Позначка: запаси газу

  • Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Україна достроково сформувала запас природного газу, необхідний для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027 років. У підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу — саме такий обсяг уряд раніше визначив цільовим на початок холодного сезону. Виконати план вдалося приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

    За його словами, у частині формування запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

    «Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими. В українських підземних сховищах наразі 14,6 млрд куб. м газу. Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану», — повідомив Шмигаль.

    Міністр подякував українським видобувним компаніям, Оператору газотранспортної системи України, «Нафтогазу» та працівникам паливно-енергетичного комплексу, які забезпечили накопичення необхідного ресурсу.

    Водночас заява про сформований запас газу не означає, що Україна повністю завершила підготовку до майбутньої зими або що опалювальний сезон гарантовано мине без проблем.

    Шмигаль наголосив, що необхідні роботи за іншими напрямами продовжуються.

    Цифра у 14,6 млрд кубометрів з’явилася не випадково. Ще навесні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 рік.

    Відповідно до базового сценарію саме 14,6 млрд кубометрів газу планувалося накопичити у підземних сховищах до початку опалювального сезону.

    Тоді ж Міненерго визначило ще один важливий показник — 13,2 млрд кубометрів.

    Цей обсяг уряд назвав критично необхідним мінімумом природного газу, який повинен перебувати у сховищах на старті опалювального сезону.

    За оцінкою Міненерго, запас у 13,2 млрд кубометрів має дозволити стабільно пройти зиму навіть за низьких температур та масованих російських атак.

    Натомість 14,6 млрд кубометрів — це вже цільовий показник базового сценарію, якого Україна тепер досягла достроково.

    Темпи накопичення газу протягом останніх тижнів залишалися високими. Ще 21 серпня Шмигаль повідомляв, що в українських підземних сховищах знаходиться 14,3 млрд кубометрів природного газу.

    Отже, менш ніж за тиждень запаси збільшилися ще приблизно на 300 млн кубометрів і досягли запланованої урядом позначки.

    Важливою складовою підготовки став імпорт. Станом на 21 серпня «Нафтогаз» уже законтрактував понад 2,09 млрд кубометрів імпортного газу. Приблизно 2 млрд кубометрів із цього обсягу фізично надійшли в Україну протягом січня-липня.

    Водночас Україна має значний технічний потенціал для подальшого імпорту у разі необхідності.

    За даними, які раніше озвучував Шмигаль, сукупний потенціал постачання природного газу через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію оцінюється приблизно у 20 млрд кубометрів на рік.

    Це не означає, що Україні необхідно імпортувати весь цей обсяг. Йдеться про доступні потужності маршрутів, які можуть бути використані залежно від ситуації.

    Саме диверсифікацію маршрутів імпорту Міненерго раніше називало одним із ключових завдань підготовки до опалювального сезону.

    Ще одним завданням є закупівля газу в періоди найбільш сприятливих ринкових цін.

    Необхідність значних запасів особливо важлива через воєнні ризики.

    Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру, причому під ударами опиняються не лише електростанції та підстанції, а й об’єкти газовидобутку та газової інфраструктури.

    Саме тому базовий прогноз на зиму може коригуватися залежно від інтенсивності російських атак, температури повітря, рівня споживання та стану енергетичних об’єктів.

    Ще у квітні Шмигаль попереджав, що майбутня зима, ймовірно, проходитиме у таких самих складних обставинах, як попередня.

    Тому накопичення 14,6 млрд кубометрів газу є важливим елементом підготовки, але не єдиним.

    Паралельно Україна проводить масштабні ремонти генеруючих потужностей.

    За останніми даними Міненерго, які Шмигаль озвучував у Верховній Раді, в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генеруючих потужностей.

    Ще приблизно 4 ГВт перебувають у ремонті. Загалом протягом 2026 року планується відновити та побудувати понад 10 ГВт потужностей. Окремим напрямом стала розподілена генерація.

    Україна намагається створити так звану систему «енергетичних сот» — мережу невеликих генеруючих об’єктів, які можуть працювати автономно та зменшувати залежність окремих територій від великих енергетичних вузлів.

    Станом на серпень уже працює приблизно 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. До кінця 2026 року уряд вважає реалістичним додатково запустити ще близько 800 МВт. Понад 280 відповідних установок перебувають на стадії монтажу або будівництва.

    Крім того, стартував конкурс на спорудження 1,5 ГВт нової високоманеврової газової генерації. Не менш важливим питанням залишається фізичний захист енергетичних об’єктів. За даними Міненерго, станом на кінець серпня завершено будівництво приблизно 200 споруд другого рівня захисту.

    У регіонах також реалізуються комплексні плани стійкості. На відповідні заходи уряд уже спрямував на місця понад 35 млрд гривень. Кошти мають використовуватися, зокрема, для підвищення захищеності енергетичної та критичної інфраструктури.

    Підготовка стосується не лише газу.

    Запаси вугілля на українських електростанціях, за даними Міненерго, також перевищують планові показники. Разом із запланованими поставками уряд оцінює наявний ресурс як достатній для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.

    При цьому в Міненерго не приховують головного ризику — нових масованих російських атак. Енергосистема станом на кінець серпня працює стабільно, планові відключення електроенергії не застосовуються. Проте Шмигаль прямо попереджав, що ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських ударів.

    Саме тому повідомлення про накопичення 14,6 млрд кубометрів газу варто розглядати передусім як виконання одного з ключових пунктів підготовки до зими.

    Україна достроково виконала базовий план із наповнення підземних сховищ і вже перевищила визначений раніше критично необхідний мінімум у 13,2 млрд кубометрів.

    Водночас підготовка до опалювального сезону триває: ремонтується генерація, будується розподілена газова генерація, створюється фізичний захист енергетичних об’єктів, накопичується вугілля та зберігаються можливості для додаткового імпорту газу.

    Тому головний висновок заяви Міненерго обережно позитивний: необхідний для базового сценарію запас газу Україна вже сформувала, причому раніше запланованого. Але остаточний сценарій проходження зими залежатиме не лише від кількості газу в сховищах, а й від температури, рівня споживання та, насамперед, від масштабів російських атак на українську енергетику.

  • Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Запаси природного газу в країнах Європейського Союзу опустилися до рівня, який може створити додаткові ризики для енергетичної безпеки блоку напередодні опалювального сезону. Наразі європейські газові сховища заповнені значно менше, ніж у середньому за останні роки, а особливе занепокоєння викликає ситуація в Німеччині, яка має найбільші потужності зі зберігання газу в ЄС.

    Про це пише Politico.

    За даними видання, традиційна модель підготовки Європи до зими цього року опинилася під тиском. У нормальних умовах трейдери та комунальні підприємства протягом літа закуповують природний газ за відносно низькими цінами, закачують його до підземних сховищ, а взимку використовують або продають його в період підвищеного попиту. Такий підхід дозволяє ринку одночасно забезпечувати необхідні запаси та отримувати прибуток від сезонної різниці цін.

    Однак цього року ситуація змінилася. Вартість газу в літній період виявилася вищою, ніж очікували учасники ринку, що зробило активне поповнення сховищ менш привабливим з економічної точки зору. На ситуацію вплинули одразу кілька факторів, серед яких геополітична нестабільність, війна на Близькому Сході та зміни клімату.

    За останніми даними, газові сховища країн Євросоюзу заповнені приблизно на 58% від загальної місткості. Це приблизно на 16% нижче за середній рівень заповнення за останні п’ять років. Крім того, нинішній показник є найнижчим для цього періоду з 2011 року.

    Такий рівень запасів викликає занепокоєння напередодні холодного сезону, адже взимку споживання газу традиційно різко збільшується. Насамперед це стосується опалення житлових будинків, роботи промислових підприємств та виробництва електроенергії в окремих країнах.

    Водночас у Європейській комісії не вважають, що Євросоюзу безпосередньо загрожує фізична нестача газу цієї зими. Представники ЄК заявляють, що блок має достатньо інструментів для забезпечення енергетичної безпеки та продовжує стежити за ситуацією на ринку.

    Однак окремі аналітики оцінюють перспективи більш обережно. За розрахунками енергетичної компанії Rapidan, до листопада європейські газові сховища можуть бути заповнені лише приблизно на 65% від їхньої загальної місткості.

    Якщо такий сценарій справдиться, Європі буде складніше виконати встановлені перед початком опалювального сезону цілі щодо накопичення газу. Аналітики зазначають, що для прискорення закачування ЄС може знадобитися підвищити ціну, яку він готовий платити за природний газ. Це зробило б європейський ринок привабливішим для постачальників і стимулювало б додаткові обсяги поставок.

    Водночас вищі ціни на газ створюють іншу проблему. Якщо європейські країни будуть змушені активніше конкурувати за обмежені обсяги палива на світовому ринку, це може призвести до подальшого подорожчання газу. У результаті збільшаться витрати не лише держав та енергетичних компаній, а й промисловості та домогосподарств.

    Особливе місце в цій ситуації займає Німеччина. За останніми даними, у серпні її газові сховища були заповнені лише приблизно на 47% від загальної національної місткості. Це, за даними Politico, найнижчий рівень заповнення з моменту початку ведення відповідної статистики.

    Ситуація в Німеччині має значення далеко за межами самої країни. Газові сховища ФРН є одними з найбільших у Європі, а їхня сумарна місткість становить понад 20% від загальної місткості сховищ у всьому Євросоюзі.

    Саме тому проблеми з накопиченням газу в Німеччині можуть вплинути на весь європейський енергетичний ринок. Якщо Берлін не зможе достатньо швидко наростити запаси, йому доведеться активніше закуповувати газ у період, коли попит зростатиме. Це може створити додатковий тиск на ціни та посилити конкуренцію між європейськими державами за поставки.

    Politico називає Німеччину однією з найбільш вразливих країн ЄС у цьому питанні саме через масштаб її економіки та розмір газової інфраструктури. Будь-які серйозні перебої з постачанням або недостатній рівень запасів у ФРН можуть мати наслідки для сусідніх держав, оскільки європейський газовий ринок значною мірою взаємопов’язаний.

    У разі дефіциту Німеччина може бути змушена активніше купувати газ на спотовому ринку. Якщо одночасно зростатиме попит в інших європейських країнах, це може спричинити подальше підвищення цін у всьому блоці.

    Попри це, німецьке Міністерство енергетики наразі не пішло на пряме втручання в роботу ринку. Відомство визнало, що поточний рівень запасів є історично низьким, однак відмовилося зобов’язувати державні компанії закуповувати газ за нинішніми цінами.

    Таким чином, Берлін фактично залишає рішення про темпи закупівлі газу учасникам ринку, розраховуючи на подальше поповнення сховищ упродовж найближчих місяців.

    Для Європи ситуація є особливо складною через те, що після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС значно скоротив залежність від російського трубопровідного газу. Європейські країни збільшили імпорт скрапленого природного газу, наростили поставки з Норвегії та інших країн і намагалися диверсифікувати джерела енергопостачання.

    Однак така диверсифікація не усуває ризику цінових коливань. Європа конкурує за скраплений газ із країнами Азії, а будь-які геополітичні конфлікти, перебої з видобутком чи транспортуванням енергоресурсів можуть швидко позначитися на вартості палива.

    Додатковим фактором невизначеності залишається ситуація на Близькому Сході. Будь-яке загострення в регіоні може впливати на глобальні енергетичні ринки та збільшувати вартість транспортування і постачання енергоресурсів.

    Водночас остаточні наслідки нинішнього рівня запасів залежатимуть від погоди взимку. Теплий сезон може дозволити Європі пройти опалювальний період без серйозних проблем, тоді як тривала холодна погода різко збільшить споживання газу та посилить тиск на запаси.

    Тому нинішній рівень заповнення сховищ не означає автоматичного виникнення дефіциту взимку. Однак низькі запаси залишають Європу з меншим запасом міцності у випадку різкого похолодання, перебоїв із постачанням або нового стрибка цін на світовому ринку.

    Раніше генеральний директор найбільшого європейського постачальника природного газу Equinor заявляв, що Європа, ймовірно, не встигне заповнити газові сховища до 80% до початку зими. Такий рівень традиційно розглядається як важливий орієнтир для підготовки до опалювального сезону.

    Крім того, нещодавно повідомлялося про зміни в структурі газового імпорту окремих країн Європи. Зокрема, Бельгія збільшила залежність від імпорту російського скрапленого природного газу на тлі змін на світовому енергетичному ринку та наслідків війни на Близькому Сході.

    Таким чином, Європа входить у другу половину літа з помітно нижчими, ніж зазвичай, запасами природного газу. Безпосередньої загрози нестачі палива Єврокомісія наразі не бачить, проте ситуація залишатиметься залежною від темпів закачування газу, світових цін, доступності імпортних поставок та погодних умов у холодний період. Особливу увагу в найближчі місяці буде прикуто до Німеччини, оскільки її газові сховища мають величезне значення для стабільності всього європейського енергетичного ринку.

  • Міністр енергетики заспокоює: запасів газу для зими достатньо

    Міністр енергетики заспокоює: запасів газу для зими достатньо

    Україна завершує підготовку до осінньо-зимового періоду 2024-2025 років, і попри побоювання щодо можливого дефіциту енергоресурсів, запасів газу має вистачити для стабільного проходження сезону. Міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду заявив, що запаси газу в Україні достатні для забезпечення потреб як житлових об’єктів, так і об’єктів генерації.

    “Нам вистачить газу для проходження опалювального сезону. Більше того, нам вистачить газу з урахуванням збільшення його споживання на об’єктах генерації”, – запевнив міністр.

    Галущенко також зазначив, що Україна має домовленості щодо можливості імпорту газу у разі необхідності. Це створює додаткову гарантію стабільності для української енергосистеми, зокрема зважаючи на підвищене навантаження на енергетичний сектор у зимовий період.

    Раніше, на початку жовтня, голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов заявив, що Україна до початку опалювального сезону планує накопичити в підземних сховищах (ПСГ) 13,2 млрд кубометрів газу. На той момент у ПСГ було вже 12,6 млрд кубометрів, і Чернишов зазначив, що до 1 листопада додатково планується закачати ще від 500 до 600 млн кубометрів газу завдяки кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

    За словами Чернишова, в попередній опалювальний сезон Україна використала 6,7 млрд кубометрів газу з ПСГ. Очікується, що цього року рівень споживання буде на тому ж рівні. Завдяки запасам у сховищах і можливості імпорту газу, енергетична система України готова до підвищених зимових навантажень.

    Питання енергетичної безпеки є критичним для України, враховуючи складні економічні та геополітичні обставини. Проте міністерство енергетики впевнене, що необхідних заходів вжито, а домовленості про постачання газу створюють достатню впевненість у стабільності роботи енергосистеми.