Категорія: Економіка

  • Мережа “Галя Балувана” розширює свою присутність, представившись на американському ринку під назвою Multi Cook

    Мережа “Галя Балувана” розширює свою присутність, представившись на американському ринку під назвою Multi Cook

    Мережа “Галя Балувана” з України висувається на американський ринок під ім’ям Multi Cook, повідомив Володимир Матвійчук, власник компанії. Перший магазин був відкритий у Філадельфії.

    “Тепер ви матимете можливість смакувати неперевершені українські страви, такі як вареники, пельмені, чебуреки та багато інших”, – написав він.

    На початку своєї історії “Галя Балувана” успішно охопила український ринок за умов франшизи, а тепер розширює свою діяльність і на американський ринок під новим ім’ям Multi Cook.

  • Плани ООН на 2024 рік: $3 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    Плани ООН на 2024 рік: $3 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    У 2023 році місія ООН витратила 3 мільярди доларів на гуманітарну допомогу Україні, і така сама сума планується витратити і в 2024 році. Про це повідомив представник Управління ООН з координації гуманітарних справ, Савіано Абреу.

    “Незважаючи на те, що рівень допомоги в Україні зменшився, не можна сказати, що підтримки було недостатньо. Початком 2023 року нам було необхідно 3,9 мільярда доларів США. Зараз нам надійшло близько 3 мільярдів доларів фінансування, включаючи 2,5 мільярда, які були виділені в рамках звернень гуманітарних організацій за фінансовою підтримкою, спільно з агентствами ООН, неурядовими, місцевими та міжнародними організаціями в Україні”, – зазначив Савіано Абреу.

    За інформацією організації, у 2024 році допомога буде потрібна близько 40% населення України, що становить приблизно 14,6 мільйонів осіб.

  • ГЕС І ГАЕС в країні підняли виробіток електроенергії на рівень, аналогічний паводковому

    ГЕС І ГАЕС в країні підняли виробіток електроенергії на рівень, аналогічний паводковому

    У зв’язку з надзвичайно високим попитом на електроенергію, що встановив рекордні показники, пресслужба Укргідроенерго повідомила, що генерація електроенергії на гідроелектростанціях (ГЕС) та гідроакумулюючих електростанціях (ГАЕС) відбувається на рівні, схожому до активної фази роботи в період повені. У наявності 85 гідроагрегатів, які працюють на ГЕС та ГАЕС, частина з них пройшла як капітальні, так і поточні ремонти.

    У звіту зазначено, що у зв’язку з раптовим похолоданням, яке тривало два дні, споживання електроенергії досягло рекордних значень, і гідроелектростанції Укргідроенерго працюють на повну потужність під час пікових годин споживання. Зазначено, що виробіток електроенергії за цей період аналогічний активній фазі проходження повені.

  • Ще одна німецька оборонна компанія розпочинає будівництво сервісного центру для ремонту бронетехніки в Україні

    Ще одна німецька оборонна компанія розпочинає будівництво сервісного центру для ремонту бронетехніки в Україні

    Фірма Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft, німецький виробник бронетехніки, розпочала будівництво центру з ремонту бронетехніки в Україні. Про це повідомив Маркус Фабер, депутат Бундестагу, у своєму пості в соціальних мережах.

    “На заході України FFG – Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft – будує ремонтний центр для бронетехніки, яка потребує ремонту, наприклад Leopard 1, які вона постачала”, – зазначив політик від Вільної демократичної партії.

    Фабер відзначив, що для України це призведе до значного підвищення ефективності, оскільки тепер не буде потрібно витрачати великі кошти на транспортування пошкодженої техніки за кордон, і військові матимуть можливість навчати своїх механіків безпосередньо на місці.

    Депутат Фабер вже відвідав місце майбутнього центру та висловив подяку FFG Ukraine за розуміння та важливу роботу. Він також висловив підтримку посиленню військової допомоги Україні та закликав передати Збройним Силам України ракети Taurus для зменшення агресивних можливостей противника.

  • Укрзалізниця поділилася досягненнями програми “Безбар’єрна залізниця” за 2023 рік

    Укрзалізниця поділилася досягненнями програми “Безбар’єрна залізниця” за 2023 рік

    Укрзалізниця повідомляє, що подорож залізницею для українців із певними обмеженнями здоров’я тепер стала значно спрощеною завдяки успішній реалізації програми “Безбар’єрна залізниця” у 2023 році. Перевізник впровадив понад сотню аналогічних ініціатив по всій країні, спрямованих на полегшення доступу до вокзалів.

    Внаслідок впровадження заходів з програми, вокзали стали більш доступними, оскільки було прийнято рішення знизити квиткові каси та облаштувати пандуси спуску та автоматизовані двері. На головному вокзалі столиці встановлено два нові ліфти для осіб з обмеженою мобільністю, що полегшує їхнє переміщення до першого перону.

    Рухомий склад також був модернізований: тепер усі електропоїзди оснащені пандусами та визначеними місцями для осіб з інвалідністю, які використовують крісла з колесами.

    Укрзалізниця вже запустила нові послуги у минулому році, включаючи замовлення спеціальних вагонів онлайн для осіб з інвалідністю та вдосконалений механізм отримання послуги “вокзальний помічник” для їхнього супроводу.

  • Голова комітету ВР з енергетики пояснив, чи будуть планові відключення світла

    Голова комітету ВР з енергетики пояснив, чи будуть планові відключення світла

    Планові відключення електроенергії в Україні цієї зими на даний момент не застосовувалися, проте голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус вказав, що у випадку масованих ракетних атак та значних пошкоджень інфраструктури можливе їхнє відновлення.

    “Є імовірність, але вона достатньо низька. Ця імовірність залежить від того, якими будуть ракетні атаки на українську енергосистему. Тому повністю виключати таке, мабуть, неможливо. Якщо буде масована атака з десятками ракет та дронів на наші енергооб’єкти, то імовірність цього існує,” – заявив він.

    Герус наголосив, що на сьогоднішній день ми майже в середині січня, і обійшлися без планових відключень. Робота націлена на те, щоб уникнути таких ситуацій у майбутньому. “Зараз так просто вразити наші енергооб’єкти не вдасться. У нас є певний запас міцності та енергообладнання. Тому імовірність відключень є, але досить низькою,” – додав він.

    За даними оновленого прогнозу Національного банку України, дефіцит потужностей з виробництва електроенергії може скласти 5% наприкінці 2023 року та на початку 2024 року. Однак з урахуванням імпортних постачань його вплив на економіку буде незначним.

    Голова “Укренерго” Володимир Кудрицький вказав, що енергетичні об’єкти України забезпечені трьома рівнями захисту від ракетних атак і дронів.

    За даними опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, майже три четверті (74%) українців готуються до можливих проблем з енергопостачанням взимку. Проте вони також висловлюють оптимізм щодо того, що ситуація буде кращою, ніж у попередньому році.

    Зараз ситуація щодо можливих відключень визначається рядом факторів, таких як ракетні атаки та загрози безпеки енергетичної інфраструктури, і подальші заходи будуть призначені для забезпечення надійності та стійкості енергетичної системи України.

  • Блокування кордону поляками завдало збитків українській економіці на $160 мільйонів

    Блокування кордону поляками завдало збитків українській економіці на $160 мільйонів

    Національний банк України (НБУ) опублікував свій січневий макроекономічний та монетарний огляд, в якому зазначено ключові події, що впливають на економіку країни. Однією з основних тем є втрати, які Україна зазнала через блокаду кордону з боку Польщі.

    1. Втрати на експорті: В листопаді через блокаду окремих наземних пунктів пропуску на заході України країна втратила на експорті приблизно $160 мільйонів. Це стосується передусім постачань автотранспортом оброблених харчових продуктів, деревини та промислових виробів. Активізація постачань за морським маршрутом частково нейтралізувала негативний вплив блокади, сприяючи росту загальних обсягів експорту.
    2. Втрати на імпорті: Відсутність можливості використовувати польський кордон та загроза аналогічних проблем на кордоні із Словаччиною призвели до оцінених втрат українських імпортерів у розмірі $700 мільйонів. Найбільше це відчули закупівлі продукції машинобудування, хімічних речовин та споживчих товарів. Імпорт нафтопродуктів зміг переорієнтуватися на залізничні перевезення, збільшивши закупівлі на 12%.
    3. Дефіцит робочої сили: Українському бізнесу вистачає робочих рук, і виникають диспропорції між кількістю вакансій та рівнем подання резюме. Особливий дефіцит відзначається у регіонах, особливо в галузях торгівлі та медицини.
    4. Зростання кількості мігрантів: Протягом грудня 2023 року кількість українських мігрантів зросла на 30 тисяч осіб, досягнувши позначки 6,34 мільйонів. Найбільше статусів тимчасового захисту видали в Німеччині (1,2 млн), Польщі (0,95 млн) та Чехії (0,4 млн). Зазначається, що українці, які перебувають за кордоном, демонструють високий рівень адаптації, зокрема у Чехії.

  • Економіст Андерс Аслунд: Україні необхідно спиратися на приватний сектор для відновлення країни

    Економіст Андерс Аслунд: Україні необхідно спиратися на приватний сектор для відновлення країни

    У своїй останній колонці економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council, Андерс Аслунд висловив думку, що Україні для відновлення країни необхідно активно залучати приватний сектор. За його словами, коштів платників податків недостатньо для фінансування значної частини відновлення України.

    Економіст вказав, що вже проведено численні інвестиційні конференції щодо відновлення України, на яких обговорювалася необхідність сприяння приватному сектору. Учасники таких заходів вбачають, що платники податків не зможуть фінансувати величезні суми, необхідні для відновлення країни.

    Експерт зазначив, що багато українських бізнесменів, навіть попри труднощі в умовах війни, залишаються активними та інвестують у власну країну. Деякі великі українські бізнесмени також надають допомогу Збройним Силам України.

    Аслунд закликав західні уряди та міжнародні фінансові організації розглянути можливості фінансування великих українських підприємств. Він підкреслив важливість підтримки не лише малих та середніх підприємств, але й важкої промисловості, яка, незважаючи на стійкість, потребує фінансування для виживання.

  • Скільки платитимуть українці за світло у 2024 році

    Скільки платитимуть українці за світло у 2024 році

    Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що українці до кінця опалювального сезону продовжать оплачувати електроенергію за діючими тарифами, які становлять 2,64 гривні за кіловат-годину. Він підкреслив, що протягом опалювального сезону 2023/24 підвищення тарифів для населення не планується. Рішення стосується всіх споживачів і не залежить від обсягу споживання електроенергії. У той час, як у країні вже відбулося збільшення вартості житлово-комунальних послуг, збільшення тарифів на електроенергію не передбачається принаймні до кінця опалювального сезону.

    Згідно з інформацією Державної служби статистики, за останній рік тарифи на житлово-комунальні послуги в середньому зросли на 13%, а ціни на електроенергію збільшилися на 69,7%. Попри це, міністр зазначив, що тарифи на електроенергію залишаються сталими до кінця опалювального сезону.

  • Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Угода відповідає вимогам фермерів щодо фінансової компенсації, але не містить обмежень на український імпорт.

    Польські фермери припинили блокування польсько-українського кордону після досягнення угоди з Варшавою, яка відповідала їхнім вимогам, розрядивши суперечку, яка стала першим випробуванням нового уряду прем’єр-міністра Дональда Туска.

    Новопризначений міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський підписав угоду з польськими фермерами про блокування прикордонного переходу з Україною Медика-Шегині ввечері в суботу. Протест, який розпочався більше місяця тому, був скасований 24 грудня після домовленості з урядом, але відновився в середу через недовіру фермерів до угоди.

    Фермери звинуватили новий польський уряд у нездатності захистити їх від імпорту українського зерна, але також вимагали низки заходів фінансової підтримки. Суботня угода нарешті запровадила ці фінансові вимоги, зокрема запуск субсидій на виробництво кукурудзи, збереження сільськогосподарських податків на рівні 2023 року та збільшення пільгових кредитів для ліквідності, але не включала обмеження імпорту з України.

    Ці заходи «будуть реалізовані після завершення законодавчого процесу та отримання схвалення Європейською Комісією», повідомили в польському міністерстві сільського господарства .

    Незважаючи на зняття блокади, протестуючі фермери заявили, що зараз «найголовнішою» вимогою є «обмежити надходження товарів з України». Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив у п’ятницю польським ЗМІ, що вимагатиме обмеження в ЄС таких товарів, як цукор, яйця та птиця з України.

    «Цей імпорт зростає таким чином, що загрожує конкурентоспроможності сектору ЄС, включаючи польське виробництво птиці та цукру», — сказав він. Польський комісар вже конфліктував з іншими членами Європейської комісії щодо повної лібералізації торгівлі з Україною, яку виконавча влада ЄС, як очікується, рекомендує вже наступного тижня.

    «Україна така країна, що вони просто хочуть брати, брати, брати і нічого не віддавати», — сказав POLITICO телефоном у четвер Роман Кондров, один із лідерів протесту, попереджаючи про ризики приєднання країни до ЄС без обмежень.

    Тим часом польські далекобійники продовжують протести, оскільки вони хочуть, щоб уряд припинив дію угоди між ЄС та Україною, яка лібералізувала правила дорожнього транспорту, намагаючись допомогти українській економіці, покаліченій російським вторгненням.

    В основі наративів обох груп лежать сценарії кінця світу про вплив на Польщу того, що Україна одного дня стане членом ЄС. На саміті в грудні лідери ЄС погодилися розпочати переговори про вступ з Україною.