Hronikanovostej.com

Позначка: українська влада

  • Порно заради дронів: чому Україна серйозно заговорила про легалізацію дорослого контенту для поповнення бюджету

    Порно заради дронів: чому Україна серйозно заговорила про легалізацію дорослого контенту для поповнення бюджету

    Українська влада продовжує шукати нестандартні джерела фінансування армії в умовах затяжної війни, коли кожен додатковий мільйон гривень на рахунках Міністерства оборони рятує життя на передовій. На тлі виснаження традиційних податкових надходжень дискусія про вихід із тіні найнесподіваніших галузей економіки перейшла у практичну площину. Парламентарі та урядовці обговорюють легалізацію індустрії для дорослих, яка здатна принести державі колосальні кошти.

    Мільярди з пікантного бізнесу для армії

    Ідея легалізації порноіндустрії вже давно обговорюється в суспільстві, проте зараз вона набула гострого фінансового виміру. За попередніми розрахунками експертів, повна легалізація та оподаткування цього ринку може щорічно приносити в державну скарбницю мільярди гривень. У ситуації, коли кожна копійка йде на забезпечення військових технікою, дронами та боєприпасами, влада готова розглядати будь-які законні шляхи наповнення бюджету.

    «Ми зобов’язані використовувати всі внутрішні резерви економіки, щоб підтримати наших захисників, і якщо суспільство готове до чесного діалогу про легалізацію такого ринку заради перемоги, ми маємо ухвалити прагматичне рішення», – зазначив народний депутат України Ярослав Железняк під час обговорення перспектив податкової реформи.

    Легалізація передбачає не лише списання податків із виробників та моделей, а й створення цивілізованих умов праці, захист прав зайнятих у цій сфері людей та запровадження жорстких вікових обмежень.

    Суспільна дискусія та виклики для держави

    Подібна ініціатива викликає чимало суперечок серед громадян, релігійних організацій та моральних авторитетів країни. Частина суспільства вважає такий крок неприйнятним з етичних міркувань, тоді як прихильники нагадують про досвід інших європейських країн, де ця індустрія приносить величезні прибутки легально.

    «Війна змушує відкидати лицемірство та шукати реальні гроші там, де вони роками оберталися в тіні без жодної копійки податків на користь держави», – наголосив економічний експерт Михайло Кухар у коментарі для ЗМІ.

    Уряд обіцяє ретельно вивчити міжнародний досвід та підготувати збалансований законопроєкт, який враховуватиме інтереси безпеки, моралі та фінансової стабільності країни.

     

  • Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    За інформацією ЗМІ, після вручення підозри екс-голові ОП Андрію Єрмаку може активізуватись поставлене на паузу розслідування НАБУ проти “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенка, який втік від українського правосуддя до Лондона.

    Нагадаємо, гучна справа про корупцію на майже півмільярда гривень в АРМА та ДП “СЕТАМ”, за якою по інформації НАБУ стоїть юрист Андрій Довбенко, фактично стала “на паузу” після втечі головного фігуранта до Лондона.

    За інформацією ЗМІ, втеча Довбенко до Британії стала можливою завдяки його зв’язкам з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну.

    Також, за інформацією джерел, в Україні блокуються суди у справі Довбенко, ймовірно завдяки його зв’язкам у вищих ешелонах влади.

    Зокрема, 3-го березня вищий антикорупційний суд не зміг провести повноцінне підготовче засідання у справі про ймовірну корупційну оборудку з продажу за заниженими цінами арештованого майна, переданого в управління АРМА. У засіданні зʼясувалось, що один із обвинувачених – оцінювач майна – не зміг зʼявитись через військову службу. Однак суд розглядав клопотання сторони захисту іншого обвинуваченого Віктора Вишньова про зміну запобіжного заходу.

    Нагадаємо, 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило Андрія Довбенка в розшук, а вже 19 квітня 2023 року ВАКСзаочно взяв його під варту. Згодом щодо нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Відомості про спроби екстрадувати цього фігуранта справи відсутні.

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    У політичних колах ширяться заяви про можливу зміну акцентів серед західних партнерів України. У низці анонімних джерел стверджується, що США нібито роблять ставку на керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, а Велика Британія підтримує колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас офіційних підтверджень такої інформації з боку Вашингтона чи Лондона немає. Подібні заяви з’являються на тлі активних дискусій про перспективи виборів в Україні та майбутню політичну конфігурацію після завершення воєнного стану.

    Президент України Володимир Зеленський публічно поставив питання щодо намірів партнерів, заявивши: «Наші партнери повинні відповісти на питання: вони дійсно хочуть виборів чи просто хочуть змінити мене?». Ця заява пролунала на тлі обговорень про доцільність проведення виборів під час війни.

    Експерти зазначають, що тема можливих кадрових змін або підтримки окремих політичних фігур з боку міжнародних союзників часто використовується в інформаційному просторі як елемент політичної боротьби або зовнішнього впливу.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, проведення виборів під час воєнного стану в Україні заборонене. Питання їх організації можливе лише після скасування особливого правового режиму.

    Аналітики закликають обережно ставитися до інформації з анонімних джерел та очікувати офіційних заяв від міжнародних партнерів і представників української влади.

  • Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Залужний уперше розкрив деталі протистояння з Зеленським

    Посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно розповів про глибокий конфлікт із президентом Володимиром Зеленським, який виник після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. В інтерв’ю Associated Press колишній головнокомандувач ЗСУ заявив, що між ним і главою держави існували серйозні розбіжності щодо стратегії ведення війни.

    За словами Залужного, напруження між ним і президентом з’явилося вже в перші місяці вторгнення. Суперечки стосувалися того, як саме слід організовувати оборону країни та проводити наступальні операції. Кульмінацією протистояння він назвав інцидент восени 2022 року, коли до його київського офісу прибули співробітники СБУ.

    Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

    Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

    Суперечки щодо контрнаступу

    Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

    Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

    Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

    «Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

    Резонанс навколо «гострої» версії інтерв’ю

    Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

    Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

    Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

    Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

    За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

    З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.

  • ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    В українських політичних колах активізувалися дискусії щодо можливого часу оголошення виборів і впливу рейтингів ключових фігур на стратегію Банкової. За словами джерел, близьких до Офісу Президента, публічне оголошення виборчого процесу можуть максимально відтерміновувати з огляду на поточну соціологію та внутрішньополітичні ризики.

    Згідно з оцінками джерел, реальний рівень підтримки чинного президента наразі поступається популярності окремих представників силового блоку — зокрема колишнього Головнокомандувача та керівника воєнної розвідки. Саме цей фактор, стверджують співрозмовники, стимулює інформаційну активність навколо потенційних конкурентів.

    У політичному середовищі також звертають увагу на можливу зміну динаміки рейтингів у разі розчарування суспільства результатами мирного процесу. Якщо переговорний трек не принесе очікуваних результатів або буде сприйнятий як поступка, це може позначитися на підтримці владної вертикалі.

    Аналітики наголошують, що у воєнних умовах рейтинги є особливо волатильними та залежать від безпекової ситуації, успіхів на фронті, економічної стабільності та міжнародної підтримки. Крім того, публічні фігури з військовим бекграундом мають традиційно високий рівень довіри в суспільстві під час війни.

    Окремо обговорюється вплив внутрішніх елітних груп на ухвалення рішень. За оцінками джерел, у силовому блоці існують обмежені можливості для самостійних системних змін без політичної підтримки. Водночас у політичному середовищі триває конкуренція за контроль над ключовими управлінськими процесами.

  • Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці.

    За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”.

    Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

    “Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств.  Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

  • Ексзаступник голови ОП витрачає десятки тисяч доларів на піар у Telegram

    Ексзаступник голови ОП витрачає десятки тисяч доларів на піар у Telegram

    Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно витрачають десятки тисяч доларів на піар у популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Замовні матеріали подають їх як жертв політичного переслідування та намагаються переконати аудиторію, що критика проти них є неправомірною.

    Проте за зовнішньою обгорткою PR-кампаній прихована масштабна корупційна схема, яка завдала збитків державі на понад 320 млн гривень. Компанії братів Шурми продавали державі електроенергію за «зеленим» тарифом, нібито вироблену на електростанціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

    Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.

    Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.

    На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.

  • Україна закликає ЄС обмежити підтримку біженців, щоб стимулювати їх повернення на батьківщину

    Україна закликає ЄС обмежити підтримку біженців, щоб стимулювати їх повернення на батьківщину

    Україна закликає країни Європейського Союзу переглянути політику підтримки українських біженців, які виїхали через війну. За даними видання El Pais , українська влада пропонує зменшити допомогу біженцям і обмежити доступ чоловіків призовного віку до консульських послуг, щоб заохотити їх повернення на батьківщину.

    Водночас Київ прагне не втратити зв’язок із тими, хто за новим законом зможе мати подвійне громадянство.

    Опитані виданням українці за кордоном заявили, що хотіли б повернутися, але поки що не збираються. Вони хочуть безпеки і гарантій, що війна не повториться. Стабільності в освіті та медицині, електроенергію без обмежень.

    Листопадове дослідження УВКБ ООН показало, що 61% українських біженців ще сподіваються повернутися, коли ситуація покращиться.

    Українська журналістка Олена Бабакова, яка мешкає у Варшаві, вважає, що уряд міг би заманювати громадян на батьківщину податковими пільгами, допомогою з іпотеки, освітніми стипендіями тощо. Але при цьому вважає, що це все одно матиме мінімальний ефект і «продуктивніше зосередитися на тому, як залучити економічних мігрантів із третіх країн».

    Уряд в ухваленій у вересні демографічній стратегії констатує, що від 1,3 до 3,3 мільйона осіб можуть не повернутися. Цифра може зростати з кожним роком війни.