Точка зору

Глибинні мотиви конфлікту: Аналіз причин російської агресії та альтернативні сценарії подій

Український блогер Юрій Богданов рішуче протистоїть поширенню настроїв, які виникають в Україні, щодо того, що саме українці відповідальні за напад Росії. Він чітко розуміє, що є дві фундаментальні причини агресії з боку Кремля, і вони ніяк не пов'язані з українцями. Богданов акцентує увагу на тому, що поширення маніпуляцій у соцмережах стосовно вини українців у війні лише сприяє дезінформації. Він підкреслює, що основними мотивами російської агресії є бажання збільшити вплив і контроль над територією, а також уникнути небажаних змін у політичному ландшафті. Богданов закликає не допускати віктимблеймінгу та не піддаватися на спроби змішати вину за конфлікт на національних чи культурних ґрунтах. Він закликає зосередитися на реальних причинах конфлікту, а саме на стратегічних інтересах Росії та збереженні миру і стабільності в регіоні.

На думку Юрія Богданова, існують дві основні причини агресії Росії проти України, які не пов'язані з українським народом.Маніпуляції в соцмережах щодо вини українців у конфлікті слід розглядати як спробу дезінформації та відвернення від реальних причин конфлікту.Віктимблеймінг, або приписування вини за страждання жертві, є шкідливою практикою, яку потрібно уникати.Зосередження на реальних причинах конфлікту, таких як стратегічні інтереси Росії та збереження миру і стабільності в регіоні, є ключем до розуміння та вирішення ситуації.

Активізація поставок ППО: Україна реагує на кризу в протиповітряній обороні

За останні місяці запаси ракет для західних систем протиповітряного оборонного комплексу України зменшилися на 80%. Це підносить тривожний сигнал щодо недостатньої готовності нашої країни до потенційних загроз. Становище стає ще більш складним через російські поставки ракет з Ірану та Північної Кореї. Уряд України вже відзначив цю проблему та звернувся до партнерів, зокрема США, із закликом активізувати поставки необхідного обладнання. Поки що, зусилля отримати допомогу від США не принесли очікуваних результатів через ускладнену ситуацію в Конгресі. Президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони як пріоритетного завдання для країни. Водночас, необхідно підкреслити, що інтеграція нових систем, таких як зброя з лазерним наведенням та системи Hawk, стане важливим етапом у забезпеченні безпеки України. Залучення міжнародних партнерів у розвиток та посилення протиповітряної оборони стане кроком вперед у забезпеченні захисту від потенційних атак та збереженні безпеки країни.

Український протиповітряний оборонний комплекс зіштовхується зі складними викликами через значне зменшення запасів ракет та недостатність постачання необхідного обладнання. Недолік цієї важливої складової системи оборони може призвести до серйозних проблем і зробити небо над Україною менш захищеним. Зокрема, російські поставки ракет з інших країн створюють додаткові загрози безпеці. Президент Зеленський визначив посилення протиповітряної оборони як один з пріоритетів, але необхідно активізувати зусилля у пошуках нових джерел допомоги, включаючи інтернаціональну співпрацю. Інтеграція нових технологій та систем, таких як зброя з лазерним наведенням, може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності протиповітряної оборони.

Стан мобілізації в Україні: реальність лише на 15-20%

За інформацією, отриманою від джерела в Генштабі, виконання плану мобілізації наразі складає лише 15-20% від необхідних показників. Це примушує Тимчасовий центральний комітет посилити заходи тотальної мобілізації, що викликає значний негативний відгук у суспільстві.

За даними, тіньовий ринок праці в Україні через процес мобілізації наразі нараховує до 4 мільйонів осіб. Президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошниченко, заявив, що це значне зростання тіньового ринку праці стало результатом масової мобілізації. Він пояснив, що багато людей ухиляються від офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

Протягом останніх півтора років близько 1,5 мільйона осіб вийшли з офіційного ринку праці, переважно уникаючи офіційного обліку. Мірошниченко висловив думку, що необхідно посилити заходи проти цього явища, особливо звертаючи увагу на те, що в Україні мало уваги приділяється тіньовому ринку праці.

За його словами, наразі в країні існує до 4 мільйонів осіб, які працюють на тіньовому ринку. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та знаходженні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

За отриманою інформацією, реалізація плану мобілізації в Україні на даний момент досягає лише 15-20% від необхідних показників. Це вимагає посилення заходів щодо мобілізації, але такі кроки викликають значний негативний відгук у суспільстві.

Також варто відзначити, що тіньовий ринок праці в Україні внаслідок процесу мобілізації наразі налічує до 4 мільйонів осіб. Це свідчить про те, що багато людей уникають офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

На думку президента Конфедерації роботодавців України, Олексія Мірошниченка, це значне зростання тіньового ринку праці є результатом масової мобілізації. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та залученні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

Скандальна справа ‘Майдан 3’: Роль Суркова і Кирієнка в розкритій підривній діяльності РФ

Представник Головного управління розвідки (ГУР) повідомив про виявлення активної підривної діяльності колишнього куратора України в Кремлі Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний із приватною інформаційною компанією Росії. За словами Андрія Юсова, представника ГУР, за спецоперацією "Майдан 3" стоять експерти Путіна Владислав Сурков і заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Він наголосив, що цільовою групою є особи, які знаходяться в Україні і використовуються як об'єкти впливу. ГУР має списки осіб, яких Росія може залучити до організації масових протестів в Україні, а також відомості про створення телеграм-каналів та ботоферм, які посилюють російську пропаганду у соцмережах. У списку підривників "Майдану-3" вказані імена таких впливових осіб, як Сергій Кирієнко, Владислав Сурков та інші, які можуть бути залучені до дестабілізації ситуації в Україні.

Висновки до цієї статті свідчать про виявлення активної підривної діяльності представників російської спецслужби в Україні, зокрема, колишнього куратора Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний з російською приватною інформаційною компанією. За словами представника Головного управління розвідки (ГУР), за цією діяльністю стоять експерти Путіна, зокрема, Владислав Сурков та Сергій Кирієнко. Ця спецоперація, що отримала назву "Майдан 3", має на меті дестабілізацію ситуації в Україні через масові протести та маніпуляції в соціальних мережах. ГУР має відомості про осіб, які можуть бути залучені до цього, і проводить відповідні заходи для запобігання подальшому підриву.

Постачення винищувачів F-16 до України: огляд ситуації

Затримка у поставках винищувачів F-16 для України стає головною проблемою, і за даними Офісу Президента, тепер очікується, що перші літаки прибудуть восени. Партнери України не виконали свої обіцянки, що викликає незадоволення уряду. Наприклад, поставка від Данії затримується на півроку. Українські пілоти проходять підготовку у різних країнах, включаючи Данію, де наразі навчається шість пілотів. Раніше Норвегія передала Данії два винищувачі для навчання українських пілотів. У цьому контексті важливо забезпечити успішну підготовку українських пілотів та створення необхідної логістики для ефективного обслуговування літаків F-16 в Україні.

Затримки у поставках винищувачів F-16 до України є серйозною проблемою, оскільки всі обіцянки наших партнерів про надходження літаків до кінця 2023 року залишаються невиконаними. Уряд висловлює незадоволення з приводу цієї ситуації, адже затримки породжують певні труднощі у військовій стратегії та готовності. Особливо важливо вирішити питання успішної підготовки українських пілотів та забезпечення ефективного обслуговування літаків у майбутньому.

Підтримка Заходу у продажі українських підприємств: шлях до ефективного розвитку

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

Перспективи гривні без підтримки Заходу: виклики та можливості

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

Гнітючий вплив фронтової ситуації на депутатів Верховної Ради: виклики перед майбутнім України

Згідно з нашими джерелами, у депутатів від "Слуги народу" все частіше виникає бажання достроково скласти мандат. Попередньо було відомо, що близько 20 людей вже висловили таку інтенцію та подали офіційні заяви про це. Проте зараз кількість охочих значно зросла, але їм просто не дозволяють це зробити. Блокування відбувається на рівні керівництва фракції. Якби зараз депутати могли спокійно залишити Раду без наслідків, тоді виникло б питання — хто залишиться від фракції та в парламенті загалом. Внутрішня ситуація зараз ще гірша, ніж у січні 2022 року. Відносно фракції, ситуація є хаотичною, кожен робить те, що йому заманеться, а керівництво взагалі не звертає уваги на думку інших. Їх не залучають до планування, інформація надходить перед засіданнями у стилі "натисни зелену за все". Депутати не відчувають підтримки та розуміння від керівництва, але постійно отримують загрози відповідальністю перед громадськістю. Напівзагибельні надії на швидку перемогу у війні також негативно впливають на багатьох депутатів. Вони не розуміють, куди все це рухається, оскільки ніхто не розкриває глобальних планів. Остання зустріч президента з монобільшістю також вплинула на бажання багатьох депутатів скласти мандат. Зараз внутрішні настрої в фракції характеризуються смутком і безвихіддям. Багатьом вже давно "чемоданний настрій", однак їм не дозволяють піти.

З висновками зазначеної статті можна зробити декілька важливих висновків. По-перше, внутрішня ситуація в фракції "Слуга народу" у Верховній Раді є хаотичною, і дедалі більше депутатів виявляють бажання достроково скласти свої мандати через невдоволеність керівництвом і загальною невизначеністю щодо майбутньої політичної перспективи. По-друге, існує невизначеність щодо шляху конфлікту на Сході України, що також впливає на рішення депутатів щодо подальшого залишення в парламенті. І, нарешті, важливим фактором є втрата відчуття підтримки та спільної мети серед членів фракції, що призводить до демотивації та прагнення змінити політичну сферу.

Геополітична стратегія: як Заморозка війни в Україні вигідна для Китаю та хто вирішуватиме її майбутнє

Дійсно, заморожування війни з Росією стає все більш ймовірним сценарієм, зазначає аналітик Валерій Пекар. Українське суспільство тепер стає перед важливим завданням — проаналізувати й оцінити цей сценарій, визначити його прийнятність та обговорити можливі поступки в такому випадку.

У своїх аналізах щодо можливих сценаріїв на 2024-2025 роки, я чітко підкреслював, що інерційний сценарій, тобто той, яким зараз розвивається ситуація, є найгіршим для України. Це сценарій війни на виснаження зі втратою західної підтримки і внаслідок цього, значною втратою здатності протистояти. Проте, найімовірнішим сценарієм я називав не саме цей. Це відносно нестандартна ситуація, оскільки зазвичай інерційний сценарій є найбільш ймовірним. Але за умови дії потужних сил, що прагнуть змінити хід подій та перейти на кращий сценарій, інерційний сценарій втрачає ймовірність. І саме таку ситуацію ми спостерігаємо зараз. Найбільш ймовірним сценарієм я називав другий — сценарій заморожування війни, який ще нещодавно виглядав малоймовірним. Адже як саме проти замороження війни були спрямовані як українське суспільство, так і сам Путін, який обрав сценарій війни на виснаження.

Пройшло лише три місяці, і вже зараз можна відчути в повітрі наявність другого сценарію. Хоча він і залишається неприйнятним як для українського суспільства, так і для російського керівництва, але водночас він дуже важливий для Америки та Європи. Замороження війни необхідне європейській індустрії для збільшення оборонної потужності. Це також необхідно для європейських лідерів, щоб підготувати свої суспільства до можливих змін. Такий сценарій вигідний Байдену для його іміджу миротворця, тоді як Трамп може використовувати його для критики Байдена та вирівнювання невдач, спричинених неефективною міжпартійною боротьбою. Водночас цей сценарій дуже важливий для всіх українських політиків, які сподіваються на перемогу на майбутніх виборах.

Але обидва головні противники цього сценарію також не впевнені в своїй позиції. Українське суспільство в цілому не готове прийняти категоричну необхідність мобілізації. Політики зволікають з прийняттям важливих рішень, і ми не бачимо значного тиску суспільства для прискорення цього процесу. Також слід зазначити, що люди, які перебувають на передовій, не є безмежно міцними чи стійкими, і навіть голос мільйонів їхніх родичів не почути в рамках загального марафону. Те саме можна сказати і про Путіна, який, незважаючи на продовжену агресивну риторику, видає суперечливі сигнали. Ми не маємо достатньої інформації про реаль

Під цією складною картинкою стоїть Китай. Навіть у своїй стратегії виграшу він має відведене місце для будь-яких варіантів розвитку чи завершення конфлікту, проте нам не відомо, чи не вважає Китай перемогу через перемир'я більш привабливою. Ймовірно, що так, оскільки країна зіткнулася з економічними проблемами, вирішення яких ускладнює військовий конфлікт.

Варто згадати, що сценарій замороження війни передбачає другу фазу агресії через певний період часу після відновлення Росією своїх здатностей та аналізу помилок першої фази. Це може призвести до ще більших руйнівних наслідків. Для того, щоб підготуватися до цього, Україна та Росія повинні активно готуватися до цієї фази — Україна з підтримкою Заходу, а Росія з підтримкою Китаю.

Проте успіх української підготовки залежатиме від результатів майбутніх виборів. Перемога модернізаторів та прискорена модернізація армії та державних інститутів може уникнути другої фази війни, тоді як перемога популістів може призвести до недостатньої підготовки та втрати державності, що відповідає стратегічним цілям Путіна.

Отже, ймовірно, найближчим часом сторони будуть підштовхувати до замороження конфлікту, перемир'я та подібних заходів. Українському суспільству негайно потрібен відкритий та щирий діалог з трьох ключових питань:

• Чи прийнятне заморожування в умовах, коли Україні бракує зброї, мобілізація сповільнюється, є можливість проведення виборів, але існує ризик порушення перемир'я Росією та приходу до влади в США тих, хто налаштований на роззброєння України та Європи. Іншими словами, на користь кого працює час — нашу чи ворогів.

• Якщо відповідь на перше питання позитивна, то які межі необхідно встановити для збереження національних інтересів? Очевидно, що наявність таких меж необхідна, але також необхідно зрозуміти, що в непростих умовах деякі компроміси необхідні.

• Якщо відповідь на перше питання негативна, як уникнути поразки та забезпечити перемогу? Важливо розпочати цей діалог з обговорення того, що насправді означає перемога і поразка, а також з'ясувати, чи є загальне розуміння цих термінів у суспільстві.

У висновках можна зазначити наступне:

• Українське суспільство стоїть перед важливими виборами щодо подальшого розвитку ситуації з Росією. Необхідно активно обговорювати можливі варіанти виходу з конфлікту та їхні наслідки.

• Роль Китаю в контексті конфлікту також варто враховувати, оскільки він може мати великий вплив на подальші події.

• Необхідно провести відкритий та щирий діалог українського суспільства з трьох ключових питань: прийнятність замороження конфлікту, встановлення червоних ліній та підготовка до можливих наступних етапів конфлікту.

• Важливо зрозуміти, що перемога або поразка в конфлікті можуть мати різні форми, і необхідно знати, що саме має на увазі суспільство, говорячи про ці поняття.

Загальний висновок полягає в тому, що діалог та обговорення різних варіантів виходу з конфлікту є необхідними для забезпечення мирного та стабільного майбутнього для України.

Таємниці мотивів: Розкриття істинних намірів Макрона щодо розгортання європейських військ в Україні

Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що надія на відправку військових Європейського Союзу в Україну є малоправдоподібною. Офіс Президента не вірить у можливість отримання технічної та фінансової підтримки від європейських партнерів, а також уникнення можливих жертв серед європейських військових, що може призвести до загострення ситуації. Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її військового присутності на західних кордонах України, проте навіть ця країна не пішла на такий крок. Зараз навіть заступник головного редактора Bild, Пауль Ронцхаймер, стверджує, що заяви президента Франції Макрона щодо можливості відправлення західних військ в Україну завдали шкоди Києву. Він підкреслює, що обговорення питань військової допомоги у ситуації, коли не вирішені питання поставок боєприпасів, може призвести до ескалації конфлікту. Також, він наголошує на тому, що ініціатива Макрона може допомогти противникам України в Європі та німецьких критиків поставок зброї, надаючи їм аргументи проти таких допомог. Враховуючи відсутність реальної воєнної підтримки з боку Франції, ініціатива Макрона виглядає як відволікання уваги від справжніх потреб України. Такі дії лише ускладнюють поставки військової техніки до України, яка стає все більш критичною у зв'язку з російським наступом. Варто зауважити, що сама Україна не потребує присутності західних наземних військ для вирішення своїх внутрішніх проблем.

Коли я звернувся до радника президента Михайла Подоляка минулого місяця, він ретельно пояснив: "Наразі єдиний сценарій – максимальні поставки високотехнологічної зброї в Україну. Мовчати не треба, треба просто інвестувати кошти у військове виробництво: ракети великої дальності, безпілотники, гранати, артилерійські системи. Обсяг поставок зброї має бути значним". Тобто, потрібно діяти, а не тільки обговорювати!

Макрон може блищати своїми ораторськими здібностями у порівнянні з канцлером Олафом Шольцем, але його власний стратегічний план не такий чіткий та жорсткий, як він здається на перший погляд. З самого початку президент Франції уникав "приниження" Путіна і гальмував військову підтримку України. Його величезні заяви про поставки танків та літаків часто були далекими від реальності.

Прямі напади Макрона на Шольца через його голосування щодо Taurus та готовність відправити війська в Україну, схоже, призначені відвести увагу від його власних невдач. Хоча Франція, на відміну від Німеччини, поставила свої крилаті ракети "Скальп", Макрон, подібно до Шольца, не доклав швидких та радикальних зусиль щодо збільшення виробництва боєприпасів ще з початку війни. Це далеко від того, що він міг і мав зробити, особливо в контексті танків та артилерії, якщо ситуація насправді настільки драматична, як він описує її.

У вищезгаданій статті розглянуто питання щодо можливості відправлення європейських військ до України та надання їй військової підтримки. Зазначено, що навіть ідея відправлення європейських військ не знаходить широкої підтримки через ряд факторів, включаючи відсутність готовності надати військову техніку та фінансування, а також небажання ставити себе під загрозу можливими жертвами серед європейських військових. Зокрема, висловлюється критика до заяв президента Франції Макрона, який, за словами автора, може відволікати увагу від справжніх потреб України та відверто грати на руку її противникам. Також у статті зазначається, що навіть країни Європи, які віддадуть Україні певну підтримку, не роблять цього на достатньому рівні, щоб вирішити її потреби у військовій техніці. Такі обставини створюють серйозні виклики для безпеки та обороноздатності України у контексті її військового конфлікту з Росією.

У центрі уваги