Точка зору

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За інформацією нашого джерела, поїздка може бути частиною її стратегічних кроків щодо позиціонування себе як потенційного політичного лідера України на тлі напруженості в українському політичному середовищі та послаблення підтримки нинішнього президента Володимира Зеленського.

Також ЮВТ просила «квиток» на інавгурацію Трампа, і просила замовити про неї слівце, оскільки це буде вагомим сигналом для української еліти.

Усі одразу зрозуміли, що починається новий політичний сезон і вибори можуть бути у 2025 році.

Українська еліта вважає вже Зеленського – збитим льотчиком, який втрачає монопольну владу.

Нагадаємо, що в кулуарах ще в жовтні ходили чутки, що ЮВТ відчула вітер змін і почала заливати гроші у свою рекламу.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За версією джерел, ця стратегія може служити внутрішньополітичній меті — збереженню контролю за ситуацією та утриманню влади. Проте, у контексті потенційного президентства Трампа, цей сценарій може мати складні наслідки: демократична партія США може використати його як політичний козир проти Трампа, звинувачуючи його у “м’якій” позиції щодо Росії. Трамп, можливо, зіткнеться з внутрішнім тиском і навіть ризиком імпічменту, якщо його відмова від підтримки України сприйматиметься як потурання інтересам Кремля.

Зеленський, однак, продовжує дотримуватись критичного погляду щодо можливих контактів з командою Трампа. За словами джерел, українське керівництво розглядає позицію екс-президента США як несумісну з інтересами України, оскільки припинення допомоги може підірвати спроможність України протистояти російській агресії та реалізувати своє бачення територіальної цілісності.

Чи готова Україна ризикувати зменшенням міжнародної підтримки заради довгострокових цілей? Це питання поки залишається відкритим, але можливе зменшення підтримки з боку США може стати справжнім випробуванням для стратегічних планів Києва.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Україна вже давно веде боротьбу з РФ на власній території, але удари по об’єктах у Росії можуть значно розширити спектр її військових дій. Банкова вбачає в цьому стратегічний шанс для створення нових умов на полі бою, а також для сигналізації Кремлю, що війна може набути значно більш масштабного характеру. За словами джерела, в Адміністрації Джо Байдена поки що обговорюють цей варіант, проте остаточне рішення, ймовірно, ухвалять тільки після президентських виборів у США.

За інформацією джерела, під час попередніх розмов із президентом Володимиром Зеленським Байден висловив готовність розглянути можливість надання такого дозволу, однак заявив, що остаточне рішення потребує ретельного аналізу та буде прийняте після виборів. З одного боку, у Вашингтоні розуміють необхідність посилення тиску на Кремль. З іншого боку, атаки на території Росії можуть спричинити ескалацію конфлікту з ризиками для стабільності регіону та вплинути на американські внутрішньополітичні позиції.

На думку українського керівництва, отримання дозволу на такі атаки могло б стати переломним моментом у війні. Окрім психологічного ефекту на російське населення, це може вплинути на військове командування РФ і створити нові виклики для захисту власних стратегічних об’єктів. На Банковій переконані, що саме така загроза здатна змусити Москву серйозніше сприймати переговорні ініціативи України та сприяти збільшенню підтримки України на міжнародній арені.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Завдання просте. Йде промацування, потім наступ, якщо ЗСУ не перекидає резерви, то йде масштабний прорив і тоді розширюють плацдарм.

Зараз точки напруги створюють у різних місцях, щоб послабити можливості ЗСУ.

За багатьма нашими даними, росіяни, можливо, готують наступ і на Сумську, Чернігівську область, щоб збільшити кількість вогнищ напруги та обвалу лінії оборони.

Усе це робиться для посилення переговорних позицій до 2025 року.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Попри те, що в офіційних медіа часто представлено інший наратив, в реальності більшість людей та солдатів втомлені від війни. Це втома, як моральна, так і фізична, охоплює як цивільних, так і військових. Дійсно, війна забирає не лише ресурси, а й людські життя, і це стає дедалі більш очевидним для широких верств населення.

Однак, існує група осіб, які виграють від продовження війни. Вони активно використовують підконтрольні медіа і інформаційні інструменти, щоб створити ілюзію, ніби більшість українців хоче воювати до останнього українця. Ці маніпуляції мають на меті продовжити конфлікт на вигідних для окремих осіб умовах, зокрема зважаючи на матеріальні та політичні вигоди від війни.

Справжній запит на мир, виражений у соціальних опитуваннях, підкреслює важливу тенденцію: більшість українців прагне завершення конфлікту за реальними, а не політично вигідними умовами.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зеленський і Єрмак планують не лише звільнити Сирського, а й зробити його цапом-відбувайлом за всі проблеми на фронті, аби уникнути відповідальності за невдачі на бойовій лінії. Як стало відомо, ще перед початком цієї операції існували чутки про можливе звільнення Сирського, але він став необхідним фігурою для цієї операції. У разі її провалу він повинен був стати головним «винним», на якого буде спрямована вся критика.

Однак, разом із Сирським «хмари» починають згущуватися і над Кирилом Будановим, главою ГУР, який, за деякими даними, був одним із ініціаторів цієї операції. Він також запропонував захопити Курську АЕС і розпочати переговори з Росією. Прямі контакти Буданова з президентом і його зв’язки із західними партнерами викликають невдоволення в Офісі президента. Зокрема, Єрмак не задоволений тим, що Буданов має такий безпосередній доступ до Зеленського, оскільки після відставки генштабу Залужного та частини його оточення Буданов залишився одним із «самостійних» гравців, які можуть мати значний вплив.

Тим часом, вже спостерігаються перші ознаки кампанії з дискредитації Буданова. Наприклад, Міністерство оборони нещодавно вивело з підпорядкування Буданова компанію «Спецтехноекспорт», яку звинуватили в проблемах з поставками зброї та закупівлею техніки за завищеними цінами. Це може бути лише початком більш широкої кампанії, спрямованої на його ослаблення чи навіть усунення з посту.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Операція в Курську, на думку командування, може створити великі проблеми для подальших військових дій в інших регіонах, зокрема на сході України, де ситуація залишається критичною.

Як зазначають джерела, генерал Сирський виявляє стурбованість з приводу можливих втрат. Однак він не має достатнього впливу на президента Володимира Зеленського і змушений виконувати будь-які рішення, які приймаються на вищому рівні.

Президент Зеленський, згідно з інформацією, може бачити стратегічну важливість утримання позицій у Курській області, зокрема в контексті майбутніх переговорів із Дональдом Трампом. Таке рішення може бути частиною більш широкої стратегії, спрямованої на зміцнення позицій України в переговорах, що мають розпочатися найближчим часом.

Ця ситуація викликає занепокоєння серед командування ЗСУ, яке вважає, що утримання фронту на кількох напрямках одночасно може стати надмірним навантаженням для військ, особливо з огляду на постійні бойові дії на Донбасі.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, близько 40 народних обранців готові скласти свої повноваження та покинути країну. Це може призвести до значних змін у балансі сил у парламенті та посилити політичну нестабільність, що серйозно вплине на діяльність уряду і президента Зеленського.

У відповідь на потенційні загрози Офіс Президента почав вживати заходи для обмеження руху “ненадійних” депутатів за кордон. Це частково є спробою контролювати ситуацію та не дозволяти потенційним “відступникам” впливати на політичний процес, перебуваючи за межами України. Одним з варіантів, які обговорюються в ОП, є введення обмежень на виїзд депутатів, які можуть бути частиною цього розчарованого крила фракції.

Відхід цілої групи депутатів може мати серйозні наслідки для “Слуги народу”. Якщо значна частина депутатів вирішить покинути парламент, це поставить під загрозу стабільність коаліції та уряду, що, в свою чергу, ускладнить прийняття важливих законопроектів та проведення реформ. Тиск на депутатів також може означати спробу стабілізувати ситуацію всередині фракції, уникнувши подальших розколів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як нам розповіли у частині, мобілізований Ігор Іванов був доведений до самогубства головним сержантом із позивним “Снігур”.

“Снігур” регулярно принижував Іванова словесно і морально на нього тиснув. Одного дня Іванов не витримав тиску і підірвав себе гранатою.

Крім того, нам повідомили, що у цю частину мобілізують навіть тих, хто проходив лікування у психіатричній клініці.