Президент України Володимир Зеленський 7 серпня прибув до Сербії, де проведе переговори з президентом Александром Вучичем та прем’єр-міністром Джуро Мацутом. У центрі запланованих на 7–8 серпня зустрічей — економічна співпраця, європейська інтеграція двох країн, питання регіональної безпеки та розвиток двосторонніх відносин. Візит має особливе політичне значення, адже Сербія залишається однією з небагатьох європейських держав, яка після повномасштабного вторгнення РФ не приєдналася до санкцій проти Москви, водночас офіційно підтримуючи територіальну цілісність України.
Про прибуття Зеленський повідомив у п’ятницю ввечері. За словами президента, українська сторона налаштована на конструктивну співпрацю з Белградом «на основі взаємної поваги».
Глава держави анонсував переговори з Вучичем та Мацутом і назвав кілька ключових напрямків майбутніх розмов. Йдеться передусім про розширення економічних зв’язків, відносини України й Сербії з Європейським Союзом та безпекові питання.
Візит фактично завершує дипломатичну підготовку, яка тривала щонайменше кілька місяців. Ще у травні Зеленський і Вучич домовлялися про посилення двосторонніх відносин, а Київ прямо заявляв про бажання відновити переговори щодо створення зони вільної торгівлі із Сербією. Тоді замість президента до Белграда вирушив віцепрем’єр Тарас Качка, а запланований президентський візит перенесли на пізніший термін.
Перший офіційний візит Зеленського до Сербії
Для Зеленського це перший офіційний президентський візит до Сербії. Associated Press ще напередодні повідомляло, що основна програма переговорів у Белграді запланована на суботу, 8 серпня. Видання називає поїздку важливим дипломатичним кроком саме через особливе становище Сербії між Росією та Заходом.
Вучич протягом усієї великої війни намагається балансувати між Москвою, Брюсселем та Києвом.
Сербія є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, однак її євроінтеграційний процес тривалий час гальмується. Одним із питань, яке викликає претензії Брюсселя, залишається недостатнє узгодження зовнішньої політики Белграда з політикою ЄС, насамперед щодо Росії.
Напередодні приїзду Зеленського Вучич вкотре наголосив, що Сербія наразі не має наміру змінювати свою позицію щодо санкцій проти Росії. За словами сербського президента, політика Белграда у цьому питанні вже визначена.
Тому переговори відбудуться за досить незвичайних умов: Україна намагатиметься розвивати співпрацю з державою, яка одночасно прагне членства в ЄС, визнає українські кордони, допомагає Києву гуманітарно, але продовжує зберігати тісні відносини з Москвою.
Сербія підтримує кордони України, але не санкції
Белград від початку повномасштабного вторгнення не визнав російські анексії українських територій.
Сербія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах, включно з територіями, захопленими Росією після 2014 року. Київ, своєю чергою, не визнає проголошену у 2008 році незалежність Косова, яке Белград вважає частиною Сербії.
Це створює важливу правову основу для двосторонніх відносин.
Однак Белград принципово не приєднався до західного санкційного режиму проти Росії. Серед причин — історично близькі політичні та суспільні зв’язки, а також залежність від російських енергоносіїв. AP зазначає, що Сербія залишається майже повністю залежною від Росії у питаннях енергопостачання.
Саме цей баланс Вучич намагається зберігати вже кілька років.
Вучич лише три тижні тому був у Києві
Нинішня зустріч відбувається невдовзі після поїздки самого Вучича в Україну.
15 липня сербський президент взяв участь у п’ятому саміті Україна – Південно-Східна Європа в Києві. Після саміту Зеленський провів із ним окрему двосторонню зустріч. Українська сторона тоді заявляла про намір будувати з країнами регіону «надійні та сильні партнерства».
Водночас позиція Сербії знову продемонструвала її політику балансування.
Белград став єдиним учасником саміту, який не підписав Київську декларацію. У документі йшлося, зокрема, про продовження політичної, військової, фінансової та безпекової підтримки України і посилення тиску на Росію. Після зустрічі Вучич пояснив, що зміст декларації суперечив окремим принципам сербської зовнішньої політики.
Схожа ситуація сталася у червні 2025 року під час саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі.
Тоді Вучич уперше за час свого президентства приїхав в Україну, але також не підписав спільну декларацію, яка закликала міжнародну спільноту посилити підтримку Києва та не допомагати російській воєнній машині.
Київ хоче більше торгівлі із Сербією
Однією з найбільш практичних тем нового візиту стане економіка.
У травні Зеленський прямо заявив, що Україна розраховує на відновлення переговорів із Сербією щодо зони вільної торгівлі. Київ вважає, що потенціал двосторонньої економічної співпраці використаний далеко не повністю.
Обидві держави одночасно рухаються до ЄС, хоча перебувають на різних етапах цього процесу. Тому синхронізація торговельних правил, митної політики та регуляторних стандартів Євросоюзу поступово створює додаткові можливості для зближення.
Ще одна потенційно велика тема — відбудова України.
Під час зустрічі Зеленського та Вучича в Одесі у 2025 році український президент запропонував Сербії долучитися до відновлення зруйнованих українських міст. Белград тоді висловлював готовність взяти участь у реконструкції кількох населених пунктів.
У відносинах є й чутливе питання зброї
Окремим фоном переговорів залишається військово-промислова співпраця Сербії з іншими державами.
Москва раніше звинувачувала Белград у тому, що сербські боєприпаси через посередників і треті країни потрапляють в Україну. Російська Служба зовнішньої розвідки навіть називала це «ударом у спину».
Сербська влада заперечувала прямі поставки зброї Україні й наголошувала, що сербські виробники продають продукцію покупцям у різних країнах.
Тема залишається надзвичайно чутливою, оскільки Сербія має значну оборонну промисловість, яка виробляє боєприпаси радянських калібрів, потрібні українській армії.
Сербія стає важливішою для Києва
Нинішній візит показує, що Україна намагається працювати не лише з державами, які вже повністю підтримують її політику щодо Росії.
Белград залишається складним партнером, але водночас Сербія не визнає російських територіальних претензій, підтримує територіальну цілісність України, надавала гуманітарну та фінансову допомогу і поступово збільшує кількість контактів із Києвом.
Для Вучича зустріч із Зеленським також має вигоду.
Сербія прагне продемонструвати Європейському Союзу, що залишається частиною європейського політичного простору, попри відмову від санкцій проти Росії. AP зазначає, що активізація контактів Вучича з Києвом відбувається саме тоді, коли Белград намагається оживити свій євроінтеграційний процес.
Для України ж це можливість посилити присутність на Балканах і поступово скоротити політичний простір, який Москва традиційно вважала зоною свого впливу.
Тому переговори 7–8 серпня можуть бути важливими не стільки через одну конкретну угоду, скільки через сам факт нового етапу відносин Києва і Белграда. Україна пропонує Сербії економічне партнерство, спільний європейський рух та безпекову взаємодію, водночас не вимагаючи від неї миттєвої зміни всієї зовнішньої політики.
І саме те, наскільки далеко Вучич буде готовий піти у зближенні з Києвом, залишаючи відкритими канали з Москвою, стане одним із головних результатів першого офіційного візиту Зеленського до Сербії.
