Hronikanovostej.com

Позначка: законопроєкт

  • Нові повноваження військової поліції, що дозволено за законом

    Нові повноваження військової поліції, що дозволено за законом

    Серед повноважень військової поліції є можливість тимчасово обмежувати рух на дорогах, зупиняти автомобілі та перевіряти документи, а також проникати у житло громадян. Це переважно стосується заходів щодо затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та в обставинах, що загрожують життю і здоров’ю людей.

    Відповідні норми містяться у законопроєкті про Військову поліцію 6569-д від 31 травня, який Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити за основу 30 травня.

    Зазначається, що наразі ці повноваження має Військова служба правопорядку, але за новим законом її буде ліквідовано протягом трьох місяців.

    Військова поліція матиме право проникати у житло або інші володіння громадян у невідкладних випадках, пов’язаних із порятунком життя людей та майна або з переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, відповідно до законодавчих норм. Нинішня Військова служба правопорядку таких повноважень не має.

    Законопроєктом передбачено, що у разі введення воєнного або надзвичайного стану Військова поліція буде займатися:

    • боротьбою з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;
    • охороною військових об’єктів, військових містечок та їх населення, сприянням його евакуації;
    • відновленням та підтриманням порядку і дисципліни у військових частинах;
    • забезпеченням дотримання особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеженням свободи пересування осіб та руху транспортних засобів.

    Згідно з новим законом, Військова поліція та її уповноважені посадові особи мають право перевіряти документи у військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаних та резервістів під час зборів, а також у військовослужбовців інших військових формувань та правоохоронних органів. На території військових частин та об’єктів вони можуть перевіряти документи у всіх осіб, проводити особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів, та вилучати документи й предмети, що є знаряддям або об’єктом правопорушення.

    Військова поліція також отримує право:

    • викликати осіб для надання пояснень у справах про правопорушення, що знаходяться в її провадженні;
    • затримувати і тримати військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час зборів на гауптвахтах;
    • зупиняти для перевірки документів осіб у військовій формі, які мають ознаки психічного розладу, алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, та створюють реальну небезпеку для оточуючих, з негайним повідомленням лікувального закладу або командирів для вирішення питання про їх огляд у медичних закладах;
    • зупиняти військові транспортні засоби у разі порушення правил дорожнього руху, за наявності ознак технічної несправності транспорту або забруднення ним довкілля, або якщо є підозра, що він використовується з протиправною метою, для огляду і перевірки документів водіїв, дорожніх листів та відповідності вантажів товарно-транспортним документам.
  • Україна готується до підвищення податків та акцизів

    Україна готується до підвищення податків та акцизів

    У червні 2024 року можуть бути прийняті рішення щодо підвищення деяких податків та акцизних зборів в Україні, але реальне зростання відрахувань до бюджету може відбутись трохи пізніше. Зараз Кабінет Міністрів розробляє законопроєкт, спрямований на підвищення податків, зокрема ПДВ та військового збору. Ці зміни можуть стосуватися як загального підвищення ставок, так і введення військового збору для суб’єктів, які застосовують спрощену систему оподаткування.

    Планується збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Таку ж ставку у 5% може мати і фізична особа-підприємець. Питання підвищення рівня ПДВ ще обговорюється, передбачуване збільшення становить 2-3%.

    Законопроєкт може бути представлений до Верховної Ради ще до кінця червня. Проте експерти зауважують, що навіть за швидкого прийняття документа нові ставки можуть почати діяти не раніше вересня.

    У червні також можуть змінитися акцизи. Планується підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкоголь та паливо для фінансування армії. Збільшення акцизу призведе до значного зростання цін на бензин.

    У травні Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11256, який передбачає підвищення податків на підакцизні товари. Зокрема, він передбачає поетапне збільшення акцизу на пальне до 2028 року.

    Згідно з текстом законопроєкту, до 1 січня 2028 року акциз на бензин має становити 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — 330 євро за 1000 літрів, а на автогаз — 277 євро за 1000 літрів.

    Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав реєстр. № 11256 про збільшення акцизів на паливо на своєму засіданні 31 травня. Рішення призведе до зростання цін на пальне для українських автомобілістів вже у липні.

  • В Україні створять військову поліцію для стримування дезертирів

    В Україні створять військову поліцію для стримування дезертирів

    Наше джерело повідомляє, що військову поліцію в Україні хочуть створити тому, що з кожним днем зростає кількість дезертирів в армії. Безмежна мобілізація затягла в армію людей, які не хочуть воювати і за будь-якої можливості – тікають. Скоро дезертирів будуть десятки тисяч. Банковій необхідно встигнути цьому запобігти.

    Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

    В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

    Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

    Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

    У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

  • Реклама азартних ігор та букмекерські контори в Україні тепер під забороною

    Реклама азартних ігор та букмекерські контори в Україні тепер під забороною

    В Україні офіційно заборонено будь-яку рекламу азартних ігор та букмекерських контор. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №583 була ухвалена 21 травня 2024 року.

    Ці обмеження діятимуть до набуття чинності нового закону про боротьбу з ігровою залежністю.

    “Внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 року №566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі інтернет”, доповнивши підпункт 1 після слів “порядок обмеження” словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони””, – йдеться в постанові.

    Постановою від 17 травня, до якої внесено зміни, Кабмін встановив порядок обмеження реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

    Законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю нині перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

    Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом.

    Закон обмежує рекламу азартних ігор, зокрема не дозволяє спекуляцію на темі війни та волонтерства, а також він забороняє спонсорство.

  • Скандальний законопроєкт Арахамії: як він об’єднав увесь парламент та був вилучений з розгляду в останній момент

    Скандальний законопроєкт Арахамії: як він об’єднав увесь парламент та був вилучений з розгляду в останній момент

    Голова фракції “Слуга народа” Давид Арахамія вніс до розгляду законопроєкт, який став приводом для широкої дискусії. Згідно з цим законопроєктом, уряд матиме можливість конфісковувати 100% акцій компанії, якщо серед її акціонерів знаходиться особа, що потрапила під санкції. Ця ініціатива мала на меті не лише захистити власників, які не перебувають під санкціями, але й унеможливити ухилення від відповідальності підсанкційних осіб.

    Проте, після жвавої реакції громадськості, законопроєкт було відкликано для подальшої доробки перед його включенням до порядку денного для голосування. Представники бізнесу висловили чимало зауважень щодо запропонованих норм.

    У пояснювальній записці до законопроєкту 11195 зазначалося, що багато підсанкційних осіб володіють активами через іноземні юрисдикції, де такі санкції не діють. Запропоновані зміни, за словами ініціаторів, мали унеможливити приховування активів та захистити права третіх осіб.

    Проте, критики законопроєкту вказали на ризики, пов’язані з дискреційними повноваженнями, що надавав би уряду. Антикорупційний комітет відзначив, що відсутність чітких критеріїв може призвести до вибіркового застосування закону.

    Представники всіх фракцій виступили проти законопроєкту в його поточному вигляді. Зокрема, Ярослав Железняк з фракції “Голос” вказав на необхідність перегляду тексту, щоб уникнути потенційних ризиків, які вказали у заяві підприємці.

    Представники політичної фракції “Європейська солідарність” висловили найбільш рішучу позицію. Олексій Гончаренко заявив про необхідність анулювання розгляду даного законопроєкту. “Цей законопроєкт націлений на руйнування інституту права власності і сприяє звичайному рейдерству! Згідно з його положеннями, якщо серед власників підприємства є особа, до якої РНБО застосувала економічні санкції, то державі надається право конфіскувати всі 100% акцій підприємства. Це стосується не лише акцій підсанкційної особи, а всіх акцій”, – заявив народний депутат.

    Звернення до “Батьківщини” не вдалося, але на коментарях на Facebook представник фракції Олексій Кучеренко також висловив рішучу протистояння. “Це реальна катастрофа! Ми категорично проти”, – написав він.

    Навіть у фракції “Слуга народу” не виражали підтримку такому законопроєкту. Перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець стверджував, що “цього закону не буде в залі”. Таким чином, документ так і не дістався до розгляду в парламенті.

    Можливо, якби не активна реакція бізнесу та громадськості, законопроєкт міг би бути розглянутий у такому вигляді. У будь-якому випадку, він був вже включений до порядку денного і знятий з розгляду, можливо, на останній момент.

  • Нардеп Костенко: Ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби допоможе мобілізації

    Нардеп Костенко: Ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби допоможе мобілізації

    Роман Костенко, народний депутат від фракції “Голос”, активно просуває законопроєкт про мотивацію військової служби. Він висловив наполегливість у розгляді цього законопроєкту в профільному комітеті з метою включення його до порядку денного сесії.

    “Ми вже провели розмови з головою комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо повернення і розгляду нашого законопроєкту на комітеті”, – повідомив Костенко.

    Також народний депутат нагадав, що деякі положення законопроєкту про мотивацію військової служби було включено до законопроєкту про мобілізацію, який був прийнятий Верховною Радою в квітні. Проте, за його словами, багато положень, які стосувалися мотивації військових, залишилися в останньому законопроєкті і могли б вирішити питання мобілізації.

    “Наш законопроєкт містить конкретні пропозиції щодо стимулювання військовослужбовців, включаючи підвищення зарплат та фінансову підтримку тих, хто безпосередньо перебуває на передовій. Також ми пропонуємо безмитне завезення автомобілів для тих, хто активно долучився до бойових дій протягом певного періоду. Люди, що захищають нашу країну, повинні мати впевненість у тому, що їхні зусилля цінує держава”, – підкреслив Костенко.

    Народний депутат впевнений, що для досягнення цих цілей не варто економити кошти, і аргументи Міністерства Фінансів про можливі великі витрати на втілення законопроєкту не переконливі.

    “Чи можна говорити про великі витрати? Тут ми маємо справу з людьми, які виконують серйозні завдання, а це не всі громадяни України, а лише частина. Ми повинні провести обговорення. Нам треба знайти ці кошти. Поговорімо з громадськістю. У нас є мільйони людей, які воюють, і ще більше, хто не воює… Розмовляймо про підвищення податків. Це може не бути популярною темою, але ми повинні відкрито про неї говорити. Наприклад, про нову соціальну угоду – одні воюють, а інші підтримують їх”, – підкреслив Костенко.

    За його словами, ті, хто йде на фронт, хто ризикує життям, повинні мати стабільний фінансовий стан, а їхні сім’ї повинні бути повністю забезпечені.

    “Це завдання, яке ми маємо виконати в тилу”, – додав депутат.

    На думку Костенка, мотивація є ключовим фактором мобілізації.

    “Ми маємо залучати до армії в першу чергу тих, хто має мотивацію. Немає сенсу витрачати час на тих, хто не має мотивації: 100 невмотивованих осіб не будуть виконувати завдання, а потім нам доведеться їх шукати, коли вони покинуть частину без дозволу”, – підкреслив він.

    Також він нагадав, що згідно з українським законодавством, більша частина громадян у віці від 18 до 25 років не призивається до армії.

    “Саме такі солдати нам необхідні для боротьби у новій асиметричній війні. Ми стикаємося з викликами нової технологічної війни, і тому потрібно мотивувати цих людей. У складі армії є багато осіб після 40, які можливо ніколи у житті не мали справи з такими технологіями”, – підкреслив народний депутат.

    Костенко переконаний, що ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби сприятиме створенню більш професійної армії у майбутньому.

    “Якщо ми забезпечимо адекватну мотивацію, то не буде потреби у такій великій кількості мобілізацій, оскільки люди будуть добровільно служити, особливо молодь”, – підсумував він.

    Нагадаємо, законопроєкт №11012 про внесення змін до деяких законів щодо мотивації військової служби був зареєстрований у Верховній Раді 13 лютого групою депутатів на чолі з Костенком.

    Згідно з цим законопроєктом, військовослужбовці, які проходять військову службу протягом не менше ніж 12 місяців під час дії воєнного стану, з яких не менше ніж шість місяців виконують бойові завдання, матимуть право на посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 1,5.

    Також, військовослужбовці, які пройшли службу протягом не менше ніж 24 місяців під час дії воєнного стану, з яких не менше ніж 12 місяців виконували бойові завдання, отримають посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 2.

    Законопроєкт також включає положення щодо надання одноразової грошової допомоги особам, які уклали контракт на проходження військової служби на строк не менше трьох років або до моменту оголошення демобілізації. Суми цієї допомоги різняться в залежності від військового звання: рядовим виплачується 120 тисяч гривень, сержантам та старшинам – 160 тисяч, офіцерам – 200 тисяч гривень.

    Автори законопроєкту також пропонують підвищити суми винагороди за знищення або захоплення військової техніки противника. Наприклад, за танк, самохідну артилерійську установку або реактивну систему залпового вогню запропоновано виплачувати від 200 до 370 тисяч гривень, а за бойову машину десанту, бронетранспортер чи іншу техніку – від 30 до 100 тисяч гривень. За безпілотні літальні апарати, ракети, військові кораблі та інші об’єкти також передбачені відповідні суми винагороди відповідно до їхньої типової важливості та складності.

  • Українців хочуть зобов’язати виплачувати борги померлих родичів

    Українців хочуть зобов’язати виплачувати борги померлих родичів

    Українським громадянам можуть заборонити відмовлятися від спадщини у випадку, коли у померлого були борги перед кредиторами. Це передбачено законопроєктом №11220, який внесений до Верховної Ради нардепом Олександром Лукашевим від партії “Відновлення України”. Згідно з цим законопроєктом, відмовитися від успадкованого майна буде можна лише після сплати всіх боргів у межах вартості спадку.

    Метою цього законопроєкту є захист інтересів кредиторів від можливих втрат. У пояснювальній записці до проекту зазначається, що часто спадкоємці, відмовляючись від успадкованого майна, намагаються уникнути сплати боргів перед кредиторами, порушуючи принципи чесності і добросовісності.

    Згідно зі статтею 1268 Цивільного кодексу України, якщо родич спадкодавця постійно проживав разом із ним на момент відкриття спадщини і не заявив про відмову від спадку, він автоматично вважається спадкоємцем. В такому випадку на нього покладається обов’язок сплатити всі борги спадкодавця.

    Для виплати боргів необхідно заблокувати картки померлого у банку та надати свідоцтво про смерть. Після цього спадкоємець зобов’язаний буде сплатити лише суму боргу, без нарахування відсотків.

  • Кабмін вніс до Ради законопроєкт про спрощення міжнародного розшуку підозрюваних

    Кабмін вніс до Ради законопроєкт про спрощення міжнародного розшуку підозрюваних

    Уряд України вніс до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на спрощення процедур міжнародного розшуку підозрюваних та забезпечення доступу до їхніх речей і документів за кордоном. Про це повідомляється у повідомленні урядового пресцентру.

    1. Зокрема, пропонується доповнити Кримінально-процесуальний кодекс новим положенням про те, що слідчий суддя може винести тимчасову ухвалу про доступ до речей і документів підозрюваних, які перебувають на території іноземної держави.

    Інформація про те, хто саме отримає такий доступ до речей і документів підозрюваного, буде вилучена (прихована) в ухвалі слідчого судді.

    2. Спрощується розшук підозрюваних, якщо вони не з’являються на виклик слідчого або прокурора, і є підстави вважати, що вони перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.

    У такому разі слідчий або прокурор оголошує такого підозрюваного в міжнародний розшук.

    3 Новація щодо конфіскації активів. У разі, коли обвинувальний вирок передбачає спеціальну конфіскацію або конфіскацію майна чи інших активів, розташованих за кордоном, на які було накладено арешт, суд/суддя-доповідач протягом 15 днів складає клопотання про визнання та виконання обвинувального вироку суду України в іноземній державі та надсилає його до Мін’юсту.

    4 Інформація про міжнародне співробітництво в кримінальному процесі буде обмежена. Доступ до інформації про отримання іноземного запиту на міжнародне співробітництво та його змісту, про заходи, вжиті для його виконання, а також до матеріалів, що додаються до запиту, або до документів і відомостей, отриманих у результаті його виконання, надається лише особам, які здійснюють повноваження, пов’язані з опрацюванням, розглядом і виконанням запиту, або залученим до виконання запиту.

    5. Запроваджується можливість застосування арешту для фактичної передачі іноземній державі за екстрадиційним запитом особи, щодо якої закінчився строк екстрадиційного арешту. Йдеться про іноземних громадян, які перебувають в Україні, щодо яких надійшов екстрадиційний запит.

  • Парламент підтримав законопроєкт щодо припинення діяльності КРАІЛ та посилення контролю над гральним сектором

    Парламент підтримав законопроєкт щодо припинення діяльності КРАІЛ та посилення контролю над гральним сектором

    У першому читанні народні депутати підтримали законопроєкт про припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) та посилення контролю над гральним сектором. Цю інформацію поширили Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

    Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів. Він передбачає:

    • обмеження реклами азартних ігор, зокрема заборону спекуляції на темі війни та волонтерства, і припинення спонсорства;
    • впровадження додаткових заходів для запобігання гральній залежності серед потенційно вразливих груп населення під час воєнного стану;
    • посилення контролю над гральним бізнесом, включаючи контрольні закупівлі та моніторинг в Інтернеті;
    • встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій та покращення вимог до ділової репутації посадових осіб у галузі азартних ігор.

    Цей рух у законодавстві передував ініціативі військовослужбовця 59 бригади, Павла Петриченка, який запропонував обмежити гральний бізнес через петицію на сайті Офісу президента. За короткий час петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало зацікавленість президента Володимира Зеленського.

    Також голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, закликав до розгляду законопроєкту щодо припинення діяльності КРАІЛ, вказуючи на невдачі комісії у формуванні культури відповідальної гри та відсутність законопроєкту щодо регулювання азартних ігор під час воєнного стану.

  • Парламенту запропоновано розглянути три законопроєкти військового спрямування

    Парламенту запропоновано розглянути три законопроєкти військового спрямування

    Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Ірина Фріз, оголосила, що парламенту було рекомендовано ухвалити три законопроєкти на першому читанні. Ці законопроєкти стосуються покращення початкової загальновійськової підготовки, процедур ведення військового обліку та розширення завдань Державного спеціального зв’язку щодо використання безпілотників, радіоелектронної боротьби та протидії розвідці. “Сьогодні відбулося засідання Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на якому розглянули три законопроєкти під номерами 11144, 11143 і 11092. Комітет рекомендував всі три до першого читання в парламенті”, — заявила Фріз у коментарі для ЗМІ.

    Вона уточнила, що разом з колегою Андрієм Парубієм підтримала лише законопроєкт про вдосконалення механізму початкової загальновійськової підготовки (№11092).

    У законі “Про військовий обов’язок і військову службу” пропонується внести зміни, зокрема щодо нової назви та редакції 9-ї статті “Початкова загальновійськова підготовка”. Тепер вона проводиться на рівні повної загальної середньої освіти і відбувається в навчальних закладах з ліцензією: загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Під час підготовки також вивчається предмет “Захист України” та проводяться військово-патріотичні заходи. Програми з “Захисту України” розробляються спільно з Міністерством оборони України.

    Щодо порядку ведення військового обліку, законопроєкт №11143 передбачає повернення до Реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів персональних даних, які були вилучені під час розгляду законопроєкту про внесення змін до законів №10062, що був підтриманий парламентом 16 січня. Законопроєкт також передбачає повернення до Реєстру інформації про притягнення до адміністративної відповідальності за адмінправопорушення.

    Фріз підкреслила, що згідно з законопроєктом до Реєстру також вноситься інформація про примусове виконання рішення щодо особи-боржника, підозру у скоєнні кримінального правопорушення, батьків призовника, військовозобов’язаного, резервіста, опікунів, усиновлювачів, піклувальників та дітей, дату виїзду за межі України та дату повернення, а також досвід роботи за фахом.

    Законопроєкт №11144 пропонує надати Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації можливість здійснювати закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої військової та спеціальної техніки для сектору оборони.