Позначка: військові навчання

Влада Тайваню провела масштабні навчання з громадянської стійкості, під час яких було змодельовано один із найнебезпечніших сценаріїв розвитку подій — комплексну атаку Китаю, що включає морську блокаду, масовані кібератаки, удари по критичній інфраструктурі, інформаційну війну, масштабний землетрус та повномасштабне військове вторгнення. Навчання стали частиною нової стратегії підготовки острова до можливого конфлікту з Пекіном на тлі безперервного зростання військового тиску з боку КНР.

Про це повідомляє Reuters.

Масштабні тренування організували за ініціативою адміністрації президента Тайваню Лая Цзін-де, який після вступу на посаду неодноразово наголошував на необхідності зміцнення обороноздатності країни та підготовки суспільства до будь-яких кризових ситуацій. Якщо раніше основний акцент робився переважно на модернізації армії та закупівлі сучасного озброєння, то тепер тайванська влада дедалі більше уваги приділяє готовності цивільних структур, місцевої влади та служб екстреного реагування діяти в умовах війни.

На відміну від попередніх навчань, які нерідко критикували за надмірну формальність і відірваність від реальності, цього разу організатори поставили за мету максимально наблизити сценарій до сучасних умов ведення війни. В основу маневрів поклали модель так званої гібридної операції, коли військовий наступ супроводжується економічним тиском, інформаційними атаками, кібердиверсіями та спробами дестабілізувати ситуацію всередині країни.

За легендою навчань, Китай розпочинає комплексну кампанію проти Тайваню із встановлення повної морської блокади острова. Передбачалося, що військово-морські сили КНР перекривають основні судноплавні маршрути, фактично ізолюючи Тайвань від міжнародних поставок продовольства, енергоносіїв, медикаментів і стратегічної сировини.

Одночасно із блокадою сценарій передбачав виникнення потужного землетрусу, який китайська сторона нібито використовує для посилення хаосу та створення максимально сприятливих умов для подальшої операції. На тлі природної катастрофи умовний противник розпочинає серію ударів по критично важливій інфраструктурі, виводить із ладу об’єкти енергетики, транспортні вузли, центри зв’язку та державні інформаційні системи.

Паралельно моделювалися масові кібератаки на державні органи, банківську систему, телекомунікаційні мережі та цифрову інфраструктуру. За сценарієм навчань, атаки мали паралізувати роботу державних установ, ускладнити координацію між органами влади та посіяти паніку серед населення.

Крім кібероперацій, Китай, згідно з легендою, перехоплює телевізійне мовлення, поширює масштабні кампанії з дезінформації та психологічного впливу, намагаючись деморалізувати населення та послабити довіру до уряду. Через інформаційні атаки серед громадян починається паніка, люди масово знімають гроші з банківських рахунків, виникають перебої у роботі фінансової системи та спалахують громадські заворушення.

Лише після цього, згідно зі сценарієм, Китай переходить до завершальної фази операції та розпочинає повномасштабне військове вторгнення.

Таким чином організатори навчань прагнули відпрацювати не лише класичний сценарій війни, а комплексну кризу, коли одночасно поєднуються військові дії, природні катастрофи, інформаційна війна, кібертероризм, економічний тиск та гуманітарні виклики.

У навчаннях взяли участь понад 370 представників центральних органів влади, місцевих адміністрацій, військового командування, поліції, рятувальних служб, медичних установ та інших державних структур. Маневри проходили у повіті Наньтоу, розташованому в центральній частині острова.

Під час тренувань відпрацьовували евакуацію населення із зон підвищеної небезпеки, розгортання тимчасових центрів допомоги, забезпечення безперервної роботи лікарень, координацію між органами влади, ліквідацію наслідків землетрусу, відновлення електропостачання, реагування на масштабні пожежі та підтримку функціонування критично важливих державних сервісів.

Окремий блок навчань був присвячений захисту енергетичної інфраструктури. За легендою, китайські безпілотники завдали ударів по електростанціях та об’єктах енергосистеми, що спричинило масштабні перебої з електропостачанням. Влада відпрацьовувала алгоритми оперативного відновлення роботи мереж та забезпечення резервного живлення для лікарень, органів влади та інших критично важливих об’єктів.

Також моделювалися масштабні кібератаки на державні реєстри, системи зв’язку та цифрові сервіси. Тайванська влада вже давно вважає кіберпростір одним із головних напрямків можливої агресії з боку Китаю, адже подібні атаки можуть суттєво ускладнити управління країною ще до початку відкритих бойових дій.

Не менш важливою частиною навчань стало відпрацювання боротьби з дезінформацією. За сценарієм, у соціальних мережах масово поширювалися фейкові повідомлення про капітуляцію уряду, руйнування ключових об’єктів та нібито втрату контролю над ситуацією. Влада перевіряла швидкість реагування державних структур та ефективність системи офіційного інформування населення.

Колишній посадовець Чі Лянь-чен, який брав участь у підготовці навчань, зазначив, що попередні тренування часто критикували через їхню формальність, тому цього разу сценарій був максимально наближений до сучасних умов війни.

«Наш противник прямо біля нашого порогу, одразу за Тайванською протокою. Це дуже близько», — наголосив він.

За словами Чі Лянь-чена, система цивільної оборони Тайваню ще потребує вдосконалення, однак головне завдання нинішніх навчань полягає у перевірці здатності місцевої влади швидко ухвалювати рішення в умовах масштабної кризи, коли часу на тривалі погодження практично не залишається.

Він також підкреслив, що без участі суспільства забезпечити ефективну оборону країни неможливо.

«Якщо ви не захищаєте свою країну, хто ще захистить вас? Я думаю, що люди починають це розуміти», — заявив він.

Проведення навчань збіглося з новою хвилею військової активності Китаю навколо острова. Майже одразу після завершення маневрів Міністерство оборони Тайваню повідомило про чергове патрулювання Народно-визвольної армії Китаю поблизу острова.

За інформацією тайванського військового відомства, у районі Тайванської протоки були зафіксовані бойові кораблі ВМС КНР, а також щонайменше 22 військові літаки, серед яких стратегічні бомбардувальники H-6, здатні нести крилаті ракети великої дальності.

Подібні військові операції Китай проводить регулярно. Літаки та кораблі Народно-визвольної армії майже щодня наближаються до Тайваню, а іноді навіть перетинають серединну лінію Тайванської протоки, яку Тайбей тривалий час розглядав як неофіційну межу між сторонами.

Пекін пояснює такі дії плановими військовими навчаннями та патрулюванням, однак влада Тайваню переконана, що йдеться про систематичний військовий і психологічний тиск, покликаний виснажити оборонні ресурси острова та змусити населення звикнути до постійної присутності китайських військ поблизу своїх кордонів.

Китайська Народна Республіка продовжує вважати Тайвань частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над островом. Голова КНР Сі Цзіньпін неодноразово заявляв, що питання так званого «возз’єднання батьківщини» залишається одним із головних пріоритетів китайського керівництва, а об’єднання з Тайванем має бути досягнуте незалежно від зовнішнього тиску.

Тайвань, своєю чергою, відкидає територіальні претензії Пекіна, наголошуючи, що є самоврядною демократичною державою із власною політичною системою, армією та державними інституціями. На тлі дедалі агресивнішої політики Китаю Тайбей активно зміцнює оборону, нарощує співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими західними партнерами, а також інвестує у розвиток системи цивільної стійкості.

Експерти зазначають, що нові навчання демонструють зміну підходів тайванської влади до національної безпеки. Якщо раніше основний акцент робився на військовому компоненті, то тепер дедалі більше уваги приділяється готовності всього суспільства діяти в умовах комплексної кризи. У Тайбеї виходять із того, що потенційний конфлікт із Китаєм навряд чи розпочнеться лише з військового вторгнення — найімовірніше, йому передуватимуть масштабні кібератаки, інформаційні операції, економічний тиск і спроби дестабілізувати ситуацію всередині країни. Саме тому влада прагне підготуватися до найгіршого сценарію, який поєднуватиме одразу кілька видів загроз.