Позначка: війна в Україні

Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

Світ опинився в періоді небезпечної міжнародної нестабільності, коли одночасне загострення кількох воєн може призвести до значно масштабнішого протистояння. Війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, протистояння Китаю і Тайваню та десятки інших криз дедалі сильніше впливають одна на одну. Оглядач Financial Times Гідеон Рахман попереджає, що міжнародна спільнота ризикує недооцінити небезпеку поступового наближення до Третьої світової війни. На його думку, особливу загрозу становлять послаблення міжнародних гарантій безпеки, суперництво великих держав та невизначеність щодо того, як світові лідери відреагують на наступну серйозну кризу.

Про це Рахман пише в аналітичній колонці Financial Times «Are we sleepwalking into World War III?», опублікованій 17 жовтня 2026 року.

Автор звертає увагу, що світ дедалі більше нагадує періоди, які передували найбільшим військовим катастрофам XX століття.

Однак ідеться не про прогноз неминучого початку світової війни, а про аналіз обставин, за яких окремі регіональні конфлікти можуть перерости у пряме зіткнення провідних держав.

65 конфліктів одночасно: що відбувається у світі

За інформацією, наведеною Financial Times, Міжнародна кризова група відстежує приблизно 65 конфліктів і криз у різних частинах світу.

У матеріалі цей показник називають свідченням небезпечного зростання міжнародної нестабільності.

Водночас важливо враховувати, що не всі 65 ситуацій є повномасштабними війнами. Моніторинг Міжнародної кризової групи охоплює також політичні й безпекові кризи, які можуть перерости в збройне протистояння.

Найбільшу увагу міжнародної спільноти привертають війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану та напруженість у Східній Азії.

Однак паралельно тривають інші руйнівні війни.

Зокрема, в Судані багаторічне протистояння призвело до масштабної гуманітарної катастрофи.

Мільйони людей змушені були залишити власні домівки, а мирне населення продовжує потерпати від насильства, нестачі продовольства та руйнування інфраструктури.

На думку Рахмана, небезпека полягає не лише в кількості конфліктів, а й у тому, що вони дедалі частіше перетинаються з інтересами великих держав.

Чому Росія, Китай та Іран готові ризикувати

Однією з головних причин міжнародної нестабільності оглядач Financial Times називає зміну глобального балансу сил.

Після завершення холодної війни США та їхні союзники мали значний вплив на міжнародну систему безпеки.

Однак із часом зросли амбіції держав, які прагнуть переглянути чинний міжнародний порядок.

Серед них Рахман виділяє Росію, Китай та Іран.

За його оцінкою, відносне послаблення західного впливу створило для цих країн більше можливостей для ризикованих зовнішньополітичних дій.

Прикладом є російська політика протягом останніх двох десятиліть.

У 2008 році Росія здійснила військову агресію проти Грузії, у 2014 році окупувала й незаконно анексувала український Крим, а згодом розпочала військове втручання в Сирії.

У 2022 році Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну.

На думку автора FT, ці події необхідно розглядати як послідовне посилення готовності Кремля застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей.

Китай і Тайвань: ще один небезпечний осередок

Окрему увагу Financial Times приділяє ситуації у Східній Азії.

Китай послідовно нарощує військову присутність у Південнокитайському морі.

Пекін побудував військову інфраструктуру на низці штучних островів і продовжує територіальні суперечки з сусідніми державами.

Одним із прикладів є конфлікт навколо мілини Скарборо, на яку претендують Китай і Філіппіни.

Ще серйозніше міжнародне занепокоєння викликає ситуація навколо Тайваню.

Пекін вважає острів частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над ним.

Водночас Тайвань має власні демократичні органи влади, а США підтримують його обороноздатність.

У разі військового загострення навколо острова існує ризик втягування в протистояння інших держав регіону.

Особливо небезпечним сценарієм стало б пряме військове зіткнення США та Китаю.

Проте наразі немає підстав стверджувати, що така війна вже неминуча або має визначену дату початку.

Чому війна в Україні важлива для глобальної безпеки

Російська агресія проти України стала одним із найсерйозніших викликів європейській безпеці після завершення Другої світової війни.

Війна продемонструвала, що масштабне військове вторгнення з метою захоплення територій залишається реальною загрозою.

Для європейських держав особливе значення має питання довіри до міжнародних гарантій безпеки.

Якщо одна держава може змінювати кордони силою без достатніх наслідків, це створює ризик повторення подібних дій в інших регіонах.

У цьому контексті допомога Україні розглядається її партнерами не лише як підтримка окремої держави, а й як елемент ширшої системи європейської безпеки.

Водночас позиції країн щодо обсягів і форм такої підтримки можуть відрізнятися.

Чим небезпечна ідея поділу світу на сфери впливу

Гідеон Рахман звертає увагу на повернення концепції, відповідно до якої великі держави повинні мати переважний вплив на своїх найближчих сусідів.

Прихильники такого підходу вважають, що домовленості між провідними центрами сили можуть зменшити ймовірність глобального конфлікту.

За цією логікою, держави мають визнавати особливі інтереси одна одної в окремих регіонах.

Однак Рахман критикує такий підхід, оскільки він може ігнорувати суверенітет і волю менших країн.

Наприклад, Україна має право самостійно визначати власну зовнішню політику та безпекові пріоритети.

Те саме стосується інших держав, які опиняються між інтересами великих міжнародних гравців.

Коли долю менших країн намагаються вирішувати без їхньої участі, це може не зменшувати напруженість, а створювати нові причини для конфліктів.

Трамп, Путін, Сі та Нетаньягу: роль світових лідерів

У колонці FT окремо аналізується роль керівників провідних держав.

Гідеон Рахман звертає увагу на політичний стиль Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Біньяміна Нетаньягу.

На думку оглядача, персоналізований підхід до політики, прагнення демонструвати силу та готовність переглядати звичні правила міжнародної взаємодії впливають на загальну атмосферу нестабільності.

Однак конкретні дії та інтереси цих лідерів суттєво відрізняються.

Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, Китай посилює військовий тиск у регіоні, США переглядають окремі аспекти зовнішньої та безпекової політики, а Ізраїль бере участь у збройних конфліктах на Близькому Сході.

Небезпека, на думку автора, полягає в можливості взаємного непорозуміння та неправильного оцінювання намірів інших сторін.

Історичні паралелі з двома світовими війнами

Одним із центральних висновків Financial Times стала аналогія із ситуацією перед Першою та Другою світовими війнами.

Автор нагадує, що масштабні конфлікти можуть починатися не лише через свідоме прагнення держав розв’язати світову війну.

Іноді вирішальну роль відіграють помилкові припущення щодо реакції інших країн.

Напередодні Першої світової війни німецьке керівництво недооцінило готовність Великої Британії захищати нейтралітет Бельгії.

Ця помилка стала одним із чинників розширення конфлікту.

Схожа небезпека може виникати і сьогодні, якщо одна держава припускає, що її противники або їхні союзники не наважаться відповісти на застосування сили.

Особливо важливим стає питання довіри до оборонних союзів.

Якщо гарантії безпеки сприймаються як ненадійні, це може підштовхувати окремі держави до ризикованих рішень.

Чи означає це, що Третя світова війна вже почалася

Попри тривожний аналіз, Financial Times не повідомляє про офіційний початок Третьої світової війни.

Гідеон Рахман розглядає можливі ризики майбутнього глобального зіткнення та обставини, які здатні збільшувати ймовірність небезпечної ескалації.

Історичні паралелі також не є доказом того, що світ обов’язково повторить події 1914 або 1939 років.

Сьогодні міжнародні відносини мають інші механізми стримування, включно з ядерним фактором, економічною взаємозалежністю та міжнародними організаціями.

Проте ці механізми не гарантують повного захисту від помилкових рішень.

Головне застереження Financial Times полягає в тому, що найбільша небезпека може виникнути тоді, коли великі держави перестануть розуміти, наскільки далеко готові зайти їхні суперники та союзники.

На тлі війни Росії проти України, протистояння навколо Ірану та зростання напруженості у Східній Азії такі прорахунки можуть мати наслідки далеко за межами окремих регіонів.

Саме тому питання міжнародних гарантій безпеки, стримування агресії та дипломатичних механізмів врегулювання конфліктів стають дедалі важливішими для глобальної стабільності.

18 Жовтня, 2026
Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

Рятувальники ліквідовують наслідки удару

Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

Під ударами опиняються цивільні об’єкти

Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

Що відомо про атаку 18 жовтня

Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

На місці продовжують працювати екстрені служби.

Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

18 Жовтня, 2026
2730 дронів за тиждень: Москва опинилася під безпрецедентним тиском, понад 350 авіарейсів зірвано

Москва та навколишні регіони Росії пережили тиждень масштабних повітряних атак, які суттєво ускладнили роботу цивільної авіації. Мер російської столиці Сергій Собянін заявив, що від 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито прямували 2730 українських безпілотників. За його словами, сотні апаратів російська протиповітряна оборона перехопила безпосередньо на підступах до столиці. Тим часом наслідки повітряних тривог стали відчутними для пасажирів: у ніч проти 17 жовтня всі чотири московські аеропорти знову тимчасово припиняли роботу, а кількість затриманих і скасованих авіарейсів перевищила 350.

Про масштаби повітряних атак повідомив мер Москви Сергій Собянін. Його заяву 17 жовтня оприлюднили російський «Інтерфакс» та інші російські видання.

За словами Собяніна, в період із 08:30 10 жовтня до 08:30 17 жовтня в напрямку Московського регіону рухалися 2730 безпілотних літальних апаратів.

Російський посадовець стверджує, що більшість дронів перехопили на віддалених рубежах протиповітряної оборони, а ще 534 апарати нібито нейтралізували безпосередньо на підльоті до Москви.

Водночас ці цифри походять від російської влади та не мають незалежного підтвердження.

Собянін не представив відкритих даних, які дозволили б перевірити кількість усіх безпілотників, їхні маршрути, місця перехоплення та фактичні результати роботи ППО.

Тому називати всі 2730 апаратів дронами, які долетіли до самої Москви, некоректно. Йдеться про заявлену російською стороною кількість повітряних цілей, що нібито рухалися в напрямку столичного регіону.

Скільки дронів Росія заявила про знищення за тиждень

Міністерство оборони РФ також оприлюднювало масштабні звіти про перехоплення українських безпілотників над різними регіонами країни.

За повідомленням РБК-Україна, російське військове відомство заявило про понад 4500 збитих БпЛА протягом тижня.

Окремі добові звіти містили надзвичайно великі показники.

Зокрема, 11 жовтня російське командування повідомляло про 591 перехоплений безпілотник, 13 жовтня — про 674, а в ніч проти 14 жовтня — одразу про 902 апарати.

Уранці 17 жовтня Міноборони РФ заявило про знищення ще 610 дронів літакового типу над російськими регіонами та акваторією Чорного моря.

Цю останню цифру наводить і російське РБК у зведенні щодо повітряних атак.

Однак незалежно встановити, скільки дронів було запущено, скільки справді перехоплено та скільки досягли цілей, за такими звітами неможливо.

Також показники Собяніна та Міноборони РФ не можна автоматично додавати один до одного: ймовірно, вони частково охоплюють ті самі повітряні цілі.

Отже, заяви про тисячі дронів насамперед свідчать про масштаб повітряної загрози, який описує сама російська влада, але не дають незалежно перевіреної статистики українських запусків.

У Москві другу ніч поспіль закривали всі чотири аеропорти

Найпомітнішими наслідками атак стали порушення авіасполучення.

У ніч проти 17 жовтня московські аеропорти Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський знову тимчасово припиняли приймати й відправляти літаки.

За інформацією Deutsche Welle, обмеження торкнулися загалом 12 російських аеропортів.

Причиною стала загроза ударних безпілотників та необхідність обмежити польоти цивільних літаків під час роботи протиповітряної оборони.

За підрахунками видання Meduza на основі онлайн-табло аеропортів, у Москві затримали або скасували понад 350 авіарейсів.

Найбільше порушень розкладу зафіксували у Шереметьєво.

Показники змінювалися протягом ночі, оскільки після поновлення польотів авіакомпаніям доводилося поступово відновлювати рух літаків.

Літаки відправляли до інших міст

Через тимчасове закриття повітряного простору літаки, які мали приземлитися в Москві, скеровували на запасні аеродроми.

За повідомленням Deutsche Welle, аеропорт Нижнього Новгорода прийняв 22 літаки, що прямували до московських аеропортів.

Окремі рейси також перенаправляли до Санкт-Петербурга та Казані.

Для пасажирів це означало додаткові години очікування, зміну маршрутів та необхідність організовувати подальше перевезення наземним транспортом.

Російські медіа повідомляли про скарги людей, які тривалий час залишалися всередині літаків після незапланованого приземлення.

Іншим доводилося чекати автобусів, якими пасажирів доставляли до кінцевих пунктів призначення.

Таким чином, навіть без підтверджених влучань безпосередньо в Москві загроза безпілотників призводить до значних порушень роботи одного з найбільших авіаційних вузлів Росії.

Подібна ситуація повторюється вже кілька днів.

Ще 16 жовтня всі чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу на тлі чергової повітряної атаки.

Тоді, за інформацією Deutsche Welle, Домодєдово не працював понад сім годин, а Шереметьєво — приблизно п’ять із половиною годин.

Через обмеження було порушено розклад сотень рейсів.

Москва зіткнулася із серією повітряних тривог

Поточний тиждень став продовженням низки атак, які регулярно зачіпають Московський регіон.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 9 жовтня всі чотири московські аеропорти одночасно призупинили роботу на тлі атаки дронів і повітряних куль.

Тоді російські джерела повідомляли про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та повітряну загрозу в кількох районах російської столиці.

Про повідомлення щодо атак ішлося, зокрема, в Капотні, Любліно, Мар’їно, Царицино та інших районах.

Однак достовірно встановити місця всіх вибухів за повідомленнями очевидців було неможливо.

У ніч проти 14 жовтня російська влада знову заявила про масштабний наліт.

За даними Deutsche Welle, Собянін повідомляв про понад сотню безпілотників, які прямували до Москви.

Тоді всі чотири столичні аеропорти також запроваджували тимчасові обмеження.

Понад 30 літаків були змушені приземлятися в інших містах.

Фактично авіаційні обмеження перетворилися на повторювану проблему для московського транспортного вузла.

Що відбувалося під час атаки 16 жовтня

Особливо складною для російської цивільної авіації стала ніч проти 16 жовтня.

Раніше «Ненька інфо» детально писала про масштабне порушення роботи російських аеропортів.

Тоді обмеження зачепили не лише московський авіавузол, а й інші російські регіони.

За повідомленнями авіаційних служб, частина літаків прямувала на запасні аеродроми, а авіакомпанії змінювали розклад.

Окремі російські регіональні адміністрації повідомляли про пожежі та пошкодження після повітряних атак.

Водночас повідомлення про конкретні ураження необхідно відділяти від підтверджених відомостей щодо роботи аеропортів.

Зокрема, факт тимчасового закриття повітряного простору не є доказом влучання дрона в конкретний військовий чи промисловий об’єкт.

Росія заявила про атаки на два нафтопереробні заводи

Паралельно з повідомленнями про атаки на Московський регіон російська влада заявляла про удари по енергетичній інфраструктурі в інших частинах країни.

14 жовтня віцепрем’єр Росії Олександр Новак повідомив про нібито атаки українських безпілотників на нафтопереробні підприємства у Саратовській та Рязанській областях.

Цю заяву оприлюднив «Коммерсантъ».

Новак стверджував, що удари суперечать обговорюваним домовленостям про обмеження атак на енергетичні об’єкти.

Водночас представники України заперечували причетність до окремих заявлених російською стороною атак.

Deutsche Welle повідомляла, що станом на 14 жовтня незалежних доказів ударів саме по двох згаданих підприємствах не було.

У наступні дні з’явилася додаткова інформація про атаку на Рязанський НПЗ.

За даними Reuters від 16 жовтня, російські державні медіа висвітлювали наслідки удару по рязанському нафтопереробному підприємству.

Водночас масштаби пошкоджень залишалися предметом оцінок, а президент РФ Володимир Путін публічно применшував наслідки атак на російську нафтову галузь.

Ці події демонструють, що повітряні атаки та їхні можливі економічні наслідки стали ще й предметом міжнародної політичної дискусії.

Чому авіаційні обмеження настільки відчутні

Московський авіаційний вузол обслуговує значну частину міжнародних і внутрішніх авіаперевезень Росії.

Через його аеропорти проходять не лише пасажирські, а й вантажні перевезення.

Якщо один або декілька аеропортів тимчасово припиняють роботу, наслідки можуть поширюватися на рейси в інших містах.

Літак, який не зміг приземлитися за розкладом, може запізнитися на наступний рейс. Крім того, авіакомпанії змушені змінювати графіки роботи екіпажів, організовувати додаткове обслуговування та шукати місця для перенаправлених літаків.

У разі багаторазових обмежень протягом тижня такі порушення накопичуються.

Однак точний фінансовий збиток московського авіавузла від останніх атак поки не оприлюднений у перевірених джерелах.

Тому називати конкретні суми втрат авіакомпаній або аеропортів без додаткових даних було б передчасно.

Чи справді Москву атакували майже три тисячі дронів

Після заяви Собяніна ключовим залишається питання достовірності оприлюднених цифр.

Російський мер повідомив про 2730 апаратів, які нібито рухалися в напрямку Московського регіону, та 534 перехоплені на підльоті до столиці.

Це не означає, що всі ці безпілотники одночасно перебували над Москвою або були запущені під час однієї атаки.

Йдеться про підсумок семиденного періоду.

Крім того, російська влада не надала незалежним спостерігачам вичерпних доказів усіх заявлених перехоплень.

Українське військове командування станом на час підготовки матеріалу не оприлюднило зведення, яке підтверджувало б саме 2730 запусків у напрямку Москви за вказаний період.

Водночас серію масштабних порушень роботи цивільної авіації підтверджують повідомлення Росавіації, онлайн-табло аеропортів та незалежні медіа.

Таким чином, незалежно від точності російської статистики збитих безпілотників, наслідки повітряної загрози для московського транспортного вузла є реальними.

Що відомо станом на вечір 17 жовтня

На момент підготовки матеріалу російська влада продовжує повідомляти про перехоплення українських дронів у різних регіонах країни.

Москва залишається одним із напрямків, де повітряні тривоги регулярно супроводжуються обмеженнями цивільних польотів.

За даними російських посадовців, за тиждень до Московського регіону нібито прямували тисячі безпілотників.

Проте фактичну кількість запущених і знищених апаратів незалежно підтвердити не вдалося.

Натомість відомо, що в ніч проти 17 жовтня тимчасово закривалися всі чотири головні аеропорти Москви, а кількість затриманих і скасованих рейсів перевищила 350.

Головний наслідок цієї серії атак — повторювані перебої в роботі російської авіації та необхідність регулярно запроваджувати обмеження на польоти в столиці й інших регіонах РФ.

Наскільки довго триватимуть такі обмеження і чи зміниться інтенсивність атак, наразі достовірно невідомо.

17 Жовтня, 2026
Після обмежень Starlink в Україні Європа прискорює створення власного супутникового інтернету

Європейські країни активізували роботу над власними системами супутникового зв’язку після запровадження обмежень Starlink для українських військових. Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація продемонструвала небезпечну залежність не лише ЗСУ, а й європейських держав від американських технологій. Тим часом Україна продовжує переговори зі SpaceX та США щодо скасування обмежень, які вплинули на роботу військових безпілотників. Європейські оператори Eutelsat і SES уже привернули підвищену увагу на ринку, а Євросоюз розвиває власну супутникову систему IRIS².

Про це Зеленський повідомив 17 жовтня під час спілкування з українськими журналістами.

За словами глави держави, Україна не припинила використовувати Starlink і продовжує співпрацювати з американською компанією SpaceX.

Однак нещодавні обмеження продемонстрували, наскільки важливим для обороноздатності є питання контролю над супутниковим зв’язком.

Президент наголосив, що європейські партнери побачили ризики ситуації, коли доступ до критично важливої технології може змінюватися через рішення, ухвалені у США.

За словами Зеленського, європейці вже порушують питання створення власних аналогів Starlink і працюють у цьому напрямку.

Президент висловив упевненість, що такі розробки матимуть результат.

Водночас він не назвав конкретних держав, нових програм або термінів появи альтернативних систем.

Що сталося зі Starlink в Україні

14 жовтня українські військові повідомили про раптові обмеження роботи супутникових терміналів, які використовувалися для керування безпілотниками.

Проблема стосувалася насамперед високошвидкісних платформ, що покладаються на стабільний супутниковий канал зв’язку під час руху.

За інформацією українських представників, зв’язок почав обмежуватися після перевищення швидкості приблизно 160 кілометрів на годину.

Це створило труднощі для окремих бойових операцій і місій протиповітряної оборони.

Як повідомляло Reuters 14 жовтня, обмеження вплинули на застосування українських безпілотників, зокрема тих, які використовуються проти російських повітряних цілей.

Важлива деталь полягає в тому, що йдеться переважно про спеціалізований військовий зв’язок Starshield, пов’язаний із технологіями Starlink, а не про повне відключення всіх цивільних терміналів в Україні.

Зеленський заявив про експеримент із терміналами

17 жовтня президент України розповів про перевірку, яку провела українська сторона.

За його словами, термінали, встановлені на автомобілях, тестували в країнах Європейського Союзу.

Під час руху зі швидкістю понад 180 кілометрів на годину вони продовжували працювати, тоді як в Україні зв’язок обмежувався приблизно після 160 кілометрів на годину.

На підставі результатів експерименту Зеленський заявив, що обмеження мають цілеспрямований характер і застосовуються саме до роботи на українській території.

Про це також повідомила Financial Times.

Водночас цей експеримент підтверджує відмінність у роботі терміналів за різних умов, але сам собою не встановлює, хто саме ініціював зміну налаштувань та з якою метою.

Після виникнення проблем компанія SpaceX та американська сторона опинилися в центрі дискусії щодо відповідальності за обмеження.

Ілон Маск заявляв, що параметри військової системи Starshield визначаються американськими військовими структурами.

Україна веде переговори про зняття обмежень

За інформацією Associated Press, Україна вже проводить переговори зі SpaceX та урядом США щодо відновлення повноцінної роботи військового супутникового зв’язку.

Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов повідомив, що несподівана зміна технічних обмежень створила суттєві труднощі для українських військових.

Він також зазначив, що розглядаються різні варіанти розв’язання проблеми.

Серед можливих рішень — використання іншого пакета військових послуг Starshield або перехід частини завдань на альтернативні супутникові мережі.

Однак такі рішення можуть вимагати додаткових витрат, заміни терміналів та технічної інтеграції.

Саме тому швидко замінити Starlink іншою системою без втрати частини можливостей буде складно.

Європейський OneWeb уже працює

Однією з найперспективніших доступних альтернатив американському Starlink залишається супутникова мережа OneWeb, якою керує європейська компанія Eutelsat.

На відміну від перспективних космічних проєктів, OneWeb уже має діючу глобальну мережу приблизно із 600 супутників на низькій навколоземній орбіті.

Вона забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету та орієнтована насамперед на державних, корпоративних і спеціалізованих замовників.

За даними Reuters від 16 жовтня, Eutelsat уже використовує тисячі терміналів в Україні, а доступні потужності компанії для українського ринку фактично розпродані.

Це означає, що технологія вже застосовується, проте її можливості для швидкого масштабування обмежені.

Після новин про проблеми зі Starshield акції Eutelsat різко зросли.

16 жовтня цінні папери компанії подорожчали приблизно на 20%, а загальне зростання протягом тижня сягнуло 31%.

Акції іншого європейського супутникового оператора, SES, також зросли — приблизно на 7,1%.

Такий рух ринку свідчить про підвищений інтерес інвесторів до компаній, які можуть запропонувати альтернативні супутникові послуги.

IRIS² — власна система супутникового зв’язку Євросоюзу

Окрім наявної мережі OneWeb, Європейський Союз розвиває масштабну програму IRIS².

Її мета — створити захищену супутникову інфраструктуру, яка забезпечуватиме державні установи, військові структури та критично важливі служби незалежними каналами зв’язку.

7 серпня 2026 року Європейська комісія та консорціум SpaceRISE уклали угоду щодо реалізації програми.

Після оновлення параметрів основне сузір’я IRIS² має налічувати 348 супутників на різних орбітах.

Участь у проєкті беруть європейські космічні й телекомунікаційні компанії.

Eutelsat відповідатиме за важливу частину низькоорбітальної інфраструктури.

Однак створення такої мережі потребує значного часу.

Згідно з планами Eutelsat, перші нові супутники відповідної програми планують запускати з 2029 року, а повноцінну комерційну роботу низькоорбітального сегмента очікують до середини 2032 року.

Отже, IRIS² не зможе негайно замінити Starlink для ЗСУ, але може стати одним із ключових інструментів технологічної незалежності Європи в майбутньому.

Чому проблема стосується не лише України

Ситуація довкола Starlink стала важливою темою для європейських держав, які також використовують американські технології в системах оборони та державного зв’язку.

Доступ до супутникових каналів критично важливий не лише під час бойових операцій, а й для управління надзвичайними ситуаціями, роботи аварійних служб і зв’язку на віддалених територіях.

Якщо така інфраструктура перебуває під контролем іноземного постачальника, її користувачі змушені враховувати технічні, контрактні й політичні ризики.

Тому створення альтернатив може дозволити європейським країнам диверсифікувати постачальників і зменшити залежність від одного оператора.

Раніше заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква розповів Euronews, що Україна вже веде предметні консультації щодо європейських аналогів американських систем зв’язку та протиповітряної оборони.

Чи зможе Європа повністю замінити Starlink

Наразі технологічної альтернативи, яка могла б негайно забезпечити всі можливості Starlink у військових умовах, у Європи немає.

OneWeb уже працює, але поступається Starlink за масштабами супутникового угруповання та має іншу модель обслуговування клієнтів.

IRIS² повинна посилити європейську незалежність, однак її повне розгортання ще попереду.

Також необхідно враховувати сумісність обладнання, можливості зв’язку на високій швидкості, стійкість до радіоелектронних перешкод та доступність послуг у зоні бойових дій.

Тому в короткостроковій перспективі Україна продовжуватиме співпрацю зі SpaceX, паралельно шукаючи додаткові канали зв’язку.

Водночас нові обмеження вже посилили зацікавленість європейських партнерів у власних супутникових системах.

Заява Зеленського свідчить, що питання Starlink перестало бути виключно технічною проблемою українських військових і перетворилося на ширшу дискусію про технологічну безпеку Європи.

Подальші рішення залежатимуть від результатів переговорів України зі США, можливостей чинних європейських операторів та темпів створення нових супутникових мереж.

17 Жовтня, 2026
Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п’ятий удар РФ

Російські війська вранці 17 жовтня здійснили п’яту масовану балістичну атаку на металургійний комбінат «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Цього разу по підприємству випустили шість ракет, які пошкодили енергетичну та логістичну інфраструктуру, а також виробничі майданчики доменного цеху. Загалом із серпня Росія застосувала проти комбінату вже 23 балістичні ракети. За цей період загинули восьмеро працівників, ще 31 металург дістав поранення. Підприємство, яке раніше було одним із найбільших виробників сталі в Україні, досі не повернулося до повноцінної роботи.

Про нову атаку повідомила пресслужба групи «Метінвест».

За даними компанії, шість балістичних ракет уразили об’єкти внутрішньої енергетичної та транспортно-логістичної інфраструктури підприємства.

Також повторно постраждали виробничі майданчики, пов’язані з доменним виробництвом.

Цього разу вдалося уникнути людських жертв — працівники своєчасно перейшли до захисних укриттів.

Попри це, чергові пошкодження ще більше ускладнюють перспективи відновлення комбінату, який після попередніх атак так і не повернувся до нормального виробничого режиму.

П’ять ударів за два місяці: що відомо про атаки

За інформацією «Метінвесту», російські війська систематично атакують «Запоріжсталь» від серпня 2026 року.

Підприємство зазнало масованих ракетних ударів 11 та 27 серпня, 12 та 17 вересня, а також 17 жовтня.

Загалом протягом цих п’яти атак по комбінату випустили 23 балістичні ракети.

Найтрагічнішим став перший обстріл 11 серпня.

Тоді російська балістична ракета влучила по промисловому майданчику, коли працівники після оголошення повітряної тривоги прямували до укриттів.

Унаслідок серпневої атаки загинули семеро металургів, ще 21 працівник дістав поранення.

Про масштабні наслідки цього удару раніше повідомляла «Ненька інфо».

Після трагедії підприємство було змушене повністю зупинити виробничий комплекс.

Працівники розпочали розбирання завалів, ремонт пошкодженого обладнання та відновлення критично важливих технологічних систем.

Однак 27 серпня Росія знову завдала удару по комбінату, випустивши п’ять ракет.

За повідомленням народного депутата Муси Магомедова, ракети влучили у виробничі ділянки, які вже постраждали під час попередньої атаки.

Тоді «Ненька інфо» писала про повторне ураження тих самих виробничих майданчиків.

У вересні ракетні атаки продовжилися.

12 вересня окупанти знову вдарили по підприємству, а 17 вересня завдали четвертого удару, застосувавши ще дві балістичні ракети.

Пошкоджень зазнали інженерні комунікації, залізнична інфраструктура та виробниче обладнання.

Після п’ятої атаки загальна кількість загиблих працівників за весь період становить вісім осіб, а поранених — 31.

Чому «Запоріжсталь» досі не працює на повну

Після першого масштабного удару підприємство зупинило весь виробничий комплекс.

Йдеться не лише про безпосереднє пошкодження промислових будівель.

Металургійне виробництво потребує безперебійної роботи складних технологічних систем, зокрема енергетичного забезпечення, доменних печей, транспортування сировини та готової продукції.

Порушення хоча б частини цього ланцюга може унеможливити стабільне виробництво сталі.

На комбінаті вдалося відновити окремі процеси, необхідні для підтримання обладнання в безпечному стані та запобігання техногенним ризикам.

Однак повноцінну виплавку сталі після серпневих ударів підприємство так і не відновило.

Операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко наголосив, що російські війська продовжують атакувати підприємство, яке вже перебуває у складному стані.

За його словами, працівники щодня ліквідовують наслідки обстрілів, ремонтують обладнання та намагаються повернути завод до роботи.

Як металурги захищаються від балістичних ракет

Після серії ударів на «Запоріжсталі» суттєво розширили мережу захисних споруд.

Поблизу ділянок, де тривають відновлювальні роботи, встановили додаткові мобільні укриття з посиленими конструкціями.

Такі заходи дозволяють скоротити відстань, яку працівникам необхідно долати після оголошення повітряної тривоги.

Це особливо важливо під час атак балістичними ракетами, коли часу для евакуації може бути надзвичайно мало.

Саме своєчасний перехід персоналу до укриттів, за даними компанії, дозволив уникнути загиблих і поранених під час обстрілу 17 жовтня.

Втім, укриття не можуть запобігти руйнуванню промислової інфраструктури та зупинці технологічних процесів.

Українська металургія зазнає масштабних втрат

Наслідки російських атак виходять далеко за межі одного підприємства.

«Запоріжсталь» залишається одним із найбільших металургійних активів України та входить до групи «Метінвест».

До повномасштабного вторгнення українська металургія була одним із важливих джерел експортної виручки, валютних надходжень і податкових платежів.

Однак у 2026 році галузь зіткнулася з різким падінням виробництва.

За даними World Steel Association, у серпні Україна виплавила лише 277 тисяч тонн сталі — у 2,3 раза менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Раніше «Ненька інфо» детально аналізувала обвал українського виробництва сталі на 57%.

Однією з ключових причин стали пошкодження великих металургійних підприємств унаслідок російських ракетних ударів.

Крім «Запоріжсталі», серйозних руйнувань зазнав комбінат «Каметсталь» у Кам’янському.

За інформацією Financial Times, у вересні через атаки зупинилися три великі українські металургійні підприємства, які раніше забезпечували приблизно 90% виробництва сталі в країні.

За найгіршим сценарієм, який розглядав Forbes Ukraine, тривала зупинка найбільших підприємств галузі може створити економічні втрати, еквівалентні 6,5–7% ВВП України.

Це сценарна оцінка потенційних наслідків, а не вже зафіксоване скорочення валового внутрішнього продукту.

«Метінвест» попереджав про форс-мажор

Ситуація ускладнюється тим, що зупинка виробництва впливає не лише на роботу підприємств, а й на виконання міжнародних контрактів.

Раніше «Метінвест» повідомляв про можливе оголошення форс-мажорних обставин за окремими договорами через неможливість забезпечувати виробництво на «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

Також компанія змушена витрачати значні ресурси на відновлення пошкоджених потужностей.

За підсумками першого півріччя 2026 року «Запоріжсталь» отримала приблизно 1,06 мільярда гривень чистого збитку.

Для порівняння, за аналогічний період минулого року підприємство мало 1,37 мільярда гривень чистого прибутку.

Тобто фінансове становище комбінату погіршилося ще до останньої серії ракетних ударів.

Що буде із заводом після п’ятої атаки

Станом на 17 жовтня «Метінвест» не повідомив, коли саме «Запоріжсталь» зможе повністю відновити виробництво.

Після чергового обстрілу підприємству необхідно оцінити нові пошкодження енергетичної, логістичної та доменної інфраструктури.

Відновлювальні роботи тривають на тлі постійної загрози нових російських ударів.

П’ята атака стала черговим ударом по підприємству, яке вже понад два місяці не може повернутися до нормальної роботи.

За даними компанії, попри руйнування працівники продовжують обслуговувати обладнання, розбирати завали та виконувати необхідні ремонтні роботи.

Водночас довгострокові наслідки для комбінату та української металургійної галузі залежатимуть від масштабів пошкоджень, безпекової ситуації та можливості відновити стабільні технологічні процеси.

Загалом від серпня до жовтня «Запоріжсталь» пережила п’ять масованих ракетних атак, які забрали життя восьми працівників і призвели до поранення ще 31 людини. Новий удар 17 жовтня минувся без жертв, але знову пошкодив критично важливу промислову інфраструктуру.

17 Жовтня, 2026
Прапор поставили — село «захопили»: в «Азові» розповіли, як росіяни імітують перемоги на Донеччині

Російське Міністерство оборони заявило про нібито захоплення одразу трьох населених пунктів на Добропільському напрямку Донецької області — Золотого Колодязя, Новотроїцького та Петрівки. Однак українські військові категорично спростували ці повідомлення. За даними 1-го корпусу Національної гвардії «Азов», усі три населені пункти залишаються під контролем Сил оборони України. Водночас російська армія застосовує тактику проникнення невеликих піхотних груп, які встановлюють прапори, знімають пропагандистські відео та намагаються видати тимчасову присутність за повноцінне захоплення території.

Про це 17 жовтня повідомила бригада «Буревій» на своєму офіційному сайті. Відповідну інформацію також поширив 1-й корпус НГУ «Азов».

У повідомленні військові наголосили, що російське командування поширює неправдиву інформацію про ситуацію поблизу Добропілля.

Йдеться про три населені пункти, контроль над якими має значення для оборони цього району Донеччини.

За інформацією українських підрозділів, Золотий Колодязь, Новотроїцьке та Петрівка залишаються під контролем бригади «Буревій» та інших частин Сил оборони.

Як росіяни створюють ілюзію захоплення населених пунктів

Військові розкрили тактику, яку використовують російські штурмові підрозділи для створення пропагандистських матеріалів.

Невеликі групи піхоти намагаються непомітно проникнути в населений пункт, використовуючи особливості місцевості, забудову та прогалини між українськими позиціями.

Їхнім завданням може бути не встановлення стійкого контролю над територією, а короткочасне проникнення до окремої будівлі або вулиці.

Після цього окупанти встановлюють російський прапор, записують відео та передають матеріали командуванню.

Надалі такі кадри російська пропаганда використовує як підтвердження нібито захоплення цілого села.

Однак встановлення прапора не означає контролю над населеним пунктом.

Для реального утримання території військовим необхідно закріпитися на позиціях, організувати оборону, забезпечити логістику та відбивати контратаки.

Короткочасна присутність невеликої групи не підтверджує виконання цих умов.

В «Азові» наголошують, що українські військові виявляють російські групи, які проникають у населені пункти, та проводять операції з їх знищення.

За оцінкою української сторони, російське командування використовує такі дії для створення інформаційної картини просування навіть за відсутності підтвердженого територіального результату.

Що відбувається поблизу Добропілля

Добропільський напрямок залишається однією з важливих ділянок фронту на Донеччині.

Російські війська намагаються просуватися в напрямку українських оборонних рубежів, використовуючи піхотні штурми, безпілотники та артилерію.

Українські підрозділи проводять оборонні й контратакувальні дії, спрямовані на стримування противника та відновлення контролю над окремими позиціями.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про спільну операцію бійців «Азову» та штурмовиків полку «Скеля» під Добропіллям.

За інформацією українських військових, під час тих боїв вдалося зупинити просування російських підрозділів у районах Грузького та Новомиколаївки, зачистити низку позицій і закріпитися на відвойованих рубежах.

Ще раніше Десантно-штурмові війська ЗСУ повідомляли про звільнення Золотого Колодязя та Петрівки.

За даними командування, у відповідних діях брали участь військовослужбовці 79-ї та 82-ї окремих десантно-штурмових бригад.

Українські військові повідомляли про витіснення російських підрозділів із населених пунктів, знищення частини противника та захоплення полонених.

Генштаб спростував і масштабніші заяви Москви

Заяви про захоплення трьох сіл з’явилися на тлі ширших повідомлень російського командування про нібито значні успіхи на фронті.

17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ також спростував твердження Росії про захоплення понад 1800 квадратних кілометрів української території та 92 населених пунктів із початку вересня.

Як повідомляє «Укрінформ», речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що низка оголошених Росією територіальних здобутків не відповідає реальній ситуації.

Зокрема, українське командування заперечило повідомлення про захоплення Добропілля, Костянтинівки та інших населених пунктів.

За словами Ковальова, російське військове керівництво намагається представити обмежені результати бойових дій як масштабне просування.

Водночас ситуація на фронті залишається динамічною, а контроль над окремими позиціями може змінюватися внаслідок бойових дій.

Незалежна перевірка кожного епізоду потребує геолокації відеоматеріалів, супутникових знімків та інших підтверджень.

Чому інформаційні заяви мають значення

В умовах сучасної війни повідомлення про захоплення територій використовуються не лише для інформування про бойові дії, а й для впливу на громадську думку.

Подібні заяви можуть створювати враження швидкого просування армії, навіть якщо йдеться про проникнення кількох військовослужбовців до окремих будівель.

В українському командуванні наголошують, що реальний контроль визначається ситуацією на місцевості, а не наявністю постановочного відеозапису з прапором.

Станом на 17 жовтня 2026 року бригада «Буревій» та 1-й корпус НГУ «Азов» заявляють про збереження українського контролю над Золотим Колодязем, Новотроїцьким і Петрівкою.

Українські військові продовжують протидіяти спробам російської піхоти проникати на контрольовані позиції, тоді як Москва публічно наполягає на власній версії подій.

Офіційні повідомлення українських підрозділів спростовують заявлене Росією захоплення трьох сіл, але бойова ситуація потребує подальшого спостереження та уточнення.

17 Жовтня, 2026
Росія скинула вісім авіабомб на Херсон: загинув водій швидкої, серед поранених — немовля

Російські війська вранці 17 жовтня здійснили два масовані авіаудари по житлових кварталах Херсона, скинувши вісім керованих авіабомб протягом години. Внаслідок атаки загинув водій екстреної медичної допомоги, який прибув рятувати постраждалих після перших вибухів. За оновленими даними поліції, поранення дістала 21 людина, серед них — одномісячне немовля, 11-річна дівчинка та медична працівниця. У місті пошкоджено щонайменше 15 багатоповерхівок, дитячий садок та інші цивільні об’єкти.

Про наслідки атаки повідомили начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін та поліція Херсонської області.

За даними міської влади, близько четвертої години ранку російська авіація почала скидати керовані авіабомби на Корабельний район Херсона.

Протягом години окупанти здійснили два авіаудари, застосувавши загалом вісім авіабомб. Під ударом опинилися багатоповерхові житлові будинки та об’єкти соціальної інфраструктури.

Найтрагічнішим епізодом стало ураження району, де вже працювали медики, які прибули допомагати постраждалим.

Після перших вибухів на місце виїхала бригада екстреної медичної допомоги. Однак російські війська завдали повторного удару.

Внаслідок атаки водій швидкої допомоги дістав смертельні травми. Також постраждала медична працівниця.

За інформацією правоохоронців, загиблий прибув на допомогу мешканцям житлового кварталу після першого удару.

Обставини повторного обстрілу та його можливу спрямованість проти медиків мають встановити слідчі. Водночас міжнародне гуманітарне право передбачає особливий захист медичного персоналу й транспорту екстреної допомоги.

Серед постраждалих — дитина, якій виповнився лише один місяць

За повідомленням місцевої влади, немовля перебувало у квартирі разом із батьками під час російської атаки.

Поранень зазнала вся родина: 28-річна жінка, 37-річний чоловік та їхня дитина.

У постраждалих діагностували вибухові травми, закриті черепно-мозкові травми та акубаротравми.

Усіх трьох доправили до лікарні. Їхній стан на момент госпіталізації оцінювали як середньої тяжкості.

Також постраждала 11-річна дівчинка. У неї зафіксували вибухову травму, акубаротравму та поранення потиличної ділянки.

Серед інших поранених є чоловіки та жінки різного віку.

За інформацією «Суспільного Херсон», один із постраждалих, 58-річний чоловік, перебував у тяжкому стані, у комі.

Масштаб руйнувань у житловому кварталі виявився значним

Поліція повідомила, що у Шуменському мікрорайоні пошкоджено щонайменше 15 багатоквартирних будинків.

Унаслідок вибухів постраждали також дитячий садок, магазин та припарковані автомобілі.

Частина мешканців опинилася заблокованою у квартирах, а деякі люди — під завалами пошкоджених конструкцій.

На місцях влучань працювали рятувальники, медики, поліцейські та інші екстрені служби.

Вони допомагали постраждалим, обстежували пошкоджені приміщення та фіксували наслідки обстрілу.

Херсон залишається одним із міст України, де цивільні мешканці щодня стикаються з небезпекою російських атак

Після звільнення правобережної частини Херсонщини в листопаді 2022 року російські війська продовжують обстрілювати місто з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра, а також застосовують ударні безпілотники та авіацію.

Особливу небезпеку становлять повторні удари, які можуть загрожувати людям, що прибувають допомагати постраждалим.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаку російського дрона на автомобіль швидкої допомоги в Корабельному районі Херсона.

Тоді, 16 червня, внаслідок удару поранення отримали двоє медичних працівників, які виконували свої службові обов’язки.

Ще одним прикладом небезпеки для цивільних стала російська авіаційна атака на багатоповерхівку Херсона в лютому 2025 року, після якої рятувальники діставали людей із-під завалів.

Нинішні удари вкотре свідчать про високий ризик для цивільного населення міста, включно з дітьми, людьми похилого віку та працівниками екстрених служб.

Станом на 12:23 17 жовтня правоохоронці підтвердили загибель однієї людини та поранення 21 особи.

Раніше місцева влада повідомляла про 20 поранених, однак кількість постраждалих зросла після уточнення інформації.

На місцях російських ударів продовжують працювати відповідні служби. Правоохоронці документують пошкодження цивільних об’єктів і встановлюють усі обставини атаки.

Російський авіаудар 17 жовтня забрав життя людини, яка прибула рятувати інших, та залишив десятки мирних мешканців із травмами. Серед поранених — діти, для яких звичайна ніч у власному будинку обернулася госпіталізацією.

17 Жовтня, 2026
«Москва досі впливає»: Епіфаній пояснив, чому світове православ’я не поспішає визнавати ПЦУ

Процес міжнародного визнання Православної церкви України загальмувався через геополітичну ситуацію та вплив Москви на частину православних церков. Таку думку висловив митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він переконаний, що після завершення російсько-української війни кількість церков, які офіційно визнають автокефалію ПЦУ, збільшиться. Водночас предстоятель наголошує, що Українська церква вже підтримує відносини з представниками інших православних юрисдикцій, навіть якщо ті ще не ухвалили формального рішення про її визнання.

Про це Епіфаній розповів у великому інтерв’ю «Радіо Свобода», оприлюдненому 16 жовтня.

Під час розмови митрополита запитали, чому після перших міжнародних визнань автокефалії ПЦУ цей процес практично зупинився.

Епіфаній пов’язав ситуацію насамперед із геополітичними обставинами.

За його словами, Росія продовжує використовувати свій вплив у православному світі, а частина помісних церков досі зберігає тісні зв’язки з Москвою.

Предстоятель переконаний, що після завершення війни ситуація зміниться, оскільки можливості Росії впливати на міжнародні релігійні відносини можуть зменшитися.

Водночас це прогноз самого митрополита, а не узгоджена позиція інших православних церков.

Які церкви вже визнали ПЦУ

Православна церква України отримала Томос про автокефалію 6 січня 2019 року від Вселенського патріарха Варфоломія.

Цей документ закріпив її статус незалежної помісної православної церкви.

Наразі автокефалію ПЦУ офіційно визнають чотири православні церкви: Вселенський патріархат, Александрійський патріархат, Елладська православна церква та Кіпрська православна церква.

Разом із самою ПЦУ це п’ять церков із традиційного переліку 15 автокефальних православних церков.

Таким чином, ще десять помісних церков не ухвалили офіційного рішення про визнання української автокефалії.

Проте відсутність формального визнання не завжди означає повний розрив церковних відносин.

Епіфаній звернув увагу, що тільки Російська православна церква офіційно розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом через українське церковне питання.

Інші православні церкви не пішли на аналогічний загальний розрив із Константинополем.

За словами митрополита, представники ПЦУ продовжують зустрічатися з архієреями інших церков та брати участь у спільних богослужіннях там, де це допускають відповідні церковні юрисдикції.

Предстоятель розглядає такі контакти як важливий етап церковної дипломатії, що може передувати майбутньому формальному визнанню.

Водночас євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом саме собою не дорівнює офіційному визнанню ПЦУ кожною іншою церквою.

Російський вплив і церковна дипломатія

Питання визнання ПЦУ залишається одним із найбільш дискусійних у сучасному православному світі.

Російська православна церква не визнає української автокефалії та виступає проти рішення Вселенського патріархату щодо надання Томосу.

У Москві також заперечують повноваження Константинополя одноосібно вирішувати питання автокефалії на території, яку РПЦ вважає своєю канонічною юрисдикцією.

Таким чином, суперечність має не лише політичний, а й церковно-правовий характер.

Однак Епіфаній вважає, що політичний вплив Росії істотно ускладнює ухвалення незалежних рішень окремими православними церквами.

Предстоятель не назвав у цій частині інтерв’ю конкретного переліку церков, які, на його думку, перебувають під таким впливом.

Водночас 12 жовтня в коментарі «Укрінформу» митрополит розповів про активізацію міжнародної церковної дипломатії.

За його словами, представники ПЦУ протягом 2026 року відвідували Брюссель, Берлін, Прагу, інші європейські міста та Сполучені Штати.

Метою таких поїздок було налагодження міжнародних контактів і донесення інформації про становище українського суспільства та релігійних громад під час війни.

Що відбувається всередині України

У великому інтерв’ю Епіфаній також розповів про процес переходу парафій з Української православної церкви, яку часто називають УПЦ Московського патріархату, до ПЦУ.

За його словами, Православна церква України наразі об’єднує понад дев’ять тисяч релігійних громад.

Митрополит заявив, що приблизно дві тисячі громад перейшли до ПЦУ з юрисдикції УПЦ.

Водночас він визнав, що процес відбувається поступово, оскільки кожна громада повинна самостійно ухвалити рішення та пройти передбачену українським законодавством процедуру зміни підпорядкування.

Позиції ПЦУ та УПЦ щодо законності й обставин окремих переходів суттєво відрізняються.

УПЦ заявляє про свою незалежність від Московського патріархату після рішень собору 2022 року та заперечує твердження про збереження адміністративної залежності від РПЦ.

Водночас українські державні органи встановлювали ознаки афілійованості цієї структури з Російською православною церквою. Відповідні висновки та їхні правові наслідки залишаються предметом суперечок і судових процедур.

Чи можливе нове визнання ПЦУ найближчим часом

Епіфаній переконаний, що процес міжнародного визнання української автокефалії продовжиться, але не назвав конкретних дат або церков, які можуть ухвалити відповідне рішення першими.

На його думку, завершення війни проти України створить сприятливіші умови для церковної дипломатії та зменшить можливості Москви впливати на інших учасників православного світу.

Однак формальне визнання потребує окремого рішення кожної помісної церкви відповідно до її внутрішніх процедур.

Отже, ПЦУ зберігає курс на розширення міжнародного визнання, але подальший розвиток процесу залежатиме не лише від завершення війни, а й від богословських, канонічних і дипломатичних рішень інших православних церков.

Наразі чотири церкви офіційно визнають українську автокефалію, тоді як більшість помісних православних церков ще не змінили своєї позиції.

17 Жовтня, 2026
Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

У Житомирській області після чергової російської атаки на енергетичну інфраструктуру сталися масштабні відключення електроенергії. Станом на ранок 17 жовтня без світла залишилися сотні тисяч точок обліку. Енергетики розпочали відновлювальні роботи, однак попередили, що обсяг пошкоджень значний, а повернення електропостачання потребуватиме часу. На тлі нових ударів по українській енергосистемі в області також посилили графіки погодинних відключень.

Про наслідки атаки повідомило АТ «Житомиробленерго». У компанії заявили, що російські війська знову атакували енергетичні об’єкти регіону, спричинивши масштабні порушення електропостачання.

За попередньою інформацією, сотні тисяч точок обліку залишилися без електрики. Водночас точну кількість знеструмлених домогосподарств та населених пунктів енергокомпанія не уточнила.

Масштаб аварії змусив енергетиків розпочати значні відновлювальні роботи.

У «Житомиробленерго» зазначили, що фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшого повернення електроенергії споживачам.

Поки ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків атаки, мешканців регіону закликали обмежити використання електроприладів.

Особливо важливо відключити від розеток обладнання, чутливе до перепадів напруги. Йдеться, зокрема, про комп’ютери, телевізори та іншу електроніку, яка може постраждати під час нестабільного відновлення електропостачання.

Також споживачам рекомендують ощадливо користуватися електроенергією після її повернення, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену систему.

На Житомирщині посилили графіки відключень

Ситуація ускладнюється загальним дефіцитом потужності в українській енергосистемі після останніх російських атак.

Згідно з повідомленням «Житомиробленерго», 17 жовтня в області застосовують графіки погодинних відключень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

Як повідомляє «Суспільне Житомир», обмеження для населення розподілені за такими періодами: з 08:00 до 10:00 — дві черги, з 10:00 до 22:00 — 2,5 черги, а з 22:00 до опівночі — 1,5 черги.

Окремо для промислових споживачів передбачені графіки обмеження потужності.

Водночас важливо розрізняти планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення безпосередньо внаслідок пошкодження обладнання.

У районах, де мережі зазнали руйнувань, електропостачання може бути відсутнім незалежно від оприлюднених графіків.

Час відновлення залежатиме від результатів огляду обладнання, обсягів пошкоджень та безпекової ситуації.

Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі регіону

Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по критично важливих об’єктах Житомирської області.

Раніше, 12 жовтня, російські війська вже атакували енергетичну й залізничну інфраструктуру регіону.

Про наслідки цих ударів повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що особливо постраждала інфраструктура Коростенського району.

Тоді внаслідок ворожих ударів виникли пожежі та пошкодження технічних об’єктів. Місцева влада попереджала про ризик повторних атак.

Нові пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові труднощі для регіону, який уже працює в умовах обмеженого електропостачання.

Ситуація з електроенергією погіршується по всій Україні

Увечері 16 жовтня в низці областей України запровадили аварійні відключення через складну ситуацію в енергосистемі.

Про це повідомляла «Економічна правда».

Раніше в «Укренерго» також попередили, що через нові удари російських військ по тепловій генерації сценарій проходження зимового періоду став складнішим.

Повторні атаки по енергетичних об’єктах змушують ремонтні бригади знову відновлювати пошкоджені мережі та обладнання, частина яких уже проходила ремонти після попередніх обстрілів.

Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли потреба в стабільному електропостачанні зростатиме.

Станом на ранок 17 жовтня точних термінів повного відновлення електропостачання на Житомирщині не оголосили.

У «Житомиробленерго» закликають стежити за офіційними повідомленнями компанії, дотримуватися правил електробезпеки та за можливості зменшувати споживання.

Масштабне знеструмлення Житомирщини вкотре демонструє, наскільки серйозними залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та як швидко нові удари можуть впливати на повсякденне життя сотень тисяч споживачів.

17 Жовтня, 2026
Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

У жовтні ситуація не покращилася

Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

17 Жовтня, 2026