Політика

Новий курс: оптимізація владних структур та впровадження програми “Дії” для публічних службовців

Уряд України виступив із рішучими намірами здійснити реформи в апараті влади. Зокрема, планується значне скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив на прес-конференції, що перегляд структури уряду є необхідним кроком для оптимізації державних органів та зменшення кількості службовців. Уже цього року було здійснено скорочення 20 тисяч вакансій у державній службі.

Крім того, уряд працює над створенням Центру уряду, який буде відповідальний за координацію допоміжних адміністративних функцій. Відповідно до заяв прем'єр-міністра, міністерства будуть спрямовані на формування політики, тоді як Центр уряду надаватиме підтримку у сферах юридичного, кадрового та фінансового забезпечення.

За словами президента Володимира Зеленського, можливе майбутнє скорочення управлінського апарату внаслідок фінансового дефіциту. Проте цей крок буде здійснено за умови продовження дефіциту коштів на фінансування. Зеленський підкреслив необхідність зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною.

• Уряд України активно працює над реформуванням в апараті влади, зокрема, планується скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців.

• За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кроки спрямовані на оптимізацію державних органів та зменшення кількості службовців, що, за його словами, є важливим для поліпшення якості управління країною.

• Підтримку цих ініціатив також висловив президент Володимир Зеленський, який наголосив на необхідності зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною, особливо в умовах фінансового дефіциту.

Отже, реформи в апараті влади спрямовані на забезпечення більш ефективного та ефективного управління державними справами України.

Перспективи впровадження військ НАТО на території України: аналіз та обгрунтування

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.

Порошенко скерував скаргу до ЄС на українську владу: новий політичний скандал в Україні

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

Мобілізаційний законопроект передбачає друге читання до кінця березня, заявляє Федір Веніславський

Згідно з висновками, нам очікувати завершення розгляду поправок до мобілізаційного законопроекту до кінця березня, як за оптимістичного, так і за песимістичного сценаріїв. Надійшло понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Подальше обговорення передбачає спілкування з авторами поправок.

Основні пункти, що розглядалися, включають:

Усунення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, хоча обмеження на керування транспортним засобом можуть залишитися частково.Перетворення реєстрації в електронному кабінеті призовника на право, а не обов'язок.Уточнення участі органів влади та підприємств у мобілізаційних заходах.Надання поліції можливості відправляти повістки громадянам за зверненням Територіальних центрів контролю.Збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.Деякі питання, такі як демобілізація після 36 місяців служби та перегляд придатності до військової служби для осіб з інвалідністю, також обговорювалися.

Згідно з висновками статті, розгляд поправок до законопроекту про посилення мобілізації може завершитися до кінця березня, якщо оптимістичний сценарій. Було подано понад 4 тисячі поправок, які об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні питання стосуються усунення обмежень прав ухильників, уточнення участі органів влади в мобілізаційних заходах та збереження базової військової підготовки для чоловіків. Крім того, обговорювалися питання щодо перегляду придатності до військової служби для осіб з інвалідністю та процесу демобілізації після 36 місяців служби.

Мобілізація на рівні: Законопроект у ВР обговорять до кінця березня

За прогнозами члена оборонного комітету Федіра Веніславського, розгляд законопроекту про посилення мобілізації у Верховній Раді може завершитися різноманітними термінами, від 10 до 20 березня. Наразі вже обговорено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Основні напрямки розгляду включають в себе відміну обмежень конституційних прав і свобод, реформування електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції у мобілізаційних заходах, а також встановлення нових правил щодо участі аспірантів у військовій службі та процедур мобілізації осіб, які перебувають у стані ув'язнення. Також виробляється консенсус щодо часових рамок демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків у віковому діапазоні 18-25 років.

Українська версія статті передає нам важливі подробиці процесу розгляду законопроекту щодо посилення мобілізації в Україні. За висновками експерта, розгляд цього законопроекту може зайняти різні терміни, проте вже відомо, що було обговорено понад 4 тисячі поправок, які включено до 16 блоків. Зміни стосуються різних аспектів мобілізаційної системи, включаючи права призовників, участь поліції та органів влади, а також демобілізаційні процедури. Цей законопроект має стратегічне значення для забезпечення обороноздатності країни та підтримки ефективної військової служби.

ВР планує до кінця березня розглянути законопроект щодо посилення мобілізації: прогноз члена оборонного комітету Федіра Веніславського

На основі наданої інформації можна зробити наступні висновки:

• Комітет планує завершити роботу над законопроектом щодо посилення мобілізації до 10-15 березня за оптимістичного сценарію і до 20 березня за песимістичного.

• Було подано понад 4 тисячі правок, які було об'єднано в 16 блоків. Всі вони були розглянуті на комітеті, а також вже фіналізовані перехідні та прикінцеві положення.

• Основні зміни в законопроєкті включають видалення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, розширення прав доступу до електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та участь поліції у мобілізаційних заходах.

• Поліція тепер матиме право вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, а усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання.

• Деякі засуджені та особи, які відбувають покарання, можуть бути мобілізовані, а щодо демобілізації вирішено, що вона має відбуватися після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

• Комітет з питань оборони планує завершити розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації до кінця березня, враховуючи оптимістичний та песимістичний сценарії.

• За останній час було внесено значну кількість правок, які були об'єднані в блоки та вже розглянуті на комітеті.

• Зміни у законопроєкті стосуються видалення обмежень прав та свобод громадян, розширення можливостей щодо реєстрації у електронному кабінеті призовника та уточнення ролі поліції у мобілізаційних заходах.

• Також передбачено нові механізми участі у мобілізації для засуджених осіб та аспірантів, а також встановлено конкретний термін демобілізації після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

Порошенко звернувся до єврокомісара із проханням про підтримку виїзду за кордон

Український експрезидент Петро Порошенко звернувся до єврокомісара з питань розширення, Олівера Варгеї, у листі, в якому висловив серйозну турботу щодо ситуації з невипуском за кордон опозиційних представників. У своєму листі Порошенко закликав єврокомісара вплинути на уряд України з метою припинення дискримінаційної практики стосовно опозиційних партій та забезпечення повного дотримання політичного плюралізму та прав опозиції. У випадку відсутності реакції на це прохання, Порошенко просить розглянути це питання у звіті Єврокомісії щодо прогресу України у напрямку до Європейського Союзу та розробки переговорної рамки про вступ. Поки офіційні коментарі з цього приводу не надходили ні від Порошенка, ні від його політичної партії "Європейська солідарність".

Лист експрезидента України Петра Порошенка до єврокомісара Олівера Варгеї свідчить про його занепокоєння станом справ з правами опозиційних партій в Україні. Порошенко закликає Єврокомісію вплинути на уряд України з метою забезпечення політичного плюралізму та дотримання прав опозиції. Таке звернення може мати важливі наслідки для майбутнього України в контексті її європейських амбіцій та відносин з Європейським Союзом.

Мирна угода України з РФ у 2022: розкриття західним виданням

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

Мобілізація на розгляді: ВР планує затвердити законопроект до кінця березня

Попереду Верховної Ради – законопроект про посилення мобілізації, який передбачає розгляд у другому читанні до кінця березня. За прогнозами члена оборонного комітету, Федора Веніславського, оптимістичний сценарій передбачає завершення роботи над поданими поправками до 10-15 березня, а песимістичний – до 20 березня. Представлено понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, де були уточнені перехідні та заключні положення. Наступним кроком буде обговорення з авторами поправок.

Основні аспекти законопроекту такі:

У змінах вирішено прибрати обмеження конституційних прав і свобод, що стосуються виїзду за межі України та арешту банківських рахунків. Про обмеження на керування транспортними засобами буде прийнято окреме рішення.Впровадження електронного кабінету призовника: реєстрація в ньому стане правом, а не обов'язком.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства та інші організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їх повноваження будуть уточнені.Поліція матиме право повідомляти громадян за запитами територіальних центрів комплектування. У присутності представників цих центрів поліцейські зможуть вручати повістки. Поліцейські будуть переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають бронежилети від мобілізації. З'являться засоби відеофіксації.Всі аспіранти отримають право на відстрочку незалежно від форми навчання. З'явиться механізм обчислення ухильників.Громадяни, які отримали інвалідність II і III групи або визнані обмежено придатними до військової служби, пройдуть перегляд у ВЛК.Деякі засуджені та особи, що відбувають покарання, можуть бути мобілізовані.Щодо демобілізації домовлено, що вона відбудеться після 36 місяців служби.Збережеться базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років. Українська Верховна Рада активно працює над законопроектом щодо посилення мобілізації, очікується, що його розглянуть у другому читанні до кінця березня. Члени оборонного комітету прогнозують, що це може статися відповідно до оптимістичного сценарію до 10-15 березня або до 20 березня за песимістичного. Законопроект містить понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, але передбачено додаткове обговорення з авторами поправок. Основні зміни стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи, впровадження електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції участь у мобілізаційних заходах, а також механізму демобілізації після 36 місяців служби. Важливою є також збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років. Всі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційних процесів та забезпечення національної безпеки України.

Мобілізація на розгляді: ВР планує затвердити законопроект до кінця березня

Згідно з оцінкою члена оборонного комітету Федора Веніславського, розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації відбудеться у другому читанні до кінця березня. За його прогнозом, комітет завершить розгляд поданих поправок до 10-15 березня у оптимістичному сценарії та до 20 березня — у песимістичному. Загалом, було подано понад 4 тисячі правок, які об'єднали у 16 блоків. Вони вже були розглянуті на комітеті, і тепер будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні блоки включають такі пункти:

Вирішення питання обмежень конституційних прав і свобод ухильників, таких як виїзд за межі України та арешт банківських рахунків.Зміни щодо електронного кабінету призовника, де реєстрація буде правом, а не обов'язком.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та інших організацій у мобілізаційних заходах.Зміни в роботі поліції та Територіальних Центрів Керування (ТЦК), включаючи вимогу мати при собі військовий квиток.Нові правила стосовно відстрочки для аспірантів та механізм обчислення ухильників.Перегляд придатності до військової служби для осіб із інвалідністю II і III групи.Перегляд стану осіб, які відбувають покарання, з можливістю їх мобілізації.Узгодження щодо термінів демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років.Ці зміни покликані забезпечити ефективність та адаптивність системи мобілізації в умовах сучасних викликів та загроз.

У висновках до наведеної статті можна зазначити, що законопроект про посилення мобілізації в Україні розглядатиметься Верховною Радою до кінця березня згідно з оптимістичним сценарієм. Незважаючи на значну кількість поданих правок, вони були об'єднані у 16 блоків та вже розглянуті на комітеті. Основні напрямки законопроекту включають вирішення питань обмежень прав та свобод ухильників, уточнення ролі електронного кабінету призовника, а також зміни в діяльності поліції та органів влади під час мобілізаційних заходів. Політична воля до прийняття цих законодавчих змін підтверджує важливість та актуальність питань, пов'язаних із підтримкою обороноздатності України в умовах зростаючих загроз.

У центрі уваги