Hronikanovostej.com

Позначка: Віталій Кличко

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.

  • Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Кличко віддав «Муніципальну охорону» на перевірку після сутичок на Теремках

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що звернувся до поліції з проханням надати правову оцінку діям працівників комунальної організації «Муніципальна охорона» під час конфлікту на Теремках 22 вересня. Йдеться про сутички з мешканцями та активістами, які протестували проти робіт із прокладання резервної тепломережі.

    Кличко також доручив Департаменту муніципальної безпеки КМДА провести внутрішню перевірку в самій «Муніципальній охороні». Таким чином, дії співробітників організації перевірятимуть одночасно правоохоронці та міські структури.

    Конфлікт загострився після відновлення робіт із будівництва резервної тепломережі на Теремках. Під час однієї із сутичок постраждала учасниця протесту — вона отримала травму руки. У відео з місця подій видно, як представники охорони силоміць відтісняли людей від зони робіт.

    У КМДА раніше заявляли, що «Муніципальну охорону» залучили для охорони будівельного майданчика та недопущення сторонніх людей до зони роботи важкої техніки. Міська влада стверджувала, що охоронці забезпечували громадський порядок через блокування техніки та робіт технічних бригад.

    Сам проєкт тепломережі викликав протести ще на початку серпня через плани вирубки зелених насаджень. Після протестів місто коригувало проєкт. КМДА заявляла, що оновлена схема дозволить зберегти майже всі 160 зелених насаджень, яких стосувалися останні зміни, а сама тепломережа потрібна як резервна для Теремків у разі проблем із теплопостачанням.

    Після останніх сутичок депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюють розпуск «Муніципальної охорони» на період воєнного стану. Михайлова при цьому наголошувала, що не виступає проти самої резервної теплотраси, але критикує спосіб комунікації міської влади з мешканцями та застосування сили під час протестів.

    Наразі це лише ініціатива депутаток — рішення про ліквідацію комунальної організації Київрада не ухвалювала.

    Тим часом 23 вересня біля будівлі КМДА відбулася ще одна акція щодо ситуації на Теремках. На неї прийшли як противники вирубки дерев, так і мешканці, які підтримують будівництво резервної тепломережі.

    Подальша доля «Муніципальної охорони» та оцінка дій її працівників тепер залежатимуть від результатів поліцейської та внутрішньої перевірок.

  • Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.

    Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.

    Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.

    За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.

    У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.

    Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.

    Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.

    «Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.

    Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.

    Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.

    Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.

    Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.

    У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.

    Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.

    Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.

    «Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.

    Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.

    КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.

    При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.

    За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.

    Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».

    Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».

    КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.

    Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.

    Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.

    Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.

    Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.

    Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.

    Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.

    Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.

    Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.

  • Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія 23 вересня провела тривалу масовану атаку на Київ, під час якої в різних районах столиці зафіксували влучання та падіння уламків. Серед пошкоджених об’єктів — фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі, а також один зі столичних дата-центрів. Унаслідок ударів є загиблі та десятки постраждалих.

    Про влучання по підприємству «Дарниця» повідомила членкиня ради директорів фармацевтичної компанії Катерина Загорій. Вона підтвердила факт удару, однак закликала не публікувати фото, відео й інші деталі з місця події до завершення роботи компетентних служб.

    За її словами, на момент заяви загиблих серед працівників підприємства не було. Інформацію про характер пошкоджень та можливий вплив атаки на роботу виробництва компанія з міркувань безпеки не розкривала.

    Це вже не перший удар по фармацевтичному підприємству «Дарниця» у 2026 році. Ще 28 червня «Ненька інфо» писала про російську атаку на територію компанії під час масованого комбінованого обстрілу столиці.

    «Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці» — Ненька інфо

    Двоє загиблих і понад 20 постраждалих

    Паралельно протягом дня стрімко зростала кількість жертв атаки.

    За даними міської влади, один із постраждалих спочатку був госпіталізований у тяжкому стані, однак згодом помер у лікарні. Пізніше стало відомо ще про одну загиблу людину. Станом приблизно на 13:30 Віталій Кличко повідомляв про двох загиблих та 22 постраждалих. 16 поранених перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Цифри протягом дня неодноразово оновлювалися: вранці йшлося лише про кількох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до семи, восьми, а потім перевищила два десятки. Тому остаточні дані ще можуть змінюватися.

    Офіційний портал Києва повідомляв про наслідки одразу в кількох районах столиці. У Дарницькому районі зафіксували влучання в об’єкт транспортної інфраструктури та займання на даху АЗС. У Голосіївському районі були пошкоджені складські приміщення й автозаправна станція. У Солом’янському районі фіксували падіння уламків і пожежі.

    Дим біля вокзалу, але сам вокзал не пошкоджений

    Окремий резонанс викликали повідомлення про сильний дим у районі Центрального залізничного вокзалу.

    Очевидці та медіа повідомляли про падіння безпілотника в Солом’янському районі та пожежу біля вокзального району. Однак сама «Укрзалізниця» заявила, що Центральний вокзал не пошкоджений.

    За даними міської влади, у Солом’янському районі безпілотник упав на будівлю закладу торгівлі. «Українська правда» також повідомляла про сильний дим у районі залізничного вокзалу, однак офіційного підтвердження прямого удару саме по вокзалу не було.

    Рух Kyiv City Express уранці тимчасово призупиняли через підвищену повітряну загрозу. У «Укрзалізниці» пояснювали, що це було превентивне рішення для безпеки пасажирів.

    Також під час атаки уламкові поранення отримав працівник залізниці, який повертався додому після зміни. Про це повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

    Пошкоджено дата-центр: у Києві виникли проблеми з інтернетом

    Удар зачепив і цифрову інфраструктуру столиці.

    Інтернет-оператор UTELS повідомив, що через російську атаку постраждав один зі столичних дата-центрів, у якому було розміщене вузлове обладнання компанії. Через відсутність електроживлення могли виникати перебої у роботі мережі та доступі користувачів до послуг.

    Аварійні бригади почали відновлювальні роботи одразу після того, як ситуація з безпекою це дозволила.

    Про проблеми також повідомляв провайдер «Павутина». Згодом стало відомо, що пошкодження цифрової інфраструктури були суттєвими.

    Росія запустила 161 повітряну ціль

    Атака на Київ була частиною масштабного удару по Україні, який розпочався ще ввечері 22 вересня.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 161 безпілотний засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Із загальної кількості Shahed 82 були реактивними.

    Запуски здійснювали з Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллерового, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Водночас Повітряні сили зафіксували влучання на 18 локаціях і падіння уламків збитих цілей ще на восьми.

    АЗС теж стали цілями

    Окремо російські дрони били по автозаправних станціях у Києві.

    У Голосіївському районі безпілотник влучив в АЗС. Ще одне займання на заправці зафіксували у Дарницькому районі. Міська влада також повідомляла про пожежі у складських приміщеннях та на об’єктах транспортної інфраструктури.

    Це відбулося на тлі серії атак на об’єкти паливної інфраструктури столиці та інших регіонів.

    Пошкоджена й нежитлова забудова

    У Солом’янському районі один із дронів влучив у нежитлову багатоповерхову будівлю. Спочатку з’являлася інформація, що йдеться про корпус навчального закладу, однак пізніше медіа уточнили, що пошкоджено будівлю галузевого інституту «Діпрозв’язку».

    На місці виникла пожежа, постраждали також сусідні приміщення.

    За даними міської влади, наслідки атаки фіксували у Дарницькому, Солом’янському та Голосіївському районах.

    «Дарницю» атакують повторно

    Особливо показовим у цій атаці є повторне ураження великого фармацевтичного виробника.

    Підприємство «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Після попереднього удару в червні компанія також повідомляла про пошкодження своєї території.

    «Ненька інфо» тоді писала, що удар припав на підприємство під час масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

    Тепер компанія знову підтвердила влучання.

    Водночас важливо не перебільшувати відомі наслідки: станом на момент заяви представників компанії загиблих серед працівників не було, а масштаб пошкоджень виробничих потужностей офіційно не розкривався.

    Київ пережив багатогодинну атаку

    23 вересня стало для столиці черговим днем із кількома хвилями повітряної небезпеки.

    Удари та падіння уламків фіксувалися з раннього ранку, а потім атака продовжилася новими хвилями вже ближче до дня. Через це екстрені служби неодноразово виїжджали на нові місця влучань, а інформація про постраждалих постійно змінювалася.

    Станом на середину дня підтверджено: двоє людей загинули, понад 20 постраждали, пошкоджені об’єкти транспортної, комерційної, фармацевтичної та цифрової інфраструктури.

    Удар по фармацевтичному заводу «Дарниця» став одним із найбільш резонансних епізодів цієї атаки. Компанія просить киян не поширювати фото й відео наслідків до завершення роботи служб, оскільки такі матеріали можуть допомогти противнику оцінювати результати ударів.

    Інформація про масштаби пошкоджень і остаточну кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    Садового можуть повернути до київської влади для контролю над коштами на військові цілі

    У Київській міській військовій адміністрації готується нове кадрове призначення. Заступником начальника КМВА може стати Сергій Садовий — колишній голова Голосіївської районної адміністрації Києва, який багато років працював у системі столичної влади.

    За інформацією джерела, Садовому планують передати напрям, пов’язаний із контролем міських фінансів, які можна забрати у міста на військові цілі. Йдеться про кошти, які зараз перебувають у розпорядженні міста, але потенційно можуть бути спрямовані на оборону. Саме контроль над такими фінансовими ресурсами, за даними джерела, має увійти до зони відповідальності Садового.

    Таким чином, йдеться не просто про адміністративне призначення. Потенційно Садовий опиниться в точці, де перетинаються інтереси міської влади та військової адміністрації, а також рішення щодо того, яку частину міських ресурсів можна спрямувати на військові цілі.

    Садовий має тривалий досвід роботи всередині київської влади. Він очолював Голосіївську РДА ще у 2006–2010 роках, потім працював у КМДА, де керував Головним управлінням контролю за благоустроєм і був директором профільного департаменту. У 2019 році Віталій Кличко знову представив його як виконувача обов’язків голови Голосіївського району, а в травні 2020 року Садовий офіційно отримав цю посаду указом президента.

    Саме цей досвід робить його потенційну появу в КМВА значущою. Садовий уже працював усередині системи КМДА та знайомий із механізмами функціонування столичної адміністрації, міським господарством і бюджетними процесами. Крім того, його освіта пов’язана з фінансами.

    Окрема деталь інсайду — близькість Садового до колишнього першого заступника Віталія Кличка Миколи Поворозника, якого в київських політичних колах називали «Паровозником». Джерело характеризує Садового як близьку до Поворозника людину.

    Фінансова складова можливого призначення особливо важлива на тлі того, що КМВА вже ухвалює рішення про виділення коштів із бюджету Києва, зокрема через резервний фонд. Адміністрація публікувала розпорядження про виділення коштів із резервного фонду бюджету столиці на різні потреби.

    Водночас КМВА відповідає не лише за військові питання, а й за забезпечення оборони міста, безпеку населення та функціонування столиці в умовах воєнного стану. Якщо призначення Садового відбудеться саме із заявленим джерелом функціоналом, ключовим стане обсяг фінансових повноважень, який йому передадуть. По суті, йдеться про контроль над частиною міських коштів, які можна забрати у міста на військові цілі.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • Київ переходить на новий режим: що зміниться з 10 вересня для метро, мостів і комендантської години

    Київ переходить на новий режим: що зміниться з 10 вересня для метро, мостів і комендантської години

    У Києві змінюють одразу кілька ключових правил, за якими місто живе під час повітряних тривог і комендантської години. Рада оборони столиці 7 вересня ухвалила рішення скоротити комендантську годину, змінити алгоритм роботи метрополітену та мостів і тимчасово обмежити проведення масових заходів у місцях, де немає укриттів.

    Нові правила стали відповіддю на ситуацію, коли тривалі й часті повітряні тривоги почали фактично паралізувати частину міської інфраструктури. Раніше мер Києва Віталій Кличко прямо говорив, що через затяжні повітряні загрози транспорт і підприємства столиці не можуть нормально працювати, тому місту потрібні нові алгоритми, які одночасно враховуватимуть безпеку і необхідність підтримувати життєдіяльність мегаполіса.

    Однією з найпомітніших змін стане скорочення комендантської години. З опівночі 10 вересня вона має тривати з 01:00 до 05:00, тобто починатиметься на годину пізніше, ніж зараз.

    Таке рішення відповідає рекомендації уряду, який на початку вересня запропонував Києву та іншим громадам, де дозволяє безпекова ситуація, встановлювати комендантську годину саме в межах від першої до п’ятої години ночі. Кабмін пояснював це необхідністю пристосувати міський транспорт, логістику та інші сервіси до нового режиму повітряних загроз.

    До цього офіційно в Києві діяла комендантська година з 00:00 до 05:00. У цей період перебувати на вулиці або пересуватися містом без передбачених законом підстав і спеціального режиму було заборонено.

    Транспорт працюватиме довше

    Скорочення комендантської години дозволить продовжити роботу громадського транспорту приблизно на одну годину.

    Водночас це не означає, що ресторани, торговельно-розважальні центри чи нічні заклади автоматично отримають право працювати довше. За інформацією міської влади, чинні обмеження для закладів громадського харчування, ТРЦ та розважальних закладів поки не змінюються.

    Окремо місто планує організувати чотири автобусні маршрути для пасажирів, які прибувають уночі на Центральний залізничний вокзал. Необхідність такого рішення Київ пояснював ще наприкінці серпня: через тривоги потяги та міжнародний транспорт часто запізнюються, і люди можуть приїхати до столиці вже після початку комендантської години.

    Також ще з 3 вересня Київ дозволив транзитному вантажному транспорту рухатися містом під час комендантської години без попередніх обмежень. Для вантажівок понад 4,5 тонни водночас діють обмеження на в’їзд до столиці в години пік — з 06:00 до 10:00 та з 16:00 до 20:00, за винятком транспорту з продуктами харчування і питною водою.

    Зелена гілка метро більше не зупинятиметься через кожну дронову загрозу

    Друга велика зміна стосується Київського метрополітену.

    Після запровадження диференційованої системи повітряних загроз місто більше не застосовуватиме однакові транспортні обмеження до будь-якої тривоги.

    Із 6 вересня в Україні офіційно діє розподіл на жовтий та червоний рівні загрози. Жовтий означає дронову загрозу. Червоний застосовується у випадку ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.

    Під час жовтого рівня Сирецько-Печерська, або зелена, лінія метро працюватиме без обмежень, тобто поїзди зможуть продовжувати рух і наземною ділянкою через Південний міст.

    Це одна з найбільш відчутних змін для пасажирів. Раніше під час тривоги метро не здійснювало перевезення наземними ділянками, а станції відкритого типу припиняли роботу. Підземні станції водночас продовжували використовувати як укриття.

    За червоного рівня обмеження повернуться. Зелена лінія працюватиме двома окремими ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» і від «Славутича» до «Червоного хутора».

    Святошинсько-Броварська, або червона, лінія під час серйозної повітряної загрози й надалі перевозитиме пасажирів лише на підземній ділянці від «Академмістечка» до «Арсенальної».

    Іншими словами, місто переходить від принципу «є тривога — наземна ділянка зупиняється» до оцінки конкретного типу повітряної небезпеки.

    Це особливо важливо з огляду на роль метро не лише як транспорту, а й як найбільшого укриття столиці. Наприклад, під час масованого обстрілу 15 червня на станціях метро ховалися майже 42 тисячі людей, а в ніч проти 20 серпня — понад 38 тисяч. Загалом 46 підземних станцій Київського метрополітену можуть використовуватися як укриття цілодобово.

    Що буде з Південним мостом

    Змінюються й правила руху Південним мостом.

    За новим алгоритмом рух ним під час повітряної тривоги загалом дозволятиметься. Однак передбачені технологічні перекриття: міст мають перекривати приблизно на пів години після оголошення тривоги та ще на пів години після відбою.

    Також під час повітряної тривоги залишатиметься закритим заїзд на Південний міст із боку вулиць Саперно-Слобідської та Михайла Бойчука.

    Подібний режим із короткими технологічними перекриттями планують застосовувати й на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.

    Натомість правила руху Дарницьким мостом, мостом Патона, мостом Метро та Північним мостом наразі не переглядають.

    Ще 31 серпня Рада оборони Києва звернулася до уряду з пропозицією змінити правила роботи мостів і метро під час тривог. Тоді йшлося про необхідність зберегти зв’язок між двома берегами міста, особливо в умовах багатогодинних тривог.

    Масові заходи без укриттів обмежать

    Паралельно з послабленнями у транспортній сфері Київ посилює вимоги до проведення масових заходів.

    Через погіршення безпекової ситуації планують тимчасово заборонити розважальні та фізкультурно-спортивні заходи на відкритих майданчиках і в спорудах, де немає доступних укриттів.

    Таким чином, нові правила не можна назвати простим «послабленням». Місто навпаки розводить різні типи ризиків: транспорт намагатимуться не зупиняти без крайньої необхідності, але там, де велика кількість людей може опинитися без захисту, вимоги стають жорсткішими.

    На загальнодержавному рівні уряд також доручив профільним міністерствам розробити окремі рекомендації для проведення культурних, спортивних, освітніх, релігійних, соціальних, рекламних та інших масових заходів під час жовтого рівня повітряної загрози.

    Чому Київ змінює правила саме зараз

    Перегляд безпекових алгоритмів відбувається після зміни характеру російських повітряних атак.

    У столиці дедалі частіше фіксують тривалі або повторні тривоги через дронову загрозу. За попередньої системи один і той самий сигнал запускав однакові обмеження незалежно від того, чи йшлося про одиничний безпілотник, чи про масований комбінований удар.

    У результаті могли годинами не працювати наземні ділянки метро, ускладнювався рух між берегами Дніпра, виникали значні затримки громадського транспорту.

    Сам Кличко на початку вересня заявляв, що через такі тривоги місто в окремі моменти фактично опинялося в транспортному колапсі. Саме тому столична влада почала вимагати переходу до більш гнучкої моделі реагування.

    Уряд підтримав цю логіку. 4 вересня було нормативно закріплено розподіл повітряних загроз на червоний і жовтий рівні та рекомендовано переглянути роботу метро й інших міських систем відповідно до конкретного типу загрози.

    Тривога все одно залишається сигналом іти в укриття

    Нові транспортні правила не означають, що жовтий рівень тепер вважається безпечним.

    Дронова атака залишається реальною загрозою для життя. Міська влада продовжує рекомендувати під час повітряних тривог користуватися найближчими укриттями та стежити за офіційними повідомленнями.

    Київ також нагадує, що карта укриттів доступна на міському порталі та в застосунку «Київ Цифровий».

    Фактично столиця переходить до моделі, за якої місто має продовжувати працювати навіть за тривалих дронових загроз, але швидко переходити до жорсткіших обмежень, якщо Повітряні сили повідомляють про ракетний, комбінований або масований дроновий удар.

    Для киян найбільш відчутними стануть три зміни: комендантська година з 01:00 до 05:00, повноцінна робота зеленої гілки метро під час жовтого рівня та новий режим руху Південним мостом. Паралельно місто обмежує проведення масових заходів у місцях, де немає укриття.