Події

Херсон уже тривалий час живе в умовах постійної небезпеки, спричиненої регулярними обстрілами та руйнуванням цивільної інфраструктури. У такій ситуації питання зведення надійних укриттів і створення безпечних просторів для населення набуває особливого значення. Саме тому будь-які підозри щодо нецільового використання коштів, передбачених для цих потреб, викликають широкий суспільний резонанс і потребують ретельної перевірки.

За наявною інформацією, правоохоронні органи аналізують документи та договори, пов’язані з будівництвом захисних споруд, а також перевіряють обсяги виконаних робіт і відповідність їх заявленій вартості. Йдеться про бюджетні кошти, які мали бути спрямовані на облаштування укриттів у навчальних закладах, медичних установах та житлових районах міста. Слідчі дії включають вивчення фінансової звітності, проведення експертиз і допити посадових осіб та підрядників.

Наразі три провадження на загальну суму 5,2 млн грн уже скеровано до суду. У цих справах завершено досудове розслідування та зібрано матеріали, які, за оцінкою слідства, містять достатні підстави для судового розгляду.

Решта кримінальних проваджень перебувають на стадії розслідування. Правоохоронці встановлюють можливі схеми розподілу коштів, коло причетних осіб та остаточний розмір завданих збитків.

У прокуратурі наголошують, що в умовах воєнного стану питання використання коштів на безпекові потреби перебуває на особливому контролі. Розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд.

Українське медіа «Бабель» входить у нову фазу розвитку після зміни структури власності. Контрольний пакет акцій у розмірі 75% перейшов до Олексія Бабенка — CEO компанії з виробництва безпілотників «Вирій Індастрі». Відповідну частку було викуплено у словацької компанії «АйДжі», яка раніше виступала інвестором видання. Ще 25% корпоративних прав залишаються у головної редакторки, що забезпечує збереження редакційного впливу на стратегічні рішення.

Залучення до складу акціонерів представника технологічного сектору може означати посилення інвестицій у цифрову інфраструктуру, розвиток мультимедійних форматів та зміцнення позицій видання на українському інформаційному ринку. З огляду на досвід нового мажоритарного власника у сфері інноваційного виробництва, медіа отримує потенціал для масштабування, підвищення операційної ефективності та впровадження сучасних управлінських практик.

Останнім часом навколо Бабенка з’явилися публічні зауваження у медіапросторі. Зокрема, окремі ресурси заявляють про затримки у виконанні контрактів на постачання безпілотників. Йдеться про повідомлення щодо нібито невчасної поставки 100 000 дронів з оптоволоконним управлінням на загальну суму близько 7 млрд грн. Ці твердження поширювалися у відкритих джерелах та соціальних мережах і викликали суспільний резонанс.

Про цю ситуацію також писав журналіст Юрій Ніколов, звертаючи увагу на масштаби контрактів і строки їх виконання. Представники компанії публічно коментують виробничі процеси в межах комерційної та оборонної діяльності, наголошуючи на складності серійного виробництва та логістики в умовах воєнного часу.

На тлі зміни структури власності медіа експерти відзначають важливість прозорості управління та розмежування бізнес-активів і редакційної політики. Подальший розвиток подій залежатиме як від корпоративних рішень нових співвласників, так і від офіційних результатів перевірок щодо виконання оборонних контрактів.

У Дніпропетровській області правоохоронні органи припинили діяльність незаконного механізму ухилення від мобілізації, до організації якого був причетний посадовець регіонального підрозділу Державна міграційна служба України разом із адвокатом. Слідство встановило, що службовець використовував своє службове становище для оформлення документів із недостовірними відомостями, які дозволяли військовозобов’язаним чоловікам уникати призову під час воєнного стану.

За інформацією Офіс Генерального прокурора, організатор схеми координував дії з іншими учасниками, зокрема забезпечував виготовлення фіктивних довідок та внесення змін до офіційних реєстрів. Адвокат, який долучився до протиправної діяльності, підшуковував клієнтів і консультував їх щодо алгоритму дій для отримання незаконних документів. Вартість «послуги» могла сягати кількох тисяч доларів США залежно від складності оформлення та терміновості.

Слідство встановило, що за 5 тисяч доларів США вони забезпечували незаконне виготовлення та видачу посвідок на постійне проживання в Україні, оформлених нібито на іноземців. Насправді ж громадянам України створювали фіктивний статус іноземця, що дозволяло уникати перевірки військово-облікових документів під час мобілізаційних заходів.

Для реалізації схеми використовували анкетні дані реальних іноземців. У документи вклеювали фотокартки військовозобов’язаних українців. Комунікація з клієнтами здійснювалася через месенджери, а передача коштів відбувалася під час особистих зустрічей через адвоката, який виступав посередником.

Правоохоронці задокументували отримання двох частин неправомірної вигоди на загальну суму 10 тисяч доларів. Після передачі підробленої посвідки на постійне проживання фігурантів затримали.

Під час обшуків вилучено підроблений документ, мобільні телефони та листування, що, за даними слідства, підтверджує координацію дій між учасниками схеми. Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи.

Наразі тривають слідчі дії для встановлення інших можливих учасників та додаткових епізодів незаконної діяльності.

Слідча Олександра Порузінська, яка працює у Головне управління Національної поліції в Житомирській області, відобразила у своїй декларації придбання квартири в Київській області загальною вартістю понад 3,3 мільйона гривень. Відомості про угоду були внесені до електронної системи декларування 9 лютого 2026 року, що привернуло увагу громадськості та журналістів.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про об’єкт нерухомості в одному з населених пунктів Київщини, який характеризується розвиненою інфраструктурою та зручним транспортним сполученням зі столицею. Ринок житла в цьому регіоні залишається активним, попри економічні виклики, а вартість квартир суттєво залежить від площі, стану будинку та розташування.

У розділі витрат зазначено одноразову операцію на суму 665,5 тис. грн, пов’язану з придбанням нерухомості. Інших суттєвих змін у доходах або активах не вказано. Транспортні засоби, цінні папери та корпоративні права у звітності відсутні.

Бердичів та Житомир раніше фігурували у деклараційних даних посадовиці як місця безоплатного користування житлом. Зокрема, у Бердичеві вона користувалася будинком площею 42 м², а в Житомирі — квартирою площею 27 м².

У щорічній декларації за 2024 рік зазначено дохід у вигляді заробітної плати від Головне управління Національної поліції в Житомирській області на суму 437 тис. грн. У готівкових заощадженнях задекларовано 350 тис. грн. Також вказані рахунки в ПриватБанк без зазначення сум. Фінансові зобов’язання у звітності не відображені.

Ситуація привертає увагу з огляду на співвідношення задекларованих доходів і вартості нової нерухомості. Остаточні висновки можливі лише після перевірки джерел походження коштів у межах передбачених законом процедур.

До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» з’явилося інтерв’ю з колишнім керівником Харківської обласної прокуратури Олександром Фільчаковим. Розмова стала важливим свідченням про події перших днів великої війни, коли Харківщина опинилася під безпосередньою загрозою, а правоохоронна система працювала в умовах постійних обстрілів, хаосу та невизначеності.

Олександр Фільчаков детально описує атмосферу 24 лютого 2022 року та наступних днів, коли рішення доводилося ухвалювати миттєво, без чітких алгоритмів і гарантій безпеки. За його словами, головним завданням стало збереження керованості процесів: координація роботи прокуратури, взаємодія з іншими правоохоронними органами, підтримання зв’язку з місцевою владою та військовими структурами. У надзвичайних умовах особливого значення набуло документування воєнних злочинів — кожен обстріл, кожна зруйнована будівля, кожна постраждала людина потребували правової оцінки та фіксації доказів.

Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

26 лютого 2026 року правоохоронні органи провели масштабну операцію, у результаті якої було затримано Віталій Дичка, відомого у кримінальному середовищі під прізвиськом «Вітьок Малий». За попередніми даними, спецзаходи здійснювали співробітники Національна поліція України у межах відкритого кримінального провадження.

Операція з затримання готувалася заздалегідь і проходила під процесуальним керівництвом прокуратури. За інформацією з джерел у правоохоронних органах, підозрюваного тривалий час розробляли оперативні підрозділи. Слідчі зібрали достатню доказову базу, що дозволила провести затримання відповідно до чинного законодавства. Під час спецоперації було залучено кілька груп силовиків, аби мінімізувати ризики та забезпечити безпеку цивільних осіб.

Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

У зоні митного контролю міжнародних поштових відправлень співробітники Київської митниці викрили чергову спробу незаконного переміщення наркотичних засобів через державний кордон України. Під час перевірки посилки, що прибула з Таїланду до Київської області, митники виявили невідповідність між заявленим у декларації вмістом та фактичним наповненням відправлення.

Згідно з митними документами, у міжнародному поштовому відправленні мали знаходитися сухофрукти. Однак під час огляду до перевірки була залучена кінологічна команда разом зі службовою бельгійською вівчаркою Норою. Саме завдяки професійній підготовці чотирилапого помічника вдалося оперативно виявити приховані заборонені речовини.

Під час перевірки службовий собака чітко позначив підозріле відправлення. Подальший експрес-тест підтвердив наявність у пакетах речовини рослинного походження, що містить канабіс. Загальна маса вилученого становила 3,71 кілограма брутто.

Канабіс належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежений законодавством України, а його ввезення без спеціального дозволу заборонено. Про виявлене кримінальне правопорушення митники повідомили правоохоронні органи.

У взаємодії з Служба безпеки України були проведені оперативні заходи. За їхніми результатами осіб, причетних до організації постачання, затримано та повідомлено про підозру за частиною третьою статті 305 Кримінального кодексу України — контрабанда наркотичних засобів в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії.

У новому етапі розслідування Національного антикорупційного бюро України у справі «Мідас» йдеться про ймовірне відмивання 12,9 мільйона доларів, які можуть бути пов’язані з корупційними діями колишнього міністра енергетики Герман Галущенко. У матеріалах слідства використовується кодове ім’я «Сигизмунд», що, за даними розслідувачів, вказує саме на цього посадовця.

Відеозаписи та документи, що потрапили до НАБУ, не містять прямої згадки прізвища ексміністра, проте контекст розмов і подій дозволяє слідчим робити висновки про його причетність. За версією бюро, операції могли бути спрямовані на легалізацію значних сум, отриманих у непрозорий спосіб під час перебування посадовця на державній службі.

За версією слідства, схема, що отримала назву «Шлагбаум», стосувалася розрахунків із контрагентами державного підприємства НАЕК «Енергоатом». Йдеться про можливі «відкати», які підрядники нібито сплачували за своєчасне погашення заборгованостей за виконані роботи. За даними НАБУ, розмір неправомірної вигоди міг становити від 10% до 15% суми контрактів.

У розслідуванні зазначається, що частину коштів легалізували через фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютами (ймовірно, стейблкоїном USDT), а також через інвестування у фонд, зареєстрований у лютому 2021 року на острові Ангілья. Структуру, за даними слідства, очолював іноземний громадянин, який міг надавати послуги з управління активами.

За інформацією НАБУ, кошти надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, де їх розміщували на депозитах. Під час перебування на посаді міністра, як стверджується, понад 7,4 млн доларів було перераховано на рахунки двох компаній на Маршаллових островах. Ще близько 4 млн доларів, за даними слідства, отримано готівкою у Швейцарії.

У матеріалах справи також зазначено, що частину коштів могли спрямувати на оплату навчання дітей у швейцарських закладах, медичні послуги та інші особисті витрати. Для приховування участі посадовця, за версією слідства, на Маршаллових островах створили дві компанії, інтегровані в структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами вказували колишню дружину та дітей.

Крім того, НАБУ повідомляє, що через довірену особу з кодовим ім’ям «Рокет» організація могла отримати понад 112 млн доларів готівкою від протиправної діяльності у сфері енергетики у 2021–2025 роках. Передача коштів, за даними слідства, здійснювалася в офісі на Софійській площі або через посередників. Облік вівся у так званій «чорній бухгалтерії» під назвою «Комплекс».

Наразі триває досудове розслідування. Остаточну правову оцінку викладеним фактам надасть суд.

Блогер Володимир Бондаренко оприлюднив власне бачення можливих причин резонансного вбивства Андрій Портнов, пов’язавши трагедію з тривалим корпоративним протистоянням навколо столичного ринку. У центрі уваги опинився Ринок «Столичний» — великий торговельний комплекс у Київ, який неодноразово ставав об’єктом публічних конфліктів і судових процесів.

За словами автора оприлюдненої версії, ключовим фактором могла стати боротьба за контроль над земельною ділянкою площею 157 гектарів на Борщагівці. Саме на цій території розташований ринок, що має стратегічне значення для гуртової торгівлі аграрною продукцією в столиці та області. Земля такого масштабу в межах міста становить значну економічну цінність, а відтак стає предметом інтересу впливових бізнесових і політичних груп.

Далі в матеріалах згадується звернення до Національного антикорупційного бюро України у травні 2021 року із повідомленням про можливі правопорушення, пов’язані з активами ринку. Автори версії стверджують, що розслідування просувалося повільно, а нова активізація могла бути пов’язана з іншими подіями у кримінальних провадженнях.

Також у дописах згадуються інші гучні події 2025 року, зокрема вбивства осіб, яких пов’язують із різними бізнес-інтересами. Водночас офіційних підтверджень зв’язку між цими епізодами наразі не оприлюднено, а правоохоронні органи не повідомляли про встановлені мотиви або замовників.

Слід підкреслити, що наведені твердження базуються на версіях окремих публічних осіб і потребують офіційного підтвердження з боку слідства. На цей момент правоохоронні органи продовжують розслідування обставин злочину, а остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення процесуальних дій.

У межах спільної роботи журналісти Слідство.Інфо та Dnipro.media оприлюднили дані про ймовірне користування нерухомістю в центрі Москви родичкою українського бізнесмена Тимура Міндіча. Йдеться про квартиру, яка, відповідно до інформації з російського державного реєстру нерухомості, оформлена на сім’ю Висоцьких.

За даними розслідувачів, об’єкт розташований у престижному районі російської столиці та може мати значну ринкову вартість. Журналісти вказують, що аналіз відкритих реєстрів, а також супутніх документів і зв’язків між власниками допоміг встановити можливу причетність родички підприємця до користування цим житлом. Водночас формальним власником у документах значиться інша особа — представник родини Висоцьких.

У матеріалах розслідування зазначається, що жінка з ім’ям Любов Михайлівна, прізвище якої у частині даних вказане як Журавльова, здійснювала замовлення у московському універмазі. У витоках також фігурує російський номер телефону, пов’язаний із цими покупками. Окремо журналісти звертають увагу на збіг персональних даних у базах різних сервісів, де ім’я та електронна адреса пов’язані з профілем, що містить ім’я, співзвучне з Тімуром Міндічем.

За інформацією розслідувачів, чоловіком Любові Міндич може бути російський бізнесмен Андрєй Журавльов, який має спільний бізнес із низкою компаній у РФ. Також повідомляється, що діти цієї родини є громадянами Росії.

Окремий блок розслідування стосується власників квартири. За даними російського реєстру нерухомості, житло з 2009 року належить Єлєні Аброськіній. Її чоловік Ніколай Аброськін у різні роки працював на керівних посадах у структурах, пов’язаних із Міноборони та адміністрацією президента РФ.

Журналісти зазначають, що намагалися отримати коментарі від згаданих осіб. Водночас публічних підтверджень чи спростувань щодо користування квартирою у матеріалах розслідування не наводиться. Тімур Міндіч у коментарі журналістам заперечив наявність майна сестри в Росії.

Також у публічному просторі раніше з’являлися записи, пов’язані з матеріалами антикорупційних органів, у яких згадувалися можливі плани придбання нерухомості за кордоном. Самі фігуранти цієї інформації коментували її обмежено або відмовлялися від детальних пояснень.

Розслідування викликало широкий суспільний резонанс на тлі інших корупційних скандалів, пов’язаних із колом осіб, що фігурують у публічному просторі. Офіційних звинувачень у межах цього епізоду наразі не оприлюднено, а наведені дані базуються на журналістських джерелах та витоках інформації.