Події

Державне бюро розслідувань оприлюднило інформацію про розкриття великої корупційної схеми, що стосується ухилення від військової служби. Згідно з даними слідства, четверо членів військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування були залучені до незаконної діяльності. Вони організували систематичне ухилення призовників від військової служби, фальшивлячи медичні висновки та надаючи псевдокерівні документи, що дозволяли призовникам уникати виконання своїх обов'язків перед державою.

За попередніми даними, члени ВЛК за відповідну винагороду визнавали громадян непридатними до служби, навіть якщо ті не мали на те реальних медичних підстав. Схема діяла на території Приморського району, і, за оцінками правоохоронців, охопила десятки осіб, що не виконували своїх обов'язків перед армією.

За даними слідства, послуги обходилися охочим уникнути мобілізації у 16 тисяч доларів США. Обмін документами та грошима здійснювався через поштові відправлення. Раніше ДБР вже викрило частину учасників цієї схеми, а обвинувальні акти стосовно нових епізодів уже скеровано до суду.

Чотирьом лікарям повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Слідство наголошує, що викриття таких схем є пріоритетом ДБР для захисту мобілізаційної та оборонної спроможності держави.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

У відкритих електронних деклараціях з’явилися відомості про суттєві майнові та фінансові надходження директора комунального підприємства Одеської обласної ради «Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області» Олександра Шеки. Згідно з оприлюдненими даними, посадовець отримав грошовий подарунок у розмірі 700 тисяч гривень від своєї матері — Лариси Шеки, яка обіймає посаду начальниці управління фінансово-господарського забезпечення департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації.

У декларації зазначено, що фінансова допомога надійшла у формі дарунка від близького родича, що передбачено чинним законодавством і підлягає обов’язковому декларуванню. Водночас поєднання родинних зв’язків та високих посад у державних і комунальних структурах традиційно привертає підвищену увагу громадськості до таких випадків.

У родині є автомобіль KIA Sportage (2018) вартістю 813 тис. гривень. Ще один автомобіль — Mazda CX-9 (2019) — було продано 11 жовтня 2025 року за 691 тис. гривень.

Основний дохід Олександра Шеки у 2024 році склав 290 тис. гривень зарплати на посаді директора комунального підприємства. Крім того, він отримав 3 тис. грн допомоги «єПідтримка зимова». Дружина Юлія Шека отримала 10,32 тис. грн виплат на дитину від місцевого управління соцзахисту.

Сім’я має кредит у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву: станом на кінець 2024 року залишок заборгованості становив 600 тис. гривень, при цьому за рік було сплачено 37,6 тис. грн основної суми боргу.

Мати Олександра, Лариса Шека, задекларувала дохід у 966,74 тис. грн зарплати та 168 тис. гривень пенсії у 2024 році. Чоловік Лариси володіє земельною ділянкою та квартирою у Миколаївській області, а також легковим автомобілем ГАЗ 31105 (2005).

Водночас у розділі доходів за 2025 рік Лариса Шека вказала 300 тис. гривень від продажу нерухомості, однак інформації про джерело коштів у 700 тис. гривень для подарунка сину немає. Судячи з декларацій, сім’я не мала достатніх фінансових можливостей для такого подарунку.

25 січня в Україні прогнозується складна зимова погода, що зумовить значні труднощі як для водіїв, так і для пішоходів. На більшій частині території країни очікується хмарність, снігопади, а в деяких регіонах — дощі, які в сукупності з низькими температурами можуть спричинити утворення ожеледиці на дорогах. Це призведе до погіршення дорожньої ситуації, тому синоптики рекомендують бути особливо обережними.

Зважаючи на погодні умови, важливо враховувати можливі труднощі при пересуванні, особливо на ділянках доріг, що можуть бути вкриті льодом чи снігом. Водіям слід знижувати швидкість, уникати різких маневрів і завчасно перевіряти технічний стан автомобіля, а пішоходам — бути уважними та обережними на слизьких тротуарах. Місцями можуть утворюватися затори та пробки через складні умови для транспорту.

Через перепади температури на дорогах утвориться ожеледиця. Це може ускладнити рух транспорту, а також вплинути на роботу комунальних і енергетичних служб.

Вітер переважатиме південно-східного напрямку зі швидкістю 5–10 метрів за секунду.

Температура повітря суттєво відрізнятиметься залежно від регіону. На північному сході та сході країни стовпчики термометрів опустяться до -7…-12 градусів. У центральних областях очікується -4…-9. На півдні та заході буде тепліше — від -4 до +1 градуса, а на Закарпатті, Одещині та в Криму повітря може прогрітися до +6.

У Києві синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликим снігом. На дорогах також очікується ожеледиця. Вітер південно-східний, 5–10 м/с. Температура вдень становитиме -5…-7 градусів, по області — до -9.

У Київській міській військовій адміністрації оголосили жовтий рівень небезпеки. Там попереджають, що погодні умови можуть ускладнити роботу енергетичних, будівельних та комунальних підприємств, а також рух транспорту.

Фахівці радять громадянам тепло вдягатися, носити взуття з неслизькою підошвою, уникати тривалого перебування на вулиці та заздалегідь планувати поїздки.

Формально Віктор Шакірзян займає посаду секретаря Рівненської міської ради, однак у реальності саме він виконує функції очільника міста, ухвалюючи ключові управлінські рішення без прямого мандата від виборців. Не перемігши на жодних загальноміських виборах, Шакірзян опинився на вершині міської влади завдяки процедурним механізмам та внутрішнім домовленостям, що викликає дедалі більше запитань у громадськості.

Його шлях у владу важко назвати класичною політичною кар’єрою з відкритою конкуренцією та виборчими кампаніями. Натомість він виглядає як добре вибудувана управлінсько-бізнесова модель, у якій тісно переплелися інтереси міського адміністрування, забудови та контролю над фінансовими потоками. Така конфігурація дозволяє концентрувати вплив без необхідності публічної електоральної підтримки.

У 2020 році Шакірзян спробував стати мером, але програв вибори Олександру Третяку. Втім, поразка не стала політичним завершенням. Він отримав посаду секретаря міськради — формально другорядну, але стратегічно ключову. За законом саме секретар у разі відсутності або відставки мера автоматично виконує його обов’язки. Після відходу Третяка ця норма фактично відкрила Шакірзяну шлях до керівництва містом без нових виборів.

Паралельно змінилася структура власності його бізнесу. Компанії, які раніше пов’язували з Шакірзяном, були переписані на родичів і близьке оточення: сестру, батька, сина та партнерів. Формально посадовець більше не має відношення до комерційної діяльності. Проте саме ці підприємства або пов’язані з ними структури продовжили отримувати підряди за бюджетні кошти.

Ключовим гравцем у тендерах стало ТОВ «Адамантбуд». Із 2021 року компанія отримала контрактів більш ніж на 142 мільйони гривень — від ремонту доріг і шкіл до облаштування укриттів та адміністративних приміщень. При цьому фірма використовує техніку й ресурси підприємств із кола, яке раніше пов’язували з Шакірзяном. У штаті працюють його родичі, а в документах фігурують спільні контакти та кошторисники.

Антимонопольний комітет встановив ознаки змови між «Адамантбудом» і компаніями з цього ж середовища. Наприкінці 2024 року їх внесли до переліку порушників, заборонивши участь у закупівлях на три роки та наклавши штраф понад 1,2 мільйона гривень.

Показовою стала історія з ремонтом у будівлі виконкому на Соборній. Депутатам пояснювали необхідність термінової заміни труб із витратами «до мільйона гривень», однак документація передбачала повноцінний капітальний ремонт санвузлів. Проєкт підготували заздалегідь, а на тендер вийшла лише одна новостворена компанія. У підсумку вартість робіт зросла до понад трьох мільйонів гривень.

Запитання виникають і до особистих активів посадовця. Будинок площею понад 300 квадратних метрів та земельну ділянку в деклараціях оцінювали в суми, що суттєво відрізнялися — від десятків тисяч гривень до мільйонів. Після публічної уваги оцінка різко зросла. При цьому нерухомість неодноразово переоформлювалася на інших осіб, хоча сам Шакірзян продовжує там проживати.

У результаті вимальовується модель, за якої політична посада забезпечує адміністративний контроль, а бізнес — фінансову основу. Формально закон не порушується: власники змінені, тендери проведені, рішення ухвалені колегіально. Фактично ж управління містом і бюджетними потоками концентрується в одному колі осіб. І доки ця система працює, реальна конкуренція за вплив на Рівне залишається мінімальною.

Депутату Берегівської районної ради оголошено підозру у внесенні до декларації завідомо недостовірних відомостей на суму понад 8 мільйонів гривень. Про це повідомила Закарпатська обласна прокуратура за результатами перевірки поданих посадовцем електронних декларацій за попередні роки.

За даними слідства, обранець громади не відобразив у документах низку об’єктів нерухомості та інші активи, фактична вартість яких суттєво перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності. Йдеться про майно, оформлене як безпосередньо на самого депутата, так і на близьких до нього осіб, що, за версією правоохоронців, могло бути використано для приховування реального рівня статків.

За даними слідства, депутат у декларації за 2022 рік не вказав автомобіль Ford Mustang, яким користувався разом із дружиною, а також значний дохід і фінансові операції з купівлі та продажу Mercedes-Benz S-Class. Автомобіль Mercedes депутат придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тис. грн.

За кілька днів після придбання Mercedes депутат продав його, а отримані кошти використав на власні потреби. Слідство встановило, що ці операції не були внесені до декларації, що кваліфікується за ч. 1 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Прокуратура опублікувала фото вручення підозри у розкішному будинку депутата, де видно багатий декор у бароковому стилі, масивні меблі та балюстраду. Хоча прізвище підозрюваного офіційно не розголошується, за даними депутатів Закарпатської облради йдеться про 41-річного Арсенія Богара від партії «Слуга народу».

Арсеній Богар разом із рідним братом є керівником і співвласником ТОВ «Севлюш Універ», що займається виробництвом металевих виробів. Брати також керують благодійним фондом «Фонд ромів Виноградівщини». У 2020 році Богар балотувався як громадський діяч і правозахисник ромів, а у 2016–2020 роках працював радником голови Виноградівської райдержадміністрації з питань ромської інтеграції.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються деталі фінансових операцій та джерела доходів депутата.

На Вінниччині правоохоронні органи зафіксували черговий випадок порушень у роботі одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За інформацією з обізнаних джерел, посадовицю установи підозрюють у зловживанні службовим становищем, що стало підставою для проведення слідчих дій та подальшого розслідування. Інцидент уже викликав резонанс як серед місцевої громади, так і на рівні області.

За попередніми даними, йдеться про використання службових повноважень у власних інтересах або в інтересах третіх осіб. Слідство перевіряє можливі факти незаконного впливу на процеси, пов’язані з виконанням мобілізаційних та облікових функцій, а також аналізує документи й контакти, які могли бути використані в межах протиправної схеми. Правоохоронці наголошують, що всі обставини справи будуть встановлені в межах чинного законодавства.

За версією слідства, у квітні 2023 року працівниця Тульчинського районного ТЦК запропонувала матері полеглого бійця допомогу з оформленням одноразової грошової допомоги, передбаченої державою для родин загиблих військових. В обмін на «вирішення питання» вона пообіцяла вплинути на посадових осіб обласного та районного центрів комплектування.

Щоб контролювати процес, підозрювана отримала від жінки довіреність на представництво її інтересів, самостійно зібрала пакет документів і надала інструкції щодо подачі заяв. Фактично, за даними правоохоронців, вона створила враження, що без її втручання виплату отримати буде складно.

У грудні того ж року, коли стало відомо про призначення державної допомоги, посадовиця висунула вимогу перерахувати їй 5 тисяч доларів «винагороди» за вплив на службових осіб. Кошти вона попросила переказати на власний банківський рахунок.

Жінка погодилася і перерахувала близько 190 тисяч гривень. За інформацією слідства, підозрювана знімала гроші частинами через різні банкомати та використовувала їх на власний розсуд.

Службовій особі повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення посадовими особами та легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.

Наразі її відсторонено від посади. Суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчі дії тривають.

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

Польща планує суттєво змінити умови працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Очікується, що нові ініціативи уряду можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів, що проживають у країні на підставі цього статусу. Зокрема, розглядаються обмеження щодо тривалості перебування на певних посадах, необхідності додаткового підтвердження кваліфікацій та жорсткіші вимоги до документального оформлення трудових відносин.

Влада Польщі аргументує такі зміни потребою регулювання ринку праці та захисту інтересів місцевих працівників. Планується, що нові правила передбачатимуть більш чітку систему дозволів на роботу, контроль за легальністю працевлаштування та можливі пріоритети для громадян Польщі та ЄС. Для українців це означає, що просте підтвердження статусу тимчасового захисту може бути недостатнім для подальшого працевлаштування після його завершення.

За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам у справі, пов’язаній із закупівлею генераторів для закладів освіти Дніпровського району, що завдало бюджету збитків на суму 3,4 мільйона гривень. За інформацією Київської міської прокуратури, слідство встановило, що у 2022 році управління освіти Дніпровського району організувало тендер на постачання електрогенераторів для шкіл та дитячих садків, однак процедура проведення закупівлі містила порушення, які призвели до значних фінансових втрат.

За даними слідства, підозрювані умисно включили у тендерні умови технічні вимоги, що обмежували конкуренцію та фактично сприяли перемозі конкретного постачальника. У результаті державні кошти були використані неефективно, а ціни на обладнання перевищували ринкову вартість. Зараз фігурантам справи загрожує кримінальна відповідальність за службову недбалість та привласнення бюджетних коштів.

Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.