Події

23 лютого 2026 року в Києві правоохоронні органи зафіксували факт одержання 68 тисяч доларів США неправомірної вигоди співробітником одного з міжрайонних підрозділів Головного управління Служба безпеки України. За даними слідства, сума хабара передавалася за сприяння у видачі фіктивної відстрочки від мобілізації, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Розслідування проводиться під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а всі дії правоохоронців були документально зафіксовані для подальшого розгляду справи в суді. Служба безпеки України наголосила на неприпустимості корупційних проявів серед своїх працівників та пообіцяла посилити внутрішній контроль.

Як встановило слідство, службовець отримав 68 000 доларів США за «вирішення питання» щодо зняття з розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки двох громадян. У подальшому їм планували оформити відстрочку від мобілізації.

За інформацією правоохоронців, схема передбачала використання завідомо неправдивих документів про нібито наявність у військовозобов’язаних трьох дітей. Йшлося про фіктивні свідоцтва про народження, які начебто були видані за кордоном. Також, за версією слідства, посадовець мав використати службове становище для приховування протиправної діяльності.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.

Наразі тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання про повідомлення підозри та обрання запобіжного заходу.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Правоохоронці успішно нейтралізували злочинну групу, що діяла на території Київської та Житомирської областей. Ця організація була створена двома колишніми «смотрящими» з одного з київських слідчих ізоляторів після їх звільнення з місць позбавлення волі. Разом з десятьма спільниками вони налагодили серйозну незаконну діяльність, спрямовану на незаконне постачання заборонених предметів у слідчий ізолятор, а також контролювали цілу низку кримінальних операцій на території двох областей.

За даними слідства, ще перебуваючи в ув’язненні, організатори злочинного угруповання успішно забезпечували канали постачання заборонених товарів, зокрема наркотичних засобів, до установи. Вони організували мережу, через яку ці предмети потрапляли до слідчого ізолятора, використовуючи різноманітні методи для приховування їх від контролю. Після звільнення з тюремних закладів, ці двоє колишніх «смотрящих» разом із десятьма співучасниками продовжили свою злочинну діяльність, розширивши її до масштабів, що включали різноманітні незаконні схеми на території двох областей.

Найрезонанснішим епізодом стало викрадення громадянина Китаю. За версією слідства, зловмисники запросили іноземця до України нібито для інвестування у бізнес, зустріли його у Львові, після чого силоміць вивезли до орендованого будинку на Житомирщині. Там потерпілого утримували протягом трьох днів, домагаючись доступу до його банківських рахунків. У результаті було перераховано 28 тисяч доларів США.

Крім цього, за інформацією поліції, учасники угруповання незаконно заволоділи автомобілем BMW X7 із застосуванням насильства, вчиняли розбійні напади та грабежі у Києві та області, вимагали гроші під виглядом неіснуючих боргів, втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність та використовували вогнепальну зброю, зокрема автомат АК-74.

Під час понад 20 обшуків правоохоронці вилучили автоматичну зброю, пістолети, ножі та більше 90 набоїв. Один із організаторів намагався залишити територію України, однак його затримали за кілька кілометрів від кордону з Молдовою.

Наразі більшість фігурантів перебувають під вартою без права внесення застави. Їм інкримінують створення злочинної організації, викрадення людей, розбої, вимагання та поширення злочинного впливу. Санкції статей передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У поліції зазначають, що ця спецоперація є частиною системної роботи з протидії організованій злочинності. Раніше правоохоронці повідомили про викриття міжрегіональної банди, яку підозрюють у вимаганні 800 тисяч доларів у подружжя з Івано-Франківщини, а також про ліквідацію масштабного каналу контрабанди заборонених речовин.

Силовики наголошують, що боротьба з кримінальними угрупованнями триває у різних регіонах країни.

У Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, що діє на території Хмельницька область, правоохоронні органи викрили ймовірні порушення під час використання бюджетних коштів. Виконувачці обов’язків ректора повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні документів. Слідство пов’язує ці дії із процедурою закупівлі зарядних станцій, профінансованою з державного бюджету на суму понад 1,26 мільйона гривень.

Інформація про перебіг справи міститься в матеріалах, оприлюднених Хмельницький міськрайонний суд. Згідно з даними досудового розслідування, у грудні 2025 року навчальний заклад уклав договір на постачання обладнання, яке мало забезпечити енергетичну автономність та безперебійну роботу окремих підрозділів університету. Йдеться про придбання зарядних станцій для підтримки освітнього процесу в умовах можливих перебоїв з електропостачанням.

Слідство вважає, що виконувачка обов’язків ректора уклала договір на постачання 12 зарядних станцій загальною вартістю 1 261 992 грн, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними відомостями про поставку товару.

У матеріалах справи зазначено, що на підставі цих документів кошти були перераховані з рахунків через систему Державна казначейська служба України. Слідчі вважають, що такі дії спричинили збитки державному бюджету на суму понад 1,26 млн грн.

11 лютого 2026 року Наталії Бахмат повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Правоохоронці також звернулися до суду з клопотанням про її відсторонення від посади, аргументуючи це ризиком впливу на свідків і можливим перешкоджанням слідству.

Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення. Захист підозрюваної не погоджується з висунутими звинуваченнями. Досудове розслідування триває.

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

Увечері 23 лютого в одному з районів Дніпра стався вибух у приміщенні адміністративної будівлі, що використовується правоохоронними органами. Подія набула широкого резонансу, адже йдеться про об’єкт, пов’язаний із забезпеченням громадської безпеки. Інформацію про інцидент офіційно підтвердили представники Національна поліція України, зазначивши, що за фактом вибуху розпочато кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за статтею про терористичний акт.

За попередніми даними, вибух пролунав близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпро. На місце події оперативно прибули слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, рятувальники та медики. Територію навколо будівлі було негайно оточено, щоб убезпечити мешканців прилеглих будинків і забезпечити належні умови для роботи спеціалістів.

Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав ушкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.

В Офісі генерального прокурора уточнили, що у приміщенні одного з відділів поліції здетонував саморобний вибуховий пристрій. На місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група.

За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури слідчі СБУ розпочали досудове розслідування за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — вчинення терористичного акту. Обставини інциденту встановлюються.

Про вибух спершу повідомили місцеві пабліки, зазначивши, що він стався на лівому березі міста. Згодом у мережі з’явилися відеокадри з місця події, на яких видно вибиті шибки в будівлі.

Інцидент у Дніпрі став другим за вечір. Кількома годинами раніше вибух пролунав у Миколаєві — на території непрацюючої автозаправної станції, розташованої поруч із будівлею управління патрульної поліції. За даними прокуратури, там постраждали п’ятеро поліцейських, одна людина перебуває у тяжкому стані.

Ще один теракт стався напередодні в центрі Львова. Внаслідок вибуху загинула 23-річна поліцейська. Підозрювану у скоєнні злочину затримано, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За даними слідства, до організації злочину була причетна ще одна особа.

Правоохоронці наголошують, що розслідування усіх інцидентів триває.

Олександр Володимирович Бойко, який очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, опинився в центрі публічних звинувачень у можливих корупційних діях. За свідченнями представників бізнесу та працівників митниці, під час його керівництва нібито існувала система незаконних поборів під час оформлення вантажів. Інформація, яка надійшла від різних учасників зовнішньоекономічної діяльності, вказує на фіксовані платежі, що залежали від категорії імпорту.

Зокрема, за даними джерел, для так званого «сірого» та «чорного» імпорту суми складали від 200 до 500 доларів США, тоді як для «білого» однотоварного вантажу – близько 50 доларів, а для комбінованих партій товарів – приблизно 100 доларів. За словами тих, хто повідомляв про можливі порушення, подібна практика могла впливати на строки оформлення та на фінансові умови ведення бізнесу, створюючи додатковий тиск на підприємців та імпортерів.

Також повідомляється про використання дисциплінарних проваджень як інструменту впливу на працівників. За твердженнями окремих інспекторів, подібні провадження могли відкриватися вибірково, що створювало атмосферу тиску всередині структури.

Окремий блок звинувачень стосується митного оформлення автомобіля Audi A6, ввезеного через пост «Чорноморськ». За наявною інформацією, транспортний засіб міг бути оформлений із суттєвим заниженням митної вартості. Також зазначається, що раніше за подібною схемою був оформлений автомобіль цієї ж марки для родини посадовця. Вказаний у публікаціях номер кузова може бути предметом перевірки у межах офіційного розслідування.

Додатково згадується можливий епізод щодо оформлення інвалідності, який, за повідомленнями, міг бути пов’язаний із уникненням мобілізаційних зобов’язань. Також зазначається, що посадовець неодноразово виїжджав за кордон.

У деклараційних даних, які наводяться у відкритих джерелах, фігурує відсутність нерухомого майна та наявність двох автомобілів: Volkswagen Golf Alltrack (в оренді) та Audi A6 у власності. Окремо звертається увага на збіг комбінації номерних знаків орендованого та власного авто, що стало предметом публічного обговорення.

Наразі офіційні коментарі від згаданих осіб у матеріалі не наводяться. Інформація ґрунтується на свідченнях та публікаціях у медіа. За наявності підстав ситуація може стати предметом перевірок з боку уповноважених органів.

Нещодавнє наукове дослідження показало, що деякі звичні побутові хімікати можуть негативно впливати на клітини мозку, які відповідають за формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Мієлін виконує критично важливу роль у забезпеченні швидкого та ефективного передавання нервових імпульсів, а його пошкодження пов’язують із різними неврологічними розладами.

Дослідники з Медичної школи Case Western Reserve School of Medicine провели аналіз більш ніж 1800 хімічних сполук, що можуть зустрічатися у повсякденному житті — від засобів для прибирання до матеріалів побутового використання. Скринінг показав, що 292 з цих речовин проявляють токсичну дію на олігодендроцити — клітини, які безпосередньо формують мієлін.

Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.

Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.

Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.

Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.

Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.

Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.

Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.

Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.

Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.

Шептицький міський суд Львівської області оприлюднив вирок у резонансній справі, що стосується розкрадання бюджетних коштів, виділених на забезпечення військових підрозділів вантажними автомобілями. Фігурантом провадження став молодший лейтенант Олександр К., якого визнано винним у пособництві при вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з неправомірним використанням державних ресурсів.

Суд встановив, що події відбувалися у вересні–жовтні 2024 року, коли тривали активні закупівлі техніки для потреб оборони. За матеріалами справи, офіцер сприяв реалізації схеми, що дозволила здійснити придбання вантажних автомобілів із порушенням встановлених процедур та за завищеними цінами. Такі дії призвели до фінансових втрат бюджету та підірвали принципи прозорості у сфері державних закупівель.

Йдеться про ТзОВ «Спец-Ком-Сервіс», пропозиція якого, за даними правоохоронців, була на 64 млн грн дорожчою за економічно вигідну пропозицію іншого учасника. Загальна сума контракту становила близько 1,5 млрд грн. За інформацією слідства, саме це рішення призвело до завдання державі збитків у розмірі 64 млн грн.

Компанія «Спец-Ком-Сервіс» зареєстрована на Київщині. За даними відкритих джерел, її власниками є мешканець Київської області Сергій Калюш та мешканець Черкащини Михайло Городових. У межах розслідування підозри отримали посадовці адміністрації ДССТ, представники військових частин та представники підприємства.

У лютому 2026 року суд розглянув справу військовослужбовця окремо та затвердив угоду про визнання винуватості. Дії Олександра К. кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за пособництво у перевищенні службових повноважень. Суддя Микола Новосад, дослідивши матеріали справи, затвердив угоду та призначив узгоджене покарання.

У вироку зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував завдані збитки та співпрацював зі слідством, сприяючи викриттю інших учасників ймовірної схеми. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.