Hronikanovostej.com

Позначка: збитки

  • Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Міністерство економіки та навколишнього середовища розкрило амбітні деталі функціонування нового механізму фінансового захисту українських підприємців. Йдеться про анонсований ще у вересні спеціальний фонд компенсації воєнних збитків, який має стати головним страховим інструментом для вітчизняного та іноземного капіталу в умовах активних бойових дій. За офіційними розрахунками профільного відомства, ця безпрецедентна ініціатива з часом зможе забезпечити сукупне страхове покриття ризиків на колосальну суму від п’яти до восьми мільярдів доларів. Такий масштабний фінансовий резерв покликаний дати інвесторам залізобетонні гарантії того, що їхні заводи, складські приміщення чи дороге обладнання не перетворяться на безповоротні втрати після чергової російської повітряної атаки.

    Під час спеціальної презентації проєкту заступник міністра детально пояснив архітектуру наповнення цього рятівного пулу. Для акумулювання такої астрономічної суми держава не покладатиметься виключно на внутрішні бюджетні ресурси, а застосує комплексну багатокомпонентну модель залучення капіталу. Передбачається тісна синергія коштів від міжнародних фінансових організацій, донорських грантів, державних гарантій та безпосередніх внесків приватних перестраховиків. Цей механізм працюватиме як класичний мультиплікатор, де відносно невеликий стартовий капітал дозволяє видавати страхові поліси на мільярди доларів, спираючись на статистику реальних руйнувань та ретельну оцінку рівня загрози для кожного конкретного індустріального об’єкта.

    Відсутність дієвого механізму страхування від наслідків ракетних ударів залишалася чи не найбільшою перепоною для повноцінного відновлення української економіки. До цього часу переважна більшість авторитетних міжнародних страхових компаній категорично відмовлялися покривати будь-які збитки, спричинені військовою агресією, посилаючись на стандартні форс-мажорні обставини. Через цю бюрократичну стіну сотні перспективних інвестиційних проєктів були поставлені на паузу, адже жоден відповідальний бізнес не готовий вкладати мільйони у будівництво нових виробничих цехів без впевненості у завтрашньому дні. Створення спеціалізованого національного фонду з потенціалом покриття до восьми мільярдів доларів здатне кардинально зламати цю негативну тенденцію та остаточно розблокувати рух капіталу в країну.

    Особливу надію на повноцінний запуск цього страхового фонду покладають представники аграрного сектору, транспортної логістики та енергетичної галузі. Саме ці стратегічні напрямки найчастіше стають пріоритетними мішенями для цілеспрямованого російського терору. Аграрії регулярно втрачають величезні елеватори із зерном, логістичні компанії страждають від знищення сортувальних терміналів, а промисловці змушені постійно шукати власні ресурси на відновлення розбитих цехів. Наявність потужного гарантійного фонду дозволить бізнесу не просто виживати в режимі постійного гасіння пожеж, але й сміливо планувати довгострокову модернізацію своїх потужностей. Завдяки цьому прозорому інструменту Україна зможе продемонструвати глобальному ринку, що її економіка залишається функціональною, а будь-які фізичні руйнування оперативно компенсуються за рахунок цивілізованих фінансових механізмів.

  • Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Внаслідок масованих російських атак в Україні було знищено або суттєво пошкоджено близько 90% сучасних товарних складів та спеціалізованих місць зберігання продукції. Ця масштабна руйнація завдала колосального удару по вітчизняному комерційному сектору: підприємці одночасно втратили приміщення, товарні запаси та базове забезпечення, під яке залучалися кредитні ресурси. Водночас самі фінансові зобов’язання бізнесу перед фінансовими установами нікуди не зникли, поставивши кредиторів перед безпрецедентною дилемою щодо подальшої оцінки ризиків та умов видачі коштів на відновлення.

    Значна частина знищеної логістичної інфраструктури виступала прямим заставним майном за довгостроковими інвестиційними та комерційними позиками. Тепер фінансові установи зіткнулися із ситуацією, коли ліквідні активи позичальників фізично перестали існувати, перетворившись на руїни. За стандартними нормативами банківської безпеки втрата застави вимагає негайного перегляду кредитного договору, підвищення відсоткових ставок або вимоги щодо надання іншого ліквідного забезпечення. Проте для більшості компаній, які зазнали прямих ударів, знайти рівноцінну заміну нерухомому майну в нинішніх умовах фактично неможливо.

    Для бізнесу ситуація ускладнюється тим, що для відновлення зруйнованих потужностей та запуску операційної діяльності потрібне термінове додаткове фінансування. Водночас банківські установи не можуть безконтрольно роздавати незабезпечені позики, адже це загрожує стабільності всієї фінансової системи та порушує регуляторні вимоги. Банки змушені докорінно змінювати підходи до аналізу клієнтів. Замість класичної оцінки вартості матеріального майна на перший план виходить здатність бізнес-моделі генерувати реальний грошовий потік, збереження контрактів, ділова репутація власників та історія своєчасного обслуговування боргу в минулому.

    Безвихідь із заставами створює загрозу масового заморожування кредитних ліній та хвилі технічних дефолтів серед провідних логістичних операторів. Навіть найуспішніші компанії без допомоги банківського сектору не здатні самостійно профінансувати відбудову терміналів з нуля, особливо на тлі дефіциту дієвих механізмів страхування від воєнних загроз. Фінансові аналітики зазначають, що вирішення цієї проблеми вимагатиме запровадження комплексних програм реструктуризації, мораторіїв на стягнення боргів за знищені об’єкти та активнішого залучення державних гарантій або міжнародних донорських портфелів для розподілу воєнних ризиків.

    Масштабна руйнація дев’яноста відсотків сучасних місць зберігання неминуче вдарить і по кінцевих споживачах. Брак якісних площ уже створює логістичний колапс для ритейлу, аграрного сектору та дистриб’юторів, різко здорожчуючи вартість доставки та зберігання товарів першої необхідності. Якщо банківська система та уряд не знайдуть компромісного рішення щодо підтримки постраждалих підприємств, економіка може зіткнутися з банкрутством системних компаній, які залишилися сам на сам із попелищем замість застави та невиплаченими кредитами.

  • Зерновий колапс: експорт української пшениці став тотально збитковим через блокаду портів та наддорогу логістику

    Зерновий колапс: експорт української пшениці став тотально збитковим через блокаду портів та наддорогу логістику

    Український аграрний сектор опинився на межі масштабної фінансової кризи. Через тривалу блокаду традиційних морських шляхів та екстремально високу вартість альтернативних логістичних маршрутів експорт вітчизняної пшениці повністю втратив рентабельність. Витрати фермерів на вирощування та доставку зерна за кордон більше не покриваються кінцевою ринковою ціною продажу. Про таку критичну ситуацію в галузі офіційно повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, наголосивши на серйозних загрозах для майбутніх посівних кампаній.

    Економічна математика вирощування зернових сьогодні працює категорично проти українського фермера. За найсприятливішого сценарію та максимальної економії ресурсів собівартість вирощування однієї тонни пшениці становить орієнтовно 150 доларів. Ще на початку липня поточного року сільгоспвиробники мали змогу реалізовувати тонну зерна з відвантаженням через глибоководні порти Великої Одеси за ціною 205 доларів. Ця сума розраховувалася без урахування додаткових витрат на фрахт суден, проте дозволяла аграріям отримувати бодай мінімальний прибуток для підтримання операційної діяльності, закупівлі паливно-мастильних матеріалів, обслуговування техніки та виплати заробітних плат працівникам сільськогосподарських підприємств.

    Станом на початок вересня глобальна ринкова кон’юнктура формально дещо змінилася, і ціна на пшеницю на світових біржах зросла до 275 доларів за одну тонну. Однак цей ціновий стрибок для українських компаній був повністю нівельований логістичним колапсом. Транспортування збіжжя альтернативним маршрутом через порти річки Дунай з подальшим виходом до акваторії Чорного моря виявилося надзвичайно дорогим і складним інфраструктурним викликом. Лише ці додаткові логістичні витрати, пов’язані з перевалкою, зберіганням та транспортуванням малотоннажним флотом, з’їдають понад 100 доларів на кожній тонні відправленого вантажу.

    «Якщо врахувати й інші витрати виробника, виходить, що експорт пшениці сьогодні є збитковим», – констатував Тарас Висоцький.

    Гострота проблеми полягає в історичній експортній орієнтованості вітчизняного агропромислового комплексу. Україна традиційно вирощує колосальні обсяги зернових культур, які в рази перевищують внутрішні потреби держави. Середній щорічний урожай пшениці сягає позначки у 24 мільйони тонн. Натомість для забезпечення повноцінного внутрішнього споживання країні вистачає лише 6 мільйонів тонн на рік. З цієї кількості безпосередньо на продовольчі потреби, тобто на випікання хліба, виготовлення макаронних виробів та загальне забезпечення харчової безпеки для населення, спрямовується від 3 до 3,5 мільйона тонн.

    Величезний надлишок критично необхідно продавати на зовнішніх ринках, інакше галузь просто захлинеться у власній продукції, а елеватори будуть переповнені. Проте через поточну фінансову нерентабельність експорту фахівці вже зараз прогнозують катастрофічні наслідки для наступного аграрного сезону. Фермери, які сьогодні рахують збитки від реалізації цьогорічного врожаю, будуть змушені масово відмовлятися від посіву озимих культур. У наступному році загальна площа сільськогосподарських угідь, відведених під пшеницю, може кардинально скоротитися, що вдарить по валютній виручці держави.

    «Адже який сенс продавати продукцію собі у збиток», – сказав міністр.

     

  • Удар по «зеленій» енергетиці: росіяни знищили склад YASNO з обладнанням для сонячних електростанцій

    Удар по «зеленій» енергетиці: росіяни знищили склад YASNO з обладнанням для сонячних електростанцій

    Унаслідок чергової ворожої атаки російські окупаційні війська цілеспрямовано знищили логістичний комплекс енергетичної компанії YASNO, де зберігалося обладнання для сонячних електростанцій. Більшість технологічного устаткування зазнала суттєвих пошкоджень або була повністю зруйнована. Про наслідки ворожого удару повідомив генеральний директор компанії Сергій Коваленко.

    За словами очільника YASNO, все обладнання, яке вдалося врятувати під час ліквідації наслідків прильоту, оперативно евакуювали та перемістили на інші складські локації. Наразі фахівці компанії проводять експертну оцінку завданих збитків. Попри втрату значного обсягу матеріальної бази, підприємство не має наміру відмовлятися від реалізації стратегічних енергетичних проєктів.

    «Ця атака не вплине на плани активно будувати СЕС і УЗЕ (установки зберігання енергії) для українського бізнесу. Бо поки росія обирає руйнування, ми обираємо будувати. Поки вона несе темряву — ми створюємо світло», — наголосили в енергокомпанії.

    Цей удар став черговим епізодом системного терору агресора проти української логістичної та виробничої інфраструктури. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, внаслідок постійних російських обстрілів на території України вже знищено близько 90% сучасних складських комплексів та місць зберігання товарів.

  • Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації 486 мільйонів гривень на користь українського підприємства ТОВ “Екобіотек-Україна”, яке зазнало значних збитків унаслідок російської окупації Херсонщини. Суд визнав, що російська агресія призвела до повного розграбування та знищення майна підприємства, фактично позбавивши його можливості вести господарську діяльність.

    Відповідне рішення було ухвалене 24 червня Господарським судом Одеської області. Позивачем виступило ТОВ “Екобіотек-Україна” — підприємство, зареєстроване у Херсоні, яке спеціалізується на виробництві рафінованої дезодорованої рослинної олії. Компанія також володіє земельною ділянкою площею два гектари поблизу автомобільної дороги Цюрупинськ – Гола Пристань.

    У матеріалах справи зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсонської області підприємство втратило можливість працювати. Під час перебування російських військових на території заводу зі складів систематично вивозили готову продукцію, зокрема ємності з олією. За даними суду, це здійснювали люди в цивільному одязі у супроводі військовослужбовців РФ, використовуючи як власний транспорт, так і автомобілі, що перебували на території підприємства.

    Після звільнення Херсона власники отримали доступ до виробничих потужностей і зафіксували масштабні наслідки окупації. Як встановлено у судовому рішенні, майно підприємства було повністю розграбоване або знищене. На території виробництва виявили численні пошкодження будівель і споруд: зламані замки, вибиті вікна, пошкоджені двері, зруйновані елементи виробничого обладнання та інші сліди мародерства.

    Згідно з висновком судових експертів, загальна сума матеріальної шкоди, завданої підприємству, становить 486 мільйонів гривень. Саме цю суму суд постановив стягнути з Російської Федерації.

    Суддя Марина Сулімовська визначила відповідачами у справі державу Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ, Міністерства оборони РФ, Федерального казначейства РФ, Центрального банку РФ та Міністерства закордонних справ РФ.

    ТОВ “Екобіотек-Україна” заснувала Дарія Туник, а керівником компанії є Володимир Найдишак.

    Це не перший випадок, коли українські суди ухвалюють рішення про відшкодування збитків, завданих російською агресією. Раніше Господарський суд Донецької області зобов’язав Росію виплатити понад 1,2 мільярда гривень агрокомпанії “Бета-Агро-Інвест” за втрату майна та упущену вигоду внаслідок війни. Подібні рішення формують судову практику щодо притягнення Росії до відповідальності за економічні збитки, яких зазнали українські підприємства під час повномасштабної війни.

  • Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Києво-Печерська лавра, яка є однією з головних духовних святинь України та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала серйозних пошкоджень під час масованої російської атаки в ніч проти 15 червня. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа в Успенському соборі, а попередні збитки вже оцінюють у понад 500 мільйонів гривень.

    Після трагедії до заповідника прибули керівники держави, уряду та профільних відомств, щоб особисто оцінити масштаби руйнувань та визначити подальші кроки для порятунку історичної пам’ятки.

    За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту світового культурного значення.

    «Успенський собор Києво-Печерської лаври – це спадщина ЮНЕСКО. Росіяни прицільно влучили в цей об’єкт. Це ще один приклад того, коли вони не можуть щось захопити – вони це просто знищують», – наголосила глава уряду.

    Свириденко повідомила, що уряд уже готує рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення першочергових робіт із консервації та подальшого відновлення пошкоджених конструкцій.

    За попередньою інформацією, найцінніша частина внутрішнього оздоблення собору дивом вціліла. Зокрема, не постраждав знаменитий іконостас. Водночас найбільших руйнувань зазнав дах храму, через що виникла загроза подальшого пошкодження внутрішніх приміщень через опади та погодні умови.

    Президент України Володимир Зеленський також особисто відвідав Києво-Печерську лавру та оглянув наслідки російського удару.

    Під час візиту глава держави заявив, що Кабінет Міністрів невідкладно ухвалить рішення про фінансування відновлювальних робіт.

    «Зараз прем’єр-міністр проведе засідання уряду, щоб виділити з резервного фонду швидкі гроші для максимально оперативного відновлення. Головне зараз – зберегти те, що вдалося вберегти після удару, а вже потім переходити до повноцінної реставрації», – зазначив Зеленський.

    За словами генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, одразу після влучання ситуація була критичною.

    Існувала реальна загроза втрати значної частини історичного оздоблення храму, а також унікальних елементів архітектури, які неможливо відновити в первісному вигляді.

    Наразі рятувальники ДСНС завершили основні роботи з ліквідації пожежі та перейшли до демонтажу аварійних конструкцій.

    Фахівці працюють над встановленням тимчасового захисту покрівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Після завершення цих робіт розпочнеться детальне обстеження пошкоджених елементів та підготовка проєкту реставрації.

    За попередніми оцінками експертів, лише стартова сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Остаточна цифра може виявитися значно більшою після проведення повної технічної експертизи.

    Окремо оцінюватиметься шкода, завдана культурній спадщині та історичним елементам комплексу, адже багато з них мають не лише матеріальну, а й унікальну історичну цінність.

    Після російського удару хвиля підтримки надійшла і від українського бізнесу. Великі компанії та благодійні фонди вже оголосили про готовність долучитися до фінансування відновлення святині.

    У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій зазначають, що роботи проходитимуть у кілька етапів. Перший передбачає консервацію та захист будівлі від подальших руйнувань. Другий – проведення аварійно-відновлювальних робіт. Третій етап включатиме повноцінну реставрацію пошкоджених архітектурних елементів.

    Точні терміни завершення відновлення наразі не називаються. Експерти наголошують, що роботи на об’єктах рівня ЮНЕСКО потребують спеціальних погоджень, залучення реставраторів та проведення складних досліджень.

    Удар по Києво-Печерській лаврі вже викликав широкий міжнародний резонанс. Представники української влади називають атаку черговим злочином Росії проти світової культурної спадщини та наголошують, що відповідальність за руйнування історичних пам’яток має стати окремим предметом міжнародного розслідування.

    Попри значні пошкодження, українська влада запевняє: святиню буде відновлено, а всі необхідні кошти для першочергових робіт держава готова виділити вже найближчим часом.

  • $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    Україна оцінює збитки від руйнування Каховської ГЕС у 14 мільярдів доларів — саме таку суму, за словами представників влади, має компенсувати Росія. Йдеться не про вартість відновлення, а про загальний масштаб втрат, яких зазнала держава внаслідок підриву дамби у червні 2023 року.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра в інтерв’ю “Європейській правді”, посилаючись на оцінки Світового банку та Європейської комісії. Саме ці міжнародні інституції провели комплексний аналіз наслідків катастрофи.

    «Україна заявляє компенсацію на рівні 14 мільярдів доларів — це сума збитків, а не план відбудови», — пояснила Ірина Мудра.

    За її словами, остаточну суму компенсації визначатиме спеціальна міжнародна комісія, яка має бути створена на основі відповідної конвенції. Документ уже підписали 35 держав разом із Європейським Союзом, однак для набуття чинності необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами.

    Очікується, що цей процес триватиме близько року. За прогнозами української сторони, комісія може повноцінно запрацювати у середині або другій половині 2027 року.

    Важливо, що ця структура не визначатиме, як саме Україна має витрачати отримані кошти. Її функція — встановити розмір компенсації, яку Росія повинна сплатити за завдану шкоду.

    «Держава самостійно вирішуватиме, на що спрямувати ці гроші — це може бути як відновлення інфраструктури, так і інші потреби», — зазначила Ірина Мудра.

    Руйнування Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних катастроф в Україні за час повномасштабної війни. Внаслідок підриву дамби було затоплено десятки населених пунктів, знищено житлову інфраструктуру, завдано серйозної шкоди екосистемам півдня країни та сільському господарству.

    Крім безпосередніх руйнувань, катастрофа спричинила довгострокові наслідки — від втрати водних ресурсів до змін у кліматичних і природних умовах регіону. Екологи прогнозують, що на місці колишнього водосховища може сформуватися нова природна екосистема, однак цей процес займе роки.

    Загалом, за оцінками Світового банку, сумарні збитки України від російського вторгнення вже перевищили 650 мільярдів доларів. Руйнування гідроелектростанції стало одним із найбільш дорогих епізодів цієї війни.

    Питання компенсацій залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному. Україна наполягає на створенні механізмів, які дозволять стягнути кошти з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інструменти.

    Експерти зазначають, що реалізація такого механізму стане прецедентом у міжнародному праві. Водночас процес може бути тривалим і складним через юридичні та політичні фактори.

    Озвучена сума у 14 мільярдів доларів є лише першим кроком у довгому процесі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС. Остаточні рішення залежатимуть від роботи міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.

  • Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    В Україні викрили масштабну схему постачання неякісних пасажирських вагонів, які виявилися непридатними до експлуатації значно раніше визначеного строку. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, зазначивши, що у справі вже оголошено підозри кільком посадовцям вагонобудівного підприємства.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва підозри отримали колишній директор, чинний директор та начальник одного з управлінь заводу. Їм інкримінують заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

    Слідство встановило, що між Укрзалізницею та підприємством було укладено контракт на постачання пасажирських вагонів і колісних пар. Йшлося про рухомий склад, призначений для використання як на українській, так і на європейській колії — зокрема для міжнародних перевезень.

    Спочатку продукцію було виготовлено, поставлено та введено в експлуатацію без видимих проблем. Однак уже через кілька років під час планового технічного обслуговування фахівці виявили серйозні дефекти. Зокрема, йдеться про тріщини та розриви у ключових елементах конструкції вагонів і візків.

    Як підкреслив Руслан Кравченко, це стало критичним порушенням, адже нормативний строк служби такого рухомого складу становить десятки років. Фактично ж вагони виявилися непридатними до використання значно раніше.

    Експертні дослідження підтвердили, що під час виробництва використовували сталь із заниженими фізико-технічними характеристиками. Крім того, зварювальні роботи виконувалися з грубими порушеннями технологічних норм. Саме це, за даними слідства, і стало причиною швидкого зношення конструкцій.

    За оцінками правоохоронців, загальні збитки державі перевищують 64 мільйони гривень. Усі ці кошти були витрачені на продукцію, яка не відповідає встановленим стандартам якості та безпеки.

    Дії фігурантів справи кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини їм загрожує серйозна кримінальна відповідальність.

    Генеральний прокурор наголосив, що ця справа має не лише економічний, а й безпековий вимір. За його словами, залізнична інфраструктура є критично важливою для держави, особливо в умовах війни, коли вона забезпечує перевезення пасажирів, гуманітарних вантажів і військової логістики.

    «Залізниця — це не просто транспорт, а безпека людей і стратегічна інфраструктура. Жодних “технічних помилок” тут немає. Є свідомі рішення і буде відповідальність», — підкреслив Руслан Кравченко.

    Досудове розслідування у справі здійснює Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечує Служба безпеки України.

    Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, а також можливу причетність інших осіб до реалізації схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Водночас варто нагадати, що відповідно до Конституції України кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком.

    Аналітики зазначають, що цей випадок може стати показовим для всієї галузі. Він підкреслює важливість контролю якості у державних закупівлях, особливо у сферах, що стосуються критичної інфраструктури.

    Справа з неякісними вагонами може мати далекосяжні наслідки — як для конкретних фігурантів, так і для всієї системи державних контрактів у транспортній сфері.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.

  • Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у резонансній справі щодо корупційної схеми на Одеському припортовому заводі, одним із фігурантів якої є колишній народний депутат Олександр Грановський. За рішенням суду, державі мають відшкодувати 77,5 мільйона гривень, а ще 50 мільйонів гривень обвинувачені зобов’язалися спрямувати на підтримку Збройних сил України.

    У межах угоди всі фігуранти визнали свою вину та погодилися на узгоджене покарання. Суд визначив різні міри відповідальності для учасників справи.

    Колишній заступник директора Одеського припортового заводу Степан Кіменчіджі та ексначальник одного з відділів підприємства Ігор Чичильницький отримали по три роки позбавлення волі, заборону обіймати певні посади протягом року та штраф. Аналогічні вироки винесено і для колишньої членкині правління заводу Ольги Ткаченко та підприємця Павла Чумака, якого слідство вважає пов’язаним із компанією-посередником у схемі.

    Водночас Олександр Грановський, який обіймав посаду народного депутата VIII скликання, отримав штраф у розмірі 5100 гривень. Частину обвинувачених суд звільнив від покарання у зв’язку із завершенням строків давності, іншим призначено іспитовий строк тривалістю два роки.

    За даними слідства, йдеться про схему, через яку Одеський припортовий завод недоотримав понад 93 мільйони гривень. У 2015 році підприємство уклало контракти з іноземною компанією, яка, за версією правоохоронців, виконувала роль посередника без реального постачання продукції.

    Слідство вважає, що ціни на аміак і карбамід у контрактах були свідомо занижені. У подальшому продукцію реалізовували за ринковою вартістю іншим покупцям, а різницю в ціні виводили на рахунки, пов’язані з учасниками схеми.

    Останні кілька років Грановський перебуває за кордоном.

    Рішення суду передбачає часткове відшкодування збитків та завершення одного з гучних антикорупційних проваджень, пов’язаних із державними підприємствами.