Економіка

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

За даними Болгарської асоціації нерухомості, українці увійшли до десятки іноземців, які найбільш активно інвестують у житлову нерухомість Болгарії упродовж 2024–2025 років. Це підкреслює зростаючий інтерес громадян України до болгарського ринку нерухомості, що стало важливою тенденцією в умовах економічної нестабільності та потреби у надійних інвестиційних інструментах.

Серед лідерів також громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії та Росії. Проте найбільшу частку серед іноземців займають саме українці, що свідчить про активні інвестиційні кроки в умовах постійної непевності на батьківщині. Українці зацікавлені не лише в покупці житла для відпочинку або еміграції, а й у довгострокових інвестиціях, що забезпечують стабільний дохід у вигляді оренди.

Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.

Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі скандалу через розмір своїх премій, що значно перевищують його офіційну заробітну плату. За перші вісім місяців 2025 року Вецало отримав понад 770 тисяч гривень премій, а в червні ця сума досягла рекордних 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч гривень, що в 25 разів більше за його базову зарплату.

Відзначена ситуація викликала обурення серед громадськості та депутатів місцевих рад, оскільки високі премії керівника підприємства ставлять під сумнів ефективність використання бюджетних коштів і викликають питання щодо прозорості фінансових витрат. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, Вецало отримав за весь період з січня по серпень 2025 року близько 1 мільйона гривень, що включає не лише премії, а й відпускні та оплату відряджень.

Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.

У Дніпрі поліція та кіберполіція викрили посадовицю міської ради, яка стала причиною мільйонних переплат за електроенергію для місцевих шкіл і дитячих садочків. Згідно з інформацією, наданою правоохоронцями, заступниця директора одного з департаментів міської ради підписала документи, через що бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

Все почалося з того, що посадовиця уклала договір із компанією на постачання електроенергії для освітніх установ. Однак, вже після цього підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди, в яких підвищувались ціни на енергію. Незважаючи на очевидні зміни у вартості, жінка підписувала ці документи без належної перевірки, що призвело до непотрібних фінансових витрат для міського бюджету.

Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.

В Україні налічується понад 9 тисяч професій, серед яких можна знайти справжні «родзинки», про існування яких часто не здогадуються навіть багато людей. Однією з таких маловідомих, але надзвичайно важливих спеціальностей є комбустіолог. Цей лікар займається лікуванням тяжких опіків та їх наслідків, зокрема рубців і шрамів, що утворюються після пошкодження шкіри високими температурами, хімічними речовинами чи електричними ударами.

Комбустіологія, як окрема галузь медицини, в Україні отримала офіційний статус ще у 1995 році. Це дуже специфічна та складна професія, що потребує високої кваліфікації та глибоких знань у галузі хірургії, дерматології та психології. Лікарі цієї спеціальності не тільки надають першу допомогу при тяжких опіках, але й займаються реабілітацією пацієнтів після опікових травм, що включає пластичні операції, лікування рубців та подолання психологічних наслідків травм.

Сюрвейєр — незалежний експерт, який інспектує та оцінює вантажі транспортних засобів, особливо у сфері міжнародної торгівлі. Здебільшого потрібна технічна або інженерна освіта.

Гільйоширник у поліграфічному виробництві — фахівець, який наносить складні орнаменти з хвилястих фігурних ліній (гільйоші) на документи та гроші. Для роботи потрібна освіта у сфері видавництва та поліграфії.

Оператор на емшерах — контролює процес бродіння осаду та очищення води на відстійниках підприємств. Достатньо базової середньої освіти, проте фахівець грає ключову роль у водоочисних процесах.

Шламівник — обслуговує шламбасейни, резервуари з частинками гірської породи, що утворюються під час буріння. Здебільшого потрібна професійно-технічна освіта.

У Службі зайнятості наголошують: навіть найрідкісніші професії мають велике значення для економіки країни, адже забезпечують стабільне функціонування промисловості, медицини та інших галузей.

Офіс Генерального прокурора висунув підозру колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для державного бюджету. За результатами слідства, виявлено, що чиновник, перебуваючи на керівній посаді в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків, вчинив серйозне порушення.

Дії колишнього посадовця полягають у наданні незаконної вказівки своїм підлеглим підготувати лист до Головного управління Державної казначейської служби у Києві, в якому пропонувалося залишити без виконання висновки щодо відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Це призвело до неправомірного звільнення з обов'язків щодо відшкодування податку, що в свою чергу спричинило суттєві фінансові втрати для державного бюджету.

Свої дії посадовець мотивував необхідністю проведення додаткових перевірок. Однак після відкликання висновків жодної перевірки так і не було здійснено, попри те, що підприємство мало законне право на відшкодування ПДВ.

У результаті компанія не отримала вчасно відшкодування податку за деклараціями за лютий–квітень 2015 року і звернулася до суду. Суд зобов’язав державу виплатити пеню за прострочення — майже 108 мільйонів гривень за період з травня 2015 по березень 2021 року.

Таким чином, державний бюджет зазнав збитків у розмірі, еквівалентному зазначеній сумі. Дії ексчиновника кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем.