Hronikanovostej.com

Позначка: українські біженці

  • Британія подовжила програму для українців: що дає UPE

    Британія подовжила програму для українців: що дає UPE

    Уряд Великої Британії оголосив про продовження програми для громадян України, яка дозволяє легально перебувати в країні, працювати та отримувати соціальні послуги. Про це повідомила міністр внутрішніх справ Іветт Купер, пише РБК-Україна.

    Йдеться про програму Ukraine Permission Extension (UPE), яка діє для тих, хто вже має статус за схемами Homes for Ukraine, Ukraine Sponsorship Scheme, Ukraine Family Scheme або Ukraine Extension Scheme. Вона також доступна людям, які перебувають у Британії на основі «дозволу на перебування поза імміграційними правилами».

    За словами Іветт Купер, продовження ще на 24 місяці підтверджує прихильність британського уряду до допомоги тим, хто вимушено залишив свої домівки через війну чи переслідування. Окрім українців, підтримка стосується також сімей із Сирії та Гонконгу.

    Які можливості дає програма:

    • право на роботу у Великій Британії;

    • можливість оренди житла;

    • доступ до соціальної допомоги та освіти;

    • оновлення статусу в системі eVisa.

    Подати заяву потрібно онлайн не пізніше ніж за 28 днів до завершення чинного дозволу. У деяких випадках британська влада може вимагати повторної здачі біометричних даних. Прийом заявок за програмою розпочинається з 4 лютого 2025 року.

    Таким чином, українці, які вже проживають у Великій Британії, отримали шанс залишатися там щонайменше до 2027 року, зберігаючи доступ до ключових прав і соціальних гарантій.

  • Польща депортувала українця за погрози підпалами через вето Навроцького

    Польща депортувала українця за погрози підпалами через вето Навроцького

    У Польщі депортували громадянина України, який у соцмережах погрожував вчинити підпали. Причиною стали його реакції на рішення президента Польщі Кароля Навроцького накласти вето на законопроєкт про соціальну підтримку українців.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінський повідомив, що 29 серпня українця затримали через відео в TikTok, де він публічно озвучував погрози.

    «Ось і кінець історії: громадянина України, який погрожував вчинити підпал у відеороликах, примусово забрали та депортували в Україну співробітники прикордонної служби», – написав Кервінський у соцмережі Х.

    До повідомлення він додав відео, де зафіксовано момент передачі українця польськими прикордонниками їхнім українським колегам.

    Скандал розгорівся після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, ухвалений Сеймом, який передбачав соціальну допомогу для українців. Це рішення викликало хвилю обговорень і різних реакцій серед громадян.

    Українець, який перебував на території Польщі, записав кілька відеороликів, де, реагуючи на вето, заявляв про наміри підпалів. Правоохоронні органи відреагували миттєво, затримавши його вже 29 серпня.

    Польська влада ухвалила рішення про примусове видворення чоловіка. Його передали українській стороні, зазначивши, що Польща не буде толерувати жодних публічних закликів до насильства чи погроз на своїй території.

  • Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Після трьох років повномасштабної війни в Україні Європа поступово змінює умови допомоги українцям. Якщо у 2022 році біженці отримували безкоштовне житло, харчування та грошову підтримку, то у 2025-му акцент зміщується на працевлаштування та інтеграцію, а фінансова підтримка скорочується.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, нині в Європі перебуває близько 5,1 млн українців, переважно жінки та діти.

    Польща

    Залишається головним напрямком для українців. Діти відвідують школи, а працездатні українці мають спрощений доступ до ринку праці — 69% вже працюють. Проте фінансова допомога скорочена: після перших 4 місяців проживання у державних гуртожитках біженці сплачують за житло самостійно, виняток — пенсіонери, багатодітні та люди з інвалідністю.

    Німеччина

    Базове соціальне забезпечення залишається щедрим — 502 євро на дорослого, оплата оренди та комуналки. Для матері з дитиною допомога може сягати 1300 євро на місяць. Однак зайнятість українців низька — близько 25%, головним чином через мовний бар’єр та високий рівень соцдопомоги.

    Чехія

    Скорочення безкоштовного проживання до 90 днів стимулює українців швидше інтегруватися на ринку праці. Понад 60% вже працюють, переважно у сфері послуг та фізичній праці. Держава фінансує мовні курси та перекваліфікацію.

    Іспанія, Італія, Румунія, Словаччина

    Соцдопомога обмежена, а більшість біженців мають швидко шукати роботу. У Словаччині безкоштовне житло доступне лише 120 днів.

    Велика Британія та Ірландія

    Українці можуть працювати та користуватися медичними послугами, але після 6–12 місяців у приймаючій сім’ї мусять орендувати житло самостійно. В Ірландії допомога зменшена з 232 до 39 євро на тиждень після перших 90 днів проживання.

    Скандинавія та Балтія

    Норвегія, Данія, Швеція та Фінляндія дають близько 300 євро на місяць та житло в центрах розміщення, акцентуючи на інтеграції та роботі. У Литві, Латвії та Естонії рівень працевлаштування українців сягає 50%, але державна допомога мінімальна.

    Таким чином, Європа не закрила двері для українців, але перехід від щедрих виплат до базових гарантій і вимог самостійності означає, що біженці тепер повинні швидше інтегруватися та шукати роботу. Для тих, хто очікує повного утримання, нові умови можуть стати розчаруванням.

  • До 2041 року населення України може скоротитися до 29 мільйонів

    До 2041 року населення України може скоротитися до 29 мільйонів

    Повномасштабна війна докорінно змінила демографічну ситуацію в Україні. За даними Frontliner, за два з половиною роки населення скоротилося щонайменше на 10 мільйонів. Це результат масової міграції, високої смертності, різкого падіння народжуваності та старіння суспільства.

    На початку 2022 року в Україні проживало понад 40 мільйонів осіб (без урахування Криму). Станом на середину 2024-го залишилося близько 35,8 мільйона, з яких 31,1 мільйона – на підконтрольній уряду території.

    Масова міграція

    Головною причиною скорочення стала еміграція. За кордоном нині перебуває близько 5 мільйонів українців, переважно у країнах ЄС. Найбільше – у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії та Іспанії. Чим довше триває війна, тим менше шансів на повернення, особливо для чоловіків призовного віку.

    Східні та південні регіони України суттєво спорожніли. З Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя та Харківщини виїхали мільйони. Захід і центр країни прийняли багато переселенців, але й там спостерігається відтік людей за кордон.

    Втрати та смертність

    Офіційної статистики про загиблих немає, але йдеться про десятки тисяч військових і тисячі цивільних жертв. Додатково зросла загальна смертність – через ослаблення медичної системи, стрес і загострення хронічних хвороб.

    Народжуваність на історичному мінімумі

    У 2023 році в Україні народилося близько 180 тисяч дітей – це найнижчий показник за всю сучасну історію. Серед головних причин – небезпека війни, економічні проблеми та невпевненість у завтрашньому дні.

    Нині лише 15% населення становлять діти, тоді як 27% – люди віком 60+. Україна швидко старіє, і нові покоління стають дедалі менш численними.

    Чи зупинить тенденцію демографічна стратегія?

    Наприкінці 2024 року уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року та план дій на 2024–2027 роки. Однак помітних результатів поки немає. За прогнозами, до 2041 року населення країни може скоротитися до 29 мільйонів.

    Втім, можливий і зворотний сценарій – поступове відновлення, але лише за умови припинення війни, відновлення економіки та реалізації масштабних програм відбудови.

  • Польща з осені змінює правила допомоги українським біженцям

    Польща з осені змінює правила допомоги українським біженцям

    Уже з серпня в Польщі почнуть діяти нові, більш суворі правила надання допомоги українським біженцям. Закон, який нещодавно схвалили комітети Сенату, змінює акценти у підтримці та посилює контроль за тими, хто користується пільгами.

    Головна зміна стосується розміщення у колективних центрах. Із 31 жовтня 2025 року масове поселення українців у таких закладах припиниться. Від листопада губернатори воєводств зможуть забезпечувати житлом і харчуванням лише вразливі групи — дітей, пенсіонерів, людей з інвалідністю, а також жінок старше 60 і чоловіків старше 65 років, які не отримують пенсію. Допомога на проживання становитиме 15 злотих на день.

    Крім того, нові правила передбачають посилений прикордонний контроль і жорсткіші вимоги до реєстрації. Зокрема, прикордонники братимуть відбитки пальців, а всі перетини фіксуватимуть у національній базі даних. Отримання номера PESEL для дитини тепер вимагатиме її особистої присутності.

    Закон також передбачає додаткові підстави для анулювання посвідки на проживання — від подання неправдивих даних і фіктивного шлюбу до спроб обійти міграційні норми. Розгляд заявок на проживання для висококваліфікованих працівників та довгострокових резидентів ЄС може тривати довше.

    Разом із цим зберігається підтримка в освіті та охороні здоров’я. Українські діти, які після повноліття навчаються у вишах чи на профтехкурсах, і надалі отримуватимуть виплати 800+. Польські школи, що відкрили додаткові класи для українців, матимуть змогу оплачувати вчителям понаднормову роботу.

    Для медиків з України зберігається спрощений порядок працевлаштування до березня 2026 року, хоча перевірка кваліфікацій і документів стане суворішою.

    Нововведення набудуть чинності через два тижні після офіційного опублікування, а повний формат обмежень почне діяти з листопада.

  • Німецька партія AfD пропонує скасувати виплати біженцям з України

    Німецька партія AfD пропонує скасувати виплати біженцям з України

    Партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) висловилася за скасування виплат Bürgergeld для українських біженців, які перебувають у Німеччині. Один із лідерів цієї правої політичної сили, Тіно Хрупалла, у своєму інтерв’ю телеканалу ZDF звинуватив українських переселенців у «нечесному» отриманні соціальної допомоги та закликав їх повернутися додому.

    Хрупалла підкреслив, що війна в Україні «не є нашою війною» і наголосив на необхідності якомога швидшого її завершення. За його словами, одним із можливих шляхів до миру може стати поступка територіями з боку України.

    Ця заява викликала широку реакцію в суспільстві та серед політиків, адже питання підтримки українських біженців у Європі залишається гострим і суперечливим. Пропозиції партії AfD відображають більш жорстку позицію щодо мігрантів та біженців, що є типовим для праворадикальних рухів у Німеччині.

    У контексті триваючої війни в Україні такі висловлювання підкреслюють наявність різних підходів до вирішення гуманітарної кризи та нагадують про політичні розбіжності всередині Європейського Союзу.

  • Від 55 до 1100 євро: соцвиплати українцям у різних країнах ЄС

    Від 55 до 1100 євро: соцвиплати українцям у різних країнах ЄС

    Після початку війни в Україні сотні тисяч громадян змушені були покинути домівки і шукати прихисток у європейських країнах. Рівень соціальної підтримки українських біженців значно відрізняється залежно від держави, де вони опинилися.

    За даними Deutsche Welle, найбільші соціальні виплати для дорослих українських біженців, які не перебувають у шлюбі, отримують у Бельгії — близько 1100 євро на місяць. Крім того, вони мають право на державну медичну страховку та державне житло у разі потреби.

    В Німеччині українці отримують так зване «громадянське пособіє» (Bürgergeld), яке дорівнює виплатам для безробітних німців — 563 євро на місяць на людину. Крім того, покриваються витрати на оренду житла та медичне страхування.

    Польща не передбачає постійних виплат, окрім сімей з дітьми, які отримують близько 190 євро. Проте біженці можуть отримати персональний ідентифікаційний номер, що дає право на працевлаштування, навчання та безкоштовну медичну допомогу.

    У Великій Британії соціальна підтримка надається переважно дітям та пенсіонерам, а інші випадки розглядаються індивідуально, з можливістю отримати різні види допомоги.

    В Угорщині українські біженці отримують приблизно 55 євро на місяць, плюс 34 євро на кожну дитину. З 2024 року біженці із Західної України втратили право на безкоштовне проживання у державних центрах для біженців.

    У Швеції дорослі українці без доходів отримують не місячні виплати, а добові — близько 190 євро на місяць, а діти — до 140 євро.

    Таким чином, підтримка українських біженців у Європі дуже різна і залежить від соціальних програм кожної країни. Найвищий рівень допомоги наразі пропонує Бельгія, тоді як у інших державах виплати значно нижчі, але все ж сприяють адаптації біженців у новому середовищі.

  • У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

    У Німеччині закликають скасувати соцвиплати для військовозобов’язаних українців

    У Німеччині розгортається політична дискусія щодо українських чоловіків призовного віку, які перебувають на території країни й отримують державну допомогу. Представники Християнсько-соціального союзу (ХСС) закликають уряд скасувати виплати для цієї категорії осіб, аргументуючи це необхідністю або служби в Україні, або роботи в Німеччині.

    Зокрема, експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Майєр заявив, що ситуація з понад 150 тисячами українських чоловіків віком від 18 до 63 років, які щомісяця отримують в середньому 882 євро від держави, є «ненормальною».

    «Якщо майже 151 тисяча українців призовного віку у нас отримують підтримку, то щось тут не так. Ця група осіб не має права на соціальні виплати й має або працювати в Німеччині, або служити в українській армії», – цитує політика видання BILD.

    Загалом, за даними німецьких джерел, з початку повномасштабної війни до Німеччини прибули понад 304 тисячі українських чоловіків призовного віку. Близько половини з них офіційно отримують соціальну допомогу, що обіймається бюджету ФРН приблизно в 1,3 мільярда євро щорічно.

    На тлі критики українське посольство в Німеччині закликає не робити узагальнень. У коментарі для ЗМІ дипломати наголошують, що більшість українських чоловіків мають законні підстави для перебування в країні, а також проходять військовий облік або виконують інші форми обов’язків.

    «Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Значна частина з них зареєстрована у системі військового обліку та має законні документи», – йдеться у відповіді посольства.

    Дискусія в Німеччині виникає на тлі ширших європейських дебатів про підтримку українських біженців, баланс між гуманітарною допомогою і зобов’язаннями перед країною, яка воює.

  • Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

    Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

    Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода».

    За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно з’являться відповідні умови.

    «Ви силою не повернете цих людей. Це їхнє рішення. Питання створення умов», — наголосив дипломат.

    Дипломат зазначив, що більшість людей виїхали не з власної волі, а через воєнні обставини — обстріли, втрату роботи, загрозу життю дітей. Вони не полишають думки про повернення, але для цього потрібні реальні зміни — безпека, житло, економічні перспективи.

    Однак Боднар визнає, що 15–20% українців, імовірно, залишаться у Польщі назавжди. Ці люди вже адаптувалися, влаштували побут, оформили документи або подали заявки на польське громадянство.

    «Більшість інших наших людей кажуть: “Якщо завтра припиняється війна, ми їдемо додому”», — підсумував посол.

    Ці слова звучать особливо актуально на тлі дискусій в українському суспільстві про те, чи повертатимуться біженці після війни. Вони ще раз підтверджують, що еміграція для більшості — тимчасовий вимушений крок, а не остаточний вибір.

  • Українські біженці повертаються з США до Європи через страх перед новою міграційною політикою Трампа

    Українські біженці повертаються з США до Європи через страх перед новою міграційною політикою Трампа

    Частина українських біженців, які після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році отримали притулок у США, почали повертатися до Європи. Про це повідомляє французьке видання Le Monde, посилаючись на свідчення самих українців та джерела в гуманітарних організаціях.

    Причиною цього стала невизначеність, пов’язана з можливим згортанням міграційних програм адміністрацією Дональда Трампа, зокрема ініціативи “Об’єднання заради України” (Uniting for Ukraine). Ця програма була запроваджена адміністрацією Джо Байдена у квітні 2022 року та дозволила понад 240 тисячам українців тимчасово перебувати у США.

    Проте після перемоги Трампа на президентських виборах в США політика щодо українських біженців почала змінюватися. ЗМІ повідомляють про призупинення низки програм допомоги, зростання бюрократичних бар’єрів, а також чутки, що “Об’єднання заради України” може бути остаточно згорнута.

    У таких умовах багато родин почали шукати альтернативи у країнах Європейського Союзу, де існує більш стабільне правове регулювання статусу біженців з України. Частина людей повертається до Польщі, Німеччини, Чехії та інших держав, які ще у 2022 році надали українцям тимчасовий захист.

    “Жити в постійному очікуванні, що тебе завтра можуть вислати або забрати право на легальне перебування — це дуже виснажливо”, — каже 39-річна Наталя з Харкова, яка нещодавно разом з дітьми переїхала з Чикаго до Вроцлава.

    Le Monde зазначає, що для багатьох українців, які вже адаптувались у США, рішення повернутись не було легким, але загроза втратити все через нову міграційну політику виявилась сильнішим аргументом. З огляду на це, в Європі готуються до нової хвилі повернень і намагаються посилити інфраструктуру для прийому біженців.