Hronikanovostej.com

Позначка: військовополонені

  • У РФ полонених «відгодовують» перед обміном: у СБУ розповіли про підготовку показової «картинки»

    У РФ полонених «відгодовують» перед обміном: у СБУ розповіли про підготовку показової «картинки»

    У Росії можуть спеціально покращувати фізичний стан українських військовополонених і цивільних напередодні обмінів, щоб створити враження дотримання міжнародних норм поводження з полоненими. Для цього, за словами української сторони, існують окремі приміщення, де людей перед передачею іншій стороні переводять на посилене харчування.

    Про це розповів керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених Андрій Пастернак під час пресконференції в «Укрінформі».

    За його словами, про практику так званого «відгодовування» українських полонених знають представники української сторони, які беруть участь у переговорах щодо обмінів. Йдеться не лише про військовослужбовців, а й про цивільних громадян, яких Росія утримує в неволі.

    Пастернак зазначив, що російська сторона, знаючи заздалегідь, кого саме планують передати під час обміну, може змінювати умови утримання цих людей напередодні їхнього повернення в Україну. Зокрема, полонених починають краще годувати, щоб під час передачі вони мали більш задовільний зовнішній вигляд.

    «Знають всі, хто дотичний до перемовин на обмін, що ворог, знаючи, кого буде віддавати, це стосується і цивільних, приводить цих полонених в нормальну форму процесом так званого відгодування», — заявив він.

    За словами представника СБУ, інформацію про такі практики українська сторона отримує безпосередньо від людей, яких вдалося звільнити з російського полону. Про подібні випадки також розповідають цивільні українці, яких повернули в рамках обмінів.

    Пастернак назвав таку практику одним з елементів психологічного та фізичного знущання над полоненими. За його словами, російська сторона може спочатку тривалий час не забезпечувати людей належним харчуванням, а безпосередньо перед обміном навмисно збільшувати кількість їжі.

    «Це також один із елементів тортур — знущання, коли одних не годують спеціально, а інших відгодовують для того, щоб він більш-менш мав нормальний вигляд», — зазначив представник СБУ.

    Українська сторона, за словами Пастернака, неодноразово звертає увагу російських представників на суттєву різницю у фізичному стані людей, яких сторони передають під час обмінів.

    Він зазначив, що українські військовополонені після повернення часто мають значно гірший фізичний стан і сильно втратили вагу. Водночас російські військовополонені, яких Україна передає російській стороні, за його словами, перебувають у значно кращому фізичному стані.

    «Наші всі дуже-дуже худі. Одиниці, які плюс-мінус в нормальному фізичному стані. Їхні ж військовополонені, яких ми віддаємо на обмін, всі дійсно відгодовані», — сказав Пастернак.

    Він також звернув увагу на відмінності в організації утримання полонених в Україні та Росії. За словами представника української сторони, в Україні існують визначені правила харчування та утримання військовополонених, а відповідні умови можуть перевіряти міжнародні організації.

    Зокрема, Пастернак згадав Міжнародний комітет Червоного Хреста та Організацію Об’єднаних Націй, представники яких здійснюють відповідний моніторинг та звертають увагу на дотримання Україною норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українська сторона останнім часом неодноразово заявляла про інформаційні кампанії Росії, пов’язані з темою військовополонених. За даними українських представників, Москва намагається сформувати для міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців, яких утримують у російській неволі.

    Зокрема, російська сторона поширювала списки українських військовополонених, яких нібито «відмовляється забирати» Україна. Українські посадовці назвали такі твердження маніпулятивними та частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Києва.

    Також українська сторона повідомляла про спроби Росії використовувати українських військовополонених у військових цілях, зокрема формувати з них бойові підрозділи.

    На цьому тлі українські представники наголошують, що питання поводження з військовополоненими має розглядатися не лише в контексті обмінів, а й у ширшій площині дотримання міжнародного гуманітарного права.

    Заяви Пастернака стосуються свідчень, які, за його словами, українська сторона отримує від звільнених полонених. Водночас кожен конкретний випадок неналежного поводження з полоненими потребує документування та належної перевірки компетентними міжнародними та українськими структурами.

    Україна продовжує наполягати на необхідності повернення всіх своїх громадян із російського полону та забезпечення належного доступу міжнародних організацій до місць їхнього утримання.

  • Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Україна не відмовляється від жодного свого громадянина, який перебуває в російському полоні, і готова забирати всіх військовополонених, цивільних заручників та українських дітей. Заяви російської сторони про нібито відмову Києва від своїх громадян є частиною інформаційної кампанії проти України.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на пресконференції в Укрінформі.

    За його словами, Росія розпочала медійну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. Зокрема, російська сторона поширює списки українських військовополонених, яких Київ нібито не хоче забирати.

    Лубінець наголосив, що Україна готова прийняти кожного свого громадянина, якого Росія погодиться передати.

    «Ми ніколи не відмовлялись від будь-якого українського військовополоненого, цивільного заручника чи української дитини. Ми готові забирати абсолютно всіх, кого нам готова віддавати РФ», — заявив омбудсмен.

    За словами Лубінця, після появи російських списків українська сторона не залишає їх без уваги. Київ надсилає офіційні запити та підтверджує готовність оперативно забрати зазначених людей.

    Водночас, як стверджує омбудсмен, після цього російська сторона починає затягувати процедуру. Замість швидкого вирішення питання Москва запускає додаткові погодження та інші бюрократичні процеси, через що повернення людей відкладається.

    Лубінець вважає, що така тактика має не лише практичну, а й інформаційну мету. Росія, за його словами, намагається використати біль та невизначеність родин військовополонених і зниклих безвісти для створення негативного ставлення до української влади.

    Для родичів полонених ситуація залишається особливо важкою, оскільки вони щодня не мають достовірної інформації про місце перебування близької людини, її стан та перспективи повернення.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла про готовність продовжувати обміни та повертати своїх громадян. Водночас Київ звинувачує Росію у використанні теми військовополонених та цивільних заручників у пропагандистських цілях.

    Окремо українська влада попереджала про підготовку Росією нових інформаційних кампаній, у межах яких Москва намагається сформувати у міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців.

    Таким чином, заява Лубінця спрямована на спростування російських тверджень про нібито небажання України повертати своїх громадян. Українська сторона наголошує: готовність забрати військовополонених, цивільних заручників та дітей залишається незмінною, а подальше повернення залежить від готовності Росії виконувати домовленості та передавати людей.

  • Росіяни взяли українського воїна в полон і одразу розстріляли: прокуратура розслідує нову страту

    Росіяни взяли українського воїна в полон і одразу розстріляли: прокуратура розслідує нову страту

    Українські правоохоронці розслідують черговий імовірний воєнний злочин російських військових на Донеччині. За даними слідства, під час штурму українських позицій поблизу населеного пункту Мирне у Волноваському районі російські військовослужбовці захопили в полон бійця Збройних сил України, а після цього розстріляли його. Інцидент стався 22 липня, однак про початок офіційного розслідування прокуратура повідомила 6 серпня.

    За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. Досудове розслідування проводить Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

    Слідство встановлює точну послідовність подій, підрозділ російської армії, який перебував на цій ділянці фронту, та конкретних військовослужбовців, причетних до вбивства.

    Прокуратура окремо наголосила: страта військового, який склав зброю або іншим чином опинився під владою противника, є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

    Що відомо про розстріл біля Мирного

    За попередньою версією слідства, 22 липня російські війська атакували позиції Сил оборони в районі Мирного.

    Один із українських військовослужбовців під час виконання бойового завдання потрапив у полон.

    Після захоплення його російські військові розстріляли.

    Публічно прокуратура наразі не повідомляла ім’я загиблого, його підрозділ, кількість російських військових, які могли брати участь у злочині, або спосіб, яким правоохоронці отримали докази. Також не повідомляється, чи існує відеозапис самої страти.

    Тому деталі, які не були офіційно підтверджені, залишаються предметом слідства.

    Водночас правоохоронці вже кваліфікували подію як можливий тяжкий воєнний злочин і проводять невідкладні слідчі та розшукові дії.

    Чому військовополоненого категорично заборонено вбивати

    Міжнародне гуманітарне право передбачає чіткий принцип: військовий може бути законною ціллю під час безпосередньої участі у бойових діях, але після здачі в полон його статус принципово змінюється.

    Третя Женевська конвенція вимагає гуманного поводження з військовополоненими. Їх заборонено вбивати, катувати, калічити, залякувати чи піддавати нелюдському поводженню.

    Особливо тяжким порушенням є навмисне вбивство людини, яка вже перебуває під контролем противника і не бере участі у бойових діях.

    Саме тому подібні епізоди в Україні розслідують не як звичайне вбивство, а за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    За частиною 2 статті 438 КК України злочин, якщо він спричинив загибель людини, передбачає тяжке кримінальне покарання. У випадках особливо тяжких воєнних злочинів конкретні виконавці та командири також потенційно можуть нести відповідальність на міжнародному рівні.

    Це далеко не перший подібний випадок

    Розстріл біля Мирного став частиною значно ширшої і вже задокументованої тенденції.

    Моніторингова місія ООН з прав людини ще у лютому 2025 року заявила про різке збільшення кількості повідомлень про страти українських військовослужбовців після захоплення російськими силами.

    Тоді ООН повідомила, що лише від кінця серпня 2024 року зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих епізодах. Для перевірки випадків місія аналізувала фото та відео, геолокацію матеріалів і свідчення очевидців.

    Згодом цифра продовжила зростати.

    У звіті ООН за період з грудня 2024-го до кінця травня 2025 року йшлося про достовірні повідомлення щодо щонайменше 35 страт захоплених українських військовослужбовців лише за ці шість місяців.

    У більш детальному документі Управління Верховного комісара ООН з прав людини зазначалося, що загалом від кінця серпня 2024 року до травня 2025-го організація отримала достовірні дані про 106 страчених українських військових після захоплення російськими силами. Значна частина таких випадків була зафіксована на ділянках, де російська армія проводила наступальні операції у Донецькій області та Курській області РФ.

    ООН фіксувала вбивства просто після здачі в полон

    За спостереженнями Моніторингової місії ООН, у багатьох задокументованих випадках українські військові гинули практично одразу після потрапляння під контроль російських підрозділів.

    Свідки розповідали про розстріли беззбройних та поранених військовослужбовців. В окремих випадках відеозаписи самих страт або тіл загиблих публікували російські джерела та Telegram-канали.

    ООН наголошувала, що публічна риторика окремих російських посадовців і військових діячів із закликами не брати українців у полон може створювати атмосферу, у якій такі злочини заохочуються або принаймні толеруються.

    Подальші звіти показали, що проблема не припинилася. У доповіді про ситуацію в Україні за другу половину 2025 року ООН знову повідомила про зростання кількості повідомлень щодо страт українських військових, захоплених російськими силами.

    А в червні 2026 року Моніторингова місія ООН наголосила, що порушення прав військовополонених залишаються однією з найбільш тривожних тенденцій війни.

    Російський полон супроводжується системними тортурами

    Страти на полі бою — лише одна частина проблеми.

    ООН протягом повномасштабної війни систематично документує катування і жорстоке поводження з українськими військовополоненими після їх доставки до місць утримання.

    Звільнені українські військові розповідали правозахисникам про побиття, електричний струм, сексуальне насильство, погрози смертю, недостатнє харчування та ненадання необхідної медичної допомоги.

    У звіті за грудень 2024-го — травень 2025 року ООН назвала застосування катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими у місцях утримання Російської Федерації широко поширеним і систематичним.

    Схожі свідчення продовжували надходити і від військових, звільнених у 2025 році.

    ООН документувала порушення і з українського боку

    Для повної картини важливо зазначити, що міжнародні спостерігачі документували порушення міжнародного гуманітарного права і з боку українських військових.

    За даними ООН, від лютого 2022 року було верифіковано страти 26 російських військових, які вже не брали участі у бойових діях, зокрема військовополонених. Майже всі такі випадки, за інформацією місії, сталися у 2022 році та на початку 2023-го; ще один підтверджений епізод датували кінцем 2024 року.

    ООН також отримувала від російських полонених повідомлення про жорстоке поводження під час захоплення та транспортування. Водночас міжнародні спостерігачі мали доступ до офіційних українських місць інтернування і зазначали, що умови там загалом відповідали міжнародним стандартам.

    Це уточнення не змінює правової оцінки конкретного вбивства біля Мирного: кожен встановлений випадок страти полоненого має розслідуватися окремо, незалежно від сторони конфлікту.

    Росіян уже судять за розстріли полонених

    Українським правоохоронцям у деяких випадках вдавалося не тільки зафіксувати злочини, а й встановити конкретних підозрюваних.

    СБУ раніше повідомляла про російських військовослужбовців, яких підозрюють у стратах українських полонених. У низці справ ідентифікували підрозділи та окремих виконавців за відео, радіоперехопленнями, показами свідків та іншими матеріалами.

    Однак такі розслідування складні: злочини часто відбуваються безпосередньо в зоні бойових дій або на територіях, до яких українські слідчі не мають доступу.

    Саме тому особливого значення набувають цифрові докази — записи з дронів, відео із телефонів самих російських військових, матеріали з Telegram, супутникові дані та свідчення інших військовослужбовців.

    Що відбуватиметься у справі біля Мирного

    Наразі головне завдання СБУ — встановити конкретний російський підрозділ, який 22 липня штурмував українські позиції в районі Мирного, а після цього ідентифікувати військових, які безпосередньо брали участь у захопленні та розстрілі полоненого.

    Слідство також має визначити командну вертикаль.

    У міжнародному гуманітарному праві відповідальність потенційно може стосуватися не лише безпосереднього виконавця. Командир також може відповідати, якщо знав або мав знати про воєнні злочини підлеглих і не вжив заходів для їх запобігання чи покарання винних.

    Поки що прізвища підозрюваних у цій конкретній справі публічно не названі.

    Водночас сам характер інциденту вже дозволив прокуратурі відкрити провадження за найсерйознішою частиною статті про порушення законів та звичаїв війни.

    Розстріл українського військовополоненого біля Мирного став ще одним епізодом у тенденції, яку міжнародні спостерігачі фіксують уже не перший рік. І якщо слідство підтвердить заявлені обставини, це буде не просто чергова загибель військового на полі бою, а окремий воєнний злочин: боєць уже перебував у полоні, був захищений Женевськими конвенціями і не міг бути законною військовою ціллю.

  • Після обміну знову здаються в полон: у Коордштабі розкрили несподівану тенденцію серед російських військових

    Після обміну знову здаються в полон: у Коордштабі розкрили несподівану тенденцію серед російських військових

    Російські військові, яких після обміну повернули до Росії, дедалі частіше повторно здаються в український полон замість того, щоб знову брати участь у бойових діях. Наразі в українському полоні вже перебувають два десятки таких військовослужбовців.

    Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    За інформацією штабу, станом на сьогодні 20 російських військових вдруге потрапили в український полон після того, як раніше були повернуті Росії в межах обмінів. У Коордштабі наголошують, що ця тенденція свідчить про те, що багато російських військовослужбовців добре знають, які умови перебування забезпечує Україна відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    У штабі зазначають, що ті, хто вже перебував у полоні, особисто переконалися у дотриманні Україною положень Женевських конвенцій. Йдеться про гуманне ставлення до військовополонених, належні умови утримання, медичне забезпечення та повагу до їхніх прав.

    Крім того, важливу роль відіграють українські державні проєкти «Хочу жить» та «Хочу найти», які інформують російських військових і членів їхніх сімей про можливість добровільно здатися в полон, права військовополонених та умови їхнього перебування в Україні. За оцінкою Координаційного штабу, саме завдяки цій роботі дедалі більше російських солдатів після повторного відправлення на фронт свідомо обирають здачу в полон як спосіб зберегти життя.

    У Коордштабі також звернули увагу на принципову різницю між підходами України та Росії до своїх військовослужбовців після повернення з полону. Українські захисники, яких вдалося повернути додому, мають законне право звільнитися з військової служби за власним бажанням. Натомість, як зазначають у штабі, російське командування після обміну знову направляє своїх військових на передову, фактично змушуючи їх повторно брати участь у бойових діях.

    Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов наголосив, що кожен російський військовополонений має важливе значення для України, адже поповнює обмінний фонд.

    «Для нас важливо, щоб якомога більше росіян здавалися в полон. Кожен такий військовополонений поповнює обмінний фонд і збільшує наші можливості повертати додому українських захисників з російської неволі», — заявив Юсов.

    Водночас Україна продовжує працювати над поверненням своїх громадян із російського полону. Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що Росія утримує майже 1900 підтверджених українських цивільних заручників. За його словами, саме повернення цивільних є одним із найскладніших напрямів переговорного процесу, оскільки російська сторона нерідко приховує місця їхнього утримання, не визнає самого факту полону або видає цивільних за військовополонених.

  • Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    Україна вшановує пам’ять загиблих у російському полоні: сьогодні третя річниця трагедії в Оленівці

    28 липня в Україні вшановують пам’ять військовослужбовців, добровольців і цивільних, які загинули, були закатовані або страчені в російському полоні. Ця пам’ятна дата встановлена для вшанування жертв одного з найжорстокіших воєнних злочинів Росії – масового вбивства українських військовополонених в Оленівці, а також усіх українців, які загинули в неволі після початку російської агресії.

    Саме цього дня українці згадують захисників, які стали жертвами теракту в колишній Волноваській виправній колонії №120 в окупованій Оленівці Донецької області. У ніч із 28 на 29 липня 2022 року в одному з бараків, де утримували українських військовополонених, стався вибух. За офіційними даними, загинули щонайменше 53 українські військовополонені, ще понад 130 отримали поранення. Більшість із них були оборонцями Маріуполя, зокрема військовослужбовцями полку «Азов», які вийшли з території заводу «Азовсталь» за наказом українського військового командування у травні 2022 року.

    Україна від самого початку заявила, що вибух в Оленівці був навмисно організований Росією. За даними українських правоохоронних органів та спецслужб, барак із військовополоненими був підірваний зсередини, а не знищений ударом із зовнішнього боку, як стверджувала російська сторона. До аналогічних висновків дійшли й незалежні міжнародні експерти, які аналізували фото та відеоматеріали з місця трагедії.

    Організація Об’єднаних Націй створила спеціальну місію для встановлення обставин трагедії, однак Росія не надала експертам доступу до місця події та не забезпечила необхідних умов для проведення незалежного розслідування. Через відсутність гарантій безпеки та співпраці з боку РФ місія ООН припинила свою діяльність, так і не отримавши можливості провести повноцінне дослідження.

    Водночас українські правоохоронні органи продовжують документувати обставини злочину. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують трагедію в Оленівці як порушення законів і звичаїв війни та умисне вбивство військовополонених. Українська влада наголошує, що цей злочин є грубим порушенням Женевських конвенцій, які гарантують захист осіб, що перебувають у полоні.

    Теракт в Оленівці став одним із найбільших злочинів проти українських військовополонених за час повномасштабної війни. Він викликав широкий міжнародний резонанс, а Україна неодноразово закликала міжнародні організації та партнерів домогтися покарання винних і посилити тиск на Росію за систематичні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Пам’ятна дата присвячена не лише жертвам Оленівки. Вона є днем вшанування всіх українських військових, добровольців і цивільних, які загинули, були страчені чи закатовані під час перебування в російському полоні. Від початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово повідомляла про численні факти катувань, жорстокого поводження та порушення прав військовополонених і цивільних заручників, що підтверджуються матеріалами міжнародних правозахисних організацій та моніторингових місій.

    28 липня по всій Україні проходять меморіальні заходи, хвилини мовчання та церемонії покладання квітів на честь загиблих. Родини полонених, військовослужбовці, ветерани та громадські організації згадують тих, хто не повернувся додому, і наголошують на необхідності повернення всіх українців, які досі залишаються в російському полоні.

    Українська влада підкреслює, що злочини проти військовополонених не мають строку давності, а винні у трагедії в Оленівці та інших випадках катувань і страт повинні бути встановлені та притягнуті до відповідальності відповідно до норм міжнародного права.

  • Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Збройних сил України провели успішну бойову операцію на Дніпрі, під час якої перехопили ворожий плавзасіб і взяли в полон п’ятьох російських військових. Човен окупантів потрапив у заздалегідь підготовлену засідку українських спецпризначенців.

    Кадри операції були оприлюднені в соціальних мережах 26 липня. На відео зафіксовано момент, коли російський човен проходить поблизу позиції української групи, після чого оператори ССО переходять до активних дій і встановлюють контроль над плавзасобом. За результатами операції човен залишився неушкодженим і став українським трофеєм, а п’ятьох російських військовослужбовців узяли в полон.

    Точне місце проведення операції, назва острова або ділянка Дніпра офіційно не розкриваються. Також не повідомляється, коли саме відбулося перехоплення та яке завдання виконували росіяни. Відсутність цих подробиць може бути пов’язана з необхідністю не розкривати позиції українських військових, маршрути пересування та особливості роботи підрозділу.

    Російський човен потрапив у підготовлену засідку

    За оприлюдненою інформацією, спецпризначенці заздалегідь облаштували засідку на маршруті, яким пересувався ворожий човен. Коли плавзасіб опинився в зоні ураження та контролю української групи, оператори швидко вийшли з укриття і змусили російських військових припинити опір.

    Успіх такої операції залежить не лише від швидкості безпосереднього захоплення. Перед цим військовим необхідно було встановити ймовірний маршрут пересування противника, непомітно зайняти вигідну позицію, організувати спостереження та дочекатися моменту, коли човен не зможе швидко змінити курс або відійти на безпечну відстань.

    На опублікованих кадрах видно, що дії українських військових стали несподіванкою для екіпажу. Після встановлення контролю над човном російських військових роззброїли та вивели на берег. Повний перебіг операції, а також інформація про можливі трофейні документи, засоби зв’язку або зброю не оприлюднюються.

    Відео підтверджує сам факт захоплення людей і плавзасобу, однак із відкритих кадрів неможливо незалежно встановити точні координати, дату проведення операції чи підрозділ, до якого належали полонені.

  • Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Перші лауреати нової відзнаки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже отримали свої нагороди. Серед десяти перших відзначених — Голова Верховної Ради України, міжнародні гуманітарні організації, представники українського бізнесу, а також бізнесмен Рінат Ахметов, діяльність якого у сфері благодійності та підтримки постраждалих від війни була окремо відзначена Омбудсманом.

    Про це повідомляє Facebook-сторінка “Фонду Ріната Ахметова”.

    Церемонію вручення провів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За інформацією фонду, нова відзнака покликана відзначати людей, організації та інституції, які роблять вагомий внесок у захист прав людини, підтримку постраждалих від війни, розвиток гуманітарних ініціатив та допомогу українському суспільству в умовах повномасштабної російської агресії.

    До числа перших лауреатів увійшли Голова Верховної Ради України, Норвезька рада у справах біженців, Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), а також чотири представники українського бізнесу. Одним із них став Рінат Ахметов.

    Під час вручення нагороди голова Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова та громадської організації “Серце Азовсталі” Наталія Ємченко наголосила, що така відзнака є важливим свідченням високої оцінки багаторічної роботи команди фонду та всіх партнерів, які щодня працюють над захистом людей, що постраждали від війни.

    “Для нас велика честь отримати цю відзнаку. Екосистема Ріната Ахметова вже чотири роки є надійним партнером Офісу Омбудсмана України, оскільки людина і її права на цінність — у центрі нашої бізнес-філософії”, — зазначила Наталія Ємченко.

    Вона підкреслила, що співпраця між благодійними організаціями Ахметова та Офісом Омбудсмана дозволяє не лише оперативно реагувати на гуманітарні виклики, а й створювати довгострокові системні рішення для підтримки людей, які постраждали внаслідок війни.

    За її словами, така взаємодія допомагає громадянам відновлювати порушені права, отримувати необхідну допомогу, повертатися до повноцінного життя та будувати своє майбутнє навіть у надзвичайно складних умовах.

    У Фонді Ріната Ахметова нагадали, що співпраця з Офісом Омбудсмана триває вже кілька років і охоплює широкий спектр гуманітарних та соціальних проєктів.

    Одним із ключових напрямків є підтримка оборонців Маріуполя та їхніх родин. Окрему увагу приділяють захисту прав українських військовополонених, ветеранів та цивільних, які постраждали від російської агресії.

    Також реалізуються культурно-гуманітарні ініціативи, серед яких Музей “Голоси Мирних”, який документує свідчення українців про пережиту війну. Ще одним проєктом став “Щоденник Катерини Савенко”, покликаний зберегти пам’ять про події війни через особисті історії.

    Крім цього, спільні програми спрямовані на підтримку молоді, яка повертається з тимчасово окупованих територій або після незаконної депортації до Росії. Такі ініціативи передбачають психологічну допомогу, соціальну адаптацію, освітню підтримку та сприяння інтеграції у мирне життя.

    У фонді наголошують, що захист прав людини сьогодні залишається одним із головних викликів для України, адже війна спричинила мільйони випадків порушення прав громадян, масове внутрішнє переміщення населення, депортацію дітей, незаконне утримання військовополонених та численні воєнні злочини.

    Саме тому співпраця державних інституцій, міжнародних організацій, громадського сектору та соціально відповідального бізнесу є одним із ключових елементів підтримки постраждалих українців.

    У Фонді також нагадали, що у 2025 році він відзначив 20-річчя своєї діяльності. За цей час було реалізовано сотні благодійних та гуманітарних проєктів у сферах медицини, психологічної допомоги, підтримки дітей, цивільного населення та військових.

    Раніше також повідомлялося, що компанія SCM, засновником якої є Рінат Ахметов, за чотири роки повномасштабної війни спрямувала 13,5 млрд гривень на підтримку України, допомогу військовим, гуманітарні програми, відновлення інфраструктури та реалізацію соціальних ініціатив. Нова відзнака Омбудсмана стала ще одним підтвердженням визнання внеску благодійних та гуманітарних проєктів у підтримку українців в умовах війни.

  • Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    У результаті чергового обміну з Російською Федерацією Україна змогла повернути додому 160 своїх громадян, які перебували в російському полоні з 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, наголосивши, що йдеться про одну з важливих гуманітарних операцій із повернення українських захисників, які тривалий час перебували в умовах ізоляції.

    За словами глави держави, всі звільнені сьогодні військові потрапили в полон ще на початкових етапах повномасштабного вторгнення Росії та утримувалися там понад два роки. Серед них військовослужбовці різних складових Сил оборони України, зокрема Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Президент підкреслив, що всі ці люди брали участь у найзапекліших боях, захищаючи Україну на різних напрямках фронту, включно з Маріуполем та територією металургійного комбінату “Азовсталь”, який став одним із символів оборони міста у 2022 році.

    Окремо зазначається, що серед звільнених значну частину становлять саме оборонці Маріуполя, які провели в російському полоні тривалий час після важких боїв за місто. Загалом таких військових серед повернутих сьогодні — 115 осіб, що робить цей обмін одним із наймасштабніших саме для захисників цього напрямку. Крім того, серед звільнених є як солдати і сержанти, так і офіцери, яких у межах цього обміну вдалося повернути 58.

    У Координаційному штабі повідомили, що цей обмін став уже 76-м від початку повномасштабної війни та мав комбінований характер, тобто включав повернення військових із різних родів військ і підрозділів. Додому повернулися представники Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Повітряних сил, Військово-морських сил, Сил підтримки, Медичних сил, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

    Усі звільнені сьогодні військові пройдуть комплексне медичне обстеження після повернення в Україну, отримають необхідну медичну допомогу та реабілітацію, а також передбачені державою грошові виплати та соціальну підтримку. Окрему увагу буде приділено їхній психологічній реабілітації, адже більшість із них провели в умовах ізоляції понад два роки, що потребує тривалого відновлення як фізичного, так і ментального стану.

    У Координаційному штабі також наголосили, що загалом за час його роботи з російського полону вдалося повернути вже 9606 українських громадян, серед яких як військові, так і цивільні. Цей показник включає всі етапи обмінів, які відбувалися від початку повномасштабного вторгнення, і залишається одним із ключових напрямків гуманітарної діяльності держави.

    Українська влада підкреслює, що робота з повернення полонених триває безперервно, а кожен обмін є результатом складних переговорів за участі різних державних інституцій та міжнародних партнерів. У пріоритеті залишається повернення всіх українців, які досі перебувають у російській неволі, незалежно від їхнього статусу або місця утримання.

  • НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    НАТО відпрацьовує масове захоплення військових РФ: що відомо про нові табори

    Нідерланди вперше за останні десятиліття розпочали масштабні навчання з розгортання спеціальних таборів для військовополонених. Новий центр, який створюється на полігоні Марнехейзен у провінції Гронінген, розрахований на одночасне утримання до двох тисяч полонених військових. Особливістю об’єкта стане використання сучасних технологій спостереження, зокрема безпілотників, які цілодобово патрулюватимуть територію.

    Проєкт став частиною ширшої підготовки країн НАТО до можливих масштабних військових сценаріїв у Європі. Про це повідомляє нідерландське видання NL Times із посиланням на командування Збройних сил Нідерландів.

    За словами представників армії, нинішні навчання є найбільшими подібними маневрами за останні 30 років. Військові відпрацьовують ситуацію, за якої країнам Альянсу доведеться одночасно приймати та обробляти велику кількість військовополонених після можливого масштабного конфлікту.

    Бригадний генерал Nicole de Wolf наголосила, що сучасний табір кардинально відрізнятиметься від моделей часів Холодної війни. За її словами, старі проєкти використовувалися лише як довідковий матеріал для розуміння базових потреб, а сама концепція була повністю переосмислена відповідно до сучасних стандартів безпеки та міжнародного гуманітарного права.

    Однією з найпомітніших особливостей нового центру стане відсутність класичних сторожових веж із озброєними охоронцями. Натомість територію контролюватимуть сучасні камери спостереження та безпілотні літальні апарати.

    Дрони виконуватимуть постійне патрулювання над табором, передаючи відео в режимі реального часу до центрального командного пункту. Такий підхід дозволяє скоротити кількість персоналу, необхідного для охорони, а також забезпечити повний контроль над територією з повітря.

    Військові зазначають, що розвиток технологій значно змінив підходи до охорони стратегічних об’єктів. Якщо раніше основний акцент робився на фізичній присутності великої кількості військовослужбовців, то сьогодні дедалі більше функцій беруть на себе автоматизовані системи спостереження та безпілотники.

    Полонених планують розміщувати у компактних житлових модулях білого кольору. Усередині встановлять двоярусні ліжка та необхідні побутові умови для тривалого перебування.

    Цікаво, що проєкт не передбачає окремого розселення офіцерського складу та рядових військових. За задумом організаторів навчань, полонених розміщуватимуть змішаними групами.

    Для утримуваних осіб також передбачені відкриті дворики для прогулянок, спільні душові приміщення, їдальня, медичний пункт та інші об’єкти інфраструктури, необхідні відповідно до вимог міжнародного права.

    Після прибуття до табору всі особисті речі, включно з мобільними телефонами та електронними пристроями, вилучатимуться на зберігання. Водночас військовополонені матимуть можливість підтримувати зв’язок із родичами через листування звичайною поштою.

    Командування армії Нідерландів підкреслює, що умови утримання повинні відповідати положенням Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    “Вони можуть розраховувати на житло, яке буде щонайменше таким самим комфортним, як і те, в якому проживають наші власні військові”, — заявила бригадний генерал Ніколь де Вольф.

    Навчання відбуваються на тлі зростання занепокоєння в країнах НАТО щодо безпекової ситуації в Європі. Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато держав Альянсу розпочали перегляд оборонних стратегій та планів реагування на можливі кризові сценарії.

    Останніми роками країни НАТО суттєво збільшили оборонні бюджети, активізували спільні навчання та прискорили модернізацію збройних сил. Особлива увага приділяється східному флангу Альянсу, який межує з Росією та Білоруссю.

    Паралельно із навчаннями в Нідерландах союзники продовжують відпрацьовувати різні сценарії оборони. Зокрема, Литва, Польща та Франція проводять масштабні маневри поблизу Сувалкського коридору — стратегічної ділянки між Білоруссю та Калінінградською областю Росії, яка вважається одним із найбільш вразливих напрямків у разі потенційного конфлікту між НАТО та РФ.

    Експерти зазначають, що підготовка таборів для військовополонених є стандартною практикою для сучасних армій. Подібні об’єкти створюються не через очікування неминучої війни, а як елемент комплексного військового планування, що дозволяє бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій.

    Водночас сам факт проведення найбільших за три десятиліття навчань такого типу демонструє, наскільки серйозно європейські держави оцінюють ризики безпеки на континенті після початку російсько-української війни.

    Наразі табір у Марнехейзені залишається навчальним проєктом. Проте отриманий під час випробувань досвід може бути використаний для створення подібних центрів у майбутньому, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація в Європі.

  • Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Україна продовжує демонструвати відкритість у питаннях поводження з військовополоненими навіть під час повномасштабної війни. Цього тижня Міністерство закордонних справ України спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими організували спеціальний візит представників іноземних дипломатичних місій до табору для військовополонених «Захід-1». Захід відбувся 10–11 червня та став одним із найбільш показових міжнародних заходів останніх місяців у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

    За даними МЗС України, у візиті взяли участь представники 14 держав, серед яких були посли та високопоставлені дипломати, акредитовані в Україні. Їм надали можливість особисто ознайомитися з умовами утримання військовополонених, поспілкуватися з представниками адміністрації табору та отримати інформацію про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.

    Особливу увагу під час візиту було приділено іноземним громадянам, які воювали на боці Російської Федерації та потрапили в український полон. У МЗС наголошують, що значна частина таких осіб була втягнута у війну через обман, фінансові маніпуляції або агресивну вербувальну кампанію російських структур у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

    Українська сторона використала цей візит не лише для демонстрації умов утримання полонених, а й для привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За інформацією Координаційного штабу, станом на сьогодні на боці РФ воювали або продовжують воювати щонайменше 3080 громадян із 135 країн та невизнаних територій світу. Якщо у 2022 році кількість таких іноземців обчислювалася десятками, то вже у 2025 році вона наблизилася до 14 тисяч осіб. Росія планує ще більше нарощувати цей ресурс і має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.

    Окремі дослідження та дані проєкту «Хочу жити» свідчать про ще масштабніші цифри. Українські служби вже встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які підписали контракти з російською армією. Щонайменше 5149 із них загинули під час війни проти України.

    Під час зустрічі дипломатам також розповіли про ситуацію з іноземними громадянами, які вже перебувають у полоні в Україні. За даними Координаційного штабу, наразі серед військовополонених є громадяни 48 різних держав. Найбільше серед них вихідців із Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.

    У Міністерстві закордонних справ наголошують, що подібні візити є принциповою позицією України. Київ демонструє готовність допускати міжнародних представників до місць утримання військовополонених та забезпечувати прозорість процесів. Українська влада підкреслює, що такий підхід кардинально відрізняється від практики Російської Федерації, яка систематично відмовляє міжнародним організаціям у доступі до українських полонених.

    Українські посадовці вкотре звернули увагу дипломатів на численні факти катувань українських військових та цивільних у російському полоні. Координаційний штаб неодноразово повідомляв про свідчення звільнених захисників щодо побиттів, психологічного тиску, відсутності медичної допомоги та інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.

    На цьому тлі Київ прагне показати міжнародним партнерам реальну різницю між підходами сторін до поводження з полоненими. Саме тому Україна регулярно організовує зустрічі з дипломатами, міжнародними організаціями та правозахисниками, демонструючи умови утримання та процедури забезпечення прав військовополонених.

    Важливим елементом візиту стало обговорення міжнародної протидії російській системі вербування іноземців. Нещодавно МЗС України та Координаційний штаб запустили спеціальний інформаційний ресурс, який документує діяльність російських вербувальників у різних країнах світу та збирає інформацію про схеми залучення громадян інших держав до війни проти України.

    Україна закликає уряди партнерських країн активніше інформувати своїх громадян про ризики служби у російській армії та запобігати діяльності вербувальних мереж. У МЗС наголошують, що багато іноземців стають жертвами обману, отримуючи неправдиву інформацію про умови служби, розмір виплат або характер виконуваних завдань. Після підписання контрактів вони фактично опиняються на найнебезпечніших ділянках фронту.

    На думку української сторони, демонстрація табору «Захід-1» іноземним дипломатам має не лише гуманітарне, а й важливе політичне значення. Вона покликана посилити міжнародний тиск на Росію, яка продовжує приховувати реальні умови утримання українських полонених, а також привернути увагу до глобальної мережі вербування іноземців для участі у війні проти України.

    Таким чином Київ намагається не лише довести дотримання міжнародного права з власного боку, а й сформувати широку міжнародну коаліцію для протидії російським практикам, які дедалі частіше виходять далеко за межі самої війни та зачіпають десятки країн світу. Україна переконана: відповідальність за ці дії має настати не лише на полі бою, а й на міжнародно-правовому рівні.