Hronikanovostej.com

Позначка: законопроєкт

  • До ТЦК направлять директиву: штрафів за пропуск ВЛК до 5 лютого не буде

    До ТЦК направлять директиву: штрафів за пропуск ВЛК до 5 лютого не буде

    Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що територіальні центри комплектування (ТЦК) не штрафуватимуть осіб, які не змогли вчасно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) до 5 лютого. Крім того, розшук таких осіб також не проводитимуть.

    Федієнко зазначив, що, відкривши картку законопроєкту про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”,то можна побачити, що він ще не пройшов усі необхідні інстанції.

    Враховуючи це та діючий регламент парламенту на мій погляд вказаний законопроект не буде розглянуто. Хочу заспокоїти громадян, що на спільній нараді за участі ОП, Міноборони, ЗСУ, МОЗ, Командування Медичних сил домовились, що буде надіслано відповідну директиву, щодо прийняття цього закону, до ТЦК щоб не штрафувати тих осіб, хто не встигне пройти ВЛК до 5 лютого, та не оголошуватимуть їх у розшук

    – додав він. 

    Законопроєкт, який продовжує термін проходження ВЛК, перебуває на фінальних стадіях розгляду у Верховній Раді.

  • Мінсоц зареєстрував закон про зрівняння пенсій по інвалідності для всіх громадян

    Мінсоц зареєстрував закон про зрівняння пенсій по інвалідності для всіх громадян

    У новому проекті, зареєстрованому Міністерством соціальної політики України, передбачено значні зміни в системі пенсійного забезпечення по інвалідності. Основною ціллю є зрівняння виплат для всіх громадян, незалежно від їх соціального статусу чи категорії. Однак закон має й важливі аспекти та обмеження, серед яких—максимальні ліміти на пенсії понад 23 000 грн, крім виплат учасникам бойових дій.

    Мінсоц підписав зареєстрували новий закон, відповідно до якого пенсії по інвалідності для всіх громадян, незалежно від їхнього статусу, мають урівнятися. Пенсії для людей, які потребують підтримки через інвалідність, будуть розраховуватися за загальним правилом, без урахування спеціальних статусів осіб.

    Про це повідомила Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час брифінгу.

    Щодо пенсій інвалідності високопосадовцям, то вже ми зареєстрували закон, який передбачає, що всі пенсії обраховуються по інвалідності, за загальним правилом. Коли людина потребує підтримки в інвалідності, то не важливо, чи це прокурор, чи це якийсь фахівець із обліку, чи просто, наприклад, журналіст. Немає значення, це людина, яка потребує підтримки, ми маємо розраховувати власне ту підтримку в потребі, яка є, а не якийсь там спецстатут

    – зазначила міністерка.

    Також, вона додала, що це не стосуватиметься учасників бойових дій, оскільки для них окремо зберігається підтримка. Зміни стосуються також обмеження пенсій для посадовців, які отримували високі пенсії. Відповідно до нового законопроєкту, пенсії, що перевищують 23 000 грн, будуть обмежені коефіцієнтами, зокрема для прокурорів і топ-чиновників, які отримували підвищені пенсії через судові рішення.

    Раніше ми писали, що МОЗ перевірив 924 справи щодо встановлення інвалідності посадовцям, з яких 136 осіб втратили статус інваліда. Двом прокурорам вже оголошено підозру, а загалом перевіряється понад 2000 справ.

  • Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

    Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

    Верховна Рада України прийняла законопроєкт №12245, який змінює систему розподілу капітальних видатків та вносить низку важливих нововведень. Серед основних змін — централізація фінансування проектів, пріоритезація найбільш важливих об’єктів та відновлення штрафів за затримку поставок зброї на фронт.

    За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради, нардепа Роксолани Підласи, зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені вчасно, що є важливим для виконання умов Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Основні нововведення закону:

    1. Централізація фінансування: Тепер кошти з бюджету будуть зосереджені на найбільш важливих проектах, що дозволить уникнути розпорошення фінансових ресурсів по десятках обʼєктів. Проекти будуть відбиратися за єдиними правилами і критеріями, що зменшує можливість політичного впливу на розподіл коштів.
    2. Єдиний портфель інвестицій: Буде створено єдиний портфель інвестиційних проектів, який можна пропонувати для фінансування міжнародним донорам. Це сприятиме залученню додаткових ресурсів для реалізації важливих ініціатив.
    3. Прозорість прийняття рішень: Прийняття рішень щодо публічних інвестиційних проектів та їх результатів буде відображатися онлайн, що забезпечить більшу прозорість і контроль за витрачанням бюджетних коштів.

    Важливі правки, внесені до закону:

    1. Штрафи за затримку поставок зброї: Відновлено штрафи для недобросовісних постачальників за затримку поставок зброї на фронт. Це має покращити ефективність постачання та забезпечення військових потреб.
    2. Розширення кола претендентів на молодіжні гранти: Тепер на молодіжні гранти можуть претендувати більш широке коло суб’єктів, що забезпечить більшу конкуренцію і сприятиме розвитку кращих проектів.
    3. Погашення боргів місцевих бюджетів: Знято питання погашення боргів місцевих бюджетів перед державним бюджетом за 2008-2009 роки, що було актуальним лише на першому етапі розгляду.

    Цей законопроєкт значно змінює підходи до управління бюджетними коштами та реалізації важливих інвестиційних проектів в Україні. Завдяки новим правилам, фінансування стане більш ефективним, а процеси — прозорими та контрольованими.

  • Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

    Український бізнес опинився на роздоріжжі: Верховна Рада розглядає законопроєкт №12367, що передбачає скасування “правок Лозового”, які обмежували строки досудового розслідування. Такі зміни викликають суперечки між прихильниками посилення боротьби з корупцією та тими, хто вбачає у цьому ризики для бізнесу та громадян.

    Що пропонує законопроєкт?

    За чинними нормами Кримінального процесуального кодексу, строки досудового розслідування не можуть перевищувати 12 місяців після вручення підозри. Законопроєкт пропонує скасувати ці обмеження, що, на думку авторів, дозволить ефективніше розслідувати складні справи.

    Проте критики вбачають у цьому загрозу свавілля. Зокрема, Олександр Соколовський, власник одного з найбільших текстильних підприємств України та член бізнес-групи “Маніфест 42”, застерігає: “Якщо проєкт ухвалять, строки слідства можуть стати безстроковими. Це створить підґрунтя для корупційного тиску на бізнес.”

    За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році 77% кримінальних справ проти бізнесу так і не дійшли до суду. Натомість їх використовували для тиску. “Це не боротьба з корупціонерами, а створення інструменту, що може використовуватися проти будь-кого”, — наголошує Соколовський.

    Підтримка скасування “правок Лозового” також надходить від антикорупційних організацій, таких як Центр протидії корупції (ЦПК). Однак їхня діяльність неодноразово потрапляла під критику. Очільник ЦПК Віталій Шабунін опинився у центрі низки скандалів: від ухилення від військової служби до ймовірного зловживання гуманітарною допомогою.

    Кримінальний процесуальний кодекс стосується не лише резонансних справ, але й повсякденного життя громадян. Якщо строк досудового розслідування стане безстроковим, кожен може опинитися у ситуації, коли справа проти нього “висітиме” роками.

    “Це небезпека не лише для бізнесу, але й для пересічних громадян. Повернення до радянської практики нескінченних розслідувань — це крок назад,” — вважають експерти.

    Не менш спірною є особистість Віталія Шабуніна, який активно підтримує зміни. ЗМІ звинувачують його у фіктивній службі в ЗСУ, отриманні бойових виплат, привласненні гуманітарної допомоги та інших порушеннях.

    Скандальна репутація Шабуніна кидає тінь на ініціативи ЦПК, зокрема, у сфері змін до КПК. Його опоненти вважають, що такі активісти більше шкодять, ніж допомагають.

    Голосування за законопроєкт №12367 стане лакмусовим папірцем для української влади. Чи зможе парламент знайти баланс між посиленням правопорядку та захистом прав громадян? Відповідь на це питання визначить, чи стане Україна на шлях реформ, чи повернеться до практик минулого.

  • Верховна Рада ухвалила законопроєкт про відповідальність онлайн-медіа за коментарі користувачів

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт про відповідальність онлайн-медіа за коментарі користувачів

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11321, який встановлює нові правила для онлайн-медіа щодо модерації коментарів користувачів. Відповідно до ухваленого документа, медіа не нестимуть відповідальності за поширення негативних або недостовірних коментарів за умови своєчасного реагування на скарги.

    Ініціатором документа виступив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

    Внесені зміни уточнюють норму статті 117 Закону України «Про медіа». Відтепер медіа не нестимуть відповідальності за поширення користувацької інформації, яка:

    • містить звинувачення посадовців у корупції чи інших порушеннях;
    • порушує права і законні інтереси осіб;
    • вважається недостовірною відповідно до рішень суду.

    Головною умовою є видалення подібних коментарів або публікацій з розділів для обговорення протягом трьох робочих днів із моменту отримання відповідного припису або ухвали.

    Відповідно до роз’яснень Великої Палати Верховного Суду, негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо автор не надасть доказів протилежного. Зокрема, це стосується тверджень про порушення законів, моральних принципів чи етичної поведінки, які можуть зашкодити репутації особи.

    Закон також поширює відповідальність за поширення неправдивої чи забороненої інформації на журналістів, які працюють за цивільно-правовими договорами. Водночас вони звільняються від відповідальності, якщо інформація була:

    • дослівно або без спотворення суті відтворена з інших зареєстрованих медіа;
    • отримана у відповідь на офіційні запити;
    • опублікована державними органами чи офіційними установами.

    Нагадаємо, колишньому керівнику одного із Департаментів Міністерства оборони України, а також двом керівникам держпідприємства повідомлено про підозру у привласненні та розтраті майна, перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України). Крім цього, керівникам держпідприємства також повідомлено про підозру у службовому підробленні (ч. 2 ст. 366 КК України).

  • Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

    Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

    В Україні набув популярності законопроєкт №12245, який передбачає зміну статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та надання Кабінету Міністрів права самостійно визначати зарплати її працівників. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою в грудні 2024 року і мав на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Однак, у процесі підготовки до другого читання, до нього були внесені поправки, які викликали широку дискусію серед експертів та громадськості.

    Поправки, що стосуються Держаудитслужби, передбачають надання їй спеціального статусу, введення нових звань для держслужбовців, а також дозволяють Кабміну самостійно визначати розмір посадових окладів працівників цього органу. Однак ці зміни викликали критику, зокрема з боку народного депутата Ярослава Железняка (“Голос”), який зауважив, що такі правки є неконструктивними та непродуманими. Він підкреслив, що підвищення зарплат можливе лише після проведення реальної реформи органу.

    “Тягнуть через нормальний бюджетний законопроєкт ліві правки про підвищення зарплат ДержАудитСлужбі. Окрім підвищення зарплат + спецстатус + спецзвання”, – зазначив Железняк.

    Депутат також підтримав позицію антикорупційної організації Transparency International Ukraine, яка закликала депутатів відхилити ці поправки через їхню фрагментарність і відсутність системного підходу до реформи. На думку Железняка, важливо спершу вирішити проблему дублювання функцій між Держаудитслужбою та Рахунковою палатою, що стало особливо актуальним після ухвалення закону, який розширив повноваження Рахункової палати на аудит місцевих бюджетів.

    Железняк наголосив, що на наступному етапі повинні бути проведені конкурси на посади в оновленій Держаудитслужбі, переатестація діючих працівників та впровадження сучасних методів контролю. Лише після цього можна буде говорити про підвищення зарплат та встановлення спеціальних звань.

  • Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

    Веніславський розповів чи варто чекати прийняття закону про демобілізацію найближчим часом

    Попри заяви Міністерства оборони України про готовність законопроєкту щодо демобілізації, його реалізація залишається відкритим питанням. Народний депутат від “Слуги народу” Федір Веніславський заявив, що масового звільнення військовослужбовців у найближчі три місяці очікувати не варто. Це пов’язано із низкою факторів, які впливають на прийняття рішень у цьому питанні.

    На сьогоднішній день кількість особового складу Збройних сил України становить приблизно один мільйон осіб. Однак безпосередню участь у бойових діях беруть лише кілька сотень тисяч. Це означає, що значна частина військових виконує завдання в тилу або на інших напрямках, що потребує детального аналізу ефективності їхньої роботи.

    Однією з ключових причин затримки з ухваленням законопроєкту є необхідність розробки механізмів заміни значної кількості демобілізованих. Зараз Міністерство оборони працює над:

    • аудитом ефективності роботи тилових підрозділів;
    • удосконаленням системи рекрутингу;
    • пошуком способів залучення нових військових до лав ЗСУ.

    За словами Веніславського, ухвалення законопроєкту потребуватиме серйозних політичних і військових консультацій. Будь-які рішення, що можуть послабити обороноздатність країни, зазнають тривалих дискусій як на рівні Міністерства оборони, так і в парламенті.

    Через три місяці, як зазначають представники Міністерства оборони, законопроєкт може бути представлений у парламенті. Однак його прийняття залежатиме від узгодження позицій між різними політичними силами та аналізу його впливу на обороноздатність країни.

  • Україна не планує законопроєкт про демобілізацію до кінця війни — джерела в ОП

    Україна не планує законопроєкт про демобілізацію до кінця війни — джерела в ОП

    Наші джерела в Офісі Президента повідомили, що до кінця війни не варто очікувати прийняття закону про демобілізацію. За їхніми словами, головною причиною цього є відсутність достатніх резервів для заміни мобілізованих, а також значне зниження якості тих, хто йде на службу.

    Джерела вказують, що нинішні мобілізовані часто є значно менш підготовленими, ніж їхні попередники, які брали участь у бойових діях на початку війни. Ці мобілізовані здебільшого відправляються у складі Сил тероборони та резервів у перший місяць служби. Заміна такої кількості людей на передовій наразі є великим викликом.

    У Генеральному штабі вважають, що будь-які спроби ухвалити законопроєкт про демобілізацію можуть мати катастрофічні наслідки для Збройних Сил України. За словами військових, фронт тримається саме на добровольцях, які вступили до лав армії у 2022-2023 роках, і заміна їх на нових мобілізованих може суттєво ослабити боєздатність підрозділів.

    Поки що не передбачено жодних конкретних кроків щодо демобілізації. Влада зосереджена на збереженні боєздатності та посиленні резервів. Враховуючи критичну ситуацію на фронті та потребу в кожному бійцеві, питання демобілізації лишатиметься на паузі до кінця війни.

  • Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону поїздок на автомобілях по територіях природно-заповідного фонду

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону поїздок на автомобілях по територіях природно-заповідного фонду

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11024, що передбачає заборону на поїздки автомобілями та іншими транспортними засобами по територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України. Під час голосування законопроєкт був прийнятий у другому читанні та в цілому, і тепер цей закон має набрати чинності після підписання президентом.

    Ініціатором законопроєкту №11024 є прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Цей документ розробили за дорученням президента Володимира Зеленського, який відреагував на електронну петицію №22/163240-еп “Про регулювання джипінгу в Україні”.

    “Зелені” та екологи давно намагалися заборонити джипінг у заповідних районах, у тому числі в Карпатах. І ось тепер це в них удалося на загальноукраїнському рівні. Раніше такі заборони вводили на місцевому рівні. Наприклад, кілька років тому джипінг заборонили на Івано-Франківщині.

    Восени 2023 року у Київраді зареєстрували Проєкт рішення про заборону джипінгу на заповідних територіях Києва, розроблений за участю Київського еколого-культурного центру. У лютому 2024 року Київська міська рада ухвалила цей Проєкт. Тепер на територіях природно-заповідного фонду столиці не можна проводити змагання, перегони, ралі та трофі-рейди на джипах та квадроциклах.

    Верховна Рада заборонила позашляховики у заповідниках та в Карпатах

    До початку повномасштабного вторгнення в Україну російських окупаційних військ у нашій країні досить часто проводили спеціальні джипінг-рейди. Іноді їхній маршрут пролягав по заповідниках. Так, у далекому вже 2011 році організаторам джипінг-рейду Ukraine-Trophy довелося витратити час та сили, щоб змінити маршрут під тиском екологів, оскільки спочатку він проходив по територіям Поліського та Рівненського заповідників.

    Закон про заборону поїздок на автомобілях та інших транспортних засобах по територіям та об’єктам природно-заповідного фонду має підписати Володимир Зеленський. Потім закон опублікують у державних ЗМІ і він набуде чинності.

    Після цього у заповідних районах України не можна буде їздити на транспортних засобах. Виняток – дороги загального користування, вулиці та дороги населених пунктів, автодороги на приватних територіях. Також виняток зроблено для місцевих мешканців та для туристів, які рухаються туристичними маршрутами.

    Якщо фізична особа порушить цей закон, то її оштрафують на суму від 8500 до 17 000 грн. Якщо порушником виявиться юридична особа, то штраф становитиме від 17 000 до 25 000 грн.

  • Питання переведення годинників у 2025 році залишається відкритим

    Питання переведення годинників у 2025 році залишається відкритим

    У 2024 році Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201, який передбачав скасування переведення годинників і встановлення єдиного часового поясу по всій країні протягом усього року. Однак, попри те, що закон був підтриманий парламентом, президент України так і не підписав цей законопроєкт. Це означає, що питання переведення годинників залишається відкритим, і перехід на літній час у 2025 році є ймовірним.

    Законопроєкт, який скасовує літній час, уже ухвалено Верховною Радою. Однак є нюанс – щоб він набув чинності, свій підпис на документі має поставити президент. У його команді припускають, що Володимир Зеленський не буде підписувати документ. Однак час накладення вето на закон також минув.

    Традиційний день, коли переводять годинники на літній час, це остання неділя березня. Якщо нічого не зміниться і до цієї дати Володимир Зеленський не підпише закон, то 30 березня о 3:00 ми переведемо стрілки на 1 годину вперед. Це означає, що ми спатимемо на годину менше.

    На смартфонах та інших електронних пристроях перехід відбудеться автоматично. А механічний годинник і старі кнопкові телефони доведеться переводити вручну. У квитках і розкладах час буде вказано з урахуванням переведення стрілок.