Економіка

У рамках проєкту "PEACE in Ukraine" Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. "Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України", – зазначила вона. "Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання", – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту "PEACE in Ukraine". Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.

Кабінет Міністрів прийняв важливе рішення щодо підтримки вітчизняного виробництва шляхом запуску національної програми "Зроблено в Україні". Згідно з цим рішенням, українські підприємства отримали можливість безкоштовного використання торговельної марки "Зроблено в Україні", що засвідчує походження їхньої продукції. Ця ініціатива підтверджена Урядовою постановою № 197, яка також передбачає державну реєстрацію цієї марки та розроблення технічного стандарту для її використання.

Уряд також вирішив впровадити національну платформу "Зроблено в Україні" та затвердити знак маркування "Зроблено в Україні", що сприятиме популяризації вітчизняних товарів та послуг. Очікується, що ці кроки сприятимуть зростанню споживчого попиту на українську продукцію, створенню нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету. Програма також передбачає можливість часткової компенсації для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

Уряд акцентує на тому, що ця ініціатива не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає стимули для розвитку українських підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це важливий крок для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва, що є пріоритетом для уряду. Програма "Зроблено в Україні" є новим засобом взаємодії держави і бізнесу, спрямованим на відновлення та розвиток підприємництва в Україні.

• Український уряд запустив національну програму "Зроблено в Україні" з метою підтримки вітчизняного виробництва.

• Згідно з цією програмою, підприємства мають право безкоштовно використовувати торговельну марку "Зроблено в Україні".

• Уряд також затвердив зображення торговельної марки і розпочав процедуру державної реєстрації цієї марки.

• Очікується, що програма "Зроблено в Україні" сприятиме зростанню споживчого попиту на українську продукцію та створенню нових робочих місць.

• Уряд також планує запустити національну платформу "Зроблено в Україні" та надати часткову компенсацію для українців за покупку вітчизняних товарів та послуг.

• Програма "Зроблено в Україні" є важливим кроком для стимулювання внутрішнього попиту та розвитку національного виробництва в Україні.

Уряд України впроваджує нову стратегію оподаткування, спрямовану на реформування системи оподаткування ФОПів. Ця ініціатива обговорюється в суспільстві та викликає живу дискусію. Згідно з цією стратегією, можливе припинення спрощеної системи оподаткування, що ставить під питанням майбутнє багатьох українських ФОПів. Причини цієї ініціативи пов'язані з потенційними ризиками, що несе спрощена система, такими як зменшення податкових надходжень до бюджету через необов'язковість участі, можливість заниження податкових зобов'язань та нерівні умови конкуренції для добросовісних підприємців. Уряд прагне зменшити торгівлю контрафактним та контрабандним товаром шляхом впровадження більш прозорої системи оподаткування. Це рішення стає відповіддю на потребу забезпечення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності та зменшення тіньової економіки.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року орієнтується на реформування спрощеної системи оподаткування з метою збільшення податкових надходжень. Протягом трьох років передбачається перехідний період, під час якого ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть збільшуватися до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%) з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде введена заборона залишатися на спрощеній системі оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу з об'єднаною другою та третьою групами, сплачуючи податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Для "спрощенців" буде обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій, а поріг реєстрації платником ПДВ буде застосовуватися до всіх. Експерти з Київської школи економіки позитивно оцінюють урядові ініціативи, бачачи у них спрямованість на збільшення податкових надходжень. Однак вони також підкреслюють необхідність припинення зловживань, зокрема використання "спрощенки" для оптимізації податків. Старший юрист компанії Arzinger, Денис Ерсой, вважає, що запропоновані у Національній стратегії доходів реформи спрощеної системи оподаткування спрямовані на збільшення податкових надходжень в умовах великих витрат на війну та затримок з міжнародною допомогою. Проте деякі заходи можуть збільшити адміністративне навантаження на добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Неправильне впровадження правил товарного обліку та встановлення низького порогу для реєстрації платником ПДВ можуть посилити тиск на малі бізнеси та приватних підприємців.

Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії "Winner", висловлює радикально негативне ставлення до урядових ініціатив щодо "спрощенців" і фізичних осіб-підприємців. За його словами, запропоновані зміни, викладені в Стратегії доходів, насправді націлені на знищення малого та середнього бізнесу, що може призвести до посилення впливу великих корпорацій. Ця ініціатива спрямована на вирішення проблеми приховування обсягів оборотів великими компаніями за рахунок добросовісних "спрощенців". За думкою Яська, такий підхід може призвести до втрати країною частини підприємців, оскільки робота як фізична особа-підприємець може стати невигідною.

Урядова Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування спрощеної системи оподаткування для ФОПів. Пропоновані зміни передбачають зростання ставок єдиного податку для підприємств третьої групи з метою поступового переходу на загальну систему оподаткування. Фізичні особи-підприємці об'єднаються в одну групу та сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу за диференційованою шкалою ставок. Нові ініціативи спрямовані на збільшення податкових надходжень, але викликають суперечки серед експертів. Деякі вважають їх раціональними, оскільки спрощення оподаткування може призвести до втрати податкових надходжень через обхідні схеми. Проте існує опасність, що нові правила можуть створити додаткове адміністративне тягар для добросовісних платників податків і підірвати концепцію спрощеної системи оподаткування. Важливо забезпечити баланс між бажаним збільшенням податкових надходжень і запобіганням негативних наслідків для малого та середнього бізнесу.

Енергетична криза: підйом цін на паливо по всій Україні

• Польська блокада українського кордону призвела до серйозного зростання цін на паливо в Україні, зокрема на автогаз та дизельне паливо.

• Прогнозується подальше підвищення цін на паливо, зокрема на бензин, через зростання цін на нафту на світовому ринку.

• Ситуацію ускладнює також військова активність Російської Федерації, яка наносить удари по складах та місцях зберігання палива в Україні.

• Проблеми з дефіцитом і подорожчанням палива можуть мати серйозний вплив на сільське господарство та економіку України, зокрема під час початку посівної кампанії.

• Для вирішення цих проблем необхідно вжити ефективних заходів, включаючи пошук альтернативних шляхів постачання палива, зміцнення енергетичної безпеки та впровадження заходів контролю за цінами на паливо.

У країні британській принцеса Беатріс – дитина князя, другого сина покійної великої королеви Єлизавети II. Вона знайома з величними балами та світськими раутами, розташована в замку, оточена усіма привілеями королівської сім'ї. У світі незалежності та замків є своя Беатріса, донька Миколи Греченюка, колишнього депутата від села Підвиноградів на Закарпатті. Хоча її батько має селянські корені, але Беатриса не знає браку розкошів, прикрас та розваг. Зазвичай вона насолоджується курортами світового рівня та має власні замки, які прикрашають закарпатські простори.

Беатриса Миколаївна Греченюк – дівчина, яка може похвалитися не тільки багатством, але і статусом світської особи. Її батько, Микола Греченюк, здобуває перемоги в тендерах, які стосуються ремонту та догляду за дорогами у Виноградівському районі Закарпатської області. Саме він є власником ФОПу та завойовує першість у державних конкурсах. Завдяки своєму бізнесу та депутатській діяльності в сільській раді, Греченюк має можливість надавати свої послуги та розкривати потенціал розвитку свого села.

Саме село Підвиноградів, де проживає родина Греченюків, є відоме своїми особливостями та багатством. Воно розташоване поруч з угорським та румунським кордонами, зібравши навколо себе неймовірний ансамбль розкоші та смаку. Журналісти "Української правди" зняли сюжет про найбагатше ромське поселення Закарпаття, яке вразило світ своєю розкішшю та архітектурними перлинами. Серед них – будівлі з мармуровими колонами, золотими воротами та вежами, що створюють неповторну атмосферу розкішного життя.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові принаймні чотири земельні ділянки. Це було реалізацією їхнього права на безоплатне землеволодіння, що гарантоване кожному громадянину згідно з Конституцією. Сільська рада прийняла рішення виділити ділянки на ім'я Беатриси Миколаївни Греченюк (дочка), Михайла Васильовича Греченюка (брат), Михайла Михайловича Крайнера (за даними ЗМІ, водія Греченюка) та Маріанни Олександрівни Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси стосовно виділення цих земель тривали до 2021 року, але зазначені особи відстояли своє право на землю.

Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Власність Беатриси Миколаївни складається з трьох ділянок та власного маєтку. Крім ФОПу, Микола Греченюк також є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому вдається участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь принаймні в 124 конкурсах і виграла підряди на суму близько 370 млн гривень. Хоча ці суми можуть здаватися не дуже великими порівняно з іншими "тендерними воротилами", але це не заважає Беатрисі Греченюк жити в розкоші. Вона розміщує у своєму Instagram фотографії з Hermes, автомобілями Porsche та відпочинком у Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірських курортах, а також прикрасами від найдорожчих брендів світу.

На її сторінці також з'являються фотографії з подругами, серед яких сестра опального військового Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги. Навіть ненависть між родинами Петьовків та Балогів не заважає їм керувати рідним краєм з величністю. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний будинок, дизайн якого, за її словами, вона сама створила. Іншим бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де пропонуються розкішні страви та вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який займається автобізнесом і у 2022 році невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні того ж року, коли Росія вторглася на територію України, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати його синові дозвіл на виїзд за кордон на 3 місяці. Підтримано це прохання було заявкою, що Андрій Петьовка є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". У списку осіб, для кого був зроблений запит на виїзд, також фігурував і Микола Греченюк, сват Петьовки. Щодо цього факту національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте після запевнень, що як син, так і сват повернулися до України після волонтерської місії, НАЗК припинило переслідування щодо них.

У липні 2022 року, коли діяли згадані вище дозволи на виїзд, Беатриса Греченюк народила доньку, тому можна припустити, що у цей час батько і чоловік просили дозвіл на виїзд не для волонтерства, а для покупки подарунків на родинне свято. Однак насправді, в розкішну подорож, як свідчать фотографії з Instagram, Беатриса Греченюк вирушила у вересні 2023 року, разом із своєю дочкою, а можливо, і чоловіком, у Італію. І це не просто відпочинок в готелі, а проживання у справжньому палаці. Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота і інших дорогоцінностей.

Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж доньки колишнього сільського депутата та дружини сина народного депутата, здивує навіть найвідоміших світських левиць світу. Це варто розглянути, можливо, чи не фінансується все це благополуччя за рахунок контрабанди, яка масово ввозиться через Закарпатську область. Адже саме Закарпаття є лідером серед областей України з постачання незадекларованих товарів.

У висновку, зазначена стаття розкриває складний механізм взаємодії влади, бізнесу та суспільства на прикладі конкретних осіб і подій. Вона вказує на можливі порушення законодавства та етичних норм з боку політичних діячів та їхніх родичів, а також на можливу зловживання владою для особистих цілей. Крім того, стаття ставить під сумнів легітимність джерел доходів окремих осіб та висуває гіпотезу про зв'язок їхнього благополуччя з можливою контрабандою та іншими нелегальними діями. Таким чином, текст спонукає до подальшого дослідження та відкритого обговорення проблеми корупції та недодержання закону в українському суспільстві.

Беатриса Греченюк: Принцеса Закарпаття, Що Підкорила Королівські Розкоші

Беатриса Миколаївна Греченюк, несучи у своїй ДНК гордість сім'ї і талант успішної дочки, стоїть на перехресті двох світів — світу простого селянина і світу королівських прикрас. Її життя — це витончене поєднання розкішної аристократичності та прозорої працьовитості, яка стала основою багатства її батька, Миколи Греченюка.

У своїх замислах та мріях Беатриса подібна на свою імпозантну родичку, принцесу Беатріс з Великої Британії. Вона перетворює село Підвиноградів у справжній королівський замок, який здатен зігріти серця своїми мармуровими стінами та арочними вікнами. Не оминула увагою і пафосну ромську частину міста, що збудована на рівні з найвидатнішими резиденціями світу. Велич та багатство Підвиноградіва порівнюють з київською Конча-Заспою та підмосковною Рубльовкою, а розкішність його образу здатна зачарувати кожного, хто ступить на його благородну територію.

Микола Греченюк, колишній сільський депутат, став втіленням успіху для селянського середовища, здійснивший неймовірний стрибок у світ королівських розкошей. Його перемоги в державних тендерах стали легендою, а фірма ФОП Греченюка перетворилася на символ благополуччя та успіху в Закарпатті. Він, подібно до казкового лицаря, виборов тендери на капітальний ремонт доріг та прибирання снігу, даруючи затишок та безпеку місцевому населенню.

Своєю трудовою працею та пильною увагою до деталей він здобув довіру та повагу, яка стала основою для його фінансових успіхів та відкриття дороги до королівських розкошей для його доньки. І хоча їхнє життя може здатися казковим, воно пронизане працьовитістю, вірою в себе та безмежними можливостями, які вони створюють для себе та свого оточення.

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. За даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є власником автобізнесу та, за словами, невдало спробував балотуватися від партії «Рідне Закарпаття» в Мукачевому. У червні 2022 року, коли загострення війни Росії проти України драматично посилилося, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для сина Андрія перепустку на виїзд за кордон на термін трьох місяців. Згадувалося, що Андрій Петьовка, схоже, був волонтером від Благодійного фонду «Наша паляниця». У списку осіб, для яких Василь Петьовка просив дозвіл, також фігурував його сват Микола Греченюк. З приводу цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після завірень, що як син, так і сват повернулися в Україну з волонтерською місією, НАЗК припинило переслідування щодо нього. У липні 2022 року, коли були дійсні вищезазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку, і, можливо, саме тоді батько та чоловік просили дозвіл на виїзд за кордон, можливо, для закупівлі подарунків на родинне свято. Однак у вересні 2023 року, як свідчать її пости в Instagram, Беатриса відправилася в Італію. І не просто в якийсь готель, а в справжній палац. Представники Закарпаття завжди вражали своїм бажанням до розкішів, позолоти та інших примх. Але те, що можна побачити на її сторінках у соціальних мережах, навряд чи залишить байдужими найвідоміших світських левиць світу. Варто задуматися, чи все це багатство не набуте за рахунок контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область. Відомо, що саме Закарпаття є лідером серед областей України за поставками незадекларованих товарів.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків.

По-перше, стаття розкриває складну мережу зв'язків та впливів в Закарпатській області, де особи з політично-бізнесових сімей володіють значними ресурсами та впливом.

По-друге, вона відображає проблему корупції та використання політичного впливу для особистих цілей, як це було з намаганням отримати перепустки за кордон для членів впливових родин за підтримки влади.

По-третє, стаття ставить під сумнів джерела походження розкішних майнових активів та подорожей осіб, що показують їх у соціальних мережах, інсинуючи можливе зв'язок з контрабандою та іншими сумнівними діями.

Отже, стаття свідчить про необхідність підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією в українському суспільстві, а також про важливість створення ефективних механізмів контролю за діяльністю владних осіб та їхніх родин.

Замок і Селянин: Беатриса Греченюк, що має стільки ж розкоші, скільки і привілеї принцеса, та її тато, колишній депутат Микола Греченюк, який домагається перемог у державних тендерах і підкорює Закарпатські дороги

Привілеї та Підземлі Закарпаття: Колишній депутат Микола Греченюк та його Родина

Тайниця Розкоші та Заможності: Інсайди у Родині Греченюк-Петьовка

У вищезгаданій статті розкрито історію та активності сім'ї Греченюк-Петьовка, яка привертає увагу громадськості своїми діями та зв'язками. Аналізуючи події, можна зробити висновок про широкий спектр діяльності членів цієї родини, яка включає політику, бізнес, волонтерство та розкішне споживання. Їхні дії та зв'язки, які часто знаходять відображення в соціальних мережах, викликають певні сумніви та зацікавленість у громадськості щодо джерел їхнього благополуччя та можливих зв'язків з контрабандними схемами. Такі ситуації підносять питання про прозорість та етичність поведінки осіб, які мають вплив у громадському житті, і підкреслюють важливість боротьби з корупцією та зловживанням владою.

Україна: Фінансова міцність та виклики бізнесу

У 2022-2023 роках, незважаючи на повномасштабну війну, Україна продемонструвала вражаючу фінансову міцність. Ріст державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для підтримки армії та економіки.

Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає національну єдність та довіру до майбутнього країни.

Проте, українські бізнесмени висловлюють занепокоєння стосовно пропозицій Міністерства фінансів щодо податків, спірність яких може ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Вимагається перегляд цих пропозицій та кадрові зміни у відомстві для забезпечення стабільності та ефективності державних фінансів.

• Україна за період 2022-2023 років продемонструвала значний економічний розвиток, незважаючи на складні умови повномасштабної війни.

• Зростання державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для потреб Збройних Сил.

• Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає довіру до майбутнього країни та національну єдність.

• Проте, існують певні виклики, зокрема, стосовно пропозицій щодо податків, які можуть ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Звернення бізнесу до владних структур щодо перегляду цих пропозицій та кадрових змін у відомстві є доцільним.

• Загалом, ефективне управління фінансовими ресурсами та співпраця між державою та бізнесом є ключовими для забезпечення стабільності та успіху країни навіть у складних умовах війни.

Українські авіаційні служби, згідно з висловленням голови Державіаслужби України, Олександра Більчука, розраховують витратити місяць на підготовку для відновлення пасажирських перевезень після отримання дозволу на польоти. На щастя, аеропорти у Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, що значно спростить підготовку до прийому літаків, і, за оцінками, знадобиться всього лише три тижні на цей процес.

Вже зараз зарубіжні низькобюджетні авіакомпанії висловлюють готовність зайти на український ринок, проте експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Велика кількість пілотів, що працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити свої навички та кваліфікацію через відсутність польотів.

Більчук наголосив на необхідності проведення системи продажів та проходження аудиту аеропортів для відновлення комерційних польотів. Також було висловлено стурбованість станом українських авіакомпаній, які є важливим складовим фактором економіки країни. Заклик до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами також лунає перед відновленням польотів.

Державіаслужба зараз проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів і оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

У висновку важливо відзначити, що відновлення польотів з України є складним процесом, який потребує часу та уважної підготовки. Головними факторами, які впливають на цей процес, є безпека польотів, стан українських авіакомпаній, готовність аеропортів та пілотів до відновлення роботи в умовах підвищеного ризику.

Державні авіаційні служби України планують провести необхідні заходи для забезпечення безпеки польотів та роблять аналіз повітряного простору. Потрібно також враховувати можливий відхід пілотів та необхідність сертифікації інфраструктури аеропортів.

Загалом, хоча відновлення польотів є складним завданням, але з правильною координацією та підготовкою з боку відповідних органів та компаній, цей процес може бути успішно реалізований для забезпечення безпечних та ефективних пасажирських перевезень.

У п’ятницю, 23 лютого, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про впровадження "Плану взаєморозуміння" щодо розблокування кордону з Польщею. Цей план передбачає реалізацію "болісних для нас компромісів" з метою полегшення економічних та торговельних обмежень, які виникли через блокаду кордону. Проблема цієї блокади має негативний вплив на економіку обох країн, що вимагає розумних рішень та конструктивного підходу для вирішення.

У межах "Плану взаєморозуміння" запропоновано кілька кроків, включаючи обмеження аграрного експорту до Європейського Союзу, проведення скринінгу якості української агропродукції, заклик до Польщі приєднатися до звернення щодо припинення російського аграрного експорту до ЄС, створення "Тристороннього штабу" для швидкого вирішення питання блокади кордону, а також вирішення питання пропуску на кордоні різних груп товарів.

Прем’єр-міністр відзначив, що такий план є справедливим та вигідним для обох сторін, і закликав до встановлення конструктивного діалогу для його успішної реалізації.

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запровадження "Плану взаєморозуміння" для розблокування кордону з Польщею, викликаного "болісними компромісами". Цей план передбачає серію кроків, спрямованих на полегшення економічних обмежень та підтримку торгівлі між країнами. Зазначено, що блокада кордону негативно впливає на обидві економіки, тому необхідне швидке та ефективне рішення проблеми. "План взаєморозуміння" включає обмеження аграрного експорту до ЄС, вирішення питання якості української агропродукції, спільний звернення до Європейської комісії щодо припинення російського аграрного експорту, створення "Тристороннього штабу" та розв’язання питання пропуску на кордоні. Шмигаль закликав до конструктивного діалогу для успішної реалізації цього плану.