Події

У Чернівецькій області перед судом постане місцевий житель, якого обвинувачують в організації незаконного виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв. За даними слідства, чоловік створив цілу схему, що включала придбання, зберігання та виготовлення сурогатного алкоголю, який згодом незаконно продавався споживачам. Обвинувачений налагодив виробничий процес, що не лише порушував закони, а й ставить під загрозу здоров'я людей, оскільки виробництво здійснювалося в антисанітарних умовах.

Для фальсифікації алкоголю використовувалися повторно використані пляшки, які спочатку заповнювалися сурогатом, а потім під виглядом звичайних, якісних алкогольних напоїв, продавалися кінцевим споживачам. Такий підхід до виробництва сурогатного алкоголю створює серйозні ризики для здоров'я, оскільки фальсифікат може містити небезпечні для життя речовини, що не відповідають стандартам якості.

Контрафактну продукцію маркували підробленими етикетками та так званими «сувенірними» акцизними марками з написом «Марка акційного дарунку. Сувенір». Таким чином організатор намагався створити видимість легального походження товару.

Збут фальсифікованого алкоголю здійснювався, зокрема, на Калинівському ринку та в інших торговельних точках Чернівців.

Під час обшуків детективи Бюро економічної безпеки вилучили понад 1,6 тисячі літрів етилового спирту, близько 1,1 тисячі літрів готової алкогольної продукції, обладнання для розливу, пакувальні матеріали, а також чорнову бухгалтерію. Орієнтовна вартість вилученого перевищує 1 мільйон гривень.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за частинами першою та другою статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Санкція статей передбачає до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також знищення незаконно виготовленої продукції та обладнання.

У столиці продовжується кримінальне розслідування, пов’язане з роботою колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, упродовж майже шести з половиною років функціонувало без повного пакета обов’язкових дозвільних документів. Правоохоронні органи вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично розміщувався на земельній ділянці з порушенням вимог законодавства, однак відповідні міські служби тривалий час не вживали належних заходів реагування.

Слідство встановлює, що протягом кількох років контролюючі органи не забезпечили належного нагляду за використанням земельної ділянки та дотриманням містобудівних і земельних норм. У межах цього кримінального провадження підозри у службовій недбалості було вручено директорці Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентині Пелих та директору Департаменту територіального контролю КМДА Михайлу Буділову. За версією слідчих, посадовці могли не виконати свої службові обов’язки, що призвело до багаторічного ігнорування порушень.

Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією продовжують боротьбу з незаконними схемами ухилення від мобілізації. Нещодавно правоохоронці ліквідували три нові протиправні операції, пов’язані з намаганнями обійти законодавство у часи війни. У результаті спецоперацій у кількох регіонах країни було затримано чотирьох осіб, що організовували незаконні маршрути для ухилянтів від служби в армії.

Одним із найбільш вражаючих випадків стало викриття водія-далекобійника на Волині, який забезпечував нелегальні виїзди до країн Європейського Союзу для військовозобов’язаних. Чоловік розробив хитромудру схему: він приховував «клієнтів» у спеціально обладнаних тайниках вантажного відсіку фури, сподіваючись провести їх через митний контроль без зайвої уваги. Однак правопорушника затримали безпосередньо на митному посту, коли він намагався переправити чергового ухилянта через державний кордон.

Ще одну схему ліквідували на території Хмельницької та Чернівецької областей. Там правоохоронці викрили двох 18-річних мешканців Буковини, які організували канал незаконного переправлення військовозобов’язаних поза офіційними пунктами пропуску. За матеріалами справи, зловмисники власними автомобілями перевозили ухилянтів із Кам’янця-Подільського до Чернівецької області, оминаючи блокпости, після чого супроводжували їх до кордону лісовими маршрутами.

В Одесі правоохоронці викрили посадовицю однієї з міських клінічних лікарень — завідувачку відділення невропатології. За версією слідства, вона продавала фіктивні довідки про інвалідність, які дозволяли уникнути мобілізації. Для реалізації схеми жінка використовувала своє членство в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи, яка раніше діяла у форматі МСЕК.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також за одержання неправомірної вигоди службовою особою. Наразі триває досудове розслідування.

У разі доведення вини затриманим загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» опинився в центрі суспільної уваги через серйозні підозри у порушенні режиму охорони природи. Активісти та мешканці прилеглих громад заявляють, що територія, яка має статус заповідної та повинна зберігати унікальні природні комплекси, фактично використовується як господарське угіддя з комерційною метою.

За словами громадських діячів, керівництво парку, зокрема директор Олександр Помазан, пов’язують із практиками, що суперечать законодавству про природно-заповідний фонд. Серед найпоширеніших порушень називають незаконне сінокосіння, самовільний випас худоби та регулярне пересування важкої техніки територією парку без відповідних дозволів і екологічних обґрунтувань. Такі дії, на думку екологів, завдають значної шкоди ґрунтам, рослинному покриву та середовищу існування диких тварин.

Як зазначається у внутрішніх документах та актах огляду, порушення фіксувалися неодноразово. Водночас, за твердженням заявників, реакція адміністрації обмежувалася формальними відповідями без реальних заходів з припинення незаконної діяльності.

Лише влітку 2025 року, згідно з актами перевірок, було задокументовано незаконну заготівлю сіна на трьох ділянках у межах заповідної та господарської зон. Загальна сума завданих збитків, за попередніми розрахунками, перевищила 11,9 мільйона гривень. Мова йде про площу понад 63 гектари, де, за наявною інформацією, діяльність велась без будь-яких дозволів або встановлених лімітів.

Показовим став інцидент 6 серпня 2025 року, коли правоохоронці зупинили техніку під час спроби вивезення заготовленого сіна. За словами очевидців, особи, причетні до перевезення, заявляли про «узгодження» своїх дій з адміністрацією парку. Серед тих, кого пов’язують із систематичним використанням заповідних луків для випасу худоби, називають окремих місцевих мешканців, які роками фактично користуються державними землями у приватних інтересах.

Критики керівництва парку стверджують, що ігнорування цих фактів може свідчити про свідоме потурання порушенням. На їхню думку, НПП «Гомільшанські ліси» ризикує втратити статус природоохоронної установи і перетворитися на інструмент збагачення окремих осіб.

Офіційних рішень суду або остаточних висновків правоохоронних органів у цій справі наразі не оприлюднено. Водночас екологи та громадськість вимагають повного розслідування, притягнення винних до відповідальності та відновлення знищених природних територій.

Суд ухвалив рішення про тимчасове відсторонення від виконання службових обов’язків начальниці Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Єзерської. Підставою для такого кроку стала підозра в отриманні неправомірної вигоди від представників бізнесу, що наразі розслідується правоохоронними органами.

За даними слідства, у структурі міжрегіонального управління могла функціонувати налагоджена корупційна схема. За версією правоохоронців, посадові особи вимагали та отримували кошти від підприємців в обмін на безперешкодне оформлення необхідних дозволів, уникнення санкцій під час інспекцій та лояльне ставлення до роботодавців, які залучали працівників без офіційного оформлення.

Повідомлення про підозру Оксані Єзерській було вручено наприкінці грудня. Після цього суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Також суд ухвалив рішення про відсторонення посадовиці від виконання службових обов’язків на період досудового розслідування.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на позитивній характеристиці підозрюваної, наявності почесних грамот, професійного досвіду та складних життєвих обставин. Однак суд визнав ці аргументи недостатніми для того, щоб залишити посадовицю на займаній посаді.

Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронні органи продовжують збір доказів і встановлення всіх можливих епізодів у справі. У разі доведення вини посадовиці їй може загрожувати покарання у вигляді тривалого позбавлення волі з конфіскацією майна.

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив вирок у кримінальній справі №944/6641/25, що стосувалася військовослужбовця, обвинуваченого у пропозиції неправомірної вигоди посадовій особі. Як встановив суд, фігурант справи намагався передати 3000 доларів США сержанту з метою отримання сприяння у вчиненні самовільного залишення військової частини.

Під час судового розгляду з’ясовано, що 15 вересня обвинувачений зустрівся із сержантом-інструктором школи загальновійськової підготовки та сів до його автомобіля. У ході розмови військовослужбовець запропонував грошову винагороду за допомогу в організації незаконного залишення місця служби, сподіваючись уникнути передбаченої відповідальності та формальних процедур.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину та щиро розкаявся. Суд, проаналізувавши всі матеріали, визнав його винним за ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Сума хабаря в 3000 доларів буде конфіскована в дохід держави після вступу вироку в законну силу. Вирок може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді протягом 30 днів.

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду розглянув клопотання сторони обвинувачення та обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди. За версією слідства, йдеться про спробу вплинути на ухвалення рішень, пов’язаних із забудовою конкретної земельної ділянки. Інформацію про судове рішення оприлюднила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Суд дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір визначено на рівні 66 тисяч гривень. У САП наголосили, що саме така сума є максимально можливою відповідно до норм чинного законодавства для інкримінованого правопорушення.

Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

Підгаєцький районний суд Тернопільської області поставив крапку у кримінальній справі, пов’язаній із масштабною незаконною вирубкою лісових насаджень. Фігурантом провадження став помічник лісничого, якому інкримінували умисне порушення природоохоронного законодавства та норм Лісового кодексу України. Судовий розгляд відбувався в межах кримінального провадження №605/412/23.

Під час розгляду матеріалів слідства встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на території лісових масивів державного підприємства поблизу села Волиця Тернопільського району, організував і здійснив незаконну порубку дерев різних порід. Роботи проводилися без обов’язкового спеціального дозволу — лісорубного квитка, який є ключовим документом для легальної заготівлі деревини.

У матеріалах справи зазначається, що загалом було незаконно зрубано 900 дерев. Такі дії, за оцінкою експертів, спричинили екологічну шкоду на суму 3 326 665,35 гривні, що значно перевищує поріг тяжких наслідків, визначений законодавством.

Суд визнав помічника лісничого винним та призначив йому покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Окрім цього, чоловіка позбавили права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади у лісовій галузі строком на три роки.

Також суд повністю задовольнив цивільний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та постановив стягнути з засудженого 3 905 784,87 гривні на відшкодування шкоди, завданої довкіллю.

Вирок суду наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня проголошення.

Печерська окружна прокуратура міста Києва разом зі Службою безпеки України повідомила про викриття масштабної схеми ухилення від оподаткування, внаслідок якої державний бюджет зазнав збитків на десятки мільйонів гривень. Слідство встановило, що злочинна діяльність була системною, добре організованою та охоплювала одразу кілька регіонів країни.

За матеріалами кримінального провадження, ключову роль у схемі відігравав організатор так званого «конвертаційного центру», який діяв у змові з директором приватного товариства та двома бухгалтерами. Через розгалужену мережу приблизно з пів сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих у Києві та Одеській області, вони надавали представникам реального бізнесу незаконні послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.