Hronikanovostej.com

Категорія: Наука

  • Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Лісовий поставив крапку в дискусії: чи будуть спрощувати НМТ під час війни

    Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що Міністерство освіти не планує спрощувати Національний мультипредметний тест для вступників. Попри складні умови війни, повітряні тривоги, дистанційне навчання та освітні втрати, НМТ залишається базовим інструментом оцінювання знань абітурієнтів і забезпечення справедливого доступу до вищої освіти.

    Про це очільник МОН повідомив у коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливого перегляду складності тестування через воєнний стан.

    За словами Лісового, ключовим принципом проведення НМТ є рівність умов для всіх учасників. Саме тому будь-які зміни у складності завдань можуть стосуватися всіх вступників однаково, але не окремих категорій учасників.

    «Тест рівний для всіх. Він може бути легший для всіх, він може бути складніший для всіх, але це не скасовує можливості конкуренції за місця. Вступ до університету має передбачати певний поріг базових знань», — наголосив міністр.

    Він зазначив, що статистика проведення НМТ за останні роки свідчить про достатню доступність тесту для більшості українських випускників. За даними Міністерства освіти, частка учасників, які не долають мінімальний пороговий бал, залишається відносно невисокою.

    «Відсоток дітей, які не склали НМТ на мінімальний прохідний бал, коливається до 20% залежно від року. Це означає, що переважна більшість учасників успішно проходить тестування і має можливість вступати до закладів вищої освіти», — пояснив Лісовий.

    Заява міністра пролунала на тлі активних дискусій серед освітян, батьків та випускників щодо впливу війни на якість підготовки школярів. Частина експертів вважає, що через тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, евакуацію сімей та дистанційний формат навчання багато учнів опинилися в нерівних умовах і потребують додаткових механізмів підтримки під час вступної кампанії.

    Водночас у Міністерстві освіти наголошують, що головною метою НМТ залишається об’єктивна оцінка рівня знань випускників. Саме результати тестування дозволяють забезпечити прозорий конкурсний відбір до українських університетів.

    Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест був запроваджений у 2022 році як тимчасова альтернатива зовнішньому незалежному оцінюванню через повномасштабне вторгнення Росії. Формат НМТ дозволив проводити вступну кампанію навіть в умовах війни, забезпечуючи безпеку учасників та гнучкість організації тестування.

    У 2026 році вступники складають НМТ із кількох предметів, серед яких обов’язковими залишаються українська мова, математика та історія України. Додатково учасники можуть обирати предмет залежно від спеціальності, на яку планують вступати.

    У МОН підкреслюють, що система тестування постійно аналізується та вдосконалюється. Водночас кардинального спрощення змісту завдань або зниження прохідних вимог наразі не передбачено.

    Освітні експерти зазначають, що відмова від спрощення НМТ має на меті зберегти якість вищої освіти та не допустити зниження академічних стандартів. Адже університети повинні отримувати студентів із достатнім рівнем базової підготовки для успішного навчання.

    Під час нинішньої вступної кампанії основна сесія НМТ триває в Україні та за кордоном. Для учасників, які з поважних причин не змогли скласти тест у визначений день, передбачено проведення додаткових сесій.

    Таким чином, позиція Міністерства освіти залишається незмінною: Національний мультипредметний тест і надалі буде основним механізмом вступу до українських вишів, а його складність визначатиметься не воєнними обставинами, а необхідністю забезпечення рівних правил гри та якісного відбору майбутніх студентів.

  • Інсайдерська схема на $2,6 млн: обшуки в Samsung шокували технологічний ринок

    Інсайдерська схема на $2,6 млн: обшуки в Samsung шокували технологічний ринок

    Одна з найбільших технологічних компаній світу опинилася в центрі масштабного розслідування. Прокуратура Південної Кореї провела обшуки в офісах Samsung Electronics у межах справи про можливу інсайдерську торгівлю, пов’язану з придбанням робототехнічної компанії Rainbow Robotics. Слідчі перевіряють інформацію про те, що керівники та співробітники компанії могли заробити мільйони доларів, використовуючи закриті дані про майбутню угоду із Samsung.

    Про це повідомляють південнокорейські ЗМІ та профільні технологічні видання з посиланням на прокуратуру Південного округу Сеула.

    Розслідування стосується подій, які передували повному поглинанню Rainbow Robotics компанією Samsung Electronics. Правоохоронці підозрюють, що окремі посадовці могли заздалегідь знати про майбутню угоду та використати цю інформацію для купівлі акцій або проведення фінансових операцій, які принесли їм значний прибуток після зростання вартості компанії.

    За попередніми даними, під підозрою перебувають 16 осіб. Серед них називають генерального директора Rainbow Robotics та фінансового директора компанії. За версією слідства, у період із 2022 по 2024 рік вони могли отримати незаконний дохід у розмірі від 3 до 4 мільярдів південнокорейських вон, що еквівалентно приблизно 1,9–2,6 мільйона доларів США.

    Слідчі вважають, що посадовці могли скористатися конфіденційною інформацією про плани Samsung щодо розширення присутності на ринку робототехніки та майбутнє придбання Rainbow Robotics. Якщо ці підозри підтвердяться, йтиметься про порушення Закону Південної Кореї про ринок капіталу та фінансові інвестиції.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, електронні носії інформації та внутрішню корпоративну переписку. Наразі триває аналіз отриманих матеріалів.

    Історія Rainbow Robotics привертає особливу увагу через її значення для майбутньої стратегії Samsung. Компанію було засновано дослідниками Корейського інституту передових технологій (KAIST), які брали участь у створенні першого корейського людиноподібного робота HUBO. З моменту заснування Rainbow Robotics стала одним із найперспективніших виробників роботизованих систем у країні.

    Компанія спеціалізується на створенні широкого спектра роботів: від колаборативних роботів для промисловості до сервісних систем, які можуть працювати в ресторанах, кафе та готелях. Окремий напрямок діяльності — розробка чотириногих роботів і гуманоїдних платформ для оборонного сектору, патрулювання та роботи в небезпечних умовах.

    Samsung почала активно інвестувати в Rainbow Robotics ще у 2023 році. Тоді технологічний гігант придбав значний пакет акцій компанії, а згодом поступово збільшував свою частку. У 2025 році Samsung остаточно отримала контроль над Rainbow Robotics, зробивши її своєю дочірньою структурою.

    Аналітики називають це придбання одним із найважливіших кроків Samsung на шляху до нової технологічної революції. Якщо протягом останніх десятиліть компанія асоціювалася переважно зі смартфонами, побутовою технікою та напівпровідниками, то тепер вона активно готується до епохи роботизації та штучного інтелекту.

    Особливий інтерес викликає проєкт гуманоїдного робота RB-Y1, який Rainbow Robotics представила останніми роками. Машина здатна пересуватися на колесах, виконувати складні маніпуляції руками та взаємодіяти з навколишнім середовищем за допомогою систем штучного інтелекту.

    Раніше Samsung вже заявляла про намір масштабно інтегрувати роботів і агентний штучний інтелект у власне виробництво до 2030 року. Компанія розраховує створити так звані «розумні фабрики майбутнього», де значна частина виробничих процесів буде автоматизована за допомогою робототехнічних комплексів нового покоління.

    Саме тому нинішній скандал привернув величезну увагу інвесторів. Будь-які розслідування, пов’язані з інсайдерською торгівлею, можуть впливати на довіру ринку та викликати додаткові питання до корпоративного управління компаній.

    Водночас експерти наголошують, що наразі підозри стосуються окремих посадовців Rainbow Robotics, а не самої Samsung Electronics як корпорації. Представники компанії поки не коментували деталі розслідування, заявивши лише про готовність співпрацювати зі слідством.

    Для світового ринку робототехніки ця історія має особливе значення. За прогнозами міжнародних консалтингових агентств, обсяг ринку роботів та автоматизованих систем до кінця десятиліття може перевищити сотні мільярдів доларів. Провідні технологічні компанії — від Tesla та Nvidia до Samsung і Hyundai — вже ведуть боротьбу за лідерство в новій галузі.

    На цьому тлі Rainbow Robotics розглядається як один із найцінніших активів азійського ринку робототехніки. Саме тому будь-які події навколо компанії миттєво привертають увагу інвесторів та світових медіа.

    Наразі розслідування триває. Якщо підозри прокуратури підтвердяться, фігурантам може загрожувати не лише багатомільйонний штраф, а й кримінальна відповідальність. Водночас справа може стати одним із найбільших корпоративних скандалів у технологічній галузі Південної Кореї за останні роки.

    Поки слідчі аналізують вилучені матеріали, ринок уважно стежить за розвитком подій. Адже на кону — не лише репутація окремих менеджерів, а й майбутнє одного з найамбітніших робототехнічних проєктів сучасності.

  • Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    В Україні 20 травня офіційно стартувала основна сесія Національного мультипредметного тесту-2026 — ключового вступного випробування для абітурієнтів, яке вже четвертий рік поспіль проходить в умовах повномасштабної війни. Цьогоріч тестування стало рекордним за кількістю зареєстрованих учасників: участь у ньому підтвердили понад 355 тисяч вступників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Основна сесія триватиме до 25 червня, а офіційні результати учасники отримають до 3 липня.

    Про початок НМТ повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Тестування традиційно проводиться у спеціально створених тимчасових екзаменаційних центрах як в Україні, так і за кордоном. За даними УЦОЯО, цьогоріч НМТ в Україні складатимуть 336 827 осіб, ще 18 544 учасники проходитимуть тестування за межами країни.

    У Міністерстві освіти та науки називають нинішню вступну кампанію важливим індикатором того, що дедалі більше молоді планує пов’язувати своє майбутнє саме з Україною. Міністр освіти Оксен Лісовий раніше заявив, що зростання кількості учасників НМТ є «сигналом довіри до української системи освіти» навіть в умовах війни.

    НМТ-2026 проходитиме за моделлю, яку використовували торік. Вступники складають тест протягом одного дня у два блоки: спочатку українську мову та математику, після перерви — історію України й один предмет на вибір. Серед додаткових дисциплін абітурієнти могли обрати іноземну мову, біологію, географію, фізику, хімію або українську літературу.

    Попри дискусії щодо надмірного навантаження та пропозиції повернутися до дводенного формату, в УЦОЯО пояснюють: одноденна модель залишається найреалістичнішою в умовах воєнного часу. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначала, що дводенне тестування створило б значно більше безпекових та логістичних ризиків, особливо для учасників із прифронтових територій та тих, хто складає іспит за кордоном.

    Структура тестів залишилася максимально наближеною до класичного ЗНО. Завдання включають тести з вибором відповіді, встановлення відповідностей, послідовностей та короткі письмові відповіді. Найбільше завдань містять блоки іноземної мови — по 32 питання, тоді як з математики та фізики — по 22.

    Однією з головних особливостей НМТ-2026 залишається адаптація тестування до умов війни. В УЦОЯО детально прописали алгоритм дій під час повітряних тривог або масованих обстрілів. Якщо через тривалу тривогу чи погіршення самопочуття учасник не зміг завершити тест, він матиме право скласти НМТ під час додаткової сесії, яка триватиме з 17 до 24 липня.

    Для цього абітурієнтам необхідно одразу повідомити працівників тимчасового екзаменаційного центру про проблему та подати відповідну заяву ще до виходу з приміщення. У випадках, коли учасник не зміг навіть прибути на тестування через наслідки обстрілів або тяжкий психоемоційний стан, він може звернутися до регіонального центру оцінювання якості освіти протягом трьох днів після пропущеного іспиту. Рішення щодо допуску до додаткової сесії ухвалюватиме спеціальна комісія.

    Безпекова складова залишається однією з найскладніших частин організації тестування. Через ризики ракетних атак місця проведення НМТ не публікуються відкрито, а інформацію про адресу та час учасники отримують лише у своїх персональних кабінетах.

    Окрему увагу організатори приділяють правилам допуску до екзаменаційних центрів. Для участі у тестуванні вступникам потрібно мати сертифікат НМТ та документ, що посвідчує особу. Допускається використання цифрового документа в застосунку «Дія». Водночас учасникам суворо заборонено приносити до аудиторій будь-які електронні пристрої, навушники, смартгодинники, друковані матеріали чи рукописні нотатки.

    У 2026 році серед предметів на вибір найпопулярнішою знову стала іноземна мова. Англійську обрали понад 112 тисяч учасників. На другому місці — географія, яку складатимуть понад 110 тисяч вступників. Біологію обрали понад 75 тисяч осіб. Найменший інтерес традиційно зафіксований до фізики та хімії — лише 11 тисяч і 3 тисячі учасників відповідно.

    У Міністерстві освіти визнають проблему низької популярності природничих наук. Там пояснюють це браком сучасних лабораторій та обладнання у школах. За словами Оксена Лісового, МОН планує стимулювати інтерес до фізики й хімії через модернізацію освітніх просторів та розвиток практичних експериментів у навчанні.

    Цьогоріч НМТ також проходитиме для окремих категорій вступників мовами національних меншин. Зокрема, 497 учасників складатимуть тест угорською мовою, 18 — румунською, ще троє — польською.

    Після завершення тестування вступники одразу зможуть побачити свої тестові бали за кожен предмет. Попередньо результати можна буде самостійно перевести у шкалу 100–200 балів за допомогою спеціальних таблиць. Офіційні результати НМТ будуть доступні у персональних кабінетах учасників до 3 липня.

    Водночас вступна кампанія-2026 вже супроводжується активними дискусіями щодо майбутнього формату оцінювання. У Верховній Раді та МОН раніше обговорювали можливість поступового повернення до класичного зовнішнього незалежного оцінювання після завершення війни, однак наразі НМТ залишається основною моделлю вступних випробувань через безпекові обмеження та необхідність швидкої організації тестування для сотень тисяч абітурієнтів.

  • Чому Україна не може швидко відновити ядерну зброю і космічну програму: пояснення фізика

    Чому Україна не може швидко відновити ядерну зброю і космічну програму: пояснення фізика

    Попри періодичні дискусії у суспільстві щодо відновлення ядерного потенціалу або запуску власної космічної програми, на практиці такі сценарії для України наразі залишаються нереалістичними. Причини — комплексні: від технологічних і фінансових обмежень до міжнародних зобов’язань і контролю за поширенням стратегічних технологій. Про це в інтерв’ю спеціальній кореспондентці ТСН Наталі Нагорній, розповів український фізик Михайло Висоцький.

    За його словами, сучасні війни кардинально змінилися, і ключову роль у них відіграє не лише озброєння, а передусім доступ до інформації. Саме тому космічні технології сьогодні є одним із головних факторів переваги на полі бою.

    «Без космічної розвідки війна майбутнього фактично неможлива. Хто володіє інформацією — той перемагає», — пояснює Михайло Висоцький.

    Він наголошує, що супутникові дані дозволяють відстежувати переміщення військ, оцінювати інфраструктуру противника, коригувати удари та забезпечувати стратегічне планування. Відсутність таких можливостей означає серйозне обмеження обороноздатності.

    Україна історично мала потужний науково-технічний потенціал у космічній сфері. У спадок від радянської системи країна отримала розробки ракетних технологій, інженерні школи та підприємства, пов’язані з космічною галуззю. Зокрема, важливу роль відігравали підприємства, пов’язані з виробництвом ракет-носіїв і запусків, включно з міжнародним проєктом «Морський старт».

    Втім, за словами експерта, відновити ці можливості самостійно сьогодні практично неможливо.

    «Запустити повноцінну космічну програму зараз — це надзвичайно складне завдання. У нас немає достатньо ресурсів, технологій і фінансування для цього», — зазначає Михайло Висоцький.

    Він підкреслює, що сучасні космічні програми — це багатомільярдні інвестиції, які потребують десятиліть розвитку, стабільного фінансування та доступу до високих технологій. У нинішніх умовах війни та економічного навантаження Україна змушена концентрувати ресурси на обороні та відновленні критичної інфраструктури.

    Аналогічна ситуація і з питанням ядерної зброї. Попри те, що Україна має власні поклади урану, це не означає автоматичну можливість створення ядерного арсеналу.

    «Проблема не в урані. Проблема в технологіях його збагачення», — пояснює науковець.

    Для створення ядерної зброї необхідний ізотоп уран-235, який потрібно відокремити від інших ізотопів. Цей процес є надзвичайно складним, дорогим і технологічно вимогливим. Він передбачає створення спеціальних установок, таких як газові центрифуги, а також наявність висококваліфікованих кадрів і відповідної інфраструктури.

    Крім того, існує ще один важливий фактор — міжнародні обмеження. Після підписання Будапештського меморандуму Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї та приєдналася до глобальних режимів нерозповсюдження.

    Світова спільнота, зокрема такі організації, як Міжнародне агентство з атомної енергії, суворо контролюють будь-які спроби створення або відновлення ядерного потенціалу новими державами. Це означає, що навіть теоретичні кроки у цьому напрямі викликали б серйозний міжнародний тиск і санкції.

    «Провідні країни світу не дозволять появу нових ядерних держав. Це жорстко контролюється», — наголошує Михайло Висоцький.

    Він також нагадав, що у минулому Україна вже мала запаси збагаченого урану, які використовувалися для наукових досліджень, зокрема у Харківському фізико-технічному інституті. Проте згодом ці матеріали були передані Сполученим Штатам у межах міжнародних домовленостей.

    Сьогодні, за оцінками експертів, найбільш реалістичним шляхом для України є не створення власних стратегічних програм з нуля, а розвиток співпраці з міжнародними партнерами. Йдеться про спільні космічні проєкти, доступ до супутникових даних, а також участь у глобальних технологічних ініціативах.

    Україна вже активно співпрацює з партнерами у сфері супутникової розвідки та оборонних технологій. Це дозволяє компенсувати відсутність власної повноцінної космічної інфраструктури.

    Відновлення ядерної зброї або запуск незалежної космічної програми наразі є нереалістичними цілями для України. Основні причини — відсутність ресурсів, технологій і часу, а також жорсткий міжнародний контроль.

    Натомість ключовим напрямом залишається інтеграція у світові технологічні процеси та зміцнення партнерств, які дозволяють отримувати необхідні можливості без створення їх з нуля.

  • Вчені б’ють на сполох: нова причина може відкласти відновлення озонового шару на роки

    Вчені б’ють на сполох: нова причина може відкласти відновлення озонового шару на роки

    Нове дослідження міжнародної групи вчених під керівництвом фахівців Massachusetts Institute of Technology показало, що відновлення озонового шару Землі може відбуватися повільніше, ніж прогнозувалося раніше, попри загальний прогрес у боротьбі з озоноруйнівними речовинами. Головною причиною названо витоки промислових хімікатів, які формально не заборонені міжнародними угодами, але фактично продовжують потрапляти в атмосферу у значно більших обсягах, ніж очікувалося.

    Озоновий шар — це важливий природний бар’єр у стратосфері, який захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Його руйнування було вперше зафіксоване у 1980-х роках, коли над Антарктидою утворилася так звана «озонова діра». Причиною цього явища стали хлорфторвуглеці (CFC) — хімічні сполуки, що широко застосовувалися у промисловості, зокрема у холодильниках, кондиціонерах і аерозолях. Саме це відкриття призвело до ухвалення у 1987 році Монреальського протоколу — міжнародної угоди, яка стала одним із найуспішніших екологічних рішень у світі.

    Завдяки цьому протоколу виробництво більшості озоноруйнівних речовин було поступово припинене, і вчені зафіксували позитивну динаміку: озоновий шар почав відновлюватися. За оптимістичними оцінками, він може повернутися до рівня 1980 року вже у середині XXI століття.

    Однак нове дослідження виявило важливу проблему, яка раніше недооцінювалася. Монреальський протокол містить виняток: деякі озоноруйнівні речовини дозволено використовувати як сировину (так звані feedstock) для виробництва інших матеріалів. Передбачалося, що такі речовини майже не потрапляють у атмосферу — лише близько 0,5% від обсягів виробництва.

    Втім, сучасні вимірювання показали іншу картину. Вчені зафіксували значно вищі концентрації цих речовин у повітрі, ніж очікувалося. За новими оцінками, реальний рівень витоків може сягати приблизно 3,6% від обсягів виробництва, а для деяких сполук — навіть більше.

    Ці дані були отримані завдяки аналізу глобальної мережі атмосферного моніторингу, а також моделюванню різних сценаріїв розвитку ситуації. До дослідження долучилися також фахівці з провідних міжнародних інституцій, зокрема NASA та NOAA, що підвищує достовірність отриманих результатів.

    Результати моделювання показали, що якщо нинішній рівень витоків збережеться, відновлення озонового шару може затриматися приблизно на сім років. Замість очікуваного сценарію повернення до норми у 2060-х роках, цей процес може розтягнутися до 2070-х.

    Особливу тривогу викликає те, що виробництво таких хімікатів не зменшується, а навпаки — зростає разом із попитом на продукцію, де вони використовуються. Йдеться, зокрема, про виробництво пластмас, антипригарних покриттів і нових хімічних замінників, які приходять на зміну забороненим речовинам.

    Науковці наголошують, що проблема не є критичною, але потребує уваги на міжнародному рівні. За їхніми словами, якщо країни-учасниці Монреальського протоколу посилять контроль за промисловими процесами та зменшать витоки, це дозволить пришвидшити відновлення озонового шару і знизити ризики для здоров’я людей.

    Зокрема, йдеться про необхідність модернізації виробництва, запровадження більш жорстких стандартів контролю та пошук безпечніших альтернатив хімічним речовинам. Вчені також підкреслюють, що навіть кількарічна затримка може мати відчутні наслідки, адже озоновий шар безпосередньо впливає на рівень ультрафіолетового випромінювання, а отже — на ризики раку шкіри, пошкодження екосистем і кліматичні процеси.

    Таким чином, нове дослідження фактично виявило «слабке місце» однієї з найуспішніших екологічних угод у світі. Воно показує, що навіть після значного прогресу людство має продовжувати контроль і вдосконалення глобальних екологічних політик, щоб остаточно відновити озоновий шар і мінімізувати ризики для планети.

  • NASA готує нову місію «Артеміда»

    NASA готує нову місію «Артеміда»

    Після успішного завершення місії Artemis II, яка стала першим за понад 50 років пілотованим польотом людини до Місяця, NASA розпочало активну підготовку до наступного етапу програми — місії Artemis III. Саме вона має стати ключовим кроком у поверненні людства до глибокого космосу та створенні умов для постійної присутності на Місяці.

    Місія Artemis II завершилася 10 квітня 2026 року успішним приводненням капсули Orion після приблизно 10-денної подорожі навколо Місяця. Це був перший пілотований політ у межах програми «Артеміда» та важливий тест систем, необхідних для майбутніх висадок.

    На цьому тлі NASA вже зосередилося на наступному етапі. Artemis III наразі планується до запуску у 2027 році і стане другою пілотованою місією програми.

    Головне завдання цієї місії — відпрацювання критично важливих технологій і маневрів перед майбутньою висадкою людини на поверхню Місяця. Зокрема, астронавти повинні здійснити складну операцію стикування корабля Orion із місячними посадковими модулями на орбіті Землі.

    Йдеться про принципово нову архітектуру польоту. На відміну від місій епохи «Аполлон», де всі елементи запускалися разом, у програмі «Артеміда» посадкові модулі доставляються окремо. Саме тому стикування в космосі стає критично важливим етапом.

    Для цього NASA співпрацює з приватними компаніями, серед яких ключову роль відіграють SpaceX та Blue Origin. Обидві компанії розробляють власні місячні посадкові модулі, які мають доставляти астронавтів із орбіти на поверхню супутника.

    Фактично між ними формується новий етап космічної конкуренції, де приватний сектор відіграє ключову роль. NASA застосовує модель «двох постачальників», щоб знизити ризики і пришвидшити розвиток технологій.

    Водночас важливою зміною стало коригування планів місії. Якщо раніше Artemis III розглядалася як місія з висадкою на Місяць, то тепер основний акцент зміщено на тестування систем. За оновленими планами, саме місія Artemis IV, запланована на 2028 рік, має стати першою з реальною висадкою астронавтів.

    Це пов’язано з технічними викликами, зокрема необхідністю довести надійність посадкових модулів, систем життєзабезпечення та процедур стикування. Крім того, складним залишається питання дозаправки кораблів у космосі — технології, яка ще не має достатньої практичної перевірки.

    Програма «Артеміда» є найбільшим космічним проєктом NASA за останні десятиліття. Вона передбачає не лише повернення людини на Місяць, а й створення довгострокової інфраструктури для досліджень. Зокрема, у планах — будівництво бази на південному полюсі супутника, де можуть знаходитися поклади водяного льоду.

    Цей ресурс має стратегічне значення: його можна використовувати для отримання води, кисню та навіть ракетного палива. Саме тому південний полюс Місяця розглядається як ключова зона для майбутніх місій.

    Загалом програма «Артеміда» є частиною ширшої стратегії «Місяць — Марс», яка передбачає використання місячних місій як підготовчого етапу для польотів на Червону планету.

    Попри амбітні цілі, програма стикається з викликами. Серед них — технічні складнощі, затримки у розробці обладнання та бюджетні обмеження. Водночас NASA демонструє намір рухатися вперед і поступово реалізовувати всі етапи.

    Таким чином, підготовка до Artemis III є критично важливим етапом у новій космічній гонці. Вона має визначити, наскільки людство готове не просто повернутися на Місяць, а закріпитися там надовго та зробити наступний крок — до Марса.

  • Європа готує нові обмеження для соцмереж і захист дітей онлайн

    Європа готує нові обмеження для соцмереж і захист дітей онлайн

    Європейський Союз представив новий цифровий інструмент для перевірки віку користувачів в інтернеті, який має стати ключовим елементом політики захисту дітей у цифровому середовищі. Рішення вже технічно готове та проходить бета-тестування у кількох країнах Європи, а його запуск відбувається на тлі ширшої дискусії про обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж.

    Про запуск повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що новий додаток має стати простим і безпечним способом підтвердження віку без розкриття персональних даних. За її словами, онлайн-платформи більше не мають виправдань для відсутності ефективного захисту дітей від шкідливого контенту.

    Технологія дозволяє користувачам довести, що їм виповнилося 18 років, без передачі зайвої інформації сайтам чи соцмережам. Верифікація здійснюється через документи, наприклад паспорт або ID-картку, однак сервіс отримує лише підтвердження віку, а не самі персональні дані.

    Система побудована за принципом «мінімізації даних»: вона не створює централізованих баз і не дозволяє відстежувати користувача між різними платформами. Це один із ключових елементів європейського підходу, який намагається поєднати безпеку дітей і захист приватності.

    Новий додаток є частиною ширшої цифрової стратегії ЄС і тісно пов’язаний із впровадженням Digital Services Act — закону, який зобов’язує великі онлайн-платформи посилювати захист неповнолітніх і зменшувати ризики від шкідливого контенту.

    Бета-тестування технології вже стартувало у п’яти країнах — Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії. Ці держави тестують різні формати використання: від інтеграції у національні цифрові гаманці до запуску окремих додатків. У перспективі рішення планують масштабувати на весь Євросоюз.

    Запуск додатку відбувається на тлі зростаючої стурбованості впливом соціальних мереж на дітей. У Європі дедалі активніше обговорюють обмеження доступу неповнолітніх до платформ. Деякі країни вже розглядають можливість встановлення мінімального віку для користування соцмережами на рівні 13–16 років.

    Європейський парламент також підтримав ідею встановлення єдиного мінімального віку для доступу до соціальних мереж, а остаточні рішення очікуються після рекомендацій експертної групи з безпеки дітей в інтернеті.

    Водночас ця ініціатива вписується у глобальний тренд. Подібні механізми вікової верифікації вже запроваджуються або обговорюються у Великій Британії, США, Австралії та інших країнах. ЄС намагається створити власний стандарт — більш орієнтований на конфіденційність і контроль користувача над даними.

    Експерти зазначають, що проблема перевірки віку в інтернеті довгий час залишалася однією з головних прогалин у цифровому регулюванні. Більшість платформ покладається на самостійне введення дати народження, що не забезпечує реального контролю. Новий додаток має змінити цю практику, запропонувавши єдиний технічний стандарт.

    Водночас ініціатива викликає і дискусії. Частина фахівців звертає увагу на можливі ризики обходу системи, наприклад через використання чужих документів або VPN. Інші наголошують на необхідності чітких гарантій того, що нові інструменти не перетворяться на засіб надмірного контролю за користувачами.

    Попри це, в Єврокомісії підкреслюють: новий додаток — лише перший крок. У майбутньому він має інтегруватися з Європейським цифровим гаманцем (EU Digital Identity Wallet), який стане універсальним інструментом ідентифікації для онлайн-сервісів.

    Таким чином, запуск системи перевірки віку може стати переломним моментом у регулюванні інтернету в Європі. Вперше з’являється реальний механізм, який дозволяє одночасно обмежувати доступ дітей до небезпечного контенту і зберігати приватність користувачів. У поєднанні з можливими віковими обмеженнями для соцмереж це свідчить про поступовий перехід ЄС до більш жорсткої, але технологічно продуманої цифрової політики.

  • Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція запускає масове виробництво дронів із дальністю 3000 км

    Франція переходить до серійного виробництва нового ударного безпілотника Chorus, який здатен вражати цілі на відстані до 3000 км. Проєкт уже розглядають як один із найважливіших елементів трансформації європейської військової доктрини — із акцентом на масові, дешеві та далекобійні засоби ураження.

    Новий дрон створюється французькою оборонною компанією Turgis Gaillard у партнерстві з Renault під контролем Генерального управління з озброєнь Франції (DGA). Це один із перших прикладів, коли цивільна автомобільна промисловість активно інтегрується у військове виробництво для швидкого масштабування.

    Chorus належить до класу так званих «одноразових ударних дронів» або loitering munition — апаратів, які виконують функцію крилатої ракети, але є значно дешевшими у виробництві. Його ключові характеристики включають дальність польоту до 3000 км, бойову частину масою близько 500 кг і крейсерську швидкість близько 400 км/год.

    За своїми параметрами це не тактичний дрон поля бою, а повноцінна система стратегічного рівня, здатна уражати глибокі тилові цілі — логістичні вузли, склади пального, аеродроми, командні пункти чи об’єкти інфраструктури. Експерти зазначають, що маса бойової частини у 500 кг суттєво перевищує можливості більшості сучасних ударних БПЛА і наближає Chorus до класу крилатих ракет.

    Однією з головних особливостей проєкту є його економічна ефективність. Орієнтовна вартість одного дрона становить близько 100 тисяч євро, що в рази дешевше за сучасні високоточні ракети. Саме це дозволяє реалізувати нову концепцію ведення війни — не точкові удари дорогими засобами, а масовані атаки великою кількістю дешевших платформ.

    Виробництво планують розгорнути у французькому місті Ле-Ман, де за участі Renault може бути досягнута потужність до 600 одиниць на місяць. Такий масштаб є безпрецедентним для європейського ринку безпілотників і свідчить про зміну підходів до оборонної промисловості.

    Концепція Chorus прямо пов’язана з досвідом війни в Україні, яка продемонструвала ефективність масового використання дронів для прориву ППО та виснаження противника. Французькі розробники відкрито визнають, що надихалися подібними системами, зокрема українськими далекобійними розробками.

    Водночас дрон не розглядається як заміна традиційних ракетних систем. Його роль — доповнення. Chorus має виконувати завдання «об’ємного» ураження, перевантажуючи системи протиповітряної оборони противника та створюючи «вікна» для більш точних і дорогих засобів, таких як крилаті ракети типу SCALP.

    Попри відносно невисоку швидкість, яка робить дрон вразливим до сучасних систем ППО при одиночному застосуванні, його ефективність розкривається саме у масових атаках. Комбіноване використання ударних дронів, хибних цілей та засобів радіоелектронної боротьби може суттєво ускладнити оборону навіть добре захищених об’єктів.

    Проєкт Chorus також є частиною ширшої стратегії Франції з переозброєння та створення власної масштабної індустрії безпілотників. У 2024–2026 роках країна активно інвестує у так звані «one-way effectors» — дешеві одноразові системи, які можуть вироблятися у великих обсягах і швидко адаптуватися до змін на полі бою.

    Важливим є й політичний контекст. Після початку повномасштабної війни Росії проти України європейські країни дедалі більше усвідомлюють необхідність зменшення залежності від США у сфері оборони. Розвиток таких систем, як Chorus, має зміцнити автономність Європи у військовому плані.

    Очікується, що перші партії дронів будуть поставлені у 2026 році для оцінки та тестування. За попередніми даними, початкове замовлення передбачає обмежену кількість одиниць, але технологія закладається з прицілом на швидке масштабування у разі потреби.

    Таким чином, запуск виробництва Chorus може стати переломним моментом для європейської оборонної індустрії. Франція фактично робить ставку на нову модель війни — де ключову роль відіграють не поодинокі дорогі системи, а масові, доступні та далекобійні платформи, здатні змінити баланс сил у сучасних конфліктах.

  • У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У застосунку Дія стартувало голосування за назву національної великої мовної моделі (LLM), яку Україна розробляє у партнерстві з Київстар. Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України.

    Користувачам запропонували обрати фінальну назву з десяти варіантів, які відібрали з понад 3000 ідей. Серед них: Сяйво, Питай, Слово, Дзвінка, Говерла, Шипіт, Шукай, Ядро, Кавун і Гомін.

    Голосування триватиме до 29 березня і проходитиме безпосередньо в застосунку — у розділі «Сервіси» та вкладці «Опитування». Саме результат цього голосування визначить, як називатиметься українська мовна модель штучного інтелекту.

    За задумом розробників, майбутня LLM буде адаптована до українського контексту. Вона зможе розуміти діалекти, історичні особливості та мовну специфіку, що має зробити її більш ефективною у порівнянні з універсальними моделями.

    Очікується, що нову систему використовуватимуть у різних сферах — від державного сектору та бізнесу до освіти, науки й оборони.

    Робота над створенням української мовної моделі триває вже кілька місяців. Наприкінці 2025 року розпочався збір даних для її навчання, до якого долучили понад 90 державних установ. Також була сформована команда розробників, яка працює над проєктом.

    У Мінцифри зазначають, що створення власної LLM є важливим кроком для цифрової незалежності України та розвитку національних технологій штучного інтелекту.

  • Як може завершитися існування Всесвіту: науковці назвали три головні сценарії

    Як може завершитися існування Всесвіту: науковці назвали три головні сценарії

    Попри значний розвиток науки, питання про кінець Всесвіту залишається відкритим. Дослідники розглядають три основні сценарії, за якими може завершитися його існування: велике замерзання, великий розрив і велике стиснення. Усі ці гіпотези базуються на сучасних знаннях про розширення Всесвіту після Великого вибуху, що стався приблизно 13,8 мільярда років тому.

    Один із найбільш імовірних варіантів — велике замерзання, або так звана теплова смерть. У цьому сценарії Всесвіт продовжує розширюватися, галактики віддаляються одна від одної, а нові зорі перестають утворюватися. З часом усі наявні зорі згасають, і космос перетворюється на холодний, темний простір із мінімальною енергією. Це повільний процес без катастрофічних подій, але з повним згасанням будь-якої активності.

    Інший варіант — великий розрив. Він передбачає, що розширення Всесвіту не просто триватиме, а прискорюватиметься. У певний момент сила цього розширення перевищить гравітацію. У результаті почнуть руйнуватися спочатку галактики, потім зоряні системи, планети і навіть найдрібніші частинки матерії. Це один із найрадикальніших сценаріїв, який означає повне знищення структури Всесвіту.

    Третя гіпотеза — велике стиснення. Вона базується на припущенні, що розширення Всесвіту з часом може зупинитися і змінитися на зворотний процес. Тоді гравітація почне стягувати галактики назад, поки вся матерія не зосередиться в одній надщільній точці. Деякі теорії допускають, що після цього може статися новий Великий вибух, започаткувавши новий цикл існування Всесвіту.

    Важливу роль у цих процесах відіграє темна енергія, яка становить більшу частину Всесвіту і впливає на швидкість його розширення. Однак її природа досі залишається невідомою, що ускладнює точне прогнозування майбутнього космосу.

    На сьогодні жоден із цих сценаріїв не має остаточного підтвердження. Науковці продовжують дослідження, щоб краще зрозуміти механізми, які визначають долю Всесвіту.