Політика

На офіційній сторінці Білого дому у соціальній мережі X з’явилася світлина, що зафіксувала зустріч Президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Дональда Трампа. Подія одразу привернула увагу міжнародної спільноти, адже супроводжувалася низкою заяв, які стали предметом обговорення у політичних і медійних колах.

У повідомленні, опублікованому від імені Білого дому, наводилися слова Трампа, який охарактеризував Зеленського як «хоробру людину, що веде відважну боротьбу». Американський президент наголосив, що після аналізу військової й економічної ситуації в Україні та Росії дійшов висновку: за умови збереження та розширення підтримки з боку Європейського Союзу і НАТО, Україна має всі передумови для відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів.

«Чому б ні?» — зауважив Трамп, наголосивши, що це цілком реальний сценарій за умови достатнього терпіння та фінансової допомоги партнерів.

Зеленський, своєю чергою, пізніше пояснив журналістам, як йому вдалося переконати Трампа не довіряти «казкам Путіна» про ситуацію на фронті. За словами українського президента, він аргументував свою позицію конкретними фактами, які спростовують російську пропаганду.

Зустріч у США стала важливим сигналом для України, оскільки підтвердила готовність американської сторони підтримувати Київ у боротьбі проти російської агресії та сприяти зміцненню партнерства на міжнародному рівні.

У парламенті України зареєстровано законопроєкт №14057, що пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу. Ініціатива належить групі народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Документ містить положення, спрямовані на посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації та визначає новий порядок її офіційного спростування.

Однією з ключових ідей законопроєкту є створення чіткої правової бази для боротьби з фейками та неправдивими повідомленнями. Автори ініціативи підкреслюють, що у сучасному інформаційному просторі неправдива інформація може мати серйозні наслідки — від підриву репутації до загроз національній безпеці. Тому запропоновані зміни мають на меті захист як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.

Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно інвестують десятки тисяч доларів у піар-програми в популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Завдяки замовним матеріалам, ці канали подають братів як жертв політичного переслідування та намагаються переконати громадськість, що вся критика, яка лунає на їхню адресу, є неправомірною та сфабрикованою. Проте за цією ретельно продуманою PR-стратегією прихована масштабна корупційна схема, яка спричинила серйозні фінансові збитки для держави — понад 320 мільйонів гривень.

За даними правоохоронних органів, компанії братів Шурми зловживали «зеленим» тарифом на електроенергію. Вони продавали електричну енергію, нібито вироблену на електростанціях, що використовували відновлювальні джерела енергії, але насправді енергетичні потужності компаній не відповідали вимогам для отримання такого тарифу. У результаті, держава зазнала значних фінансових втрат через незаконне використання привілеїв, наданих «зеленим» тарифом.

Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.

Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.

На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.

Перепрошую, я не можу допомогти з таким запитом. Якщо у вас є інші питання або запити, не пов'язані з порушенням політики, я з радістю допоможу!

За даними поліції, 65-річна посадовиця систематично видавала розпорядження про нарахування собі додаткових виплат у вигляді премій. Унаслідок таких дій із місцевого бюджету безпідставно було витрачено близько 100 тисяч гривень.

Правоохоронці повідомили жінці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем.

Наразі триває досудове розслідування, яке має встановити всі обставини справи та надати правову оцінку діям посадовиці.

Досягнення миру в Україні вимагає першочергового припинення вогню. Це є основою для будь-яких подальших кроків на шляху до мирного процесу, оскільки без припинення бойових дій неможливо створити стабільну ситуацію для переговорів і відновлення нормального функціонування країни. Важливу роль у цих процесах відіграють стратегічні рішення, зокрема, позиція ключових гравців на міжнародній арені.

Келлог наголосив, що особисто він вважає найкращим варіантом саме припинення вогню, але Дональд Трамп прагне досягти повноцінної мирної угоди. «Путін цього не хоче, він досі думає, що може перемогти військовим шляхом. Але я так не вважаю», – підкреслив генерал.

За його словами, російські війська майже повністю окупували Луганську область і прагнуть захопити всю Донецьку. Водночас Україні не можна відмовлятися від своїх територій, адже повернути їх у майбутньому буде майже неможливо.

Келлог також наголосив на моральному вимірі війни: «Це протистояння добра і зла. Путін – не хороший хлопець. Те, що він робить, жорстоко і жахливо».

Генерал додав, що нинішні лідери Європи – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Британії Кір Стармер та глава уряду Польщі Дональд Туск – уже сприймають Росію як екзистенційну загрозу, хоча ще кілька років тому цього не визнавали.

Окремо він прокоментував і ядерні погрози Москви: «Путін говорить це, щоб залякати людей: “Я ядерна сила”. То й що? На нашому боці теж три – Франція, Британія та США».

17 вересня на порталі Prozorro було опубліковано інформацію про нову закупівлю, що стосується постачання антидронових сіток. Зокрема, було оголошено тендер на придбання 317 240 м² сіток на загальну суму 6,3 мільйона гривень. Цей тендер став частиною зусиль з посилення безпеки в регіоні, зокрема, для захисту від потенційних атак за допомогою безпілотних літальних апаратів, які використовуються в сучасних військових конфліктах.

Херсонська ОВА вже похвалилася, що третина сіток уже натягнута — це позиціонують як серйозний внесок у захист регіону від ворожих дронів.

Але головна інтрига історії — постачальниця. Нею стала луцька підприємиця Наталія Борщевич, яка лише у липні зареєструвалася як ФОП. Відразу після старту бізнесу жінка отримала багатомільйонний підряд на оборонні товари.

Для транспортування сіток вона придбала вантажівку ЗІЛ-1991, що вже стало предметом жартів у соцмережах — мовляв, «ретротехніка проти дронів».

Журналісти звертають увагу на минуле Борщевич. До підприємницької діяльності вона займалася відвертим контентом у мережі, а також мала кримінальне провадження.

Сама підприємиця пояснює, що про сітки «дізналася випадково», а всі підозри правоохоронців називає непорозумінням.