Hronikanovostej.com

Позначка: законопроєкт

  • Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час освітнього процесу. Йдеться про документ №15105 від 27 березня 2026 року.

    Ініціатором змін виступив народний депутат Георгій Мазурашу. Законопроєкт пропонує внести поправки до статті 53 закону “Про освіту”, доповнивши перелік обов’язків здобувачів освіти.

    Згідно з ініціативою, учнів планують зобов’язати утримуватися від використання гаджетів під час уроків. Винятки передбачаються лише у випадках, коли пристрої необхідні для навчального процесу або з медичних причин.

    Станом на зараз повний текст документа у відкритому доступі відсутній, тому детальні механізми реалізації цієї норми поки що невідомі.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляв, що питання повної заборони смартфонів у школах не є пріоритетом державної політики. За його словами, у різних країнах застосовуються різні підходи — зокрема, практика зберігання телефонів у спеціальних боксах або локерах із доступом під час перерв.

    Міністр також наголошував, що українські навчальні заклади вже мають можливість самостійно встановлювати правила користування гаджетами за погодженням із батьками та учнями.

    Наразі в Україні немає єдиного законодавчого обмеження щодо використання смартфонів у школах. Це питання здебільшого регулюється на рівні самих закладів освіти.

    Таким чином, нова законодавча ініціатива може змінити підхід до використання цифрових пристроїв у навчальному процесі та встановити єдині правила для всіх учнів.

  • В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

    В Україні змінять правила мобілізації: перевірки, облік і скорочення відстрочок

    У Верховній Раді України готують зміни до законодавства про мобілізацію, які передбачають посилення контролю за військовозобов’язаними та оновлення системи військового обліку. Ключовим завданням нових ініціатив є виявлення громадян, які не оновили свої дані у територіальних центрах комплектування.

    За попередніми оцінками, йдеться приблизно про один мільйон чоловіків, які фактично випали з актуального обліку. Саме ця категорія стане основною ціллю перевірок у найближчий період.

    Для встановлення місцезнаходження таких осіб планується активніше використовувати державні реєстри, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків. Такий підхід дозволить зіставляти дані між різними базами і точніше ідентифікувати громадян, які підлягають військовому обліку, але не виконали своїх обов’язків.

    У парламенті вважають, що це дасть змогу не лише актуалізувати інформацію, а й зменшити кількість випадків ухилення від мобілізації. Водночас влада намагається зробити систему більш прозорою і керованою, щоб планування потреб Збройних сил було більш точним.

    Ще одним важливим блоком змін стане перегляд системи бронювання працівників. Йдеться про можливе скорочення кількості осіб, які мають відстрочку від призову.

    Ініціатори змін пояснюють це необхідністю більш раціонального розподілу людських ресурсів. Планується провести аналіз галузей економіки, щоб визначити, де нинішній рівень бронювання є критично необхідним, а де його можна скоротити без суттєвих втрат для функціонування підприємств.

    Таким чином, держава намагається знайти баланс між потребами армії та економіки, яка продовжує працювати в умовах війни.

    Запропоновані зміни є частиною ширшої реформи системи мобілізації та військового обліку. Вони спрямовані на підвищення ефективності управління людськими ресурсами, зменшення зловживань і створення більш зрозумілих правил для всіх учасників процесу.

    Водночас експерти наголошують, що реалізація таких ініціатив потребує чіткої координації між державними органами, а також дотримання прав громадян, щоб уникнути надмірного втручання у приватне життя.

  • Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Міністерство фінансів України 19 березня оприлюднило новий податковий законопроєкт, який має стати ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ передбачає низку змін, що безпосередньо вплинуть як на бізнес, так і на звичайних громадян, і має бути ухвалений Верховною Радою вже до кінця березня.

    Йдеться про виконання чотирьох ключових вимог, закріплених у меморандумі з МВФ. Зокрема, пропонується запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для таких доходів передбачена пільгова ставка 5%, а неоподаткований мінімум становитиме 2000 євро на рік. У разі перевищення цієї суми податок стягуватиметься лише з різниці. Водночас скористатися пільговим режимом зможуть лише ті, хто відповідатиме низці умов — зокрема, не матиме найманих працівників і відкриє окремий рахунок для таких доходів. Ідею вже підтримали великі гравці ринку, серед яких сервіси таксі та доставки.

    Другим важливим пунктом є продовження дії військового збору на рівні 5% для фізичних осіб. Його планують зберегти до завершення реформи Збройних Сил України, що фактично означає продовження податкового навантаження на громадян на невизначений термін.

    Третя зміна стосується запровадження ПДВ на товари, придбані на закордонних маркетплейсах. За новими правилами, податок має включатися у вартість товару та сплачуватися самими платформами. Водночас передбачено виняток: посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються фізичними особами без комерційної мети, не оподатковуватимуться.

    Ще одна суттєва новація — обов’язкова сплата ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом понад 4 млн грн. Ця норма має набути чинності з 1 січня 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.

    Ухвалення законопроєкту має критичне значення для фінансової стабільності країни. Саме від нього залежить отримання другого траншу від МВФ, який очікується вже у червні 2026 року. У владі відкрито визнають, що альтернативи співпраці з фондом наразі немає. Як пояснював голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, МВФ виступає своєрідним фінансовим “якорем”, від якого залежить підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

    Ситуацію ускладнює й зовнішній контекст. Зокрема, блокування Угорщиною та Словаччиною кредитної допомоги від Європейського Союзу, а також геополітичні фактори, пов’язані з Близьким Сходом, створюють додаткові ризики для української економіки.

    Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт уже наступного тижня. У разі його ухвалення країна зможе зберегти макрофінансову підтримку, однак ціною цього стануть нові податкові правила, які відчують як підприємці, так і пересічні українці.

  • У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

    У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує змінити порядок перевірки військово-облікових документів громадян і вручення повісток. Документ передбачає, що виклик до територіальних центрів комплектування має здійснюватися без застосування силових методів.

    Йдеться про законопроєкт №15076, зареєстрований 12 березня 2026 року. Його ініціатором виступив народний депутат Сергій Гривко.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується внести зміни до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Документ визначає, що громадян повинні викликати до територіальних центрів комплектування через вручення повісток або шляхом надсилання відповідного повідомлення поштою.

    Ініціатива спрямована на врегулювання порядку перевірки військово-облікових документів громадян і процедури направлення повісток про виклик до ТЦК.

    Автор законопроєкту пропонує законодавчо закріпити чіткий механізм оповіщення громадян, щоб уникнути суперечливих ситуацій під час мобілізаційних заходів.

    Наразі документ перебуває на початковому етапі розгляду у Верховній Раді. Після цього його мають опрацювати профільні комітети парламенту.

  • Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Верховна Рада не підтримала низку важливих законопроєктів, які стосуються податкової політики та соціальної допомоги. Йдеться про ініціативи, що мали стати частиною реформ у 2026 році.

    Зокрема, парламент не ухвалив законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ, відомий як «податок на OLX». За документ проголосували лише 168 народних депутатів із необхідних 226.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до другого читання уряд планував внести до законопроєкту додаткові правки, пов’язані з виконанням вимог МВФ. Серед них — скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, а також закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану. Однак парламент не підтримав ініціативу.

    Крім того, Рада провалила голосування і за законопроєкт №14051 щодо запровадження базової соціальної допомоги. Його підтримали 193 депутати при необхідних 226 голосах.

    Документ передбачав реформування системи соціальних виплат шляхом об’єднання п’яти різних видів державної допомоги в одну — базову соціальну допомогу. Планувалося, що нова система почне діяти з 2026 року.

    Наразі доля обох законопроєктів залишається невизначеною, а їх повторний розгляд у парламенті можливий після доопрацювання.

  • Оренда житла стане простішою: у Раді пропонують знизити ПДФО до 5%

    Оренда житла стане простішою: у Раді пропонують знизити ПДФО до 5%

    13 лютого до Верховної Ради надійшов проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від надання житлової нерухомості в оренду. 16 лютого документ передано на розгляд профільного бюджетного комітету.

    Автори законопроєкту наголошують, що ринок житлової оренди в Україні значною мірою перебуває в тіні через високе податкове навантаження на власників – 18% від доходу становить податок на доходи фізичних осіб, а ще 5% – військовий збір. Для стимулювання прозорості пропонується знизити ставку ПДФО до 5%.

    Крім того, законопроєкт передбачає тимчасове звільнення орендодавців від оподаткування на період з 1 квітня 2026 року до 31 грудня того року, коли буде скасовано воєнний стан. Орендодавці самостійно сплачуватимуть податок протягом 40 днів після завершення кварталу.

    Також у Верховній Раді тривають роботи над врегулюванням діяльності рієлторів, що має додатково вплинути на легалізацію ринку оренди та прозорість угод.

    Законопроєкт має на меті стимулювати власників житла працювати легально, зменшити тінізацію ринку та спростити адміністрування податків для приватних орендодавців.

  • Ветеранів бойових дій звільнять від фізичних тестів під час вступу до поліції

    Ветеранів бойових дій звільнять від фізичних тестів під час вступу до поліції

    Кабінет Міністрів України ухвалив законопроєкт, який спрощує процедуру прийому на службу до поліції для ветеранів бойових дій. Документ передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо перевірки кандидатів, які брали участь у бойових діях на сході країни або під час повномасштабної війни з Росією.

    Як повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, ініціатива спрямована на врегулювання питань прийому до поліції осіб, які під час бойових дій отримали поранення, контузії, травми або захворювання.

    Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

    Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

    Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

  • Законопроєкт №13634 змінює порядок мобілізації студентів

    Законопроєкт №13634 змінює порядок мобілізації студентів

    В Україні планують переглянути правила відстрочки від мобілізації для студентів. Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував до ухвалення законопроєкт №13634, який обмежує право на відстрочку для тих, хто порушує освітню послідовність, затягує навчання або бере академічну відпустку. Документ має на меті зробити використання навчання як підстави для уникнення мобілізації більш контрольованим.

    Наразі відстрочку від призову можуть отримати різні категорії громадян, включно з особами з інвалідністю, батьками трьох і більше дітей, одинокими батьками, опікунами, студентами денної або дуальної форми навчання, працівниками критично важливої інфраструктури, суддями, держслужбовцями, педагогами та науковцями. Для студентів важливо дотримуватися послідовності рівнів освіти, передбаченої законом «Про освіту».

    Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів. Особи, які навчаються у професійно-технічних закладах, повинні почати навчання до 25 років, навчатися вперше за денною або дуальною формою та дотримуватися освітньої послідовності. Студенти закладів вищої освіти, окрім дотримання послідовності та форми навчання, мають завершити програму у межах встановлених строків. Академічні відпустки, повторне навчання або перездачі призведуть до втрати права на відстрочку.

    Для аспірантів, інтернів і докторантів залишаються лише вимоги щодо дотримання освітньої послідовності. Заяви на відстрочку подаються до початку військової служби, комісія при ТЦК та СП розглядає їх протягом семи днів, а призов на час розгляду зупиняється. Чоловіки, заброньовані підприємствами або установами, мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП.

  • Комітет Ради очолений Гетманцевим підтримав автоматичний обмін даними про доходи українців з OLX, Prom, Rozetka

    Комітет Ради очолений Гетманцевим підтримав автоматичний обмін даними про доходи українців з OLX, Prom, Rozetka

    Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює народний депутат Данило Гетманцев, підтримав урядовий законопроєкт №14025 про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ запроваджує нові правила оподаткування доходів громадян від діяльності на майданчиках на кшталт OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших.

    Згідно з проєктом, між податковими органами різних держав створюється механізм автоматичного обміну даними про доходи, які користувачі отримують через цифрові платформи. Як пояснив голова комітету Данило Гетманцев, це дозволить України приєднатися до європейської системи прозорості цифрової економіки: “Фактично, це означає, що Україна долучається до європейської системи прозорості цифрової економіки, де дані про доходи осіб, отримані через цифрові платформи, автоматично передаються між податковими органами різних держав”.

    Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

    Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

    Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

    Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

    Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

  • Рада зареєструвала законопроєкт про відмову від «копійки»

    Рада зареєструвала законопроєкт про відмову від «копійки»

    Верховна Рада може вже до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який передбачає зміну назви розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Документ було зареєстровано 1 жовтня, про це повідомив Голова парламенту Руслан Стефанчук у коментарі Forbes. Стефанчук — один із чотирьох ініціаторів проєкту — зазначив, що для «якісного опрацювання та погодження таких рішень потрібен час».

    Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що ініціативу підтримали представники всіх парламентських фракцій, тому шанси на ухвалення оцінюють як досить високі. Вона додала, що документ має пройти розгляд у профільних комісіях, тож точну дату голосування поки не називають, але парламент, найімовірніше, розгляне його вже в цій сесії.

    Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

    У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.