Категорія: Економіка

  • Незважаючи на протистояння МВФ: PINbank в Україні став державним, але що далі?

    Незважаючи на протистояння МВФ: PINbank в Україні став державним, але що далі?

    Український Перший інвестиційний банк (PINbank), який раніше перебував у власності російського бізнесмена та власника ЦСКА Євгена Гінера, тепер націоналізовано в рамках рішення Вищого антикорупційного суду. Фонд держмайна отримав 89% акцій банку.

    Відомо, що Гінер подавав апеляційну скаргу на це рішення до ВАКС, але її залишили без розгляду, а також позбавили права на касацію. Держава, представлена Фондом держмайна, тепер володіє контрольним пакетом акцій PINbank.

    Нещодавно Національний банк позбавив Гінера права голосу за 89% акцій, призначивши цю дію 3 жовтня 2022 року. Це відбулося більш ніж за 7 місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Порівняно з іншими випадками, таким як позбавлення права голосу акціонера “Альфа-Банку” (тепер – Сенс Банк) Михайла Фрідмана, що відбулося 2 березня 2022 року (під час початку вторгнення 24 лютого), влада діяла затримкою.

    За чутками, виниклим на фоні зволікання влади, стало відомо, що існує можливість, що PINbank може залишитися в російській власності.

    Проте так і не відбулося передачі Першого інвестиційного банку (PINbank) у власність держави. 3 жовтня 2022 року Національний банк призначив Гінера відстороненим від управління банком, а 24 жовтня Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення про передачу акцій PINbank Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА), після чого банком почала управляти АРМА.

    Відомо, що у PINbank було припинено всі активні операції, нові кредити не видавали, а керівництво акцентувало увагу на погашенні старих позик і розрахунково-касових операціях клієнтів.

    Офіційної передачі банку у власність держави очікували ще у 2023 році. Рішення Вищого антикорупційного суду на користь Мін’юсту було прийняте 27 лютого, а апеляцію Гінера відхилили 13 березня. Однак влада затягувала процес. Пізніше виявилося, що спробувала узгодити передачу PINbank національному поштовому оператору “Укрпошта”, і гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський не приховував своєї зацікавленості в отриманні банку.

    Незважаючи на категоричне протистояння Міжнародного валютного фонду (МВФ), яке виявилося шляхом опублікованого листа глави місії МВФ в Україні Гевіна Грейса, влада вирішила націоналізувати банк. Грейс наголосив, що передача банку “Укрпошті” порушує меморандум із МВФ і може ускладнити фінансові перспективи України. Зараз в Україні шість банків вважаються державними: Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк і Перший інвестиційний банк.

    Відповідь МВФ на цей крок поки що залишається невизначеною.

  • Ощадбанк виділив рекордний кредит на відбудову “таємного” заводу

    Ощадбанк виділив рекордний кредит на відбудову “таємного” заводу

    “Ощадбанк” розпочав надання багатомільйонного кредиту на реконструкцію одного з руйнованих Росією переробних підприємств. За інформацією пресцентру банку, сума кредиту становить 360 млн гривень, і отримала її неназвана компанія, що є провідним експортером та лідером у виробництві харчових продуктів в Україні.

    Назва позичальника залишається конфіденційною з міркувань безпеки, проте відомо, що отримання кредиту стало можливим завдяки використанню державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” та програми державних гарантій. Заступник голови правління Ощадбанку, Юрій Каціон, розповів, що для здешевлення залучених інвестицій у підприємство використали кілька фінансових продуктів одночасно.

    Цікаво, що позичальник не має заставного майна через повністю зруйновані виробничі потужності. За словами Каціона, цей підхід стає ключовим у цьому проєкті, особливо з огляду на відсутність заставного майна через руйнування виробничих потужностей.

    Очікується, що завдяки отриманому кредиту підприємство відновить виробництво за рахунок обігового капіталу та зусиль компанії. Мета полягає в тому, щоб повернутися до довоєнних рівнів обсягів продукції, які мали значну частку на ринках Європи та світу перед початком війни.

    Кредитування в Ощадбанку під час війни: новий етап у підтримці переробної сфери

    Пресслужба Ощадбанку повідомляє про надання другого гігантського кредиту для переробної сфери в розмірі 360 млн гривень. Ця ініціатива стала продовженням банківської підтримки галузі, оскільки наприкінці минулого року була укладена кредитна угода на відбудову заводу з поглибленої переробки сої та виробництво соєвого протеїнового концентрату з Астартою, що оцінювалася в 60 млн доларів.

    Інші фінансові новини включають ініціативу державного Приватбанку, який планує продати безнадійні кредити своїх клієнтів на суму понад пів мільярда гривень шляхом проведення електронних торгів.

    Також, за інформацією міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у 2024 році виділено 877,5 млн гривень на програму пільгових житлових кредитів для внутрішньо переміщених осіб. Протягом реалізації програми надано 650 кредитів на загальну суму 902,3 млн гривень.

  • Обмеження у ЄС для української продукції: Як це вплине на фермерів і аграріїв

    Обмеження у ЄС для української продукції: Як це вплине на фермерів і аграріїв

    Єврокомісія планує внести зміни до торгового законодавства ЄС, спрямовані на введення обмежень для імпорту української сільськогосподарської продукції до країн, що межують з Україною. За інформацією, отриманою від журналу “Фокус”, українські фермери стоять перед питанням, чи існує реальна загроза блокування української агропродукції в Євросоюзі.

    Віцепрезидент Європейської Комісії з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс заявив, що пропозиція Єврокомісії, ймовірно, міститиме “захисні заходи, специфічні для кожної країни”, що дозволять Брюсселю блокувати імпорт у випадку переповнення ринку певної країни. Додатково, Польща вже досягла певних узгоджень щодо української агропродукції.

    Чи загрожує українській сільськогосподарській продукції обмеження імпорту? Єврокомісія розглядає можливість внесення змін до торгового законодавства ЄС, які можуть вплинути на імпорт української сільськогосподарської продукції до сусідніх країн. У коментарі для Financial Times, виконавчий віцепрезидент Європейської Комісії з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс вказав, що вплив цих заходів на ринок ЄС в цілому поки не є значущим.

    За словами Домбровскіса, нерівномірний розподіл експорту українських сільськогосподарських товарів вже відчувають найбільше сусідні країни, тоді як для ринку ЄС загалом це не становить значних перешкод. Пропозиція, яка охоплює рік і має бути схвалена Європейським парламентом та більшістю країн-членів ЄС, передбачає введення “специфічних захисних заходів” до червня 2025 року.

    Уточнено, що також розглядається можливість встановлення квот на імпорт м’яса птиці, цукру та яєць з України, але поки що жодного остаточного рішення з цього питання не прийнято. Згодом стало відомо, що Польща досягла деяких успіхів щодо обмеження експорту продовольства з України до ЄС.

    Відповідно до Financial Times, Валдіс Домбровскіс повідомив, що пропозиція щодо обмеження українського імпорту буде оголошена до завершення поточного тижня. Ймовірно, ця пропозиція передбачатиме впровадження “специфічних заходів” для кожної країни, що дозволять Брюсселю блокувати імпорт у випадку насичення ринку певної країни українським продовольством.

    Домбровскіс відзначив, що Єврокомісія розглядає можливість надання додаткових гарантій Польщі та іншим країнам-членам, і одним зі способів цього може бути введення захисних заходів для конкретних країн. Також було заявлено, що розпочнуться переговори щодо взаємної лібералізації торгівлі, і Домбровскіс закликав Київ знизити власні торговельні бар’єри для сприяння експорту до ЄС, враховуючи переговори про можливий вступ до спільноти.

    Єврокомісар також підкреслив, що пропозиція про безмитну торгівлю повинна отримати затвердження Європейського парламенту та більшості країн-членів ЄС.

    Лише транзит: що може загрожувати українським експортерам агропродукції

    Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, розкрив сутність дій Єврокомісії щодо обмежень українського експорту продовольства.

    “По-перше, важливо відзначити, що пропозиція, ще не є остаточною рішучістю. По-друге, обмеження не застосовуються до ринку Євросоюзу в цілому. В сучасних умовах через логістичні особливості спостерігається нерівномірний розподіл української аграрної продукції по ринках конкретних країн ЄС. Найбільший обсяг продукції накопичується на вході до ЄС, що призводить до активного витискування місцевих виробників. Отже, представник Єврокомісії із зовнішньої торгівлі запропонував механізм обмежень для конкретних країн. Це означає, що ці країни матимуть право встановлювати обмеження, враховуючи те, що загальний транзит української аграрної продукції залишиться незмінним. Наприклад, якщо Франція готова прийняти куряче м’ясо, а Польща ні, то Польща буде лише транзитною країною для українського курячого м’яса, яке пройде через її територію. Це лише одна з пропозицій, і для будь-якої з них буде розроблений механізм контролю”, – пояснив Пендзин.

    Він також зауважив, що такий сценарій вже зафіксований у сучасних умовах. В даний момент українська аграрна продукція транзитом проходить через Польщу, навіть при тому, що для польських, словацьких, угорських, румунських та болгарських споживачів існують обмеження на постачання української аграрної продукції, введені ще у 2023 році.

    “Ініціатори хочуть продовжити цей механізм, в якому кожна конкретна країна матиме можливість захищати свій внутрішній ринок від української аграрної продукції. Наголошується, що це не передбачає фізичного знищення обсягів постачання. Суть у тому, щоб нерівномірно розподіляти ці об’єми між країнами Європи, та вважати це не загрозою для загального ринку ЄС, але проблемою для окремої країни. Таким чином, наприклад, Польща матиме теоретичну можливість захистити свій ринок”, – додав експерт.

    Тим часом, Григорій Шамрицький, голова фермерського господарства “Моя земля 2015” і голова Конгресу фермерів Полтавщини, відзначає, що українські фермери та аграрії вже уклали угоди щодо обсягів продукції, термінів та умов постачання на ринки різних країн Європи.

    “Внаслідок цих змін обсяг поставок продукції на ці ринки зменшиться, що може призвести до негативного впливу на ціни і затронути кожного аграрія та виробника. У таких умовах, на мою думку, необхідно не обмежувати наші можливості, а співдопомагати нам розширювати експорт нашої продукції. Саме в цей важливий період для України, наші сусіди-країни можуть бути партнерами у збільшенні обсягів поставок, а не у введенні обмежень. Ми вже маємо випадок, коли після вивезення невеликого обсягу товарів вантажним транспортом, кордони були блоковані. І що буде, коли ми активно виходимо на всі міжнародні ринки зі своєю готовою продукцією?” – розглядає ситуацію фермер.

    У цей час Україна запропонувала Польщі використовувати систему контролю експорту агропродукції, яка вже успішно функціонує з Румунією та Болгарією.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час спільного брифінгу з прем’єром Польщі Дональдом Туском. У своєму виступі український прем’єр наголосив, що було обговорено питання щодо безперешкодного руху товарів через кордон.

    “Ми вважаємо, що на сьогодні це питання вирішено. Кордон розблоковано, і наша спільна робота призвела до позитивного результату”, – зазначив Шмигаль.

    Прем’єр-міністр також підкреслив, що зі сторони України вже висловлено зобов’язання зробити найбільше можливе для того, щоб не завдати шкоди та підтримати польських фермерів і перевізників. Крім того, Україна висловила сподівання, що Польща прийме заходи для скасування обмежень, що стосуються українських фермерів і виробників.

    “Україна пропонує механізм верифікації експорту агропродукції відповідно до рішення Європейської комісії. Цей механізм вже успішно функціонує взаємодіючи з Румунією та Болгарією, і ми пропонуємо його застосовувати у наших взаємовигідних відносинах”, – зауважив Шмигаль.

    Прем’єр-міністр також закликав Єврокомісію продовжити заходи з лібералізації торгівлі для України, а також взяти на увагу лібералізацію перевезень.

  • Україна активно докладає зусиль у пошуках фінансової підтримки для стабілізації своєї економіки

    Україна активно докладає зусиль у пошуках фінансової підтримки для стабілізації своєї економіки

    Експерти з економіки в Україні висловлюють занепокоєння через фінансову ситуацію в країні, що зафіксована у матеріалах “The Wall Street Journal”. Ріст дефіциту бюджету, який може досягти 40 мільярдів доларів у 2024 році, став предметом складних виборів для уряду. Очікувалося, що Київ планує покрити близько 30 мільярдів доларів за рахунок фінансових вливань з Заходу.

    США та ЄС наразі обговорюють можливі нові пакети допомоги для України, але конкретні рішення ще не прийняті. Уряд України вживає суворих заходів, таких як підвищення податків та внутрішнє запозичення, щоб заповнити фінансові прогалини. Якщо міжнародна фінансова підтримка не буде отримана найближчим часом, країна може довести до друкування грошей, що може призвести до інфляції та економічного спаду.

    Експерти відзначають, що навіть з зовнішньою підтримкою це може бути останнім разом, оскільки в ЄС і США росте невдоволення постійною потребою в допомозі для України. Вони наголошують на важливості для України досягати фінансової незалежності, а не сподіватися лише на зовнішню підтримку.

    Головний економіст Dragon Capital, Олена Білан, висловлює занепокоєння стабільністю економіки під час війни, підкреслюючи, що без цього немає сенсу розраховувати на перемогу. Вона висловлює обурення з приводу джерела коштів на військові потреби, якщо бюджету важко впоратися з соціальними витратами.

    Президент України, Володимир Зеленський, розраховує на подальшу підтримку від Заходу, але деякі експерти висловлюють думку, що за два роки війни слід було б приділити увагу зміцненню внутрішньої економіки. У між тим, в Україні продовжуються скорочення субсидій, підвищення податків і вартості комунальних послуг, що створює додатковий фінансовий тиск на населення та може призвести до соціального невдоволення.

  • Україна запустить національну систему торгівлі викидами у 2026 році

    Україна запустить національну систему торгівлі викидами у 2026 році

    Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України активно працює над впровадженням національної системи торгівлі викидами парникових газів. Згідно з планами, Україна має повністю запустити цю систему до 2026 року.

    Заступниця міністра, Вікторія Киреєва, підкреслила важливість звільнення українського бізнесу від сплати податку на викиди CO2 при експорті до ЄС у 2026 році. Навіть у зв’язку з сучасними викликами, такими як війна, Україна розпочала впровадження власної системи торгівлі викидами парникових газів (СТВ). Цей амбітний проект не лише сприятиме економіці країни, але й відповідатиме зобов’язанням України за Директивою 2003/87/ЄС.

    В планах на поточний рік – представлення законопроєкту щодо системи торгівлі викидами до Верховної Ради України, його ухвалення в цьому ж році, запуск пілотного режиму СТВ в 2025 році та повноцінний запуск у 2026 році.

    Вікторія Киреєва також повідомила про завершення робіт над детальним планом заходів щодо створення СТВ в Україні, включаючи етапи, часові рамки та необхідну інфраструктуру.

    Заступниця міністра також розглянула досягнення в сфері кліматичної політики України на 2023 рік, включаючи оновлення системи моніторингу викидів парникових газів, представлення візії Кліматичної політики на COP 28 та в Брюсселі, а також реалізацію стратегії до 2035 року. Також було відкрито Кліматичний офіс у співпраці з німецькими партнерами, і затверджено план зменшення викидів метану в рамках ініціативи Global Methane Pledge.

  • Україна розглядає можливість будівництва лінії електропередач з Дністровської ГАЕС до підстанції “Вінницька”

    Україна розглядає можливість будівництва лінії електропередач з Дністровської ГАЕС до підстанції “Вінницька”

    Кабінет Міністрів України приймає рішення про виділення дозволу для “Укренерго” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва нової лінії електропередач із Дністровської ГАЕС до підстанції “Вінницька”. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

    “Укргідроенерго” веде будівництво трьох нових блоків на Дністровській ГАЕС. Одночасно планується спорудження нової лінії електропередач для забезпечення зв’язку між Дністровською ГАЕС та підстанцією “Вінницька”, повідомив Шмигаль.

    За його словами, Кабмін сьогодні затверджує документ, який дозволяє “Укренерго” розробляти проект землеустрою для виділення земельних ділянок, призначених для цього нового проекту лінії електропередач.

  • Чи збільшать військовий збір втричі для громадян у 2024 році?

    Чи збільшать військовий збір втричі для громадян у 2024 році?

    Офіс Президента продовжує підготовку країни до можливої війни в 2024 році, враховуючи скорочення західної допомоги та загальну мобілізацію.

    Водночас, на тлі значних корупційних скандалів у Міністерстві оборони, де “зникають” значні суми грошей при військових закупівлях, виникає інформація про можливе збільшення військового збору для українців утричі вже з наступного року. За даними  джерела в Офісі Президента, влада розглядає варіант підвищення військового податку, спочатку збираючись оподатковувати тих, хто заробляє понад 20 тисяч гривень, а потім розширюючи це заходження на всіх.

    Голова комітету з бюджету Підласа дала коментар щодо джерела фінансування мобілізації та продовження війни, зауваживши: “Якщо ваш заробіток перевищує 20 000 гривень, ви можете оплачувати військовий збір не в розмірі 1,5%, а 3%. Потрібно розглянути оподаткування розкіші”.

  • Україні після завершення війни потрібно буде щорічно 10-15 млрд доларів допомоги

    Україні після завершення війни потрібно буде щорічно 10-15 млрд доларів допомоги

    У 2024 році Україна планує покрити дефіцит державного бюджету на суму приблизно $40 млрд, переважно за рахунок фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма висловив цей план під час дискусії, яка відбулася в Українському домі у Давосі.

    За словами Шурми, можливо покрити цей дефіцит за рахунок доходів від заморожених активів Російської Федерації. Він висловив впевненість у тому, що обидва пакети фінансової допомоги від Сполучених Штатів та Європейського Союзу будуть схвалені, і додав, що питання дефіциту буде вирішено в 2024 році. Проте, він зауважив, що навіть при значному відновленні економіки та збільшенні внутрішніх надходжень, Україні далі буде потрібна щорічна фінансова допомога у розмірі $10-15 млрд.

    За словами Шурми, ця сума приблизно відповідає доходам від заморожених російських активів, враховуючи ринкові ставки за казначейськими зобов’язаннями або облігаціями емітентів з рейтингом “ААА”, які на даний момент становлять 4-5% річних.

    Щодо питання надання цих коштів, Шурма зазначив, що юридично це вирішити буде легше, ніж конфіскація російських активів. Також він висловив підтримку пропозиції Єврокомісії використовувати доходи від заморожених російських активів для відновлення України. Ця пропозиція ще повинна бути затверджена Європейською радою, але всі держави-члени ЄС планують підтримати запропонований план.

    За розрахунками Єврокомісії, такі доходи можуть складати до 3 млрд євро щорічно або до 15 млрд євро в період з 2023 по 2027 рік, залежно від відсоткових ставок протягом цього періоду.

  • Польські далекобійники зняли блокаду кордону з Україною

    Польські далекобійники зняли блокаду кордону з Україною

    Призупинення протесту до березня, поки його лідери переговорять з польським урядом, обіцяє деяке полегшення для економіки України, яка занепадає.

    Польські далекобійники зняли блокування пунктів пропуску на кордоні з Україною після досягнення угоди з урядом, поклавши наразі крапку двомісячним протестам, які затримували тонни товарів у Європі та завдали напруги українській економіці.

    Відповідно до домовленості, досягнутої у вівторок у другій половині дня, автоперевізники призупинять блокування, доки вони проведуть подальші переговори з урядом Польщі, щоб досягти остаточної угоди до 1 березня. Через кілька годин Держприкордонслужба України повідомила , що рух відновлено на ст. три пункти пропуску, які залишилися заблокованими.

    Вільний потік товарів «життєво необхідний під час війни, особливо для постачання військових і гуманітарних вантажів, для експорту та функціонування нашої економіки», – заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у заяві.

    З початку війни у ​​2022 році Україна в основному використовувала для експорту сухопутні маршрути через спробу Росії заблокувати Чорне море . Але польські далекобійники скаржаться на те, що вони вважають недобросовісною та дешевою конкуренцією з боку українських колег, що загрожує їхнім власним прибуткам. Починаючи з початку листопада, вони заблокували кілька пунктів пропуску, змусивши тисячі українських вантажівок днями чекати на кордоні.

    Польський і український уряди проводили регулярні переговори, щоб спробувати вирішити проблему, але без особливого успіху. Часом блокада загострювала відносини з Польщею, однією з найсильніших підтримок України під час війни.
    Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак заявив на прес-конференції у вівторок вдень, що основними пунктами угоди є переговори про перегляд угоди про вільну торгівлю Європейського Союзу з Україною, яка, на думку польських далекобійників, завдала їм шкоди, а також посилення контролю за документообігом українських далекобійники.
    Польські далекобійники попередили, що відновлять блокаду, якщо їх не задовольнять умови угоди. «Ми призупиняємо акцію протесту, ми її не припиняємо», – сказав Рафал Меклер , один із лідерів протестного руху.
    Київський науково-дослідний інститут «Центр економічної стратегії» заявив у нещодавньому звіті , що блокада призвела до збитків державного бюджету України на суму 260 мільйонів доларів. У зв’язку з цим, за словами українських військових, також затримуються поставки військового запасу .

    Торговельна напруженість виникла раніше через скарги польських фермерів на те, що рішення Європейського Союзу дозволити безмитний імпорт сільськогосподарської продукції з України до блоку підірве їхній внутрішній ринок. Ця суперечка була вирішена після того, як польський уряд погодився задовольнити вимоги фермерів щодо фінансової компенсації.

    Під час останньої суперечки з далекобійниками головною проблемою протестувальників є рішення Європейського Союзу скасувати дозвільні вимоги для українських далекобійників після повномасштабного вторгнення Росії минулого року, щоб допомогти зберегти українську економіку на плаву під час війни.

    Протестувальники заявили, що це призвело до напливу українських водіїв, на яких не поширюються правила Європейського Союзу щодо робочого часу та заробітної плати, що скоротило прибутки польських далекобійників. Основна вимога польських заробітчан – відновлення транспортних дозволів для українських далекобійників.

    Але пан Кубраков, міністр інфраструктури, припустив у вівторок, що Україна не піде на компроміс щодо дозволів, що підвищило ймовірність збереження напруженості.

    «Для нас важливо зберегти і продовжити «транспортний безвіз» як необхідність підтримки нашої економіки у воєнний час», – сказав пан Кубраков.

    Дональд Туск, який нещодавно був обраний прем’єр-міністром Польщі, зробив припинення блокади одним із своїх пріоритетів для покращення погіршених відносин з Україною.
    Визнаючи те, що він назвав «нерівною конкуренцією з українськими перевізниками», пан Туск сказав, що він стурбований негативним іміджем, який створюють протести, у той час, коли Україна бореться з щоденними російськими бомбардуваннями та запеклими нападами вздовж лінії фронту.
    «Наші аргументи будуть краще почуті, коли Польща не буде країною, яка блокує кордон», — сказав він раніше цього місяця .
    Залишається побачити, якого прогресу можна досягти в суперечці. Але зняття блокади, навіть якщо воно буде тимчасовим, швидше за все, принесе певне полегшення економіці України, яка сильно залежить від експорту сировини, наприклад зерна.
  • Уряд виділяє додаткові 800 млн гривень для потреб Збройних Сил України: куди підуть гроші?

    Уряд виділяє додаткові 800 млн гривень для потреб Збройних Сил України: куди підуть гроші?

    Уряд України затвердив рішення виділити додаткові 792 мільйони гривень для підтримки обороноздатності країни. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кошти призначені для “дуже термінових потреб” Збройних Сил України.

    Розподіл виділених коштів передбачає закупівлю боєприпасів, тепловізорів та дронів, що є критично важливим для зміцнення обороноздатності в умовах загострення геополітичної ситуації. Зокрема, ці кошти будуть розподілені між різними військовими підрозділами відповідно до їхніх термінових потреб.

    Очікується, що Міністерство оборони отримає найбільший обсяг коштів – 657 мільйонів гривень. Частина з них буде використана для потреб Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту. Головне управління розвідки Міністерства оборони отримає 10,5 мільйонів гривень.

    Також передбачено фінансування для Міністерства внутрішніх справ, зокрема для Національної гвардії та Адміністрації Державної прикордонної служби. Служба безпеки України отримає 23,8 мільйони гривень.

    Зауважимо, що це рішення входить в ширший контекст змін у фінансуванні, зокрема, вирішення щодо перенаправлення податків на доходи військових з місцевих бюджетів до державного бюджету. Зміни в цьому напрямку були прийняті у вересні та листопаді 2023 року.