Події

Галицький районний суд Львова прийняв рішення вилучити з загального доступу документи у справі про вбивство колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Раніше матеріали цієї справи були доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте тепер доступ до частини документів було обмежено. Це рішення викликало хвилю обговорень у медіа та серед юристів, які звертають увагу на непрозорість процесу. За даними Українських новин від 30 вересня, відповідне рішення було видалене з реєстру судових рішень, що ускладнює доступ громадськості до важливих деталей справи.

Попередньо, як повідомляв Главком, слідство вже обмежило доступ до матеріалів кримінального провадження за номерами провадження №12025140000001011 та справи №461/7152/25, що стосується розслідування обставин вбивства Парубія. Ці обмеження в публічних базах даних сприяють появі нових запитань до прозорості слідства та можливих мотивів такого кроку з боку правоохоронних органів.

Нагадаємо хронологію справи: Андрія Парубія було вбито у Львові 30 серпня 2025 року. Підозрюваним затриманим є 52-річний львів’янин Михайло Сцельніков, якого затримали наступного дня на території Хмельницької області. Під час судового засідання 2 вересня Сцельніков визнав провину та заявив, що мотивом злочину була, за його словами, «особиста помста українській владі».

Раніше в оприлюднених матеріалах йшлося про те, що в квартирі підозрюваного було виявлено радянські відзнаки, зокрема значок «За взятие Будапешта» та близько 33 орденів і медалей СРСР. Журналістські розслідування, зокрема «Телебачення Торонто», описували підозрюваного як людину з проросійськими поглядами, яка виправдовувала дії Росії та позитивно оцінювала постать Йосипа Сталіна.

Сьогоднішнє обмеження доступу до матеріалів справи викликає запитання про подальший хід розслідування та можливі судові дії, оскільки громадськість і ЗМІ не мають повної інформації про процесуальні кроки слідства. Офіційні коментарі від суду або слідчих органів щодо причин обмеження доступу на момент публікації не надходили або не були оприлюднені.

Суд визнав винним колишнього начальника Червоноградського райвідділу поліції Андрія Лисяка у вчиненні незаконних дій із майном, на яке був накладений арешт, однак від покарання його звільнили через завершення строку давності. Ситуація викликала широкий резонанс, адже йдеться про високопосадовця правоохоронної системи, який мав би бути прикладом дотримання закону.

Події розгорнулися у квітні 2022 року. За матеріалами слідства, Андрій Лисяк самовільно заволодів арештованим автомобілем Audi Q7, що перебував на арештмайданчику як речовий доказ у кримінальній справі. Щоб приховати походження машини, він встановив на неї номерні знаки від іншого транспортного засобу — Volkswagen Caddy. У такому вигляді колишній керівник поліції кілька разів виїжджав у місто, аж поки автомобіль не зупинили патрульні.

Працівники станції техобслуговування підтвердили, що ремонтували автомобіль за проханням поліцейських, однак документів на передачу чи погодження ремонту їм не надавали. Інші правоохоронці свідчили, що машина не перебувала у списку на передачу військовим. Суддя Неля Отчак визнала Андрія Лисяка винним і призначила штраф у розмірі 17 тисяч гривень, але через закінчення строків давності звільнила від реального покарання. Крім того, колишній начальник має відшкодувати майже 36 тисяч гривень витрат на експертизу. Вирок підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Андрій Лисяк родом із Хмельницького і працює у правоохоронних органах з 2002 року. У 2021 році він очолив Шептицький райвідділ поліції на Львівщині, до цього був начальником Яворівського районного відділення поліції, а з 2023 року працює старшим дільничним офіцером поліції у секторі превенції в Хмельницькій області.

За матеріалами судових справ та перевірок податкових органів, в Україні протягом тривалого часу діяла складна транснаціональна схема виведення коштів за кордон, до якої були залучені низка компаній, що формально працювали в аграрному секторі. Згідно з документами слідства, мова йде про використання фіктивного експорту, безтоварних операцій і ланцюга пов’язаних підприємств, які дозволяли відмивати значні суми грошей та уникати сплати податків.

Механізм функціонував за класичною моделлю: українські фірми укладали угоди на постачання зерна, олії чи іншої агропродукції за кордон, проте реальних відвантажень товарів не відбувалося. Водночас у фінансових документах зазначалися експортні операції, що створювало ілюзію законної діяльності. Кошти від таких угод виводилися через підконтрольні компанії-нерезиденти, а податкові зобов’язання в Україні фактично нівелювалися завдяки "сірим" схемам компенсації ПДВ.

За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

У ніч проти 30 вересня Сумщина сколихнулася від жахливої трагедії. Російський ударний безпілотник поцілив у житловий будинок у селі Чернеччина Краснопільської громади, зруйнувавши помешкання, де проживала молода сім’я. Унаслідок удару загинули обоє батьків та їхні двоє малолітніх синів, яким було лише шість і чотири роки. Весь рід знищений у власному домі — ця звістка стала болючим символом безкарності агресора та крихкості людського життя в умовах війни.

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підтвердив трагедію, зазначивши, що рятувальники ДСНС після кількагодинної роботи під завалами знайшли й деблокували тіла всіх загиблих. Діти 2018 та 2021 років народження разом із батьками не мали жодного шансу врятуватися, адже удар безпілотника прийшовся безпосередньо на будівлю, яка миттєво обвалилася.

«Це страшна і непоправна втрата для всієї громади й області. Загибель родини в Чернеччині — трагедія, яку ми ніколи не забудемо і не пробачимо», — зазначив Григоров.

ДСНС також повідомила, що удар дрона пошкодив одноповерховий і двоповерховий житлові будинки.

У ту ж ніч атаки дронами зазнала й Київська область. У Броварському районі постраждала жінка 1950 року народження — у неї стався гіпертонічний криз та гостра реакція на стрес. Медики надали допомогу на місці.

За даними Київської ОВА, влучань у критичну інфраструктуру не було, але пошкоджено приватний житловий будинок, господарські споруди та автомобіль.

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві розпочали кримінальне провадження проти відомої української блогерки за підозрою у несплаті податків у великих розмірах. Слідчі встановили, що йдеться про можливе несплачення понад 11 мільйонів гривень, отриманих від рекламної діяльності у соціальних мережах протягом останніх п’яти років.

За даними слідства, блогерка систематично отримувала доходи від рекламних контрактів та спонсорських угод, проте не відображала ці кошти у податкових деклараціях. Попередня перевірка фінансових документів та банківських операцій свідчить про наявність ознак умисного ухилення від сплати податків, що кваліфікується за статтями Кримінального кодексу України як злочин у великому розмірі.

Провадження відкрито на основі матеріалів Державної служби фінансового моніторингу, які були ініційовані співробітниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Досудове розслідування триває за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків у великих розмірах. Санкція статті передбачає штраф або позбавлення волі на строк до 5 років із конфіскацією майна. У офіційній заяві імені підозрюваної не вказано, однак правоохоронці оприлюднили скриншот профілю в Instagram, за яким користувачі і медіа ідентифікували блогерку як Софію Стужук-Левданську. Відомо, що вона наразі мешкає за кордоном і продовжує вести активну онлайн-діяльність, зокрема й через співпрацю з російськими рекламодавцями.

У БЕБ зазначають, що розслідування триває, а також нагадують про необхідність декларувати доходи, зокрема отримані з-за кордону та з онлайн-платформ.

У місті Вараш на Рівненщині директорку місцевої лікарні обвинувачують у незаконному використанні бюджетних коштів під час придбання кисневої станції. Як повідомили в Рівненській обласній прокуратурі, жінку судитимуть за завдання збитків державі у розмірі майже 1,8 мільйона гривень.

Слідство встановило, що у 2021 році посадовиця, яка відповідала за організацію закупівель у медичному закладі, погодила контракт на постачання обладнання за значно завищеною ціною. Висновки експертизи підтвердили, що вартість придбаної кисневої станції була суттєво завищена, а сума переплати з бюджету склала майже 1,8 мільйона гривень.

Правоохоронці кваліфікували дії жінки як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків для державних інтересів. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні вже скеровано до суду. З метою відшкодування завданих збитків на майно підозрюваної накладено арешт.

Директорці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також суд може ухвалити додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади терміном до трьох років та штрафу у розмірі від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

28 вересня у Львівській області було зафіксовано землетрус магнітудою 3,0 за шкалою Ріхтера. Поштовхи сталися о 21:46 неподалік міста Стрий. Про це повідомив Головний центр спеціального контролю, зазначивши, що епіцентр землетрусу залягав на глибині близько 4 кілометрів.

За класифікацією, такі коливання ґрунту належать до категорії слабовідчутних. Це означає, що більшість мешканців регіону їх не помітили, хоча спеціалізовані прилади чітко зафіксували сейсмічну активність. У центрі підкреслили, що землетрус не становив небезпеки для населення та не призвів до руйнувань чи жертв.

Це не єдиний землетрус, який стався того дня. Раніше, о 12:59, ГЦСК зареєстрував сейсмічну активність у західній частині Туреччини. Поштовхи відбулися на глибині 12 кілометрів, а сила землетрусу склала 5,4 бала. За міжнародною класифікацією, це вже сильний землетрус. Дані про нього передано до центральних органів державної влади України та міжнародних сейсмологічних центрів. Цьогоріч сейсмічна активність у різних регіонах світу привертає особливу увагу науковців. Наприклад, на грецькому острові Санторіні у 2025 році було зафіксовано понад 28 тисяч поштовхів лише за кілька тижнів. Завдяки новітнім алгоритмам штучного інтелекту вченим вдалося ідентифікувати основні джерела такої активності.

Нагадаємо, 29 вересня в українських Карпатах уже випав перший сніг, а температура в горах опустилася до -3 градусів. Водночас синоптики прогнозують дощі по всій країні, але заморозків поки не очікується.

В Одесі сталася резонансна фінансова подія, коли працівниця одного з місцевих банків привласнила майже 400 тисяч гривень, що належали 85-річній жінці. Звернення старенької до правоохоронних органів привернуло увагу громадськості та вказало на серйозні проблеми у банківських структурах, де працівники, що працюють із клієнтами, мають доступ до чутливих фінансових даних.

До поліції надійшла заява від літньої жінки, яка повідомила про зникнення коштів з її депозитних рахунків. Після ретельного розслідування правоохоронці встановили, що до злочину причетна 22-річна головна економістка служби роздрібного бізнесу одного з банків, що працювала в Приморському районі Одеси. Молодша жінка використовувала своє становище для неправомірного доступу до грошей клієнтів, що дозволило їй здійснити зняття великої суми з рахунків довірливого клієнта.

Під час особистого звернення пенсіонерки до банку, працівниця, скориставшись її віком та необізнаністю, змінила фінансовий номер телефону в системі банку на свій. Після того, як жінка залишила відділення, економістка отримала доступ до банківського застосунку потерпілої. Отримавши повний контроль над рахунками клієнтки, зловмисниця закрила обидва депозити та перевела 394 550 гривень на власну банківську картку. За вчинене правопорушення фігурантці загрожує до шести років позбавлення волі з подальшою забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Частину привласнених коштів обвинувачена вже повернула потерпілій.

Перша леді України Олена Зеленська в своєму інтерв’ю британському виданню The Times поділилася глибокими роздумами про важкі реалії життя українців в умовах війни. Вона звернула увагу на те, як значущі звичайні аспекти життя, які тривають попри все — навчання дітей, боротьба за їхнє безпечне майбутнє і незламне прагнення до нормальності. Важливою темою інтерв’ю стала і тема освіти. Олена Зеленська підкреслила, що діти продовжують навчатися навіть під час обстрілів, і їхнє право на освіту не можна позбавити, навіть коли ворог намагається знищити інфраструктуру країни.

На сторінці Instagram першої леді з’явились фото, зроблені під час цієї важливої бесіди, на яких відображено її звичайний день, наповнений відданістю і мужністю. Вона зауважила, що для іноземців, які відвідують Україну, контраст між щоденними обстрілами і звичним міським життям завжди стає шоком. Однак саме така є реальність українців — війна продовжується, але вони вірять у перемогу і намагаються жити звичним життям, незважаючи на всі труднощі.

«Контраст між обстрілами та життям великого міста завжди вражає іноземних журналістів. Але українське життя в умовах оборони країни має обидва ці боки, і лише той, хто розділив цей досвід з українцями, може хоч трохи зрозуміти, як це — після чергової російської атаки йти на роботу», — написала перша леді.

Журналістка The Times відвідала 5-й Саміт перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві. Попри загрозу обстрілів і повітряні тривоги, захід відвідали представники з багатьох країн. Олена Зеленська зазначила, що така підтримка є надзвичайно важливою. Під час інтерв’ю Зеленська розповіла, яким є сьогодні навчальний процес в українських школах. У деяких регіонах діти навчаються дистанційно, а в інших — у підземних укриттях. Особливу увагу вона приділила питанню незаконно вивезених Росією українських дітей, за повернення яких Україна продовжує активну боротьбу.

На інтерв’ю Олена Зеленська з’явилася у стриманому діловому образі. Вона була одягнена в чорний костюм, що складався зі штанів і жакета на запах, доповнений чорним поясом-шнурком. Образ завершували чорні туфлі, золота брошка у формі тризуба на лацкані та лаконічні сережки. Волосся було укладене з боковим проділом, а макіяж виконано в ніжних натуральних відтінках.