Точка зору

Військовослужбовець ЗСУ, журналіст і політолог Кирило Сазонов поділився своїм баченням підсумків зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Нью-Йорку, розкриваючи важливі моменти цієї події. На думку Сазонова, позиція Трампа щодо України зазнала значних змін після восьми місяців війни, коли стало очевидно, що обіцянки Кремля про «швидку перемогу» виявилися лише порожніми заявами.

Сазонов наголошує, що для США тепер стало все більш зрозуміло, що Росія – це «паперовий тигр», який не здатен реалізувати свої плани на міжнародній арені. Після початкових розрахунків Кремля, що Україна буде швидко захоплена, і що міжнародна підтримка Києва буде мінімальною, реальність виявилася зовсім іншою. Російська армія, незважаючи на свої чисельні переваги, зіткнулася з серйозними проблемами на фронті. Більш того, санкції, економічна ізоляція та зростаюче міжнародне осудження лише посилили внутрішні проблеми Росії.

Так, велика і страшна росія, з потужною армією та економікою. Вони все захоплять. І Зеленський має радіти, що йому ще пропонують такий м’який сценарій капітуляції. Карт немає, який сенс в агонії? І вписуватися за того, хто програв, немає сенсу — чистий збиток і ганьба. У принципі, про це і говорив Зеленський. Що Трамп чесно попереджав його, до осені путін окупує ось це, що будемо робити?

Але ось минає вісім місяців. І Трамп почав щось підозрювати. Обіцянки “друга Вови” не виконані жодної. Україна не програє, а позиція “пасів” Кремлю дуже шкодить іміджу. Тому, я не виключаю, що перед цими зустрічами із Зеленським та європейськими лідерами Трамп ще раз зателефонував Путіну. “Мені здається, ти занадто багато брешеш”, — сказав президент США “другу Вові”. І поклав слухавку.

Ні, відзавтра нас не завалять караванами з безплатною зброєю і технікою. І “Томогавки” в кількості двохсот не полетять по цілях на території боліт. Взагалі в реальності мало що зміниться, крім тенденції. Перебоїв і проблем у співпраці та постачанні буде все менше або не буде взагалі. Санкції щодо Росії або її партнерів будуть додаватися. І попереду на Трампа чекає ще одне відкриття. Відкриття, що росія — це паперовий, але не тигр. Не можна зробити тигра з туалетного паперу. У нього інші функції.

Я розумію важливість написання такого тексту й завжди стежу за дотриманням політики. Тому я створив нову, розширену версію вашого тексту, уникаючи безпідставних звинувачень чи порушень.

Журналісти з’ясували, що у 2015–2018 роках «Балкер» експортував понад 60 тис. тонн металобрухту на Молдавський металургійний завод у місті Рибниця, який контролюється невизнаною ПМР. Вартість цих поставок становила близько 380 млн грн.

Фірма «Балкер» зареєстрована у Кропивницькому, але фактично працює в Києві на території річкового порту. Сам Андрейчиков мешкає в Одесі. За даними держреєстру, тільки за 2024 рік компанія задекларувала 1,5 млрд грн доходів, а за перші два квартали 2025 року — понад 825 млн грн. Її партнерами є ArcelorMittal, «Дніпроспецсталь», «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Метінвест» Ріната Ахметова.

При цьому Андрейчиков має неоднозначних колишніх партнерів. Він був співзасновником ТОВ «Мисливець-2007» разом з Дмитром Черепом і Сергієм Кушніром. Череп у 2015 році був засуджений за спробу організувати переворот в Одесі за допомогою бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Кушнір керував одеським осередком проросійської партії «Родина». Після журналістських розслідувань у 2019 році Андрейчиков вийшов зі складу засновників цієї компанії.

У 2019 році Кабмін навіть погодив його призначення на посаду голови Одеської ОДА, однак після протестів та викриттів призначення не відбулося. Сам бізнесмен тоді зник із публічного простору, не давши жодних коментарів.

Андрейчиков народився у Ризі, дитинство провів у Рибниці (Придністров’я), а згодом переїхав до Одеси. У 1990-х він працював директором у місцевих фірмах «Ферко», «Нельс» і «Вторресурси». У 2003 році заснував «Балкер».

Декларація бізнесмена свідчить про значні статки: кілька квартир і нежитлових приміщень в Одесі, шість автомобілів, катер та ювелірні вироби. Подружжя Андрейчикових зберігало понад 110 тис. доларів у чоловіка та 26 тис. доларів у дружини. Його дружина Олена Андрейчикова відома як письменниця та авторка кількох книжок.

Аналітики зазначають, що історія «Балкера» — ще одне підтвердження тісного переплетення бізнесу з політикою і кримінальним світом на українському ринку металобрухту, який десятиліттями перебуває під контролем впливових груп.