Події

Колишній соратник бізнесмена Ігоря Коломойського Богдан Якимець опинився в центрі уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами щодо участі у масштабній схемі відмивання коштів. За даними джерел, мова йде про багаторівневі фінансові операції, у яких могли використовуватися компанії з ознаками фіктивності, транзитні рахунки та складні ланцюги переказів між різними юрисдикціями.

Слідство розглядає версію, що ці механізми дозволяли легалізовувати значні суми грошей, отриманих сумнівним шляхом, шляхом їх «очищення» через формально законні бізнес-операції. У матеріалах розслідування фігурують комерційні структури, пов’язані з Якимцем, а також коло осіб, які могли забезпечувати юридичний та фінансовий супровід таких операцій.

Серед ключових фігурантів українського напрямку Prematch зазначають тернопільського бізнесмена Михайла Хариша, засновника компанії, та директора Володимира Берегового. Хариш раніше працював у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та брав участь у більш ніж 1700 тендерах через компанію «Перша приватна експертиза». Також Якимець та Хариш співпрацювали у «Терпласт Груп» і підтримують тісні зв’язки з екскерівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

Офіс Prematch розташований на 18-му поверсі IQ Business Centre, де ведеться управління діяльністю компанії та організація роботи ІТ-команди. Журналісти зафіксували автомобіль, зареєстрований на батька Якимця, біля офісу Ігоря Коломойського під час переговорів щодо «ПриватБанку».

Судові питання також впливають на діяльність Prematch в Україні. Кіпрська компанія «Риллиус Холдинг Лімітед», власник бренду Parimatch, подала позов до Господарського суду Києва з вимогою заборонити КРАІЛ видавати ліцензію Prematch через схожість назв. 7 жовтня 2024 року суд задовольнив позов, і наступного дня КРАІЛ призупинила розгляд заявки Prematch на ліцензію для онлайн-азартних ігор.

Діяльність Богдана Якимця та його зв’язки з Prematch викликають серйозні питання щодо прозорості та законності операцій на українському ринку азартних ігор, а також про роль силових структур у підтримці такої діяльності.

Служба безпеки України ініціювала перевірку діяльності ТОВ «Пуратос Україна» та міжнародної корпорації Puratos Group у зв’язку з інформацією про можливі зв’язки з Російською Федерацією. Про це повідомляється в офіційній відповіді СБУ на звернення громадської організації «Пам’ять та честь». У межах реагування на запит було здійснено аналіз наданих матеріалів, які стосуються ймовірних протиправних дій представників міжнародної групи та її українського підрозділу.

У Службі безпеки зазначили, що перевірка охоплює вивчення структури власності, характеру господарської діяльності, фінансових операцій та можливих контактів із суб’єктами, пов’язаними з країною-агресором. Особливу увагу приділено питанням дотримання санкційного законодавства та національної безпеки в умовах воєнного стану. Такі перевірки є частиною системної роботи з виявлення ризиків, які можуть загрожувати економічній та інформаційній безпеці держави.

Матеріали для опрацювання надійшли до СБУ від Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, апарату Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів. Вони містять інформацію, яка потребує додаткової перевірки в межах чинного законодавства.

У СБУ наголосили, що всі викладені факти та твердження наразі перевіряються відповідними підрозділами служби у межах їхньої компетенції. За результатами перевірки будуть ухвалені рішення відповідно до вимог закону.

У правоохоронному органі не уточнили, про які саме можливі порушення йдеться, однак зазначили, що співпрацюють з іншими державними інституціями для комплексної оцінки діяльності компаній, які можуть мати економічні чи корпоративні зв’язки з державою-агресором.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати повної перевірки майнового стану державного інспектора митного поста «Тиса» на Закарпатті, у яких виявлено ймовірні ознаки незаконного збагачення. За висновками агентства, вартість активів, законність походження яких не підтверджена офіційними доходами посадовця, перевищує 23 мільйони гривень.

У матеріалах перевірки зазначається, що ключовим об’єктом, який привернув увагу фахівців НАЗК, стала земельна ділянка площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів разом із житловим будинком. Набуття цього майна, згідно з аналізом доходів і витрат посадовця, не узгоджується з його фінансовими можливостями за період перебування на державній службі.

Крім того, перевірка показала, що у 2024 році дружина інспектора придбала автомобіль Skoda Kodiaq. Аналіз фінансового стану сім’ї не підтвердив наявності достатніх законних доходів для здійснення такої покупки.

У НАЗК зазначають, що зіставлення офіційних доходів і витрат чиновника та його близьких осіб не дозволяє пояснити походження виявлених активів. Зокрема, позики, на які посилаються родичі митника, не мають належного фінансового обґрунтування, а їхні умови та джерела коштів містять ознаки фіктивності.

Матеріали перевірки можуть стати підставою для подальшої правової оцінки з боку правоохоронних органів. У разі підтвердження висновків НАЗК йдеться про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.

У місті Золочів на вулиці Гайдамацькій стався інцидент із застосуванням зброї, про який повідомила пресслужба поліції 24 грудня. Подія мала місце напередодні, 23 грудня, близько 17:50, у людному районі міста, що викликало занепокоєння серед місцевих жителів.

За попередніми даними правоохоронців, між двома незнайомими чоловіками раптово виникла словесна суперечка. Конфлікт швидко загострився та переріс у насильницькі дії, внаслідок чого один із учасників дістав травматичну зброю. Під час сутички 38-річний чоловік здійснив постріл, поранивши 45-річного мешканця Золочева в ногу.

Медики діагностували у потерпілого вогнепальне сліпе поранення гомілки. Загрози для життя та здоров’я чоловіка немає.

Правоохоронці, переглянувши записи камер відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина», встановили особу та місце перебування зловмисника. Чоловіка 38 років затримали.

За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Нападнику загрожує до семи років позбавлення волі.

У столиці Польщі стався резонансний інцидент за участю громадянина України. За інформацією варшавської поліції, 36-річний Павло Р. викрав 9-річного сина своєї колишньої партнерки та кілька годин утримував дитину на відкритій місцевості в одному з районів міста. Повідомлення про подію з’явилося 23 грудня, тоді як сам інцидент трапився двома днями раніше.

За даними правоохоронців, чоловік проник до помешкання колишньої партнерки й силоміць забрав хлопчика. Після цього жінка звернулася по допомогу, і поліція негайно розпочала масштабні пошуки, залучивши кілька патрулів та оперативні служби. Ситуація розцінювалася як особливо небезпечна через непередбачувану поведінку підозрюваного та реальну загрозу безпеці дитини.

Переговори з викрадачем тривали кілька годин, після чого поліції вдалося визволити хлопчика. Потерпілий отримав травми, що загрожували життю, і був госпіталізований. Стан дитини наразі стабільний.

23 грудня Павло Р. у Окружній прокуратурі Варшава-Прага почув звинувачення у замаху на вбивство неповнолітнього, утриманні заручника з особливими тортурами, викраденні, погрозах і заподіянні тілесних ушкоджень. Чоловік відмовився визнавати провину та давати пояснення.

Йому загрожує довічне позбавлення волі. Прокуратура направила клопотання до суду про тримання підозрюваного під вартою на три місяці.