Hronikanovostej.com

Позначка: західні партнери

  • Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

    Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

    Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський несподівано відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо видобутку рідкоземельних металів. Про це включився політичний учасник The Washington Post Джош Рогін у соцмережі X, посилаючись на американських конгресменів, які взяли участь у зустрічі.

    Згідно з пропозицією, Вашингтон отримав би 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, але без жодних гарантій безпеки для Києва.

    «Зеленський чемно відмовився підписувати це», – написав він у своїй колонці.

    За даними джерел, США хотіли отримати доступ до стратегічних ресурсів України, які є важливими для розвитку технологій, зокрема у сфері електроніки, оборони та альтернативної енергетики.

    Однак, офіційний Київ наполягає на тому, що такі домовленості мають супроводжуватися чіткими гарантіями безпеки для України.

    «Наші команди продовжуватимуть працювати над документом. Ми готові якомога швидше рухатися до справжнього та гарантованого миру. Ми глибоко цінуємо рішучість президента Трампа, який може допомогти зупинити війну та забезпечити правосуддя та гарантії безпеки для України», – заявив Зеленський після переговорів.

    Питання рідкісноземельних металів також обговорювалося під час зустрічі Зеленського з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом. Однак домовленостей досягти не вдалося.

    Київ наполягає, що доступ до українських природних ресурсів має бути частиною ширшого пакету стратегічного партнерства, що включає:

    • Безпекові гарантії з боку США
    • Подальшу військову допомогу
    • Захист економічних інтересів України

    Чому ця угода важлива для США?

    Рідкісноземельні метали є критично важливими для високотехнологічної промисловості США. На сьогодні Китай контролює близько 70% світового ринку цих ресурсів, і Вашингтон прагне зменшити залежність від Пекіна.

    Україна ж володіє значними запасами рідкісноземельних металів, що може зробити її ключовим гравцем у цій сфері.

    Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що Україна готова до спільного видобутку корисних копалин із західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами. Глава держави наголосив, що доступ до українських родовищ мають отримати ті країни, які підтримують Україну у війні з Росією.

  • Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Три кроки до НАТО: як Україна може стати частиною Альянсу

    Україна має шанс приєднатися до НАТО, якщо західні союзники проявлять сміливість і ухвалять стратегічне рішення, яке дасть Україні надійний захист від Росії та забезпечить мир у Східній Європі. В умовах війни, яка триває вже більше року, питання про можливість вступу України в НАТО є особливо актуальним. Люк Коффі, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, у своїй статті для Politico розкриває три основні кроки, які можуть стати ключем до цього процесу.

    1. Офіційне зобов’язання не застосовувати силу для повернення окупованих територій

    Україна могла б запозичити досвід Західної Німеччини, яка в 1954 році, перед вступом до НАТО, оголосила мирний шлях вирішення територіальних суперечок. Це стало важливим кроком для того, щоб уникнути прямої конфронтації з сусідніми державами та забезпечити свою безпеку в рамках НАТО.

    2. Включення території, не під контролем Росії, до НАТО

    Коффі вказує, що НАТО може включити лише ту частину України, яка не перебуває під окупацією Росії. Подібна практика вже застосовувалася, зокрема, з островами Франції та Фолклендами, що не підпадають під повну географічну відповідальність Альянсу. Таким чином, території, що залишаються під контролем Росії, не потраплять під захист статті 5 НАТО.

    3. Зміна статті 6 Північноатлантичного договору

    Зміна цієї статті дозволила б тимчасово виключити окуповані території України з-під дії колективної оборони. Прецеденти таких змін були в історії НАТО, зокрема для Греції, Туреччини та Франції. Це надасть Україні можливість бути частиною Альянсу без необхідності вирішувати всі територіальні суперечки до вступу.

    Незважаючи на територіальні суперечки, НАТО вже приймало до свого складу країни з невирішеними конфліктами, як-от Естонія та Хорватія. Однак стратегічне рішення щодо вступу України до Альянсу буде залежати від готовності союзників змінити підходи до захисту території та скасування обмежень для країн з частковою територією під контролем ворога. Якщо союзники наважаться на ці кроки, Україна може стати повноправним членом НАТО, забезпечивши собі безпеку в умовах агресії з боку Росії.

  • Латвія передасть понад тисячу дронів і 20 мільйонів євро на підтримку ЗСУ

    Латвія передасть понад тисячу дронів і 20 мільйонів євро на підтримку ЗСУ

    Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив, що республіка передасть Збройним силам України понад тисячу безпілотників різних типів і моделей. Ця ініціатива є частиною масштабної військової допомоги, яку Латвія продовжує надавати Україні на тлі агресії Росії. Однак питання ефективності таких витрат для самої Латвії залишається відкритим, адже навіть у разі підтримки України, латвійці стикаються з фінансовими труднощами.

    Згідно з заявою Спрудса, точні терміни поставок не уточнюються, однак Латвія вже планує виділити понад 20 мільйонів євро на закупівлю нових дронів у 2025 році. Ці кошти будуть використані для закупівлі безпілотників від латвійських виробників, що свідчить про підтримку національних компаній.

    Латвія неодноразово заявляла про свою підтримку України у війні з Росією. Ще в квітні цього року уряд країни зобов’язався щорічно виділяти 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, що становить понад 100 мільйонів євро. Зокрема, в вересні Латвія оголосила про третій пакет військової допомоги цього року, в який увійшли бойові розвідувальні бронемашини, дрони, індивідуальне спорядження для солдатів і обладнання для військових інженерів.

    Цей пакет є частиною стратегії Латвії з надання допомоги Україні, але питання залишається — чи підтримують всі латвійці ці витрати? У країні продовжують зростати фінансові труднощі для місцевих жителів, і багато хто ставить під сумнів, чи варто витрачати державні кошти на допомогу іншим країнам, коли власні громадяни стикаються з економічними проблемами.

    Не можна не помітити, що, надаючи таку масштабну допомогу Україні, Латвія бере на себе додаткові фінансові зобов’язання, що стає все більш відчутним для її громадян. Різке зростання цін, інфляція та фінансові проблеми залишають латвійців без належної підтримки з боку держави в контексті їхніх власних потреб. Суспільство запитує, чи не слід звернути увагу на полегшення їхнього фінансового становища, особливо в умовах такої великої допомоги іноземним країнам.

  • Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Вступ України до НАТО: питання на порядку денному, але без пріоритету

    Україна продовжує розглядати можливість вступу до НАТО як важливу стратегічну ціль, однак на сьогоднішній день цей напрямок не є ключовим пріоритетом державної політики. Про це в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Morgenpost повідомив постійний представник України в Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник.

    За словами дипломата, угода про гарантії безпеки для України має виходити за межі “чисто політичних обіцянок” на кшалт Будапештського меморандуму 1994 року.

    “Наші партнери повинні ретельно записати, які військові засоби вони використовуватимуть для захисту України, якщо Росія знову нападе на неї”, – наголосив Мельник.

    Він додав, що гарантії безпеки можуть бути як двосторонніми, так і багатосторонніми договорами з країнами Євросоюзу та НАТО. Гарантії безпеки можуть бути частиною великого мирного договору із Росією. За словами Мельника, Україна потребує “твердих зобов’язань” від партнерів у сфері оборони.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що запрошення до НАТО має отримати вся територія України. Водночас він зазначив, що дія 5 статті Альянсу може не поширюватися на тимчасово окуповані території.

    Тим часом у Білому Домі заявили, що питання вступу України до НАТО буде вирішувати вже нова адміністрація президента США. Водночас там відзначили, що не наразі вони “не впевнені в успіху подібних переговорів” і у 2025 році.

  • Міжнародні внески на підтримку енергетики України перевищили €1 мільярд

    Міжнародні внески на підтримку енергетики України перевищили €1 мільярд

    Міністерство енергетики України повідомило, що загальний обсяг анонсованих внесків до Фонду підтримки енергетики вже перевищив €1 мільярд. Цей Фонд відіграє ключову роль у відновленні та стабілізації української енергетичної інфраструктури, що зазнала значних руйнувань унаслідок війни.

    Загальний обсяг зобов’язань донорів щодо грантових внесків до Фонду підтримки енергетики України перевищив 1 млрд євро, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.

    Кошти Фонду спрямовуються на відновлення зруйнованої росією енергетичної інфраструктури і забезпечення невідкладних потреб громад в електропостачанні.

    “Щиро вдячні партнерам за солідарність у такій необхідній для всієї України підтримці нашої енергетики, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства за допомогу в пошуку необхідного обладнання, організації закупівель”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

    Фонд підтримки енергетики України був створений у квітні 2022 року за спільної ініціативи міністра енергетики Германа Галущенка та Єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства.

    За час свого функціонування він став ефективним інструментом надання міжнародної допомоги в енергетичній сфері, завдяки якому українські енергетики мають змогу відновлюватися після російських атак, здійснювати ремонти, встановлювати нові потужності, зазначили в міністерстві.

    Донорами Фонду виступають державний та приватний сектор з майже всіх країн ЄС, Великої Британії та США, міжнародні та регіональні організації.

  • Кабмін пропустив строки розробки законопроєкту про демобілізацію

    Кабмін пропустив строки розробки законопроєкту про демобілізацію

    Кабінет Міністрів України не дотримався визначених термінів для розробки законопроєкту про демобілізацію, що викликало критику з боку народних депутатів. Про це заявила народна депутатка Інна Совсун у своєму зверненні до уряду.

    За її словами, 11 квітня Рада ухвалила постанову, якою доручила розробити проєкт закону про демобілізацію за вісім місяців. Цей термін сплив минулої середи.

    Відтоді жодного такого законопроєкту уряд не представив.

    Нагадаємо, норму про демобілізацію викреслили з ухваленого навесні закону про посилення набору в армію (у початковій версії там було закладено норму про демобілізацію після 3 років служби у воєнний час) – пообіцявши розробити натомість окремий законопроєкт.

    Пізніше у «Слузі народу» дали зрозуміти, що відмова в демобілізації була вимогою Заходу.

  • Україна не планує мобілізацію 18-річних – Дмитро Литвин

    Україна не планує мобілізацію 18-річних – Дмитро Литвин

    Радник президента України Володимира Зеленського Дмитро Литвин спростував чутки про можливу мобілізацію 18-річних юнаків. У своєму коментарі на платформі Х (раніше відомий як Twitter) він повідомив, що таке підтвердження не відповідає дійсності та не має підтвердження.

    Раніше держсекретар США Блінкен закликав Україну ухвалити «важкі, але необхідні рішення» щодо мобілізації.

    Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Білий дім вимагає від Києва знизити мобілізаційний вік до 18 років.

    Зеленський уже відкидав такі плани, вимагаючи від американців насамперед надіслати обіцяну раніше зброю.

    Близький до Трампа Ілон Маск також розкритикував цю вимогу, тож невідомо, чи буде нова адміністрація США висувати її.

  • Україна чекає від союзників більшої підтримки в оснащенні армії – Зеленський

    Україна чекає від союзників більшої підтримки в оснащенні армії – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв’ю британському телеканалу Sky News заявив, що з десяти бригад, які потребували повного оснащення, союзники надали необхідну підтримку лише двом з половиною.

    За словами президента, українська влада понад рік зверталася до партнерів із проханням забезпечити необхідну техніку та озброєння для десяти військових бригад. Однак, через бюрократичні перешкоди та недостатню увагу до пріоритетів України, повністю укомплектувати вдалося лише малу частину запланованого.

    «Хтось запитав мене про мобілізацію, і я відповів: ви хочете, щоб люди йшли на смерть без зброї?» – зазначив Зеленський, підкресливши, що справжньою проблемою є не дефіцит військових, а відсутність належного оснащення.

    Президент також прокоментував заклики з боку деяких західних партнерів до зниження мобілізаційного віку до 18 років. Він наголосив, що рішення про чисельність армії ухвалюється Україною з урахуванням необхідності збереження життів.

    «Якщо у європейських або американських чиновників є ідеї щодо віку мобілізації, я хочу попросити наших партнерів робити свою справу, а ми будемо робити свою», – підсумував Зеленський.

    Ситуація з оснащенням українських бригад викликає занепокоєння не лише в контексті поточних бойових дій, а й у зв’язку з майбутніми планами. Представники військових підрозділів також наголошують на важливості комплексного підходу до оборони.

    Старший лейтенант батальйону «Свобода» Андрій Кривущенко зазначив, що «суть боротьби України полягає не лише у збереженні територій, але й у захисті людей».

  • Питання зниження мобілізаційного віку обговорюється – МЗС

    Питання зниження мобілізаційного віку обговорюється – МЗС

    Україна веде переговори зі своїми міжнародними партнерами про можливе зниження мобілізаційного віку, однак це питання не викликає напруженості або розбіжностей. Як заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, основна увага зосереджена на забезпеченні вже мобілізованих військовослужбовців необхідною зброєю та технікою, а не на додатковій мобілізації.

    Георгій Тихий підтвердив, що питання зниження мобілізаційного віку обговорюється в рамках загальних переговорів з міжнародними партнерами, зокрема зі США та країнами ЄС. Водночас він наголосив:

    “Це не є критичним або напруженим питанням. Ми ініціюємо це обговорення, інформуємо партнерів про динаміку мобілізації та чисельність армії, але це лише одна з багатьох тем поряд із санкціями, оборонними стратегіями та стримуванням агресора.”

    Речник МЗС підкреслив, що головним викликом залишається забезпечення армії сучасною технікою. За його словами:

    “Нам не вистачає достатньої кількості зброї та обладнання для вже мобілізованих. Існує потреба в прискоренні постачань оголошеної допомоги.”

    Україна не вважає збільшення чисельності мобілізованих головною проблемою. Натомість пріоритетом є ефективне оснащення наявних сил.

    Обговорення можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років викликало певний резонанс, однак українські дипломати запевняють, що це питання не спричиняє конфліктів із партнерами. Головним залишається координація з міжнародною спільнотою для швидшого постачання необхідних ресурсів.

  • Європа розробила новий підхід для прискорення постачання зброї Україні

    Європа розробила новий підхід для прискорення постачання зброї Україні

    Європейські країни, зіткнувшись із викликами у виробництві достатньої кількості озброєння для України, запропонували нову стратегію, яка дозволить значно швидше постачати зброю до Києва. Як повідомляє The Wall Street Journal, цей підхід передбачає закупівлю озброєння в інших країнах і перенаправлення його Україні, що допоможе уникнути тривалих виробничих процесів.

    Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво устаткування для ЗСУ, включно з ракетами великої дальності та безпілотниками, які можуть завдавати ураження по території Росії. Київ вказує партнерам, з якими компаніями працювати і купувати озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

    Україна все ще покладатиметься на західних партнерів щодо передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але чиновники кажуть, що новий підхід дасть змогу Києву отримати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки буде виготовлено європейську зброю. Україна може це зробити, бо зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче рівня своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.

    Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше за західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до постійно мінливих потреб країни, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.