Позначка: укриття

  • Дитяча безпека як бізнес: хто заробляє на укриттях в Одеській області

    Дитяча безпека як бізнес: хто заробляє на укриттях в Одеській області

    Попри те, що ракетні загрози давно стали постійним елементом життя південних регіонів, а захист дітей визначений державою як абсолютний пріоритет, в Одеській області безпека шкіл і дитсадків перетворилася на джерело стабільних фінансових потоків для вузького кола наближених підрядників. Замість прозорої конкуренції та якісного будівництва сформовано закриту вертикаль, де рішення ухвалюються під заздалегідь визначений результат, а кошти платників податків розчиняються у схемах із завищеними кошторисами.

    Керівництво Департаменту капітального будівництва Одеської ОДА, який очолює В’ячеслав Кіпер, разом із його заступником Фігелем та директором департаменту Байлуком вибудувало систему, що охоплює всі етапи тендерних процедур — від планування закупівель до визначення остаточного переможця. Технічні вимоги, строки, зміст документації та досвід, необхідний для участі, прописані таким чином, щоб жодна стороння компанія не могла подати повноцінну пропозицію. Відсутність конкуренції перетворила державні підряди на гарантований бізнес для обраних.

    Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

    У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

    Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

    Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

  • Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Нові дані з регіонів та судових матеріалів вказують на існування масштабної будівельно-інфраструктурної мережі, до якої залучено посадовців Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низку «підконтрольних» підрядників. За інформацією джерел, схема працювала як на будівництві водопроводів, так і на проєктах зі спорудження укриттів та капітальних ремонтів житла.

    У центрі першого блоку фігурантів — Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники обласних служб відновлення: Антощук у Миколаївській області, Коломійцев у Дніпропетровській, Алексєєв у Харківській, Донченко в Одеській та Антонян у Волинській областях. За даними джерел, до процесу були залучені й регіональні керівники — зокрема Миколаївський голова ОВА Віталій Кім та представники Дніпропетровської ОДА, із суттєвою допомогою й впливом Юрія Голика.

    За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

    Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

    Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

    Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

    За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

    Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

  • Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    У жовтні 2025 року столиця уклала понад 7,2 тисячі договорів за публічними закупівлями на загальну суму 6,15 млрд гривень. Найбільше коштів — понад 58% — Київ традиційно спрямував на дорожні та будівельні роботи. Лідером із освоєння бюджету другого місяця поспіль стала комунальна корпорація «Київавтодор», яка підписала контрактів майже на 1 млрд гривень.

    За даними BI.Prozorro, саме дорожні та інфраструктурні проєкти сформували основну частину витрат. Два найбільші договори стосувалися капремонту частини вулиці Міської та реконструкції шляхопроводу на вулиці Рейгана. Ці роботи отримали підрядники, відомі давньою співпрацею з «Київавтодором», а їхня вартість знову викликає питання щодо ефективності використання бюджетних коштів.

    Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

    «Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

    Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

    Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

    Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

    Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

    Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

    Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

    У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

    За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

    Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

    У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

  • Корупція в умовах війни: хто насправді керує потоками Одещини

    Корупція в умовах війни: хто насправді керує потоками Одещини

    Поки одесити спостерігають за скандалами навколо мера Геннадія Труханова, в тіні формується значно потужніший тандем. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер і колишній очільник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, замикають на собі ключові фінансові потоки регіону — від укриттів і бюджетних підрядів до схем із санкційними активами. Їхній союз уже називають одним із найвпливовіших неформальних центрів ухвалення рішень на півдні України.

    Олег Кіпер давно перебуває в епіцентрі критики. Його стиль управління описують як поєднання ручного контролю над силовими структурами та використання адміністративних ресурсів у приватних інтересах. Епатажний гардероб із піджаків Zegna й Brioni лише підкреслює дисонанс між публічними деклараціями та реальним рівнем життя.

    За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

    Поява Лисака: чому генерал став новим партнером губернатора

    Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

    На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

    Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

    Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

    Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

    Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

    Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

    Скандал із добривами: схема, що може коштувати державі мільярди

    Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

    Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

    Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

    У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

  • У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    У Києві новий корупційний скандал у КМДА: директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук отримав уже п’яту підозру

    Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, який працює у структурі столичної влади з грудня 2018 року та є депутатом Київради від “УДАРу”, продовжує фігурувати у кримінальних провадженнях. 8 жовтня йому повідомили про чергову підозру — цього разу у службовій недбалості під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки міського бюджету правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень. Про це пише видання КВ.

    Справу розслідують у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією слідчих, Ткачук мав проконтролювати визначення реальної ринкової вартості спецтехніки, яку планували закупити за кошти міського резервного фонду. Йдеться про шість автомобілів на суму 29,5 млн грн.

    Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

    Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

    13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

    Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

    Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

    Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

    Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

    • справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

    • справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

    • справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

    • справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

    Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

    Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

    За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

    Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

  • У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    Бюро економічної безпеки у Львівській області викрило суттєве завищення вартості будівельних матеріалів під час будівництва укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. За результатами перевірки фахівці встановили, що ціни у кошторисі перевищували ринкові на 8,6 мільйона гривень.

    Під час аналізу документації виявилося, що частина матеріалів у проєкті оцінена значно дорожче, ніж насправді коштує на ринку. Після цього БЕБ звернулося до місцевої влади з рекомендацією скоригувати суму договору. Замовник дослухався, і вартість будівництва була знижена, що дозволило уникнути нецільового використання коштів міжнародної допомоги.

    За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

    Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

    Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

    Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

  • Як 3D-принтери будують укриття для фронту за один день

    Як 3D-принтери будують укриття для фронту за один день

    Війна завжди була каталізатором технологічного прогресу, і сьогодні цей процес особливо помітний у сфері будівництва захисних споруд. З огляду на зміну лінії фронту, масове використання безпілотників та артилерії, військовим потрібні укриття, які можна швидко зводити навіть у зоні бойових дій. Саме для цього дедалі активніше використовують будівельний 3D-друк — технологію, яка вже довела свою ефективність у цивільному будівництві.

    Будівельний 3D-друк працює за принципом пошарового нанесення спеціальної бетонної суміші відповідно до цифрової моделі. Цей процес мінімізує участь людини, прискорює зведення споруд і робить будівництво незалежним від традиційних методів, які потребують великої кількості техніки.

    Французька компанія Constructions-3D стала одним із лідерів у цій сфері. Її будівельний принтер MaxiPrinter вагою 2,7 тонни використовує бетонну суміш Termix 3D, створену для роботи в екстремальних умовах. Під час спільних випробувань із французькою армією (підрозділ STAT) принтер у повністю автономному режимі за один день надрукував довготривалу вогневу точку.

    У межах експерименту було доведено, що система здатна створювати не лише оборонні споруди, а й укриття для техніки, командні пункти та інші елементи фортифікацій. При цьому, якщо необхідно, конструкції можна додатково зміцнити — арматурою, металевими плитами чи залізобетоном.

    Переваги 3D-друку на полі бою очевидні:

    • будівництво триває від кількох годин до одного дня;

    • система працює автономно, без значної участі людей;

    • споруди можна адаптувати під конкретні умови;

    • знижується потреба у транспортуванні готових блоків чи бетонних конструкцій.

    У перспективі будівельний 3D-друк може стати основою нової інженерної доктрини — швидкого, мобільного та цифрового укріплення позицій. З розвитком матеріалів, здатних поглинати радіохвилі або забезпечувати теплоізоляцію, подібні системи дозволять створювати укриття нового покоління — стійкі до артобстрілів, вибухів і навіть ударів FPV-дронів.

  • «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію Віталія Кличка в тому, що ті не просто не прибрали «чорні схеми» заробітку на столичних ярмарках, а фактично саботують зміни. За словами Ткаченка, за місяць після доручення мера навести лад немає «жодного результату», бо за затягуванням нібито стоять гроші, зв’язки й інтереси старої системи. Він назвав це зрадою громади під час війни і дорікнув міській владі тим, що «на банкети є і час, і гроші», а на захист критичної інфраструктури — ні. Такі заяви лягають у вже публічний конфлікт між КМВА і КМДА, який останні тижні загострився на тлі звинувачень у корупції та неефективному використанні бюджету столиці.

    У Києві загострився відкритий конфлікт між Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) та мерією Віталія Кличка. Начальник КМВА Тимур Ткаченко заявив, що чиновники КМДА продовжують кришувати тіньові схеми заробітку на міських ярмарках і свідомо гальмують спробу зробити цю сферу прозорою.

    Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

    «Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

    Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

    «Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

    Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

    «А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

    Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

    Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

    Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

    На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

  • Гроші пішли, укриттів немає: посадовців сільради підозрюють у привласненні десятків мільйонів

    Гроші пішли, укриттів немає: посадовців сільради підозрюють у привласненні десятків мільйонів

    У Михайлівській громаді викрито масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, які мали піти на облаштування укриттів. За версією слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівництвом підрядних підприємств привласнили понад 47 мільйонів гривень, виділених на будівництво й обладнання захисних споруд цивільного захисту.

    Слідчі стверджують, що посадовці зловживали службовим становищем, укладали договори з компаніями з ознаками фіктивності та підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були виконані лише частково. За документами укриття нібито вводили в готовність, але на місці — або недобудовані приміщення, або захист, що не відповідає вимогам безпеки. Тобто споруди, які мали рятувати життя під час повітряних тривог і обстрілів, у частині випадків лишилися непридатними для використання.

    Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

    За даними слідства, схема працювала так:
    – вартість робіт і матеріалів штучно завищували;
    – підписувалися фіктивні акти приймання робіт;
    – кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;
    – далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

    Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

    Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.

  • В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради 1 вересня вдруге замовив у ТОВ «Буд-Марка» будівництво укриття для ліцею — цього разу на 71,00 млн грн. Перша закупівля на той самий об’єкт відбулася у травні через КП «ЦЗО Одеської обласної ради» на 68,69 млн грн, однак Централізована закупівельна організація, як з’ясувалося, не мала повноважень проводити закупівлі робіт: Мінекономіки у відповіді від 2 жовтня 2025 року пояснило, що ЦЗО можуть здійснювати закупівлі лише товарів і послуг.

    Після публікації про це Відділ освіти у серпні оголосив нові торги на той самий предмет і за тією ж очікуваною вартістю, не розриваючи попередній договір. У результаті новий контракт виявився дорожчим на 2,31 млн грн. Фінансування проєкту передбачене за кошти ЄС у межах програми Ukraine Facility. За даними порталу «Spending», за другим договором уже виконано робіт на 1,68 млн грн.

    На запити щодо причин повторної закупівлі Відділ освіти не відповів. У «ЦЗО Одеської обласної ради» повідомили, що проведення ними закупівель робіт «не передбачено нормативно-правовими актами», чим фактично підтвердили відсутність повноважень на такі тендери. Тимчасово обов’язки директора ЦЗО виконує Юрій Душейко. Відділ освіти очолює Наталія Кацюрина, голова Лиманської селищної ради — Віктор Бакланов.

    ТОВ «Буд-Марка» зареєстрована в Одесі у 2019 році. Компанією володіє і керує Максим Беник, який до повномасштабного вторгнення очолював відділ публічних закупівель і матеріально-технічного постачання КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міськради.