Події

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив обвинувальний вирок генеральному директору Національного історико-етнографічного заповідника, якого притягнули до відповідальності за одержання неправомірної вигоди із використанням службового становища. Судовий розгляд тривав у межах кримінального провадження, відкритого за матеріалами правоохоронних органів, що задокументували факт отримання грошових коштів за сприяння у вирішенні адміністративних питань.

Під час слухання справи суд дослідив письмові та речові докази, а також заслухав свідчення сторін процесу. Було встановлено, що посадовець, використовуючи надані йому повноваження, погодився посприяти у вирішенні питання, яке входило до сфери його службової компетенції, в обмін на грошову винагороду. Дії обвинуваченого кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за корупційні правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину, зазначив, що усвідомив неправомірність своїх дій і просив призначити не суворе покарання. Суд, дослідивши матеріали справи, визнав посадовця винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 368 КК України.

Покарання визначено у вигляді штрафу в розмірі 5883 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 100 011 гривень, а також позбавлення права обіймати посади в державних органах, закладах та установах культури, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.

Вирок ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку (справа № 359/6786/25).

Ім’я Володимира Івановича Вака впродовж останніх років дедалі частіше згадується у професійних колах не стільки в контексті ефективного правового захисту, скільки через розмови про непрозорі механізми впливу на перебіг судових процесів. У середовищі юристів і представників правоохоронних органів поширюються твердження про можливі схеми тиску на клієнтів та спроби досягнення заздалегідь узгоджених результатів у судах. Подібні сигнали, навіть якщо вони не підкріплені рішеннями судів чи офіційними висновками, формують стійкий інформаційний фон, що негативно позначається на довірі до правничої професії загалом.

Окрему увагу привертає інформація про представництво інтересів Германа Галущенка у справі, пов’язаній із розслідуванням можливих правопорушень у сфері державного управління. За словами джерел, наближених до правничих кіл, така співпраця супроводжується підвищеним суспільним інтересом та обговоренням методів, які можуть застосовуватися для досягнення процесуальних переваг. Водночас будь-які твердження про неправомірні дії потребують ретельної перевірки в установленому законом порядку, адже публічні звинувачення без належних доказів здатні завдати шкоди як окремим особам, так і авторитету судової системи.

Вак позиціонує себе як адвокат із доступом до керівництва СБУ та ДБР. Клієнти описують його як «адвоката-торпеду» — він схиляє до укладання угод зі слідством та визнання провини, а відмова від співпраці часто призводить до додаткових проваджень та тиску з боку правоохоронців.

У справах, пов’язаних із СБУ, Вак залучає Єлизавету Олександрівну Коноваленко, яка отримує близько 10 тис. доларів США за імітацію захисту. За даними джерел, проти Вака та Коноваленко відкрито понад 47 кримінальних проваджень за ч. 5 ст. 190 КК України — шахрайство у великих розмірах. Розслідування наразі не доведені до суду.

Історія Володимира Вака демонструє, як адвокатська ліцензія може використовуватися не для захисту прав громадян, а як інструмент бізнесу та впливу в системі правосуддя.

У Києві трагічно загинув 28-річний громадянин Бразилії Бруно Габріель Леал да Сілва, який мав намір підписати контракт зі штурмовою ротою Advanced Company, що входить до тактичної групи «Реванш» Міжнародного легіону ГУР. Молодий чоловік приїхав в Україну, щоб долучитися до захисту суверенітету країни та надавати підтримку в рамках добровольчої служби, однак його життя обірвалося раптово, ще до офіційного початку служби.

Правоохоронні органи України розпочали детальне розслідування обставин смерті Бруно. Співробітники поліції та спеціальних служб працюють над встановленням всіх деталей, аби з’ясувати причини інциденту та підтвердити, що трагедія не пов’язана з бойовими діями. Водночас Міжнародний легіон ГУР висловив співчуття родині та близьким загиблого, підкресливши значущість внеску іноземних добровольців у підтримку обороноздатності країни.

Колишні та чинні бійці розповідають про утримання новобранців на базі, рідкісні дозволи залишати територію, вилучення паспортів та численні форми насильства: побиття, обливання гарячою або крижаною водою, удари батогом, електрошок, задушення поліетиленовим пакетом, сексуальне насильство та тривале утримання без їжі і води.

За кілька днів до смерті Леал да Сілва звертався до бразильського консульства зі скаргою на жорстоке поводження. Ніч перед загибеллю він отримав дозвіл залишити базу, але повернувся у стані алкогольного сп’яніння, після чого його примусили брати участь у боксерському поєдинку та побили близько 40 хвилин. Наступного ранку тіло чоловіка знайшли зі слідами численних побоїв та мотузок на зап’ястях.

Військова омбудсменка та правоохоронні органи почали перевірку Advanced Company. Представники ГУР та Міжнародного легіону від коментарів щодо деталей справи відмовилися.

Цей інцидент став ще одним прикладом ризиків для іноземних добровольців у зоні конфлікту та потребує додаткового контролю та прозорості щодо умов служби.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості Віталія Чмеля, який раніше обіймав посаду головного державного інспектора оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці. Суд визнав його винним у систематичному отриманні неправомірної вигоди, що суперечить закону та етичним нормам держслужбовців.

За матеріалами справи, Чмель використовував своє службове становище для вимагання та отримання грошей від підприємців та перевізників у вигляді «винагород» за безперешкодне переміщення товарів через митний кордон. Дії інспектора кваліфіковано як корупційні злочини, які завдають значної шкоди державним інтересам та підривають довіру до митної служби.

За версією слідства, Чмель пропонував водіям мікроавтобусів Mercedes Sprinter, які перевозили пасажирів з Молдови до України, «спрощене» оформлення:

за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі та багажу, прискорення процедури, уникнення «штучних перешкод»;

додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для прискорення прикордонного контролю та уникнення затримок.

Зафіксовані епізоди:

грудень 2022 року — Чмель надав свій номер телефону для координації;

11 січня 2023 року — обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників;

12 січня 2023 року — отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників);

19 січня 2023 року — отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.

Загальна сума неправомірної вигоди склала 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду про визнання винуватості за ст. 468–476 КПК України. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, підтвердивши обставини на допиті.

Інших учасників схеми не встановлено. На момент злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, мав двох неповнолітніх дітей та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Криворізький районний суд Дніпропетровської області встановив факт корупційного правопорушення стосовно начальниці відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольги Діденко. Вона визнана винною у отриманні неправомірної вигоди, що суперечить законодавству України та підриває довіру до органів державного контролю за природними ресурсами.

Під час розслідування зібрано докази, що підтверджують отримання посадовицею хабарів від суб’єктів господарювання за сприяння у видачі дозволів та уникнення адміністративних санкцій. Суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченої та обставини справи, призначивши відповідне покарання.

Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

Вирок суду:

5 років позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

конфіскація всього приватного майна.

У Канаді за запитом українських правоохоронних органів затримано колишнього директора комунального підприємства «Володимиртепло» та ексдепутата Володимирської міської ради. Операцію провели за участі Інтерпол у взаємодії з канадськими правоохоронцями після тривалого міжнародного розшуку.

За попередніми даними, чоловіка підозрюють у вчиненні корупційних правопорушень під час перебування на керівній посаді у сфері теплопостачання. Слідство вважає, що йдеться про можливі зловживання службовим становищем, які могли завдати збитків місцевому бюджету. Після відкриття кримінального провадження підозрюваний залишив територію України та певний час переховувався за кордоном.

Згодом підприємець виконав зобов’язання лише частково – поставив продукцію на 1,3 млн грн. Решта коштів, а це 2,7 млн грн, комунальному підприємству повернуті не були. Слідство вважає, що службова недбалість або умисні дії керівника призвели до завдання значних збитків місцевому бюджету.

На момент активізації слідчих дій Сергій Коба вже перебував за кордоном. У 2023 році він разом із заступником міського голови Володимира Ярославом Матвійчуком та директором КП «Полігон» Володимиром Собіпаном вирушив у службове відрядження до Литви для вивчення досвіду використання альтернативної енергетики. Делегація мала повернутися 15 вересня, однак Коба в Україну не повернувся. Згодом він надіслав поштою заяву про звільнення з посади керівника підприємства, а пізніше склав і депутатські повноваження.

У серпні та жовтні 2025 року суд двічі заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після цього його оголосили в міжнародний розшук.

17 лютого канадські правоохоронці затримали Сергія Кобу. Інформацію про це оприлюднило видання «Сила правди», а джерела в правоохоронних органах підтвердили її журналістам. Напередодні дружина експосадовця опублікувала у соціальних мережах відео з відпочинку родини на гірськолижному курорті в Канаді. За припущеннями журналістів, саме ця публікація могла допомогти встановити його місцеперебування.

Сергій Коба був обраний до Володимирської міської ради у 2020 році від партії «Сила і честь». У раді він очолював фракцію політичної сили та був секретарем постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів. КП «Володимиртепло» він очолив у 2017 році.

Нині українська сторона готує необхідні документи для екстрадиції підозрюваного. Досудове розслідування триває.

Правоохоронні органи України у тісній взаємодії з іноземними партнерами провели безпрецедентну операцію з ліквідації потужної транснаціональної злочинної мережі, що спеціалізувалася на промисловому виробництві та розповсюдженні наркотичних речовин. Спецоперація під назвою «Рубікон» стала однією з наймасштабніших за останні роки та продемонструвала високий рівень координації між державними структурами різних країн.

У ході багатомісячної підготовки правоохоронці зібрали значний масив доказів, що дозволило одночасно провести понад 500 санкціонованих обшуків у різних регіонах. Було виявлено й ліквідовано десятки нарколабораторій, оснащених сучасним обладнанням для синтезу заборонених речовин, а також склади з готовою продукцією та компонентами для її виготовлення. За попередніми оцінками, щомісячний обіг злочинної структури сягав мільйонів гривень.

За даними слідства, злочинна мережа забезпечувала повний цикл наркобізнесу — від контрабанди прекурсорів із країн ЄС до виготовлення, логістики та збуту наркотиків в Україні, Польщі, Грузії та Молдові. Структура діяла за принципом чіткого розподілу ролей і суворої конспірації. Частина лабораторій функціонувала навіть у звичайних житлових приміщеннях, ще дві — на території Польщі.

Збут наркотиків здійснювався через онлайн-платформи та закриті чати в месенджерах, розрахунки проводилися готівкою та криптовалютою. Практичний етап операції відбувався синхронно у кількох країнах, щоб унеможливити знищення доказів або втечу учасників.

У результаті проведено 506 обшуків. Затримано 104 особи: 97 — в Україні, 6 — у Польщі та 1 — у Молдові. Про підозру повідомлено 123 особам. Ліквідовано 34 нарколабораторії та 74 склади з готовою продукцією.

Із незаконного обігу вилучено:219,3 кг альфа-PVP (орієнтовна вартість — 109,1 млн грн),156,3 кг амфетаміну (78,6 млн грн),17,6 кг мефедрону (10,6 млн грн),7 кг метамфетаміну (3,5 млн грн),47 кг канабісу (18,4 млн грн),5 115 пігулок MDMA (2,6 млн грн),2 000 пігулок екстазі (1 млн грн),12 г кокаїну (67 тис. грн).

Окремо вилучено прекурсор фенілнітропропен, з якого можна було виготовити близько 300 кг наркотичних речовин — це приблизно 12 млн доз на понад 150 млн грн. Загальний обсяг вилученого разом із прекурсорами перевищує 27 млн доз орієнтовною вартістю близько 400 млн грн.

Також вилучено понад 1,6 млн грн готівки, 167 тис. доларів США, 39 тис. євро, 45 тис. USDT у криптовалюті та 41 автомобіль.

Досудове розслідування триває.

Жидачівський районний суд Львівської області оголосив вирок у справі про масштабне шахрайство, жертвою якого став військовослужбовець Національна гвардія України. На лаві підсудних опинилася уродженка села Мазурівка, що входить до Журавненська громада, Наталія Мазур. За даними слідства, жінка ошукала військового майже на один мільйон гривень, використовуючи довіру та маніпуляції.

У ході розгляду справи встановлено, що обвинувачена діяла умисно та системно. Вона переконувала потерпілого перераховувати значні суми коштів під приводом нібито складних життєвих обставин, потреби у лікуванні та інших вигаданих причин. Спілкування тривало певний час, і за цей період чоловік здійснив низку грошових переказів, не підозрюючи про обман.

Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Керівник Державної екологічної інспекції Ігор Субботенко повідомив про несподівану знахідку під час упорядкування майна померлої родички — у гаражі було виявлено 653 тисячі доларів готівкою. Посадовець розповів, що гроші залишилися після смерті бабусі і були задекларовані ним у відповідності до законодавства. Субботенко підкреслив, що походження коштів було прозоро задокументоване, і вони не пов’язані з жодними незаконними операціями чи службовими обов’язками.

За словами очільника інспекції, сума стала результатом заощаджень і накопичень родички протягом багатьох років, а її збереження у готівці пояснюється традиційними сімейними звичаями. Факт виявлення великої суми привернув увагу ЗМІ, однак Субботенко наголосив, що дії посадовців відповідали усім вимогам законодавства щодо декларування майна та фінансових активів.

Заява посадовця прозвучала на тлі суспільного обговорення майнових декларацій чиновників. Значна сума готівки, відображена у документах, викликала додаткову увагу громадськості та медіа.

На цей момент офіційної інформації про перевірки з боку антикорупційних органів не надходило. Водночас експерти зазначають, що подібні випадки зазвичай стають предметом додаткового фінансового аналізу та оцінки походження коштів відповідно до чинного законодавства.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича. Посадовця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Під час розгляду матеріалів справи суд встановив, що на початку квітня 2025 року, перебуваючи на керівній посаді в заповіднику, Лукашевич запропонував представниці товариства з обмеженою відповідальністю «Нові фінансові можливості» надати дозвіл на проведення відеозйомки соціальної реклами на території закладу за певну винагороду. Йшлося про використання об’єктів культурної спадщини та музейного простору для створення рекламного продукту, що передбачало отримання офіційного погодження адміністрації установи.

21 квітня 2025 року під час зустрічі у службовому кабінеті він підтвердив свої наміри та обговорив порядок передачі коштів і документального оформлення. 24 квітня близько 16:00 на території АЗС «Socar» на 28-му кілометрі Бориспільського шосе (с. Гора) посадовець отримав обумовлену суму неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду Лукашевич повністю визнав провину, щиро розкаявся та висловив жаль із приводу вчиненого. Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: визнання вини, наявність малолітньої дитини на утриманні, позитивну характеристику, участь у співпраці з територіальною обороною та добровільний внесок у розмірі 20 тис. грн на підтримку Збройних сил України.

Обтяжувальних обставин суд не встановив. З огляду на те, що правопорушення належить до нетяжких і має корупційний характер, а сума отриманої вигоди становила 100 тис. грн, суд призначив покарання у вигляді штрафу в такому ж розмірі — 100 тис. грн. Крім того, Лукашевича позбавлено права обіймати керівні посади строком на три роки.

Також суд постановив повернути йому внесену раніше заставу в сумі 151,4 тис. грн.