Hronikanovostej.com

Позначка: Волинська трагедія

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.

  • «Не дайте Москві перемогти»: Туск звернувся до Зеленського і Навроцького

    «Не дайте Москві перемогти»: Туск звернувся до Зеленського і Навроцького

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно закликав президента України Володимира Зеленського та новообраного президента Польщі Кароля Навроцького якнайшвидше провести пряму розмову, щоб не допустити подальшого погіршення українсько-польських відносин. Заява пролунала на тлі нового дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою, яке вже викликало занепокоєння серед політиків та експертів обох країн.

    Туск заявив, що вирішив звернутися до керівників держав публічно після того, як дипломатичні механізми не дали бажаного результату. За його словами, ситуація вимагає негайного втручання на найвищому рівні.

    «Я закликаю президента Зеленського і президента Навроцького до прямої та відвертої розмови. Її потрібно провести якнайшвидше, поки емоції не зруйнували нашу солідарність, яка народилася перед лицем російської загрози», — наголосив глава польського уряду.

    Заява Туска стала однією з найгучніших за останні місяці у контексті українсько-польських відносин. Польський прем’єр прямо попередив, що будь-який конфлікт між Києвом і Варшавою буде вигідний насамперед Росії.

    «Співпраця лежить в інтересах обох наших держав і народів, а конфлікт — в інтересах Москви», — підкреслив Туск.

    Новий виток напруги між двома країнами виник після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Це викликало гостру реакцію частини польського політичного середовища, де тема діяльності Української повстанської армії залишається надзвичайно чутливою через історичні суперечки навколо Волинської трагедії.

    Особливо жорстко на це рішення відреагували представники правоконсервативних і націоналістичних політичних сил Польщі. У польських медіа та соціальних мережах почали лунати заяви про необхідність жорсткішої позиції Варшави щодо Києва.

    Ситуація додатково загострилася після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі. Новий президент відомий своєю увагою до історичної політики та неодноразово наголошував, що питання історичної пам’яті повинні залишатися важливою складовою польсько-українських відносин.

    Втім, офіційна польська влада поки що демонструє готовність до діалогу. Зокрема, спікер Сейму Влодзімеж Чажастий нещодавно заявив, що стратегічні відносини між Польщею та Україною залишаються важливішими за історичні суперечки, а Варшава зацікавлена у збереженні партнерства з Києвом.

    Подібну позицію озвучили й у Міністерстві закордонних справ України. Глава МЗС Андрій Сибіга наголосив, що Україна високо цінує підтримку Польщі та виступає за продовження конструктивного діалогу навіть щодо найскладніших історичних питань.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня суперечка виникла у надзвичайно складний для України момент. Саме Польща залишається одним із ключових союзників Києва в Європейському Союзі та НАТО. Через польську територію проходить значна частина військової допомоги, гуманітарних вантажів та логістичних маршрутів для України.

    Крім того, Варшава традиційно є одним із головних адвокатів української євроінтеграції. Саме тому будь-яке охолодження відносин між країнами може негативно вплинути не лише на двосторонню співпрацю, а й на стратегічні інтереси України в Європейському Союзі.

    Останніми днями польські та українські політики вже почали активні консультації щодо врегулювання ситуації. У центрі уваги опинилися не лише історичні питання, а й необхідність збереження єдиного фронту перед російською агресією.

    Політичні експерти наголошують, що Кремль традиційно намагається використовувати будь-які суперечності між союзниками України. Саме тому слова Дональда Туска про те, що конфлікт між Києвом і Варшавою працює в інтересах Москви, багато хто сприйняв як сигнал про серйозність ситуації.

    Попри нинішнє загострення, більшість оглядачів переконані, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею залишається надто важливим для обох держав, аби дозволити політичним суперечкам перерости у справжню кризу.

    Саме тому найближча розмова між Володимиром Зеленським та Каролем Навроцьким може стати однією з найважливіших дипломатичних подій найближчих тижнів і визначити подальший розвиток відносин між двома країнами на тлі війни та європейської інтеграції України.

  • Польща готова заблокувати шлях України до ЄС? У Києві спалахнула найнебезпечніша криза із союзником за час війни

    Польща готова заблокувати шлях України до ЄС? У Києві спалахнула найнебезпечніша криза із союзником за час війни

    Відносини між Україною та Польщею переживають одну з найсерйозніших криз за весь період повномасштабної війни. На цьому тлі в українському політикумі та експертному середовищі дедалі частіше лунають побоювання, що конфлікт може вийти далеко за межі історичних суперечок і вплинути на стратегічні інтереси України, зокрема на процес вступу до Європейського Союзу.

    Про це в інтерв’ю Radio NV заявив колишній заступник глави Адміністрації президента України та надзвичайний і повноважний посол України Костянтин Єлісєєв. Дипломат переконаний, що нинішня ситуація є надзвичайно небезпечною, адже виникла у момент, коли Україна найбільше потребує підтримки своїх ключових партнерів.

    Єлісєєв наголошує, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європі. Саме Варшава після початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із головних адвокатів Києва в ЄС та НАТО, підтримувала санкції проти Кремля, надавала масштабну військову допомогу та прийняла мільйони українських біженців.

    Однак останніми місяцями між країнами накопичилася низка суперечностей. Найболючішою темою залишається історична пам’ять, зокрема питання Волинської трагедії. У Польщі дедалі активніше звучать вимоги щодо ексгумації жертв подій Другої світової війни, а окремі польські політики прямо пов’язують подальшу підтримку України з поступками Києва в історичних питаннях.

    Ситуація загострилася після низки заяв польських політиків та представників нового керівництва країни. Хоча офіційна Варшава наразі не заявляє про намір блокувати вступ України до ЄС, такі заклики дедалі частіше лунають з боку правоконсервативних та націоналістичних сил, які мають значний вплив на польський політичний порядок денний.

    На думку Єлісєєва, найнебезпечніше те, що криза виникла саме зараз — напередодні ключових рішень щодо євроінтеграції України. Уже найближчими місяцями Київ розраховує на відкриття нових переговорних кластерів у рамках процесу вступу до ЄС, а для цього необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Союзу.

    Дипломат вважає, що погіршення відносин між двома країнами не є випадковим і могло виникнути через серйозні прорахунки у комунікації між Києвом та Варшавою.

    За його словами, президент Володимир Зеленський фактично опинився в ситуації, коли наслідки окремих рішень або дій доводиться виправляти вже на найвищому рівні держави.

    Єлісєєв переконаний, що для подолання нинішньої кризи необхідно терміново запускати повноцінний політичний діалог між країнами та припинити емоційні заяви, які лише поглиблюють конфлікт.

    Особливу увагу привернула нещодавня зустріч керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова з віцепрем’єром та міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем. Фото переговорів польський міністр оприлюднив у соціальній мережі X.

    Багато експертів розцінили цей контакт як сигнал про спробу відновлення довіри між Києвом та Варшавою через канали, які традиційно мають високий рівень взаємодії навіть у кризові періоди.

    На думку Єлісєєва, саме Буданов може відіграти важливу роль у стабілізації відносин, оскільки має високий рівень довіри серед міжнародних партнерів України та підтримує активні контакти із західними спецслужбами й оборонними структурами.

    Додаткового занепокоєння ситуації додає геополітичний контекст. Польща сьогодні є одним із ключових логістичних центрів постачання західної військової допомоги Україні. Через її територію проходить значна частина озброєння, техніки та гуманітарних вантажів. Будь-яке суттєве охолодження відносин між Києвом і Варшавою потенційно може створити додаткові труднощі для співпраці.

    Водночас більшість аналітиків не очікують повного розриву стратегічного партнерства. Попри політичні суперечки, Україна та Польща залишаються взаємозалежними партнерами у сфері безпеки. Російська загроза продовжує бути головним фактором, який об’єднує обидві держави.

    Саме тому нинішні переговори між представниками Києва та Варшави можуть стати вирішальними для майбутнього двосторонніх відносин. У разі успішного врегулювання суперечностей сторони зможуть повернутися до конструктивного діалогу та спільної роботи над європейською інтеграцією України.

    Якщо ж криза затягнеться, вона ризикує стати найсерйознішим випробуванням українсько-польських відносин із початку повномасштабної війни та створити додаткові виклики для зовнішньополітичних позицій Києва на шляху до Європейського Союзу.

  • Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш провів зустріч із керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим, під час якої обговорювалися не лише питання безпеки та двосторонньої співпраці, а й одна з найчутливіших тем у відносинах між Києвом і Варшавою — історична пам’ять та ставлення до діяльності Української повстанської армії. За підсумками переговорів польський міністр заявив, що Польща очікує від України врахування позиції Варшави щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви на честь Героїв УПА.

    Про зустріч Косіняк-Камиш повідомив у соціальній мережі Х. Польський урядовець наголосив, що його країна залишається одним із найближчих союзників України у протистоянні російській агресії та підтримує українську державу в питаннях оборони, безпеки та європейської інтеграції. Водночас він підкреслив, що навіть між партнерами повинна існувати можливість відкрито обговорювати складні історичні питання, які мають особливе значення для обох народів.

    За словами глави польського оборонного відомства, Польща та Україна сьогодні пов’язані спільними інтересами у сфері безпеки, адже обидві держави розглядають Росію як головну загрозу для стабільності регіону. Однак, на його переконання, стратегічне партнерство не означає замовчування суперечливих сторінок минулого. Саме тому під час зустрічі з Будановим він окремо порушив тему присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви, пов’язаної з Українською повстанською армією.

    Косіняк-Камиш заявив, що доніс до української сторони позицію Варшави та очікування польського суспільства щодо цього рішення. Він наголосив, що для Польщі питання пам’яті про жертв Волинської трагедії залишається принциповим і не може бути предметом політичних компромісів. Саме тому його заява після переговорів була доволі жорсткою.

    «Пам’ять про жертв Волинської трагедії не підлягає обговоренню. Є межі, які не можна перетинати», — заявив глава Міноборони Польщі.

    Його слова стали продовженням дискусії, яка розгорнулася між Києвом і Варшавою після рішення щодо найменування одного з українських військових підрозділів. Польська сторона розцінила цей крок як такий, що може викликати негативну реакцію серед значної частини польського суспільства через історичні асоціації з подіями Другої світової війни та Волинською трагедією.

    Напередодні зустрічі Косіняка-Камиша з Будановим це питання вже обговорювалося на дипломатичному рівні. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький також провів переговори з очільником української воєнної розвідки. Головною темою розмови стала саме ситуація навколо підрозділу Сил спеціальних операцій та реакція польської сторони на рішення про присвоєння йому назви, пов’язаної з УПА.

    Польська влада останніми роками неодноразово наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається одним із ключових у двосторонніх відносинах. У Варшаві переконані, що події на Волині під час Другої світової війни мають отримати належну оцінку та залишатися предметом відкритого діалогу між державами. Саме тому будь-які рішення щодо вшанування історичних постатей або організацій, які в Польщі пов’язують із трагічними подіями того періоду, викликають гостру реакцію серед політиків та громадськості.

    Владислав Косіняк-Камиш раніше вже звертався до президента України Володимира Зеленського із закликом переглянути рішення щодо присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій імені Героїв УПА. Польський міністр наголошував, що такий крок може негативно вплинути на суспільне сприйняття українсько-польських відносин у Польщі, попри високий рівень підтримки України з боку польської держави та польського народу.

    Ситуація розгортається на тлі загалом тісної співпраці між Києвом і Варшавою. З початку повномасштабного російського вторгнення Польща стала одним із головних союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу. Через польську територію проходить значна частина міжнародної військової та гуманітарної підтримки для України, а польська влада послідовно виступає за посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення східного флангу НАТО.

    Попри це, історичні суперечки періодично повертаються до порядку денного двосторонніх відносин. Експерти зазначають, що питання Волинської трагедії та оцінки діяльності УПА залишаються одними з найскладніших тем у діалозі між двома країнами. Водночас і Київ, і Варшава неодноразово заявляли про готовність продовжувати історичний діалог, не дозволяючи суперечкам минулого зруйнувати стратегічне партнерство, сформоване на тлі сучасних безпекових викликів.

    Наразі українська сторона офіційно не повідомляла про намір змінювати або переглядати рішення щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас останні контакти між представниками двох держав свідчать про те, що тема залишається предметом активних консультацій на високому рівні.

    Заява Косіняка-Камиша вкотре продемонструвала, що навіть за умов безпрецедентно тісної співпраці між Україною та Польщею питання історичної пам’яті продовжують відігравати важливу роль у двосторонніх відносинах. При цьому обидві сторони наголошують на важливості збереження партнерства та спільної роботи над безпекою регіону в умовах триваючої війни Росії проти України.

  • Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    У Польщі представники ультраправої партії «Конфедерація» закликали до блокування вступу України до Європейського Союзу після рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА». Про це повідомляє RMF24.

    Віцеспікер Сейму Польщі та лідер «Конфедерації» Кшиштоф Босак заявив, що Варшава має використовувати процес євроінтеграції як інструмент тиску на Київ. На його думку, Польща повинна офіційно оголосити про готовність блокувати вступ України до ЄС, доки українська сторона не змінить підхід до історичних питань, зокрема не припинить, як він висловився, «культ злочинців» і не розблокує ексгумації жертв Волинської трагедії.

    Його заяви стали реакцією на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Босак наголосив, що Варшава повинна перейти до «більш конкретних кроків» у відносинах з Україною, які, на його думку, могли б мати реальний політичний вплив.

    Він також запропонував переглянути фінансову та військову підтримку України, зокрема виступив за припинення польського фінансування супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими. Окрім того, політик розкритикував участь Польщі у спільних європейських механізмах фінансування допомоги Україні, заявивши, що вони нібито створюють непропорційний фінансовий тягар для польського бюджету.

    За словами Босака, поточна політика польської влади призвела до того, що в Україні, на його думку, формується зневажливе ставлення до польських політиків. Він заявив, що українська сторона нібито сприймає Польщу як слабкого партнера, який не реагує на політичні провокації.

    На тлі цих заяв у Польщі вже лунають інші політичні ініціативи, пов’язані з українсько-польськими відносинами. Зокрема, президент Кароль Навроцький заявив про намір домагатися перегляду державних нагород, раніше присуджених президенту України Володимиру Зеленському, через згадане рішення щодо найменування підрозділу ССО.

    Крім того, голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що український президент має публічно вибачитися за це рішення, яке у Варшаві викликало політичну дискусію.

    У Міністерстві закордонних справ України у відповідь наголосили, що рішення про найменування підрозділу не мало на меті образити польський народ і було ухвалене в межах внутрішніх процедур Сил спеціальних операцій.

    Ситуація стала черговим епізодом напруженості в українсько-польських відносинах, які останніми роками періодично ускладнюються через історичні питання, зокрема трактування подій Волинської трагедії. Водночас Варшава залишається одним із ключових партнерів України в ЄС та НАТО і одним із найбільших донорів військової та гуманітарної допомоги.

  • У Пужниках завершили ексгумацію жертв Волинської трагедії: знайдено 42 останки

    У Пужниках завершили ексгумацію жертв Волинської трагедії: знайдено 42 останки

    У Пужниках на Тернопільщині завершено перший за багато років етап ексгумації жертв Волинської трагедії. Роботи проводила спільна українсько-польська експедиція. Археологи виявили братську могилу з останками 42 осіб, серед яких — 10 дітей, включно з трьома віком до трьох років. Про це повідомила керівниця української групи, археолог Аліна Харламова.

    За її словами, частина загиблих — жінки, частина — чоловіки. Перед початком робіт провели підготовку: зібрали свідчення очевидців, опрацювали архівні документи, визначили ймовірне місце поховання.

    Роботи тривали з кінця квітня до початку травня. Попри складну логістику — місце поховання розташоване в глухому лісі — експедиція впоралася з поставленим завданням. Боєприпаси чи інші вибухонебезпечні предмети не знайдені.

    Польська сторона надала списки осіб, які могли бути поховані у цьому місці. Тепер, за словами археологині, буде проведено генетичну експертизу, щоб встановити імена загиблих. Перевезення останків до Польщі не планується — їх перепоховають на місці, де жили ці люди.

    Це перша подібна експедиція з 2017 року, коли Україна запровадила мораторій на ексгумації через історичні суперечки з Польщею. Після дипломатичних домовленостей між МЗС двох країн наприкінці 2024 року, обмеження були зняті, що дало змогу розпочати роботу.

    Довідка:
    Волинська трагедія — трагічний епізод українсько-польського протистояння у 1943–1944 роках, під час якого загинули тисячі цивільних з обох сторін. Ця подія залишається чутливою темою для історичної пам’яті обох народів.

  • Польща заявила про готовність розпочати ексгумації на Волині

    Польща заявила про готовність розпочати ексгумації на Волині

    Інститут національної пам’яті Польщі готовий розпочати ексгумаційні роботи на Волині протягом 24 годин. Про це заявив голова ІНП Кароль Навроцький, який також є кандидатом у президенти від опозиційної партії «Право і справедливість». Його слова процитувало польське видання RMF24.

    Навроцький нагадав, що ІНП «з 2017 року послідовно бореться за те, щоб усі результати ексгумацій і розкопок на Волині були правдою».

    «У 2017 році ІНП направив перший запит на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Цей запит стосувався низки населених пунктів. У період з 2017 по 2024 рік ми надіслали дев’ять таких запитів. Жоден із цих запитів не був прийнятий українською стороною», – сказав він.

    За словами Навроцького, якщо публічні декларації політиків – це не просто політичні декларації, то в Інституті національної пам’яті – єдиній установі, що готова взятися за ексгумаційні роботи на Волині, – чекають на офіційне підтвердження та відповідь на запити.

    Навроцький запевнив, що в розпорядженні ІНП є і люди, і техніка, тож якщо буде офіційне рішення з цього питання, а не просто декларація, – на Волинь поїдуть підготовлені команди.

    «Бюро розшуку та ідентифікації ІНП готове провести реальні пошуки на Волині протягом 24 годин. Тому ми чекаємо офіційного підтвердження цієї інформації», – сказав він.

    Президент ІНП також стверджує, що пошуки можуть розпочатися, незважаючи на війну, яка триває в Україні. Війна не має жодного впливу на ефективність діяльності працівників Інституту національної пам’яті, додав він.

    Нагадаємо, вчора міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій, яке стало каменем спотикання у відносинах між двома державами.

    Колишній голова Українського інституту національної пам’яті, нардеп Володимир В’ятрович піддав критиці цю заяву.

    «Чудово, що міністри закордонних справ України та Польщі «рішуче налаштовані розв’язати спірні питання нашого спільного минулого в ім’я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі». Але конкретне бачення цього рішення чомусь звелося до односторонніх зобов’язань України… Жодного слова про вшанування загиблих українців та їхніх місць поховань у Польщі немає», – написав він у Facebook.

  • Україна дала згоду Польщі на проведення пошуків і ексгумацій жертв Волинської трагедії

    Україна дала згоду Польщі на проведення пошуків і ексгумацій жертв Волинської трагедії

    Україна та Польща досягли домовленості, яка дозволяє польській стороні проводити пошуки та ексгумацію останків жертв Волинської трагедії на території України. Це рішення стало важливим кроком у контексті історичного примирення між двома країнами.

    Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, повідомляє агентство РАР.

    «Кожна сім’я має право гідно вшановувати пам’ять своїх предків, і в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт», – заявив, зі свого боку, очільник українського МЗС.

    Раніше повідомлялося, що Польща має намір зробити вирішення «волинського» питання однією з умов української євроінтеграції.

  • Україна може втратити союзника в особі Польщі

    Україна може втратити союзника в особі Польщі

    Польща завжди була одним із союзників України в боротьбі проти російської агресії, надаючи підтримку у військовій допомозі, гуманітарній підтримці та дипломатичних силах на міжнародній арені.

    Проте останнім часом у відносинах між двома країнами одна напруга, яка може призвести до суттєвого охолодження. Польсько-українські відносини опинилися під загрозою через кілька ключових причин, серед яких розбіжності щодо військової допомоги та історичні події, особливо питання Волинської трагедії.

    Так, наприклад, віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський вважає, що якщо Варшава збиватиме російські ракети і дрони над Україною, це означатиме війну з РФ. На його думку, Володимир Зеленський хоче втягнути Польщу в цю війну.

    Крім того, польського чиновника запитали, чи чесно українська влада поводиться щодо Польщі, на що він відповів: «Ні». Він розкритикував Зеленського за його заяви, які «негідні політика, який багато чим зобов’язаний Польщі».

    Поряд із цим глава МЗС Польщі Радослав Сікорський звинуватив свого колегу в тому, що він не дотримав своєї обіцянки щодо питання ексгумації жертв Волинської різанини до кінця грудня 2024 року.

  • Польща блокуватиме вступ України до ЄС через Волинську трагедію

    Польща блокуватиме вступ України до ЄС через Волинську трагедію

    Уряд Польщі оголосив про намір заблокувати вступ України до Європейського Союзу до тих пір, поки не буде вирішено питання Волинської трагедії. Віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш зробив цю заяву в інтерв’ю для Wirtualna Polska, зазначивши, що “Україна не увійде до Євросоюзу, якщо не розв’яже Волинське питання”.

    Косиняк-Камиш підкреслив, що військова допомога Україні є важливим аспектом гуманності та безпеки, однак економічні та історичні питання також мають бути роз’яснені. Він висловив свою незгоду з попередньою заявою президента Польщі Анджея Дуди, який зазначив, що блокування вступу України стане “частиною політики Путіна”. Віцепрем’єр стверджує, що при вступі до ЄС важливо враховувати цінності історичної правди, примирення з минулим і повагу до інших народів, з якими країна хоче бути в Союзі.

    Ця заява викликала реакцію українського Інституту національної пам’яті, який вже оголосив про намір провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії в Рівненській області для ексгумації.

    Волинська трагедія, що сталася під час Другої світової війни, залишається чутливим питанням у відносинах між Польщею та Україною, і її вирішення є важливим кроком для подальшої інтеграції України в європейські структури.