Точка зору

Наші джерела надають тривожну інформацію: усі експерти енергетики тривожаться, бо ймовірність аварійних ситуацій на українських атомних електростанціях (АЕС) надзвичайно висока. Інфраструктура АЕС вже протягом двох років працює на межі своїх можливостей, а місцеві ремонтні роботи не в змозі вирішити цю проблему. У таких умовах зростає ймовірність непередбачених відмов у роботі енергоблоків та супутньої інфраструктури АЕС.

Банкова про це в курсі, але продовжує свій «експеримент». Запущена Банковою інфраструктурна війна може дуже дорого обійтися Україні.

“Дефіцит, якого ми були позбавлені протягом кількох днів, на цьому тижні повернеться. І повернеться в досить серйозному обсязі. Він не може фізично бути перекритий імпортом електроенергії з Європи.”, – заявив голова НЕК “Укренерго” Кудрицький.

На це вплинуть три фактори:

Перший фактор, який може ускладнити ситуацію в енергосистемі України, полягає у плановому ремонті двох блоків атомних електростанцій.

Друга причина – це наслідки російських обстрілів енергетики протягом 31 травня та 1 червня. Зокрема, окупанти атакували Дніпропетровську гідроелектростанцію, технічний стан якої оцінюється як складний, що впливає на неможливість стабільної роботи ГЕС.

Третій фактор, який вплине на ситуацію в енергосистемі, пов’язаний з тим, що українці почнуть вмикати кондиціонери через спеку, тому прогнозовано збільшиться споживання електроенергії. За словами Володимира Кудрицького, повернеться дефіцит в досить серйозному обсязі.

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

Зараз дуже актуальна ситуація з енергетикою в Україні. Поширюються чутки про те, що дефіцит електроенергії у нашій країні буде зростати. Чому? Основним фактором, що впливає на цю ситуацію, є необхідність ремонту енергоблоків атомних електростанцій. Цей ремонт, на жаль, має відбуватися все частіше через зношеність обладнання та постійну навантаженість всіх енергетичних систем, які працюють у режимі 24/7.

Насамперед, потрібно зрозуміти, що енергетика – це серце будь-якої країни, а електроенергія – його кров. Якщо серце не функціонує належним чином, це може призвести до серйозних проблем для всього організму. Так само і з енергетикою: якщо ми не забезпечимо належний ремонт та підтримку енергетичних систем, можемо стати свідками серйозного кризового стану.

Дефіцит електроенергії може мати негативний вплив на всі сфери життя. Від промисловості до побуту – усе піддається ризику. Зниження виробництва, перебої в роботі підприємств, обмеження в споживанні електроенергії вдома – лише кілька наслідків, які можуть виникнути через недостатню кількість електроенергії.

Отже, вирішення цієї проблеми вимагає негайних заходів. Потрібно не лише вжити заходів для запобігання посиленню дефіциту енергії, а й розробити стратегії для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Тільки таким чином ми зможемо забезпечити стабільну роботу енергетичної системи країни та зберегти комфорт і безпеку для всіх її мешканців.

Готуйтеся до того, що цього року ймовірність настання «чорної зими» 90%.

Масовані обстріли окупантів призвели до того, що Україна втратила 85% своєї теплової генерації. Олена Лапенко, експерт проектів DiXi Group, повідомила про це. Внаслідок цього у країні наразі є серйозні труднощі з відновленням цієї генерації, і точні терміни її відновлення залишаються невідомими.

Втрата теплових і гідроелектростанцій становить серйозний удар для маневрової генерації, яка зазвичай компенсує піки споживання електроенергії вранці та ввечері. Навіть у теплий період року, недостатньої потужності буде недостатньо для задоволення потреб населення. Лапенко зауважує, що наразі немає чітких термінів відновлення, незважаючи на деякі заяви експертів.

Згідно з даними DiXi Group, у період з 2022 по 2023 рік споживання електроенергії в Україні зменшилося на 25-30% порівняно з попереднім періодом, період до вторгнення. Промисловість зменшила своє споживання на 45%, а населення на 16%. Загальна потужність генерування електроенергії зменшилася з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Це призвело до дефіциту електроенергії в українській енергосистемі влітку 2024 року.

Лапенко вказала, що існують три можливі сценарії на цей період. Перший сценарій передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірний температурний режим, при цьому дефіцит електроенергії в години максимальних навантажень складатиме 1,3 ГВт. У другому сценарії передбачено значне зростання споживання електроенергії через підвищення середньодобових температур, що може призвести до дефіциту електроенергії до 2,86 ГВт. Третій сценарій передбачає помірні температури з новими руйнуваннями маневрової генерації, що може призвести до дефіциту на рівні 2,8 ГВт.

За інформацією, що надійшла від наших джерел у Генеральному штабі, видно, що Сирський знаходиться у складній ситуації зі стабілізацією фронту на Донецькому напрямку. У зв'язку з цим інтенсивно ведуться заходи щодо підготовки Селидового до оборони. Зокрема, уже розпочато евакуацію мешканців з квартир з метою створення укріплених районів, які перешкоджатимуть швидкому просуванню противника через місто. Ці заходи мають на меті забезпечити оптимальні умови для відбиття будь-яких атак та збереження стратегічно важливого пункту на фронті.

Востаннє російські сили провели кілька механізованих атак на чотирьох різних напрямках у Донецькій області, зафіксовано аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).

“Російські війська нещодавно здійснили чотири механізовані атаки різного масштабу на кількох напрямках операції в Донецькій області, не досягнувши значних успіхів, щоб перевірити реакцію України після першої хвилі наступальних зусиль Росії на півночі Харківської області”, — йдеться у заяві.

Атаки сталися на схід від Часового Яру та Новопокровського. Також російські сили атакували з чисельністю близько роти біля Новомихайлівки, розташованої на південний захід від Донецька, та у районі Старомайорського на південь від Великої Новосілки.

Проте, ці атаки не призвели до значних успіхів для російських військ. Тим не менше, Росія продовжує просування східніше від Новопокровського та Старомайорського, хоча про просування в районах Часового Яру та Новомихайлівки не повідомляється.

Наше джерело в Генштабі повідомило, що російська армія в даний момент активно працює над розтягуванням сил Збройних Сил України по всій протизбройній лінії, використовуючи при цьому тактику систематичного знищення нашої важкої військової техніки. Ця стратегія націлена на тривалий період і не передбачає стрімких військових проривів на фронті; противник має намір виснажити нашу армію етапом за етапом, перед тим як переходити до наступних дій.

Війська рф не припиняють атакувати українські позиції вздовж практично всієї лінії фронту. За останній звітний період загальна кількість наступальних та штурмових дій ворожих сил зросла до 99.

Інформація про це надійшла з Генштабу. Найбільш активні боєзіткнення фіксуються на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

В той же час сили оборони України вживають усіх можливих заходів для виснаження наступального потенціалу російських військ, а також для відбиття атак та нейтралізації їхньої техніки.

Генштаб також повідомив про чотири терористичні удари ракетами та керованими авіабомбами по Харкову протягом доби. Ракети були запущені по центральному парку та житловим кварталам, а дві керовані авіабомби вразили гіпермаркет.

У цілому ворог застосував три ракетних удари та дві керовані авіабомби. На жаль, є жертви серед цивільного населення, а також поранені та зниклі безвісти.

На Харківському напрямку російські сили продовжують штурмувати позиції українських військ. Українські воїни успішно відбили шість атак і ще чотири тривають. Окупанти намагаються прорвати оборонні рубежі в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки, але безуспішно. Кількість штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14.

На Лиманському напрямку ворог провів п’ять атак, одна з яких триває.

На Сіверському напрямку російські сили продовжують спроби штурмувати позиції українських військ в районі Білогорівки та Верхньокам’янського. Кількість боєзіткнень зросла до дев’яти, із яких українські воїни успішно відбили чотири.

На Краматорському напрямку терористи продовжують штурмові дії поблизу Кліщіївки, Нового, Іванівського та Андріївки. З початку доби відбулося 11 бойових зіткнень.

Покровський напрямок залишається найгарячішим. Кількість ворожих атак тут зросла до 23. Українські воїни успішно тримають оборону, завдають ворогу втрат, і знищили ще один СУ-25 російського агресора.

На Курахівському напрямку кількість боєзіткнень збільшилась до 14, із яких вісім вдалося відбити.

На Оріхівському напрямку ворог тричі намагався здійснити штурмові дії, але без успіху.

На Придніпровському напрямку окупанти збільшили кількість атак до дев’яти, але всі їхні спроби були марними.

На інших напрямках суттєвих змін не зафіксовано.

За останні дні надійшла інформація від нашого джерела, яка свідчить про намір Банкової системи перенести відповідальність за невдачі у розвитку харківського напрямку на плечі військових, які знаходяться на передовій та виконують бойові завдання. Це ставить під сумнів дієвість заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, оскільки вони часто визначаються не офіційними чиновниками, а нижчим рівнем персоналу і штабною роботою, які, як відомо, часто стають об'єктом внутрішнього розслідування через факти корупції в особливо великому масштабі.

Це вже пряме протистояння офісних і військових.

Порушення кордону в Харківській області 10 травня, здійснене російськими військами, могло статися через недбалість українських військовослужбовців, встановив Ленінський районний суд Харкова у своєму рішенні від 22 травня.

ДБР звернулася до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до документів у зв’язку з розслідуванням фактів недбалого ставлення до військової служби.

Суд дав дозвіл на доступ до документів бойового управління, документів про посадові обов’язки командира та його заступників, планування бойових завдань та підтримки, а також наказів і оперативних директив. Слідчий також отримав тимчасовий доступ до матеріалів, які перебувають у володінні мобільного оператора.

Прорив лінії фронту був зафіксований о 5:00 10 травня, що викликало обурення та поширення інформації в соціальних мережах та медіа. Однак начальник ОВА Олег Синєгубов заявив, що ситуація на Харківському напрямку стабілізувалася, а прорив зупинено завдяки діям певних військових підрозділів.

Наша редакція одержала важливі документи, що стосуються діяльності столичного КП "Київтранспарксервіс" як до об'єктів критичної інфраструктури. Ця інформація має надзвичайну вагу, оскільки визначає стратегічне значення для ефективності міського транспортного сервісу. Згідно з отриманими матеріалами, киянські паркувальники тепер мають право на привілегію бронювання, що захищає їх від можливих мобілізаційних заходів. Це рішення відображає не лише зростаючу відповідальність міської влади перед жителями, але й встановлює нові стандарти безпеки та захисту інфраструктури у місті.

Як зазначено в Розпорядженні №358 від 24.04.2024 року, за підписом начальника Київської міської військової адміністрації генерала-полковника Сергія Попко: “комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», відповідає критеріям, зазначеним в підпунктах 4-6 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життедіяльності населення в особливий період, та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення територіальної громади міста Києва в особливий період”.

Нагадуємо, що діяльність КП «Київтранспарксервіс» неодноразово попадала в поле зору правоохоронців. Зокрема, столичні правоохоронці продовжують фіксувати численні порушення в діяльності КП “Київтранспарксервіс”. Наразі в рамках двох кримінальних проваджень слідчі вивчають факти втрати цим підприємством і, як наслідок, бюджетом Києва грошових коштів на загальну суму близько 433 млн гривень.

На думку наших інформаторів у Національній поліції України, у цей час велика вагомість покладена на готовність київських правоохоронців до можливих турботливих сценаріїв у центрі країни. Поширюються звістки, що керівництво київської поліції Національної поліції України вживає заходів щодо підготовки до відповіді на можливі вибухи громадських емоцій у столиці. Серед заходів — розподіл додаткових щитів та спеціального озброєння до всіх відділень, а також навчання поліцейських на спеціальних тренувальних майданчиках, де вивчається тактика проведення операцій у міських районах. Викликано підвищення рівня готовності київських правоохоронців інформацією про можливі акції громадської непокори, що, за деякими відомостями, мають бути оцінені як потенційно загрозливі дії у часи напруженості.

Як повідомляють наші джерела у партії Слуга Народа, організаторами ймовірних “акцій непокори” влада бачить частину українських еліт, орієнтованих на Порошенко-Кличко.

Разом з тим, лідер Європейської Солідарності Петро Порошенко фактично спростував чутки про проведення масових заворушень під егідою своєї політичної сили. Так, під час виступу з трибуни Верховної Ради 21 першого травня, Порошенко зазначив, що “ніхто не ставить під сумнів українську владу”, а чутки про масові заворушення назвав “суцільною брехнею”.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.