Hronikanovostej.com

Позначка: українці

  • Підлітки які побили українця у Польщі виявилися його співвітчизниками

    Підлітки які побили українця у Польщі виявилися його співвітчизниками

    У Вроцлаві група підлітків жорстоко побила 23-річного громадянина України. Як з’ясувалося, усі нападники також є українцями. Про це повідомляє TVN 24.

    За інформацією поліції, усі учасники конфлікту знали один одного з роботи, навчання або місця проживання. Напад має ознаки самосуду та містить тривожні ідеологічні мотиви. Правоохоронці наголосили, що такі дії є серйозним злочином і будуть розглядатися з усією суворістю закону.

    Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

    Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

  • Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    Значне збільшення виїздів та повернень української молоді до Польщі

    У вересні польські прикордонники зафіксували значне збільшення кількості громадян України віком 18-22 років, які в’їхали до Польщі. Про це повідомили в прикордонній службі Польщі у відповідь на запит zaxid.net.

    З 28 серпня по 28 вересня до Польщі в’їхало понад 56 тисяч українців цієї вікової категорії, тоді як назад, до України, виїхало понад 19,2 тисячі осіб. Порівняно з серпнем, кількість в’їздів зросла більш ніж у десять разів, а виїздів — у 3,5 раза.

    У Державній прикордонній службі України пояснили, що офіційної статистики щодо виїзду або повернення чоловіків віком 18-22 років наразі не ведеться, оскільки така інформація не передбачена чинним законодавством.

  • Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня зарплата українців досягла 25,5 тис. грн

    Середня заробітна плата в Україні станом на вересень 2025 року склала 25,5 тис. грн, що на 500 грн більше порівняно з попереднім місяцем. У річному вимірі середня зарплата зросла на 19% — з 22 тис. грн. Такі дані наводить кадровий портал work.ua, який розрахував медіану за інформацією з понад 207 тисяч вакансій.

    Найбільші зарплати отримують мешканці столиці — близько 30 тис. грн. У Львові середня платня становить 27,5 тис. грн, в Ужгороді — 25,5 тис. грн, в Одесі та Дніпрі — по 25 тис. грн. Найнижчий рівень заробітної плати серед обласних центрів зафіксовано у Сумах — 19 тис. грн.

    Серед професій, де відбулося найбільше зростання заробітків, лідирують: дерматокосметолог — 60 000 грн (+100%), головний інженер — 50 000 грн (+54%), Python-програміст — 50 000 грн (+54%), керівник мережі магазинів — 45 000 грн (+50%), артдиректор — 40 000 грн (+60%), травматолог — 35 000 грн (+56%), асистент проєкту — 31 500 грн (+54%), заправник картриджів — 30 000 грн (+50%), маркувальник — 22 500 грн (+125%), паркувальник — 17 900 грн (+48%).

    Прогноз розвитку зарплат на 2026–2028 роки визначено постановою від 6 серпня № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026–2028 роки”. За оптимістичним сценарієм, коли безпекова ситуація суттєво покращиться, середня номінальна зарплата складе: у 2026 році — 30 240 грн, у 2027 — 35 268 грн, у 2028 — 39 758 грн.

    Песимістичний сценарій, що передбачає збереження повномасштабної військової агресії з боку Росії, прогнозує середню платню: у 2026 році — 30 032 грн, у 2027 — 34 808 грн, у 2028 — 39 436 грн.

    За оптимістичним сценарієм також очікується покращення ситуації на ринку праці: кількість зайнятих економічною діяльністю осіб віком 15–70 років може зрости з 13 млн до 13,2 млн.

  • Соціологи з’ясували, хто найактивніше допомагає ЗСУ

    Соціологи з’ясували, хто найактивніше допомагає ЗСУ

    Більшість українців у 2025 році надавали фінансову підтримку Збройним силам України. За результатами соціологічного дослідження “Проблеми соціальної згуртованості в Україні”, 83% громадян надсилали кошти на потреби армії.

    Зокрема, 31% опитаних повідомили, що роблять це постійно, 39% – час від часу, а ще 13% – лише епізодично. Тільки 16% респондентів зізналися, що жодного разу не донатили на ЗСУ.

    Соціологи відзначають, що найактивніше фінансово підтримують армію молодші люди та громадяни з вищим рівнем достатку. Окрім грошей, українці активно допомагають військовим і в інший спосіб. 58% респондентів заявили, що надають нефінансову підтримку, з них 15% роблять це регулярно. Також значна частина населення долучається до волонтерської діяльності. 70% опитаних хоча б раз допомагали біженцям, переселенцям або людям з інвалідністю. Постійно займаються цим 12% учасників дослідження.

    Нагадаємо, що в Україні при виході на пенсію громадяни можуть обирати між страховою пенсією за віком та соціальною допомогою. При цьому другий варіант можливий навіть без наявності трудового стажу.

  • Українці більше подорожують батьківщиною – туристичний збір зріс на третину

    Українці більше подорожують батьківщиною – туристичний збір зріс на третину

    За перше півріччя 2025 року в місцеві бюджети України надійшло рекордні 142,6 мільйона гривень туристичного збору. Це на третину більше, ніж за аналогічний період 2024-го, і удвічі більше, ніж у 2021 році. Дані оприлюднила Державна податкова служба, повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    Більшу частину надходжень — 55% — забезпечили великі готелі, санаторії та інші заклади розміщення. Решту 45% сплатили власники квартир, садиб і невеликих туристичних об’єктів. Для порівняння, кілька років тому великі гравці формували 62% усіх надходжень, але нині картина майже вирівнялася.

    Лише у шести регіонах бізнес все ще переважає в сплаті збору: Київ (83%), Сумська область (73%), Хмельницька (61%), Львівська (57%), Рівненська та Полтавська (по 51%).

    Найбільшими донорами місцевих бюджетів стали Київ (33,6 млн грн), Львівщина (26,6 млн грн) та Івано-Франківщина (22,1 млн грн). Разом вони забезпечили 58% усіх надходжень від туристичного збору в Україні.

    Аналітики прогнозують, що 2025 рік може стати рекордним за надходженнями від внутрішнього туризму, адже найбільший обсяг сплати збору традиційно припадає на друге півріччя.

  • ЄС вводить нову систему перетину кордону: замість штампів — біометрія

    ЄС вводить нову систему перетину кордону: замість штампів — біометрія

    Європейський Союз запускає Систему в’їзду/виїзду (Entry/Exit System – EES), яка замінить штампи у паспорті цифровою реєстрацією. Вона почне діяти з 12 жовтня 2025 року для громадян третіх країн, зокрема й України. Про це повідомило Посольство України у Польщі.

    Що змінюється:

    • система поширюється на короткострокові поїздки до 90 днів у будь-який період із 180 днів;

    • замість штампів у паспорті фіксуватиметься електронний запис у базі даних;

    • у систему вноситимуть фото обличчя, відбитки чотирьох пальців (для осіб від 12 років), дані закордонного паспорта, дату та місце перетину кордону, а також випадки відмови у в’їзді.

    Як працюватиме:

    • усі пасажири повинні будуть виходити з транспорту для проходження біометрії;

    • для пасажирів поїздів процедура залежатиме від конкретного пункту пропуску;

    • відмова надати біометричні дані стане підставою для відмови у в’їзді.

    Для чого вводять систему:

    • контроль за дотриманням правил перебування в ЄС;

    • запобігання використанню підроблених документів;

    • посилення безпеки у країнах Шенгенської зони.

  • Німеччина заморозить соціальні виплати у 2025 році

    Німеччина заморозить соціальні виплати у 2025 році

    Уряд Німеччини планує заморозити розмір доходів громадян на наступний рік. Як повідомляє BILD, Міністерство праці підготувало документ, згідно з яким 5,6 млн отримувачів допомог не отримають підвищення у 2025 році.

    Це означає, що самотня особа, як і зараз, отримуватиме 563 євро на місяць. Виплати для дітей також залишаться на поточному рівні:

    • 357 євро для віку 0–6 років,

    • 390 євро для 7–14 років,

    • 471 євро для 15–18 років.

    Рішення пояснюють тим, що після різкого зростання інфляції у 2024 році, коли стандартна ставка підвищилася на 61 євро, нині темпи зростання цін значно сповільнилися. За підрахунками уряду, виплати зараз перевищують необхідний рівень, але знижувати їх заборонено, тож обрали варіант нульового підвищення.

    Водночас для шукачів притулку допомога зросте на 14 євро — до 455 євро щомісяця.

    Міністр праці Барбель Бас також анонсувала посилення санкцій проти отримувачів виплат, які без поважних причин не приходять на зустрічі в центри зайнятості чи відмовляються від роботи. За новими правилами, виплати можуть одразу скорочуватися на 30%, а у випадку повторної відмови — навіть повністю припинятися.

    «Ми пропонуємо сильнішу підтримку на шляху до працевлаштування, але тим, хто не бере участі, життя стане значно складнішим», — заявила Бас.

  • Польща депортувала 15 українців за кримінальні правопорушення

    Польща депортувала 15 українців за кримінальні правопорушення

    Польські правоохоронці примусово повернули на батьківщину 15 громадян України через їх численні порушення закону. За даними прикордонної служби, ці особи неодноразово притягувалися до відповідальності за крадіжки, розбійні напади та керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння.

    Крім депортації, усім висланим особам заборонено в’їжджати до Польщі протягом 5–10 років. Одного з українців внесли до списку осіб, чиє перебування на території країни вважається небажаним.

    Рішення про примусове повернення ухвалено на підставі статті 302 Закону Польщі «Про іноземців», що регулює питання національної безпеки та захисту громадського порядку.

    «Польща є дружньою країною, відкритою для іноземців. Однак не буде і не буде терпимості до порушень законом, незалежно від країни їхнього походження. Міністерство внутрішніх справ та адміністрації буде рішуче реагувати на випадки порушення нашого правопорядку», – зазначила речниця міністерства Кароліна Галецька.

    Влада країни наголосила, що такі дії спрямовані на захист безпеки та правопорядку на території держави та попередження подальших правопорушень.

  • Лікарі фіксують різке зростання розладів через стрес серед українців

    Лікарі фіксують різке зростання розладів через стрес серед українців

    Хронічний стрес став буденністю для більшості українців із початку повномасштабного вторгнення. Постійна напруженість, небезпека та невизначеність призводять не лише до емоційного виснаження, а й до серйозних проблем зі здоров’ям.

    Лікарі наголошують: дратівливість, тривожність, апатія, депресивні стани, порушення сну та харчування — це не просто поганий настрій, а реальні наслідки стресу. Ігнорування цих симптомів може призвести до погіршення як психічного, так і фізичного стану.

    Сімейна лікарка Катерина Буток розповідає, що нині більшість її пацієнтів мають саме стресові розлади. Найпоширеніші скарги — безсоння, головний біль, проблеми з пам’яттю, перепади апетиту, а також частіші гіпертонічні кризи. За її словами, кількість таких випадків зросла у декілька разів.

    26-річна киянка Марина зізнається, що її життя зупинилося у «режимі очікування». Вона гостро реагує на гучні звуки та вибухи, а під час тривог часто рятується заспокійливими препаратами й підтримкою свого улюбленця Барні.

    Медики закликають: якщо ви відчуваєте постійну напруженість, тривожність чи дратівливість, варто звернутися до сімейного лікаря. Усі вони пройшли спеціальні курси психологічної допомоги й можуть стати першою ланкою підтримки.

    Крім професійної допомоги, лікарі радять дбати про збалансоване харчування, регулярний сон і фізичну активність. Саме ці прості кроки є «швидкою допомогою» в боротьбі зі стресом.

  • Українці стали рідше ходити в кафе, проте витрачають більше

    Українці стали рідше ходити в кафе, проте витрачають більше

    Компанія Poster оприлюднила результати дослідження ресторанного ринку України за перше півріччя 2025 року. Аналітика базується на даних 8800 закладів у всіх регіонах країни.

    Загальна виручка у сфері громадського харчування зросла на 5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. Лідером за темпами зростання став Львів, де показник піднявся на 7%.

    Втім, зростання доходів відбулося не завдяки збільшенню кількості гостей, а через підвищення цін. Відвідуваність українських ресторанів і кафе скоротилася на 9%. Стабільним залишився лише трафік у суші-закладах, тоді як у інших форматах падіння коливалося від 7% до 16%.

    Середній чек зріс на 17% і тепер становить 171 гривню. Динаміка по категоріях виглядає так:

    • бари — 476 грн (+17%),

    • кав’ярні — 108 грн,

    • кафе — 307 грн,

    • ресторани — 675 грн,

    • піцерії — 324 грн,

    • пекарні — 82 грн,

    • суші — 670 грн.

    CEO та співзасновник Poster Родіон Єрошек пояснює: «Загалом цифри показують, що улюблена кава чи вечеря в ресторані подорожчали: за ті самі замовлення тепер доводиться платити більше».