Hronikanovostej.com

Позначка: вибори

  • У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    У ЦВК назвали умови за яких в Україні можуть відбутися вибори

    В Україні не планують проводити вибори цього року через війну та відсутність безпечних умов для голосування. До такого висновку дійшли представники виборчої робочої групи, повідомляє британське видання The Times.

    За інформацією видання, робоча група, до якої входять представники виборчих органів, парламенту та громадянського суспільства, мала підготувати законопроєкт щодо проведення виборів, однак процес затримується через низку невирішених питань. Йдеться насамперед про гарантії безпеки, захист від можливих атак та втручання з боку Росії.

    Обговорення тривають і, за попередніми оцінками, продовжаться щонайменше до кінця травня. Водночас учасники групи погоджуються, що виборча кампанія може розпочатися не раніше ніж через шість місяців після припинення активної фази бойових дій, ухвалення необхідного законодавства та створення безпечних умов для голосування. Це фактично унеможливлює проведення президентських виборів у 2026 році.

    Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик наголосив, що проведення виборів під час бойових дій є надто ризикованим. За його словами, необхідно встановити чітку лінію розмежування та забезпечити стабільну безпекову ситуацію, після чого потрібен щонайменше піврічний період для організації виборчого процесу.

    Він також звернув увагу на додаткові обмеження, які накладає воєнний стан. Зокрема, це стосується свободи пересування та медіа, що може суттєво вплинути на чесність виборчої кампанії.

    Окремою проблемою залишається участь мільйонів виборців. Йдеться про близько шести мільйонів українців за кордоном, приблизно три мільйони громадян на тимчасово окупованих територіях та близько мільйона військовослужбовців. Для всіх цих категорій необхідно створити механізми голосування, які відповідатимуть міжнародним стандартам.

    Розглядається і можливість внесення змін до законодавства, зокрема щодо проведення виборів в умовах воєнного стану. Водночас ідея цифрового голосування викликає спротив опозиції через ризики фальсифікацій та відсутність повноцінного міжнародного контролю.

    За даними The Times, тиск з боку Сполучених Штатів став одним із факторів створення робочої групи. Водночас українська сторона наголошує, що ситуація є безпрецедентною і не має аналогів у сучасній практиці.

    Зокрема, представники США наводили як приклад президентські вибори 1864 року під час Громадянської війни. Однак українські посадовці вважають таке порівняння некоректним через різний рівень загроз, зокрема ризики ракетних ударів, кібератак і інформаційної війни.

    Натомість більш практичними виявилися рекомендації британських експертів щодо організації голосування громадян за кордоном, зокрема через попередню реєстрацію та використання додаткових виборчих локацій поза межами дипломатичних установ.

    Таким чином, проведення виборів в Україні напряму залежить від завершення активної фази війни та створення умов, які гарантуватимуть безпеку і легітимність голосування.

  • У команді Зеленського припускають, що Залужний готується до участі у виборах

    У команді Зеленського припускають, що Залужний готується до участі у виборах

    Після серії публічних заяв посла України у Великій Британії та колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в оточенні президента Володимира Зеленського почали обговорювати його можливу участь у майбутніх виборах. Про це повідомляють джерела у президентській команді.

    Розмови активізувалися після інтерв’ю та виступів посла у Великій Британії, де він, зокрема, публічно говорив про проблеми українського контрнаступу 2023 року та розбіжності з керівництвом країни. Після чого, за словами співрозмовника, у владі сформувалося переконання, що він може готуватися до політичної кампанії.

    «Після серії нових заяв Залужного в команді Зеленського зміцнилися в думці, що ексголовком вирішив йти на вибори», — зазначило джерело.

    За інформацією видання, подібну оцінку поділяють і деякі народні депутати, які симпатизують Залужному.

    Додаткову дискусію викликали й оцінки політологів, близьких до владних кіл. Зокрема, політолог Володимир Фесенко заявив, що серія публічних виступів Залужного може бути частиною продуманої політичної стратегії.

    «Це заздалегідь спланована інформаційна операція. І це початок приходу Валерія Залужного в публічну політику», — заявив Фесенко.

    На його думку, нинішній статус посла України у Великій Британії передбачає значні обмеження щодо публічних коментарів.

    «Посол не може критикувати керівництво своєї держави — це неприпустимо», — зазначив політолог.

    Фесенко також припустив, що публічна поведінка Залужного може бути частиною політичної тактики. За його словами, колишній головнокомандувач може прагнути звільнення з дипломатичної посади.

    «Залужний, який вже почав критикувати Зеленського, хоче, щоб Зеленський його звільнив з посади. І це частина цієї комбінації — щоб він став ще раз жертвою дій Зеленського», — пояснив він.

    На цьому тлі в політичних колах дедалі частіше обговорюють можливу підготовку до майбутніх виборів. За словами джерел, у владі розглядають різні сценарії, зокрема і варіант, за якого виборча кампанія може бути оголошена раптово.

  • Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці окреслили бажаний образ майбутнього, сьомого президента України в межах дослідження, презентованого під час круглого столу «Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера» у пресцентрі УНІАН. Опитування показало, що громадяни віддають перевагу досвідченому політику з міжнародним досвідом, готовому до гнучкості та компромісів.

    Дослідження провела компанія Active Group. Як повідомив її засновник Андрій Єременко, було опитано тисячу респондентів віком від 18 років. Опитування відбувалося онлайн 7 лютого 2026 року та містило 16 запитань щодо якостей потенційного президента.

    Результати засвідчили, що 25,8% опитаних вважають, що наступний президент має бути «швидше досвідченим політиком», ще 24,7% — «однозначно досвідченим». Натомість 19,2% обрали варіант «швидше новатором», а 12,7% — «однозначно новатором». За словами дослідників, українці наразі більше схиляються до моделі досвідченого керівника.

    Також більшість респондентів надала перевагу кандидату з міжнародним досвідом і репутацією людини, не заплямованої скандалами. Цей варіант підтримали 42,5% учасників опитування. Крім того, 44,2% вважають, що президент має бути готовим до компромісів, тоді як лише 8,1% наполягають на безумовній принциповості.

    У питанні гнучкості 29,1% респондентів підтримали варіант «швидше змінювати позицію», а 25,4% — «швидше відстоювати свою точку зору». Більшість також погодилася, що президент має демонструвати раціональність, а не надмірну емоційність.

    Щодо професійного походження кандидата, лише 10,3% однозначно підтримують представника Сил оборони, а 15,8% — представника цивільного сектору. Експерти наголошують, що участь у Силах оборони може бути перевагою, але не гарантує перемоги.

    У межах дослідження респондентам також запропонували обрати історичні постаті, з якими вони асоціюють бажаного лідера. Найчастіше називали прем’єр-міністра Великої Британії Вінстон Черчилль (26,7%), прем’єр-міністерку Великої Британії Маргарет Тетчер (25,4%), а також прем’єр-міністерку Ізраїлю Голда Меїр (15,3%). Також у списку були Рональд Рейган та інші відомі політичні лідери, яких респонденти асоціюють із жорсткою та рішучою моделлю управління.

    Політологи підкреслюють, що результати відображають поточні настрої суспільства, однак перед реальними виборами вони можуть змінитися. За словами експертів, довготривалість війни та динаміка безпекової ситуації здатні суттєво вплинути на електоральні вподобання.

    Окремі фахівці зазначають, що під час можливого другого туру виборці можуть голосувати не стільки «за» конкретного кандидата, скільки «проти» іншого, керуючись принципом вибору меншого зла. Водночас частина експертів вважає, що проведення виборів під час воєнного стану залежить не лише від технічної готовності, а й від політичних рішень та законодавчих змін.

  • Зеленський попередив про можливий дефіцит ракет ППО через конфлікти на Близькому Сході

    Зеленський попередив про можливий дефіцит ракет ППО через конфлікти на Близькому Сході

    Володимир Зеленський у новому інтерв’ю для Corriere della Sera заявив, що виступає проти будь-якого обміну територіями з Росія. За його словами, питання територіального контролю стало одним із найскладніших у поточних дискусіях щодо можливих мирних ініціатив.

    Президент наголосив, що пропозиції щодо обміну територіями не відповідають інтересам України. Він підкреслив, що частина обговорень передбачає варіанти, вигідні лише одній стороні, тоді як українська позиція полягає у збереженні суверенітету та міжнародно визнаних кордонів.

    Зеленський також повідомив, що обговорювалися ідеї створення демілітаризованих та економічних зон по обидва боки лінії фронту. За його словами, Україна погоджується на рівні умови для обох сторін, однак не підтримує підходи, які передбачають обмеження лише для української території.

    Окремо президент звернув увагу на можливі наслідки загострення ситуації на Близькому Сході. На його думку, ескалація між Іран та Ізраїль може вплинути на глобальні поставки озброєнь і створити ризик дефіциту ракет протиповітряної оборони для України. Він зазначив, що у разі потреби США та їхні союзники можуть переорієнтувати частину ресурсів на власні оборонні потреби.

    У цьому контексті Зеленський згадав програму закупівель американського озброєння за європейські кошти, яка використовується для зміцнення обороноздатності України. Водночас він висловив занепокоєння, що раніше вже траплялися затримки постачань у періоди інших міжнародних криз.

    Також президент прокоментував питання виборів. Він заявив, що вони можуть відбутися лише після завершення війни, а не під час тимчасового перемир’я. За його словами, проведення виборів у воєнний час є складним із юридичної та безпекової точок зору. Він додав, що наразі не впевнений у своєму можливому балотуванні та планує орієнтуватися на позицію громадян.

    Окремі заяви глави держави пролунали на тлі публікацій у медіа, зокрема на ресурсі Strana.ua, де раніше повідомляли про можливі сценарії міжнародних переговорів і політичних рішень.

    Таким чином, Зеленський окреслив одразу кілька ключових тем: неприйнятність територіальних поступок, необхідність рівних умов у будь-яких домовленостях, ризики для оборонних постачань і позицію щодо виборів після завершення війни.

  • Людина Палатного Мирослава Смірнова займеться соціалкою та підготовкою УДАРу до виборів. Джерела

    Людина Палатного Мирослава Смірнова займеться соціалкою та підготовкою УДАРу до виборів. Джерела

    Нещодавно звільнена з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослава Смірнова найближчим часом може зайняти посаду заступника мера Києва Віталія Кличко.

    “Людина Артура Палатного – нещодавно звільнена з КМДА Мирослава Смірнова готується до нової посади та вже незабаром стане заступницею Віталія Кличка і, швидше за все, візьме на себе частину соціальної та медичної сфери.

    Соціальна сфера і медицина – це і бюджети, і люди. Сильний хід Віталія Кличка, особливо на тлі постійних скандалів у цих тематиках та десятків відкритих кримінальних справ.

    Фактично, це ніщо інше, як початок підготовки Артуром Палатним до виборів” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що 18 лютого Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення директорки Департаменту суспільних комунікацій КМДА Мирослави Смірнової. Посадовицю звільнено того ж дня за угодою сторін із передбаченою виплатою матеріальної допомоги та повним соціальним пакетом.

  • Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press спричинило хвилю політичних обговорень в Україні.

    В ефірі Radio NV пролунала версія, що публічна активність ексголовнокомандувача ЗСУ може бути частиною стратегії його повернення у внутрішню політику.

    У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

    В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

    Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

    Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

    Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

    Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

    The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

    Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

    Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.

  • ОП замовив закриту соціологію щодо виборів президента

    ОП замовив закриту соціологію щодо виборів президента

    За інформацією наших джерел, Офіс Президента замовив проведення закритої соціології, щодо майбутніх президентських виборів.

    “За даними опитування, 81% респондентів готові проголосувати за того кандидата на пост президента, який зупинить мобілізацію та оголосить демобілізацію. Питання мобілізації/демобілізації випередило питання миру/перемир’я, корупції, зростання економіки/зарплат та соціальних гарантій” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

  • ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    В українських політичних колах активізувалися дискусії щодо можливого часу оголошення виборів і впливу рейтингів ключових фігур на стратегію Банкової. За словами джерел, близьких до Офісу Президента, публічне оголошення виборчого процесу можуть максимально відтерміновувати з огляду на поточну соціологію та внутрішньополітичні ризики.

    Згідно з оцінками джерел, реальний рівень підтримки чинного президента наразі поступається популярності окремих представників силового блоку — зокрема колишнього Головнокомандувача та керівника воєнної розвідки. Саме цей фактор, стверджують співрозмовники, стимулює інформаційну активність навколо потенційних конкурентів.

    У політичному середовищі також звертають увагу на можливу зміну динаміки рейтингів у разі розчарування суспільства результатами мирного процесу. Якщо переговорний трек не принесе очікуваних результатів або буде сприйнятий як поступка, це може позначитися на підтримці владної вертикалі.

    Аналітики наголошують, що у воєнних умовах рейтинги є особливо волатильними та залежать від безпекової ситуації, успіхів на фронті, економічної стабільності та міжнародної підтримки. Крім того, публічні фігури з військовим бекграундом мають традиційно високий рівень довіри в суспільстві під час війни.

    Окремо обговорюється вплив внутрішніх елітних груп на ухвалення рішень. За оцінками джерел, у силовому блоці існують обмежені можливості для самостійних системних змін без політичної підтримки. Водночас у політичному середовищі триває конкуренція за контроль над ключовими управлінськими процесами.

  • Зеленський може оголосити вибори та референдум 24 лютого — FT

    Зеленський може оголосити вибори та референдум 24 лютого — FT

    Президент України Володимир Зеленський може оголосити про проведення президентських виборів та загальнонаціонального референдуму 24 лютого — у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на поінформовані джерела.

    За даними видання, українська влада розпочала підготовчі процеси на тлі сигналів з боку США. Зокрема, адміністрація Дональда Трампа нібито наполягає на проведенні виборів до 15 травня. У разі відсутності виборчого процесу Київ може втратити запропоновані Вашингтоном безпекові гарантії.

    Співрозмовники газети в оточенні Зеленського зазначають, що українська сторона повідомила американських партнерів про готовність діяти у «надзвичайно стислі строки». При цьому в Києві визнають серйозні логістичні виклики: організацію голосування в умовах війни, мільйони внутрішньо переміщених осіб, громадян за кордоном, а також питання безпеки виборчих дільниць.

    Йдеться не лише про президентські вибори, а й про можливий референдум, деталі якого наразі не розголошуються. Джерела припускають, що обидва процеси можуть відбутися одночасно, аби мінімізувати організаційні ризики та витрати.

    Один із західних чиновників, коментуючи ситуацію, зазначив, що в українському політичному середовищі формується розуміння: потенційна виборча кампанія може бути безпосередньо пов’язана з переобранням чинного президента.

    До 15 травня адміністрація Трампа хоче не лише проведення виборів в Україні, а й реалізації всього комплексу мирних угод — включно з виведенням ЗСУ з Донбасу.

    Про це пише Financial Times у вже згаданій статті, у якій йшлося про плани Зеленського під тиском Вашингтона провести вибори та референдум до 15 травня.

    Водночас у публікації зазначається, що всі ці плани можуть зірватися, якщо Київ і Москва не домовляться щодо територій (тобто, як випливає з контексту статті, якщо Зеленський відмовиться виводити війська з Донбасу). Також видання допускає, що ситуацію Зеленський може використати для збільшення своїх шансів на переобрання на новий п’ятирічний термін, а також, щоб показати Трампу, що він не гальмує мирні домовленості.

    «Президент США дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від узгодження ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, передбачатиме поступки Росії щодо Донбасу, і яку Вашингтон хоче виконати до 15 травня», — пише видання.

    За його даними, «Вашингтон залишає Києву дуже мало простору для маневру на тлі наближення проміжних виборів у США».

    При цьому, на думку співрозмовників FT, «план може бути відкладений залежно від того, наскільки далеко один від одного будуть Київ і Москва у ключовому питанні територій».

    Українські та західні офіційні особи також вважають, що графік і ультиматум США «навряд чи будуть виконані», оскільки вони залежать від можливості досягнення прогресу на переговорах із Росією.

    «Однак цей план підкреслює прагнення Зеленського максимально збільшити свої шанси на переобрання, одночасно запевняючи Трампа, що Київ не гальмує мирну угоду», — описує видання стратегію Києва.

    Офіційних заяв від Банкової щодо конкретних дат або рішень наразі не оприлюднено. Водночас питання виборів під час воєнного стану залишається дискусійним як із правової, так і з безпекової точки зору.

  • Вибори в Україні та мирна угода: США тиснуть на прискорення процесу

    Вибори в Україні та мирна угода: США тиснуть на прискорення процесу

    США та Україна обговорюють амбітний план мирного врегулювання конфлікту з Росією з можливим проведенням національних виборів та референдуму. За інформацією Reuters, американська сторона прагне укласти угоду вже в березні, а голосування провести одночасно з загальнонаціональними виборами.

    Представники США, включно зі спецпосланником Стівом Уіткоффом та Джаредом Кушнером, нещодавно зустрілися з українськими колегами в Абу-Дабі та Маямі, наголосивши на важливості прискорення процесу. За словами джерел, американці хочуть завершити домовленості якнайшвидше, враховуючи, що внутрішні політичні питання, включно з проміжними виборами до Конгресу у листопаді, зменшують їхню можливість зосередитися на мирному процесі.

    Обговорювався графік проведення виборів та референдуму вже у травні, проте джерела вважають цей термін малоймовірним для реалізації через розбіжності з ключових питань, зокрема щодо Донбасу та Запорізької АЕС. Москва наполягає на виведенні українських військ із Донеччини та збереженні контролю над АЕС, пропонуючи лише частковий поділ електроенергії з Україною. Київ, у свою чергу, відкидає такі умови.

    Таким чином, перспективи швидкого укладення мирної угоди залишаються під питанням, і багато деталей залишаються невирішеними, що ускладнює плановане проведення голосування в Україні у стислий термін.