Охорона здоров’я

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Після затримання Лієва і його тримання під вартою на заставі в розмірі 50 мільйонів гривень, суд ухвалив рішення про його звільнення під особисте зобов'язання.

Адвокат Назар Кульчицький повідомив про це у коментарі для "Суспільного". Відзначено, що під час розгляду справи відсутності прокурора було зазначено, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів щодо підозр до Лієва у зловживанні владою.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Відзначено, що Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня. Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

• Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень.

• Суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, враховуючи відсутність достатніх доказів щодо підозр до нього у зловживанні владою, зазначених Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

• Відзначено, що прокурор був відсутній під час розгляду справи, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції.

• Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня.

• Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

Отже, судовий процес у справі Лієва відзначається відсутністю конкретних доказів щодо його вини, що спричинило рішення суду про звільнення під особисте зобов'язання.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула неймовірну підтримку, збираючи 25 тисяч голосів всього за 3 дні. Цей вражаючий успіх свідчить про загальне бажання громадян змін та покращень у сфері державного управління.

Учасники петиції виступають за надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Ця ініціатива спрямована на забезпечення інтеграції ветеранів у цивільне життя та відновлення їхнього соціального статусу через працевлаштування.

Цікаво порівняти цю ситуацію з аналогічними ініціативами у минулому. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великою підтримкою з боку впливових телеграм-каналів. Цікаво також відзначити, що після попадання на розгляд президенту, вона перебуває у черзі вже протягом 4,5 місяців.

Зазначимо, що якщо восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції набирають голоси ліченими днями. Це свідчить про зростання активності та усвідомлення громадянами важливості залучення ветеранів до роботи в державному секторі як способу їхньої реінтеграції та підтримки.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про активізацію громадянського суспільства в Україні та їхнє бажання змінити ситуацію у сфері державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про великий інтерес громадян до цього питання.

Також важливо відзначити велику підтримку ініціативи з надання пріоритетного права на працевлаштування в державні установи ветеранам, що демобілізувалися з Збройних Сил України. Це вказує на необхідність і соціальну важливість забезпечення їхньої інтеграції та підтримки в цивільному житті.

Крім того, порівняння з попередніми ініціативами та їхній швидкий рух до розгляду показують зростання обізнаності та активності громадян у процесах вирішення суспільних проблем. Це свідчить про поступове формування культури громадянського участі та відповідальності українського суспільства.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери розбурхала суспільну обговореність, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Ініціатори цього заклику висувають важливу пропозицію: надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому це стало можливим лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цієї петиції, яка вже чотири з половиною місяці перебуває на розгляді у Зеленського. Варто відзначити, що якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті є наступні:

• Мобілізація правоохоронців, державних службовців та працівників бюджетної сфери викликала жвавий інтерес серед громадян, що підтверджується швидким набором 25 тисяч голосів за петицію за лише три дні.

• Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ є актуальною та заслуговує на увагу урядових структур.

• Порівняно з аналогічними ініціативами, такими як петиція від народного депутата Дубінського, швидкість набору голосів для цієї петиції свідчить про зростання зацікавленості громадськості в питаннях реформування державних структур.

• Необхідно активізувати діалог між громадянами та урядовими органами для швидкого та ефективного реагування на суспільні потреби та ініціативи.

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, розгортається з неймовірною швидкістю. Протягом трьох днів вона змогла зібрати 25 тисяч голосів, що свідчить про загальний і активний інтерес громадян до цього питання. Варто відзначити, що в рамках цієї ініціативи запропоновано надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, збирала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зазначеної петиції, яка знаходиться "на розгляді" у Зеленського, вже майже 4,5 місяці. Це відрізняється від швидкого руху поточної ініціативи, де з урахуванням необхідності авторизації голосування відбуваються за лічені дні.

Це показує, що українці все більше уважають активну участь у формуванні державної політики та висловлюють свої позиції через петиції, надаючи пріоритет важливим питанням, таким як забезпечення безпеки та ефективності державного управління.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Ініціатива щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери набирає швидкого популярності серед українського населення.

• Зібрання 25 тисяч голосів за три дні свідчить про активний інтерес громадян до цієї петиції та необхідності вирішення проблем в даній сфері.

• Порівняно з попередніми ініціативами, які збирали голоси протягом тривалого періоду, ця петиція показує швидкість та ефективність мобілізації громадської підтримки.

• Висока активність громадян в підтримці петиції свідчить про зростаючу роль громадянського суспільства в формуванні державної політики.

• Ця ініціатива підтверджує важливість відкритого діалогу між громадянами та владою для вирішення актуальних соціальних питань.

За даними Міністерства охорони здоров'я, за січень і лютий 2024 року в Україні було зафіксовано 515 випадків захворювання на кашлюк, що становить значний приріст порівняно з минулим роком, коли за цей період було зареєстровано лише 27 випадків. З них 95,9% становили діти, основна маса яких належала до дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кількості випадків кашлюку спостерігався ще у 2023 році. Згідно з поясненнями МОЗ, основною причиною такого росту є значна кількість непривитих дітей.

Хвороба починається як звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), проте через 5-8 днів вона проявляється як нападоподібний спазматичний кашель, який може супроводжуватися почервонінням обличчя, сльозотечею та характерним свистом. Напади кашлю найчастіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватися гарячкою та іншими симптомами ГРВІ. Кашлюк дуже заразний, зокрема для немовлят, серед яких може викликати апное – тимчасову зупинку дихання, що проявляється посинінням обличчя.

МОЗ підкреслює особливу небезпеку для дітей молодшого віку, немовлят та осіб до одного року. Навіть у випадку легкого перебігу хвороби у старших дітей та дорослих, кашлюк виснажує організм і значно його ослаблює. Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів, іноді кашлюк може тривати до півроку.

У світі щорічно фіксують більше 24 мільйонів випадків кашлюку, при цьому близько 160 тисяч дітей віком до 5 років померли. На жаль, в Україні також є випадки летального завершення внаслідок цієї хвороби, зокрема, минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля.

Основним заходом профілактики кашлюку є вакцинація. Усі діти повинні отримати чотири щеплення від кашлюку у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо за якоїсь причини щеплення було пропущено, його рекомендується провести якнайшвидше.

Педіатриня Лідія Бабич наголошує, що важливо, щоб про необхідність повторної вакцинації від кашлюку пам'ятали не лише батьки, але й лікарі. Часто батьки відмовляються від щеплень або не отримують від лікарів відповідної рекомендації. Вона зазначає, що кашлюк не є хворобою, після якої можна розраховувати на сталий імунітет, як у випадку з вітрянкою.

Світова Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) також рекомендує проводити повторні щеплення проти кашлюку до 6 років, а також у віці 11-12, 19 років та пізніше, оновлюючи щеплення кожні 10 років у дорослому віці. Також вагітним жінкам рекомендується отримати вакцинацію проти кашлюку у віці від 16 до 32 тижнів вагітності, незалежно від того, чи отримали вони вакцинацію раніше чи ні. Це дозволить захистити немовля від кашлюку у перші місяці життя до моменту, коли воно само може отримати вакцину.

Важливо зазначити, що лише вакцинація матері може захистити немовля від зупинки дихання, яка може виникнути внаслідок кашлюку до моменту, коли дитина отримає перше щеплення, згідно з висновками педіатрині Бабич.

Педіатриня Олена Луцька пояснює, що природа кашлюку така, що кількість захворювань зростає щоразу на 4-5 років, і це не залежить від пори року. Зараз, коли багато дитячих закладів працюють в офлайні, діти стикаються одне з одним частіше, що сприяє поширенню хвороби.

Головною причиною зростання захворюваності на кашлюк є велика кількість непривитих дітей. За словами педіатра Олени Луцької, з початком війни та переміщенням населення багато батьків пропустили планові вакцинації. Однак, проблема не обмежується лише війною. Вакцинація в Україні ніколи не досягала високого рівня, що підтверджується статистикою з 2018 року, коли лише 53,2% дітей досягли віку до року були вакциновані від кашлюку. Низький рівень вакцинації, зауважує Бабич, часто пов'язаний зі страхами перед вакцинацією, тому важливо активно інформувати громадськість щодо важливості щеплень.

Педіатриня підкреслює, що важливо захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, оскільки вакцина не представляє жодної загрози для здоров'я дитини. Вона наголошує на тому, що навіть тимчасовий дискомфорт у вигляді температури або болю від уколу є незначним у порівнянні зі збереженням життя та здоров'я від інфекційних хвороб.

Під час останніх років зафіксовано зростання випадків кашлюку по всьому світу. Найбільше випадків зафіксовано у Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, а також спалахи в США та Великій Британії. Відзначається також зростання кількості випадків у сусідній Польщі. За даними Чеського МОЗ, країна стикається з найвищою кількістю випадків кашлюку за останні 60 років. Незважаючи на високий рівень вакцинації немовлят, недостатньо високий рівень повторних щеплень серед старших дітей може призвести до зростання захворюваності серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії — це люди від 15 до 19 років.

Важливо враховувати, що навіть якщо хвороба проявляється у легкій формі у підлітків, вони все ж можуть передавати інфекцію молодшим дітям та літнім членам сім'ї, які можуть переносити хворобу набагато важче. Це підтверджено випадками смерті від кашлюку серед літніх людей у Чехії.

Важливо зауважити, що поширені у соціальних мережах твердження про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк у Чехії були спростовані державним інститутом охорони здоров'я. Тільки дуже обмежена кількість випадків інфікування була пов'язана з біженцями з України, а інші випадки інфекції відбулися з імпортною інфекцією з інших країн.

Міністр охорони здоров'я Чехії підкреслив, що звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є результатом дезінформації та падіння інтересу до вакцинації серед населення. Тому важливо продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією.

Ми всі пам'ятаємо, коли розпочався конфлікт в Україні. Якщо б хвороба мала прямий зв'язок з українськими біженцями, то в Чехії вона проявилася б набагато раніше.

У висновках можна зазначити наступне:

Вакцинація від кашлюку є важливим заходом для захисту дітей від цієї серйозної інфекційної хвороби.Наразі спостерігається зростання випадків кашлюку в різних країнах, включаючи Чехію, що потребує уваги та дій з боку медичних установ і громадськості.Деякі соціальні мережі поширюють дезінформацію про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк, що не має наукового обґрунтування.Потрібно продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією, щоб забезпечити захист населення від цієї хвороби.

Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

Подані нові законопроєкти стосовно мобілізації не лише не вирішують проблему, але й загострюють ситуацію в країні. Обмеження прав для тих, хто не відповідає повістці, введення великих штрафів та електронних повісток створюють негативні наслідки для соціальної стабільності та прав людини.

Нещодавно прийнятий законопроєкт про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років викликає серйозні обурення та обговорення в суспільстві. Відправлення на фронт молодих людей, які лише розпочинають свій шлях у житті, породжує серйозні моральні та етичні питання.

Замість того, щоб створювати позитивні умови для відновлення мирного життя в країні та розвитку її громадян, влада вибирає шлях обмеження прав та підвищення тиску на населення. Це призведе лише до подальшого поглиблення соціальних розбіжностей та негативно вплине на економічний розвиток України.

Замість того, щоб концентрувати зусилля на дипломатичних та мирних засадах вирішення конфлікту, влада вибирає шлях збройного протистояння, що може призвести до ще більшого загострення ситуації та більшої кількості жертв серед цивільного населення.

Необхідно знайти компромісне рішення, яке б враховувало інтереси всіх сторін конфлікту та сприяло б вирішенню проблеми мирним шляхом.

У висновку, варто підкреслити, що застосування нових законопроєктів щодо мобілізації може лише загострити ситуацію в Україні. Обмеження прав громадян, підвищення штрафів та зниження мобілізаційного віку не розв'язують корінних проблем, а лише збільшують напруженість у суспільстві та створюють загрозу правам і свободам людини. Необхідно шукати альтернативні, мирні шляхи вирішення конфлікту, сприяти дипломатичним ініціативам та зміцненню міжнародного співробітництва для забезпечення стабільності та миру в країні.

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про затримання колишнього народного депутата від "Партії регіонів" у момент спроби виїхати за межі України. Ім'ям його виявився Владислав Лук'янов. За інформацією СБУ, затримали його на контрольно-пропускному пункті на території Одеської області. Лук'янов прагнув виїхати з України, посилаючись на досягнення пенсійного віку — 60 років. Однак, за словами правоохоронців, його не пустили за кордон через обвинувачення у співпраці з Російською Федерацією.

За версією слідства, після анексії частини території Донецької та Луганської областей Російською Федерацією, Лук'янов перереєстрував свого інтернет-провайдера за російським законодавством і регулярно сплачував податки до російського бюджету. Крім того, заявляє СБУ, він надав Федеральній службі безпеки РФ доступ до обладнання, що використовувалося для контролю за інтернет-активністю місцевого населення. Варто зазначити, що сам депутат перебував на території, яка перебувала під контролем українських влад.

Крім цього, відзначає СБУ, Лук'янов публічно виправдовував агресію Російської Федерації в чатах телеграм-каналів. В даний час правоохоронні органи продовжують проводити розслідування щодо діяльності колишнього народного депутата.

У результаті затримання колишнього народного депутата Владислава Лук'янова Службою безпеки України виявлено, що він співпрацював з Російською Федерацією, перебуваючи на підконтрольній українській території. Співробітництво полягало у перереєстрації інтернет-провайдера за російським законодавством, сплаті податків до бюджету РФ та наданні доступу ФСБ до обладнання, що контролювало інтернет-активність місцевого населення. Крім цього, Лук'янов виправдовував агресію РФ в телеграм-чатах. Затримання Лук'янова свідчить про ретельну роботу СБУ у виявленні та припиненні діяльності осіб, що загрожують національній безпеці України та співпрацюють з агресором.

Правоохоронні органи розпочали кримінальне провадження стосовно Сергія Григоровича, засновника відомої української студії GSC Game World, яка славиться серією ігор S.T.A.L.K.E.R. Інформація, отримана від джерел в правоохоронних органах, свідчить про порушення кримінального закону за такими статтями як ч. 4 ст. 111-1 (передача матеріальних ресурсів незаконним збройним або воєнізованим формуванням держави-агресора), ч. 2 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), а також за ч. 2 ст. 332-2 (незаконне перетинання державного кордону України). Навіть відома публічна позиція Григоровича щодо війни не звільнила його від уваги правоохоронців. За отриманою інформацією, Григорович має причетність до незаконних фінансових операцій та ухиляння від сплати податків. Також ймовірно, що він причетний до відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Ігри, розроблені Григоровичем, такі як S.T.A.L.K.E.R, незважаючи на воєнний стан в Україні, продаються в державі-агресорі. Попри публічні заяви Григоровича та його представників у соціальних мережах про припинення продажів комп’ютерних ігор, його компанії обходять санкції щодо резидентів Російської Федерації. Силовики встановили, що для цього Григорович та його помічники використовували криптомости та заборонені в Україні російські платіжні системи. Загальний дохід від продажів комп’ютерних ігор у Російській Федерації, отриманий компаніями, що контролюються Григоровичем, становить понад 5 мільйонів доларів США щорічно, проте податки з цих доходів сплачуються до бюджету Росії. За наявною інформацією, з 2019 по 2022 рік Григорович офіційно перевів понад 40 мільйонів гривень через українські банки, а також незаконно перетнув кордон України у 2022 році.

Сергій Григорович, засновник відомої української студії GSC Game World, усіма зусиллями намагається закрити кримінальну справу, ініційовану проти нього Державним бюро розслідувань. Він навіть пішов на такий крок, як закупівля машин для Збройних Сил України, у надії врятувати себе від відповідальності. Однак українські правоохоронці не піддалися на його благодійний жест. За інформацією, отриманою від джерел в правоохоронних органах, зараз Григоровича очікує серйозне стягнення. Слідство з'ясувало, що у нього в Україні належать такі банківські рахунки:

UA803510050000026202807528407 в АТ "УКРСИББАНК"26206805716358 в АТ "УКРСИББАНК"26006054032500 в АТ "УКРСИББАНК"26209001079165 у ВАТ "КБ "ГЛОБУС"26201010811638 у Публічному акціонерному банку "Південний"26200054032500 в АТ "УКРСИББАНК"Джерела також повідомили, що планується конфіскація практично всіх активів Григоровича, включаючи рухоме і нерухоме майно, корпоративні права, частки у статутних фондах юридичних осіб, банківські рахунки та інше, які належать Григоровичу або є під його кінцевим контролем.

У результаті проведеного розслідування виявлено, що Сергій Григорович, засновник студії GSC Game World, став об’єктом кримінального провадження з боку Державного бюро розслідувань. Згідно з інформацією, зібраною правоохоронними органами, він прагне уникнути відповідальності, але його зусилля не мають успіху. Зазначено також, що у нього є значна кількість банківських рахунків та активів, які можуть бути конфісковані в рамках правопорушень, які йому приписуються. У підсумку, відзначається серйозна увага з боку правоохоронних органів до цієї справи та можливість серйозних правових наслідків для Григоровича.