Події

Альона Калугіна, дружина керівника Закарпатського Бюро економічної безпеки, за останні роки значно розширила свої бізнес-активи та портфель нерухомості. Її економічна присутність у регіоні помітно зросла саме після початку роботи чоловіка в БЕБ, що привертає увагу експертів та громадськості.

До числа її активів входять кілька напрямів бізнесу. Зокрема, у Чернівецькій області Калугіна володіє спа-комплексом, що надає висококласні послуги відпочинку та оздоровлення. Крім того, вона інвестує в аграрний сектор, розвиваючи сільськогосподарські проєкти, а на Закарпатті займається будівництвом комерційного житла.

У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

В Одеській області правоохоронці виявили масштабну схему незаконного використання бюджетних коштів у центральній районній лікарні. За результатами розслідування, головний лікар закладу протягом кількох років отримував додаткові виплати, які нібито нараховувалися за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. Однак перевірка підтвердила, що фактичного надання таких послуг не відбувалося, а кошти були привласнені незаконним шляхом.

Слідчі Одеської обласної прокуратури вже повідомили про підозру керівнику медичного закладу. Під час досудового розслідування встановлено, що сума завданих державі збитків обчислюється сотнями тисяч гривень. За інформацією правоохоронців, схема була ретельно організована та включала підробку документів і фінансової звітності, що дозволяло приховувати фактичний розподіл коштів.

Слідство встановило, що з грудня 2020 року по травень 2023 року посадовець використовував службове становище для особистого збагачення. Він самостійно оформлював себе на додаткові посади лікаря-уролога та лікаря з ультразвукової діагностики у COVID-відділенні.

Надалі керівник включав себе до списків працівників, яким передбачалися державні доплати за лікування хворих на коронавірус. Йшлося про надбавки до 300% від основної заробітної плати.

За даними прокуратури, головний лікар підписав 29 наказів про виплату таких доплат співробітникам лікарні, безпідставно вносячи до документів і власне прізвище — як керівника установи та як лікаря за сумісництвом.

Унаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на понад 630 тисяч гривень.

Крім того, встановлено, що підозрюваний одночасно є депутатом районної ради.

Подільська окружна прокуратура повідомила медику про підозру у зловживанні службовим становищем. Також до суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу та його відсторонення від посади на час слідства.

Контроль за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення потреб Збройних Сил України, залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності Державного бюро розслідувань у період воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що системні перевірки та розслідування мають на меті не лише виявлення порушень, а й попередження зловживань, які можуть негативно впливати на обороноздатність держави.

За інформацією ДБР, особлива увага приділяється закупівлям озброєння, техніки, амуніції, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, що фінансуються з державного бюджету. Слідчі аналізують договори, фінансові документи та ланцюги постачання, аби встановити, чи відповідають витрачені кошти заявленим цілям і реальним потребам військових підрозділів.

За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у декларації за 2024 рік вказав дохід у вигляді заробітної плати на суму 2,87 млн гривень. Він очолює підприємство з грудня 2018 року, а до цього з квітня того ж року виконував обов’язки керівника, фактично керуючи ключовим міським теплопостачальним оператором у період структурних змін.

У поданих відомостях зазначено, що основним джерелом доходу Бінда залишається саме заробітна плата, отримана на посаді директора комунального підприємства. «Київтеплоенерго» відповідає за постачання тепла та гарячої води мешканцям столиці, а також за експлуатацію й модернізацію теплових мереж, що робить посаду керівника однією з найбільш відповідальних у міській інфраструктурі.

З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного підрозділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області. Слідство вважає, що посадовець причетний до незаконного втручання в облік військовозобов’язаних і налагодження механізму ухилення від призову за винагороду.

За матеріалами кримінального провадження, фігурант використовував службові повноваження для коригування даних у відповідних реєстрах. Такі дії дозволяли створювати штучні підстави для відтермінування або повного уникнення мобілізації окремими особами. Ключовим елементом схеми, за версією правоохоронців, було внесення неправдивої інформації та маніпуляції з документами військового обліку.

Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

У Луцьку працівники правоохоронних органів під час планової перевірки документів затримали іноземця, який перебував у міжнародному розшуку понад десять років. Чоловіка розшукували іспанські правоохоронні органи за підозрою у вчиненні низки тяжких злочинів, що мали серйозні наслідки для громадської безпеки.

Під час затримання іноземець не намагався чинити опір, однак його особа була одразу ідентифікована завдяки міжнародним базам даних. Після перевірки документів та встановлення особи чоловіка правоохоронці склали всі необхідні матеріали для екстрадиції. Найближчим часом його передадуть іспанській владі для притягнення до кримінальної відповідальності та відбування покарання, передбаченого законодавством Іспанії.

За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.

Сергій Іванов, який мав репутацію одного з найбільш впливових пропагандистів, активно займався дискредитацією осіб, що намагалися викрити корупційні схеми в «Енергоатомі». За інформацією, що надійшла від джерел, Іванов був не лише активно залучений до поширення дезінформації, але й отримав бронь від мобілізації завдяки своїй роботі в одному з підприємств, що перебуває під контролем компанії. Цей факт свідчить про особливу підтримку, яку він мав у владних колах, оскільки його діяльність була спрямована на прикриття злочинних схем, які розповсюджувалися в рамках державного монополіста.

Іванов спеціалізувався на обливанні брудом тих, хто намагався привернути увагу до неправомірних дій та порушень законодавства в «Енергоатомі». Його тактика включала розповсюдження фальшивих новин та маніпуляцій, що ставили під сумнів чесність та професіоналізм людей, які намагалися розкрити корупцію всередині компанії. Цей процес не тільки дискредитував борців за правду, а й дозволяв приховати масштабні зловживання, що відбувалися на високому рівні.

У той же час, під час повномасштабної війни, Іванов значно поповнив свої статки. 22 квітня 2025 року він став власником електромобіля AUDI E-TRON (2022), а 4 листопада придбав VOLVO XC40 (2021). Наявність дорогих авто викликала питання щодо джерел походження коштів пропагандиста.

Ця історія знову підкреслює проблеми з непрозорими схемами бронювання на стратегічних підприємствах та можливе використання службових чи пов’язаних з держсектором ресурсів для особистого збагачення.

Перший день 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» минув без традиційної святкової атмосфери. Замість урочистостей тут відбулося переоформлення нерухомості: житловий будинок у селі Іванковичі, який раніше асоціювали з президентом Володимиром Зеленським, а з 2020 року він перебував у власності родини народного депутата Юрія Кісєля, був офіційно переписаний на його доньку.

Ця майнова угода привернула увагу через свій часовий контекст. Переоформлення сталося всього за кілька днів після того, як детективи НАБУ та прокурори САП оголосили Юрію Кісєлю підозру, а Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді грошової застави. Саме така послідовність подій викликала підвищений інтерес як у правоохоронних органів, так і в громадськості.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

У Луцьку під час перевірки документів правоохоронці затримали іноземця, який понад десять років перебував у міжнародному розшуку. Чоловік виявився підозрюваним у скоєнні серії тяжких злочинів на території Іспанії. Іспанські органи правосуддя роками шукали його, і ось тепер він буде екстрадований до цієї країни для відбування покарання за свої кримінальні діяння.

Затримання стало можливим завдяки спільним зусиллям поліції Волинської області та прокуратури, які обмінюються інформацією з міжнародними правозахисними органами. Відомо, що обвинувачений був одним із найбільш розшукуваних осіб в Європі, і його арешт став важливим досягненням у боротьбі з міжнародною злочинністю. В найближчі дні його передадуть іспанським властям для подальшого розгляду справи та виконання покарання.

За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.