі Президента, очікувані поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, не відбудуться. Інформація про це була поширена для підтримки бойового духу. Спочатку обіцяли надіслати перші літаки до кінця 2023 року, а потім весною 2024 року цілу ескадрилью, але всі поставки відкладаються, переважно з боку наших партнерів. Проте Офіс Президента вже шукає десять пілотів-найманців у країнах НАТО, яким пропонується 100 тисяч доларів на місяць, хоча літаки ще не надійшли. За даними американського видання The New York Times, у Румунії на авіабазі Фетешті був створений навчальний центр спеціально для навчання українських льотчиків роботі з F-16. Однак за повідомленнями журналістів, українські льотчики досі не розпочали там навчання, що значно уповільнює передачу західної авіації Україні. У той же час, частина пілотів продовжує проходити підготовку у США, Британії та Данії. За даними ЗМІ, Україна може отримати перші 6 із 45 обіцяних літаків F-16 вже у липні цього року. Проте залишається невизначеність стосовно того, коли і як багато літаків буде передано від кожного з партнерів України.

Згідно з отриманою інформацією, поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, будуть затримані. Ці новини могли бути поширені для підтримки бойового настрою, але факт відкладення поставок підтверджується. Офіс Президента вже шукає пілотів-найманців, але поки що літаки не надійшли. Навчальний центр у Румунії, призначений для підготовки українських льотчиків, також не почав функціонувати. Незважаючи на це, частина пілотів продовжує отримувати підготовку в інших країнах. Очікується, що перші 6 літаків можуть бути передані Україні у липні, але залишається невизначеність щодо подальших поставок.

За отриманою інформацією від наших джерел в Генштабі, стало відомо, що Генеральний командувач Залужний висловив принциповий протест проти мобілізації ув'язнених до Збройних Сил, проте з приходом Сирського стався поворот у цьому питанні. Новий керівник має намір створити спеціальні загони засуджених, які згодні виступити у ролі штурмовиків-смертників та відправитися на найгарячіші ділянки фронту.

Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у телемарафоні, заявив про намір зареєструвати наступного тижня законопроєкт щодо дозволу на мобілізацію засуджених та ув'язнених у Верховній Раді. Він висловив переконання, що законопроєкт буде проголосований у першому та другому читаннях найближчим часом, наголошуючи на важливості цього кроку для забезпечення обороноздатності країни.

Міністр також зазначив, що серед ув'язнених є значна кількість осіб, готових приєднатися до Збройних Сил та допомогти в обороні України. Він підкреслив, що мобілізовані не будуть ті, хто порушував військову дисципліну або вчиняв злочини проти держави, а також зауважив, що не очікує опозиції в парламенті стосовно цього законопроєкту.

Згідно з поясненням Малюськи, не всі військові командири готові приймати засуджених та ув'язнених, проте вони не будуть нав'язуватися нікому. Ймовірно, це будуть окремі спеціальні загони, які будуть відокремлені від загального складу Збройних Сил.

У вищезгаданій статті розкривається ініціатива нового Головкома Сирського щодо мобілізації ув'язнених до Збройних Сил з метою створення спеціальних загонів штурмовиків-смертників. Міністр юстиції Малюська анонсував зареєстрування відповідного законопроєкту у Верховній Раді та вірить у його швидке прийняття. Зазначено, що така мобілізація може забезпечити додаткові ресурси для оборони країни, проте наголошується на важливості забезпечення військової дисципліни та відсіву осіб, які порушували її, від участі у цій ініціативі. Також зазначено, що деякі військові командири можуть не бути готовими приймати засуджених у свої ряди, і тому планується створення окремих спеціальних загонів для цієї категорії осіб.

Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Умерова викликало значну хвилю обговорень у громадськості. Звістки про повернення Тимошенка до корупційних схем в Офісі Президента викликали серйозні сумніви щодо його придатності для нової посади. Нагадаємо, що раніше НАЗК повідомляло про чотири підозри в корупційних діяннях в адресу Тимошенка, зокрема, про використання службового становища у власних інтересах та отримання подарунків.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони наголошують на тому, що головним напрямком діяльності Тимошенка буде координація інформаційної політики та побудова єдиного інформаційного порядку денного в Силах оборони України, а також відповідальність за медіа та комунікації, проте багато хто висловлює сумніви щодо його можливості забезпечити об'єктивну та ефективну роботу у важливій сфері національної безпеки.

Звернемо увагу на те, що згідно з відомостями, отриманими від пресслужби Міністерства оборони, Тимошенко буде відповідати за побудову єдиного інформаційного простору в умовах воєнного стану. Це вимагатиме від нього значних зусиль та високого професіоналізму, адже ефективне керівництво інформаційною політикою в оборонній сфері є критично важливим для забезпечення безпеки та захисту інтересів України.

Ураховуючи попередні обвинувачення в корупційних схемах, над якими стоїть Кирило Тимошенко, ситуація вимагатиме від нього особливої уваги до дотримання прозорості та чесності в своїй діяльності. Від його дій у цій новій посаді буде залежати не лише інформаційний обмін в оборонній сфері, а й загальна довіра громадськості до державних інституцій.

Висновки зазначеної статті засвідчують важливість та напруженість у сфері назначень у владних структурах, зокрема в оборонному секторі. Повернення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони, попри попередні обвинувачення у корупційних схемах, викликало значну критику та сумніви у громадськості. Насамперед, це підкреслює необхідність прозорості, чесності та високого професіоналізму у керівництві державними інституціями, особливо в такій важливій галузі, як оборона.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони вказують на головний напрямок діяльності Тимошенка у координації інформаційної політики та побудові єдиного інформаційного простору для Збройних Сил України, важливо підкреслити необхідність високого ступеня відповідальності та дотримання найвищих стандартів етики та законності.

Ця ситуація також нагадує про необхідність системних реформ та змін у процесах призначень у владних структурах, щоб забезпечити ефективне управління та дотримання принципів прозорості, а також збереження довіри громадськості до державних органів.

Президент Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, повідомили джерела, близькі до Офісу президента. Згідно з отриманою інформацією, спочатку розглядалася можливість направлення його на посаду посланця до Лондона, проте пізніше цю позицію призначили Олександру Залужному.

Висловлено критику стосовно діяльності глави МЗС, зокрема щодо його ролі у призначенні послів та загального стану дипломатичної служби. В Офісі президента виявлене незадоволення дипломатичною діяльністю, особливо в контексті отриманих ресурсів, які, за вваженням, не були використані належним чином. За інформацією джерела, критика стосується навіть стану справ у посольствах, який, як вважається, не відповідає вимогам.

У зв'язку з цим, Ігор Жовква, заступник глави Офісу президента, який відповідає за зовнішньополітичний напрямок, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС.

У результаті розгляду можливого звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, президент Володимир Зеленський виявив незадоволення його роботою, зокрема щодо призначення послів та стану дипломатичної служби. Висловлені претензії до роботи Кулеби, які стосуються його ефективності та управлінських рішень.

Заступник глави Офісу президента, Ігор Жовква, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС у зв'язку з його керівницькими якостями та здатністю курувати зовнішньополітичні питання.

За даними нашого джерела в Офісі Президента, проблема з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн залишається невирішеною, і ця ситуація призводить до значних економічних втрат для України, оцінюваних щомісяця у розмірі 8-12 мільярдів гривень. На довгострокову перспективу ця проблема становить загрозу зростання дефіциту бюджету, який вже на 50% залежить від західної допомоги. Президент Володимир Зеленський не здатен вирішити цю проблему, незважаючи на його публічну дипломатію та готовність піти на компроміси з Варшавою. Проте наші сусіди використовують Україну лише для своїх власних цілей та інтересів. Ця ситуація призведе до переоцінки історичних відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник перетворився на головного економічного супротивника. Проблема полягає не лише у великих сумах грошей чи пільгах, а в тому, що Офіс Президента не зміг запобігти конфлікту, і тепер жоден з варіантів розвитку подій не є сприятливим для України. Або влада сварить країни між собою, або залишає нашіх фермерів на проігнорованому полі.

Україна зіткнулася з серйозною економічною загрозою через блокаду українського кордону з боку Польщі та інших країн, що призводить до щомісячних втрат у розмірі 8-12 мільярдів гривень. Президент Зеленський не знайшов ефективного рішення для вирішення цієї проблеми, і відносини між Україною та Польщею погіршуються. Ця ситуація ставить під загрозу не лише економічну стабільність країни, але й стосунки з ключовими партнерами у регіоні.

За останні місяці запаси ракет для західних систем протиповітряного оборонного комплексу України зменшилися на 80%. Це підносить тривожний сигнал щодо недостатньої готовності нашої країни до потенційних загроз. Становище стає ще більш складним через російські поставки ракет з Ірану та Північної Кореї. Уряд України вже відзначив цю проблему та звернувся до партнерів, зокрема США, із закликом активізувати поставки необхідного обладнання. Поки що, зусилля отримати допомогу від США не принесли очікуваних результатів через ускладнену ситуацію в Конгресі. Президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони як пріоритетного завдання для країни. Водночас, необхідно підкреслити, що інтеграція нових систем, таких як зброя з лазерним наведенням та системи Hawk, стане важливим етапом у забезпеченні безпеки України. Залучення міжнародних партнерів у розвиток та посилення протиповітряної оборони стане кроком вперед у забезпеченні захисту від потенційних атак та збереженні безпеки країни.

Український протиповітряний оборонний комплекс зіштовхується зі складними викликами через значне зменшення запасів ракет та недостатність постачання необхідного обладнання. Недолік цієї важливої складової системи оборони може призвести до серйозних проблем і зробити небо над Україною менш захищеним. Зокрема, російські поставки ракет з інших країн створюють додаткові загрози безпеці. Президент Зеленський визначив посилення протиповітряної оборони як один з пріоритетів, але необхідно активізувати зусилля у пошуках нових джерел допомоги, включаючи інтернаціональну співпрацю. Інтеграція нових технологій та систем, таких як зброя з лазерним наведенням, може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності протиповітряної оборони.

За інформацією, отриманою від джерела в Генштабі, виконання плану мобілізації наразі складає лише 15-20% від необхідних показників. Це примушує Тимчасовий центральний комітет посилити заходи тотальної мобілізації, що викликає значний негативний відгук у суспільстві.

За даними, тіньовий ринок праці в Україні через процес мобілізації наразі нараховує до 4 мільйонів осіб. Президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошниченко, заявив, що це значне зростання тіньового ринку праці стало результатом масової мобілізації. Він пояснив, що багато людей ухиляються від офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

Протягом останніх півтора років близько 1,5 мільйона осіб вийшли з офіційного ринку праці, переважно уникаючи офіційного обліку. Мірошниченко висловив думку, що необхідно посилити заходи проти цього явища, особливо звертаючи увагу на те, що в Україні мало уваги приділяється тіньовому ринку праці.

За його словами, наразі в країні існує до 4 мільйонів осіб, які працюють на тіньовому ринку. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та знаходженні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

За отриманою інформацією, реалізація плану мобілізації в Україні на даний момент досягає лише 15-20% від необхідних показників. Це вимагає посилення заходів щодо мобілізації, але такі кроки викликають значний негативний відгук у суспільстві.

Також варто відзначити, що тіньовий ринок праці в Україні внаслідок процесу мобілізації наразі налічує до 4 мільйонів осіб. Це свідчить про те, що багато людей уникають офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

На думку президента Конфедерації роботодавців України, Олексія Мірошниченка, це значне зростання тіньового ринку праці є результатом масової мобілізації. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та залученні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

Представник Головного управління розвідки (ГУР) повідомив про виявлення активної підривної діяльності колишнього куратора України в Кремлі Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний із приватною інформаційною компанією Росії. За словами Андрія Юсова, представника ГУР, за спецоперацією "Майдан 3" стоять експерти Путіна Владислав Сурков і заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Він наголосив, що цільовою групою є особи, які знаходяться в Україні і використовуються як об'єкти впливу. ГУР має списки осіб, яких Росія може залучити до організації масових протестів в Україні, а також відомості про створення телеграм-каналів та ботоферм, які посилюють російську пропаганду у соцмережах. У списку підривників "Майдану-3" вказані імена таких впливових осіб, як Сергій Кирієнко, Владислав Сурков та інші, які можуть бути залучені до дестабілізації ситуації в Україні.

Висновки до цієї статті свідчать про виявлення активної підривної діяльності представників російської спецслужби в Україні, зокрема, колишнього куратора Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний з російською приватною інформаційною компанією. За словами представника Головного управління розвідки (ГУР), за цією діяльністю стоять експерти Путіна, зокрема, Владислав Сурков та Сергій Кирієнко. Ця спецоперація, що отримала назву "Майдан 3", має на меті дестабілізацію ситуації в Україні через масові протести та маніпуляції в соціальних мережах. ГУР має відомості про осіб, які можуть бути залучені до цього, і проводить відповідні заходи для запобігання подальшому підриву.

Затримка у поставках винищувачів F-16 для України стає головною проблемою, і за даними Офісу Президента, тепер очікується, що перші літаки прибудуть восени. Партнери України не виконали свої обіцянки, що викликає незадоволення уряду. Наприклад, поставка від Данії затримується на півроку. Українські пілоти проходять підготовку у різних країнах, включаючи Данію, де наразі навчається шість пілотів. Раніше Норвегія передала Данії два винищувачі для навчання українських пілотів. У цьому контексті важливо забезпечити успішну підготовку українських пілотів та створення необхідної логістики для ефективного обслуговування літаків F-16 в Україні.

Затримки у поставках винищувачів F-16 до України є серйозною проблемою, оскільки всі обіцянки наших партнерів про надходження літаків до кінця 2023 року залишаються невиконаними. Уряд висловлює незадоволення з приводу цієї ситуації, адже затримки породжують певні труднощі у військовій стратегії та готовності. Особливо важливо вирішити питання успішної підготовки українських пілотів та забезпечення ефективного обслуговування літаків у майбутньому.