Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, що стосується самовільного залишення військових частин та дезертирства під час дії воєнного стану. Цей законопроєкт має на меті внести зміни до чинного законодавства, щоб зменшити негативні наслідки для військовослужбовців, які повертаються до служби.
Пропонується встановити, що під час дії воєнного стану:
– військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба та дія контракту продовжується. Також поновлюються виплати та здійснення продовольчого, речового забезпечення, пільг і гарантій;
– розпочаті кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули, не є підставою для відмови у продовженні військової служби та дії їхнього контракту.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає заборону використання російської мови в навчальних закладах. Ініціатори документа вважають, що такі заходи сприятимуть розвитку української мови та підвищенню безпеки країни.
Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.
У пояснювальній записці вона наголосила, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).
Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…) створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності
Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.
Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час
За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.
Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.
Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).
Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України
Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Володимир Литвин, відомий український політик, колишній спікер Верховної Ради та народний депутат, за останні роки зазнав значних змін у своїй кар’єрі. Останніми роками його ім’я часто згадують у контексті політичних скандалів та історичних подій, але тепер він залишився у тіні публічного життя.
Володимир Литвин — що про нього відомо
Володимир Литвин народився на Житомирщині 1956 року, зараз йому 68 років. Він із початку 2000-х був в українській політиці, ставав народним депутатом чотирьох скликань. Також він двічі обіймав посаду спікера Верховної Ради — з травня 2002 по травень 2006 року і з грудня 2008 по грудень 2012 року. Крім того, Литвин кілька разів балотувався у президенти України, але так і не був обраний.
16 січня 2014 року Володимир Литвин був серед тих, хто проголосував за “диктаторські закони”, проте пізніше просив вважати свій голос недійсним. Потім він підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України, а також підтримав Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень.
Володимир Литвин. Фото: Getty Images
Литвин відомий своїми скандальними заявами про відносини з Росією та Євросоюзом. У вересні 2016 року ЗМІ опублікували так звані “думки вголос” Литвина. Тоді він заявив, що “від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що їх розірвали з Росією, багато втрачаємо”. Також він сказав: “Я думаю, що тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам”.
Володимир Литвин. Фото: Getty Images
Володимир Литвин зараз – чим він займається під час війни
2021 року Володимир Литвин, який відомий і своєю науковою діяльністю та є професором, був кандидатом на виборах ректора до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проте не отримав потрібної підтримки та програв ці вибори.
Зараз у його профілі у Facebook зазначено, що він працює у Національній академії наук України. А на своїй сторінці у цій соцмережі Володимир Литвин публікує свої наукові статті та монографії. Також відомо, що він випустив книгу “Незасвоєні уроки: 1917-1991”, яку продає у тому числі й через соцмережі.
Судячи з його публікацій у соцмережі, Володимир Литвин часто буває на малій батьківщині — на Житомирщині. Він проводить зустрічі з педагогами та учнями місцевих шкіл. Було навіть, що привіз для однієї зі шкіл навчальну зброю для занять із військової підготовки.
У рамках ініціативи щодо відновлення податкових надходжень, Верховна Рада України планує ввести податок на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Про це повідомив голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев. Ця ініціатива викликала жваві обговорення серед бізнесу та споживачів, оскільки вплине на вартість імпортованих товарів.
«Пільга щодо 150 євро має бути прибрана. І зараз ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо, зволікати не будемо і точно будемо його запроваджувати, незважаючи на певний прошарок населення, який буде незадоволений», – сказав Гетманцев.
За його словами, оподаткування посилок вимагають як торговельні мережі, так і вітчизняні виробники.
«Не може бути перекосів в оподаткуванні, тому що це деструктивно впливає на ринки. А в цьому випадку ми підтримуємо чомусь іноземного товаровиробника. Тому що наш товаровиробник – від легкої промисловості до продуктів харчування – платить ПДВ, а той, хто це робить у Китаї, ПДВ не платить. З точки зору державної податкової політики, це абсолютний нонсенс і нісенітниця, коли ми б’ємо людей, які створюють робочі місця, платять податки, створюють додану вартість, на користь людей, яких ми навіть не знаємо», – підкреслив депутат.
Гетманцев сказав, що особисто проситиме підтримати закон.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України планує витратити 60 мільйонів гривень на закупівлю нових квартир для своїх суддів. Це повідомлення стало темою обговорення під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики, де керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко розкрив деталі даного проекту.
«Закон гарантує забезпечення суддів ВАКС житлом. Необхідно враховувати, що нові судді ВАКС і АП ВАКС можуть бути з різних регіонів України, а отже, потребуватимуть поліпшення своїх житлових умов», – зазначив Крикливенко.
Квартири закуплять для 25 суддів у 2025 році. Можливим джерелом фінансування можуть стати застави, стягнуті судом до спеціального фонду.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що може зобов’язати учнів та вчителів спілкуватися виключно українською мовою не лише під час занять, але й на всій території школи, включаючи перерви, шкільне подвір’я та стадіон. Ініціатором цього законопроєкту виступила народна депутатка Наталія Піпа, яка вважає, що це важливий крок до створення українськомовного середовища в навчальних закладах.
Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.
За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.
«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.
Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:
Введення поняття «українськомовного середовища» в Закон «Про освіту».
Обов’язкове спілкування українською мовою на перервах, у їдальні та інших публічних місцях школи.
Заборона вчителям переходити на російську мову під час приватних розмов на території школи.
Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.
Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.
23 вересня 2024 року набув чинності закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, ухвалений Верховною Радою України 20 серпня. Цей закон передбачає заборону діяльності релігійних організацій, які мають тісні зв’язки з державою-агресором, зокрема, Московською патріархією.
Як повідомлялося, 20 серпня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із Російською православною церквою (№ 8371 “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”).
Водночас декілька положень документа набувають чинності пізніше.
Зокрема, наступного дня після публікації Кабінет Міністрів розпочинає підготовку підзаконних актів, і за дев’ять місяців набуває чинності норма законопроєкту, яка дозволяє Державній службі з питань етнополітики та свободи совісті звертатися до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації, якщо служба встановила зв’язок її з РПЦ (Російською православною церквою) країни-агресора.
Крім того, Кабмін протягом трьох місяців із дня оприлюднення цього закону має вжити заходів щодо повернення державного майна з користування іноземної релігійної організації, діяльність якої в Україні заборонено, та релігійних організацій, діяльність яких не допускається, а також протягом шести місяців здійснити заходи з повернення держмайна з користування юридичних осіб, власником, учасником яких є іноземна релігійна організація, діяльність якої заборонено в країні.
Нова норма, що передбачає зобов’язання банків розкривати банківську таємницю та особисті дані клієнтів за запитом правоохоронних органів, була додана до законопроєкту №11043 перед другим читанням у Верховній Раді.
Ця пропозиція вже викликала значний резонанс у суспільстві і серед експертів у сфері права та фінансів. Голосування по цьому законопроєкту очікується найближчим часом, повідомляє «Судово-юридична газета».
Запит від поліції може надійти, якщо платіжна операція містить ознаки кримінального правопорушення.
Законопроєкт розкритикувало Головне юридичне управління парламенту. Там вважають, що він порушує Конституцію.
«Незрозуміло, яким чином постачальник платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення», – кажуть в управлінні.
І додали, що підстави для направлення такого запиту поліції не обмежені, хоча йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації.
Податковий комітет Верховної Ради України прийняв до повторного першого читання урядовий законопроєкт, що передбачає підвищення податків у кількох ключових сферах. Наразі обговорюється збільшення військового збору, податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та банків, а також введення авансових внесків на автозаправних станціях (АЗС). Деякі народні депутати висловлюють обурення, що зміни пропонуються впроваджувати “заднім числом”.
Податковий Комітет Вевховної Ради прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
“Мінфін: будуть пропонувати впровадження підвищення податків “заднім числом” з 01 жовтня”, – написав Железняк у Telegram.
Як додав пізніше Железняк, податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання версію урядового законопроєкту про підвищення податків.
Документ передбачає:
– підвищення військового збору з 1,5% до 5%
– збільшення податків на 1-2 групу ФОП
– авансові внески на АЗС
– 1% на всіх форм ФОП 3-ї групи
– 25% прибутку на фінустанови
– помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)
– 50% податок на прибуток банків в 2024 році.
“Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде “заднім числом” з 01 жовтня.
Таким чином на цей рік такі податкові зміни принесуть 58 млрд у 2024, та 137 млрд грн в наступному, додав Железняк.
Україна опинилася в центрі дискусій навколо нового законопроєкту про відеоспостереження в громадських місцях. Політичні експерти й правозахисники висловлюють серйозні побоювання щодо можливих наслідків цього закону для приватності громадян та захисту їхніх прав. Зокрема, політичний експерт Володимир Яворський стверджує, що цей законопроєкт більше нагадує стандарти Китаю та Росії, де масове спостереження за населенням є частиною державної політики контролю.
Так ми в ЄС не потрапимо ніколи. МВС через народних депутатів подало законопроєкт №11031 про відеоспостереження в громадських місцях. Він втілює всі стандарти Китаю та РФ і жодного стандарту щодо захисту прав людини, відсилаючи до загальних норм.
Це насправді велика рідкість останнім часом, щоб проєкт закону взагалі не брав до уваги стандарти з прав людини. Зазвичай, хоч щось врахують. А тут — повний нуль. Навіть найбазовіші стандарти.
Проєкт створює систему тотального стеження за всіма громадянами, оскільки дозволяє не тільки відеоспостереження, а й ідентифікацію осіб за біометричними даними, автоматичне звірення даних з іншими реєстрами. Фактично можна за короткий час зібрати інформацію про пересування будь-якої людини публічними просторами й усе це передивлятися, коли потрібно. Це можна використовувати проти політичних опонентів, бізнес-конкурентів, пошуку компромату тощо.
Висновок парламентського Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу: проєкт закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а також acquis (правова система. — Ф.) ЄС.
Фінансового обґрунтування немає взагалі. Але це окрема історія, дуже раджу для розслідування журналістам. Ще за кілька років до війни МВС розпочинає експериментальний проєкт, за яким на багато мільйонів доларів закуповує китайське обладнання для відеоспостереження. Журналісти “Схем” раніше згадували й про те, що використовувалося і російське обладнання. Тобто, вони закуповують китайські камери та обладнання, які, наприклад, у США заборонено закуповувати через загрозу національній безпеці. Упевнений, що в цих процедурах щодо обладнання можна знайти багато цікавого й, можливо, навіть корупційного, це не сприяє національній безпеці. І кожного наступного року ми будемо платити мільйони на реалізацію цієї системи.
Попри все це, заступник міністра МВС Леонід Тимченко публічно виступає і просуває законопроєкт. Як на мене, то є великі питання до професійної придатності людей, які не просто це розробили, а й зареєстрували в парламенті, а тепер просувають, бо це існування абсолютно на іншій планеті та в іншій системі цінностей.
