Позначка: відшкодування ПДВ

  • Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Доки держава збирає по гривні на потреби фронту, у самому серці податкової служби — Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ВПП) — розгорнувся «бізнес» зовсім іншого масштабу.

    На чолі системи, яка нищить легальний бізнес через відкати та шантаж, стоїть Євгеній Босенко. Видання 360ua.news розпочало цикл розслідувань про те, як один чиновник зміг приватизувати державні функції під носом у правоохоронців.

    Гроссмейстер «сірих» схем: хто такий Євген Босенко?

    Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

    За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

    Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

    Тріада Босенка: ПДВ, блоки та перевірки

    Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

    1. «Вхідний квиток» на відшкодування ПДВ: Повернення законних коштів великим підприємствам перетворилося на привілей. Хочеш отримати ПДВ вчасно? Готуй фіксований «відкат». Без особистої візи Босенка гроші просто «зависають».
    2. Зашморг на накладних: Схема блокування податкових накладних (ПН) стала конвеєром. Система штучно зупиняє роботу підприємства, а далі бізнесу натякають: або довгі суди, або «символічний» відсоток Босенку за розблокування.
    3. Перевірка як вирок: Якщо платник податків виявляє «непокірність», у гру вступають податкові перевірки. Це не аудит — це каральна операція, мета якої паралізувати рахунки та довести власника до капітуляції.

    Легалізація через «автомобільний дисконт»

    Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

    Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

    У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

    • Які конкретно фінансово-промислові групи вже стали жертвами «апетитів» Босенка?
    • Через які підставні фірми-прокладки проходять корупційні відсотки?
    • Як закордонні активи Босенка пов’язані з сьогоднішніми поборами

    Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

  • Головна схема країни: як “банани” перетворюються на “липове зерно”

    Головна схема країни: як “банани” перетворюються на “липове зерно”

    У той час, як Україна намагається підняти свою економіку та зміцнити фінансову стабільність, з’являються схеми, які не тільки підривають ці зусилля, але й наносять значні збитки державному бюджету. Одна з таких схем, яку можна назвати “Головною схемою країни”, передбачає перетворення бананів на “липове зерно” і отримання від держави 20% від суми фіктивного експорту.

    Суть схеми

    Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

    Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

    За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

    Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

    Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

    Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

    Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

    І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

    Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

    У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

    Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

    В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

    Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

    Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

    Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

    Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

    Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

    У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

    Загалом, все лише у плюсах:

    Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

    Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

    ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

    У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.