Hronikanovostej.com

Позначка: ВАКС

  • 140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

    Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

    Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

    Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

    Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

    Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

    У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

    Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

    Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

    Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

    Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

    Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

  • ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента України Андрій Єрмак. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту фактичного затримання, а також встановив альтернативу — можливість внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.

    Про це стало відомо під час публічного оголошення судового рішення 14 травня. Як зазначив суддя під час засідання, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України НАБУ було задоволене частково. Таким чином, суд не погодився повністю з позицією сторони обвинувачення, однак обрав один із найсуворіших запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством.

    У судовій залі було оголошено: «Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання. Визначити підозрюваному заставу в розмірі 140 мільйонів гривень».

    У разі внесення застави на підозрюваного покладається низка процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі міста Києва без дозволу слідства, здати закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Також передбачено обов’язок утримуватися від контактів із низкою осіб, які фігурують у матеріалах справи або можуть бути свідками.

    Окремо суд визначив заборону на спілкування з іншими фігурантами провадження, серед яких названі Чернишов, Міндіч, Лисенко, Опальчук, Сіранчук та Медвєдєва. Крім того, у разі внесення застави може бути застосовано електронний засіб контролю (електронний браслет), що дозволяє відстежувати переміщення особи в межах встановлених обмежень.

    Ухвала суду підлягає негайному виконанню, тобто починає діяти одразу після оголошення. Водночас вона може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів із моменту проголошення рішення.

    Окремо повідомляється, що повний текст судового рішення буде оприлюднений 18 травня, після його остаточного оформлення та підписання суддею.

    Під час засідання сторона захисту заявила про намір оскаржувати ухвалу ВАКС, вважаючи її необґрунтованою та такою, що потребує перегляду в апеляційній інстанції. Сам Андрій Єрмак, за словами, озвученими в суді, заявив, що не має у своєму розпорядженні необхідної суми для внесення застави та розраховує на підтримку «друзів» у разі необхідності її сплати.

    Це рішення стало продовженням розгляду кримінального провадження, в межах якого раніше повідомлялося про підозру у ймовірній легалізації коштів у значних обсягах — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов’язує ці епізоди з реалізацією будівельного проєкту елітної нерухомості під Києвом.

    За даними, які озвучувалися у межах провадження, йдеться про можливі корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, а також про перевірку джерел походження коштів, які могли бути залучені до фінансування проєкту, зокрема у сфері енергетики.

    Правоохоронні органи раніше повідомляли про проведення слідчих дій, вилучення документів та інші процесуальні заходи в межах розслідування. Прокуратура у цій справі наполягала на більш суворому запобіжному заході та просила суд визначити заставу у розмірі 180 мільйонів гривень, однак суд встановив меншу суму.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а остаточні правові рішення щодо вини чи невинуватості фігурантів може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у встановленому законом порядку.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.

  • У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що рішення засекретити деталі угоди колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського зі слідством було ухвалене для захисту викривача та збереження ефективності інших антикорупційних розслідувань. Про це він розповів у матеріалі “Української правди” “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”.

    За словами Клименка, співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала довгий час і виявилася “дуже результативною”. Саме це, за його словами, стало однією з причин, чому зміст домовленостей між екснардепом та слідством вирішили не розкривати публічно.

    Очільник САП наголосив, що йдеться не лише про захист конкретної особи, а й про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами у майбутньому. На його думку, повне розкриття деталей таких угод може відлякувати інших фігурантів резонансних справ від надання свідчень або допомоги слідству.

    “Важливо зазначити, що він не обов’язково викривав злочини саме на ОПЗ – у рамках угоди фігурант міг надати цінну інформацію, яка допомогла розкрити корупцію в будь-якому іншому кримінальному провадженні”, – пояснив Клименко.

    Він також визнав, що угода зі слідством була вигідною для сторони обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. За словами голови САП, без компромісу справа могла роками залишатися в судах і зрештою бути закритою без вироку.

    “Альтернативою було б те, що справа не пережила строків давності та просто загинула в судових стінах. Але у підсумку все вийшло добре: Грановський отримав вирок та став засудженим, він відшкодував державі збитки та розкрив інформацію, важливу для нас у інших кримінальних провадженнях”, – заявив керівник САП.

    Йдеться про одну з найбільш резонансних антикорупційних справ останніх років — розслідування масштабної схеми на Одеському припортовому заводі. НАБУ та САП завершили слідство у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, у 2015 році на заводі діяла схема продажу мінеральних добрив за заниженими цінами наперед визначеній компанії, що призвело до багатомільйонних збитків для держави.

    Слідство вважало, що організатором оборудки був Олександр Грановський разом із довіреною особою. Також у справі фігурували посадовці ОПЗ та представник іноземної компанії.

    У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі ОПЗ. Вона передбачала повне відшкодування державі понад 77,5 мільйона гривень збитків. Крім цього, учасники угоди погодилися перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України через платформу UNITED24.

    Водночас покарання, яке отримав Грановський, викликало значний суспільний резонанс. Суд призначив йому штраф у розмірі 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу, за якою його обвинувачували. Критики угоди заявляли, що така відповідальність є надто м’якою з огляду на масштаби справи та політичну вагу фігуранта.

    Сам Олександр Грановський упродовж багатьох років залишався однією з найбільш впливових та суперечливих постатей української політики та судової системи часів президентства Петро Порошенко. У політичних та медійних колах його неофіційно називали “куратором президента у судах та прокуратурі”. Журналісти-розслідувачі неодноразово публікували матеріали про його контакти із суддями, прокурорами та представниками правоохоронних органів.

    Історія навколо Одеського припортового заводу тягнеться ще з 2015 року. Тоді НАБУ проводило обшуки в межах розслідування продажу карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited із 5-відсотковою знижкою, через що держава, за даними слідства, зазнала значних фінансових втрат.

    У центрі уваги опинилася членкиня правління ОПЗ Ольга Ткаченко, яку пов’язували з Грановським. Під час обшуків у неї вилучили телефон із листуванням у Viber, однак у 2016 році Солом’янський районний суд Києва заборонив НАБУ використовувати це листування як доказ у кримінальному провадженні.

    У серпні 2024 року Грановський також виграв справу у Вищому антикорупційному суді, який скасував повідомлення про підозру у справі щодо організації схеми на понад 93 мільйони гривень. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та критику з боку антикорупційних активістів.

    Нинішня угода між екснардепом і слідством знову підняла дискусію про баланс між ефективністю антикорупційної системи та справедливістю покарання для фігурантів гучних справ. Частина експертів вважає, що угоди зі слідством дозволяють швидше отримувати вироки, повертати державі кошти та викривати нові злочини. Інші ж переконані, що надто м’які покарання для впливових фігурантів можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних органів та судової системи загалом.

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    Національне антикорупційне бюро України проводить масштабні розслідування одразу у двох критично важливих сферах — енергетиці та оборонній галузі. Зокрема, слідчі перевіряють діяльність окремих українських виробників озброєння, у тому числі компаній, пов’язаних із виробництвом дронів.

    Про це під час брифінгу заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

    За його словами, антикорупційні органи продовжують розслідувати одразу кілька великих напрямків у межах масштабної операції “Мідас”. До роботи залучені різні групи детективів НАБУ та прокурорів САП.

    “Все для того, щоб уникнути витоків”, — пояснив керівник САП Олександр Клименко.

    Семен Кривонос уточнив, що окремі розслідування стосуються енергетичного сектору, постачання для армії та виробництва українського озброєння.

    “Так само розслідується і напрям енергетики, розслідується та продовжує розслідуватися напрям оборони. Так само щодо постачання бронежилетів. Проводяться експертизи”, — заявив директор НАБУ.

    Особливу увагу викликала заява про розслідування щодо українських виробників дронів та іншого озброєння. За словами Кривоноса, ще з лютого 2025 року триває окреме провадження щодо низки компаній оборонного сектору.

    “Є розслідування щодо низки виробників вітчизняного озброєння, зокрема дронів. У межах цього розслідування ще з квітня 2025 року призначено низку експертиз, які тривають до цього часу”, — повідомив очільник НАБУ.

    При цьому в бюро поки не називають конкретних компаній або фігурантів справи. У НАБУ пояснюють це тим, що слідство перебуває на активній стадії, а експертизи ще не завершені.

    Заява Кривоноса пролунала на тлі одного з найгучніших антикорупційних скандалів останніх місяців — справи “Династія”, у якій фігурує колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак.

    Напередодні НАБУ та САП повідомили йому про підозру у справі про легалізацію понад 460 мільйонів гривень через схему з елітним будівництвом у Київській області.

    За даними слідства, учасники так званого “проєкту Династія” організували масштабну схему забудови приватних резиденцій. У НАБУ стверджують, що на земельних ділянках планували звести чотири елітні маєтки площею близько тисячі квадратних метрів кожен. Вартість одного такого будинку оцінювали приблизно у два мільйони доларів.

    За версією слідства, об’єкти отримали умовні назви R1, R2, R3 та R4. Окремо також планували побудувати спільний комплекс R0 зі SPA-зоною, басейном і спортивним залом.

    У межах справи Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт на земельні ділянки та недобудовані об’єкти “Династії”.

    Сам Андрій Єрмак називає звинувачення безпідставними. Він заявив, що не має жодних будинків, а володіє лише квартирою та автомобілем. Крім того, колишній керівник ОП пов’язав підозру із “публічним тиском” на правоохоронні органи.

    Його адвокат Ігор Фомін також заявив про необґрунтованість підозри та наголосив, що сторона захисту оскаржуватиме дії слідства.

    На тлі цієї справи заяви НАБУ про перевірки в оборонному секторі викликали особливий резонанс. Після початку повномасштабної війни українська оборонна промисловість стрімко зросла, а виробництво дронів стало одним із ключових елементів оборони країни.

    Водночас саме оборонний сектор зараз є одним із найбільш чутливих для держави. Будь-які корупційні скандали навколо виробництва зброї або постачання для армії викликають значний суспільний резонанс та привертають увагу міжнародних партнерів України.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування не означає автоматичної вини фігурантів. Однак у НАБУ підкреслюють: під час війни рівень контролю за використанням державних коштів та оборонними контрактами має бути максимально жорстким.

    Окремо Кривонос і Клименко наголосили, що поділ розслідувань між різними групами прокурорів та детективів потрібен для мінімізації ризику витоку інформації та впливу на слідство.

    На цьому тлі справа “Династія” та нові розслідування в оборонному секторі вже стали серйозним тестом для всієї антикорупційної системи України. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери продовжують уважно стежити за прозорістю використання західної допомоги та станом боротьби з корупцією під час війни.

  • “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак уперше публічно прокоментував оголошення йому підозри у справі про легалізацію коштів під час елітного будівництва на Київщині. Він заявив, що вважає справу проти себе результатом “безпрецедентного публічного тиску” на правоохоронні органи та наполягає на своїй невинуватості.

    Про це Єрмак повідомив у відповіді на письмовий запит журналістів LB.ua.

    За словами колишнього керівника ОП, останніми місяцями на слідство нібито чинився системний інформаційний та політичний вплив із вимогою ухвалити щодо нього конкретні процесуальні рішення.

    “Протягом останніх місяців відбувався безпрецедентний публічний тиск на правоохоронні органи з вимогою ухвалити щодо мене конкретні процесуальні рішення”, — заявив Єрмак.

    Він також наголосив, що після вручення підозри разом із адвокатами аналізує матеріали справи та вважає висунуті обвинувачення безпідставними.

    “Слідство має бути незалежним від політичних заяв, медійних кампаній чи будь-яких інших форм впливу”, — додав колишній очільник Офісу президента.

    Єрмак окремо підкреслив, що нинішня ситуація для нього “нічого не змінює”, і нагадав про події листопада минулого року, коли правоохоронці вже проводили в нього обшуки.

    “Нічого не змінилося зараз, як і після 28 листопада минулого року, коли я так само реагував на всі процесуальні дії та запити”, — зазначив він.

    Скандал навколо справи Єрмака став одним із найгучніших політичних та антикорупційних сюжетів останніх днів. Напередодні НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, могла бути причетною до легалізації близько 460 мільйонів гривень під час реалізації елітного будівельного проєкту в Київській області.

    У межах цієї справи Андрію Єрмаку офіційно повідомили про підозру. Уже 12 травня правоохоронці оголосили підозри ще шістьом фігурантам провадження. Серед них — колишній віцепрем’єр-міністр та відомий бізнесмен, імена яких офіційно наразі не розголошуються.

    Справу вже почали називати однією з найрезонансніших антикорупційних історій року. Особливий резонанс вона отримала через політичний статус Єрмака, який тривалий час був однією з найвпливовіших фігур в українській владі та найближчим соратником президента Володимира Зеленського.

    У вівторок, 12 травня, Вищий антикорупційний суд має розглянути клопотання про обрання Андрію Єрмаку запобіжного заходу. Саме це засідання може стати ключовим етапом розвитку справи.

    Поки що правоохоронці офіційно не оприлюднили всіх деталей обвинувачення. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють можливі політичні наслідки скандалу для влади та антикорупційної системи України.

    Справу Єрмака вже використовують у внутрішньополітичних дискусіях. Частина експертів називає підозру доказом того, що антикорупційні органи продовжують працювати навіть щодо представників найвищих ешелонів влади. Інші ж говорять про ризик політизації розслідування та можливу інформаційну кампанію навколо справи.

    Сам Єрмак фактично натякнув саме на другий сценарій, заявивши про медійний тиск та спроби впливати на слідство через публічний простір.

    На тлі війни та складної політичної ситуації в країні справа вже стала серйозним випробуванням для української влади та антикорупційної системи. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери України уважно стежать за роботою НАБУ, САП та судової системи в резонансних справах.

    Наразі Андрій Єрмак продовжує заперечувати всі звинувачення та готується до судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу. Водночас правоохоронці заявляють про продовження слідчих дій у межах масштабного розслідування.