Події

Корупційний Скандал на Київщині: Посадовицю з Броварського Району Підозрюють у Махінаціях з Закупівлею Військових Причепів

У рамках розслідування прокуратури Київської області виявлено, що посадовиця однієї з міськрад у Броварському районі може бути причетною до закупівлі автомобільних причепів для військової частини за завищеними цінами. Збитки від цих махінацій оцінюються майже у півмільйона гривень. За даними слідства, підозрювана вже стала об'єктом кримінальної справи, а їй може загрожувати до шести років ув'язнення.

Зазначено, що у червні 2023 року підозрювана оформила документи, за якими міська рада придбала два автомобільні причепи для потреб військової частини за завищеними цінами. За результатами судово-економічної експертизи встановлено, що громаді завдано збитків на суму майже півмільйона гривень, що є половиною вартості укладеного договору.

Пресслужба зазначила, що підозрювана вже повідомлена про підозру, а також подані клопотання про її відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розгляд справи набуває особливого значення в контексті боротьби з корупцією на місцевому рівні.

Висновки з даної статті можуть бути наступними:

• Корупційні практики в органах влади: Стаття свідчить про наявність корупційних схем в одній з міських рад на Київщині, де посадовиця підозрюється у закупівлі причепів за завищеними цінами для військових потреб.

• Розмір завданих збитків: Зазначена особа, за даними слідства, спричинила майже півмільйона гривень збитків громаді в результаті укладення договору із завищеними цінами на військові причепи.

• Юридична відповідальність: Підозрюваній загрожує до шести років ув'язнення, що свідчить про серйозні юридичні наслідки корупційних дій.

• Застосування запобіжних заходів: Уповноважені посадові особи ініціювали процес відсторонення підозрюваної від посади та визначення їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про серйозні наміри уникнення тисків на слідство.

В цілому, стаття розкриває необхідність ефективного протидії корупції на місцевому рівні та важливість судового розгляду справ, що стосуються зловживань у владних структурах.

Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення у справі України проти Росії, де Україна звинуватила сусідню країну у порушенні міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію расової дискримінації. Суд частково задовольнив позов, визнаючи лише імовірність підтримки Росією терористичних груп фінансовими засобами, але відкидаючи більшість обвинувачень. Рішення обмежується подіями на Донбасі та в Криму з 2014 року, не охоплюючи подій після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Лана Зеркаль, представляючи Україну в суді, відзначила рішення як важливий крок у відповіді світового співтовариства на зневагу Росії до міжнародного права. Суд визнав порушення прав кримських татар у Криму, але виразив невпевненість у переслідуванні за етнічним походженням. Обвинувачення у фінансуванні тероризму було визнано лише частково обгрунтованим. Рішення не призначило компенсації Україні за порушення прав етнічних груп, визнаючи вину Росії.

Україна отримала часткову перемогу в Міжнародному суді ООН у Гаазі у справі проти Росії. Друга конвенція про ліквідацію расової дискримінації була основою для позову, в якому Україна звинуватила Росію в порушенні прав "неросійських громад" в окупованому Криму, зокрема українців та кримських татар. Суд визнав порушення прав кримських татар, але відмовив у визнанні расової дискримінації щодо українців. Україна вимагає від Росії заходів, таких як відмова від підтримки збройних груп та компенсація збитків від терористичних актів. Росія спростовує обвинувачення, але суд визнав його юрисдикцію. Важливість цього рішення полягає в його історичності та визначальній ролі у розвитку міжнародного права.

"Вирок Міжнародного суду ООН у справі проти Росії буде мати далекосяжні наслідки для геополітичної обстановки на Близькому Сході. Україна вперше визначила новий підхід до тлумачення міжнародного права, встановивши історичний прецедент. Рішення суду стане визначальним для майбутнього міжнародного регулювання у боротьбі з фінансуванням тероризму та протидії расовій дискримінації", — підкреслює Лана Зеркаль, представниця України у суді. Сергій Сидоренко, журналіст, який детально слідкував за розглядом справи, підкреслює важливість цього вироку як історичного прориву в правовій сфері, що визначатиме подальші стандарти у сфері боротьби з тероризмом та расовою дискримінацією на міжнародному рівні.

Висновки щодо судового рішення Міжнародного суду ООН у справі України проти Росії визначаються як значущий історичний момент у розвитку міжнародного права. Рішення суду носить визначальний характер для геополітичної ситуації на Близькому Сході, особливо в контексті обвинувачень країн, таких як Іран і Росія, у фінансуванні нападів та підтримці проксі-груп. Україна встановила новий стандарт у тлумаченні міжнародного права, визначивши прецедент для подальшого регулювання боротьби з фінансуванням тероризму та протидії расовій дискримінації на міжнародному рівні. Рішення суду має важливе значення для забезпечення прав людини та формування принципів справедливості в глобальному контексті.

Україна здійснила найбільший обмін полоненими, що став історичним подією в рамках повномасштабної війни. 207 захисників та захисниць, військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Національної поліції, повернулися додому. Про це повідомив президент Володимир Зеленський, вклавши акцент на важливості кожного повернутого героя.

"Наші вдома. 207 хлопців. Повертаємо навіть при всіх труднощах. Пам’ятаємо кожного, хто був у полоні, чи то військовий, чи цивільна особа. Наша мета – повернути всіх. Ми працюємо над цим", – підкреслив глава держави.

Цей обмін став рекордним за всю період ведення конфлікту, попередній рекорд був встановлений 16 квітня 2023 року звільненням 130 полонених осіб. Сьогоднішній обмін, охопивши військовослужбовців з численних напрямків, включаючи Маріуполь, острова Зміїний, Донецьк, Запоріжжя, Харків, Луганськ, Херсон, та Суми, виявився важливим кроком у звільненні багатьох героїв, які перебували в зоні військових дій.

У висновках до згаданої статті важливо відзначити, що успішний обмін полоненими, який провела Україна, є значущою подією в ході тривалого військового конфлікту. Повернення додому 207 захисників та захисниць є свідченням великої роботи та наполегливості українських владних структур у вирішенні цього гуманітарного питання.

Президент Володимир Зеленський висловив вдячність та пам'ять про кожного, хто був у полоні, підкресливши, що мета України — повернути всіх громадян, які потрапили у цю складну ситуацію. Важливо відзначити, що цей обмін став найбільшим за весь період конфлікту, побивши попередній рекорд від 16 квітня 2023 року.

Спільні зусилля для звільнення військовослужбовців з різних напрямків від Маріуполя до Сум свідчать про рішучість та здатність українських владних органів вирішувати гострі гуманітарні питання в умовах воєнного конфлікту.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА уклало контракт з ТОВ "СС-Білдкомпані" на капітальний ремонт будівель Чернігівського ліцею за ціною 28,74 млн грн. Заміна вікон, дверей та роботи з утеплення стін обійдуться за завищеними цінами, що в два рази перевищують реальні вартості матеріалів, зазначених в інших тендерах. Крім того, компанія "СС-Білдкомпані" отримала підряд без конкуренції, оскільки на тендері не було інших учасників. Також наведено відомості про вимоги до учасників тендеру, зокрема до річного доходу та ліквідності.

Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА знову опинилося під критикою, оскільки аналогічні вимоги до учасників тендеру вже оскаржувалися в Антимонопольному комітеті України щодо іншої закупівлі. Колегія раніше визнала такі вимоги дискримінаційними і зобов'язала Управління інфраструктури Миколаївської ОДА змінити тендерну документацію. Зазначено, що керівництво Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА обіймають Ярослав Слєсаренко та Віта Гмиря, а фірму "СС-Білдкомпані" володіє Святослав Сердюк, чия дружина, Анастасія Сердюк, раніше працювала в цьому ж управлінні та отримала угоди на суму 65,72 млн грн від 2022 року.

Висновки до вищезгаданої статті: Управління капітального будівництва Чернігівської області стало об'єктом критики за дискримінаційні вимоги у тендері, аналогічні до тих, що вже викликали оскарження в Антимонопольному комітеті. Негативне сприйняття посилюється фактом, що фірма, яка здобула контракт, пов'язана з керівництвом управління, а саме, чоловіком із званням Святослава Сердюка, якому належить "СС-Білдкомпані". Це викликає сумніви у чесності та прозорості процесу закупівлі.

У 2024 році генерал Залужний оголосив стратегічні напрямки для покращення результативності Збройних Сил України на полі бою. Однією з ключових ініціатив є створення системи забезпечення високотехнологічними активами. Він підкреслив важливість нової філософії навчання і ведення війни, яка враховує обмеження в ресурсах і їх раціональне використання. Також у фокусі – освоєння нових бойових можливостей з метою оптимізації використання ресурсів та нанесення максимальної шкоди ворогу.

Залужний наголосив, що вже існують можливості для нанесення шкоди ворогові та забезпечення державності, але важливо вчасно використовувати цей потенціал. Дрони визнані найкращим засобом для уникнення позиційної війни, де Україна не має переваги. Генерал відзначив перевагу Росії у людському ресурсі і висловив обурення поганим законодавством, монополізацією оборонної промисловості та скороченням військової підтримки від союзників.

Залужний визначив пріоритет у володінні сучасними технологіями, зокрема бюджетними та високоефективними безпілотниками, і наголосив на створенні нової державної системи технологічного переозброєння. Його команда вважає, що така система може бути реалізована протягом п'яти місяців, що визначається як пріоритет номер один.

Висновки з цієї статті говорять про важливі кроки та стратегії, які генерал Залужний пропонує для покращення ефективності Збройних Сил України. У 2024 році основний акцент робиться на трьох ключових напрямках: створення високотехнологічного забезпечення, нова філософія навчання та ведення війни, та освоєння нових бойових можливостей.

Важливим аспектом є визнання потреби в оптимізації ресурсів та раціональному використанні їх у військових операціях. Залужний також відзначив необхідність реагувати на виклики, пов'язані із складністю сучасних конфліктів та геополітичною ситуацією.

Залужний визначив проблеми, з якими стикається українська армія, такі як обмежені ресурси, та пропонує конкретні заходи для подолання цих труднощів. Важливими елементами його стратегії є використання дронів, покращення технологічної бази та реформа оборонної сфери.

Усі ці заходи націлені на зміцнення обороноздатності України та підвищення ефективності військових операцій у майбутньому. За словами Залужного, це необхідно для забезпечення безпеки та захисту країни в умовах сучасних викликів та загроз.

У результаті окупації Гостомелю російськими військами та обстрілів, населений пункт зазнав серйозних руйнувань, збитки оцінюються приблизно в 9,5 мільярда гривень. Зруйновано понад 4500 будівель, з них 546 повністю, а деякі вулиці знищені наполовину.

Спроби влади в Києві взятися за відновлення пошкоджених житлових об'єктів стикаються із складністю та критикою через корупційні схеми. Один із котеджних комплексів, що зазнав значних руйнувань, залишається невідновленим через торгові скарги, скасування тендерів та відмову замовника визнати переможця.

Жителі, які втратили свої домівки через військові події, залишаються без належного житла через тяжкі умови тендерних процедур та можливу корупцію в системі влади.

Департамент регіонального розвитку, замість забезпечення чесної та прозорої відбудови Київщини після воєнних подій, стає об'єктом критики та обвинувачень у корупційних схемах. Спроби провести тендери для відбудови пошкоджених об'єктів, зокрема котеджного містечка в Гостомелі, призводять до скасувань через відмову замовника домовлятися про відкат з потенційними підрядниками.

Радник голови Департаменту Регіонального Розвитку, Олександр Онищенко, вважається ключовою постачальницею корупційних тендерів, розмір відкату яких становить 15% від вартості закупівлі. Представники бізнесу стверджують, що Онищенко взаємодіє із обраною групою підрядників, встановлюючи свої умови та втручаючись у тендерний процес. Така ситуація має серйозний вплив на відбудову та розвиток регіону, а заявлений термін подачі пропозицій на тендер "Капітальний ремонт житлового будинку" в Гостомелі вже п'ятий раз залишається без учасників. Це піднімає питання ефективності і прозорості діяльності департаменту та піддаває сумнівам його здатність до відновлення об'єктів після воєнних руйнувань без втручання у корупційні практики.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА), очолюваний Олександром Онищенком, опинився під обстрілом звинувачень у корупційних схемах. Аналіз одного з тендерів, проведених цим департаментом, на відкритому майданчику «Прозорро», виявив, що кожен другий тендер супроводжується слідами корупції та прагненням високопосадовців КОДА до особистого збагачення.

Лозунги про прозорість та підзвітність відбудови Київщини виявилися марними, адже реальність полягає в тому, що чиновники з КОДА протягом п'яти місяців не можуть обрати підрядника для відновлення будинку в Гостомелі. Це рішення має вирішальне значення для 42 сімей, які два роки не можуть повернутися у свої домівки через відсутність дієвих дій влади.

В ситуації, коли Україна стоїть на початковому етапі відбудови, важливо, щоб кроки в цьому напрямку були чесними та ефективними. Проте, виявлені випадки відкатів, договорняків та тиску з боку керівництва КОДА ставлять під сумнів дійсну рішучість влади України подолати основний злочин — корупцію.

Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (КОДА) потрапив під гострий обстріл критики через виявлені корупційні схеми. Аналіз тендера, проведеного департаментом, розкриває наявність слідів корупції в кожному другому випадку. Це свідчить про те, що влада не виконує обіцянок щодо прозорості та підзвітності в процесі відбудови Київщини.

Повільність у виборі підрядника для відновлення будинку в Гостомелі ставить під загрозу 42 сім'ї, які два роки не можуть повернутися додому через бездіяльність влади. Розголос департаменту у корупційних скандалах порушує довіру громадськості та міжнародних партнерів, необхідних для успішної реалізації відновлення країни. Відмова влади від корупційних практик та реформ в сфері державних закупівель стає критичною у момент важливого етапу відбудови.

У відомої своєю корупційною діяльністю "Леді ДПС" Ольги Ліщинської виявились вражаючі обороти. Стаття розглядає темні сторінки її кар'єри у податковій службі, де вона зуміла використовувати свій посадовий статус для власної особистої вигоди. Її схема включала неправомірне вимагання хабарів, масове перешкоджання бізнесу та підстрекування до конфліктів.

Стаття розкриває, що навіть в умовах воєнного конфлікту "Леді ДПС" не втратила свій апетит до корупції. Разом з колегами вона організувала масштабну схему відмивання ПДВ, що призвело до збитків для державного бюджету. Незважаючи на відкриту кримінальну справу, Ліщинська уникнула законного покарання та навіть отримала новий посадовий призначення.

Стаття розглядає також вплив "Леді ДПС" на податкову службу м. Києва, де їй було дозволено вести діловодство з киянським бізнесом. Звірена з попередніми скандалами, ця керівниця обіцяє стати найбільш вражаючим випадком корупції в історії столичної податкової служби.

Робочий колектив Головного управління Державної податкової служби може підготуватись до важких часів, адже з призначенням Ольги Ліщинської на посаду в управлінні необхідно мати на увазі важливі атрибути робочого процесу — вазелін та стійкий характер. Нова керівниця служби володіє не лише методами тиску та шантажу, застосованими до підприємств, але і віддає перевагу використанню цих самих прийомів щодо своїх підлеглих. Її призначення вважається черговим гвіздком у довіру до системи податкової служби, де основними інструментами її роботи стають лицемірство та емоційне насилля.

Ольга Ліщинська, після численних звинувачень у корупційних схемах та відмиванні ПДВ, виявляється на новій посаді в Державній податковій службі м. Києва. Її призначення, здебільшого за сприянням впливових осіб, викликає сумніви щодо ефективності та чесності роботи податкової системи. За весь час війни Ліщинська не отримала відповідного покарання за кримінальні злочини, і, навпаки, виявилась на керівних посадах. Її методи роботи, включаючи тиск, шантаж, погрози та навіть примусові дії до незаконних вчинків, справляють тиск не тільки на підприємства, але і на власний персонал. Такий підхід викликає серйозні питання стосовно довіри до податкової служби та її здатності протистояти корупційним схемам.

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.

У Кіровоградській області Суд призначив вирок начальнику ТЦК, звинуваченому у зловживанні службовим становищем. За інформацією Єдиного реєстру судових рішень, подія відбулася у серпні 2022 року. За обвинуваченням, посадовець отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень від військовозобов’язаного безпосередньо в своєму службовому кабінеті. За отримані кошти вплинув на хірурга лікарні, щоб той видав довідку про тимчасову непридатність чоловіка до служби на 6 місяців.

Початково кваліфікація злочину передбачала ст. 368 Кримінального кодексу України, що загрожувало начальнику ТЦК до 12 років позбавлення волі та штраф у 10 тисяч гривень. Проте пізніше обвинувачення перекваліфікували на ст. 369-2 ККУ — зловживання впливом. Зауважте, що це стандартна практика у подібних справах, коли йдеться про вплив на іншу посадову особу, а не безпосереднє зловживання службовими обов’язками.

Підсудний визнав свою провину і уклав угоду з прокурором. Згідно з судовим рішенням, вирішили покарати його штрафом у розмірі 85 тисяч гривень і позбавленням права обіймати посади, пов'язані із призовом громадян на строкову військову службу, на три роки.

У Кіровоградській області суд виніс вирок начальнику ТЦК, звинуваченому у зловживанні службовим становищем. Чоловік отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень та вплинув на видання лікарем довідки про тимчасову непридатність військовозобов’язаного до служби. Початково кваліфікація статті 368 ККУ передбачала серйозні покарання, проте згодом злочин перекваліфікували на статтю 369-2 ККУ — зловживання впливом.

Підсудний визнав свою провину і уклав угоду з прокурором, за якою йому доведеться сплатити штраф у сумі 85 тисяч гривень і бути позбавленим права обіймати посади, пов'язані із призовом громадян на строкову військову службу, на три роки. Ця справа вказує на те, що влада приділяє увагу боротьбі з корупцією і зловживанням владою, а також прагне покладатися на судову систему для вирішення подібних правопорушень.