Позначка: вибори в Україні

  • Зеленський не зможе перемогти в наступних виборах – The Economist

    Журнал The Economist опублікував статтю, в якій ставить під сумнів можливість повторного успіху Володимира Зеленського на виборах у 2024 році. За словами експертів видання, український президент вже не розглядається як «безперечний військовий лідер», як це було на початку війни. Зокрема, на тлі численних викликів, які постають перед Україною, його популярність та довіра до його керівництва значно знизились.

    У разі, якщо у виборах братиме участь ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, Зеленський може зустріти серйозну конкуренцію, й навіть програти. The Economist також зазначає, що колишній соратник президента передбачає для нього важкий вибір. За його словами, єдине, що може зберегти незаплямовану репутацію Зеленського, це рішення провести вибори без його участі.

    “Якщо Зеленський вирішить не балотуватися, він може увійти в історію як людина, яка об’єднала націю у найскладніший період її історії. В іншому випадку, йому буде важко уникнути асоціацій з можливим військовим крахом або незавершеним миром”, — розповів колишній соратник українського президента.

    Ці заяви відображають все більше невизначеності, що оточує політичну кар’єру Зеленського в умовах війни, і ставлять під питання його подальшу участь у виборчій кампанії 2024 року.

  • Заступник голови ВР звернувся до Трампа із проханням допомогти провести вибори в Україні

    Заступник голови ВР звернувся до Трампа із проханням допомогти провести вибори в Україні

    На міжнародному форумі заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко звернувся до Дональда Трампа та американських законодавців із проханням сприяти переобранню українського парламенту.

    Корнієнко підкреслив, що в Україні, на відміну від Сполучених Штатів, можливість перевиборів обмежена, особливо під час війни. Він зазначив, що українським депутатам потрібна підтримка міжнародної спільноти для завершення війни, що дозволить провести вибори.

    “На жаль, ми у Верховній Раді не можемо змінитися, як вони (Конгрес), але ми дуже хотіли б, щоб американські політики всі, починаючи з Дональда Трампа, обраного президента, і закінчуючи Конгресом, Сенатом, щоб вони зробили максимум для того, щоб ми могли переобратися. Це наше прохання, як депутатів, до них”, – сказав Корнієнко

    Корнієнко зауважив, що під час воєнного стану вибори в Україні проводити не можна. Тому мирне врегулювання та відновлення безпеки в країні є критично важливими для відновлення виборчих процесів і демократичних процедур.

  • Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Громадяни України в цілому підтримують ідею голосування мігрантів на президентських та парламентських виборах, але не хочуть, щоб ці особи мали право балотуватися. Це засвідчує соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова.

    Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

    Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

    Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

  • Кучма дав прогноз стосовно виборів в Україні

    Кучма дав прогноз стосовно виборів в Україні

    Другий президент України Леонід Кучма у своєму інтерв’ю для агентства «Інтерфакс-Україна» висловив переконання, що передбачити результат повоєнних виборів в Україні неможливо, хоча й вважає, що шанси нинішнього президента Володимира Зеленського бути переобраним є високими.

    Водночас, Кучма наголосив, що незважаючи на можливий оптимізм щодо переобрання Зеленського, перспективи для нинішньої Верховної Ради виглядають значно менш райдужними. Він вважає, що більшість депутатів навряд чи зможуть зберегти свої крісла, особливо враховуючи потребу в оновленні політичного ландшафту.

    Кучма нагадав, що результат виборів у воєнних або повоєнних умовах часто непередбачуваний. Навівши приклад Вінстона Черчилля, який після перемоги над нацистською Німеччиною програв парламентські вибори у 1945 році, він підкреслив, що суспільство може обрати нових лідерів навіть у разі успішної політики чинного керівництва.

    Кучма також висловив думку, що повоєнні вибори можуть перетворитися на другу електоральну революцію після 2019 року, коли команда Зеленського змогла швидко усунути з політичної арени більшість старих фігур.

    Окремо він підкреслив, що вибори у 2025 році є необхідними, якщо війна завершиться, адже вони стануть важливим кроком у відновленні демократичних процесів. Проте проведення виборів у разі продовження війни він вважає морально неприйнятним і технічно неможливим. Кучма наголосив, що забезпечити справедливість виборів у таких умовах складно, адже значна частина військовослужбовців не зможе реалізувати своє право голосу, що поставить під сумнів легітимність виборів.

  • Зеленський розглядає можливість президентських виборів у 2025 році

    Зеленський розглядає можливість президентських виборів у 2025 році

    Президент України Володимир Зеленський нібито розглядає можливість проведення президентських виборів у 2025 році, попри попередні рішення про відкладення виборів до завершення війни. Про це повідомляє видання The Economist, вказуючи на намір президента «зміцнити свою владу».

    Зниження довіри населення

    Дослідження, проведене американським Національним демократичним інститутом, показало значне зниження довіри українців до Зеленського — з 80% у травні 2023 року до 45% у 2024 році. Це падіння довіри може вплинути на політичну ситуацію в країні та підштовхнути президента до проведення виборів раніше запланованого терміну.

    Реакція опозиції

    Журнал також звернувся за коментарем до лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яка заявила, що «політичний процес однозначно розпочався». Це свідчить про можливість активізації політичних сил в Україні, які можуть виступити як альтернатива Зеленському.

    Зважаючи на обставини війни та зростаюче невдоволення серед населення, Зеленському потрібно буде ретельно зважити всі ризики і можливості, перш ніж ухвалити остаточне рішення щодо проведення виборів. Політичні розрахунки можуть зіграти ключову роль у формуванні майбутнього української політики.

  • Виходячи з бюджету стало відомо чи будуть вибори в 2025 році

    Виходячи з бюджету стало відомо чи будуть вибори в 2025 році

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті Державного бюджету на 2025 рік наразі не передбачено фінансування для проведення будь-яких виборів. Про це він написав на своєму Telegram-каналі.

    “По виборах в Бюджеті (на 2025 рік – ред.) нічого поки не заклали. Тобто видатки на ЦВК майже на рівні цього року, навіть трохи менші”, – зазначив нардеп.

    Це означає, що бюджет на Центральну виборчу комісію на наступний рік залишається практично на рівні 2024 року, не передбачаючи додаткових коштів для проведення загальнонаціональних виборів.

    Водночас, у бюджеті залишається “класична стаття”, яка вже була в попередніх роках. Вона передбачає, що після припинення або скасування воєнного стану, Кабінет Міністрів України разом з ЦВК повинні подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до бюджету. Ці зміни мають забезпечити фінансування підготовки та проведення чергових виборів президента, народних депутатів та місцевих виборів.

    Це вже третє ухвалення цієї статті, що вказує на тривале невизначення з питанням виборів в умовах воєнного стану.

  • Вадим Столар повертається у велику політику з грошима Романа Абрамовича

    Вадим Столар повертається у велику політику з грошима Романа Абрамовича

    Як повідомляють наші джерела в ОП, вибори Президента мають відбутися наступного року, обговорюються тільки терміни їх проведення та формат.

    З огляду на падаючий рейтинг Володимира Зеленського і його можливу поразку в другому турі від будь-якого іншого кандидата крім “умовного ОПЗЖ”, політтехнологи Президента вирішили створити йому такого “конкурента” власноруч.

    За інформацією наших джерел, спочатку ОП для залучення фінансування спецпроекту зі створення технічного кандидата провів переговори з Рінатом  Ахметовим, але той відмовив з формулюванням, що “не готовий на такі витрати”. Стосовно рівня витрат,  за попередніми розрахунками, тільки на партію та її лідера у рік виборів вони становитимуть мінімум 100 мільйонів доларів.  І це  тільки та частина, що зазвичай проходить через “чорну касу”. Практично стільки ж треба витратити і через “офіційні платежі”.

    У разі, якщо президентські вибори будуть проходити одночасно з місцевими, то ще близько 150 мільйонів доларів доведеться витратити власне депутатам і кандидатам на місцевому рівні. І якщо витрати в 150 мільйонів доларів можна перекласти на плечі мажоритарників і місцевих кандидатів, то за розрахунками ОП 200 мільйонів доларів для просування технічного кандидата мають бути залучені від “спонсора”.

    Свої послуги у створенні технічного кандидата під президентські вибори Банковій запропонував Вадим Столар, а Офіс Президента знайшов йому спонсора: російського мільярдера, екс-власника футбольного клубу Челсі  Романа Абрамовича.  Згідно домовленостей, Абрамович має профінансувати створення потужної парламентської фракції з “мирним треком” орієнтоване не електорат Східних, Південних та Центральних регіонів.

    Ставка робиться на  результати закритої соціології, яка показує зростання популярності “мирного треку” серед українців. За даними соціологів, до середини наступного року частка виборців, готових проголосувати за умовну “партію миру”, становитиме приблизно 30 відсотків, тож другий тур не виглядає таким нереальним. Завдання Столара в даному кейсі  – вивести на травень 2025 року технічного кандидата, здатного з “мирною тематикою” вийти в другий тур із Володимиром Зеленським.

    В рамках домовленостей Столара та ОП, Вадиму Столару поступово повертають його медіа ресурси, з умовою, що вони не будуть використовуватись для критики Офісу Президента. Також за протекції Офісу, Вадим Столар повертає собі бізнес-вплив у столичному регіоні.

    Вадим Столар уже контактував з Романом Абрамовичем і процес створення “технічного кандидата” був запущений: наразі тривають роботи з розробки бренду та підбору потенційних медійних осіб, прописується стратегія ведення виборів.

  • БЮТ і ОПЗЖ лідирують в антирейтингу партій – опитування

    БЮТ і ОПЗЖ лідирують в антирейтингу партій – опитування

    У травні 2024 року більшість українців висловилися проти проведення виборів під час війни, що підтверджують результати опитування Національного демократичного інституту (НДІ). 72% респондентів вважають, що вибори не слід проводити до завершення конфлікту, тоді як 24% підтримують їхнє проведення навіть в умовах війни.

    Особливу увагу привертають результати опитування щодо ставлення громадян до політичних партій. Найвищі показники негативного ставлення отримали партії “Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко та “Опозиційна платформа – За життя”. “Батьківщина” отримала 57% негативних відгуків, у той час як її підтримують лише 9% респондентів. “Опозиційна платформа – За життя” має ще більш виражений антирейтинг: 71% негативних оцінок проти лише 4% позитивних.

    Партія “Слуга народу”, яку очолює Олена Шуляк, також отримала значну кількість негативних відгуків — 48%, тоді як підтримку висловили лише 13% опитаних. Схожі тенденції спостерігаються і з іншими політичними силами. “Європейська солідарність” Петра Порошенка отримала 47% негативних оцінок і 23% позитивних, а УДАР Віталія Кличка — 34% негативних проти 18% позитивних.

    Ці дані були зібрані під час загальнонаціонального телефонного опитування, проведеного з 8 по 25 травня 2024 року серед 2 508 українців. Польові роботи проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Важливо зазначити, що опитування не вимірювало фактичний намір голосувати за ті чи інші партії, а лише відображало загальне ставлення респондентів до них.

  • Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк пояснила чому в Україні на данний час вибори неможливі

    Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк пояснила чому в Україні на данний час вибори неможливі

    Проведення виборів в будь-якій країні завжди є складним завданням, особливо в умовах воєнного конфлікту. Недавно представники політичної партії “Слуга народу” в Україні заявили, що проведення виборів в країні під час воєнного стану є неможливим. Це рішення було обгрунтовано рядом практичних проблем, які ускладнюють процес демократичних виборів.

    Про це розповіла голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк в інтерв’ю РБК-Україна.

    Наразі Україна має низку перешкод та нагальних питань, які унеможливлюють проведення виборів президента.

    Питання військовослужбовців

    Перш за все, як пояснила Шуляк, мова йде про мільйон військовослужбовців, які не є наразі представникам політичних партій. Обов’язковою вимогою до них під час мобілізації було призупинення членства в партіях. Після завершення війни вони зможуть поновити членство, втім, військові також мають право бути обраними.

    У тому ж числі складність проведення виборів полягає й в реалізації права обирати.

    “Тут ти захищаєш країну, тут у тебе окопи, над тобою літають різні види озброєння, а тобі потрібно ще приймати рішення (як голосувати, – ред.). Ну і найголовніше, як ці військові будуть обиратися? А ми ж з вами розуміємо, що саме ці люди є гідними того, щоб бути обраними і на місцевому рівні, і на рівні парламенту. Як ми можемо у них забрати таке право, тому що йде війна?”, – пояснила Шуляк.

    Українці за кордоном

    Наразі близько 20% населення перебуває за кордоном. Питання полягає в тому, як організувати там вибори. Один із варіантів – розширення консульської мережі, оскільки чинна мережа не зможе прийняти сотні тисяч людей, які, наприклад, наразі перебувають в Польщі чи Німеччині.

    Зокрема інший варіант полягає в поштовому голосуванні. Цей метод вже застосувався іншими країнами.

    “Зараз розглядаємо таку ж можливість для того, щоб ми були готовими. Війна закінчиться, буде наша перемога, розпочнуться перші післявоєнні вибори. Але нема гарантії того, що всі 100% населення, яке на сьогодні виїхало і перебуває за кордоном, повернеться дуже швидко”, – додала голова партії “Слуга народу”.

    Неоновлений реєстр виборців

    Іншою проблемою є неоновлений реєстр виборців. Окрім біженців, в Україні також є 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

    “Де вони нині перебувають, де вони будуть голосувати?”, – відзначила Шуляк.

    Зруйнована інфраструктура

    Сотні дитячих садочків й шкіл, які раніше використовувались як виборчі дільниці – зруйновані. Під час проведення виборів важливо чітко розуміти, де саме їх можна організувати.

    Питання територій

    “Нікуди не дівається ще й питання наших територій, які зараз, наприклад, під обстрілами, які дуже близько до кордону з Російською Федерацією, які були в окупації. Коли там проводити вибори? За якими критеріями? Хто ці критерії буде встановлювати?”, – заявила Шуляк та додала, що всі ці питання фіксуються та обговорюються.

    Вибори в Україні

    В кінці липня 2023 року спікер Верховної ради Руслан Стефанчук пояснював, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час війни. Водночас заборона міститься саме в законі “Про правовий режим воєнного стану”. У тому ж числі це стосувалось й парламентських виборів, які повинні були відбутись 29 жовтня того ж року. Президентські вибори планувались вже в кінці березня 2024 року.

    На початку лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов застерігав про те, що російська пропаганда використовуватиме тему виборів президента для розхитування України.