Події

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

У Вінницькій області правоохоронці провели розслідування, яке виявило масштабну розтрату державних коштів, виділених на утримання та ремонт дорожньої інфраструктури. За результатами оперативної роботи, було встановлено, що значні суми бюджетних коштів, призначених для проведення ремонтних робіт на автомобільних дорогах регіону, були використані не за призначенням.

Ключовою фігурою у цій справі став керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури області, який, за даними слідства, організував схему, що включала фіктивне виконання робіт та подачу завищених рахунків за виконані послуги. В результаті цих дій було завдано значних збитків державному бюджету. Слідчі органи встановили, що частина коштів, які повинні були бути витрачені на ремонт дорожнього покриття, опинилась у руках приватних осіб через підконтрольні підприємства.

Упродовж 2023–2024 років підрядна організація систематично завищувала у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом. Слідство вважає, що такі дії стали можливими через зловживання службовим становищем з боку посадових осіб замовника.

Окрім Ігоря Жебелєва, підозру оголошено начальнику одного з відділів Служби відновлення та директору компанії-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряють інші договори, укладені службою в період воєнного стану.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для адвоката, якого в ЗМІ пов’язують з українським олігархом Ігорем Коломойським. Суд обрав для підозрюваного тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 4 мільйони гривень.

Судове засідання відбулося на тлі численних публікацій у ЗМІ, де обговорюються можливі зв’язки адвоката з Коломойським, відомим бізнесменом, чиї справи останнім часом активно висвітлюються в українських та міжнародних медіа. Підозрюваного затримали за підозрою в участі у низці фінансових правопорушень, зокрема у допомозі в організації схем ухилення від сплати податків та відмивання коштів.

Прокуратура наполягала на більш жорсткому фінансовому запобіжному заході. Сторона обвинувачення просила суд визначити заставу в розмірі 40 млн гривень, аргументуючи це майновим станом підозрюваного, а також ризиками, які, на думку прокурорів, можуть виникнути у разі застосування м’якшого запобіжного заходу.

Втім суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, обравши тримання під вартою, але встановивши значно менший розмір застави. У разі внесення визначеної суми підозрюваний зможе вийти з-під варти з покладенням на нього передбачених законом процесуальних обов’язків.

Подальші процесуальні рішення у справі залежатимуть від перебігу досудового розслідування та позиції сторін у суді.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу народному депутату Юрію Кісєлю, якого підозрюють у організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Підозра стосується схеми, де, ймовірно, через посередників здійснювались незаконні виплати за підтримку певних законодавчих ініціатив.

За рішенням суду, народний депутат має бути під вартою до завершення розслідування. Це рішення стало результатом ретельного аналізу доказів та висновків, представлених антикорупційними органами, які заявляють про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтування обвинувачень. Справа щодо Кісєля є частиною більш широкої боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, що була ініційована після численних скарг на підозрілі схеми з отриманням незаконних платежів за політичну діяльність.

Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення про відсторонення від займаної посади начальниці Західного міжрегіонального управління однієї з державних служб. Таке рішення стало результатом розгляду клопотання у межах кримінального провадження та, за оцінкою суду, є необхідним для забезпечення об’єктивності слідства і недопущення можливого впливу посадовиці на хід розслідування.

Згідно з матеріалами справи, слідчі органи вважають, що перебування керівниці на посаді могло створювати ризики тиску на підлеглих або збереження доступу до службової документації, яка має значення для встановлення всіх обставин. Суд погодився з аргументами сторони обвинувачення та визначив строк відсторонення, протягом якого посадовиця не має права виконувати свої службові обов’язки.

За версією слідства, керівниця міжрегіонального управління Держпраці організувала схему отримання хабарів від суб’єктів господарювання. Йдеться про надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію відповідного обладнання, проведення експертних обстежень, технічного нагляду і експертиз технологічних процесів. Окремо слідчі вказують на отримання неправомірної вигоди за непритягнення до відповідальності роботодавців, які використовували працю неоформлених працівників.

У судових документах зазначено, що розмір неправомірної вигоди залежав від характеру об’єктів, виду послуг і можливих штрафних санкцій та коливався в межах від 2 до 10 тисяч доларів США.

24 грудня суд задовольнив клопотання слідчого ДБР і відсторонив Оксану Єзерську від займаної посади на час досудового розслідування – до 22 лютого 2026 року. Крім того, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави та наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків, зокрема мобільний телефон Iphone 16 Pro Max і службові документи.

У матеріалах справи також зазначено, що підозрювана та її захисник вважають підозру необґрунтованою.

Західне міжрегіональне управління Держпраці здійснює свої повноваження на території Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей. Оксана Єзерська очолювала це управління протягом останніх п’яти років.

У Вінницькій області правоохоронні органи викрили масштабне привласнення бюджетних коштів під час виконання робіт з обслуговування світлофорів та систем вуличного освітлення. За даними слідства, загальна сума завданих державі збитків становить близько 1,6 мільйона гривень. Інформацію про перебіг розслідування оприлюднила обласна прокуратура.

Про підозру повідомлено керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелеву. Слідчі вважають, що посадовець міг бути безпосередньо залучений до організації та погодження фінансових схем, у межах яких вартість робіт і послуг штучно завищувалася. Йдеться про контракти, що фінансувалися з бюджету та мали забезпечувати належний стан дорожньої інфраструктури й безпеку руху.

Як встановили правоохоронці, у грудні 2022 року було проведено закупівлю робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення. До переліку робіт входило, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів і систем вуличного освітлення.

Договір уклали з товариством, яке не мало необхідної ліцензії на виконання відповідних робіт. Упродовж 2023–2024 років підрядник систематично завищував у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом.

У результаті таких дій державному бюджету було завдано збитків на суму близько 1,6 мільйона гривень.

Окрім керівника служби, підозру оголошено начальнику профільного відділу установи та директору товариства-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших посадових осіб до завдання збитків бюджету.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру командиру однієї з військових частин у Донецькій області та його підлеглому. За даними слідства, вони привласнили понад 17 тонн дизельного пального та бензину, зловживаючи своїм службовим становищем.

Слідчі встановили, що організатором протиправної схеми був командир частини, який систематично розподіляв пальне між підлеглими та використовував його для власних потреб поза межами службових завдань. Його підлеглий безпосередньо сприяв реалізації цієї схеми, що стало підставою для притягнення обох до кримінальної відповідальності.

Паралельно вони подавали офіційні заявки на отримання нових партій паливно-мастильних матеріалів, обґрунтовуючи це необхідністю виконання бойових завдань. Насправді ж, за даними слідства, отримане пальне використовувалося не за призначенням.

Правоохоронці з’ясували, що пальне систематично вивозили за межі місця дислокації військової частини, зокрема на територію Запорізької області. У такий спосіб за кілька місяців було незаконно привласнено понад 17 тонн дизельного пального та бензину.

Злочинну діяльність задокументували під час чергового розвантаження так званого «списаного» пального. У ході обшуків правоохоронці вилучили службову документацію, а також 980 літрів дизельного пального і 800 літрів бензину.

Крім того, відібрано експериментальні зразки, проведено огляди та вилучено інші докази, які підтверджують причетність військовослужбовців до правопорушення.

Наразі слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до реалізації цієї схеми.

На західному кордоні України правоохоронні органи зірвали діяльність великої схеми незаконного ввезення наркотичних речовин. У пункті пропуску «Шегині» прикордонники у взаємодії зі співробітниками Служби безпеки України у Львівській області провели спеціальну операцію, результатом якої стало викриття та припинення роботи розгалуженого каналу контрабанди.

За попередніми даними, зловмисники намагалися переправити на територію України значні обсяги заборонених речовин, маскуючи їх під легальні міжнародні перевезення. Для цього використовувалися транспортні засоби, що прямували через кордон нібито з пасажирами або звичайним багажем, аби не викликати підозр під час стандартних перевірок.

За даними слідства, організатором злочинної схеми виявився 28-річний мешканець Калуського району. До протиправної діяльності він залучив свого 23-річного земляка, який виконував роль водія та безпосередньо перевозив заборонений вантаж через кордон.

Для контрабанди зловмисники використовували власний мікроавтобус, задіяний у міжнародних пасажирських перевезеннях. Такий спосіб дозволяв мінімізувати ризик викриття та не привертати зайвої уваги під час проходження прикордонного контролю.

Організатор схеми заздалегідь домовлявся про закупівлю наркотичної речовини — кратому. Це психоактивна субстанція рослинного походження, яку отримують з тропічного дерева, що росте в країнах Південно-Східної Азії. Крім того, він детально інструктував водія щодо маршруту руху, часу перетину кордону та місця передачі забороненого вантажу.

Особливу увагу зловмисники приділяли конспірації. Пакунки з наркотичною речовиною були замасковані у багажному відділенні мікроавтобуса та приховані під валізами й особистими речами пасажирів.

Втім, під час поглибленого огляду автомобіля Mercedes прикордонники виявили понад 614 кілограмів кратому. За попередніми оцінками, оптова вартість вилученої партії наркотиків на чорному ринку може сягати близько чотирьох мільйонів гривень.

Обох учасників злочинної схеми затримали. Їм повідомлено про підозру за статтями 305 та 307 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за контрабанду та незаконний обіг наркотичних засобів.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Львівська обласна прокуратура.

В Одесі 28 грудня під час проведення заходів з оповіщення правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на військовослужбовця. Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За офіційною інформацією, йдеться про інцидент, що стався на початку листопада під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

За даними ТЦК, підозрюваний завдав військовому ножового поранення, після чого зник з місця події та тривалий час уникав контакту з правоохоронними органами. Упродовж цього періоду чоловік переховувався, що ускладнювало проведення слідчих дій та його розшук. Правоохоронці збирали докази, встановлювали маршрут пересування підозрюваного та перевіряли можливі місця його перебування.

Під час затримання в Пересипському районі міста Одеси підозрюваний намагався втекти та чинив активний фізичний опір правоохоронцям. Завдяки скоординованим діям та залученню додаткового наряду поліції його було затримано та доставлено до підрозділу Національної поліції України для проведення слідчих та процесуальних дій.

У ТЦК наголосили, що напад на військовослужбовця під час виконання завдань в умовах воєнного стану є тяжким злочином і тягне за собою серйозну кримінальну відповідальність.