Економіка

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

З 27 листопада, коли офіційний курс долара вперше за кілька місяців перевищив 41,5 грн, рекордні значення було зафіксовано вже вісім разів. Останнє максимальне значення (41,9 грн) діяло лише добу – 19 грудня.

Проте подібні зміни не є причиною для паніки. Як зазначають експерти, коливання курсу – це звичайне явище в умовах режиму керованої гнучкості, який запровадив НБУ.

Голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошує, що уряд ще під час розрахунків бюджету на 2024 рік передбачав девальвацію гривні приблизно на 10%. На кінець року курс прогнозувався на рівні 42,1 грн/долар.

Таким чином, запас для зростання ще є, проте такі зміни є частиною очікуваного сценарію, а не ознакою кризи.

Попри рекордний офіційний курс, готівковий долар вже давно перевищив ці показники. Наприклад, у пунктах обміну валют курс часто значно вищий через ринкові фактори, включаючи попит і пропозицію.

Прогнозувати подальші зміни складно, однак експерти зазначають, що після стрибків курс нерідко йде вниз. Наприклад, після досягнення рекорду 4 грудня (41,93 грн) курс знизився до 41,44 грн.

Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ, раніше пояснював: зміна курсу – це природний процес у сучасних умовах. Регулятор заздалегідь попереджав про можливі коливання.

Сьогодні головним завданням НБУ є збереження стабільності фінансової системи, що передбачає контроль над інфляцією та своєчасну реакцію на зміни економічної ситуації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Києві продовжує зростати попит на оренду житла, що призводить до значного підвищення цін. Зокрема, ціни на бюджетні варіанти оренди піднялися з 6 до 8 тисяч гривень, але навіть за цією ціною пропозицій практично немає. Причиною такої ситуації є повернення великої кількості людей до столиці після переміщення через війну, а також внутрішні переселенці та студенти, що активно поповнюють ринок. Крім того, відновлення економічної стабільності та зростання зарплат у столиці також сприяють підвищеному попиту.

Середні ціни на однокімнатні квартири в Києві досягли 16 тисяч гривень на місяць, тоді як двокімнатні орендуються за 17-19 тисяч, а трикімнатні стартують від 20 тисяч. Водночас сегмент елітної оренди також переживає підйом. Попит на преміумклас квартири зріс на 50%, і тепер однокімнатні апартаменти в центральних районах столиці можуть коштувати до 50 тисяч гривень.

Окрім зростання цін, змінилися й вимоги орендарів до житла. Через перебої з електропостачанням багато хто шукає житло, обладнане генераторами та автономними системами енергопостачання. Особливо популярними стали квартири з газовими плитами та хрущовки, що забезпечують більший комфорт в умовах відключень енергії.

За прогнозами рієлторів, ціни на оренду житла в Києві продовжуватимуть зростати, особливо в сегменті багатокімнатних та елітних квартир. Очікується, що нижня планка оренди в бюджетному сегменті може піднятися до 10 тисяч гривень до весни 2025 року. Це може призвести до переміщення частини орендарів у приміські райони, де ціни поки що залишаються більш доступними.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Єгор Перелигін, генеральний директор української гірничодобувної компанії UMCC Titanium, зазначає, що українські літієві родовища наразі не готові до розробки. Серед основних проблем – висока собівартість видобутку через шахтний спосіб розробки, а також неконкурентоспроможна ціна на електроенергію.

“Собівартість видобутку в Україні значно перевищує аналогічні показники в Австралії, Аргентині, Чилі чи Китаї”, – пояснює Перелигін. Крім того, будівництво шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів вимагає сотень мільйонів доларів інвестицій, а спорудження електрохімічного заводу – близько мільярда доларів.

Одним із найперспективніших українських родовищ літію вважалося Шевченківське родовище на Донеччині. Однак через війну його розробка стала неможливою: фронт підійшов впритул, і російські війська продовжують наступати. Навіть за сприятливих умов собівартість видобутку залишалася б надзвичайно високою.

Навіть якщо вирішити внутрішні проблеми, Україна стикається з жорсткою конкуренцією на світовому ринку. За словами Перелигіна, зараз спостерігається профіцит літію, спричинений надлишком продукції та технологічним домінуванням Китаю.

“Китайські компанії готові працювати у збиток, щоб витіснити конкурентів. Наступні 2-3 роки ціни на літій залишаться низькими”, – прогнозує експерт.

Українська теза “приходьте до нас, у нас є літій” виглядає некоректною, стверджує Перелигін. Родовища не підготовлені, а економічні показники не дозволяють конкурувати з іншими країнами.

Проблема також полягає у відсутності чіткої стратегії розвитку літієвої галузі. Без значних інвестицій, технологічних рішень та конкурентоспроможної інфраструктури Україна ризикує залишитися осторонь глобального “літієвого буму”.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Експерти пояснюють це подорожчання здебільшого збільшенням вартості ключових інгредієнтів:

Водночас, ціна на консервований зелений горошок знизилася на 23% і становить 40 грн за банку.

За підрахунками Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, традиційне новорічне меню для родини з чотирьох осіб цього року обійдеться у 3594,05 грн. Це на 24,8% дорожче, ніж у 2023 році.

Якщо говорити про традиційні різдвяні страви, то їхнє меню, яке включає кутю, узвар, пісний борщ, вареники, тушковану капусту та смажену рибу, коштуватиме 1365 грн. Це аж на 41% більше, ніж минулого року.

Подорожчання святкових продуктів відчутно б’є по гаманцях українців. Однак економні господині можуть адаптувати рецепти або замінити частину інгредієнтів доступнішими варіантами. Наприклад, ковбасу – курячим філе, а дорогий зелений горошок – замороженим.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Встановлено, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір генпідряду на будівництво Подільського мостового переходу вартістю понад 4,3 млрд грн. Протягом 6 років сторонами укладались додаткові угоди, якими збільшувався строк виконання договору та його ціна. Станом на грудень 2024 року за договором сплачено понад 8,7 млрд гривень”, — пояснили суть справи у прокуратурі.

До того ж, Антимонопольний комітет України встановив, що 2 учасників тендеру на проведення будівництва (зокрема і переможець) ще у 2017 році узгоджували свої дії. “Так, учасники тендеру користувались однією IP-адресою та одним пристроєм, комунікували між собою, залучали одну й ту саму уповноважену особу. Таким чином Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що товариства, які брали участь у тендері, мають спільні інтереси та взаємозв’язки”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ці товариства протягом 2022-2023 років намагались оскаржити рішення АКМУ в судах, однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні цих вимог.

Перевіривши усі факти порушень та враховуючи необхідність добудови мосту, що і надалі вимагатиме видатків з бюджету, прокуратура через суд вимагає визнати недійсним договір генпідряду між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватним товариством, що будує міст з 2017 року.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Серед основних партнерів «Бойових птахів» – фірма Roshen, Укренерго, Нафтогаз і Фонд Сергія Притули. Власники – Юрій Добронравін і Дмитро Ковальчук.

Примітно, що компанія володіє корпоративними правами фірми «КрафтЛаб». Один з її власників вказаний Сергій Васильович Руденко, прізвище якого є у базі корупціонерів. Раніше Руденко працював директором кондитерської фабрики Roshen у Києві, яка є одним з основних партнерів у «Бойових птахів».

Як вдалося встановити, власники «Бойових птахів» – Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін – є бенефіціарами компанії «Фромет», зареєстрованої в травні 2024 року. Засновником вказана естонська фірма Electric Wings Group. Однак бенефіціарами останньої є все ті ж Дмитро Ковальчук і Юрій Добронравін. Членом правління є Арно Вайк – гендиректор естонської компанії Threod Systems, що виробляє безпілотники.

Відомо, що продажі його компанії збільшилися втричі. Фірма тісно співпрацює з оборонним відомством Естонії. Це важливе уточнення, тому що особисто Вайк неодноразово стверджував про цінність «кожного євро, що надходить в естонську оборонну промисловість, чи то ззовні, чи то зсередини, безумовно зміцнює нашу обороноздатність, а також економіку Естонії».

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“У принципі, дуже схожий процес, як ось зараз: у нас то атмосферний фронт зі змішаною фазою опадів, то потім знову певне припинення опадів і трошечки прохолодніші ночі з причини прояснень”, – повідомила вона.

Щодо температури, то, за словами синоптикині, вона буде близько нуля градусів, може, невеликий плюс.

“Ми бачимо, що цього тижня тенденція – плюсова температура, а наступного якраз-таки буде десь близько 0 градусів”, – додала експеркта з погоди.

На запитання, якою може бути погода на Новий рік, синоптикиня зазначила, що поки говорити за це трохи зарано.

“Загалом, якщо зазирнути на початок наступного тижня, у нас можуть бути атмосферні процеси з північного заходу. У принципі, вони будуть утримуватися аж до кінця місяця”, – сказала Птуха.

За її словамИ, очікуються чергування: пройде атмосферний фронт, потім знову може бути поле підвищеного тиску і без опадів.

А от чи буде сніговий покрив на свята, залежить від температури. “Якщо температура буде трохи нижче за 0, навіть на 2 градуси опуститься, уже буде і сніг, і сніговий покрив. А якщо вище – усе буде падати й одразу танути”, – пояснила синоптикиня.

19-20 грудня в Україні дещо потеплішає, але вже 20-21 числа температура повітря знову почне знижуватися. Однак, за прогнозом синоптикині Наталки Діденко, сильних морозів в Україні до Різдва не буде.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як зазначено у матеріалах справи, 27 вересня 2024 року на службу на ділянці державного кордону України заступив прикордонний патруль у складі двох військовослужбовців – мешканців Сумської області.

Зв’язок з вказаними військовослужбовцями мав підтримувати Дмитро Д., який знаходився на чергуванні. Кожні 30 хвилин Дмитро Д. мав здійснювати сеанси зв’язку з прикордонниками, які знаходилися на ділянці кордону.

Однак згідно з матеріалами справи, Дмитро Д. сеанси зв’язку не здійснював, але відповідні формальні записи про сеанси зв’язку в робочому зошиті прикордонного наряду зробив.

Аж раптом 27 вересня прикордонний наряд до місця розташування підрозділу не повернувся – скоріш за все, близько 00:50 обидва прикордонники втекли на територію сусідньої країни.

На думку командування, Дмитро Д. порушив вимоги «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил і наказу по прикордонному загону «Про організацію оперативно-чергової служби у 2024 році».

Дмитро Д. свою провину не визнав. На свій захист він пояснив, що 26-27 вересня, коли він здійснював обов’язки з чергування, у нього було велике навантаження, через що вийти на зв’язок з прикордонним нарядом йому вчасно не вдалося. Фізично завадити втекти своїм колегам по службі він у будь-якому разі теж не міг.

Дмитро Д. додав, що у час, коли він, на думку командування, мав здійснити сеанс зв’язку з прикордонним нарядом, у нього взагалі мав бути час для відпочинку, але при цьому у 00:08 27 вересня він все ж здійснив сеанс зв’язку з нарядом.

Також Дмитро Д. звернув увагу, що як виявилося вже під час службового розслідування інциденту, обидва прикордонники були прикомандировані до відділу прикордонної служби та давно знайомі між собою, при цьому раніше вони вже двічі намагалися незаконно перетнути державний кордон.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Дмитро Д. все ж дійсно допустив порушення відомчих інструкцій і наказів, а відтак його провина у недбалому ставленні до військової служби є доведеною.

3 грудня Рахівський райсуд Закарпатської області притягнув Дмитра Д. до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 тис. гривень.