Hronikanovostej.com

Позначка: Володимир Путін

  • Лідерка АдН розкритикувала Україну за удари по РФ: у Німеччині знову заговорили мовою Кремля

    Лідерка АдН розкритикувала Україну за удари по РФ: у Німеччині знову заговорили мовою Кремля

    Лідерка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель розкритикувала Україну за далекобійні удари по території Росії та заявила, що такі атаки нібито створюють загрозу для безпеки Німеччини.

    Її заяву цитує видання Clash Report.

    Вайдель порівняла Росію з «великим ведмедем» і заявила, що удари українських безпілотників по об’єктах у глибині РФ можуть мати небезпечні наслідки.

    «Не можна постійно штрикати великого ведмедя розпеченим залізом в око — як це роблять безпілотники в глибині Росії — і потім очікувати, що нічого не станеться. Ведмідь врешті-решт накинеться», — сказала вона.

    За словами Вайдель, політика чинного уряду Німеччини щодо підтримки України нібито підвищує ризики для самої Федеративної Республіки Німеччина.

    Вона також заявила, що у разі приходу її партії до влади АдН проводитиме так звану «політику балансу».

    Партія «Альтернатива для Німеччини» відома критикою військової допомоги Україні, виступами проти санкцій щодо Росії та заявами про необхідність відновлення діалогу з Москвою. Її представників неодноразово звинувачували у використанні риторики, вигідної Кремлю.

    Найбільшу підтримку АдН має у східних землях Німеччини, зокрема на території колишньої НДР, де партія на регіональних виборах часто посідає перше або друге місце.

    На останніх парламентських виборах у Німеччині «Альтернатива для Німеччини» отримала рекордні 19,5% голосів і обійшла Соціал-демократичну партію Німеччини тодішнього канцлера Олафа Шольца.

    Раніше один із представників АдН заявляв, що Німеччина нібито даремно переймається через Володимира Путіна, тоді як потенційною загрозою для Берліна може бути Польща.

    На тлі війни Росії проти України позиція АдН регулярно викликає критику як у самій Німеччині, так і серед європейських партнерів. Опоненти партії вважають, що подібні заяви фактично перекладають відповідальність за ескалацію з агресора на Україну, яка захищається від російського вторгнення.

    Україна останніми місяцями посилила удари по військових, паливних та промислових об’єктах у Росії, які задіяні у забезпеченні війни. Серед цілей — нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів, пункти управління та підприємства оборонного комплексу.

    У Києві неодноразово наголошували, що такі удари спрямовані не проти цивільного населення, а проти інфраструктури, яка допомагає Росії вести війну проти України.

  • Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Китай після переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна із президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність разом із Вашингтоном «відігравати конструктивну роль» у політичному врегулюванні війни Росії проти України.

    Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван І, підбиваючи підсумки дводенної зустрічі американського та китайського лідерів у Пекіні.

    У Пекіні вкотре назвали повномасштабну війну Росії проти України «кризою» та «конфліктом», однак наголосили, що і Китай, і США зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.

    «Складні проблеми не мають простих рішень. Мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. І Китай, і США готові продовжувати спілкування та відігравати конструктивну роль у політичному вирішенні війни», — заявив Ван І.

    За його словами, під час переговорів сторони окремо обговорювали війну в Україні, а також ситуацію на Близькому Сході. У китайському МЗС зазначили, що Пекін нібито продовжує «сприяти мирним переговорам» та виступає за дипломатичне завершення конфліктів.

    Заява пролунала після візиту Трампа до Китаю — першого за майже дев’ять років. Попереднього разу американський політик відвідував Пекін ще у 2017 році під час свого першого президентського терміну.

    Сам Трамп після зустрічі із Сі Цзіньпіном також торкнувся теми війни в Україні. Президент США заявив, що це питання було одним із ключових під час перемовин із китайським лідером.

    «Ми обоє хотіли б це вирішити», — сказав Трамп журналістам після завершення переговорів.

    Водночас він натякнув на погіршення ситуації на фронті після останніх масованих атак Росії по Україні.

    «До вчорашнього вечора все мало добрий вигляд, але вчора вони зазнали серйозного удару. Отже, це однаково відбудеться, але дуже прикро», — заявив американський президент.

    Напередодні Росія здійснила одну з найбільших дронових атак за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 16 травня російська армія випустила по Україні 294 безпілотники різних типів. ППО знищила або подавила 269 цілей, однак були зафіксовані влучання та падіння уламків у низці регіонів.

    Тема війни в Україні стала однією з центральних під час візиту Трампа до Китаю. Сі Цзіньпін, за інформацією китайських державних медіа, наголосив американському президенту на необхідності уникнення глобальної ескалації та виступив за «політичне врегулювання» міжнародних конфліктів.

    Окремо сторони обговорили ситуацію навколо Тайваню. Після зустрічі Трамп заявив, що США не підтримують офіційного проголошення незалежності Тайваню та не хочуть війни з Китаєм.

    На цьому тлі аналітики звертають увагу, що Китай продовжує публічно декларувати нейтралітет щодо війни Росії проти України, однак водночас не засуджує дії Москви та підтримує активні економічні зв’язки з РФ.

    За даними західних медіа та розвідок, Пекін після початку повномасштабного вторгнення значно збільшив товарообіг із Росією, а також став одним із головних покупців російських енергоносіїв.

    Водночас китайська влада намагається позиціонувати себе як потенційного посередника у можливих мирних переговорах між Києвом і Москвою.

    Тим часом у Кремлі вже підтвердили, що російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня також відвідає Китай із офіційним візитом. Очікується, що він проведе окремі переговори із Сі Цзіньпіном щодо двосторонніх відносин та міжнародної ситуації.

  • Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Кремль оголосив дату переговорів у Пекіні

    Російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня здійснить офіційний візит до Китаю. У Кремлі заявили, що під час поїздки він проведе переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном та обговорить ключові міжнародні питання, зокрема двосторонні відносини, глобальну безпекову ситуацію та регіональні конфлікти.

    Про це повідомила пресслужба Кремля.

    У Москві зазначили, що візит приурочений до 25-річчя підписання Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між Росією та Китаєм, який у Кремлі називають базовим документом для стратегічного партнерства двох країн.

    За офіційною інформацією, Путін і Сі Цзіньпін планують «обмінятися думками щодо основних міжнародних та регіональних проблем», а також обговорити подальше розширення економічної, енергетичної та військово-політичної співпраці.

    За підсумками переговорів Москва та Пекін мають підписати спільну заяву та низку двосторонніх документів.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться одразу після поїздки президента США Дональда Трампа до Пекіна. Під час дводенного саміту Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали торговельні суперечки, ситуацію навколо Тайваню, війну на Близькому Сході та російсько-українську війну.

    Після переговорів Трамп заявив, що не підтримує офіційне проголошення незалежності Тайваню та прагне уникнути конфлікту з Китаєм. Водночас Сі Цзіньпін назвав тайванське питання одним із ключових у китайсько-американських відносинах і попередив про ризик великого конфлікту у разі «неправильного підходу» Вашингтона.

    На тлі активізації контактів між США та Китаєм візит Путіна до Пекіна виглядає як спроба Кремля зберегти стратегічну підтримку КНР в умовах міжнародної ізоляції та посилення санкційного тиску.

    Китай залишається одним із головних економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Саме через китайський напрямок Москва частково компенсує втрату західних ринків, збільшуючи постачання енергоносіїв, сировини та переорієнтовуючи фінансові потоки.

    Водночас Пекін офіційно намагається демонструвати нейтралітет щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Китай у непрямій підтримці російського військово-промислового комплексу через постачання технологій подвійного призначення.

    Аналітики також звертають увагу, що нинішній візит Путіна може бути спробою узгодити позиції після переговорів Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Останніми місяцями Кремль дедалі уважніше стежить за можливим потеплінням відносин між Вашингтоном і Пекіном, побоюючись втратити статус ключового партнера Китаю у протистоянні із Заходом.

    Раніше західні медіа повідомляли, що російське керівництво занепокоєне тим, що війна в Україні поступово перестає бути головним міжнародним пріоритетом США на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану й Тайваню.

  • В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента України очікують, що спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України може розпочати роботу вже у 2027 році. Наступним етапом після політичного рішення про створення механізму стане формування самого трибуналу у Гаазі та запуск юридичних процедур.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка координує напрям міжнародно-правового притягнення Росії до відповідальності.

    За словами Мудрої, створення Спецтрибуналу є історичним рішенням, оскільки це перший окремий міжнародний механізм відповідальності за злочин агресії з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів після Другої світової війни.

    «Ще кілька років нам казали — цього не буде ніколи. Юридично складно. Політично чутливо. Забагато інтересів проти», — зазначила вона.

    Мудра наголосила, що попереду ще тривалий етап формування інституції. Зокрема, йдеться про призначення суддів, затвердження процедур, створення апарату трибуналу та запуск розслідувань щодо вищого політичного і військового керівництва Росії.

    За її словами, Україна розраховує, що повноцінний старт роботи трибуналу може відбутися вже наступного року.

    В Офісі президента підкреслюють, що трибунал має стати механізмом персональної відповідальності для осіб, які ухвалювали рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Ірина Мудра також розповіла, що створенню трибуналу передували роки складних міжнародних переговорів. Українські дипломати, юристи та парламентарі тривалий час шукали правовий механізм, який дозволив би створити окремий суд саме щодо злочину агресії Росії.

    За її словами, українська сторона неодноразово стикалася із політичним спротивом та юридичними дискусіями, однак продовжувала просувати ідею міжнародного механізму покарання російського керівництва.

    Ідея створення Спецтрибуналу виникла через те, що чинний Міжнародний кримінальний суд у Гаазі має обмежену юрисдикцію щодо злочину агресії у випадку Росії. Саме тому Україна разом із міжнародними партнерами просувала створення окремої структури, яка зможе розслідувати та розглядати відповідальність за розв’язання війни.

    Очікується, що трибунал працюватиме у Гаазі та стане окремим міжнародним судовим механізмом, створеним за підтримки держав-партнерів України.

    Паралельно Україна продовжує просувати питання репарацій, конфіскації заморожених російських активів та створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих війною.

    На тлі повномасштабного вторгнення Росії питання міжнародної відповідальності Кремля стало одним із ключових напрямів української дипломатії. Київ регулярно закликає міжнародну спільноту створити систему юридичного покарання не лише за воєнні злочини, а й за сам факт агресії проти суверенної держави.

  • Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Путін летить до Китаю одразу після Трампа

    Російський диктатор Володимир Путін планує відвідати Китай уже 20 травня — лише через кілька днів після зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Про це повідомляє South China Morning Post із посиланням на джерела, знайомі з підготовкою візиту.

    За даними видання, поїздка Путіна до Пекіна не матиме такого масштабного дипломатичного та медійного супроводу, як візит Трампа. Водночас сам факт того, що Китай протягом одного місяця приймає лідерів США та Росії окремо, уже називають безпрецедентним випадком для китайської дипломатії останніх років.

    Журналісти наголошують, що зазвичай Пекін проводить подібні контакти в межах багатосторонніх самітів або міжнародних форумів, однак тепер ідеться про окремі двосторонні візити найвпливовіших геополітичних гравців світу.

    На думку аналітиків South China Morning Post, така дипломатична активність демонструє прагнення Китаю одночасно зберігати стратегічне партнерство з Росією та стабілізувати відносини зі США на тлі глобального економічного та безпекового напруження.

    Особливу увагу міжнародної спільноти привертає те, що переговори Трампа та Сі Цзіньпіна відбулися на тлі активних дискусій щодо війни Росії проти України, санкційної політики Заходу та подальшого балансу сил у світі.

    Раніше у Міністерстві закордонних справ України заявляли, що Київ розраховує на вплив США та Китаю у питанні тиску на Росію для припинення війни. Водночас у МЗС Китаю підтверджували, що тема війни в Україні також порушувалася під час переговорів Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа.

    Окремо західні медіа звернули увагу на те, що напередодні переговорів Китай відновив експортні дозволи для американських переробників яловичини. Цей крок розцінили як сигнал про спробу Пекіна пом’якшити торговельну напругу зі Сполученими Штатами після кількох років жорсткого економічного протистояння.

    Візит Путіна до Китаю відбудеться в умовах, коли Росія дедалі більше залежить від економічної співпраці з Пекіном. Після повномасштабного вторгнення в Україну Москва значно переорієнтувала свою торгівлю, енергетичний експорт та імпорт технологій на китайський ринок.

    Попри це Китай офіційно продовжує декларувати «нейтральну позицію» щодо війни в Україні, хоча західні країни неодноразово звинувачували Пекін у підтримці російської економіки та допомозі Росії в обході санкцій.

    Експерти також припускають, що Кремль намагатиметься використати поїздку Путіна для демонстрації відсутності міжнародної ізоляції Росії. Для самого Пекіна одночасне балансування між Вашингтоном та Москвою стає дедалі складнішим завданням, особливо на тлі конкуренції зі США та залежності китайської економіки від західних ринків.

    Тим часом у Європі дедалі частіше лунають попередження про потенційну загрозу з боку Росії для країн НАТО. Зокрема, командувач Збройних сил Німеччини Карстен Броєр нещодавно заявив, що Росія може бути готовою до потенційної атаки на Альянс уже до 2029 року.

  • Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ ухвалила закон, який розширює повноваження Путіна щодо застосування військ за кордоном — документ дозволяє вводити армію під приводом “захисту громадян”

    Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт, який фактично розширює юридичні підстави для використання російських збройних сил за межами країни. Документ передбачає можливість направлення військ до інших держав за рішенням президента РФ Володимира Путіна нібито з метою “захисту прав російських громадян”. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з текстом законопроєкту, підставою для застосування армії може стати ситуація, коли громадяни РФ за кордоном нібито піддаються затриманню, утриманню або кримінальному переслідуванню з боку іноземних судових чи правоохоронних органів. У такому разі президент отримує право ухвалювати рішення про використання збройних сил для “захисту” цих осіб.

    Фактично нові норми формалізують розширене трактування “захисту громадян”, яке може дозволяти військове втручання в справи інших держав без окремого міжнародного мандата або багатосторонніх процедур. У документі не деталізуються механізми контролю або обмеження такого рішення, що надає президенту РФ значний простір для одноосібного ухвалення рішень.

    За ухвалення законопроєкту проголосували 381 депутат Держдуми, що становить 84,7% від загального складу нижньої палати парламенту. Голосів “проти” або “утримався” не було зафіксовано.

    Розгляд ініціативи відбувався на тлі зростаючої напруги між Росією та країнами Заходу, а також серії попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб щодо можливих сценаріїв подальшої ескалації. Західні аналітики раніше неодноразово заявляли про ризики гібридних провокацій, зокрема в регіоні Балтії, де Росію підозрюють у спробах тестування реакції НАТО через інформаційні, кібер- та інші непрямі методи впливу.

    У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про можливість цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії за сценаріями, подібними до тих, що раніше застосовувалися в інших регіонах. Водночас начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявляв, що європейським країнам слід готуватися до потенційного прямого зіткнення з Росією у середньостроковій перспективі — протягом найближчих кількох років.

    Окремо аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх оцінках зазначають, що Росія перебуває на етапі структурної перебудови військової системи, включно зі створенням нових військових округів та посиленням присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і диверсійної активності в окремих країнах Європи, які західні експерти пов’язують із ширшими елементами гібридної стратегії Кремля.

    Новий закон, за оцінками міжнародних оглядачів, формально закріплює механізм, який може спростити ухвалення рішень про військові операції за межами Росії, зменшуючи політичні та юридичні обмеження для їхнього запуску. У країнах Заходу цей крок уже розглядають як черговий сигнал посилення конфронтаційного курсу Москви у відносинах із НАТО та ЄС.

  • “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    В Офісі президента України заявили, що на нинішньому етапі досягнення мирної угоди з Росією є неможливим, а бойові дії триватимуть. У Києві наголошують: єдиний сценарій впливу на Кремль зараз — це “примус до миру” через системні удари по військовій інфраструктурі та логістиці РФ.

    Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, передає 24 Канал.

    За його словами, Україна продовжуватиме далекобійні атаки по території Росії, зосереджуючись на військових об’єктах, логістичних вузлах, підприємствах оборонного комплексу та інфраструктурі, яка забезпечує ведення війни проти України.

    “Станом на зараз домовитися про мирну угоду з Росією неможливо. Тому бойові дії триватимуть”, — наголосив Подоляк.

    Радник голови ОП також заявив, що в російському інформаційному просторі дедалі помітнішими стають “депресивні настрої” через війну та удари по тилових регіонах РФ.

    “Ця істерика в Росії підкреслила одну важливу річ. Україна почала робити такі дії щодо Росії, які ніхто раніше не хотів робити. Ми примушуємо Росію до відповідальності. Ці удари по РФ — це примус до миру”, — зазначив він.

    Фактично в Офісі президента прямо підтвердили: Україна робить ставку на посилення військового та економічного тиску на Росію, вважаючи, що лише зростання ціни війни для Кремля може змусити Москву до реальних переговорів.

    Заява Подоляка пролунала на тлі активізації українських далекобійних атак по території Росії та окупованих регіонах. Останніми місяцями українські дрони дедалі частіше атакують російські військові аеродроми, нафтобази, логістичні маршрути та оборонні підприємства.

    Особливо болючими для Росії стали удари по залізничній інфраструктурі та військовій логістиці на окупованих територіях півдня України. За оцінками аналітиків ISW, українські дрони вже створюють серйозні проблеми для російського постачання в районах Маріуполя, Бердянська та Мелітополя.

    На цьому тлі Кремль одночасно продовжує говорити про можливі переговори. Напередодні прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російський диктатор нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з Володимиром Зеленським. Однак Москва вкотре висунула власні умови та наголосила, що переговори мають завершитися “фіналізацією процесу”.

    У Києві до таких заяв ставляться скептично. Українська влада наголошує: попри мирну риторику, Росія продовжує масовані удари по українських містах та не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.

    Подоляк фактично підтвердив, що Банкова наразі не бачить реальних передумов для компромісу з Кремлем.

    Заяви представників української влади збігаються і з оцінками західних аналітиків. Раніше західні медіа повідомляли, що Путін, попри публічні сигнали про готовність до діалогу, досі переконаний у можливості продовжувати війну ще тривалий час.

    Водночас у Європі та США дедалі активніше обговорюють сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори без посилення тиску на Росію не дадуть результату.

    Окремо в МЗС України раніше заявляли, що Київ пропонував Кремлю продовжити часткове припинення вогню. Проте, за словами українських дипломатів, Росія відповіла новими масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі Україна дедалі активніше просуває концепцію “примусу Росії до миру”. Йдеться про поєднання військового тиску, санкцій, міжнародної ізоляції та ударів по критично важливій інфраструктурі, яка забезпечує російську військову машину.

    Паралельно в Києві дедалі частіше говорять про необхідність посилення ролі Європи у підтримці України. Після проблем із переговорами між Вашингтоном і Москвою українська влада закликає європейські країни активніше включатися у процес тиску на Кремль.

    Зокрема, останніми днями у європейських столицях активно обговорюють можливість нових форматів безпекової підтримки України, а також перспективи посилення військової допомоги та спільного виробництва озброєння.

    На тлі цих процесів заява Подоляка виглядає як чіткий сигнал: Київ не розраховує на швидке дипломатичне завершення війни та готується до продовження жорсткого протистояння з Росією.

  • “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на скандальне інтерв’ю колишньої речниці президента Юлії Мендель американському блогеру Такеру Карлсону. Очільник МЗС назвав заяви Мендель “брехнею та маніпуляціями”, які, за його словами, працюють проти інтересів України та фактично підтримують російські вимоги й пропагандистські наративи.

    Свою реакцію Сибіга опублікував у Facebook після того, як уривки інтерв’ю Мендель викликали широкий резонанс в українському інформаційному просторі.

    “Навіть не дослухав до кінця жалюгідні ниці “одкровення” колишньої прессекретарки. Гидота, яку вона наговорила, це випад не проти президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів”, — заявив міністр.

    За словами Сибіги, особливо огидним є те, що заради популярності окремі публічні особи готові “принижувати власну державу” та “плазувати перед російською пропагандою”.

    Глава української дипломатії також натякнув, що Юлія Мендель фактично долучилася до інформаційного середовища, яке просуває російські наративи на Заході.

    “Ця особа — не перша з тих, хто приєднався до клубу прихвостнів російської пропаганди та наративів. Але це квиток в один кінець. Історія все розставить на свої місця, дасть справедливі оцінки, покаже справжню роль кожного”, — написав Сибіга.

    Скандал розгорівся після інтерв’ю Юлії Мендель американському блогеру та медіаперсоні Такеру Карлсону. Колишня речниця Володимира Зеленського, яка працювала в Офісі президента у 2019–2021 роках, зробила низку резонансних заяв про українську владу та переговори з Росією.

    Зокрема, Мендель заявила, що президент Володимир Зеленський у 2022 році нібито був готовий “віддати Донбас” заради припинення війни. Вона також назвала президента України “прихованим злом” та озвучила низку тез, які в Україні вже назвали співзвучними з російською пропагандою.

    Наприкінці інтерв’ю Мендель навіть звернулася безпосередньо до Володимира Путіна, що викликало особливо гостру реакцію в українському політикумі та соцмережах.

    В Офісі президента раніше також жорстко відреагували на слова колишньої речниці. Там заявили, що Мендель не брала участі у переговорах із Росією та не мала доступу до ухвалення державних рішень. Представники Банкової також поставили під сумнів адекватність її заяв.

    Особливе обурення в українському суспільстві викликало те, що інтерв’ю вийшло саме на платформі Такера Карлсона. Американський блогер та телеведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, поширював тези про “провину Заходу” у війні та фактично просував позиції, близькі до кремлівської риторики.

    Раніше Карлсон уже викликав міжнародний резонанс після інтерв’ю з Володимиром Путіним та російським ідеологом Олександром Дугіним. У США та Європі його неодноразово звинувачували у трансляції російських пропагандистських меседжів для західної аудиторії.

    Андрій Сибіга у своїй заяві окремо наголосив, що роль Володимира Зеленського у перші місяці повномасштабного вторгнення була “визначальною”. Міністр підкреслив, що саме завдяки діям президента Україна вистояла у 2022 році, отримала підтримку союзників та продовжує боротьбу проти російської агресії.

    “Я бачив цю роботу. Роль президента була визначальною і на початку повномасштабної війни, і в отриманні Україною зброї від союзників, і в посиленні тиску на агресора, і в просуванні до вступу України в ЄС”, — написав глава МЗС.

    Сибіга також додав, що “жодні брехливі звинувачення цих фактів не змінять”, а спроби здобути популярність на подібних заявах зрештою завершаться політичним забуттям.

    Скандал навколо Мендель став одним із найгучніших інформаційних конфліктів останніх днів в Україні. На тлі війни тема переговорів із Росією та будь-яких можливих поступок залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність України до територіальних компромісів миттєво викликають різку реакцію влади та громадськості.

  • Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    У Кремлі заявили, що російський диктатор Володимир Путін нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для переговорів щодо завершення війни. Водночас у Москві одразу озвучили й головну умову: така зустріч має сенс лише для фіналізації домовленостей, які сторони повинні підготувати заздалегідь.

    Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    За його словами, Путін готовий провести переговори із Зеленським навіть у Москві “у будь-який момент”. Водночас Пєсков наголосив, що зустріч за межами російської столиці можлива лише тоді, коли сторони вже підійдуть до завершального етапу врегулювання війни.

    “Зустріч має сенс для фіналізації процесу. А над цим треба працювати”, — заявив речник Кремля.

    Пєсков також повторив традиційну позицію Москви про те, що так звана “спеціальна військова операція” може завершитися “в будь-який момент”, якщо в Києві “ухвалять необхідні рішення”. При цьому конкретно, про які саме рішення йдеться, представник Кремля не уточнив.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі розмов про можливі переговори між Україною та Росією. Останніми тижнями Кремль дедалі частіше робить публічні сигнали про нібито готовність до діалогу, однак одночасно продовжує масовані атаки по українських містах та наполягає на своїх максималістських вимогах.

    Ще кілька днів тому Володимир Путін заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Однак тоді російський диктатор також наголосив, що фінальний договір має бути підписаний “легітимною владою”, фактично натякаючи на старі російські наративи щодо українського керівництва.

    Паралельно Кремль продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Під час виступу 9 травня на параді в Москві Путін заявив, що війна нібито “наближається до завершення”. Однак уже за кілька годин після цих слів російські посадовці та пропагандисти знову почали говорити про необхідність “повної поразки України” та досягнення всіх цілей війни.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна давно готова до переговорів, однак лише у форматі, який не передбачає капітуляції чи втрати територій. За словами глави держави, саме Україна та міжнародний тиск частково змусили Кремль знову говорити про можливість діалогу.

    “Трохи Путіна підштовхнула Україна. Ми давно готові до зустрічей. Треба знаходити формат”, — наголошував Зеленський.

    Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-які переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    На Заході до заяв Кремля ставляться обережно. Західні медіа та аналітики неодноразово писали, що Путін, попри публічні сигнали про “мир”, досі переконаний у можливості виснажити Україну та продовжувати війну ще тривалий час. Зокрема, раніше західні ЗМІ повідомляли, що російський диктатор готовий воювати ще щонайменше два роки заради спроби повного захоплення Донецької області.

    Скепсис щодо реальних намірів Москви посилюється й через ситуацію на фронті. Попри заяви про готовність до діалогу, Росія продовжує масовані атаки дронами та ракетами по Україні. Лише в ніч проти 12 травня російські війська знову атакували кілька українських регіонів ударними безпілотниками.

    Окремо увагу привертає й заява начальника ГУР Кирила Буданова, який раніше зазначав, що розмова між Зеленським і Путіним не станеться “як грім серед ясного неба”. За його словами, для реальних переговорів потрібні тривала підготовка та зміна загальної ситуації.

    Політологи звертають увагу, що нинішня активність Кремля навколо теми переговорів може бути пов’язана одразу з кількома факторами: складною економічною ситуацією в Росії, проблемами російського наступу на фронті, а також зростанням міжнародного тиску на Москву.

    Крім того, тема можливих переговорів дедалі активніше обговорюється у США та Європі. Частина західних політиків починає шукати сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори не можуть стати прикриттям для замороження війни чи нав’язування Україні поступок Кремлю.

    Попри гучні заяви Пєскова, жодних реальних домовленостей про зустріч Зеленського та Путіна наразі немає. А сама риторика Кремля, як і раніше, супроводжується продовженням бойових дій та ультимативними вимогами до України.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.