Hronikanovostej.com

Позначка: військові

  • «Не уявляю, як це реалізувати»: офіцер ЗСУ пояснив, чому ротація кожні 2 місяці може залишитися лише наказом

    «Не уявляю, як це реалізувати»: офіцер ЗСУ пояснив, чому ротація кожні 2 місяці може залишитися лише наказом

    Ініціатива про регулярну ротацію українських військових на передовій кожні два місяці виглядає логічною з точки зору збереження боєздатності армії, однак її практична реалізація стикається з серйозними викликами. Про це відверто заявив капітан ЗСУ Данило Яковлев, коментуючи наказ головнокомандувача Олександра Сирського щодо обов’язкових ротацій.

    За словами військового, головна проблема — критична нестача піхоти, яка фактично тримає лінію фронту. Саме ці підрозділи несуть найбільше навантаження, живуть у бліндажах і постійно перебувають під вогнем. Без достатньої кількості особового складу забезпечити регулярну заміну бійців на позиціях практично неможливо.

    Капітан підкреслює, що для повноцінної ротації потрібен значно більший людський ресурс. І хоча щомісяця до лав армії вдається залучати приблизно 20 тисяч осіб, цього недостатньо, аби компенсувати втрати, виснаження та потреби фронту. До того ж частина мобілізованих залишає службу самовільно, що ще більше ускладнює ситуацію.

    Окремо Данило Яковлев звернув увагу на психологічний фактор: значна частина військових, які тривалий час перебувають на фронті, прагнуть демобілізації. За його словами, навіть суттєві фінансові стимули не завжди працюють — люди просто фізично й морально виснажені війною.

    «Не уявляю, як це робитиметься», — визнав офіцер, коментуючи можливість дотримання двомісячного циклу ротацій.

    Ще один ключовий виклик — логістика. Ротація на фронті — це не просто «заміна людей», а складна військова операція. Необхідно забезпечити безпечний вихід одних підрозділів і захід інших, що в умовах постійної роботи ворожих дронів стає надзвичайно ризикованим. Саме момент переміщення військових є одним із найнебезпечніших.

    За словами військових, у деяких підрозділах, зокрема в окремих корпусах, вдалося налагодити ефективну систему підтримки — за рахунок дронів, волонтерів, бізнесу та місцевих бюджетів. Це дозволяє доставляти провізію, евакуювати поранених і частково знижувати навантаження. Але така ситуація не є типовою для всієї армії — в інших підрозділах забезпечення значно слабше.

    Наказ Олександр Сирський передбачає, що військові повинні перебувати на передовій до двох місяців із подальшою заміною, а також отримувати медогляд і час на відпочинок. Контроль за виконанням — жорсткий, із передбаченою відповідальністю за порушення. Водночас самі військові визнають: без системних змін це може залишитися складною для виконання вимогою.

    Серед можливих рішень, які озвучують у військовому середовищі, — зміни до законодавства, залучення іноземних добровольців та розширення ролі цивільних у небойових посадах. Це дозволило б звільнити частину військових для виконання бойових завдань. Також обговорюється необхідність створення додаткових стимулів для жінок, щоб збільшити кадровий резерв.

    Важливим аспектом залишається і вік військових. За словами командирів, середній вік українського піхотинця сьогодні становить близько 45 років, що також впливає на фізичну витривалість і потребу в регулярному відпочинку.

    Ідея регулярної ротації є критично важливою для збереження боєздатності армії, однак її реалізація впирається у системні проблеми — нестачу людей, складну логістику та загальне виснаження військових. Без комплексних рішень на рівні держави виконати ці вимоги буде надзвичайно складно.

  • Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    В Україні можуть запровадити нову важливу пільгу для військовослужбовців — право на безмитне ввезення транспортних засобів. Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Верховній Раді України. Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які мають на меті посилити соціальний захист військових та частково компенсувати навантаження, яке вони несуть під час війни. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. 

    Ініціатива передбачає надання чинним військовослужбовцям можливості ввозити транспортні засоби без сплати митних платежів. Автори законопроєктів наголошують, що це питання не лише соціальної підтримки, а й практичної необхідності, адже мобільність підрозділів і самих військових є критично важливою в умовах війни.

    Згідно з поясненнями до документів, право на пільгу отримають фізичні особи — військовослужбовці, які безпосередньо проходять службу. Передусім йдеться про мобілізованих громадян, призваних після 24 лютого 2022 року, а також військових-контрактників, які на момент ввезення автомобіля перебувають на службі. Законодавці також передбачили можливість оформлення таких авто через уповноважених осіб, які діятимуть від імені військового під час митного оформлення.

    У разі ухвалення законів, безмитне ввезення поширюватиметься на досить широкий перелік транспортних засобів. Зокрема, мова йде про легкові автомобілі, вантажівки, мотоцикли, причепи та напівпричепи. Окремо зазначається, що пільга також може застосовуватися до кузовів транспортних засобів, що відкриває додаткові можливості для ремонту та відновлення техніки.

    Водночас законопроєкти містять низку обмежень, покликаних запобігти зловживанням. Ключовою умовою є правило «один транспортний засіб на одного військовослужбовця». Це означає, що скористатися пільгою повторно не вийде без додаткових підстав або змін у законодавстві.

    Ще одним важливим обмеженням є заборона на відчуження транспортного засобу. Автомобіль, ввезений без сплати митних платежів, не можна буде продавати, передавати чи навіть надавати в користування третім особам. Таким чином законодавці намагаються виключити схеми, за яких пільга могла б використовуватися для комерційної вигоди.

    Окремо визначено, що пільга не поширюватиметься на дорогі автомобілі, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про так званий сегмент «люкс», що дозволяє уникнути ситуацій, коли безмитне ввезення використовується для придбання преміальних авто.

    Також встановлюється географічне обмеження: забороняється ввезення транспортних засобів із держави-агресора, тимчасово окупованих територій або країн, пов’язаних із агресією проти України. Це положення має як безпековий, так і політичний характер.

    Експерти відзначають, що подібна ініціатива частково відновлює практику, яка вже діяла в Україні на початку повномасштабної війни. Тоді держава тимчасово скасувала митні платежі на імпорт автомобілів для всіх громадян, що дозволило значно збільшити кількість ввезених транспортних засобів. Однак згодом ці пільги скасували через значні втрати бюджету.

    У новому форматі законопроєкт спрямований саме на вузьку категорію громадян — військових, що робить його більш збалансованим з точки зору державних фінансів. Водночас питання впливу на бюджет усе одно залишається актуальним і може стати предметом дискусій під час розгляду документів.

    Окрім соціального аспекту, ініціатива має і практичний вимір. В умовах війни транспорт відіграє ключову роль — як для виконання бойових завдань, так і для забезпечення логістики. Часто саме власні або волонтерські автомобілі стають основним засобом пересування військових на передовій.

    Таким чином, можливість безмитного ввезення авто може суттєво полегшити забезпечення підрозділів транспортом, особливо з урахуванням того, що значна частина техніки регулярно втрачається або виходить з ладу.

    Паралельно держава продовжує працювати над іншими напрямами підтримки військовослужбовців. Зокрема, Міністерство оборони України раніше визначило розміри компенсації за оренду житла для військових за місцем служби. Також Рахункова палата України проводить аудит системи грошового забезпечення військовослужбовців, щоб підвищити прозорість і ефективність використання бюджетних коштів.

    Очікується, що законопроєкти найближчим часом розглянуть у профільних комітетах парламенту. У разі підтримки вони можуть стати одним із елементів комплексної політики соціального захисту військових у період війни.

    Водночас остаточне рішення залежатиме від балансу між потребами оборони, соціальною справедливістю та можливостями державного бюджету. Проте сам факт появи таких ініціатив свідчить про пошук нових механізмів підтримки тих, хто безпосередньо захищає країну.

  • Зброя для цивільних: МВС запускає широке обговорення нового закону — що зміниться для українців

    Зброя для цивільних: МВС запускає широке обговорення нового закону — що зміниться для українців

    В Україні розпочинається підготовка до створення єдиного закону про обіг цивільної зброї. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що найближчим часом відбудуться масштабні консультації із залученням експертів, військових, народних депутатів та представників медіа. Про це міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів у коментарі журналістам.

    За його словами, обговорення планують провести вже найближчими тижнями. Головна мета — сформувати узгоджену позицію щодо правил володіння, використання та контролю за цивільною зброєю в умовах війни та після її завершення.

    У МВС наголошують, що йдеться не просто про черговий законопроєкт, а про системний документ, який має вперше врегулювати всі аспекти обігу зброї в Україні. Наразі ця сфера частково регулюється підзаконними актами, що створює правові прогалини та неоднозначності.

    Очікується, що новий закон визначить чіткі категорії зброї, порядок її придбання, зберігання та використання, а також вимоги до власників. Одним із ключових питань стане баланс між правом громадян на самозахист і необхідністю забезпечення громадської безпеки.

    Участь у консультаціях братимуть різні групи — від профільних експертів до військових, які мають практичний досвід поводження зі зброєю. Такий підхід, за словами Клименка, дозволить врахувати як безпекові, так і суспільні аспекти.

    Тема легалізації цивільної зброї в Україні залишається однією з найбільш дискусійних. З початку повномасштабної війни інтерес до неї значно зріс, адже значна кількість громадян отримала досвід використання зброї в умовах оборони країни.

    Водночас у суспільстві немає однозначної позиції. Частина українців підтримує розширення прав на володіння зброєю, аргументуючи це необхідністю самозахисту. Інші ж наголошують на ризиках зростання злочинності та неконтрольованого обігу.

    У МВС підкреслюють, що майбутній закон має врахувати міжнародний досвід. У різних країнах діють різні моделі — від жорсткого контролю до більш ліберального підходу. Україна, ймовірно, шукатиме власний баланс, адаптований до воєнних реалій.

    Окремо розглядається питання створення єдиного реєстру цивільної зброї. Така система дозволить контролювати обіг, відстежувати власників і запобігати незаконному використанню.

    Також очікується, що закон визначить механізми перевірки громадян перед отриманням дозволу — зокрема медичні огляди, психологічну оцінку та навчання правилам поводження зі зброєю.

    Експерти зазначають, що ухвалення такого закону стане важливим етапом трансформації системи безпеки в Україні. В умовах війни держава змушена переглядати підходи до захисту громадян і їхньої ролі у забезпеченні безпеки.

    Водночас ключовим викликом залишається довіра суспільства. Саме тому МВС робить акцент на відкритому обговоренні, щоб уникнути конфліктів і врахувати позиції різних груп.

    У підсумку майбутній закон про цивільну зброю може стати одним із найбільш резонансних рішень останніх років. Від того, яким він буде, залежатиме не лише рівень безпеки, а й нова модель взаємодії держави та громадян у сфері оборони.

  • Сирський наказав перевірити логістику на фронті

    Сирський наказав перевірити логістику на фронті

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доручив провести масштабну перевірку організації логістичного забезпечення підрозділів, які виконують бойові завдання на передньому краї оборони. Відповідне рішення ухвалене на тлі повідомлень про проблеми із постачанням у частині підрозділів та суспільного резонансу навколо умов служби військових.

    Як повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України, командувачі угруповань військ і командири корпусів мають до 20 травня здійснити комплексну перевірку системи забезпечення підрозділів, які перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Йдеться про оцінку організації підвезення боєприпасів, продовольства, води, медичного забезпечення, засобів зв’язку та іншого критично необхідного майна.

    Окрему увагу наказано приділити питанню евакуації поранених, а також застосуванню сучасних технічних засобів логістики, зокрема наземних роботизованих комплексів, які дедалі частіше використовуються для доставки вантажів у зони підвищеного ризику. У Генштабі наголошують, що такі рішення спрямовані на мінімізацію ризиків для особового складу та підвищення ефективності забезпечення військ у складних умовах фронту.

    Причиною посиленої уваги до логістичного напрямку стали події навколо підрозділів на Харківському напрямку. Наприкінці квітня у публічному просторі з’явилися повідомлення від родичів військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади, які заявляли про критичні умови перебування бійців на позиціях. За їхніми словами, військові протягом тривалого часу стикалися з нестачею води та харчів, що викликало широкий суспільний резонанс.

    Згодом Генеральний штаб повідомив про кадрові рішення, ухвалені за результатами перевірок. Було оголошено про звільнення командирів 14-ї бригади та одного з корпусів. Причинами названо приховування реального стану справ, недоліки в організації управління, а також прорахунки у забезпеченні підрозділів, що вплинули на бойову ефективність і ситуацію на окремих ділянках фронту.

    Після цього новопризначений командир 14-ї окремої механізованої бригади Тарас Максімов провів відеозустріч із військовослужбовцями, які продовжують виконувати завдання на Харківському напрямку. Під час розмови він запевнив особовий склад у посиленні контролю за забезпеченням, а також пообіцяв пришвидшити організацію ротації для тих військових, які тривалий час перебувають на передових позиціях без належного відпочинку.

    У військовому керівництві наголошують, що логістика є одним із ключових елементів бойової стійкості армії, особливо в умовах інтенсивних бойових дій. Вчасне постачання ресурсів, належна координація між підрозділами та контроль за виконанням наказів безпосередньо впливають на здатність утримувати позиції та ефективно протидіяти противнику.

    Водночас у Генштабі підкреслюють, що в умовах широкомасштабної війни навантаження на логістичні структури суттєво зросло, що вимагає постійного вдосконалення системи управління, запровадження нових технологічних рішень і більш жорсткого контролю на всіх рівнях.

    Очікується, що за результатами перевірки, ініційованої Олександром Сирським, буде сформовано узагальнений звіт із пропозиціями щодо вдосконалення системи логістичного забезпечення. Ці напрацювання можуть стати основою для подальших організаційних змін у структурі забезпечення Збройних сил України та посилення оперативної ефективності військ на передовій.

  • Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    У Києві до суду передано справу щодо двох військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК), яких обвинувачують у причетності до смерті мобілізованого чоловіка під час транспортування. Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, трагедія сталася у травні 2025 року, коли групу мобілізованих перевозили із західних регіонів України до столиці. Під час поїздки між одним із чоловіків і військовими виник конфлікт. Як встановили правоохоронці, потерпілий мав проблеми зі здоров’ям, що могло ускладнити ситуацію.

    Слідство з’ясувало, що під час суперечки один із військовослужбовців — солдат Шевченківського ТЦК — застосував до чоловіка фізичну силу, а також використав електрошокер. У результаті потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

    Водночас заступник начальника Подільського ТЦК, який відповідав за транспортування мобілізованих, був свідком інциденту, однак не втрутився і не вжив жодних заходів для припинення насильства.

    Після прибуття до Києва чоловіка винесли з автобуса на плац, де медики констатували його смерть.

    У Державному бюро розслідувань зазначили, що досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

    Солдата обвинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, а також у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану.

    Заступнику начальника ТЦК інкримінують бездіяльність — умисне неприпинення злочину, який вчиняв його підлеглий, що призвело до тяжких наслідків.

    Ця справа стала однією з найрезонансніших серед останніх інцидентів, пов’язаних із діяльністю ТЦК в Україні. Останнім часом у різних регіонах фіксують низку скандалів, які викликають значний суспільний резонанс.

    Зокрема, в Одесі повідомлялося про випадок, коли представники ТЦК застосували вогнепальну зброю під час затримання військовослужбовця, що самовільно залишив частину. В іншому епізоді правоохоронці затримали групу працівників військкомату за підозрою у розбійному нападі та викраденні значної суми грошей.

    У Харкові також викрили групу військових ТЦК, яких підозрюють у жорстокому поводженні з цивільними — за даними слідства, вони примушували людей підписувати документи про відмову від відстрочки.

    Правоохоронні органи наголошують, що подібні порушення не залишаються без реагування, а всі винні особи притягуються до відповідальності.

    Експерти зазначають, що такі випадки негативно впливають на довіру до системи мобілізації та створюють додаткову напругу в суспільстві. У зв’язку з цим дедалі частіше лунають заклики до реформування підходів у роботі ТЦК, посилення контролю та підвищення стандартів поводження з громадянами.

    Водночас влада підкреслює, що мобілізація залишається необхідним елементом оборони країни в умовах війни, але вона має відбуватися виключно в межах закону.

    Судовий розгляд цієї справи може стати показовим прецедентом щодо відповідальності посадових осіб за перевищення повноважень і порушення прав людини під час мобілізаційних заходів.

  • На Львівщині до ТЦК увірвалися троє осіб і напали на військових — двох затримано

    На Львівщині до ТЦК увірвалися троє осіб і напали на військових — двох затримано

    Увечері 17 квітня в Яворівському районі Львівської області стався інцидент за участю невідомих осіб та військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки. До приміщення Яворівського РТЦК та СП увірвалися троє людей, які, за офіційною інформацією, здійснили спробу нападу на військових взводу охорони. Про це повідомили у Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    За даними ТЦК, інцидент стався близько 22:20. У повідомленні зазначається, що нападники діяли раптово та намагалися завдати шкоди військовослужбовцям, які виконували службові обов’язки з охорони об’єкта.

    «Інформуємо, що вчора, 17 квітня, близько 22:20 у приміщення Яворівського РТЦК та СП увірвалося троє осіб, які здійснили спробу нападу на військовослужбовців взводу охорони. Внаслідок рішучих дій військовослужбовців нападників було зупинено», — йдеться в офіційному повідомленні установи.

    Після інциденту на місце події прибули правоохоронці. Вони оперативно затримали двох осіб, які брали участь у нападі. Ще один фігурант події зумів втекти, наразі його розшукують. У регіональних правоохоронних органах тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин події та ролі кожного з учасників.

    У ТЦК також наголосили, що всі дії нападників отримають належну правову оцінку. Остаточне рішення щодо кваліфікації події ухвалюватиме суд у межах відкритого кримінального провадження. Наразі досудове розслідування триває, слідчі з’ясовують мотиви та обставини інциденту.

    У подібних випадках правоохоронці зазвичай розглядають кілька можливих кваліфікацій — від хуліганства до перешкоджання діяльності військових або насильства щодо представників державних органів. Однак остаточну статтю визначить слідство.

    Інцидент у Яворівському районі став черговим випадком нападу на об’єкти територіальних центрів комплектування, які в умовах воєнного стану виконують важливі функції з мобілізації та обліку військовозобов’язаних. Останнім часом у різних регіонах України фіксуються поодинокі конфліктні ситуації, пов’язані з діяльністю ТЦК, що потребують втручання правоохоронних органів.

    Водночас у Львівській області наголошують, що робота територіальних центрів продовжується у штатному режимі, а безпекові заходи на подібних об’єктах можуть бути посилені у разі необхідності.

    Правоохоронці закликають громадян утримуватися від будь-яких протиправних дій щодо військових або представників державних установ, оскільки такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

    Станом на зараз розслідування триває, а особу третього учасника інциденту встановлюють слідчі.

  • Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Правоохоронці викрили на корупції заступника командира 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Полковника підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця до іншої частини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 998 400 гривень.

    Про це повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, посадовець вимагав від військовослужбовця 4 тисячі доларів США за сприяння у переведенні до іншого підрозділу. Йдеться про вплив на ухвалення відповідного кадрового рішення.

    Як встановили правоохоронці, частину коштів — 2 тисячі доларів — підозрюваний отримав раніше. Під час передачі другої частини суми його затримали «на гарячому».

    За інформацією Українська правда, йдеться про полковника Максима Бобровського. Офіційно його ім’я правоохоронні органи не розкривають, однак підтверджують сам факт затримання та оголошення підозри.

    Дії підозрюваного кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

    Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі доведення вини.

    Суд, врахувавши обставини справи, обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. Сума застави — майже 1 мільйон гривень — відповідає тяжкості інкримінованого злочину.

    У самій 58-й окремій мотопіхотній бригаді заявили, що підтримують розслідування і готові сприяти правоохоронним органам у встановленні всіх обставин.

    Водночас у підрозділі наголосили на необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості.

    «Будь-які остаточні висновки щодо винуватості особи можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили рішенням суду», — йдеться у заяві бригади.

    Також там підкреслили, що підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на Харківському напрямку та утримує визначені рубежі оборони.

    Цей випадок — не поодинокий у сфері протидії корупції у війську. Останнім часом правоохоронці активізували роботу з викриття схем, пов’язаних із незаконними рішеннями щодо проходження служби.

    Зокрема, на Донеччині до суду скеровано обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців, які, за даними слідства, організували схему незаконного звільнення зі служби через підроблені медичні документи.

    Крім того, Державне бюро розслідувань повідомляло про викриття посадовця одного з територіальних центрів комплектування на Вінниччині. За версією слідства, він брав хабарі за зняття військовозобов’язаних з розшуку за ухилення від мобілізації.

    Антикорупційна боротьба у секторі безпеки та оборони залишається одним із пріоритетів для української влади та міжнародних партнерів. В умовах війни особлива увага приділяється прозорості кадрових рішень, справедливості у питаннях служби та недопущенню зловживань службовим становищем.

    Розслідування у справі заступника командира 58 ОМБр триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих інших причетних до правопорушення.

  • Мерц зробив заяву про українських чоловіків у Німеччині: що насправді планує Берлін

    Мерц зробив заяву про українських чоловіків у Німеччині: що насправді планує Берлін

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським 14 квітня в Берліні справді порушив тему українських громадян, які перебувають у Німеччині. В офіційній публікації уряду ФРН за підсумками німецько-українських міжурядових консультацій зазначено, що Берлін і Київ хочуть тісніше співпрацювати, аби полегшити повернення українських громадян, які знайшли прихисток у Німеччині, до України, а також що Німеччина підтримує зусилля України зі зменшення виїзду до ЄС українських чоловіків призивного віку.

    Водночас важливо розрізняти те, що сказав Мерц офіційно, і те, як його слова були інтерпретовані в частині медіа. У тексті федерального уряду йдеться саме про сприяння поверненню та про обмеження нових випадків надання притулку або виїзду чоловіків призовного віку, але там не описано жодного конкретного механізму масового примусового повернення чи автоматичного позбавлення захисту всіх українських чоловіків у Німеччині. Із доступного офіційного тексту також не випливає, що вже ухвалене окреме нове рішення про негайну депортацію цієї категорії людей.

    На тій самій пресконференції Мерц зробив акцент передусім на іншому: Німеччина й Україна підписали нові домовленості у сфері оборони, зокрема щодо ППО, далекобійних засобів, дронів і артилерійських боєприпасів, а Берлін назвав себе найважливішим двостороннім партнером України у 2026 році. Reuters і Associated Press окремо повідомили, що під час візиту сторони уклали угоди про поглиблення оборонної співпраці та спільне виробництво дронів, а Німеччина продовжує масштабну військову підтримку України. На цьому тлі заява про українських чоловіків прозвучала як частина ширшого політичного сигналу про більшу координацію між Берліном і Києвом.

    Тема українських чоловіків у Німеччині для уряду Мерца не нова. Ще в урядовій пресконференції від 20 березня 2026 року представники німецького уряду згадували попередню позицію канцлера щодо того, що молоді українські чоловіки потрібні своїй країні, а не Німеччині. Тобто нинішня заява в Берліні є не раптовою, а радше продовженням уже озвученої лінії німецької влади.

    Окремо треба враховувати й правовий контекст. Українці в Німеччині переважно перебувають не в класичній процедурі індивідуального притулку, а під режимом тимчасового захисту, який діє в ЄС для людей, що виїхали через повномасштабну війну. Німеччина офіційно повідомляє, що посвідки на проживання за цим режимом, чинні станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Рада ЄС ще у 2025 році погодила продовження тимчасового захисту для українців до цієї дати, а також почала обговорення спільного європейського підходу до майбутнього повернення та переходу на інші статуси. Це означає, що на рівні ЄС захист для українців формально зберігається, і будь-які зміни мають узгоджуватися з цим правовим режимом.

    Німеччина залишається найбільшою країною ЄС за кількістю людей з України під тимчасовим захистом. За даними Eurostat, на кінець лютого 2026 року в Німеччині перебували 1 267 475 осіб під тимчасовим захистом, що становило 28,8% усіх таких випадків у Євросоюзі. Загалом у ЄС під тимчасовим захистом на той момент перебували 4,4 млн людей, які виїхали з України, і трохи більше чверті з них становили дорослі чоловіки.

    Паралельно в Німеччині справді зростала кількість українських чоловіків працездатного і призовного віку. У матеріалах, що посилаються на німецьке Федеральне відомство у справах міграції та біженців, фігурує оцінка близько 1,34 млн українців у Німеччині станом на березень 2026 року, з них приблизно 349,5 тис. чоловіків і 500,3 тис. жінок віком 18–63 років. Ці дані не є частиною офіційного тексту пресконференції, але вони допомагають зрозуміти, чому питання набуло політичної ваги для Берліна.

    Політичний сенс заяви Мерца теж досить очевидний. Усередині Німеччини міграційна тема залишається чутливою, а уряд Мерца вже демонстрував жорсткіший підхід і щодо інших категорій біженців, зокрема сирійських, наголошуючи на потребі повернення людей для відбудови власної країни. На цьому тлі слова про українських чоловіків можна читати як сигнал відразу в кілька боків: німецьким виборцям — про контроль над міграцією, українській владі — про очікування більшої відповідальності в питаннях мобілізації, а ЄС — про перехід до обговорення післявоєнної моделі повернення українців.

    Водночас на цей момент немає публічно оприлюдненого пакета конкретних заходів, який би детально пояснював, як саме Німеччина планує “обмежувати кількість” українських чоловіків, які шукають прихистку, чи яким буде юридичний механізм “сприяння поверненню”. Саме тому коректніше говорити не про вже запущену кампанію масового повернення, а про політичну заяву і намір до тіснішої координації з Києвом, який ще потребує правового та практичного оформлення.

    Отже, головне з цієї історії таке: Мерц справді сказав, що Німеччина хоче допомагати поверненню українців додому і підтримує зменшення виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Але поки що йдеться саме про політичний курс і координацію, а не про оприлюднене рішення щодо масового примусового повернення всіх українських чоловіків із Німеччини. На тлі продовженого до березня 2027 року режиму тимчасового захисту ця тема, ймовірно, ще стане предметом окремих рішень у Берліні та Брюсселі.

  • У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві правоохоронці викрили чергову корупційну схему, пов’язану з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК). За даними Державне бюро розслідувань, чоловік організував незаконний механізм впливу на рішення медичної комісії одного з військових госпіталів, обіцяючи військовослужбовцям за значну суму грошей отримання «потрібного» висновку.

    За інформацією слідства, схема діяла щонайменше з початку 2025 року. Саме тоді фігурант вийшов на військовослужбовця та запропонував йому «допомогу» у пришвидшеному проходженні ВЛК. Чоловік переконував, що має зв’язки серед посадовців медичного закладу і здатен забезпечити рішення, яке дозволить уникнути служби в бойових підрозділах. Йшлося про отримання висновку, за яким військового визнають придатним лише до служби в тилових структурах — підрозділах забезпечення, навчальних центрах або медичних частинах.

    Спочатку посередник оцінив свої «послуги» у 6,5 тисячі доларів США. За його словами, частину цієї суми нібито мали отримати працівники госпіталю, які могли вплинути на рішення комісії, а решту він планував залишити собі. У червні 2025 року він отримав перший платіж — 2 тисячі доларів.

    Втім, надалі «тариф» зріс. Зловмисник підвищив суму до 7,5 тисяч доларів, пояснюючи це «зростанням цін» і складністю домовленостей. За даними слідства, схема мала ознаки системності, адже вимоги змінювалися залежно від етапу домовленостей і рівня «ризику».

    Ключовим етапом стала контрольована зустріч наприкінці березня 2026 року, яку задокументували правоохоронці. Під час неї фігурант отримав ще 5 тисяч доларів. Пізніше він одержав додатково 500 та 2100 доларів окремими платежами. Загалом, за даними слідства, чоловік отримав 9,5 тисячі доларів неправомірної вигоди.

    У результаті військовослужбовець дійсно отримав відповідний висновок ВЛК. Згідно з документом, його визнали придатним до служби лише у підрозділах забезпечення, навчальних центрах та медичних частинах. Фактично це означало уникнення направлення до бойових підрозділів і участі в активних бойових діях.

    Правоохоронці наголошують, що наразі перевіряється можлива причетність працівників військового госпіталю до цієї схеми. Слідство має встановити, чи дійсно посадові особи медзакладу були залучені до ухвалення відповідних рішень, чи фігурант лише використовував їхні імена для створення видимості впливу.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, поєднане з вимаганням. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із можливістю конфіскації майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    Експерти зазначають, що подібні схеми становлять серйозну загрозу для системи оборони країни. Маніпуляції з рішеннями ВЛК підривають принцип справедливого розподілу військового навантаження, створюють нерівні умови для військовослужбовців і можуть негативно впливати на боєздатність підрозділів. У умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої чутливості.

    Водночас у Державне бюро розслідувань наголошують, що робота з викриття подібних схем триває. За останній час правоохоронці зафіксували низку подібних випадків, пов’язаних як із підробкою медичних документів, так і з незаконним переведенням військових на небойові посади.

    Справу щодо київської схеми наразі розслідують, а правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників та обставини її функціонування.

  • Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Українські військовослужбовці, які зазнали поранення під час бойових дій і проходять лікування, мають право на додаткові грошові виплати від держави. Йдеться про щомісячну допомогу, яка може сягати 100 тисяч гривень і нараховується протягом усього періоду лікування.

    Згідно з чинним законодавством, базовою умовою для отримання такої виплати є підтвердження, що поранення або травма пов’язані з виконанням бойових завдань. У такому випадку військовому не лише виплачують додаткову винагороду, але й повністю зберігають основне грошове забезпечення — посадовий оклад, надбавки та інші регулярні виплати.

    Система передбачає кілька рівнів фінансової підтримки. Під час служби в зоні бойових дій військові можуть отримувати підвищену винагороду до 100 тисяч гривень на місяць. Якщо ж військовий вибуває на лікування після поранення, ця виплата зберігається за умови належного документального оформлення — зокрема, висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Окремо передбачені одноразові виплати у разі встановлення інвалідності або тяжких поранень. Їх розмір може становити від кількох сотень тисяч до понад мільйона гривень залежно від ступеня втрати працездатності.

    Юристи звертають увагу, що ключове значення має причинно-наслідковий зв’язок між пораненням і подальшим станом здоров’я. Якщо захворювання було діагностовано пізніше, але є доведений зв’язок із пораненням, військовий також має право на відповідні виплати. У таких випадках рішення ухвалюється на підставі медичних документів і висновків ВЛК.

    Крім того, військовослужбовці можуть розраховувати на інші види допомоги: виплати на оздоровлення, компенсації під час відпустки, а також соціальні гарантії для сімей. У разі тривалого лікування або реабілітації держава продовжує фінансувати як медичне забезпечення, так і грошові виплати.

    Водночас експерти зазначають, що на практиці можуть виникати затримки через бюрократичні процедури або необхідність додаткового підтвердження документів. Найчастіше проблеми пов’язані з оформленням висновків ВЛК, встановленням зв’язку травми зі службою або передачею документів між підрозділами.