Hronikanovostej.com

Позначка: українці за кордоном

  • Шахраї продають українцям громадянство ЄС і роблять їх співучасниками злочину

    Шахраї продають українцям громадянство ЄС і роблять їх співучасниками злочину

    Українці дедалі частіше стають жертвами шахрайських схем із нібито “швидким отриманням громадянства ЄС”. Йдеться про пропозиції оформити паспорти Болгарії або Румунії без знання мови, проживання чи реального походження. Як попереджає юрист Максим Маршал, такі послуги можуть завершитися не лише втратою десятків тисяч євро, а й кримінальною відповідальністю.

    За його словами, шахраї активно просувають рекламу в соцмережах, обіцяючи громадянство Європейського Союзу за 10 тисяч євро протягом року. Потенційним клієнтам пояснюють, що “спеціалісти” нібито самостійно знайдуть родинне коріння в архівах або оформлять документи про походження.

    Насправді ж, наголошує юрист, люди фактично погоджуються на підробку документів.

    “Після першого платежу людина сама стає співучасником злочину. Саме тому більшість потерпілих не звертаються до поліції — вони бояться відповідальності”, — пояснює Маршал.

    Схема працює за типовим сценарієм. Спочатку клієнт сплачує кілька тисяч євро “за архівні запити”. Потім з’являються додаткові платежі — нібито за прискорення процедури або “вирішення питання в комісії”. У підсумку посередники зникають, а жодного реального процесу отримання громадянства не існує.

    Юрист наголошує, що законодавство Болгарії та Румунії передбачає лише один шлях — заявник повинен особисто довести своє походження документами з офіційних державних реєстрів. Архівні записи перевіряються через міждержавні запити, і будь-яка невідповідність автоматично відкриває кримінальне провадження щодо підробки документів.

    Навіть у випадках, коли громадянство було отримано обманом, його можуть анулювати через роки після видачі паспорта. Наслідками можуть стати депортація, заборона в’їзду до ЄС і серйозні юридичні проблеми з майном або роботою в Європі.

    Серед головних ознак шахрайства експерт називає гарантії “100% результату”, обіцянки знайти вигаданих родичів у архівах, посилання на “своїх людей у міністерствах” та договори, оформлені як консультаційні послуги без жодної юридичної відповідальності виконавця.

    Максим Маршал підкреслює: легального способу “купити” громадянство ЄС не існує. Єдиний безпечний шлях — довготривале проживання, отримання дозволу на проживання та подальша натуралізація відповідно до законів конкретної країни.

    За словами юриста, бажання швидко отримати європейський паспорт часто перетворює людей на легку здобич для аферистів, які заробляють саме на прагненні обійти закон.

  • У Польщі змінюють правила перебування українців: що це означає

    У Польщі змінюють правила перебування українців: що це означає

    У Польщі ухвалено рішення про скасування спеціального закону, який із 2022 року регулював перебування громадян України, що отримали тимчасовий захист після початку повномасштабної війни. Відповідний документ підписав президент Польщі Кароль Навроцький.

    Йдеться про Закон про надання допомоги громадянам України, який встановлював особливі правила легалізації перебування, доступу до соціальних виплат, медицини та працевлаштування. Тепер ці положення інтегрують до загального Закону про надання захисту іноземцям. Таким чином, українці більше не матимуть окремого юридичного статусу, а перейдуть на універсальну систему тимчасового захисту, яка діє для всіх іноземців.

    У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

    Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

    Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

    Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

    Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

    Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

  • Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Українці в ЄС не отримають автоматичного права на проживання після 2027 року

    Громадяни України, які перебувають у країнах Європейського Союзу за програмою тимчасового захисту, не зможуть автоматично залишитися в ЄС після завершення дії цього режиму. Ймовірно, він триватиме до березня 2027 року. Про це заявила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода».

    За її словами, після завершення програми тимчасового захисту українці повинні будуть переходити на національні дозволи на проживання відповідно до законодавства кожної окремої держави-члена ЄС. Автоматичного продовження статусу або перетворення його на довгостроковий дозвіл не передбачено.

    Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

    За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

    Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

    Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

    Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

    Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

  • Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча людей, які раніше прибули з України через війну. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

    Станом на 31 січня 2026 року така кількість осіб залишила територію ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас на 7 лютого 2026 року в Центральному реєстрі іноземців зафіксовано 1,157 мільйона осіб, які в’їхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист.

    Серед зареєстрованих — близько 484 тисяч чоловіків і приблизно 672 тисячі жінок. Із них близько 305 тисяч є неповнолітніми. Окремо вказано, що 85 266 осіб — це чоловіки віком від 18 до 26 років.

    У МВС Німеччини зазначили, що не мають точних даних щодо кількості українців, які в’їхали до країни у січні 2026 року. Це пояснюється тим, що громадяни України можуть перебувати в Німеччині без візи до 90 днів, а тому не всі випадки короткострокового перебування одразу відображаються в офіційній статистиці.

    У відомстві також наголосили, що наразі не очікують суттєвого скорочення потоку біженців до країн ЄС та Німеччини з огляду на триваючі бойові дії та постійні російські атаки. Водночас там підкреслили, що робити точні прогнози щодо подальшої динаміки міграції наразі складно.

  • Громадянка України загинула в Берліні: поліція затримала підозрюваного

    Громадянка України загинула в Берліні: поліція затримала підозрюваного

    9 лютого в одному з парків Берліна на лавці було виявлено тіло жінки. Незабаром посольство України повідомило, що загиблою є 40-річна громадянка України. Про це спершу писали німецькі медіа Tagesschau та Welt.

    За даними німецької поліції та прокуратури, про інцидент повідомили близько 3:30 ранку. На місці правоохоронці виявили закривавлену жінку, яка померла від травм верхньої частини тіла. У парку також затримали підозрюваного чоловіка, із яким жертва, ймовірно, була знайома.

    Наразі розслідування веде відділ убивств. Офіційно німецька влада не розкривала особи ані загиблої, ані підозрюваного. Водночас посольство України в Берліні підтвердило, що обидва — громадяни України, а справу розслідують як ймовірне убивство та тримають на контролі.

    Дипломатична установа зазначила, що посольство перебуває на постійному зв’язку з німецькими правоохоронними органами та надає підтримку родині загиблої.

  • «Повертайтеся в Україну»: у центрі Варшави стався напад на подружжя

    «Повертайтеся в Україну»: у центрі Варшави стався напад на подружжя

    У центрі Варшава стався інцидент за участі вагітної українки та її чоловіка. Про це виданню The Warsaw розповіла 27-річна Анастасія, яка проживає в Польщі вже десять років.

    За словами жінки, подія трапилася 12 лютого на площі plac Grzybowski. Кілька автомобілів намагалися виїхати або заїхати у двір і утворився затор. Один із водіїв таксі почав сигналити чоловікові Анастасії, а згодом опустив скло та почав вигукувати образливі фрази з ксенофобським підтекстом, зокрема закликав «повертатися в Україну».

    У цей момент Анастасія заходила до під’їзду. Почувши крики, вона обернулася і зробила зауваження польською мовою. За її словами, у відповідь водій продовжив словесні образи. Коли її чоловік вийшов із машини, водій застосував газовий балончик проти обох.

    На місце викликали поліцію. Правоохоронці зафіксували дані учасників конфлікту та свідка, який спустився з будинку. Водночас, за словами Анастасії, поліцейські порадили звернутися безпосередньо до відділення для подальшого розгляду справи.

    Жінка перебуває на п’ятому місяці вагітності. Після інциденту вона разом із чоловіком звернулася до лікарні для обстеження та здачі необхідних аналізів. Подружжя планує офіційно подати заяву до поліції.

  • Прострочений паспорт чи віза: головні причини депортації українців з Європи

    Прострочений паспорт чи віза: головні причини депортації українців з Європи

    Багато українців стикаються з труднощами ще на етапі перетину кордону, однак після виїзду за межі країни не всі враховують ризик депортації. Насправді така загроза є реальною, особливо у випадках порушення міграційного законодавства або проблем із документами.

    Основною вимогою для іноземців у країнах Європейського Союзу залишається суворе дотримання правил перебування. Порушення навіть формальних вимог може стати підставою для примусового повернення на батьківщину.

    У 2026 році підставами для видворення з території ЄС можуть бути:

    закінчення строку дії закордонного паспорта,
    відсутність чинної візи або дозволу на проживання,
    працевлаштування за типом візи, який не передбачає права на роботу,
    відсутність медичного страхування,
    регулярна підприємницька діяльність без офіційної реєстрації бізнесу,
    помилки в міграційних документах,
    використання підроблених документів або подання неправдивої інформації.

    Найчастіше проблеми виникають саме через документи. Водночас уникнути їх нескладно — достатньо регулярно перевіряти строк дії паспорта, візи чи дозволу на проживання та вчасно оновлювати необхідні довідки.

    Перед переїздом або тривалим перебуванням у країнах ЄС варто переконатися, що тип візи відповідає меті поїздки, а всі дані у документах є актуальними. Також важливо заздалегідь ознайомитися з вимогами конкретної держави, адже правила можуть відрізнятися.

    Експерти наголошують: навіть одна депортація може суттєво ускладнити подальші подорожі до країн Європейського Союзу та вплинути на можливість отримання нових віз або дозволів на проживання.

  • У столиці Німеччини знайшли загиблу українку, слідство триває

    У столиці Німеччини знайшли загиблу українку, слідство триває

    У Берліні в одному з міських парків було виявлено мертву 40-річну жінку. Про це повідомляють прокуратура та поліція міста, інформує Tagesschau.

    За попередніми даними слідства, тіло знайшли рано-вранці поблизу вулиці Альтенгофер Штрассе. Жінка померла внаслідок поранень у верхню частину тулуба. Інших подробиць правоохоронці поки не розголошують.

    Повідомлення до поліції надійшло близько 3:30 ночі 9 лютого. На місці події затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у причетності до злочину. За інформацією прокуратури, загибла та підозрюваний були знайомі. Мотиви злочину наразі з’ясовуються.

    Німецька поліція не розкривала імена загиблої та підозрюваного, однак посольство України в Берліні підтвердило, що 9 лютого загинула громадянка України. Затриманий підозрюваний також є громадянином України.

    Справа перебуває на контролі посольства.

  • Після війни в Україну можуть повернутися до 3,5 млн біженців

    Після війни в Україну можуть повернутися до 3,5 млн біженців

    Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона біженців. Водночас ця цифра не є сталою і безпосередньо залежить від того, як довго триватимуть бойові дії. Про це заявила представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт під час брифінгу для іноземних дипломатів, присвяченого прогнозуванню повернення біженців та наслідкам для відновлення країни.

    За її словами, затягування війни суттєво зменшує готовність людей повертатися додому. Це стосується як українців, які перебувають за кордоном, так і внутрішньо переміщених осіб. Чим довше люди живуть у країнах, що надали прихисток, тим нижчою стає ймовірність їхнього повернення.

    За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

    Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

    Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

    В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

    На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

    За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

    В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

  • Нові умови отримання допомоги у Польщі: хто з українців залишиться без виплат

    Нові умови отримання допомоги у Польщі: хто з українців залишиться без виплат

    Українські родини з тимчасовим захистом у Польщі зіштовхнуться зі змінами у системі соціальної підтримки. Вже з 1 лютого частина біженців може втратити щомісячну виплату у розмірі 800 злотих на дитину через оновлені правила, які були затверджені польською владою ще минулого року.

    З 1 лютого в Польщі офіційно набирають чинності зміни до порядку надання дитячої допомоги 800+ для іноземців, зокрема українських біженців. Нові вимоги закріплені в законі, який був ухвалений і підписаний торік, однак починає застосовуватися саме зараз.

    Відтепер для продовження отримання виплат родини мають подати нову заяву. Її розглядатиме Установа соціального страхування. У більшості випадків додаткові документи не вимагатимуться, проте кожна заява проходитиме перевірку на відповідність оновленим критеріям.

    Ключовою умовою для отримання 800 злотих на дитину стає наявність професійної діяльності одного з батьків. Йдеться про офіційне працевлаштування за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивних чи докторських стипендій, а також перебування на обліку як безробітного з правом на допомогу або участь у навчанні зі стипендією.

    Закон також встановлює мінімальні вимоги до бази для нарахування страхових і пенсійних внесків. Для одних категорій заявників вона має становити не менше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, для інших — щонайменше 30 відсотків. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю, а також у випадках, коли допомога оформлюється на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою обов’язковою умовою є фактичне проживання дитини на території Польщі та її навчання у польському закладі освіти. Сам заявник також повинен перебувати в країні. У разі відтермінування обов’язкового навчання установа соціального страхування може вимагати відповідну довідку.

    Польська соціальна служба залишає за собою право призупиняти виплату 800+, якщо виникають сумніви щодо реального проживання родини в Польщі, фактичної зайнятості батьків або відвідування дитиною навчального закладу. Перевірка виконання всіх умов, за словами представників установи, здійснюватиметься щомісяця.

    Станом на сьогодні в Польщі перебуває близько 950 тисяч осіб із тимчасовим захистом, переважна більшість з яких є громадянами України. Для значної частини цих родин виплата 800+ залишається важливим елементом соціальної підтримки.