Hronikanovostej.com

Позначка: Закарпаття

  • 793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    В Україні станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 793 людини, серед яких 22 дитини. До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначають 18 жовтня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про п’ять випадків, коли діти ставали жертвами експлуатації або незаконних угод. Серед оприлюднених історій — продаж новонародженої дитини власними батьками, вербування неповнолітньої для сексуальної експлуатації та передача дітей стороннім особам за тисячу доларів.

    Про ці випадки омбудсман повідомив на особистій сторінці у Facebook.

    За його словами, наведені цифри ґрунтуються на інформації Національної соціальної сервісної служби України.

    Лубінець наголосив, що торгівля людьми залишається серйозною проблемою, а найвразливішими нерідко виявляються діти, які не можуть самостійно захистити свої права.

    У п’яти описаних випадках втручання Офісу омбудсмана допомогло забезпечити постраждалим дітям офіційний статус, необхідний для отримання державної підтримки.

    Власні батьки продали новонароджену дитину

    Одна з історій, про які розповів Дмитро Лубінець, стосується новонародженої дитини, яку, за інформацією омбудсмана, продали власні батьки.

    Про цей випадок уповноважений дізнався з повідомлень медіа.

    Після цього він звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити захист прав дитини.

    За результатами відповідної процедури новонародженій дитині встановили статус постраждалої від торгівлі людьми строком на два роки.

    Це дозволяє забезпечити доступ до передбачених законодавством заходів допомоги.

    Водночас Лубінець не оприлюднив особистих даних дитини, а також усіх деталей кримінального провадження.

    16-річну дівчину завербували для сексуальної експлуатації

    Інший випадок стався на Сумщині.

    За інформацією, яку навів омбудсман, 50-річну жінку підозрювали у вербуванні 16-річної дівчини з метою сексуальної експлуатації.

    Після появи відповідних повідомлень у медіа Дмитро Лубінець звернувся до Сумської обласної військової адміністрації.

    За результатами розгляду неповнолітній надали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

    Цей статус забезпечує можливість отримувати соціальну, психологічну, медичну та правничу допомогу.

    Важливо, що остаточну кримінальну відповідальність конкретної особи може встановити лише суд.

    Мати передала дітей стороннім людям за тисячу доларів

    Ще одну історію омбудсман навів із Закарпатської області.

    За його інформацією, мати передала своїх дітей стороннім особам приблизно на два тижні за 1000 доларів.

    Метою такої передачі була подальша експлуатація дітей.

    Після отримання інформації уповноважений звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації.

    У результаті дітям встановили статус постраждалих від торгівлі людьми.

    Цей випадок демонструє, що небезпека для дітей може походити не лише від незнайомців, а й від людей, які за законом повинні забезпечувати їхню безпеку.

    Хлопця з окупованої Луганщини примушували працювати

    Окрему історію Лубінець присвятив хлопцю з тимчасово окупованої території Луганської області.

    Після загибелі рідних дитина залишилася без належного сімейного захисту.

    За словами омбудсмана, після передачі під опіку хлопця змушували виконувати важку роботу.

    Крім того, йому погрожували насильством і шляхом обману забрали особисті документи, зокрема український паспорт.

    Такі обставини можуть свідчити про трудову експлуатацію та використання залежного становища неповнолітнього.

    Після втручання відповідальних органів хлопцю встановили статус постраждалого від торгівлі людьми.

    Ще одна мати намагалася продати власну дитину

    П’ятий випадок також стосується спроби продажу дитини її власною матір’ю.

    За інформацією Лубінця, про цю історію його Офіс дізнався з повідомлень журналістів.

    Омбудсман неодноразово звертався до місцевих військових адміністрацій, щоб забезпечити необхідне реагування.

    Після підготовки документів дитина отримала офіційний статус постраждалої від торгівлі людьми.

    Омбудсман наголосив, що жодна дитина не може розглядатися як предмет купівлі-продажу, а державні органи повинні своєчасно реагувати на всі повідомлення про можливу експлуатацію.

    Що означають 793 постраждалих

    За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус постраждалих від торгівлі людьми мають 793 людини, серед яких 22 дитини.

    Водночас важливо розуміти, що ця статистика відображає кількість осіб з офіційно встановленим статусом.

    Вона не обов’язково відповідає загальній кількості всіх людей, які могли постраждати від експлуатації.

    Частина випадків може залишатися невиявленою, а деякі постраждалі не звертаються по допомогу через страх, залежність від кривдників або відсутність інформації про свої права.

    Торгівля людьми може мати різні форми: сексуальна експлуатація, примусова праця, примусове жебрацтво, використання в незаконній діяльності та інші форми експлуатації.

    Яку допомогу можуть отримати постраждалі

    Особи, яким встановлено відповідний статус, мають право на безоплатну допомогу від держави.

    За інформацією Міністерства соціальної політики України, передбачені медична, психологічна, соціальна та правнича підтримка.

    Крім того, постраждалі можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу відповідно до законодавства.

    За потреби їм може надаватися тимчасове розміщення та підтримка у відновленні документів.

    Особливі механізми захисту передбачені для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    Щоб отримати офіційний статус, необхідно звернутися до відповідного органу соціального захисту за місцем перебування.

    Порядок оформлення та необхідні документи роз’яснені в державному Гіді з державних послуг.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо людина стала жертвою торгівлі людьми або має інформацію про можливу експлуатацію іншої особи, вона може звернутися до правоохоронців за номером 102.

    Також в Україні працює урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми — 1547.

    Додаткові консультації можна отримати за номером 527 — на Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

    Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

    Історії, оприлюднені Дмитром Лубінцем, демонструють, наскільки важливо своєчасно виявляти випадки експлуатації та забезпечувати дітям захист. Офіційний статус постраждалої особи не змінює пережитого, але відкриває доступ до допомоги, необхідної для відновлення безпеки та нормального життя.

  • Кривава бійня на Закарпатті: священник УПЦ МП розстріляв перехожих та зберігав арсенал з наркотиками у храмі

    Кривава бійня на Закарпатті: священник УПЦ МП розстріляв перехожих та зберігав арсенал з наркотиками у храмі

    У селищі Вишкове Хустського району Закарпатської області сталася безпрецедентна трагедія. Сорокап’ятирічний священнослужитель Української православної церкви Московського патріархату влаштував стрілянину по випадкових перехожих прямо на вулиці. Внаслідок раптового збройного нападу двоє людей загинули на місці від отриманих смертельних поранень, ще троє громадян зазнали травм різного ступеня тяжкості. Про цей кричущий інцидент офіційно повідомили представники обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

    Правоохоронці, які оперативно прибули на місце масового злочину, негайно оточили територію та знешкодили нападника. Постраждалим, які опинилися під лінією вогню просто неба, надали першу невідкладну допомогу та екстрено госпіталізували до найближчих лікувальних закладів. Наразі лікарі борються за життя поранених, водночас на місці розстрілу продовжують працювати посилені слідчо-оперативні групи, криміналісти та експерти. Вони збирають речові докази, фіксують траєкторію куль та ретельно опитують свідків жахливої події. Факт цілеспрямованого застосування вогнепальної зброї духовною особою проти беззбройних мирних жителів викликав справжній шок у регіоні.

    Під час проведення невідкладних слідчих дій та обшуків правоохоронні органи виявили шокуючі знахідки безпосередньо у храмі, де правив службу підозрюваний клірик. Замість церковного приладдя оперативники вилучили цілий нелегальний арсенал – мисливську рушницю та бойовий пістолет. Крім того, у приміщеннях релігійної споруди слідчі знайшли речовину рослинного походження, яка за всіма зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб канабіс. Усі вилучені предмети, вогнепальну зброю, боєприпаси та ймовірні наркотики вже відправили на комплексну судово-медичну та балістичну експертизу, результати якої стануть основою жорсткого обвинувального акту.

    Наразі органи досудового розслідування відпрацьовують одразу кілька робочих версій скоєння цього вкрай тяжкого злочину. Слідчі детально аналізують реальні мотиви нападника, рівень його адекватності та психологічний стан на момент безпосереднього відкриття вогню на ураження. Поліція також з’ясовує, чи не передував кривавій розправі гострий побутовий конфлікт або ж суперечка з місцевими мешканцями селища. Окремим масштабним напрямком розслідування стане встановлення нелегальних каналів походження вогнепальної зброї та наркотичних речовин, які вільно та безперешкодно зберігалися на території релігійної громади.

    Дії затриманого фігуранта підпадають під найтяжчі статті Кримінального кодексу України, що передбачають покарання у вигляді довічного позбавлення волі за умисне вбивство двох і більше осіб. Виявлення зброї та заборонених речовин у місці для богослужінь повністю нівелює заяви про виключно духовну місію окремих діячів цієї релігійної організації. Наразі вирішується питання щодо офіційного повідомлення затриманому про підозру та обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без жодного права внесення грошової застави. Прокуратура тримає хід розслідування під особливим контролем.

     

  • Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про проведення своїх перших офіційних переговорів у форматі «віч-на-віч» із президентом України Володимиром Зеленським. За словами очільника угорського уряду, особиста зустріч запланована на ранок п’ятниці, 16 жовтня, на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі, куди він прибув напередодні для участі в загальноєвропейських безпекових та економічних консультаціях. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.

    «На порядку денному – подальше посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, подолання енергетичної кризи, а також семирічний бюджет ЄС, який має ключове значення для розвитку нашої країни», – зазначив Мадяр, коментуючи ключові пріоритети роботи на саміті лідерів Євросоюзу.

    Зміна влади в Будапешті у травні, коли Петер Мадяр посів посаду прем’єра замість багаторічного глави уряду Віктора Орбана, запустила новий етап у дипломатичних контактах двох держав, хоча певні обмеження залишаються незмінними. Раніше угорський прем’єр публічно заявляв, що Будапешт, як і раніше, не постачатиме Україні озброєння та не дозволятиме військовий транзит своєю територією, а також продовжує імпорт частини російських енергоносіїв. Водночас новий уряд декларує курс на поетапне відновлення взаємної довіри та розв’язання давніх суперечок.

    Діалог лідерів у Брюсселі проходитиме на тлі відчутного потепління між Києвом та Будапештом: Верховна Рада ухвалила комплексні зміни до законодавства про навчання мовами національних меншин, що було ключовою вимогою сусідньої держави, а Угорщина натомість розблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. До цього політики мали лише коротку розмову в липні перед самітом НАТО в Анкарі, тоді як ідея провести саміт у Береговому на Закарпатті не була реалізована через узгодження локацій. Офіс президента України наразі ще не оприлюднював графік двосторонніх зустрічей глави держави в бельгійській столиці.

     

  • Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    На Івано-Франківщині суд виніс вирок єпископу Православної церкви України Кирилу (Михайлу Михайлюку), який допомагав військовозобов’язаним уникати мобілізації за допомогою фіктивних документів про набуття духовного сану. Загалом схема охопила 291 чоловіка, а вартість оформлення документів сягала двох тисяч доларів. Попри масштаб справи, священнослужитель отримав три роки іспитового строку замість реального ув’язнення.

    Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на вирок Калуського міськрайонного суду від 5 жовтня 2026 року.

    За матеріалами справи, 62-річний єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ упродовж червня 2023 — листопада 2025 року організував оформлення документів, які засвідчували нібито висвячення військовозобов’язаних у диякони.

    Насправді чоловіки не проходили встановленої церковними правилами процедури та не збиралися виконувати обов’язки священнослужителів.

    Документи виготовляли від імені єпархії, а інформацію про нібито проведені хіротонії навіть публікували на її офіційному сайті. Згодом ці посвідчення використовували під час взаємодії з територіальними центрами комплектування.

    За оформлення фіктивного духовного сану військовозобов’язані платили від 1000 до 2000 доларів. Частину грошей отримували посередники, а решту передавали єпископу.

    В окремих випадках Кирило особисто супроводжував чоловіків до ТЦК у священницькому вбранні та підтверджував справжність виданих документів. Така послуга додатково коштувала 5000 гривень.

    За даними «Суспільного», упродовж 2025 року єпископ також неодноразово звертався до керівництва ПЦУ з проханням надати єпархії статус критично важливої релігійної організації. Це мало створити можливість для подальшого бронювання чоловіків від мобілізації.

    Загалом у матеріалах кримінального провадження фігурують 291 військовозобов’язаний, яким оформили документи про нібито належність до духовенства.

    31 березня 2026 року єпископ уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Він погодився співпрацювати зі слідством і сприяти викриттю інших правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ.

    Суд визнав його винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі. Однак від реального відбування покарання священнослужителя звільнили, встановивши трирічний іспитовий строк.

    Серед пом’якшувальних обставин суд врахував визнання провини, каяття, співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей, інвалідність другої групи та благодійний внесок у розмірі 500 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

    Раніше Священний синод ПЦУ відсторонив Кирила від управління єпархією. У лютому 2026 року його взяли під варту, проте згодом він вийшов після внесення застави.

    Таким чином, єпископ, який визнав участь у схемі оформлення фіктивних документів для сотень військовозобов’язаних, залишився на волі, але зобов’язаний виконувати умови пробаційного нагляду. Вирок може бути оскаржений.

  • Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий

    Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий

    На в’їзді до Тячева на Закарпатті сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участю вантажівки та чотирьох легкових автомобілів. Унаслідок аварії одна людина загинула на місці, ще двоє потрапили до лікарні.

    Як повідомила Закарпатська обласна прокуратура, ДТП сталася 30 вересня приблизно о 16:30 неподалік прикордонного пункту.

    За попередніми даними слідства, 48-річний водій вантажівки рухався дорогою на в’їзді до Тячева та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ, який у цей момент стояв перед блокпостом.

    Удар був настільки сильним, що ВАЗ відкинуло вперед на інші машини. Він послідовно зіткнувся з автомобілями Volkswagen, Honda та Ford Focus.

    У результаті фактично утворився ланцюг із кількох пошкоджених автомобілів.

    Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий Фура знесла чотири авто на Закарпатті: є загиблий

    Водій ВАЗ загинув на місці

    Найважчі травми отримав 55-річний чоловік, який перебував за кермом ВАЗ.

    За інформацією прокуратури, отримані ним ушкодження виявилися несумісними з життям. Чоловік загинув на місці аварії до приїзду медиків.

    Ще двоє людей постраждали. Йдеться про пасажирів автомобіля Honda. Їх після ДТП доставили до лікарні.

    Інформації про їхній точний стан у повідомленні прокуратури не наведено.

    Водія вантажівки затримали

    48-річного водія вантажівки після аварії затримали у процесуальному порядку.

    Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини ДТП, зокрема швидкість руху вантажівки, технічний стан автомобіля та дії водія безпосередньо перед зіткненням.

    Також вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру.

    Кримінальне провадження розслідують за ч. 2 ст. 286 — порушення правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило смерть людини.

    Слідство має встановити, чому водій вантажівки не зміг вчасно зупинитися перед автомобілями, які перебували біля блокпоста, та чи мав він технічну можливість уникнути зіткнення.

    Від одного удару постраждали одразу чотири машини

    За попередньою версією правоохоронців, першою вантажівка вдарила саме ВАЗ. Через силу зіткнення легковик почав неконтрольовано рухатися вперед та врізався у машини, що знаходилися попереду.

    Унаслідок цього пошкодження отримали щонайменше чотири легковики — ВАЗ, Volkswagen, Honda та Ford Focus.

    На оприлюднених прокуратурою кадрах із місця події видно серйозно пошкоджені автомобілі та роботу екстрених служб.

    На місці аварії працювали правоохоронці, медики та інші служби. Рух на цій ділянці дороги після ДТП був ускладнений.

    Остаточну картину події правоохоронці мають відновити після проведення експертиз, опитування свідків та аналізу всіх матеріалів із місця аварії.

    Наразі відомо про одного загиблого та двох постраждалих. Розслідування смертельної ДТП триває.

  • $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    Ужгород закріплюється серед найдорожчих міст України для оренди житла. В окремих новобудовах власники вже виставляють двокімнатні квартири за 1600–2000 доларів на місяць, тобто приблизно 72–90 тис. грн залежно від курсу.

    Йдеться переважно про нове житло у центральних або престижних районах, з ремонтом, меблями та автономними системами. В окремих оголошеннях власники окремо наголошують, що у квартирі постійно є електроенергія, що напередодні складної зими стало додатковою перевагою.

    Так, одна з двокімнатних квартир площею 40 кв. м пропонується за 1700 доларів, інша — за 1600 доларів, а за більш просторе житло площею 68 кв. м просять уже 2000 доларів на місяць.

    Водночас такі ціни не означають, що весь ринок Ужгорода вже перейшов у діапазон 70–90 тис. грн. У відкритих оголошеннях залишаються значно дешевші варіанти: наприклад, двокімнатні квартири можна знайти приблизно за 22,5–36 тис. грн на місяць.

    За даними ЛУН, ще на початку серпня медіанна оренда в Ужгороді становила 22,5 тис. грн за однокімнатну квартиру та 36 тис. грн за двокімнатну. За пів року двокімнатне житло подорожчало приблизно на 44%.

    Причини такого попиту залишаються тими самими: відносно безпечніше розташування міста, близькість до кордону ЄС, велика кількість внутрішньо переміщених людей та обмежена пропозиція якісного житла. Напередодні зими до цього додається попит на квартири з автономним опаленням, генераторами або гарантованим електропостачанням.

    «Ненька інфо» раніше вже писала про подорожчання оренди в Україні. У червні видання зазначало, що саме Ужгород залишається найдорожчим містом для орендарів, а середня вартість двокімнатного житла тоді становила близько 33 тис. грн. Серед причин називали стабільний попит з боку ВПО, дефіцит пропозиції та відносну безпеку регіону. Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін — «Ненька інфо»

    Тож нинішні пропозиції по 70–90 тис. грн — це радше верхній, преміальний сегмент ринку, але вони добре показують, наскільки сильно змінився попит на якісне житло в Ужгороді. Для багатьох місцевих орендарів навіть середні ціни вже залишаються дуже високими порівняно з рівнем зарплат.

  • На Закарпатті чоловіка підозрюють у зґвалтуванні власної матері: жінку забрали до лікарні

    На Закарпатті чоловіка підозрюють у зґвалтуванні власної матері: жінку забрали до лікарні

    На Закарпатті правоохоронці затримали 48-річного чоловіка, якого підозрюють у зґвалтуванні власної 68-річної матері. Про можливий злочин поліція дізналася після того, як літню жінку госпіталізували до Іршавської міської лікарні з кровотечею. Саме медикам вона повідомила, що сексуальне насильство щодо неї нібито вчинив її син.

    Про подію повідомило Головне управління Національної поліції у Закарпатській області.

    За даними правоохоронців, повідомлення від медиків надійшло до поліції 16 вересня о 09:02. Працівники лікарні поінформували про госпіталізацію 68-річної місцевої жительки.

    Під час спілкування з медиками потерпіла заявила, що зазнала сексуального насильства з боку власного сина.

    На місце одразу направили слідчо-оперативну групу відділу поліції №1 Хустського районного управління поліції.

    Що, за версією слідства, сталося вночі

    Правоохоронці провели першочергові слідчі дії та почали встановлювати всі обставини того, що сталося.

    За попередньою інформацією поліції, інцидент стався вночі у будинку, де мати та син проживали разом.

    Слідчі стверджують, що зібрані на початковому етапі матеріали попередньо підтверджують слова потерпілої.

    У поліції також повідомили, що 48-річний чоловік під час інциденту перебував у стані алкогольного сп’яніння. Це, за інформацією правоохоронців, підтвердило проведене медичне освідування.

    Інших детальних обставин події, зокрема точного часу можливого злочину та характеру всіх травм потерпілої, правоохоронці у відкритому повідомленні не розкривають.

    Відомо лише, що жінку госпіталізували до лікарні з кровотечею.

    Чоловіка затримали

    Після проведення первинних слідчих дій правоохоронці затримали 48-річного чоловіка в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Ця стаття дозволяє уповноваженій службовій особі затримати людину без ухвали суду у випадках, передбачених законом, зокрема коли є підстави підозрювати її у вчиненні злочину.

    Поліція повідомила, що затриманого мають помістити до ізолятора тимчасового тримання.

    Станом на момент першого повідомлення слідчі готували матеріали для офіційного повідомлення чоловікові про підозру.

    Попередньо його дії кваліфікували за частиною 2 статті 152 Кримінального кодексу України — зґвалтування.

    Досудове розслідування триває.

    Що передбачає стаття 152 КК України

    Стаття 152 Кримінального кодексу визначає зґвалтування як вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із проникненням у тіло іншої людини без її добровільної згоди.

    Частина друга цієї статті охоплює, зокрема, кваліфікуючі обставини, які можуть посилювати кримінальну відповідальність.

    Остаточну правову кваліфікацію дій підозрюваного визначатиме слідство, а питання винуватості може встановити лише суд.

    Тому на цьому етапі коректно говорити саме про підозру, а не про доведений злочин.

    Чоловік користується презумпцією невинуватості та вважається невинуватим, доки його провина не буде доведена в законному порядку обвинувальним вироком суду.

    Поліція збирає докази

    У подібних кримінальних провадженнях слідство може проводити судово-медичні та інші експертизи, допити свідків, огляд місця події й аналізувати медичну документацію.

    У цьому випадку поліція заявила, що вже виконала першочергові слідчі дії та зібрала матеріали, які попередньо підтверджують показання жінки.

    При цьому публічна інформація наразі обмежена.

    Правоохоронці не повідомляли ім’я підозрюваного, точне місце проживання родини чи додаткові персональні дані потерпілої. Це дозволяє не розкривати особу жінки, яка заявила про сексуальне насильство.

    Такий підхід особливо важливий у справах про сексуальні злочини, де захист приватності потерпілих є одним із ключових принципів.

    На Закарпатті вже розслідували інші резонансні злочини в родинах

    Нинішній випадок став ще одним резонансним кримінальним провадженням у регіоні.

    Раніше Nenka.info писала про іншу тяжку справу на Закарпатті — жінку, яка намагалася передати власних дітей сторонній особі для використання в жебракуванні.

    Тоді суд визнав 32-річну мешканку Хустського району винною у торгівлі людьми та призначив їй вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна. За матеріалами справи, вона планувала отримати тисячу доларів за передачу 11-річного сина та 5-річної доньки на два тижні.

    На відміну від тієї історії, у нинішньому випадку розслідування лише почалося, а суд ще не встановлював факту злочину.

    Чому важливо не розкривати зайвих деталей

    Справи, пов’язані із сексуальним насильством, вимагають особливо обережного висвітлення.

    Навіть якщо правоохоронці повідомляють частину деталей, надмірна конкретизація адреси, стану потерпілої, сімейних обставин або інших ознак може фактично дозволити ідентифікувати людину.

    Саме тому у відкритих повідомленнях правоохоронці обмежилися віком потерпілої та підозрюваного, районом події й загальними обставинами розслідування.

    У цій історії також немає підстав публічно називати мотиви чоловіка або робити припущення щодо його психічного стану — таких даних поліція не повідомляла.

    Єдина додаткова обставина, яку підтвердили правоохоронці, — стан алкогольного сп’яніння підозрюваного.

    Що відомо зараз

    Отже, станом на вечір 16 вересня відомо, що до поліції звернулися медики Іршавської міської лікарні після госпіталізації 68-річної жінки.

    Потерпіла заявила, що її сексуально скривдив власний 48-річний син.

    Поліція повідомила, що подія могла статися вночі у будинку, де вони проживали разом. Правоохоронці провели першочергові слідчі дії, а медичне освідування підтвердило, що чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння.

    Його затримали за статтею 208 КПК України.

    Дії фігуранта попередньо кваліфікували за частиною 2 статті 152 Кримінального кодексу України.

    Наразі слідство має встановити всі обставини справи, отримати результати необхідних експертиз та зібрати докази. Остаточну відповідь на питання про винуватість чоловіка може дати лише суд.

  • Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Колишнього міського голову Рахова Віктора Медвідя, якого українські правоохоронці розшукували понад два роки, екстрадували з Румунії до України. Після повернення суд відправив його під варту, однак дозволив внести заставу у розмірі 332,8 тисячі гривень. Ексмер уже скористався цією можливістю та вийшов із-під варти. Прокуратура вважає визначену судом суму занадто малою і готується оскаржувати рішення.

    Про екстрадицію повідомили Закарпатська обласна прокуратура та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними правоохоронців, компетентні органи Румунії передали українській стороні колишнього посадовця, який після повідомлення про підозру у 2023 році залишив Україну й перебував у міжнародному розшуку.

    Правоохоронці офіційно не називали його ім’я у частині повідомлень, однак джерело «Української правди» підтвердило, що йдеться саме про Віктора Медвідя.

    Після екстрадиції 10 вересня підозрюваного доставили до України. Уже наступного дня Ужгородський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 332 800 гривень.

    Медвідь заставу вніс і залишив слідчий ізолятор.

    Саме ця сума тепер стала новим предметом спору між прокуратурою та судом. У прокуратурі вважають, що вона не відповідає ризикам у справі, адже підозрюваний уже тривалий час перебував за кордоном і, за версією слідства, намагався уникнути українського правосуддя.

    Прокурори заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку.

    Їхній головний аргумент — попередня поведінка Медвідя. За даними слідства, історія його перебування за кордоном почалася ще у 2023 році.

    Тоді поліція Закарпаття повідомила, що колишній міський голова оформив собі службове відрядження до сусідньої Румунії. Воно мало тривати лише три доби, однак назад в Україну посадовець не повернувся. Через це правоохоронці відкрили окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного переправлення через державний кордон.

    На той момент Медвідя вже розшукували у справі про ймовірну розтрату бюджетних коштів і службове підроблення.

    Після виїзду з України його оголосили у міжнародний розшук через канали Інтерполу.

    Подальша історія виявилася ще заплутанішою.

    За даними українського слідства, наприкінці 2025 року Медвідя затримали на території Чехії. Місцеві органи застосували до нього судовий контроль і заборонили залишати територію країни.

    Проте згодом він опинився в Румунії.

    Українські правоохоронці стверджують, що ексмер порушив встановлені в Чехії обмеження та втік до сусідньої держави, де його знову затримали. Румунська сторона почала процедуру екстрадиції до України.

    На початку вересня 2026 року ця процедура фактично завершилася. Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя на рішення про передачу Україні. Після цього рішення стало остаточним і вже не підлягало оскарженню.

    Тож історія, яка почалася з триденного відрядження ще у 2023 році, завершилася примусовим поверненням ексмера через понад два роки.

    Основна кримінальна справа стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

    За версією слідства, під час реалізації проєкту могли бути завищені обсяги фактично виконаних робіт та їхня вартість. У документах, як стверджують правоохоронці, роботи були оформлені як повністю виконані, однак експертиза встановила невідповідності.

    Слідство вважає, що таким чином могли бути розтрачені бюджетні кошти.

    Медвідю заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366.

    Перша стосується привласнення або розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у значному розмірі чи за попередньою змовою групою осіб. Друга — службового підроблення.

    У разі доведення вини за сукупністю інкримінованих дій підозрюваному може загрожувати до восьми років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас сама підозра не означає доведення вини. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.

    Цікаво, що проблеми з законом щодо Медвідя виникли фактично одразу після його виїзду.

    Ще 9 серпня 2023 року поліція Закарпаття офіційно повідомляла про перевірку законності перетину ним державного кордону. Слідчі тоді встановили, що він сам оформив триденне службове відрядження до Румунії, однак у передбачений строк в Україну не повернувся.

    Цей епізод правоохоронці кваліфікували за ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Окремо правоохоронці нагадували, що вже тоді Медвідь перебував у розшуку за основними статтями щодо розтрати та службового підроблення.

    Таким чином, нинішня екстрадиція стала результатом довготривалої міжнародної процедури.

    Спочатку українська сторона ініціювала міжнародний розшук. Потім ексмера затримали у Чехії, після чого він опинився в Румунії. Там питання його передачі Україні розглядали судові органи, аж поки остаточне рішення не ухвалила найвища судова інстанція.

    Тепер справа знову повернулася в українську юрисдикцію.

    Найбільше запитань наразі викликає саме запобіжний захід.

    Прокуратура наголошує, що людина, яка вже один раз залишила країну, тривалий час перебувала в міжнародному розшуку, була затримана в одній державі ЄС і після цього опинилася в іншій, має очевидний ризик повторного ухилення від слідства.

    Саме тому прокурори вважають заставу в 332,8 тисячі гривень недостатнім запобіжником.

    В апеляції сторона обвинувачення, імовірно, проситиме або збільшити суму застави, або переглянути сам запобіжний захід.

    При цьому суд, визначаючи заставу, мав оцінювати не лише тяжкість підозри, а й майновий стан особи, ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню.

    Що саме стало підставою для визначення саме 332,8 тисячі гривень, можна буде повноцінно оцінити після оприлюднення мотивувальної частини судового рішення.

    Історія Медвідя привернула увагу ще й через статус колишнього місцевого посадовця.

    У відкритих державних деклараціях Віктор Васильович Медвідь раніше декларував доходи від Рахівської міської ради та Рахівської районної державної адміністрації.

    Зараз, однак, вирішальним буде вже не його політичне минуле, а докази у кримінальному провадженні.

    Правоохоронцям належить довести, що завищення вартості робіт було не просто господарською або бухгалтерською помилкою, а результатом умисної схеми із розтратою коштів.

    Так само слідство має встановити роль кожного учасника й довести наявність попередньої змови, якщо саме така версія зазначена у повідомленні про підозру.

    Після екстрадиції Медвідь тепер зобов’язаний брати участь у процесуальних діях в Україні. Вихід під заставу не припиняє розслідування і не скасовує його статусу підозрюваного.

    Натомість наступним важливим етапом стане апеляційний перегляд запобіжного заходу.

    Якщо прокуратура переконає суд, що нинішня застава не здатна запобігти повторному ухиленню, умови можуть бути посилені.

    Якщо ж апеляція залишить рішення без змін, ексмер і надалі перебуватиме на волі під визначеними судом процесуальними обов’язками.

    Після більш ніж двох років міжнародного розшуку справа Віктора Медвідя фактично лише починає рухатися в українському суді по суті.

    А її перший етап уже виявився резонансним: людину, яку довелося повертати з Румунії через процедуру екстрадиції, суд відправив під варту — але менш ніж за кілька днів вона змогла вийти після внесення порівняно невеликої застави.

  • Рада офіційно визнала злочинами радянські репресії на Закарпатті у 1944–1946 роках

    Рада офіційно визнала злочинами радянські репресії на Закарпатті у 1944–1946 роках

    Верховна Рада 3 вересня ухвалила заяву про офіційне визнання та засудження злочинів, скоєних радянською військовою адміністрацією на Закарпатті у 1944–1946 роках. Йдеться про масові репресії, позасудові страти, депортації цивільного населення та переслідування людей за національною, релігійною і соціальною ознаками.

    За проєкт постанови №16005 у цілому проголосував 261 народний депутат, голосів проти та тих, хто утримався, не було. Ще 49 депутатів не голосували. Перед цим 260 парламентарів підтримали включення документа до порядку денного.

    У заяві Верховна Рада окремо наголошує на діях органів НКВС і СМЕРШ. Репресії, позасудові страти та депортації цивільного населення Закарпаття у цей період парламент визнав злочинами комуністичного тоталітарного режиму.

    Окремим блоком документ стосується переслідування угорського та німецького населення краю. Зокрема, йдеться про примусове вивезення людей на роботи, відоме під назвою «малєнькій робот». Це словосполучення походить від угорського сприйняття російського вислову «маленькая работа»: людей нерідко забирали нібито на нетривалі роботи, однак фактично вони потрапляли до радянської системи примусової праці та таборів.

    У післявоєнний період першими цілями радянських каральних органів на Закарпатті стали, зокрема, мешканці угорського та німецького походження. Згодом репресії торкнулися значно ширшого кола людей — представників релігійних громад, тих, хто виступав проти радянізації та колективізації, українського національного середовища, а також людей, яких радянська влада вважала політично нелояльними. Історики, які працюють з архівами колишніх радянських спецслужб, говорять про десятки тисяч постраждалих у післявоєнні роки.

    Окремо Український інститут національної пам’яті зазначає, що угорці Закарпаття після завершення Другої світової фактично зазнали колективного покарання за союз Угорщини з нацистською Німеччиною. Репресивні заходи щодо них не завершилися 1946 роком і в окремих формах тривали до 1950-х років. Формальним приводом радянська влада могла називати не національність людини, а її громадянство або зв’язок із державою, яку СРСР вважав ворожою.

    Історичний контекст цих подій пов’язаний із переходом Закарпаття під контроль Радянського Союзу наприкінці Другої світової війни. Радянські війська вийшли до Закарпаття восени 1944 року. За даними Українського інституту національної пам’яті, остаточно німецькі та союзні їм війська залишили територію сучасної Закарпатської області лише 25–26 листопада 1944-го. Улітку 1945 року Чехословаччина за міждержавним договором передала Закарпаття Радянському Союзу, після чого край увійшов до складу Української РСР.

    Однак ще до формального оформлення зміни державної належності на території краю вже діяла радянська військова адміністрація та силові органи. Саме період 1944–1946 років став предметом нинішньої заяви Верховної Ради.

    Проєкт постанови №16005 був зареєстрований у парламенті 1 вересня 2026 року. Уже наступного дня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув документ і підтримав його. Комітет називав постанову частиною роботи з відновлення історичної правди та надання оцінки злочинам минулого.

    До порядку денного Верховної Ради документ внесли для включення та ухвалення рішення. Доповідачем був голова парламенту Руслан Стефанчук, співдоповідачем — голова гуманітарного комітету Микита Потураєв.

    Ухвалена заява передбачає не лише політичне та історичне засудження репресій. Йдеться також про збереження пам’яті про їхніх жертв, подальші історичні дослідження, освітні заходи, встановлення пам’ятних знаків та відкриття архівних матеріалів.

    Доступ до архівів у цьому випадку має особливе значення. Значна частина інформації про репресії десятиліттями містилася в документах радянських спецслужб. Після відкриття в Україні архівів КДБ дослідники отримали можливість працювати з тисячами справ репресованих мешканців регіону. Наприклад, дослідники історії чехословаків у радянських таборах повідомляли про понад 1700 справ із архіву СБУ в Ужгороді, понад 400 документальних справ із Державного архіву Закарпатської області та тисячі матеріалів з інших українських архівів.

    Ці документи показують, що після встановлення радянського контролю репресивна політика не обмежувалася однією етнічною групою. Під переслідування потрапляли угорці, німці, чехи, словаки, українці та представники інших спільнот, а причинами могли стати походження, попереднє громадянство, політична позиція, релігійна діяльність або просто підозра в нелояльності до нового режиму.

    Частину затриманих мешканців Закарпаття відправляли далеко за межі України. Архівні дослідження засвідчують випадки направлення людей до таборів у Норильську, Магадані та інших регіонах СРСР. Для багатьох родин наслідками репресій стали роки примусової праці, втрата майна, роз’єднання сімей та смерть родичів у таборах.

    Важливим є й формулювання самої парламентської заяви. Верховна Рада не просто констатує факт репресій, а офіційно визначає їх як злочини комуністичного тоталітарного режиму. Це означає, що держава включає події на Закарпатті 1944–1946 років до ширшої політики засудження радянських репресій та відновлення пам’яті про їхніх жертв.

    При цьому ухвалена постанова є насамперед політико-правовою та меморіальною оцінкою історичних подій. В оприлюдненій інформації немає даних про автоматичне запровадження нових індивідуальних компенсацій або окремого механізму виплат нащадкам репресованих. Тому такі наслідки не варто приписувати постанові без ухвалення додаткових нормативних рішень.

    Рішення Верховної Ради також має міжнародний вимір, адже значна частина жертв була пов’язана з угорською, німецькою та чехословацькою спільнотами Закарпаття. Історія регіону у XX столітті кілька разів змінювалася разом із державними кордонами, тому документи про репресії зберігаються не лише в Україні, а й у Чехії, Словаччині, Угорщині та інших країнах.

    Водночас нинішнє рішення парламенту стосується саме відповідальності радянської військової адміністрації та комуністичного тоталітарного режиму. Воно не змінює історичної оцінки злочинів нацистської Німеччини та її союзників, які передували встановленню радянського контролю над Закарпаттям. Зокрема, під час Голокосту у 1944 році єврейське населення Закарпаття масово депортували до Аушвіца, де більшість вивезених була вбита.

    Таким чином, постановою №16005 Україна на державному рівні зафіксувала окрему сторінку післявоєнної історії Закарпаття: масові репресії, депортації та позасудове насильство радянської адміністрації у 1944–1946 роках відтепер офіційно засуджені Верховною Радою як злочини комуністичного тоталітарного режиму.

    Після десятиліть, протягом яких значна частина цієї історії залишалася замовчуваною або подавалася виключно через радянську версію подій, парламентське рішення має закріпити іншу державну політику — з відкриттям архівів, дослідженням конкретних історій жертв і збереженням пам’яті про людей, які постраждали від репресивної системи.

  • На Закарпатті з’явиться ще один шлях до ЄС: готують новий пункт пропуску з Румунією

    На Закарпатті з’явиться ще один шлях до ЄС: готують новий пункт пропуску з Румунією

    У Закарпатській області готуються до створення нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на кордоні з Румунією — «Яблунівка – Ремети», який у різних документах також фігурує як «Яблунівка – Ремети (Каминиця)» або «Яблунівка – Ремети (Гута)». Проєкт має стати ще одним транспортним коридором між Україною та Європейським Союзом і покращити сполучення Закарпаття з румунським повітом Марамуреш. Його підготовку фінансують у межах програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Румунія – Україна 2021–2027. Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.

    Загальна вартість проєкту становить понад 842 тисячі євро, з яких приблизно 758 тисяч євро — грантове фінансування Європейського Союзу. На цьому етапі кошти спрямовують насамперед не на безпосереднє зведення будівель пункту пропуску, а на підготовку всієї необхідної технічної бази для майбутнього будівництва — техніко-економічного обґрунтування, проєктної документації, планування території та під’їзної інфраструктури.

    На українському боці передбачено розроблення документації для самого пункту пропуску, а також для під’їзної дороги від автомобільної дороги Т-07-37 Хуст – Шаян – Вишково – Буштино. Окремо планується облаштування сервісної зони та забезпечення зв’язку майбутнього КПП з дорожньою мережею, зокрема з трасою Н-09. Закарпатська ОВА наголошувала, що географічне розташування Яблунівки та Реметів потенційно дозволяє сформувати новий міжнародний логістичний маршрут між українською Н-09 і румунською DN19.

    У Румунії підготовча робота також уже ведеться. Повітова рада Марамуреша в серпні 2026 року почала підготовку закупівлі послуг із розроблення зонального містобудівного плану та техніко-економічного обґрунтування румунської частини майбутнього переходу. Проєктна територія розташована в комуні Ремети, селі П’ятра. Румунська сторона має передбачити не лише зону прикордонного та митного контролю, а й пасажирські та вантажні потоки, службові будівлі, системи безпеки, ІТ-інфраструктуру, інженерні мережі та дорогу до існуючої транспортної мережі.

    Водночас цей об’єкт має певні інженерні та екологічні особливості. Частина ділянки на румунському боці розташована поза межами забудованої території, тому для неї необхідне окреме містобудівне планування. Крім того, район частково потрапляє до природоохоронної території Natura 2000 «Верхня Тиса» та має ділянки з ризиком підтоплення. Ці фактори мають бути враховані під час підготовки технічної документації.

    Сам задум відкрити перехід між Яблунівкою та Реметами не новий. Про необхідність такого пункту пропуску в регіоні говорили роками. Закарпатська влада називає нинішній етап одним із найбільш конкретних кроків до реалізації цієї ідеї. Проєкт отримав високі оцінки під час конкурсного відбору Interreg NEXT, а в травні 2026 року Агенція регіонального розвитку Закарпатської області підписала контракт щодо його підготовки.

    У документах румунської сторони проєкт має назву «Joint actions for the opening of the international BCP Yablunivka-Remeți (Kamynytsia)». Його мета — підготувати технічні, інституційні та територіальні передумови для відкриття нового міжнародного дорожнього пункту пропуску. Тобто нинішня стадія є фундаментом для подальшого повноцінного будівництва та запуску руху через кордон.

    Проєкт також внесений до українських планів розвитку прикордонної інфраструктури до 2030 року. Очікується, що новий перехід дозволить розширити транспортні коридори між Україною та ЄС, спростити сполучення між прикордонними громадами, підтримати торгівлю, туризм і регіональний бізнес. Закарпатська влада розглядає його не просто як локальний КПП, а як елемент ширшої перебудови транспортної мережі на українсько-румунському кордоні.

    Особливо важливим це питання стало після повномасштабного вторгнення Росії, коли західний кордон України отримав значно більше логістичне навантаження. Через нього йдуть пасажирські потоки, експорт та імпорт, гуманітарні вантажі й частина критично важливої для української економіки логістики. Тому розширення кількості переходів із країнами ЄС має не лише регіональне, а й загальноукраїнське значення.

    Водночас важливо розрізняти майбутній КПП «Яблунівка – Ремети» та інший великий проєкт на українсько-румунському кордоні — «Біла Церква – Сігету-Мармацієй». Останній уже перебуває на значно більш просунутому етапі. У липні 2026 року Агентство відновлення повідомляло про фінальну підготовку цього переходу до відкриття руху легкових автомобілів. Там уже створили мінімально необхідні умови для оформлення транспорту.

    На румунському боці інфраструктуру переходу «Біла Церква – Сігету-Мармацієй» уже збудували. За даними Закарпатської ОВА, вартість румунської частини проєкту становила близько 50 млн євро, а до комплексу увійшов, зокрема, новий міст через Тису довжиною 268 метрів.

    Паралельно Закарпаття та румунський Марамуреш просувають іще кілька можливих переходів. Серед них, крім «Яблунівка – Ремети», називають пункт «Хижа – Тарна Маре». Регіональна влада вважає, що збільшення кількості переходів допоможе розвантажити наявну інфраструктуру та створити додаткові маршрути для жителів і бізнесу.

    Для «Яблунівка – Ремети» ще належить пройти кілька важливих стадій. Після завершення техніко-економічного обґрунтування та проєктної документації сторонам потрібно буде узгодити остаточні параметри переходу, отримати необхідні дозволи та вирішити міждержавні питання. Закарпатська ОВА раніше зазначала, що для початку підготовчих і будівельних робіт необхідні також зміни до базової міждержавної угоди щодо пунктів пропуску.

    Тому формулювання про те, що пункт пропуску вже «будують», поки варто використовувати обережно. Наразі підтверджено передусім фінансування й активну проєктну підготовку майбутнього будівництва. На румунській стороні лише готують містобудівну й техніко-економічну документацію, а на українській — документацію для КПП, під’їзної дороги та сервісної зони.

    Завершення нинішнього проєктного етапу заплановане до листопада 2027 року. Після цього має з’явитися технічна база, необхідна для переходу безпосередньо до реалізації інфраструктурних робіт.

    Якщо весь задум буде реалізований, «Яблунівка – Ремети» стане ще одним міжнародним автомобільним маршрутом між Закарпаттям і румунським Марамурешем та посилить транспортний зв’язок України з Євросоюзом. Для прикордонного регіону це означатиме не лише новий шлях через кордон, а й перспективу розвитку логістики, торгівлі та туризму.